Виходячи з аналізу пожежонебезпечних властивостей речовин самою низкою температурою само спалаху має уайт-спірит. При попаданні на робочі поверхні з високою температурою він може спалахнути і викликати пожежу. Тому уайт-спірит являється самою небезпечною речовиною.

3.4 Аналіз можливості утворення горючого середовища

Вивчаючи пожежну небезпеку технологічного обладнання та апаратів, поперед всього потрібно з'ясувати можливість створення горючого середовища всередині апарату. Для рідких речовин причини та умови створення горючого середовища можуть бути різними при рівних умовах. Апарати з горючими речовинами різні по виконанню і як правило мають визначений вільний об'єм, рідини які знаходяться в апаратах в холодному та нагрітому стані при різному тиску. Тому що рідини мають властивість випаровуватися при різній температурі, то вільний простір закритих апаратів поступово насичується парами. При присутності в цьому просторі повітря, пари рідини змішуються з ними, можуть створювати горючі суміші. Концентрація насичених парів рідини залежить від температури, тому у пароповітряним об'ємі закритих апаратів горюча суміш парів створюється у визначених температурних інтервалах нагріву рідини, котрі називаються температурними межами займання. Таким чином внутрі апаратів з горючими рідинами горюча суміш може утворюватись при таких умовах:

- присутність пароповітряного простору;

- рідини робоча температура лежить у інтервалі між верхнім та нижнім межами займання.

Якщо одно або дві умови відсутні, то пожежа внутрі апарату виникнути не може.

Після оцінки пожежовибухонебезпеки середовища у середині виробничих апаратів необхідно встановити причини та умови утворення горючої суміші в приміщеннях або на відкритих площадках. Пари рідини виходять з апаратів в приміщення або на відкриту площадку як при нормальній роботі так і при пошкодженні і аваріях апаратів. При цьому у містах виходу парів в приміщення можуть утворюватися вибухонебезпечні концентрації. Горюча суміш поза апаратами при нормальній роботі може утворюватися в результаті:

· існування в технологічному процесі апаратів періодичної дії (розчинники синтетичних смол, змішувачі, фільтри преси).

Апарати періодичної дії представляють велику пожежну небезпеку в порівнянні з апаратами неприривної дії.

· виходу парів з герметично закритих апаратів, працюючих з підвищеним тиском. Витікання відбуається у випадках нещільностях у швах, фланцевих з'єднаннях, арматурі, сальникових ущільненнях.

Вибухонебезпечні умови експлуатації апаратів з горючими рідинами та перегрітими парами визначають з виразу:

=0,9 (0,7-0,0021)=0,62811% (3.1)

=1,1 (5,6+0,0042)=6,16% (3.2)

визначаємо тиск насичених парів

кПа (3.3)

в апаратах з горючими рідинами тривалого зберігання та нагрітими рідинами концентрація парів наближається до насиченої, то б то

(3.4)

тому горюче середовище не утворюється.

Найбільшу небезпеку для виробництва виявляють пошкодження та аварії технологічного обладнання. При експлуатації апаратів можливі не тільки пошкодження прокладок, сальників, швів і т.д., але і пошкодження корпусу і навіть повне зруйнування апаратів з виходом назовні великої кількості рідини.

Припустимо, що внаслідок хімічної корозії в баці, куди заливають фарбу, утворився отвір через який виходе фарба. Діаметр цього отвору дорівнює 1,5 мм, надлишковий тиск в апараті дорівнює 0,25 мПа, пошкодження ліквідовано через 20 хв.

Кількість горючих речовин, що виходять назовні під час локальних пошкоджень апаратів, визначають за формулою:

=0,45*1,76*10^-5*20,36*760*1200=147,061 кг (3.5)

де т_л - кількість горючих речовин, що виходять назовні, кг;

- коефіцієнт витрати 0,45;

f - переріз отвору, через який горюча речовина виходить назовні, м² визначається за формулою:

f=(*d²_отв)/4=(3,14*0,0015²)/4=1,76*10^-5 м (3.6)

- швидкість витікання речовини через отвір, м/с;

_t - густина речовини при робочій температурі, кг/м³;

- тривалість витікання, с. Швидкість витікання рідини через отвір у корпусі апарата визначають за формулою:

=м/с (3.7)

де g=9,81 м/с² - прискорення сили ваги;

Н_прив - приведений напір в апараті, під дією якого відбувається витікання рідини через отвір (м), знаходять за формулою:

=(1,5*10^-5/760*9,81)+1=21,12 м (3.8)

де Р_р.н - надлишковий тиск середовища в апараті над поверхнею рідини, Па. (Р_р.н=Р_р-1*10⁵ Па, де Р_р - абсолютний робочий тиск середовища в апараті, Па); Н - висота стовпа рідини, м.

Об'єм баку в якому знаходиться фарба складає 60 л., то б то весь об'єм фарби вийде назовні і утвориться вибухонебезпечна концентрація.

Якщо у пошкоджених апаратах горючі речовини нагріті більше температури самоспалахування, то при виході назовні і взаємодії з повітрям вони спалахують.

Якщо ж вихідна речовина нагріта нижче температури само спалахування, але вище температури спалаху (для рідини), то неминуче станеться утворення горючих концентрацій парів та газів з повітрям і не тільки місцевих, але і в повному об'ємі приміщення або на території відкритих площадок.

3.5 Аналіз можливості виникнення джерел запалювання

Одною із необхідних причин виникнення пожежі є існування джерела запалювання з достатнім запасом теплової енергії і з достатньою температурою.

Під джерелом запалювання розуміють теплове джерело, яке має температуру вищу за температуру самоспалахування речовини і запасом тепла достатнім для нагрівання його до температури самоспалахування. Під виробничими джерелами запалювання потрібно розуміти такі джерела, існування або поява яких пов'язано з здійснюванням технологічних процесів виробництв.

Джерела запалювання у виробничих умовах дуже різноманітні як по природі своєї появи, так і по запасу існуючої в них енергії.

Вогневі ремонтні роботи: до них відноситься електрозварювальні, різні паяльні, ремонтні і монтажні роботи, пов'язані з нагріванням деталей и обладнання, вогневе напорошення полімерних матеріалів и т.д. Пожежна небезпека вогневих робіт обумовлена не тільки відкритим полум'ям, але і наявністю розжареного і розплавленого металу, іскор, розігрітих ділянок апаратів і трубопроводів.

В умовах виробництва небезпечне в пожежному відношенні зміни температури тіла в результаті проведення механічної роботи може створюватися в слідуючих випадках.

Іскри, які створюються при ударах твердих тіл розміри яких звичайно не перевищують 0.1-0.5 мм., а їх температура може бути до 1550^оС.

Сюди потрібно віднести:

· Іскри, які створюються при роботі інструментами ударної дії (молотків, ключей, зубил і т.д.);

· Іскри, які створюються при попаданні в машини ударно - центробіжної дії для здрібнювання, рихлення, апарати для перемішування і т.д.

· Іскри, які створюються при ударах рухомих механізмів о нерухомі частини машин хлопко прядильного виробництва и т.д.

Нагрівання тіл при терті:

· Перегрів підшипників, особливо ковзання в результаті порушення якості змазки, забруднення, перевантаження машин, перетяжки підшипників;

· Перегріви транспортних стрічок і привідних ременей в результаті буксирування (стрічки норій і транспортерів на мельзаводах).

В якості джерела запалювання може виступати теплові прояви хімічних реакцій це:

· Самоспалахуючі, та ті що самозапалюються при контакті з повітрям;

· Що спалахують при взаємодії з водою;

· Що спалахують при взаємодії один з одним;

· Що здатні до саморозкладення із спалахуванням при нагріванні або механічних діях над ними (наприклад, в ацетиленових генераторах можливо створення ацетиленидів, якщо в них є мідні деталі).

Теплові прояви електричної енергії можуть бути:

· Електричні дуги і іскри при короткому замиканні;

· Тепло, яке виділяється при перевантаженнях електричних сітей и машин;

· Тепло, яке виділяється в містах великих перехідних опорів;

· Іскри розрядів статичної електрики;

· Блискавки та іскрові розряди від дії атмосферної електрики;

Джерела запалювання, які зустрічаються в умовах виробництва, різноманітні по причинам появи, по природі і параметрам.

При аналізі пожежної небезпеки необхідно роздивлятись горюче середовище і можливі джерела спалахування в якісному і кількісному відношенням, виходячи із реальних умов ведення технологічного процесу. Перераховані приклади джерел запалювання характеризують тільки одну сторону пожежної небезпеки технологічного процесу, що розглядається. Друга сторона небезпеки, котра може привести до загибелі та травмуванню людей, великим матеріальним збиткам є шляхи розповсюдження пожежі.

3.6 Можливі шляхи поширення пожежі

Пожежа, яка почалася у цеху може прийняти великі розміри у результаті великої кількості легкозаймистих рідин у безпосередньої близькості біля фарбувальних ділянок. Полум'я може розповсюджуватися по пофарбованим поверхням, устаткуванню, вентиляційних повітропроводах, які не мають вогнеперешкоджуючи засоби. Розповсюдження можливе лакофарбних матеріалів, які осіли після розпилення на внутрішніх поверхнях камер, повітропроводах на конструкціях.

Вогонь по пофарбованим поверхням розповсюджується дуже швидко. Через декілька хвилин полум'я може охоплювати ділянки, які віддалені на десятки метрів від джерела займання.

Обмеження поширення пожеж забезпечується зменшенням чи виключенням горючого, припиненням подачі в зону горіння окислювача чи усуненням джерела тепла для підтримки горіння. Однієї з важливих мір у цьому напрямку є зменшення кількості горючих речовин, матеріалів і устаткування на робочих місцях, у цехах і на складах.

Для обмеження пожежі рекомендується зменшувати площу виробничих і складських приміщень поділом їхніми протипожежними стінами і перегородками зі строго розрахунковим дозуванням по ємності чи вазі збережених горючих речовин, що обертаються у виробництві, і матеріалів. Технологічні апарати з вогненебезпечними продуктами повинні розміщатися на визначеній відстані друг від друга чи при необхідності ізолюватися за допомогою розділових стінок, екранів і перегородок.

Місця перетинання воздуховодами чи конвеєрами протипожежних і інших глухих стін повинні мати захист у виді щитів, заслінок і водяних завіс з автоматичним дистанційним пуском при пожежі.

Необхідно влаштовувати протипожежні перешкоди в дверних і віконних прийомах, на можливих шляхах поширення пожежі.

Ефективним заходом обмеження пожежі є заміна сировини, розчинників, мастильних матеріалів менш вогненебезпечними речовинами, а також своєчасне видалення з цехів і апаратів виробничих відходів.

Цехи і склади з підвищеною пожежною небезпекою повинні забезпечуватися автоматичними засобами сповіщення про пожежу і його гасіння.

Виробничі трубопроводи і комунікації з наявністю рідких вогненебезпечних відходів повинні мати гідравлічні затвори з вогнеперешкоджувачами. Особливо слід відмітити, що швидкість розвитку пожежі та утруднення його гасіння сприяє розлив та розтікання горючих рідин.

4. Розробка ТА обґрунтування заходів з протипожежного захисту Механічно-збірного цеху ЗАТ «ПМЗ»

На підставі проведення аналізу відповідності діючим нормативним актам та з метою забезпечення умов по зменшенню можливості виникнення пожежі, покращення умов локалізації пожежі, забезпечення умов безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей вважаю за необхідне провести такі конструктивні та пожежно-профілактичні рішення та запобіжні заходи:

§ опрацювати заходи пожежної безпеки на об'єкті;

§ забезпечити електросвітильники захисними ковпаками (п. 5.1.29 ППБУ);

§ виконати занулення або заземлення всього електрообладнання відповідно до вимог розділів ПУЕ (п. 5. 1. 32 ППБУ);

§ закрити з'єднувальні та відгалужу вальні коробки в приміщеннях кришками з негорючого чи важкогорючого матеріалу (п. 5.1.5. ППБУ);

§ вказати значення номінальної напруги біля електророзеток (п. 5.1.1 ППБУ);

§ виконати заміри опору ізоляції електромереж та заземлень з складанням протоколів (п. 6. 5. ПТЕЕС, ППБУ п. 5.1.34);

§ виконати перевірку працездатності зовнішнього протипожежного водопостачання з оформленням акту;

§ біля гідрантів встановити спеціальні покажчики ППБУ п. 6.3.1.11);

§ вивести сигнал про спрацювання автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони;

§ організувати і проводити профілактичні огляди та планово попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть привести до пожежі (ППБУ п. 5.1.38);

§ проводити технічне обслуговування пожежних кранів і перевірку їх на працездатність шляхом пуску води, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (ППБУ п. 6.3.2.6., п. 6.3.2.3);

§ відновити пожежні щити на території, в приміщеннях та забезпечити їх засобами пожежегасіння згідно з нормами належності:

вогнегасник - 2 шт., ящик з піском - 1 шт., гаки - 2 шт., сокири - 1 шт., лопата совкова - 1 шт., ломи - 2 шт., бочка з водою - 1 шт., відро пожежне (цеберка) - 1 шт.;

§ визначити порядок перевірки приміщень відключення електроприладів та електромереж після закінчення роботи;

§ визначити порядок організації та проведення протипожежних інструктажів навчання та перевірку знань з пожежно-технічного мінімуму (ППБУ п. 3.18 д. 2);

§ створити пожежний пост так як відстані від об'єкту підвищеної небезпеки до пожежної частини перевищує радіус обслуговування більше 2 км;

§ виконати з'єднання, відголудження електромереж електропроводів і кабелів за допомогою спайки, зварювання, опресовки чи затискачами (п. 5.1.7. ППБУ);

§ евакуаційні шляхи утримувати вільними нічим не загороджувати (п. 4.3.1.ППБУ);

§ забезпечити вогнегасниками наступні приміщення механічно-збірного цеху:

Ш фарбувальна ділянка - 2 шт. ОУ або ОП-3

Ш ділянка обезжирювання металевих деталей - 1 шт. ОУ або ОП-5

Ш механічно-збиральна ділянка - 2 шт. ОУ або ОП-5

Ш термічна ділянка 4 шт. ОУ або ОП-5

Ш випробувальна - 1 шт. ОУ або ОП-5

Ш ділянка гальваніки - 1 шт. ОУ або ОП-5

§ зробити перевірку вогнегасників або перезарядку (п. 6.4.20 ППБУ);

§ розробити та утвердити графік перевірки та очищення вентиляційного обладнання, результати перевірок занести в спеціальний журнал (п. 5.3.7. ППБУ);

§ приміщення цеху забезпечити спеціальними газоаналізаторами (п. 9.9. БН);

§ розробити наказ про режим паління на підприємстві в цеху (п. 4.1.21. ППБУ).

5. Прогнозування можливої обстановки пожежі в механічно-збірному цеху ЗАТ «ПМЗ»

5.1 Припущення про найбільш ймовірне місце виникнення пожежі

На основі вивчення оперативно-тактичних характеристик механічно-збірного цеху, з урахуванням його призначення, як об'єкта з наявністю горючого навантаження у вигляді технологічного обладнання, станків, мастильних матеріалів, а також проаналізувавши загальні дані про об'єкт, об'ємно-планувальні і конструктивні рішення: будівля корпусу II ступеня вогнестійкості (стіни і перегородки цегельні, покриття - залізобетонні плити, покрівля - шари руберойду по бітумній мастиці зі спалимим утеплювачем), 1-но виробничий поверх (2-х) поверхове розмірами 240 х 120 х 13 м, обладнано автоматичною системою виявлення і повідомлення про пожежу, внутрішнім протипожежним водопроводом, а також фактори що здійснюють вплив на обстановку пожежі, - вибираємо місце найбільш ймовірного виникнення пожежі, у результаті розвитку якого може скластися найбільш складна обстановка.

У нашому випадку приймемо, що в наслідку перегріву рідини у гартувальній ванні на технологічної лінії термічної обробки металів відбулося закипання, викид горючої рідини і загоряння технологічного обладнання, місць забруднення і розливу технологічного мастила, з наступним розвитком по технологічному обладнанню і вентиляційним каналам (ділянці термічної обробки). Пожежа може розповсюджуватися системами вентиляції, густина теплового потоку може впливати на міцність перекриття, залізобетонні ферми, колони, що сприяє поширенню вогню на. Місце можливого виникнення пожежі приймемо в середині на границі перегородки з західної сторони цеху (цех розмірами 50х20). У результаті розвитку пожежі вогонь може швидко поширитися по всіх ділянкам цеху та інших приміщеннях, може вийти на покриття.

Далі вогонь може розповсюджуватися конденсатом та відкладеннями у трубах по системах місцевої вентиляції, інженерним комунікаціям, шляхам евакуації на покриття будинку.

З огляду на можливу обстановку пожежі, продуктами згоряння будуть заповнені всі приміщення і шляхи евакуації. Крім того в місцях виникнення і поширення пожежі утвориться високий температурний режим. При цьому в небезпечних ситуаціях можуть оказатися люди, що знаходяться на ділянці. В результаті такої обстановки вони можуть бути відрізані вогнем і продуктами згоряння від шляхів евакуації.

5.2 Установлення вихідних даних для визначення розвитку пожежі

Установлення параметра швидкості розвитку пожежі (V_л).

По довідковим даним і аналізу пожеж з характерним пожежним навантаженням у виді горючих рідин, рідинного палива для нагрівальних печей, промастиленої продукції, спалимих оздоблювальних матеріалах, з урахуванням оперативно-тактичної характеристики цеху, а також особливостей розвитку пожежі (вогонь поширюється, як правило, горизонталі у бік віконних прорізів), лінійна швидкість поширення горіння на даній ділянці в середньому складе V_л= 1,2 м/хв.

Установлення приладів подачі і видів вогнегасних засобів, їхніх тактичних характеристик.

Виходячи з тактичних умов і вимог ТСДуНС для здійснення оперативних дій по гасінню пожежі в приміщеннях цеху і захисту, необхідно застосовувати міцні стволи, тобто лафетні і ручні стволи «А» (РС-70) із глибиною гасіння h=5 м. А для захисних дій ручні «Б» (РСК-50) із глибиною гасіння h=5 м. На гасіння пожежі в даних умовах доцільно використовувати воду і воду зі змочувачами з інтенсивністю подачі I_s= 0,2 л/см².

Установлення тимчасових показників, що характеризують дії підрозділів і розвиток пожежі до його гасіння.

Час до повідомлення про пожежу (_д.с.) за умовами об'єкту, при наявності автоматичної системи виявлення і повідомлення про пожежу з урахуванням, що час виявлення складає не більш _виявл = 3 хв., а час повідомлення _повід = 1 хв., тоді:

_д.с.= _виявл.+_спов = 3+1=4 хв. (5.1)

Час збору і виїзду по тривозі (_зб.в.) по нормативах ПСП, з урахуванням на кількість виїздів пожежних машин, що знаходяться в оперативному розрахунку ППЧ-43 (1 отд.) не повинне перевищувати однієї хвилини, отже _зб.в.= 1 хв.

Час оперативного розгортання (_б.р.) з установкою пожежних машин на найближчі гідранти і подачею ствола ланкою ГДЗС, відповідно до нормативів ПСП і вимогам ТСДуНС приймаємо _б.р.= 4 хв.

Час прямування (_прям.) підрозділів до місця виклику в умовах Полтавського гарнізону й об'єкта, з урахуванням того, що ППЧ-43 знаходиться на об'єкті і розташована на відстані до корпусу залізничних підшипників до 1 км, а середня швидкість руху пожежного автомобіля приймається V_рух= 40 км/год, складає:

_прям= l60/V_рух= 1,560/40 = 3 хв. (5.2)

Установлення підрозділів, що прибувають по автоматичному виклику на об'єкт, з урахуванням часу прямування.

Відповідно до гарнізонного розкладу, по першому повідомленню, на пожежу висилаються підрозділи по виклику №3 у кількості (див. табл. 5.1.).

Таблиця 5.1. Виписка з розкладу виїзду

№ виклику	Найменування підрозділу	Кількість основних відділень	Тип пожежної техніки	Час прямування на об'єкт, хв.
1 2 3	ППЧ-43 СДПЧ-50 СДПЧ-50 СДПЧ-20 СДПЧ-19 ПДПЧ-71	1 1 1 1 1 1	АЦ-40 (130) 63Б АЦ-40 (130) 63Б АЦ-40 (130) 63Б АЦ-40 (130) 63Б АЦ-40 (130) 63Б АЦ-40 (130) 63Б	3 5 5 5 7 8

5.3 Визначення основних геометричних параметрів пожежі для оцінки можливої обстановки

Розрахунок максимально можливої площі пожежі.

а) на другій хвилині з моменту виникнення пожежі:

час вільного розвитку пожежі _віл= 2 хв.;

визначаємо шлях пройдений фронтом пожежі:

R²_п= 0,5 V_лвіл. 0,51,22 = 1,2 м; (5.3)

наносимо R²_п на схему в масштабі, пожежа розвивається за круговою формою і не виходить за межі огороджень;

визначаємо площу пожежі:

S_п= R²= 3.141,2= 4,5 м²; (5.4)

у ППЧ-43 через 3 хв. Надходить виклик про пожежу.

б) на 7-й хвилині з моменту виникнення пожежі _віл= 7 хв.:

R⁷_п= 0,5 V_лсв.= 0,51,27= 4,2 м, (5.5)

наносимо R⁷_п на схему в масштабі, пожежа продовжує поширюватися за круговою формою,

S⁷_п = R²= 3.141,2= 21,2 м²; (5.6)

на пожежу прямують підрозділи по виклику №3.

в) на момент уведення сил і засобів 1-м підрозділом ДПЧ-40:

_віл^I = _д.с.+ _зб.в.+ _прям+ _б.р.= 4+1+3+4= 12 хв, (5.7)

R¹²_п= 0,5 V_л10+ V_л(_віль^I-10)= 51,2+1,22= 8,4 м; (5.8)

наносимо R¹²_п на схему в масштабі, пожежа досягає обмежень і поширюється за прямокутною формою,

S¹²_п = а 2у = 1528,4= 252 м²; (5.9)

прогнозуємо обстановку, з урахуванням на те, що пожежа обмежена конструктивними елементами (стінами), а її інтенсивний розвиток відбувається в східному напрямку, тоді площа гасіння:

S _гас= ah= 155= 75 м². (5.10)

Для локалізації пожежі в даному випадку, користуючись розрахунком і тактичними умовами здійснення оперативних дій, виходячи з вимог БСПО, необхідно подати стволів «А»:

N _ств.А^гас= Q_потр.^гас/ Q_ств.А = S_гасI_s/ Q_ств.А= 75_.0,2/7,4 2 ств. А, (5.11)

тому, що фронт пожежі поширюється в одному напрямку, то для його гасіння (локалізації) приймаємо 2 ств. А.

Висновок. Перший підрозділ ППЧ-43, що прибув на пожежу у складі одного відділення на АЦ локалізувати пожежу не зможе, тому що не в змозі подати таку кількість стволів, тим більше необхідно виконувати й інші види робіт.

Для повної локалізації пожежі з подачею стволів по фронту ланками ГДЗС буде потрібно мінімум 2 відділення на АЦ.

Максимально можливу площу пожежі в термічному цеху корпусу залізничних підшипників необхідно приймати не на момент зосередження сил і засобів по виклику №2, а на момент подачі стволів по фронту горіння з урахуванням організації захисних дій і рятувальних робіт. Цю задачу можуть вирішити підрозділи, що прибули на пожежу по виклику №2.

г) на момент уведення сил і засобів підрозділами, що прибули по виклику №2:

_віл^II = _д.с.+ _зб.в.+ _прям^II+ _б.р.^II = 4+1+5+6= 16 хв, (5.12)

R¹⁶_п= 0,5 V_л10+ V_л(_віл^II-10)= 51,2+1,26= 13.2 м; (5.13)

наносимо R¹⁶_п на схему в масштабі, пожежа розвивається за прямокутною формою в одному напрямку,

S¹⁶_п = ау=15(8,4+13,2)=324 м²; (5.14)

прогнозуємо обстановку:

З урахуванням на те, що поширення фронту пожежі в термічному цеху відбувається в двох напрямках, тобто горіння поширюється по ширині приміщення огородженого стінами в у сусідні приміщення, тоді площа гасіння:

S_гас= 2ah= 2155= 150 м^2. (5.15)

Для локалізації і гасіння пожежі в даному випадку, користаючись розрахунком і тактичними умовами здійснення оперативних дій, виходячи з вимог ТСДуНС, необхідно подати стволів «А»:

N _ств.А^гас= Q_потр.^гас/ Q_ств.А = S_гасI_s/ Q_ств.А= 1500,2/7,4 4 ств. А, (5.16)

тому, що пожежа поширюється в двох напрямках, то для її локалізації і поетапного гасіння приймаємо 4 ствола А.

Висновок. У такому випадку загальна кількість стволів для локалізації і гасіння пожежі дорівнює 4-м стволам А. Максимальну площу пожежі варто прийняти на момент зосередження сил і засобів, що прибули по виклику пожежа №2. Розвиток пожежі покажемо на рис. 5.1.

S² _п = 4,5 м² S⁷_п = 21,2 м² S¹²_п = 252 м² S¹⁶_п =324 м²

Рис. 5.1. Схема розвитку пожежі

5.4 Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі МЗЦ ЗАТ «ПМЗ»

Як відомо, локалізація пожежі настає в момент зосередження сил і засобів які прибули по виклику №2, при максимальній площі пожежі _П = 324 м², площі гасіння _гас = 150 м² і введенні стволів по фронту поширення горіння.

При гасінні пожежі, у наведеному варіанті, необхідно буде виконувати різні види бойової роботи. У першу чергу організувати розвідувальні пошуково-рятувальні роботи, спрямовані на повну безпеку й евакуацію людей з небезпечних приміщень. Подати стволи для захисних дій і можливого гасіння в місця можливого поширення пожежі. Зробити контрольні розкриття комунікацій з метою виявлення схованих вогнищ горіння, а також інші види робіт, спрямовані на успішне виконання основної оперативної задачі пожежно-рятувальних підрозділів на пожежах і ліквідаціях НС.

Отже, зробимо розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі на основі якого розробимо рекомендації з організації оперативних дій і складемо план пожежегасіння.

Визначаємо кількість стволів для гасіння пожежі:

ствола «А», (5.17)

тому що пожежа поширюється в двох напрямках приймаємо 4 ствола «А» (по два ствола на кожнім напрямку) для її локалізації і поетапного гасіння.

З розрахунків фізичних параметрів видно, що робота ствольщиків буде здійснюватися при достатньо високій температурі. В результаті інтенсивного газового обміну, з урахуванням нейтральної зони задимлення необхідно подавати стволи ланками ГДЗС.

Разом: 4 ствола «А» (ГДЗС).

Визначаємо кількість стволів для захисних дій.

Згідно вимог ТСДуНС і тактичних умов, приймаємо:

2 ствола «Б» на захист і можливе гасіння на покриття;

2 ствола «Б» на захист і контрольні розкриття в сусідні приміщення.

Разом: 4 ствола «Б».

Знаходимо фактичну витрату води при подачі всіх стволів від пожежних машин:

на гасіння (локалізацію) пожежі:

л/с; (5.18)

на захисні дії і можливе гасіння:

л/с; (5.19)

загальний на гасіння і захист:

л/с. (5.20)

Разом: л/с.

Визначаємо необхідну кількість пожежних машин.

З урахуванням використання насосів пожежних машин на повну потужність, приймаємо наступну схему оперативного розгортання:

Відповідно до обраної схеми:

машини. (5.21)

Разом: (на ПГ).

Визначаємо граничну відстань по подачі стволів за раніше обраною схемою оперативного розгортання:

, (5.22)

- приймаємо 18 рукавів прогумованих, діаметром 77 мм по 20 м кожний.

Разом: метрів.

Висновок. Тому що найближчі вододжерела розташовані на відстані не менш 100 метрів, обрана схема оперативного розгортання задовольняє вимогам.

Перевіряємо забезпеченість об'єкта водою.

Водовіддача водопроводу при напорі в мережі 0.4 МПа складає: при діаметрі і виді мережі К-100 (кільцева, 100 мм), згідно довідника КГП таблиця 4.1., Q_МЕРЕЖІ = 65 л/с, найближчі ПГ №№1-3 і ПВ-2.

Сопоставимо витрати: Q^заг_ФАК = 44,4 л/с < Q_МЕРЕЖІ = 65 л/с.

Перевіримо відповідність наявності ПГ стосовно кількості машин установлених на ПГ:

N_ПГ = 5 > N_МАШ = 2.

Висновок. З огляду на, що витрата мережі перевищує витрату фактичний на гасіння, об'єкт цілком забезпечується водою від зовнішніх джерел протипожежного водопостачання, і для добору води - ПГ досить.

Визначаємо необхідна кількість особового складу для забезпечення оперативних дій.

Для визначення загальної чисельності особового складу скористаємося емпіричною формулою й орієнтованими нормативами (довідник КГП, с. 172):

 (5.23)

Разом: чоловік.

Висновок. Для забезпечення основних дій необхідно задіяти близько 31 чоловік особового складу пожежно-рятувальних підрозділів. Крім подачі стволів на гасіння особовий склад забезпечує захисні дії, проводе пошуково-рятувальні, евакуаційні роботи в приміщеннях по закріплених оперативних дільницях.

Визначаємо потрібну кількість відділень:

Кількість відділень визначаємо з використанням коефіцієнта (у чисельнику) «4» тому що в оперативному розрахунку Полтавського гарнізону на озброєнні в основному знаходяться автоцистерни:

приймаємо 8 відділень (5.24)

Висновок. Таким чином для гасіння пожежі в цеху термічної обробки необхідно 8 відділень на основних пожежних машинах, тобто необхідно зосередити сили і засоби по виклику №3.

Визначаємо необхідність залучення пожежних підрозділів спеціального призначення, служб об'єкта, району, міста:

Для проведення робіт на висотах - АД-40 (130) Л22;

Для евакуації людей і роботи в штабі пожежегасіння - адміністрація й обслуговуючий персонал об'єкта;

Для організації зв'язку і освітлення на пожежі - підрозділ на АЗО;

Для тривалих робіт у задимленій зоні, і боротьби з димом - відділення на АГДЗС;

Для надання медичної допомоги потерпілим - 2 машини «Швидкої допомоги»;

Для відключення електроенергії і газопостачання - служби МІСЬКЕНЕРГО і МІСЬКГАЗ.

5.5 Рекомендації посадовим особам під час гасіння пожеж в МЗЦ ЗАТ «ПМЗ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ К Г П

1. По прибуттю до місця пожежі особисто провести розвідку з метою організації гасіння пожежі та евакуаційно-рятувальних робіт із задимлених приміщень. За необхідністю включити до роботи ланки ГДЗС.

2. Відключити електроенергію.

3. Застосувати заходи для запобігання паніки.

4. Сповістити диспетчера управління водних мереж про підвищення тиску у міський водопровідній мережі. При достатньому тиску використовувати внутрішні пожежні крани.

5. Організувати роботу оперативного штабу (ОШ) пожежегасіння.

6. В першу чергу для безперебійної подачі вогнегасник речовин задіяти найближчі ПГ.

7. Організувати КПП (ГДЗС) по мірі задимленості поверхів, призначити відповідальну особу за безпеку праці.

8. Для охорони матеріальних цінностей і рукавних ліній викликати наряд міліції через чергового УВС.

9. Прийняти заходи по установленню причин пожежі, при наявності ознак підпалу або інших, забезпечити збереження речових доказів до прибуття слідчо-оперативної групи та ВПЛ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ Н Ш

1. Застосувати заходів щодо відключення електроструму, для цього задіяти до роботи в ОШ обслуговуючий персонал.

2. За необхідності викликати до місця пожежі служби МІСЬКГАЗ, МІСЬКЕНЕРГО, ШВИДКУ ДОПОМОГУ, МІЛІЦІЮ.

3. Визначити безпечні місця евакуації людей, матеріальних цінностей та їх охорону.

4. Встановити зв'язок управління, інформації та взаємодії між КГП, НОД, НТ і КПП.

РЕКОМЕНДАЦІЇ Н Т

1. По прибутті до місця пожежі провести розвідку вододжерел, зустріч та розставлення техніки згідно плану.

2. Забезпечити використання пожежної техніки на повну тактичну потужність та безперебійну подачу вогнегасник речовин до місця пожежі.

3. Вести облік роботи техніки, рукавів, засобів подачі піни; скласти схему розставлення пожежної техніки на вододжерела та прокладки магістральних рукавних ліній.

4. Своєчасно готувати заміну ланок ГДЗС. За необхідністю призначити помічника начальника тилу.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАТИВНИХ ДІЙ

· Рятування людей здійснювати згідно вимог ТСДуНС та Наказу МНС №312, як правило у супроводі пожежних-рятувальників; при загрозі людям у ході рятувальних робіт подавати стволи на шляхи евакуації.

· Рукавні лінії прокладати так, щоби вони не заважали роботі ствольщиків та евакуаційно-рятувальним роботам.

· Оперативні дії у задимлених приміщеннях проводити в ізолюючих протигазах у складі ланки не менш трьох чоловік.

· Висувні драбини встановлювати у простінках між вікон, якщо з них вибиває полум'я; при рятуванні людей по висувних драбинах організувати надійну страховку.

· Водіям заперечене без команди здійснювати або припинювати подачу вогнегасних речовин; переставляти автомобіль.

· Проінструктувати особовий склад працюючий на оперативних позиціях.

· Забезпечити місця видалення особового складу з небезпечних зон, установити сигнали відходу.

· Стежити за зміною обставин, поводженням конструкцій.

· При тривалому гасінні пожежі стежити за підміною і відпочинком особового складу.

6. Екологічні аспекти під час пожеж

Рішення раціонального використання землі при будівництві та перебудові промислових підприємств у великих містах веде до щільності їх забудови, збільшення поверховості, дообладнання будівельними матеріалами, що є в наявності. При такому будівництві застосовуються конструкції, виконані з негорючих матеріалів, такі як залізобетонні плити і колони, азбестобетонні плити. Обробка приміщень, знову побудованих будівель і споруд виробляється як горючими так і негорючими матеріалами різного вироблення. Як правило, цими матеріалами стають синтетичні і полімерні матеріали, а також у більшості випадків застосовуються різні фарби і лаки. До того ж технологічні процеси різноманітних виробництв на промислових об'єктах супроводжуються використанням пожежонебезпечних, токсичних та просто шкідливих матеріалів які оказують вплив на забруднення навколишнього середовища та життя людей а наслідки пожеж є шкідливими у двічі. Тому рішення проблем екології необхідно починати з виробництва будівельних і оздоблювальних матеріалів, пропонувати для застосування у технологічних процесах нові ліцензовані та більш екологічні речовини.

Так само варто пам'ятати про питання впливу на екологію і працівникам пожежної охорони при рішенні питань по гасінню пожеж. Застосування спеціальних засобів гасіння теж впливає на навколишнє середовище (піноутворювачі, змочувачі, порошки). Раціональне їхнє використання при гасінні пожеж дозволяє знизити забруднення екологічного середовища. Не обмежуючи раціональним використанням спеціальних засобів гасіння, необхідно шукати нові речовини, що мали б екологічно чистий склад і не впливали на результат гасіння пожежі.

Аналіз показує, що у всіх промислово важливих країнах існують об'єктивні передумови постійного збільшення числа пожеж, як у цілому по країні, так і по окремих галузях промисловості. Не є виключенням і Україна, де за останні роки число пожеж зросло. Матеріальні збитки збільшилися. Щодня в Україні відбуваються сотні пожеж і у вогні знищується величезна кількість матеріальних цінностей.

Таким чином, представлена якісна картина наслідків пожежі може служити передумовою для економічного аналізу небезпеки забруднення навколишнього середовища, що повинно позначитися на величині загального збитку, заподіяного пожежами.

Проаналізувавши основні аспекти забруднення навколишнього середовища тобто екологічної обстановки зупинимося на видах збитку що наносять пожежі і більш докладно розглянемо вплив і облік екологічного збитку, що має пряме відношення до розглянутих в даному дипломному проекті питань аналізу протипожежного захисту, та рекомендацій спрямованих в цілому на підвищення рівня пожежегасіння на заводі «ПМЗ». Розглянемо загальну класифікацію видів збитків від пожеж.

Таблиця 6.1. Класифікація видів збитку від пожеж

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК	Збиток від повного чи часткового руйнування майна, а також втрат доходу в результаті простою, ліквідації втрат від пожежі, виплата штрафу за порушення договірних умов
ПРЯМІ ВТРАТИ	Чи цілком частково утрачена вартість майна в результаті впливу небезпечних факторів пожежі, вогнегасних речовин
НЕПРЯМІ ВТРАТИ	Витрати і втрати в результаті простою, ліквідації наслідків пожеж, виплати штрафів, неустойки.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗБИТОК	Збиток наносимий пожежею зовнішньому середовищу, так, наприклад при згорянні 1 м3 нафти виділяються 12 м3 продуктів горіння і згоряють 11 м3 повітря.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗБИТОК	Витрати на лікування потерпілих, виплата допомоги і пенсій, страхових премій.

Зупинимося більш докладно на питаннях зв'язаних з екологічними втратами.

Екологічний збиток можливий у випадку, коли на підприємстві маються небезпечні для навколишнього середовища і життя людей речовини, що навіть не беручи участь у реакції горіння можуть потрапити в навколишнє середовище, що чревате катастрофою регіонального масштабу. Для заводу «ПМЗ» екологічний збиток зв'язаний, головним чином, з можливим виходом і виділенням токсичних речовин і газів.

Приведемо деякі токсичні речовини, що виділяються в процесі чи горіння, що містяться в продуктах згоряння, це:

сіроводень,

хлор,

ціаністий водень,

аміак,

вуглеводні, і інші.

Більшість токсичних речовин виділяється в результаті горіння матеріалів отриманих у процесі хімічних перетворень в умовах сучасних технологій. В основному термічній обробці металів, виготовлення пластмас, і при перегонці нафтопродуктів на хімічних виробництвах.

В даний час в Україні практично не ведуться дослідження в області оцінки екологічного збитку від впливу надзвичайні ситуації на навколишнє середовище. В основному, розраховується збиток від нормальної діяльності підприємства.

Роботи в цій області розпочаті в УкрНДІПБ МНС України, де розглядається збиток від пожежі на нефтепереробному комплексі малої потужності. Отримані результати оформлені у виді кінцевих співвідношень, зручні в розрахунках і легко можуть бути узагальнені і застосовні для випадку пожежі на інших підприємствах, у тому числі і заводі «ПМЗ». Хоча в цьому випадку прийдеться робити додаткові оцінки впливу на навколишнє середовище небезпечних речовин.

Загальні висновки

У дипломній роботі розглянута і вивчена оперативно-тактична характеристика Полтавського машинобудівного заводу ЗАТ «ПМЗ», проаналізована характеристика існуючого протипожежного захисту підприємства, а також проведено аналіз оперативно-службової діяльності підрозділу ППЧ-43 по охороні даного підприємства.

Обґрунтовано аналіз та оцінку пожежної небезпеки технологічного процесу підприємства, виконано перевірку протипожежного стану механічно-збірного цеху з аналізом особливостей виникнення та розвитку можливих пожеж. За результатами перевірки протипожежного стану цеху обґрунтовані та запропоновані заходи з протипожежного захисту механічно-збірного цеху заводу ЗАТ «ПМЗ»

Проведено прогнозування можливої обстановки при пожежі у механічно-збірному цеху заводу ЗАТ «ПМЗ» з розрахунками геометричних параметрів можливої пожежі, розрахунку сил і засобів, які є основою для розробки оперативної картки або плану пожежогасіння. Розроблено рекомендації посадовим особам при гасінні можливої пожежі.

Розглянуто екологічні аспекти впливу небезпечних факторів пожежі їхніх вторинних проявів, а також засобів гасіння на навколишнє середовище і життєдіяльність людини.

Розроблені в дипломній роботі рекомендації мають практичне значення і в цілому дозволяють поліпшити стан пожежної безпеки та пожежогасіння на підприємствах машинобудування та металургії.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Закон України «Про правові засади цивільного захисту», №1859-IV, 24 червня 2004 року.

3. Закон України «Про пожежну безпеку», №3747-XII, 17 грудня 1993 року.

4. Постанова КМУ від 14 листопада 2007 р. №1324 «Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки»

5. Наказ МНС України №59 від 06.02.2006 року «Про затвердження Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду»

6. Наказ МНС України №312 від 07.05.2007 року «Правила безпеки праці в підрозділах МНС України».

7. Правила пожежної безпеки в Україні. Наказ МНС №126 від 19 жовтня 2004 року.

8. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Держбуд України, Київ: 2003 - 69 С.

9. «Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту)» затверджений Наказом МНС від 07.02.2008 року №96.

10. Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Наказ МНС України від 07.05.2007 р. №312.

11. Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України. Наказ МНС України від 31.10.2008 р. №794.

12. Пожарная безопасность предприятий промышленного и агропромышленного комплекса: Учебник для пожарно-технических училищ / В.С. Клубань, А.П. Петров, В.С. Рябиков. - М.: Стройиздат, 1987. - 477 с.:ил.

13. СНиП 2.09.02-85* «Производственные здания».

14. Баратов Н.П., Корольченко А.Я. Справочник. Пожароопасность веществ и материалов и средства их тушения М.: Стройиздат. 1987 г.

15. Наказ МНС України від 23.07.2003 №251 «Про затвердження та введення в дію Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інформаційної картки про адміністративне правопорушення та Порядку заповнення інформаційної картки про адміністративне правопорушення».

16. Наказ МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів».

17. Наказ МНС від 20.05.2009 р. №347 «Про затвердження Типового положення про пожежно-технічну комісію.

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №136 «Про затвердження положення про добровільні пожежні дружини»

19. Наказ МНС України від 24.12.09 №882 «Про затвердження Інструкції про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди)»

20. Наказ МНС від 03.12.2007 р. №833 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

21. ДСТУ-Б.В.2.5-38: 2008 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блисківкозахисту будівель та споруд». Иванников В.П., Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара. - М.: Стройизат, 1987. - 287 с.

22. Клюс П.П., Палюх В.Г., Сенчихін Ю.М., Пустовой А.С., Сировой В.В. Пожежна тактика: Підручник. - Харків.: Основа, 1998. -592 с.

23. Методичні рекомендації зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння. Наказ МНС України від 23.09.2011 №1021.

Размещено на Allbest.ru