Методи підвищення ефективності системи управління охороною праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасних умовах ринкових відносин в Україні функціонує велика кількість організацій, установ, підприємств, де роботодавці повністю несуть відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці, навчання працівників таких методів праці, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Травматизм завдає значної моральної і матеріальної шкоди, тому безпеці праці в Україні приділяється велика увага.

А отже, вирішальна роль у забезпеченні охорони праці, попередженні травматизму і профзахворювань належить роботодавцю. Адміністративна реформа передбачає підвищення відповідальності роботодавців за стан охорони праці. При цьому управління з боку державних, регіональних і галузевих органів має спонукати до підвищення ефективності цієї діяльності на підприємствах.

Діяльність щодо охорони праці на підприємстві мотивується моральною і юридичною відповідальністю, а також зацікавленістю роботодавця в одержанні максимального прибутку, зменшенні витрат на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах, відшкодування збитків потерпілим, штрафні санкції, ремонт пошкодженого обладнання, зменшення страхових тарифів, підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виходячи з цього, роботодавець формує і оприлюднює своє ставлення до охорони праці шляхом розробки політики підприємства з цих питань і створює систему управління охороною праці.

У сучасному високомеханізованому виробництві на працівника впливають різноманітні фактори, що змінюють умови і безпеку праці. У зв'язку з цим організаційна структура забезпечення охорони праці повинна бути оперативною і враховувати їхній комплексний вплив, вчасно виявляти, усувати і не допускати травмонебезпечних ситуацій.

Враховуючи аналіз стану охорони праці і травматизму в Україні можна виявити три головні складові невисокої ефективності функціонування системи управління охороною праці (СУОП), що полягають у недостатньому методологічному забезпеченні ризик орієнтованого підходу при: аналізі загрозливих небезпек і розслідуванні нещасних випадків; плануванні робіт на етапі функціонального аналізу задачі в процесі прийняття управлінських рішень у СУОП; функціонуванні інформаційної складової СУОП.

Тому профілактика виробничого травматизму на основі поліпшення методів його дослідження, розробки програмного та інформаційного забезпечення СУОП у даний час є актуальною науковою задачею. Цілеспрямоване вдосконалення СУОП обумовлює необхідність поглиблених досліджень з розробки схеми, яка враховує вплив стану охорони праці на кінцеві цілі підприємства. Для вирішення взаємозалежних задач з обліку, аналізу і прогнозу, а на їхній основі - розробки профілактичних заходів, потрібне об'єднання розрізнених засобів в єдиний комплекс з діями, що постійно виконуються на усіх рівнях і стадіях керування.

1. Основні напрями створення і функціонування системи управління охороною праці (СУОТ) на рівні Центра поштового зв'язку №5

Центр поштового зв'язку №5 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» здійснює свою діяльність на території підпорядкованій Маріупольській міській раді, Володарського, Новоазовського, Першотравневого районів, та має у своєму складі структурні підрозділи - 6 дільниць (виробнича дільниця з оброблення письмової кореспонденції, виробнича дільниця з доставки пошти, виробнича дільниця з оброблення страхової та посилочної пошти, дільниця експедирування періодичних друкованих видань, дільниця обробки та контролю первинної документації, дільниця механізації); 52 відділення поштового зв'язку міських та 51 сільських відділень поштового зв'язку, 2 пересувних відділень поштового зв`язку.

Жодне підприємство не може обмежуватися турботою про або забезпечення послуг, не дбаючи про умови та безпеку праці, здоров'я і добробут своїх працівників. І це витікає не тільки з гуманних міркувань, але також у силу розуміння прямого або не прямого впливу умов праці на ефективне функціонування виробництва і на продуктивність праці працівників. У зв'язку з цим кожне підприємство розробляє та здійснює систему заходів для створення безпечного і здорового виробничого середовища, виходячи з необхідності суворого виконання законів і нормативних актів з охорони праці, а також заходів, передбачених в колективних договорах.

Виходячи з цього у ЦПЗ №5 було створено службу з охорони праці, яка виступає елементом системи управління охорони праці. Отже служба охорони праці у своїй роботі користується: нормативною базою - Конституція України, Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю, постанови Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, закон «Про охорону здоров`я», Закон «Про пожежну безпеку», та ін. Крім того, СУОП, у своїй діяльності, дотримується внутрішньої нормативної бази, а саме: Положення «Про систему управління охороною праці «Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» розробленого навчально-методичним центром Держнаглядохоронпраці відповідно до технічного завдання, затвердженого 28.10.1999 р. Внесено: Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта». Затверджено та введено в дію наказом генерального директора Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 08.11.2000 р. №372. та встановлює єдину систему управління охороною праці (СУОП) в УДППЗ «Укрпошта» з урахуванням функцій управління охороною праці з боку державних органів і громадських організацій.

Таким чином, дотримання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОП, тобто шляхом планомірного виконання спеціальних і загальних функцій управління охороною праці.

2. Служба охорони праці Центра поштового зв'язку №5 як елемент СУОТ

Система управління охороною праці ЦПЗ №5 ДД УДППЗ «Укрпошта» - це сукупність взаємозв'язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та управлінських рішень, спрямованих на запобігання аваріям, нещасним випадкам, професійним захворюванням та створення безпечних умов праці на виробництві.

Для вирішення всіх проблем у сфері охорони праці потрібний системний підхід, створення ефективної системи управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, установі, організації незалежно від форми власності та розмірів.

Зміст системного підходу полягає в тому, що будь-яка система управління або її окрема частина розглядається як ціле, самостійне явище, яке характеризується метою діяльності, ресурсами, структурою, процесами і взаємозв'язками з іншими системами. Системний підхід дозволяє вивчати систему управління в сукупності всіх її елементів, аналізувати її статику і динаміку. Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці.

Згідно із Законом України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється на підприємстві для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно - гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці, а саме, в Центрі поштового зв'язку №5 відповідно до Положення СУОП, та наказом №503 від 01.07.2010 року створена служба охорони праці у складі одного працівника - провідного інженера з охорони праці, яка пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці у УДППЗ «Укрпошта» ГНЦ «Зелена Буча», здійснює свою роботу відповідно до Положення про службу охорони праці Українського державного підприємства поштового зв'язку, посадовою інструкцією і підпорядковується безпосередньо начальнику Центру поштового зв'язку.

Таким чином, служба охорони праці здійснює на підприємстві такі функції як:

- розробляє за участю сторін колективного договору й реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства) та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає, за необхідності, професійні аварійно-рятувальні формування (у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків).

А отже, функціонування системи управління охороною праці здійснюється шляхом організаційної роботи інженера з охорони праці та керівника підприємства.

СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, яка охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності, трудові колективи структурних підрозділів, матеріальні та фінансові ресурси і реалізується в цілеспрямовану діяльність посадових осіб і працівників щодо виконання нормативно-правових актів з охорони праці, попередження травматизму.

3. Оцінка економічної ефективності у впровадженні та функціонуванні СУОТ

Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств до ринкових відносин. Нещасні випадки і захворювання на виробництві, погані умови праці дуже негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати й матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку (доходу), і тому кожний керівник і працівник підприємства зацікавлений у попередженні таких випадків. Крім того, економічні методи передбачають виплату премій за відсутність випадків травматизму та захворювання, а також за високий рівень охорони праці.

Економія від впровадження системи управління охороною праці утворюється за рахунок таких джерел:

- зменшення кількості захворювань і травм і, як наслідок, зниження втрат робочого часу (у вигляді умовно звільнених робітників та економії їхньої заробітної плати з відрахуванням);

- зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах унаслідок переведення працівників у нормальні умови праці;

- зменшення збитків через професійні захворювання і травматизм;

- скорочення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці.

Крім цього, на кожному підприємстві повинна функціонувати система матеріального заохочення трудових колективів за працю без травм.

Матеріальне заохочення за підвищення рівня охорони праці здійснюється у формі преміювання, за високі досягнення у праці, підвищення окладу (для посадових осіб і спеціалістів), а також шляхом нагородження подарунками, надання пільгових путівок у санаторії та будинки відпочинку, відряджень на виставки тощо. Види матеріальних заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Матеріальні санкції за недотримання (порушення, незабезпечення) норм і вимог охорони праці здійснюють шляхом повного чи часткового позбавлення або зниження розмірів надвишок, зниження окладу, переводу на менш відповідальну і нижче оплачувану роботу.

Моральне заохочення працівників за досягнення у забезпеченні охорони праці здійснюється шляхом нагородження відомчими знаками відмінності, почесними грамотами, присвоєння почесних звань, занесення на «Дошку пошани» тощо.

Розроблення системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінку її ефективності здійснює саме служба охорони праці за участю профспілок, служби оплати праці із залученням, при необхідності, інших служб підприємства. Система стимулювання охорони праці має бути відображена в Положенні про преміювання працівників підприємства, а також у колективному договорі (угоді) підприємства.

Таким чином, для стабільного управління охороною праці необхідно створювати такі умови, за яких поліпшення тієї роботи було б обов'язковим елементом системи економічного стимулювання виробничого колективу. Воно повинно ґрунтуватись на конкретній оцінці заходів з охорони праці з урахуванням оздоровчого й економічного ефектів.

4. Методи підвищення ефективності системи управління охороною праці

Оцінка ефективності системи управління охороною праці включає оцінку соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) та економічних показників, які характеризують стан виробничого середовища до і після проведення заходів з охорони праці.

Керівники підприємств і підрозділів повинні виявляти зацікавленість, доброзичливий інтерес до життя і потреб підлеглих, турбуватися про них. При цьому слід виходити з того, що люди є найвищою цінністю підприємства. Тому головною рисою менеджера є здатність налагоджувати контакт з людьми.

Ставлення працівників до виконання трудових обов'язків залежить не тільки від рівня заробітної платні, а й значною мірою від їх упевненості в постійній зайнятості, повазі до них, визнанні, зацікавленості в роботі. Завдання керівника полягає в поєднанні вимогливості з наданням підлеглим можливості виявляти власні творчі здібності, ініціативу й індивідуальність. Керівник повинен постійно інформувати підлеглих про стан справ; це підвищує у людей інтерес до роботи. Сприятливі й безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Додаткові витрати на поліпшення охорони праці, як свідчить досвід розвинутих країн, скуповуються багаторазово.

Таким чином, можна сформулювати такі пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності з охорони праці на підприємствах:

1. Поліпшення стану охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом переходу від окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку та змісту завдань і функцій управління.

Завдання роботи з охорони праці зумовлені всією виробничою діяльністю підрозділів підприємства і спрямовані на виконання вимог державної політики з охорони праці.

2. Основними функціями управління, згідно із сучасною теорією менеджменту, є:

- планування;

- організація;

- мотивація;

- контроль.

Функція планування забезпечує виконання політики з охорони праці і включає в себе працеохоронний аудит, моніторинг, маркетинг, прогнозування необхідних заходів охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, профзахворювань і поліпшення умов праці. Для цього розробляються відповідні цільові програми і здійснюється перспективне, поточне й оперативне планування роботи з охорони праці. Плани, перш за все, повинні мати цільову спрямованість на запобігання травматизму і профзахворюванням, оптимізовані на досягнення найкращих результатів при певних витратах. Плани складаються на основі оцінки ризику за робочими місцями, виконання нормативних актів і політики підприємства з охорони праці.

Функція організації, впровадження і функціонування передбачають обов'язки, права і відповідальність кожної посадової особи з вирішення накреслених завдань, програм, планів і політики управління охороною праці, організації служби охорони праці, профспілкового і громадського контролю щодо зменшення ризику.

Функція мотивації повинна бути спрямована на створення в кожному структурному підрозділі підприємства атмосфери уважного ставлення до підлеглих, застосування методів морального й матеріального стимулювання персоналу за усунення неприпустимих ризиків.

Функція контролю, обліку та аналізу, перевірка, облік і корегувальні дії з охорони праці повинна бути комп'ютеризована, із застосуванням сучасних методів моніторингу й аудиту, що активізує цю діяльність щодо проведення корегувальних і запобіжних дій для зменшення ризику.

3. З метою виконання планових та інших завдань роботи з охорони праці на підприємствах необхідно створювати фонди охорони праці, відраховуючи для цього 0,5% від обсягу реалізації продукції (послуг).

4. Сплати штрафних санкцій з боку підприємств повинні здійснюватися з прибутку підприємств і не накладатися на собівартість продукції (послуг).

5. Фонд страхування від нещасних випадків і профзахворювань передбачає диференційовані тарифи залежно від рівня ризику даного виробництва.

6. На підприємствах доцільно здійснювати систематичне інженерне забезпечення системи управління охороною праці шляхом приведення виробничого обладнання, технологічних процесів, будівель і споруд, санітарно-гігієнічного стану, санітарно-побутового забезпечення у відповідність до вимог нормативних актів з охорони праці із застосуванням сучасних методів інжинірингу і реінжинірингу.

7. Для інструктажу й навчання працівників з охорони праці варто застосовувати сучасні методи активного навчання, виховання у працівників психології і культури безпеки, що унеможливлює будь-які небезпечні дії. Перед кожною потенційною небезпечною операцією складається план її виконання, виписується наряд-допуск, проводиться детальний інструктаж. При першому порушенні правил безпеки порушника попереджають, а при повторному порушенні чинять згідно з КЗпП.

Система управління охороною праці - це повсякденно діюча функціональна підсистема управління підприємством, установою, організацією для виконання розробленої політики.

8. У сучасних ринкових умовах відбуваються безперервні суттєві зміни в технологіях, ринках збуту, потребах споживачів, тому підприємства для збереження конкурентоспроможності змушені весь час перебудовувати виробничий процес і бізнес-плани із застосуванням системного підходу. Основним інструментом сучасного менеджменту стає аудит, моніторинг і маркетинг, інжиніринг (реінжиніринг), навчання персоналу. Якщо аудит і моніторинг визначають реальний стан підприємства, у т. ч. стан охорони праці, маркетинг передбачає необхідні заходи, то інжиніринг і реінжиніринг здійснюють необхідні технологічні й організаційні заходи щодо проектування, побудови, радикального перепроектування і перебудови бізнес-процесів, у т. ч. і заходи з охорони праці, для досягнення суттєвого поліпшення показників діяльності підприємства (вартість, якість, охорона праці та ін.). Системний підхід - запорука успіху підприємства як в бізнесі, так і в галузі охорони праці.

А отже, існує ряд підходів щодо підвищення ефективності системи управління охороною праці на сучасному етапі: вдосконалення нормативно-правової бази охорони праці, підвищення кваліфікації і якості навчання фахівців, пропаганда передового досвіду організації трудового процесу, впровадження інформаційних технологій тощо.

Висновки

охорона праця поштовий управління

Існує ряд підходів щодо підвищення ефективності системи управління охороною праці на сучасному етапі: вдосконалення нормативно-правової бази охорони праці, підвищення кваліфікації і якості навчання фахівців, пропаганда передового досвіду організації трудового процесу, впровадження інформаційних технологій тощо.

Досвід сучасних підприємств показує, що підвищення ефективності охорони праці досягається шляхом забезпечення функціонування системи управління охороною праці, щорічної паспортизації цехів з охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, застосування морального і матеріального стимулювання керівників підрозділів і працівників, проведення щомісячно «Днів охорони праці» і оцінки профілактичної роботи керівників всіх рівнів управління, модернізації виробництва, уважного, сумлінного ставлення роботодавця до питань охорони праці, з якого беруть приклад керівники структурних підрозділів і працівники.

Згідно Закону України «Про охорону праці» держава політика передбачає встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. На практиці це означає, що кожен роботодавець повинен мати спеціальну програму заходів у сфері охорони праці, у тому числі заходів з охорони праці на кожному робочому місці, з метою усунення небезпеки для здоров`я та життя працівника, яка може бути пов`язана з роботою, що виконується. При цьому об`єктом необхідних заходів повинні бути методи роботи, загальна організація та умови праці, підвищення кваліфікації працівників, обладнання й конструкції на робочому місці тощо.

Мотивація та інші аналогічні методи можуть бути використанні для розвитку у людини орієнтованих на безпеку мислення та здатності до оцінки подій, щоб згодом вони виявилися автоматично під час потенційно небезпечних дій та допомогли людині діяти й реагувати відповідним чином.

Всі ці заходи керівник повинен реалізувати завдяки функціонуванню системи управління охороною праці (СУОТ).

Тому розробка методики прогнозування та визначення мінімуму травматизму, навчання з охорони праці, підвищення стимулювання посадових осіб, стратегічного планування охорони праці мають цінний практичний характер, оскільки сприяють поступовому перетворенню системи охорони праці з фактору проблемного в один із головних факторів соціальної стабільності та економічного розвитку як Центра поштового зв'язку №5, так й «Укрпошти» в цілому.

Керівництво Центру поштового зв'язку №5 зацікавлено у створенні здорових та безпечних умов праці, адже це - категорія економічна: не можна надавати якісні послуги в незадовільних умовах. Там, де умови праці безпечні - гарантовано й прибуток.

Безперечно, підвищення рівня безпеки та гігієни праці на виробництві позитивно впливає на економічний та соціальний розвиток підприємства, проте насамперед необхідно змінити ставлення до проблем безпеки і приділяти увагу вихованню та навчанню безпечного життя та роботи. Тому основне завдання - переконати кожного працівника, що від його дій залежить життя та здоров`я не тільки його самого, а й оточуючих.

Основним завданням служби охорони праці на 2010 рік є зменшення травматизму, покрашення умов праці поштовиків, донесення до свідомості кожного керівника та працівника основної ідеї щодо невід`ємності поєднання справи та результату.

А отже, державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов'язком для усіх без винятку - роботодавців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого.

Список літератури

Безпека життєдіяльності. Підручник. - К., 2000.

Варення Г.А. Аналіз і профілактика виробничого травматизму в поштовому зв'язку / Г.А. Варення. - К.: Основа. - 2001. - 464 с.

Варення Г.А. Удосконалення системи охорони праці на основі методу трьох рівнів / Г.А. Варення. - К.: Основа. - 2005. - 248 с.

Варення Г.А. Секретний код, або як підвищити ефективність функціонування системи охорони праці / Г.А. Варення. - К.: Основа. - 2009. - 364 с.

Основи охорони праці. Навч. посібник. - К.2002 р, В.А. Батлук, В.М. Сторожук.

Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999. В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников.

Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці в УДППЗ «Укрпошта» / За ред. Г.А. Варення, В.О. Бурса, Н.Л. Войцеховська та ін. - К.: Основа. - 2006. - 96 с.

Положення про систему управління охороною праці «Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» / Г.А. Варення, В.М. Орлов, С.А. Полянський та ін. Затверджено та введено в дію наказом генерального директора Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 08.11.2000 року. - №372.

Про поштовий зв'язок: закон України від 04 жовтня 2001 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №6. - С. 39.

Размещено на Allbest.ru