Основні положення з безпеки життєдіяльності

Горючі - матеріали, що під впливом вогню або високої температури запалюються або жевріють і продовжують горіти або жевріти після видалення джерела вогню, це всі органічні матеріали, не просочені антипіренами.

Таблиця 2

Характеристика вогнестійкості будівель і споруд

Ступінь вогнестійкості	Частини будинків та споруд
	Несучі і самонесучі стіни, стіни сходових клітин	Заповнення між стінами	Сполучені перекриття	Міжповерхові і горищні перекриття	Перегородки (не несучі)	Проти- пожежні стіни
I	Негорючі 3год.	Негорючі 3год.	Негорючі 1год.	Негорючі 1,5год.	Негорючі 1год.	Негорючі 1год.
II	Негорючі 2,5 год.	Негорючі 0,25 год.	Негорючі 1 год.	Негорючі 0,25 год.	Негорючі 0,25 год.	Негорючі 4год.
III	Негорючі 2год	Него-рючі 0,25 год.	Горючі	Важко- горючі 0,75 год.	Важко- горючі 0,25 год.	Него-рючі 4год.
IV	Важко- горючі 0,5год.	Важко- горючі 0,25 год.	Горючі	Важко- горючі 0,25 год.	Важко- горючі 0,25 год.	Него-рючі 4год.
V	Горючі	Горючі	Горючі	Горючі	Горючі	Него-рючі 4год.

Примітка. Цифрами зазначені межі вогнестійкості будівельних конструкцій - період часу в годинах, від початку дії вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин або досягнення температури 200^о С на поверхні стіни, зворотній до дії вогню, або до втрати конструкцією несучої здатності (завалення).

Таблиця 3

Фізичні властивості горючих матеріалів

Матеріал	Щільність, г/см3	Питомо-масова швидкість вигорання, кг/ (м 2/хв.)	Температура, 0С
			полум'я	займання
Деревина	0,55	0,72	1000	255
Пластмаса, полістирол	1,2	0,33	1000	350
Папір	1,0	0,35	1000	200
Гума	1,5	0,49	1000	270
Гас, дизельне паливо	0,8	0,85	1200/1100	30
Бензин	0,7	1,53	1250	10
Горючі гази	-	-	1500	-
Синтетичні смоли	1,0	0,5	1100	400 - 700

Таблиця 4

Питома теплота (енергія) вибуху горючих газів і парів горючих рідин

Речовина	Теплота вибуху Q, кДж/кг	Речовина	Теплота вибуху Q, кДж /кг
Аміак	18,6 х 10 3	Метан	50 х 103
Ацетон	26,6 х 10 3	Метиловий спирт	20,9 х 10 3
Ацетилен	48,3 х 10 3	Пропан	46,4 х 10 3
Н - бутан	45,8 х 10 3	Пропилен	45,88 х 10 3
Бутилен	45,5 х 10 3	Етан	47,4 х 10 3
Бутадієн	47,0 х 10 3	Етиловий спирт	33,8 х 10 3
Водень	120 х 10 3

Інформація про час розповсюдження полум'я (охоплення приміщення, цеху, будинку вогнем) дає змогу визначити початок, тривалість ліквідації пожежі і проведення рятувальних робіт.

Температура полум'я горючих речовин, що мають однакове пальне навантаження, визначає інтенсивність тепловиділення та ступінь небезпеки для конструкцій безпосередньо в осередку пожежі.

Інформація про середньооб'ємну температуру в приміщенні дає змогу визначити ступінь нагрівання конструкцій будівель, споруд, обладнання, КЕМ, можливість самозаймання речовин. Крім того, з'являється можливість визначити термін перебування людей у цехах, будівлях та спорудах без спеціального теплового захисту (допустима максимальна температура 60 - 70 ⁰С).

Температура поверхні стін із зовнішньої сторони є показником стійкості будівлі і визначає також можливість самозаймання матеріалів, що знаходяться біля стін, і наприкінці надає можливість спланувати заходи, котрі зменшують імовірність руйнування будівель та споруд і виникнення суцільної пожежі.

Розрахунок параметрів пожежі не може бути однаковим й у кожному конкретному випадку залежить від виду горючого матеріалу. Розрізняють:

ь тверді горючі матеріали (ТГМ): деревина, папір, пластмаса тощо;

ь рідкі горючі речовини (РГР): бензин, гас, мастила, нафта тощо;

ь вибухонебезпечні речовини і гази.

При оцінці ПО необхідно враховувати, що пожежі, незалежно від їхнього виду та місця виникнення, розвиваються за однією й тією ж закономірністю і містять 3 фази (рис.1).

1 - фаза розвитку пожежі, триває з моменту загоряння до охоплення полум'ям усього приміщення. Температура полум'я при цьому зростає поступово протягом усієї фази. У цій фазі пожежу можна ліквідувати за короткий час обмеженими засобами;

2 - фаза стійкого горіння, характеризується появою найбільш небезпечного періоду, при якому температура полум'я досягає максимального значення. Фаза закінчується після вигорання 80 % маси горючих матеріалів;

3 - фаза догорання, тут швидкість горіння невелика, а температура різко знижується.

Рис. 1. Закономірності розвитку пожежі.

У випадку завалення стін закономірність розвитку пожежі закінчується на тій фазі, коли починається руйнування і настає період горіння та жевріння у завалах, який може продовжуватися тривалий час (доба і більше).

Можливість перенесення вогню з однієї споруди на іншу залежить від відстані між ними L і виникає, якщо:

L H₁ + H₂ + 15,

де: Н₁ і Н₂ - висота сусідніх споруд, м.

Якщо ж вогонь поширюється й охоплює 90 % будівель (споруд) ОГД, то пожежа класифікується як суцільна. Можливість виникнення суцільних пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель (споруд) і щільності забудови території ОГД. Щільність забудови Щ визначається відношенням суми площ, зайнятих усіма спорудами, до загальної площі території об'єкта:

.

2. Методика оцінки пожежної обстановки на ОГД при горінні

твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин

Оцінка пожежної обстановки на ОГД здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається ступінь вогнестійкості будівель і споруд (за табл.1).

2. Визначається межа вогнестійкості будівельних конструкцій (за табл.2).

3. Визначається маса пального навантаження m, кг/м²:

а) для матеріалів, що горять у твердому стані, величина пального навантаження визначається за формулою:

,

де: М - сумарна маса твердих горючих матеріалів (ТГМ) - тих, що знаходяться у виробництві і тих, що входять до складу конструктивних елементів будівель, кг.

F_п - площа приміщення (споруди), м².

б) для рідких горючих речовин (РГР) величина пального навантаження визначається за формулою:

,

де: М - маса пальної або горючої рідини, кг;

F_ргр - площа розливу рідини, м².

При вільному розливі:

,

де: с - густина рідини (за табл. 3),

д - товщина шару горючої рідини, приймається 3 мм для рідких нафтопродуктів.

Якщо F_ргр > F_п, то за площу розливу приймається площа приміщення

F_п:F_pгр =F_п;

в) при спільному горінні твердих і рідких горючих матеріалів пальне навантаження РГР перераховується в пальне навантаження в умовній деревині (m_ум ), і для наступних розрахунків загальної величини пального навантаження використовується значення:

m_заг =m_тгм+m_ум , (1)

де: m_тгм - величина пального навантаження для ТГМ,

m_ум - величина пального навантаження РГР в умовній деревині.

Величина пального навантаження в умовній деревині - це маса деревини, що еквівалентна за кількістю теплової енергії фактичному горючому матеріалу. Дана величина знаходиться за співвідношенням:

, звідки , (2)

де: m_ргр - пальне навантаження рідкої горючої речовини, кг/м²,

Q_д, Q_ргр - теплотворна спроможність відповідно деревини та РГР, кДж/кг. Для бензину, наприклад, умовне пальне навантаження m_ум=3m_ргр, для гасу m_ум=3,14m_ргр._.

4. За табл. 3 визначається масова V_м чи середньомасова V_ср швидкість вигорання матеріалів. У випадку одночасного горіння різних матеріалів масова швидкість вигорання визначається як середньовиважене значення:

, (3)

де: і - кількість видів матеріалів, що вигорають.

5. За табл. 3 визначається температура полум'я Т_пл горючих матеріалів.

6. Визначається час розповсюдження полум'я ф_р з моменту загоряння до повного охоплення вогнем приміщення:

а) для матеріалів у твердому стані (ТГМ) даний параметр визначається за формулою :

, с, (4)

де: L - довжина приміщення, м,

V - швидкість поширення полум'я, м/с; для матеріалів, що згорають у твердому стані V=0,05 м/с; для горючих рідин (крім бензину) V=0,5м/с, для бензину =2,5 м/с;

б) для рідких горючих речовин (РГР) час ф_р з моменту загорання до повного охоплення вогнем рідини, що розлилася, визначається:

ь при вільному розливі горючої рідини, коли F_pгр < F_c ,

; с, (5)

де: с - густина РГР, кг/м³;

М - маса РГР, кг;

д - товщина шару РГР, м;

ь при розливі РГР по всій площі приміщення

, с;

в) при спільному горінні ТГМ і РГР за тривалість 1-ї фази вибирається менша з двох величин (або ф_тгм , або ф_ргр ).

7. Визначається тривалість пожежі при горінні ТГМ чи РГР за формулою:

, (6)

де: m - величина пального навантаження, кг/м²,

V_м - масова швидкість вигорання матеріалу, кг/(м²· хв),

ф_п - тривалість пожежі, с.

При спільному горінні ТГМ і РГР тривалість пожежі визначається за формулою:

, (7)

де: m_заг - загальна величина пального навантаження, визначається за формулою (1);

V_ср - середньомасова швидкість вигорання матеріалів, визначається за формулою (3).

8. Визначається середньооб'ємна температура Т_об, ⁰С, у приміщенні:

а) для матеріалів, що згорають у твердому стані,

Т_об=504(0,67·m +2)^0,148 . (8)

У випадку завалювання будівлі до закінчення вигорання усього горючого матеріалу при розрахунках Т_р ураховується тільки та частина пального навантаження, що вигоріла:

, ,

де: m_виг - маса пального навантаження, що вигоріла, кг/м²;

m - величина пального навантаження, визначена на початок пожежі, кг/м²;

ф_п - тривалість пожежі за формулою (6) або (7), год.;

ф_обв - час, що пройшов з початку загоряння до початку руйнування будівельних конструкцій, год.;

ф_р - тривалість 1 фази, год., за формулою (4) або (5);

ф_мв - межа вогнестійкості будівельних конструкцій, год. (див. табл. 2);

б) для горючих рідин значення середньооб'ємної температури знаходиться за формулою (8), при цьому маса пального навантаження m = m_ум, і визначається за формулою (2);

в) при спільному горінні ТГМ і РГР значення середньооб'ємної температури визначається за цією ж формулою (8), при цьому маса пального навантаження m = m_заг і визначається за формулою (1).

9. Визначається температура поверхні стін із внутрішньої сторони приміщення, споруди Т_ст ⁰С:

Т_сб =133,14+440,31·lg(ф_п) . (9)

При завалюванні будівлі замість тривалості пожежі ф_п, год. у формулу (9) підставляють значення ф_обв, год. Для несучих сталевих конструкцій Т_сб = 350-400 ⁰С є критичною і призводить до їх руйнування.

Дана формула справедлива для визначення орієнтовного нагрівання типових стін із залізобетону, бетону, цегли товщиною 500-1000 мм і тривалості пожежі не менше 0,5 год. (при ф_п < 0,5 год. нагрівання практично не позначається на міцності стін).

10. Визначається послідовність розвитку пожежі. Можливі два варіанти: під час пожежі не відбувається руйнування конструкцій будівлі (ф_зав ? ф_п); під час пожежі відбувається руйнування конструкції будівлі (ф_зав < ф_п);

а) при ф_зав ? ф_п тривалість:

1- ї фази ф_1ф = ф_р;

2- ї фази ф_2ф = 0,5ф_п - ф_1ф;

3- ї фази ф_3ф = ф_п - (ф_1ф+ф_2ф);

б) при ф_зав<ф_п тривалість:

1- ї фази ф_1ф = ф_р;

2- ї фази (у першому наближенні) ф_2ф = 0,5ф_п - ф_1ф; потім аналізується співвідношення між ф_мв і ф_2ф; при цьому можливі також два варіанти:

ф_2ф< ф_мв та ф_2ф ? ф_мв.

При: ф_2ф < ф_мв:

ф_2ф = 0,5ф_п - ф_1ф;

ф_3ф = ф_мв - ф_2ф;

при ф_2ф ? ф_мв:

ф_2ф = ф_мв;

ф_3ф = 0,

де: ф_р - час із моменту загоряння до повного охоплення вогнем приміщення, год.; ф_п - тривалість пожежі, год.

При ф_1ф +ф_2ф = ф_обв 3-я фаза відсутня (ф_обв - час, що пройшов з початку пожежі до початку руйнування конструкцій, год.); ф_мв - межа вогнестійкості будівельних конструкцій, год. (див. табл. 2).

У випадку, коли ф_1ф + ф_2ф > ф_{обв ,} 3-я фаза пожежі відсутня, а тривалість 2-ї фази визначається за формулою:

ф_2ф = ф_обв - ф_1ф

11. Визначається можливість виникнення суцільної пожежі, залежно від щільності забудови території ОГД і ступеня вогнестійкості будівель і споруд.

Суцільні пожежі можуть утворюватись при забудові будівлями та спорудами:

- 1-го і 2-го ступеня вогнестійкості та Щ >30%;

- 3-го ступеня вогнестійкості та Щ > 20%;

- 4-го і 5-го ступеня вогнестійкості та Щ > 7%.

Результати оцінки пожежної обстановки з відповідними висновками заносяться в підсумкову таблицю.

Приклад оформлення підсумкової таблиці:

Ступінь вогнестійкості	Межа вогнестійкості	Величина пального навантаження, кг/м2	Масова швидкість згорання матеріалів, кг/м2/хв.	Температура полум'я згорання матеріалів, оС	Час від загорання до повного охоплення полум'ям приміщень, год.	Тривалість пожежі (розрахункова), год.	Середньооб'ємна температура в будівлі, оС	Температура стін, оС
Модельний цех, горіння ТГМ
III	0,75	60	1,12	1200/ 1000	0,57	4,1	746	239

Тривалість фаз пожеж	Виникнення суцільних пожеж	Термін ліквідації пожежі	Заходи з підвищення пожежної безпеки цеху
1-ї	2-ї	3-ї
Модельний цех, горіння ТГМ
0,32	0,25	-	+	За перші 0,32 год. провести рятувальні роботи і ліквідувати пожежу. Якщо пожежа не ліквідована, то вжити заходів щодо її локалізації.	Проаналізувати і виключити можливість спалаху джерела. Збільшити межу вогнестійкості будівлі до 0,75 год. шляхом підвищення межі вогнестійкості несучих перегородок. Знизити пальне навантаження, доводячи його до потреб технологічного процесу для однієї зміни.

Приклад: Оцінити пожежну обстановку, яка може виникнути внаслідок пожежі в приміщенні деревообробного цеху. Будівля цеху цегляна, товщина стін 510 мм, розміри будівлі 12х18 м, перекриття дерев'яне оштукатурене. Загальна вага дерев'яних елементів конструкцій - 400 кг, вага сировини і готової продукції - 10400 кг. Будівля цеху знаходиться на території ОГД зі щільністю забудови будівлями 3-го ступеню вогнестійкості 25%.

1. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху. Згідно табл.1 ступінь вогнестійкості - III.

2. Визначаємо межу вогнестійкості будівлі. Згідно табл. 2 мінімальна межа вогнестійкості - 0,25 год. (ненесучі перегородки). Межа вогнестійкості несучих і самонесучих стін - 2 год.

3. Визначаємо величину пального навантаження:

кг/м².

4. Визначаємо масову швидкість вигорання матеріалів V_м.

Згідно з табл. 3 V_м = 0,72 кг/(м² ·хв).

5. Визначаємо температуру полум'я горючих матеріалів Т_пл.

Згідно з табл. 3 Т_пл = 1000 ⁰С.

6. Визначаємо час із моменту загоряння до повного охоплення вогнем приміщення:

с.

7. Визначаємо тривалість пожежі:

хв.

Оскільки тривалість пожежі менша за межу вогнестійкості несучих конструкцій (2 год.), то будівля цеху не зруйнується.

8. Визначаємо середньооб'ємну температуру Т_об у приміщенні:

Т_об = 504(0,67·m + 2)^0,148 = 504(0,6750 + 2)^0,148 = 855 ⁰С.

9. Визначаємо температуру поверхні стін Т_ст у середині споруди:

Т_ст = 133,14+440,31·lg(ф_п) = 133,14+440,31·lg(69/60) = 154 ⁰С.

10. Визначаємо послідовність розвитку пожежі. Оскільки будівля цеху під час пожежі не зруйнується (ф_зав ? ф_п), тривалості фаз пожежі становитимуть:

1 фаза: ф_1ф = ф_р = 360 с = 6 хв.;

2 фаза: ф_2ф = 0,5ф_п - ф_1ф = 0,5·69-6 = 28,5 хв.;

3 фаза: ф_3ф = ф_п - (ф_1ф+ф_2ф) = 69- (6+28,5) = 34,5 хв.

11. Визначаємо можливість виникнення суцільної пожежі. Оскільки щільність забудови ОГД будівлями 3-го ступеня вогнестійкості становить понад 20%, не виключена можливість виникнення суцільної пожежі.

Результати оцінки пожежної обстановки:

Ступінь вогнестійкості	Межа вогнестійкості конструкцій, год.	Величина пального навантаження, кг/м2	Масова швидкість згорання матеріалів, кг/м2/хв.	Температура полум'я згорання матеріалів, оС	Час від загоряння до повного охоплення полум'ям приміщень, год.	Тривалість пожежі (розрахункова), год.	Середньооб'ємна температура в будівлі, оС	Температура стін, оС
Деревообробний цех, горіння ТГМ
III	0,25	50	0,72	1000	0,1	1,1	855	154
Тривалість фаз пожежі, хв.	Виникнення суцільних пожеж	Термін ліквідації пожежі	Заходи з підвищення пожежної безпеки цеху
1-ї	2-ї	3-ї
Деревообробний цех, горіння ТГМ
6	28,5	34,5	+	За перші 6 хвилин ліквідувати пожежу первинними засобами пожежогасіння. Якщо пожежа не ліквідована, то вжити заходів щодо її локалізації.	Проаналізувати і виключити можливість спалаху джерел займання. Знизити пальне навантаження, скоротивши період зберігання готової продукції в цеху до технологічних норм (4 год.).

Прогнозування динаміки середньооб'ємної температури під час пожежі:

4

2. Варіанти та оформлення практичної роботи

Для виконання практичної роботи з дисципліни “Безпека життєдіяльності” є написання письмового звіту за даною рекомендованою тематикою (табл. 1).

Таблиця 1

Індивідуально - дослідні завдання

Варіанти	Тематика практичної роботи	Рекомендована література
1	Ризик та небезпека в предметній діяльності	3, 1, 20
2	Ризик, його чинники та причини ризикової поведінки	3, 1,
3	Ризик, оцінка небезпеки	11, 9, 8, 2
4	Основні принципи управління ризиком	6, 10, 5
5	На прикладі реальних подій та ситуацій показати, як застосовуються на практиці основні принципи управління ризиком	3, 2, 1
6	Європейська програма навчання у сфері наук з ризиків	6, 4, 2
7	Завдання законодавства про охорону здоров'я. Права громадян у царині охорони здоров'я. Основні принципи охорони здоров'я	19, 10, 11
8	Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях	21, 20
9	Організація першої долікарської допомоги на підприємствах, в установах та організаціях	1, 8
10	Характеристика сильнодіючих отруйних речовин та їх влив на організм людини	20, 14,
11	Соціально-політичні небезпеки	1, 8, 11
13	Людина в міському середовищі	13, 19
14	Своєрідний характер впливу електричного струму на організм людини	1, 8, 10
15	Біологічні фактори небезпек	18, 19
16	Безпека людини - невід'ємна складова характеристики стратегічного напряму розвитку людства	19, 17
17	Діяльність - специфічно людська форма активності, необхідна умова існування людського суспільства	1, 10, 8
18	Менеджмент у системах “людина - життєве середовище”	16, 10
19	Ієрархія систем “людина - життєве середовище” від рівня системи з однією особою до загальнолюдської системи	1, 2, 11
20	Людина як компонент системи “людина - життєве середовище” і як елемент життєвого середовища	20, 1, 18
21	Характеристика шкідливих хімічних речовин та їх вплив на навколишнє середовище і людину	9, 10
22	Найвідоміші техногенні катастрофи на території України	18, 10
23	Загальні закономірності прояву природних стихійних лих	18, 9, 11
24	Характеристика найбільш руйнівних стихійних лих в історії людства	16, 15, 10
25	Організація ліквідації надзвичайних ситуацій	17
26	Пожежі, вибухи та аварії на виробництві	13
27	Дії людини під час землетрусу	13, 11, 8
28	Причини, наслідки вибухонебезпечних речовин, матеріалів	13, 12
29	Надзвичайна ситуація, викликана ядерним вибухом	16, 9, 8
30	Забруднення НС радіоактивним цезієм - 137 (137Cs)	15, 11, 5
31	Стихійні лиха природного походження та вплив на людську діяльність	14, 10
32	Техногенна небезпека та заходи подолання негативних наслідків аварій та катастроф	11,8
33	Характеристика шкідливих хімічних речовин та їх вплив на навколишнє середовище і людину	9, 5
34	Метеорологічно - небезпечні, стихійні явища екзогенного походження	8, 16
35	Законодавство України про охорону водних ресурсів	10, 7

3. Оформлення звіту про практичну роботу

Практична робота виконується студентом відповідно до варіанту, визначеному викладачем. Текстова частина викладається на стандартному папері формату

А - 4 з однієї сторони.

Вимоги до оформлення:

1. Поля: верхнє, нижнє - 15 мм, праве - 10 мм, ліве - 20 мм.

2. Формули пишуться по центру (нумерація формул праворуч) і нумерація у межах розділу.

3. Малюнки та таблиці розміщуються на окремих листках і повинні мати нумерацію у межах розділу.

4. Посилання на літературні джерела здійснюють шляхом зазначення у дужках номера, під яким та чи інша друкована праця наведена у списку використаної літератури.

Захист звіту практичної роботи відбувається у терміни, які спільно обумовлені студентом і викладачем.

Використана література

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів ВЗО. - К., 2005. - 320 с.

2. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.

3. Дикань С.А., Білоус І.О. Кількісне оцінювання ризиків для здоров`я людини / Методичний матеріал до виконання самостійної роботи з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. - Полтава: ПолтНТУ , 2005. - 28 с.

4. Норми радіаційної безпеки України. НРБУ-97.

5. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навч. посібник. - Суми, 2003. - 151 с.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. - Львів, 1999.

7. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания. - М. - 1986.

8. Законодавство України про охорону навколишнього середовища. К.: Парламентське видавництво, 2000.

9. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах і транспорті. Збірник допоміжних таблиць С.А.Дикань. - Полтава: ПолтНТУ, 2003. - 19 с.

10. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. Т.1,2 -К., 1998.

11. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 455 с.

12. Каммерер Ю.Ю. Защитные сооружения гражданской обороны. М.: Энергоатомиздат. - 1985.

13. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы. - М. - 1986.

14. Алексеев Н.А. Стихийные явления в природе. - М.: Просвещение, 1988.

15. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навч. посібник. - Суми, 2003. - 151 с.

16. Рязанов И.А. Великие катастрофы в истории Земли. - М.: Наука, 1984.

17. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах і транспорті. Збірник допоміжних таблиць С.А.Дикань. - Полтава: ПолтНТУ, 2003. - 19 с.

18. Вернадський В.С. Биосфера и ноосфера - М.: Наука, 1989. Буянов В.М. Первая медицинская помощь - М.: Медицина, 1987.

19. Навчальна програма нормативної дисципліни „Безпека життєдіяльності для вищих навчальних закладів освіти”. Розробники В.В.Зацарний, В.Г.Мазур, В.М. Мосговий - К. Міністерство освіти 1999.

20. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. Т.1,2 -К., 1998.

21. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. - К.: 1996.