Творчість Р. Іваничука

Сенс життя доморосів, сенс їхніх страждань, а в кожного з них вони були свої, автор визначає у фразі, промовленій Лідою, совістю угрупування: «…Ми серед занімілого люду зважились хоч упівголоса заговорити і зрунтали заніміле болото тотальної одностайності».[10, 81]

За словами Василя Габора, упорядника «Приватної колекції», де було видано роман, ця книга відповідає на багато запитань: «Чому люди продаються? Як зберегти вірність, себе для своєї землі?...»[8, 35]

«Для того, щоб ми здобули ту незалежність, якої хочемо, мусимо пройти Хресну прощу, - зауважує Роман Іваничук. - Не якусь конкретну. Символічно народом пройти цей шлях. Це покаяння за гріхи зрад, відступництва, лінивства, за розбрат. Все це мусимо відмолити на Хресній прощі. Вірю, що моя книга потрібна. І не тому, що вона добре написана (може, й добре написана, не знаю). А своїм нинішнім підтекстом. Стоїмо на ще не пройденій до кінця Хресній прощі, і хочу сказати: «Не сходьте з неї, бо то дорога до нашої незалежності»[8, 35].

Висновки

Таким чином, умовою осмислення будь-якого тексту як цілого можна вважати вияв і розуміння кожного з його структурних елементів, що є відносно самостійними і завершеними. Окрім цього, розмежування елементів композиційної структури виконує певне смислове навантаження, бо композиційно-смислове розгортання змісту відображає процес становлення смислу [14, 108].

Отже, текст -- це не хаотичне нагромадження одиниць різних мовних рівнів, а впорядкована система, в якій усе взаємопов'язано та взаємообумовлено[14, 133].

Структуралізм здійснив великий вклад у різні мовознавчі дисципліни, породив багато наукових шкіл, а потенціал його наукових методів досі не вичерпаний і залишається актуальним. Утім, науковці зазвичай застосовують ці методи до суто лінгвістичних досліджень, хоча структурні і формальні методи аналізу можна успішно використовувати і в процесі аналізу художніх текстів. Нам видається, що подібний підхід є корисним для більш строго наукового вивчення творів художньої літератури. Також він може бути залучений до численних проектів з комп'ютеризації лінгвістичних і літературознавчих баз даних, під час створення електронних бібліотек, у ході досліджень з комп'ютерної лінгвістики.

Заглиблення в історичне минуле свого народу, спільні події й герої, символічні образи, провідні ідеї, передовсім, найголовніша -- ідея любові до рідної землі й народу як смислу існування людини об'єднують усі романи Р. Іваничука в один цикл, в один великий роман про рідну історію. Людина в його творах духовно пов'язана з тим часом, в якому вона живе, пронизана його плином, і він зумовлює її поведінку і її мету. Саме через випробування в досягненні цієї мети людина й розкривається в творах Романа Іваничука.

Історія в творах Р.Іваничука - це велетенський у часі простір людського життя, об'єднаний в один цикл, в один великий роман про рідну землю і народ, що населяє її. Цей цикл завершує роман «Вогненні стовпи» (2002) про героїчну історію УПА.

Впродовж майже півстоліття творчої діяльності письменника вийшло близько шістдесяти книг, шістнадцять історичних романів. Р.Іваничук продовжує плідно працювати на літературній ниві.

Відсутність структурального (багаторівневого) і функціонального підходів до аналізу твору у традиційній практиці вивчення літератури призводить до сплутування сюжету і композиції твору, а вивчення композиції обмежується виділенням компонентів сюжету (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, ретардація, розв'язка).

Об'єднують усі романи Іваничука в один цикл, в один великий роман про рідну історію не тільки сам матеріал, історія, спільні події й герої, наскрізні образи-символи, а й наскрізні ідеї, передовсім найвизначальніша -- ідея любові до рідної землі й народу як смислу існування людини.

Роман Іваничук не ставив і не ставить за мету написати певну кількість романів. Працював і продовжує плідно працювати на літературній ниві не задля кількості, його просто підганяє час, магію якого збагнув, переступивши поріг нового тисячоліття. Працює, як зізнається сам, більш потужніше і завзятіше, ніби хоче виправдати своє життя у новому тисячолітті: 9 книг за останні 11 років. Серед них „Саксаул у пісках” (2000 р.), „Вогненні стовпи” (2003 р.), „Через перевал” (2004 р.), „Нещоденний щоденник” (2005 р.) та ін. У кожен новий твір Іваничук вкладає всю душу. Не став винятком і політичний роман 2008 року „Країна ірредента” (з латини - „Поневолена країна”), дія котрого охопила всю історію України XX сторіччя. Останній роман письменника побачив світ у 2010 році під назвою «Хресна площа» і містить у собі три розділи, перший серед яких роман «Домороси», в якому розвиток сюжету відбувається у двох часових площинах, обумовлюючи досить специфічну композицію, коли основна розповідь перемежається екскурсом у минуле, у пам'ять головного героя, утворюючи у сюжетно-композиційній організації ретроспективну форму.

Окремі романи й повісті Романа Іваничука перекладено російською, білоруською, литовською, грузинською, вірменською, таджикською, болгарською, польською, чеською, словацькою, угорською, румунською, німецькою, французькою, англійською мовами, що, безперечно, свідчить про надзвичайну цікавість і важливість його творів.

текст іваничук новела композиція сюжет

Список використаної літератури

1. Аристотель. Поэтика. - Ленинград: 1927. - 120 с.

2. Артаманова А. Особливості композиційних прийомів//Вчені записки Горьківського університету, вип. 482. - 1958. - З. 72 - 80.3. Астахов І.Б. Зміст і форма художнього твору. - М.: Гослитиздат, 1963. - 158 с4. Банщиков А. Об искусстве композиции Мастерская. - М., 1976. -С. 35 - 124.

5. Белая Г.А. Художественный мир современной прозы. - Т.: Наука, 1983.

6. Білоцерківець Н. Автор манускриптів : Р. Іваничуку - 75 / Н. Білоцерківець // Укр. культура. - 2004. - № 5. - С. 14.

7. Жулинський М. Які ж виміри людської пам'яті? //Жулинський М. Наближення. -- К-, 1986. 8. Дончик В. Переконання романіста // Дончик В. Зупинені миті. -- К., 1989.

9. Жулинський М. Які ж виміри людської пам'яті? //Жулинський М. Наближення. -- К-, 1986. 10. Іваничук Р. «Домороси». -- Львів: Піраміда, 2010.

11. Залізняк Б. Роман Іваничук : 50 років творчості - 50 книг / Б. Залізняк // Літ. Україна. - 2004.

12. Іваничук Р. На зламі епох мусимо творити відважно й талановито : призначення слова / Р. Іваничук // Літ. Україна. - 2009.

13. Карвацький В. Роман Іваничук долає перевал : [роман Р. Іваничука «Через перевал»] / В. Карвацький // Кур'єр Кривбасу. - 2004. - № 10-12. - С. 242-248.

14. Керик О. Генетична пам'ять Р. Іваничука / О. Керик // Висок. замок. - 2004.

15. Мельник О. Магія слова Романа Іваничука / О. Мельник // Урядовий курєр. - 2008.

16. Слабошпицький М. Роман Іваничук. Літературно -- критичний нарис. -- К., 1989.

17. Стефурак Н. Його твори піднімали українське небо / Н. Стефурак // Галичина. - 2004.

18. Шевченко А. Духовний вимір прози Р.Іваничука / А. Шевченко, М. Слабошпитцький // Дивослово. - 1999. - № 5.

19. Федорів Р. Магія старого пергаменту // Федорів Р. Танець Чугайстра. -- Львів, 1984. 20. Храпченко М. І. Особливості вивчення композиції художнього твору. - К., 1988.

Размещено на Allbest.ru