Війна в творчості сучасних письменників

У сучасній аналітичній філософії моральні та політичні філософи думають про війну в передбачає насильства та руйнування, де скоюються вбивства. Однак зазвичай це просто евристичний пристрій; оскільки ми зазвичай думаємо про вбивство як про найімовірніше протиправний вид шкоди, будь-які аргументи, які хтось визначає, що виправдовують вбивство, ймовірно, також виправдають менші злочини. І якщо вбивства, пов'язані з війною, не можна виправдати, тоді ми повинні підтримати пацифізм. Будь-яка нормативна теорія війни повинна звертати увагу як на те, якими мають бути закони війни, так і на те, що ми повинні робити морально.

Характерна риса опису зброї як частини одягу описується наступним чином: свій (Той хто повторює тезу про слово / Ще й переконує мене взяти його гаслом на свій щит; Одягаю свою першу кевларову каску; Приміряю свій перший бронежилет; Не дбає про риму / Коли пише смс-повідомлення своїй дівчині.

Люди люблять персоніфікувати речі. Ми даємо назви своїм автомобілям, лаємося комп'ютерами, і, якщо дитина впаде, нерідко побачити, як їхні батьки б'ють по тротуару на знак помсти. Зброя не є винятком, і навіть читачі, які стикалися зі зброєю лише в художній літературі, матимуть чітке уявлення про «особистість», якою володіє зброя.

Це не означає, що зброя має визначати характер. Зазвичай набагато краще подумати про те, як автор бачить події, персонажа, і відповідно озброює його.

Акцентований у лінгвософії воєнного буття мілітаризм куля втягнутий у мовну гру, що ґрунтується на багатозначності слова «важить». У діє слова важити в текстовому вживанні реалізуються два перші значення :

1. Мати певну вагу.

2. Мати значення; значити. Письменник же як філософ співвідносить вагу кулі та душі, пор. у «Новелах»: Пам'ятаю лише, що влучив. Час нічого не важить. Особливо для нього. У кого влучив. А якщо й важить, то набагато. Щось із дев'ять грамів. Вага кулі. І душі. Господній мікрочіп. У результаті народжується новий сакралізований перифраз куля = мікрочіп господній. Або ж поріняння зброї з місяцем: Місяць у нього це горло крупнокаліберної гармати; А море - це розплавлене олово; [10, с. 10]

Або поєднання в поетичному образові, наприклад, ночі, сонця, кількох асоціативно-семантичних трансформацій -- мета фори, порівняння, перифраза: А на зміну дню небо викотить на позицію / Крупнокаліберну гармату місяця / І попелом осиплеться ніч; Сонце розгорталося над Донецьком, наче підпалений диверсійною групою військовий склад, наче вхід у потойбіччя, який, мовби печера в пригодницьких сагах, відкривається враз, наче намальована мішень, наче тунель, з якого от-от виїде на нас пекельний поїзд («Аспірант»). [10]

Насамперед про ядерний компонент зазначених асоціативно-образних ліній -- ВІЙНА. Як і спостереження психологів, так і наші, лінгвістичні, виявляють суб'єктивізоване сприймання поетом називання солдата:

1. доброволець,

2. брат,

3. майданівець,

Добровольцю не до лиця; / Во ни подивилися один одному в очі обнялися / Пробач мені брате. [10]

Сучасний поетичний текст Б. Гуменюка на тему війни привертає увагу до назв військових професій:

1. кориктувальників вогню,

2. солдат,

3. астроном,

4. кулеметник піхотного батальйону.

Вистежуємо ворожих кориктувальників вогню; В цю мить у місячному світлі цей солдат / більше нагадував астронома / Аніж кулеметника піхотного батальйону / Який в телескоп розглядає зоряне небо. [10]

Один із аспектів лінгвософії війни - це солдат та його ім'я, що вписується в історію народу. Із концептом «власне ім'я» пов'язаних ліричних імен никово-іменникові, займенниково-числівникові структури.

Характерні назви військової діяльності:

1. Сашка з Боярки

2. Макса з Луганська,

3. Той якому 35,

4. Той котрому 49,

5. Той кому 21.

Кулеметника Сашка з Боярки / І гранатометника Макса з Луганська), за віком, як-от: Далі кожен слухав лише власну зброю / І той якому 35 / І той котрому 49 / І той кому лише 21. [10]

На тлі трагізму мікроконтекстів виринають у новелах Б. Гуменюка й гумористичні конотації, зокрема пов'язані з власними умовними іменами бійців:

1.Том і Джері,

2.Штангель і Циркуль,

3.Хижак і Чужий.

4. Генерали піщаних кар'єрів.

Піски ж бо. А в Пісках у нас всі генерали. Щоб боялися. І трималися подалі відсіль («Третя ротація»).

Свій Герой - це ВОЇН, жорсткий, напружений, впевнений. Цілісний поетичний контекст Б. Гуменюка дозволяє вибудувати історично-цивілізаційну пряму, що веде до ідеалу «чоловіка-воїна», пор. оїї ретроспективу:

1. Чоловік-воїн,

2.Бог війни,

3. Хоробрий центуріон,

4. Непереможний гладіатор,

5. Звір,

У поезії Б. Гуменюка не можна не помітити характерну назву воїна, ознаками побратима, друга:

1. Наш чатовий,

наш (Наш чотовий - чоловік з химерами / Коли над полем бою сходить сонце / Він каже що це на дальньому блокпосту запалили шину...; [10, с. 10]

ВИСНОВОК ДО 2 РОЗДІЛУ

Отже, за авторським задумом, його фронтова поезія, за всієї стихійності її прояви, мусила стати і репортажем, і хронікою, і мозаїкою чуттів, і мартирологом; інформувати про війну, про людину та її довкілля у війні, про потворність війни, а разом із тим уславлювати воїна-захисника, народну єдність, мужність, жертовність як прояви патріотизму. Відтак у “Віршах з війни” вкорінений у більш як тисячолітню народно-національну історію код героїки, жаги до вільного життя, і незникомі за будь-яких обставин українські гумор, сатира тощо - репрезентанти комічного коду. На їхній взаємодії розбудовується містка пафосна сингармонія цілого, багатотональна в кожному своєму конкретному вияві. Саме завдяки неабиякій концентрації художності цю книгу можна читати й перечитувати з неміліючою силою враження, що виявляється традиційно лише в стосунку до найвідоміших класичних текстів.

ВИСНОВКИ

Філософська та естетична програма постмодернізму є найбільш затребуваною в культурному просторі сучасного постіндустріального суспільства. Найважливіша естетична функція постмодернізму полягає в тому, що він прагне підбити підсумки розвитку цивілізації і показати, в якій точці буття людство перебуває сьогодні.

Отже, концепт «війна» в індивідуально-авторській картині світу Б. Гуменюка має розгалужене номінативне поле та об'єднує та об'єднує в семантичній структурі передусім авторські уявлення, які експлікуються в смислах, що є позитивно і негативно маркованими, та мають подекуди протилежні значення.

Підсумовуючи, можемо зазначити, що в даній кваліфікаційній роботі було розглянуто основні елементи вираження війни в творчості сучасних українських письменників, проаналізувано історію написання збірки Бориса Гуменюка - "Вірші з війни", описано стилістичне навантаження синонімів та антонімів, описано стилістичне навантаження іншомовної лексики у збірці "Вірші з війни", охарактеризовано лексико-семантичні групи слів (про зброю, назви військових). З одного боку, численні англіцизми та американізми, запозичені нашою мовою - явище закономірне, яке відображає процеси інтеграції та активізацію економічих, політичних, культурних, суспільних зв'язків і відносини України з іншими державами. Але з іншого боку, у гонитві за всім іноземним, у прагненні копіювати західні зразки ми можемо втратити самобутність, у тому числі й мовну. Мова відображає спосіб життя й образ мислення. Саме внаслідок цього подекуди втрачається інтерес до рідної мови й культури. Мова жива й мінлива, процеси, які відбуваються в ній, є природніми, але хотілося б там, де можна обійтися засобами української мови, не вдаватися до іншомовних елементів, не слідувати моді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бистрицький Є. Проект війни: від ідентичності до насильства / Євген Бистрицький // Філософська думка. - 2015. - № 1. - С. 61-74.

2. Борисюк І. Міфологічні мотиви й образи у збірці «Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук / Ірина Борисюк // Слово і Час. - № 6. - С. 34-41.

3. Білик Г. Фронтова творчість Бориса Гуменюка / Галина Білик // Рідний край. Філологічні науки. - 2016. - № 2 (35). - С. 88-95.

4. Вдовиченко Г. Маріупольський процес / Галина Вдовиченко. - Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. - 288 с.

5. Галич О. У вимірах non-fiction : щоденники українських письменників ХХ століття : монографія / Олександр Галич. - Луганськ : Знання, 2008. - 200 с.1. Галич О. А. Теорія літератури / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв. - Київ: "Либідь", 2008. - 488 с. - (4-те вид., стереотип. -К.: Либідь).

6. Гайдук, С. (2008). Борис Гуменюк: “Письменник завжди пише про те, що знає, тобто - про себе” / ХайВей, 09.04.2008 [Електронний ресурс], режим доступу: http://h.ua/story/93240/#ixzz41VRduXdy

7. Головченко, Н. (2015). Наративний верлібр розмовною мовою / ЖінкаУКРАЇНКА, 25.10.2015 [Електронний ресурс], режим доступу: http:// ukrainka.org.ua/node/6262.

8. Горболіс Л.М. Читання як самозбереження реципієнта. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологічна. 2016. № 24. Том 1. С. 126-129.

9. Головачева К. Р. Художній концепт як об'єкт наукового дослідження

[Електронний ресурс] / К. Р. Головачева // Когнітивна лінгвістика та лінгвокультурологія. Режим доступу:

file:///C:/Users/Best/Downloads/VKhIFL_2014_1107_70_11.pdf.

10. Гуменюк, Б. (2015). Вірші з війни: поезії. Ярославів Вал. Київ.

11 . Гурко О. В. Іншомовні слова у засобах масової інформації / О. В. Гурко // Лінгвістика. Лінгвокультурологія. - 2013. - Т. 6. - С. 9-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lin_2013_6_4.

12. Дичко Х. На війні головне - війна [Електронний ресурс] / Христина Дичко. - Режим доступу: https://issuu.com/984117/docs/_maket_09 14.Єшкілєв В. З війни на Донбасі почнеться біографія не одного письменника [Електронний ресурс] / В. Єшкілєв. - Режим доступу: http://www.dw.com/uk/a-17927985.

13. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 224 с.

14. Живіцька І. А. Мовна картина світу як відображення реальності / І. А. Живіцька // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. - 2010. - № 4. - С. 20-25.

15. Іванов М. «Гібридна війна»: авторська рецепція Оксани Забужко (за матеріалами інтерв'ю 2014-2015 рр.). Образ. Публіцистичні обрії. 2015. Вип. 3(18). С. 17-24.

16. Клеменсен О. ЛІТО-АТО / Олаф Клеменсен // Кур'єр Кривбасу. - 2015. - № 305-307. - С. 186-207. 20.Кропивко І. Сакральна географія постмодерної прози (на матеріалі української й польської літератур) / Ірина Кропивко // Слово і час. - 2017. - №8. - С. 38-48.

17. Коцарев, О. (2014-а). Поезія фронту. Поети ідуть на війну і постять вірші у Фейсбуку / Тексти.org.ua, 06.10.2014 [Електронний ресурс], режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/textynewseditor/read/56130/Pojezija_ frontu_Pojety_idut_na_vijnu_i

18. Коцарев, О. (2014). Війна на Донбасі у вільних віршах / 21.10.2014 [Електронний ресурс], режим доступу: http://vsiknygy.net.ua/shcho_ pochytaty/38583/

19. Кулінська Я. І. Співвідношення історичної та художньої правди в прозі письменників-постмодерністів / Я. І. Кулінська // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2014. - № 2. - С. 126-134.

20. Куява, Ж. (2015). Поет і воїн Борис Гуменюк: “Справжній солдат має бути готовим померти” / Оксамит, 19.01.2015 [Електронний ресурс], режим доступу: http://www.oksamyt.org/ publik/personali/818-190120151

21. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями й методи дослідження // Мовознавство. - 2005. - № 3-4. - С. 112-125.

22. Осадко Г. В. Знакові образи-символи як стильові чинники в поезії її та прозі символізму (творчість П. Карманського) : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.06 / Галина Василівна Осадко. - Тернопіль, 2006. - 22 с.

23. Пастух, Т. (2015). “Вірші бачили все…” / ЛітАкцент, 23.12.2015 [Електронний ресурс], режим доступу: http://litakcent.com/2015/12/23/ virshibachyly-vse/

24. Поліщук, Я. (2016). Ars masacrae, або про те, чи є поезія на війні. Слово і Час. № 7. С. 3-11.

25. Поліщук Я. Реактивність літератури. Київ : Академвидав, 2016. 192 с.

26. Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради / О. Пономарів. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/inshomovna-leksyka.

27. Привалова С. Вивчення індивідуального і мовного стилю письменника / С. Привалова // Українська література в загальноосвітній школі. - №3. - 2008. - С. 38-40.

28. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

29. Соловей, О. (2014). Війна і вірші / Буквоїд, 04.12.2014 [Електронний ресурс], режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2014/12/04/ 073709.html

30. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Укр. енцикл., 2000. - С. 462.

Размещено на Allbest.ru