Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДПУ імені Павла Тичини

Життя і творчість Всеволода Зіновійовича Нестайка

Автор: студент 3 гр.3 курсу

заочного відділу

Магдич Роман Іванович

Умань 2010

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Біографія та творчість Всеволода Нестайка

Розділ 2. Аналіз творів письменника

2.1 «В країні Сонячних Зайчиків

2.2 «Тореадори з Васюківки»

3. Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

Зараз настав період нових інформаційних технологій. Відходять в минуле і в забуття багато речей. Ми все рідше і рідше зустрічаємося з ними. Однією з таких речей починає ставати книга. Її все частіше замінюють фільми, аудіо та відео носії інформації, електронні аналоги. Звичайно, в них є багато плюсів. Економія коштів, часу, зручність у використанні - і це ще не кінець списку. Та жоден відеофільм, аудіо запис, електронний аналог не зможе зрівнятися зі справжньою надрукованою в друкарні книгою, не передасть її енергетики і не дасть такого задоволення від читання.

Пам'ятаю, коли вперше, десь в класі п'ятому, в нашій сільській бібліотеці знайшов стареньку «зачитану» збірку творів Всеволода Зіновійовича Нестайка. Від цієї книги прямо віяло позитивом та чудовим настроєм тих дітей, які прочитали її до мене. Передивившись зміст і знайшовши там такі назви як «Тореадори з Васюківки», «П'ятірка з хвостиком», «Одиниця з обманом» я одразу ж зрозумів, що це саме та книга, яку я хочу негайно прочитати.

Хочу признатися, що й до сьогоднішнього дня Всеволод Нестайко залишається одним з найулюбленіших моїх письменників і я з радістю, в вільний від роботи чи навчання час, беру до рук книгу і починаю читати його щирі, відкриті та такі прості для сприймання твори.

Нажаль, дуже часто можна побачити здивовані погляди людей, коли звучить ім'я Всеволода Зіновійовича. Люди просто не знають про кого йде мова. Але буквально одразу ж все стає на своє місце, коли звучить назва його книги «Тореадори з Васюківки».

Побачивши серед списку авторів його ім'я, я одразу зрозумів, що хочу писати про нього і лише про нього. На це в мене було дві причини: дитяча любов і відданість цьому письменнику, та бажання розкрити людям зовсім не такий веселий і радісний, як у його книжках, а зовсім не простий і тернистий життєвий шлях цього дитячого письменника.

1. Біографія та творчість Всеволода Нестайка

Щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замрієно крокує далі… На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей «від 2 до 102..», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов - вона осяяла б всю Україну… Мова, звичайно ж, про найславнішого українського казкаря Всеволода Нестайка - автора знаменитих «Тореадорів з Васюківки» - чи не найкращого українського дитячого роману минулого століття.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця.

Батько В. Нестайка під час першої світової війни був січовим стрільцем в австрійській армії. Заарештований в 1933 році радянською владою, загинув у таборах. Йшов страшний 19933 рік і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко проживав у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюся до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом».

Мати Всеволода була вчителькою і квартира знаходилася у приміщенні тієї школи де вона вчителювала. «З одного боку це було весело - жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийдеш з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», - згадує письменник.

Довгим і безтурботним було життя Всеволода в молодшій школі. Та закінчилося воно раптово, одного дня - почалася Велика Вітчизняна війна. Хлопцеві було тоді одинадцять років. З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мам організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли - Всеволода прийняли 6 класу. Це було тоді, коли ще Київ лежав у руїнах. Хлопець одразу потягнувся до літератури. І коли настав час обирати професію, вирішив, що це буде тільки література. Скінчив десятирічку, 1947 року майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими і голодними були повоєнні роки Всеволода Нестайка, але то були роки юності та студентства, які запам'ятовуються на все життя. Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка».

Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може, тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий, та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили «Море горить», «Пожежна команда». А ще в класі мене звали «Рудий африканський їжачок»,- згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В.Нестайко і не згледів, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад - у дитинство. Та нема у часу дороги назад», зізнається він.

І все ж таки В.З.Нестайко знайшов цю дорогу, а пролягла вона через уяву та фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство - почав писати для дітей веселі та мудрі книги. Можливо, від діда, по материнській лінії, Івана Семеновича Довганюка, він успадкував незвичайне почуття гумору. Звичайно ж, без талану, без доброти і любові до дітей дитячим письменником стати неможливо.

Всеволод Нестайко - це дитячий письменник від Бога. Зі своїми читачами він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з великим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло , малодушність, заздрість.

Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Більш ніж п'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них: «В країні Сонячних зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА - 3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П'ятірка з хвостиком» (19885), «Незнайомка з країни Сонячних зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємний голос за спиною» (1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори.

Книги Всеволода Нестайка перекладені 12-ма мовами. За його творами поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки одержав на міжнародному фестивалі у Мюнхені Гран-прі (1968 р.), на міжнародному фестивалі в Алегсандрії (Австралія) - головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному фестивалі у Га брово (Болгарія, 1985).

Всеволод Зіновійович Нестайко - лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з країни сонячних зайчиків»), премії Олександра Копиленка (за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга та однокласника зайчика Косі Вуханя»).На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П'ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до особливого почесного списку Г.К. Андерсена, як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Основна тематика творів В.Нестайка - життя школярів, формування духовного світу дітей. Будучи досвідченим письменником, Нестайко говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. Слід щиро визнати, що вдається це письменнику настільки добре, що жоден читач не може залишитися байдужим до його історій, а його твори перекладені різними мовами і користуються популярністю в інших країнах.

2. Аналіз творів письменника

2.1 «В країні Сонячних зайчиків»

Повість-казка «В країні сонячних зайчиків», що вийшла у світ в 1959 році , була однією з перших книжок Всеволода Нестайка. Як же народилася відома , мабуть, всім дітям і їхнім батькам ця повість-казка. За словами самого письменника, сонячних зайчиків вигадав, звичайно, не він. Їх вигадав наш далекий пращур, який уперше побачив віддзеркалену сонячну плямку і назвав її сонячним зайчиком. А от відкрити і описати казкову країну Сонячних зайчиків пощастило саме Всеволоду Нестайку.

Як саме це сталося точно знає Анатолій Костецький - добре відомий дитячий письменник і приятель Всеволода Зіновійовича. Він розповів, що одного сонячного ранку перед пробудженням Нестайку наснилося, що на його носі сидить живий сонячний зайчик і золотим пензликом малює на його щоках ластовиння. Письменник прокинувся і відчув якусь незвичайну радість і йому страшенно закортіло відразу ж сісти за письмовий стіл і розпочати писати про тих лоскотливих сонячних зайчиків. Так і народилась повість-казка «В країні Сонячних Зайчиків» і одразу стала дуже популярною. Всеволод Нестайко гадав, що більше вже не писатиме про мешканців цієї всесвітньовідомої Країни Сонячних Зайчиків, але дуже помилився. Років із 30 тому під час зустрічі з дітьми в одній із шкіл, до письменника підійшла молода вчителька і розповіла, як вона читає дітям про сонячних зайчиків і що разом вони придумали гру: малюють малюнки до цієї казки, а переможцям конкурсу вручають посвідчення почесних громадян країни Сонячних Зайчиків.

Всеволода Нестайка ця розповідь дуже зворушила і він побачив ту вчительку героїнею нової казкової повісті «Незнайомка з Країни Сонячних зайчиків». Тепер письменнику здавалося, що він точно нізащо вже не писатиме про сонячних зайчиків. Проте не так сталося як гадалося. Всеволод Зіновійович знову був у школі і одна дівчинка сказала, що вона ображена на письменника. Адже в його творах головні герої, крім Космо-Натки, хлопці, а дівчаток він просто не любить. Звичайно ж письменник заперечував. Тоді школярка й попросила написати про дівчинку в якійсь казковій країні. Діватись було нікуди. Після цього з'явилась на світ ще дна казкова повість «В країні Місячних Зайчиків», де головною героїнею стала дівчинка Гануся, або просто Нуся.

Так протягом чотирьох десятиліть складалася казкова трилогія, яка під загальною назвою «В країні Сонячних Зайчиків» вийшла у 1994 році. У ній вже протягом чотирьох десятиліть живуть щирі, добрі і хоробрі сонячні зайчики, які борються із паном мороком, утверджуючи радість і справедливість.

нестайко книжка діти

2.2 «Тореадори з Васюківки»

Все почалося з того, що якось на початку шістдесяти років минулого століття Всеволод Нестайко поїхав із групою київських письменників і журналістів на полювання. А ввечері до багаття мисливців прибився сільський хлопчик Ява, дуже самотній і меткий. А незадовго до цього художник Василь Євдокименко, який проілюстрував чимало книжок Всеволода Нестайка і який постійно жив у місті Острі на Чернігівщині, розповів письменнику історію про двох місцевих хлопців, які заблудилися в колгоспній кукурудзі. Вони блукали по ній цілий день, аж поки надвечір в селі заговорило радіо, під звук якого вони й вибралися з кукурудзяного полону.

Саме після зустрічі з Явою та розповіді художника і з'явилося у Всеволода Нестайка оповідання «Пригода в кукурудзі». Про все це Всеволод Зіновійович розповів добре відомому вам письменнику Анатолію Костецькому, а він повідав цю історію у своєму нарисі. Саме в оповіданні «Пригода в кукурудзі» вперше з'явилися на світ Ява Рень і Павлуша Завгородній. Трохи згодом В.Нестайко написав про них ще одне оповідання «Тореадори з Васюківки». Ява і Павлуша були настільки жвавими, так і просилися в нові пригоди, що буквально примусили письменника написати про них цілу повість «Пригоди Робінзона Кукурузо», яка вийшла в 1964 році. Успіх книжки був просто фантастичним і письменник вирішив написати продовження. У 1966 році вийшла друга повість про Яву і Павлушу - «Незнайомець з тринадцятої квартири», а в 1970 - ще одна «Таємниця трьох невідомих» Разом повісті склали славнозвісну трилогію «Тореадори з Васюківки», яка вперше побачила світ окремим виданням у 1973 році і з того часу постійно перевидається і перекладається багатьма мовами.

Герої трилогії Ява і Павлуша на перший погляд звичайнісінькі бешкетники, адже на їхньому рахунку стільки «гріхів». Проте не поспішайте з висновками. Хлопці просто активні і тому часто помиляються і потрапляють у кумедні ситуації. Васюківські тореадори завжди мають благородні наміри. Вони, обмірковуючи вчинене, усвідомлюють свої помилки й намагаються більше їх повторювати, хоча одразу ж із позиції доброго наміру вигадують і знову здійснюють нову «авантюру». Але ж вони ростуть , набираються досвіду, стають іншими, кращими. Мабуть, і тоді вони починають подобатися і тобі стає радісно і весело у їхній компанії, бо читаючи книгу ти непомітно для себе потрапляєш на її сторінки і тобі стає радісно і весело у їхній компанії, бо читаючи книгу ти непомітно потрапляєш на її сторінки і тобі видається, що все це відбувається з тобою.

Та давайте разом подивимось на вчинки Яви та Павлуші. Для хлопців виявляється понад усе загальні інтереси. Наприклад, ВХАТ (Васюківський художній академічний театр) вони затіяли , щоб прославити рідну Васюківки. У наших героїв високорозвинене почуття обов'язку. Саме воно примушує Яву і Павлушу пережити стільки заплутаних, цікавих і комічних пригод, аби розшукати власника годинника, який випадково опинився у них. Цілком природним для наших героїв є участь у боротьбі з повінню. Вони не розгубилися. Ява самостійно додумався викликати на допомогу військових, а крім того врятував, ризикуючи власним життям, фронтові листи загиблого чоловіка баби Мокрини. А хіба не заслуговує на повагу міцна дружба між Явою і Павлушею! А що до всіх отих гуль, які хлопці набивають на життєвих вибоїнах - то хто без них ріс? Не страшно, що Ява і Павлуша і Ганя - не «круглі» відмінники. Головне, що вони ростуть гарними людьми. Чи можливо ви думаєте інакше?

Висновок

Всеволод Зіновійович Нестайко святкував недавно свій вісімдесятирічний ювілей. Він активний веселий і життєрадісний. За ним не полюють журналісти, на нього не націлено сотні фото та відеокамер. Але незважаючи на це він щасливий, тому що займається своєю улюбленою справою і повністю віддає себе своїм читачам, які з нетерпінням чекають його нових творів.

На мою думку, саме такою літературою, потрібно виховувати наше майбутнє покоління. Тому що книги Всеволода Нестайка написані для дітей і про дітей. В них дійсно цінуються такі високі поняття як дружба, відданість, любов до ближніх. А хіба не це ми прагнемо передати наших дітям?

Література

1.Вікіпедія - www.uk.wikipedia.org

2. Інтернет бібліотека - ukrcenter.com

3. Інтернет ресурс - www.chl.kiev.ua

Всеволод Зіновійович Нестайко

Твори Всеволода Нестайка

1. “Тореадори з Васюківки” (Трилогія) (1973 р.):

- “ Пригоди Робінзона Кукурузо” (1964 р.) - повість;

- “ Незнайомець з тринадцятої квартири” (1966 р.);

- “ Таємниця трьох невідомих” (1970) - повість.

2. “В країні Сонячних зайчиків” (трилогія) (1994):

- “ В країні Сонячних зайчиків” (1959);

- “ Незнайомка з країни сонячних зайчиків” (1988);

- “ В країні місячних зайчиків” .

3. “ Шурка і Шурко” (1956) - збірка оповідань;

4. “ Це було в Києві” (1957) - збірка оповідань;

5. “ Марсіанський жених” (1968) - п'єса;

6. “ Робінзон Кукурузо” (1970) - п'єса ;

7. “ Вітька Магеллан” (1975) - п'єса ;

8. “ Одиниця з обманом” (1976) - повість;

9. “ Пригоди Грицька Половинки” (1978) - повість;

10. “ Пригоди Журавлика” (1979) - повість;

11. “ Незвичайні пригоди у лісовій школі” (1981) - повість;

12. “ Пересадка серця” (1983) - п'єса ;

13. “ Чудеса в Гарбузяках” (1984);

14. “ П'ятірка з хвостиком” (1985) - повість;

15. “ Скринька з секретом” (1987) повість;

16. “ Слідство триває” (1989) - збірка п'єс ;

17. “ Таємничий голос за спиною” (1990) - збірка детективів;

18. “ Чорлі” (1995) - повість-казка;

19. “ Чарівні окуляри” (2006) - повість.

Размещено на Allbest.ru