Your people," he said, "ought to come down in their price to me, considering that I shall be the first to build" [48].

Допоміжним мовним засобом реалізації стратегії вмовляння в романі Дж.Голсуорсі «Сага про Форсайтів» використання частки, які свідчать про неможливість виконати дію, типу «can't», коли вмовляння ґрунтується на стратегії «від противного»:

Well, I can't help you; I'm getting old. Don't you be in too great a hurry, my boy."

Well, I can't see how it can come right. And if she hasn't gone off with that young Bosinney, my advice to you is not to listen to her, but to follow her and get her back." [48].

У даному випадку стратегія вмовляння реалізована за схемою «аргумент на свою користь результат».

Отже, структурні схеми, що відрізняють висловлювання із семантикою вмовляння в романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів», представлені одиничними прикладами, внаслідок чого можливо говорити про тенденції до уніфікації форми даних висловлювань безпосередньо автором роману - Дж.Голсуорсі (табл. 2.1).

Разом із тим аналіз тексту роману Дж Голсуорсі «Сага про Форсайтів» дає можливість розділити мовні засоби за допомогою яких реалізуються стратегії вмовляння на дві групи:

1) прямі засоби вмовляння

2) непрямі засоби вмовляння

Таблиця 2.1

Стратегії вмовляння та мовні засоби їхньої реалізації в романі Дж.Голсуорсі «Сага про Форсайтів»

	Стратегія вмовляння	Основній мовний засіб реалізації	Типові лексичні засоби
1	Отримаєш результат оскільки іншого бути не може	Різноманітні синтетичні імперативи, які спрямовані на спонукання адресата до дії	mental verbs, типу - «like»
2.	Категоричне наполягання - можливий результат	Дієслова наказового способу	You must, you mustn't
3	Запитання - можливий результат	Синтаксичні конструкції запитального типу	why, no

Конституентами першої групи, виділеними за ознакою імпліцитного змісту вмовляння, є розповідні речення дійсного способу з перформативними дієсловами (прямі експліцитні засоби); спонукальні пропозиції (повні, еліптичні), що будуються за правилами наказового способу, відносяться до прямих імпліцитних способів.

До другої групи належать непрямі експліцитні позитивні і питальні висловлювання, а також імпліцитні висловлювання різних комунікативних типів, які виражають натяк, двозначність, метафору, іронію.

Самі ці прагматичні аспекти використання мовних засобів реалізації стратегії вмовляння в романі «Сага про Форсайтів» будуть досліджені в наступній частині цієї роботи.

Аналіз тексту роману «Сага про Форсайтів» засвідчує, що на його сторінках можна знайти значну кількість конструкцій, в яких за допомогою певних мовних засобів реалізуються стратегій вмовляння

1) До первинних прямих спонукальних конструкцій експліцитного вираження можна віднести конструкції з дієсловом у формі імператива, які є найпоширенішим засобом вираження вмовляння в англійській мові:

And what will you do, pray, without your money?" [48].

Імператив «pray» має подвійну функцію, тобто в даному випадку має семантичну ознаку «залучення з участю». В наступному прикладі імперативи «you will have your own way», «you'll be lonely», «you'd better come» - це синтетичні імперативи подвійної функції, які мають ознаку «залучення із врахуванням»:

"Well, murmured James, "you will have your own way-it's a good opinion. Good-bye! We're going to drive down to Hurlingham. They tell me June's going to Wales. You'll be lonely tomorrow. What'll you do with yourself? You'd better come and dine with us!" [48].

За допомогою таких конструкцій, як правило реалізується стратегія вмовляння, яка орієнтована на результат, що є бажаним, але дуже примарним з точки зору реакції адресата на аргументи мовця.

2) Разом із тим в романі «Сага про Форсайтів» комунікативна інтенція «спонукання» може бути передана не тільки реченнями, що містять дієслово в імперативі, але і за допомогою питальних та стверджувальних речень:

…You can stop it out of my money!…

"Stop it out of your money! A pretty way [48].

3) Наявні в романі Дж Голсуорсі «Сага про Форсайтів» конструкції які виникають, коли ситуація вмовляння виключає необхідність вираження невдоволення із боку мовця. Сама форма визначає як категоріальне значення, так і особу, якій адресується вмовляння, проте з метою логічного виділення суб'єкта вмовляння останній згадується в реченні. Таким чином з'являється варіант ядерної форми say -- she not said:

Had she not said to Mrs. Soames-who was always so beautifully dressed-that feathers were vulgar? Mrs. Soames had actually given up wearing feathers …[48].

4) Конструкції з перформативним дієсловом, як засіб вмовляння, також присутні на сторінках роману Дж Голсуорсі «Сага про Форсайтів». Перформативним мовленням можна вважати мовленнєвий акт, іллокутивна функція якого (відмовити адресату або заохотити у виконанні його пропонування, прохання, запрошення, наказу) реалізується через відповідне перформативне дієслово [43, с. 40]:

This being so, I should like you to reconsider your answer. You have a "free hand" in the terms of this correspondence, and I hope you will see your way to completing the decorations, in the matter of which I know it is difficult to be absolutely exact [48].

Предикативні центри таких речень виражені дієсловами, що містять формалізатори типу «i should like» або ж безпосередньо самі постають у ролі формалізаторів:

She looked so shadowy and exhausted that old Jolyon told 'Sankey' to countermand the carriage, he would not have her going out.... She was to go to bed!

There was no reason why they should not jog along, even if they hated each other. It would not matter if they went their own ways a little so long as the decencies were observed-the sanctity of the marriage tie, of the common home, respected [48].

Функцію формалізатора (маркера, або індикатора), виконують також конструкції типу to go, які виражають повинність, або конструкції типу «there was no reason», які виражають відсутність перепони для виконання дії.

6) Важливе місце серед первинних прямих експліцитно виражених конструкцій в романі посідають речення із предикатом-дієсловом у формі поради:

All I can say is, these artistic people, or whatever they call themselves, they're as unreliable as they can be; and my advice to you is, don't you have too much to do with him!" [48].

7) В романі Дж Голсуорсі «Сага про Форсайтів» дієслова використовуються як емфатичний засіб лексики, вживаються також і з формами імператива, надаючи їм характер вмовляння, міняючи відтінки категоріального значення, підкреслюючи волевиявлення. Так граматична форма to walk, to see за своєю функцією корелює з лексичними підсилювачами «should like»:

I should like to walk round the outside first," he said, "and see what you've been doing!" [48].

Проте це - суто граматичний засіб підсилення змісту вмовляння. Включення даного підсилювача в спонукальну структуру відбувається під тиском системи в плані діахронії. Використовується цей засіб із стилістичною метою, з одного боку, і з метою посилення граматичного засобу, - з другого. Виключення підсилювача в даному випадку не змінить системного категоріального значення основної форми, проте послабить виразність вислову, змінивши його експресивно-стилістичну тональність.

За допомогою підсилювачів в романі Дж Голсуорсі «Сага про Форсайтів» виражається ціла гама найтонших відтінків суб'єктивної експресії: роздратування, розчарування, наполягання:

"The exact sum!"

Why, what should I know about it? It's nothing to do with me! You do it on your own responsibility" [48].

8) До первинних способів вмовляння слід віднести й так звані перформативи - це висловлювання, еквівалентні дії, вчинку. Серед таких слів-дій основними є: просити, благати, радити, наказувати, вимагати тощо

"Well, I can't see how it can come right. And if she hasn't gone off with that young Bosinney, my advice to you is not to listen to her, but to follow her and get her back" [48].

You'd better take a cutlet, June; there's nothing coming" [48].

9) До групи прямих прямо виражених конструкцій із семантикою вмовляння входять висловлення з предикатом адвербіального типу. Характерною ознакою таких речень є наявність прийменника, який визначає обіцянку мовця виконати, або не виконати певну дію:

If only that were so, and she were really coming back, he would never again do as he had done that fatal night before last, never again run that risk--though it was her duty, her duty as a wife; though she did belong to him--he would never again run that risk; she was evidently not quite right in her head! [48].

У даному випадку, синтаксеми з часовим значенням є виразниками темпоральних відношень між мовцем та адресатом. Характерними для темпоральних синтаксем в дискурсі вмовляння є співвіднесеність із підрядними із емоційно - забарвленою лексикою :

Stop!" she cried, "don't tell me! I don't want to hear! I don't want to hear what you've come for. I don't want to hear!" And like some uneasy spirit, she began swiftly walking to and fro. Suddenly she broke out:

"I was here first. We can't both stay here together!" [48].

Таким чином варіантні форми наказового способу як прямої стратегії вмовляння, як показав досліджений матеріал, мають різну ємність і неоднакову «семантичну силу».

Прямі мовні засоби реалізації стратегії вмовляння в романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» мають семантичні ознаки прохання, наказу, запрошення, хоча при цьому їхня мовленнєва специфіка в першу чергу спрямована на те, щоб адресат ясно та недвозначно зрозумів змістовний бік вмовляння.

Разом із тим в романі активно використовуються і непрямі мовні засоби реалізації стратегії вмовляння, які є більш «тонкими» з погляду їхнього впливу на адресата.

У романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» автор висловлення, змістом якого є вмовляння, іноді опиняється у конфліктній ситуації - він не хоче говорити того, що не є правдою, але й не хоче бути неввічливим. Англійська мова пропонує вихід з такої ситуації, який полягає у використанні мовних засобів непрямого впливу.

Непряме значення висловлення - це комунікативна імплікатура, вивести яку можна лише за тієї умови, що автор висловлення не намагається навмисне завадити нормальному спілкуванню. Тоді адресат, що помітив якийсь із маркерів «невідвертості» на паралінгвістичному, фонологічному, граматичному, семантичному чи прагматичному рівнях мови, має підстави вважати, що йому надійшло імпліцитне послання і починає будувати гіпотезу в пошуках правильної інтерпретації. Назвемо цю умову презумпцією дотримання принципу кооперації, або презумпцією кооперативності комунікантів.

Можливість виведення комунікативної імплікатури пов'язана зі здатністю одиниць мовлення імплікувати смисл, який передається адресату. Значне місце в дослідженні процесу інтерпретації непрямих значень посідає аналіз взаємодії комунікативних та некомунікативних правил, яка багато в чому визначає функціональну природу мовних засобів «невідвертого» спілкування [4, с. 238].

До таких непрямих мовних засобів реалізації стратегії вмовляння в романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» можна віднести рід лексико-граматичних конструкцій із різною семантикою.

1) Конструкції, які засновані на риторичному запитанні, після якого йде приховане, або відкрите прохання, яке звернено до внутрішніх почуттів адресата:

Ah! Jo!" he said, "is that you? I've told poor little June. But that's not all of it. Are you going to Soames'? She's brought it on herself, I suppose; but somehow I can't bear to think of her, shut up there--and all alone."

What's to be done!" he muttered. "How should I know what's to be done? What's the good of asking me? Nobody tells me anything, and then they come and ask me what's to be done; and I should like to know how I'm to tell them! Here's your mother, there she stands; she doesn't say anything. What I should say you've got to do is to follow her…" [48].

2) Конструкції, які будуються на семантиці невпевненості мовця у своїй правоті:

Well, I don't know what you think," he said; "I dare say your sympathy's with him--shouldn't be surprised; but I think he's behaving precious badly, and if he comes my way I shall tell him so" [48].

3) Конструкції із семантикою іронії, коли стратегія вмовляння спрямована до внутрішніх почуттів адресата, а мовець не виказує зацікавленості в результаті своєї дії. В цілому ця стратегія може бути віднесена до семантичного поля «не треба» із використанням підсилювачів іронії типу «you think..»

On arriving at the garden entrance, he stopped to look at the view.

"That ought to come down," he said, pointing to the oak-tree.

"You think so? You think that with the tree there you don't get enough view for your money" [48].

У наступному прикладі автор іронічного висловлення намагається дотримуватися вимог соціальної стратегії поваги, не зважаючи на відверту роздратованість, яка надає адресату право самостійного вибору та оцінки:

You tell Timothy from me," he said, "that he coddles himself too much!" Then, turning to Francie, whom he considered 'smart,' he added: "You come with me for a drive one of these days." But this conjured up the vision of that other eventful drive which had been so much talked about, and he stood quite still for a second, with glassy eyes, as though waiting to catch up with the significance of what he himself had said; then, suddenly recollecting that he didn't care a damn, he turned to old Jolyon: "Well, good-bye, Jolyon! You shouldn't go about without an overcoat; you'll be getting sciatica or something!" [48].

Обидва з розглянутих вище прикладів є зразками іронії у власному розумінні цього слова, яка приховує критичний смисл за зовні доброзичливою маскою, орієнтуючись на «негативний» образ адресата. Принцип її дії полягає в тому, що немотивована ввічливість автора вислову спонукає адресата самостійно виводити неприємний для об'єкта іронії смисл, користуючись прагматичними правилами імплікації.

Принцип удаваної грубості формулюється так: «Щоб виразити солідарність з адресатом, скажіть щось явно неправдиве і неввічливе про нього» [15, с. 14].

Отже, псевдоневвічливість, на відміну від негативної іронії, пов'язана із соціальною стратегією близькості й орієнтується на «позитивний» образ мовця, коли вмовляння стає за своєю семантикою наближеним до скандалу. Як правило, така стратегія реалізується на заключному етапі вмовляння, яке не дало результату :

Thank you," he said, looking straight at James, "but I've no time for tea, and--scandal, and the rest of it! It's time I was at home. Good-bye, Julia; good-bye, Hester; good-bye, Winifred" [48].

Таким чином в романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» до непрямих засобів реалізації стратегії вмовляння можна віднести як « позитивну», так і негативну іронію. Зазначимо, що іронія надає обом сторонам процесу вмовляння ввічливості метакомунікативний статус: ввічливість (або неввічливість) використовується як засіб передачі адресату свого заперечення. Чим більш товариські стосунки між комунікантами, тим менше значення надається негативній іронії, і, відповідно, тим більшого значення набуває позитивна іронія. Поєднує їх у межах одного поняття те, що вони є протилежними гранями одного прагмалінгвістичного явища - передачі автором висловлення нещирості щодо прямого значення речення, яке лежить в основі іронічного мовленнєвого акту.

4) Конструкції, коли стратегії позитивної та негативної ввічливості доповнюються стратегією іронії і засвідчують бажання автора висловлення замаскувати свій намір :

Yes, Jolyon," she said, "we were just saying that you haven't been here for a long time; but we mustn't be surprised. You're busy, of course? James was just saying what a busy time of year..." [48].

5) Значну частину речень із семантикою вмовляння становлять конструкції, у яких предикат є носієм переносного значення. Це речення, які належать до вторинних непрямих способів вмовляння, можуть бути підсилені виразами типу «must be» :

"Must be," he once said to young Jolyon, before the latter went to the bad. "Look at us, we've got on! There must be good blood in us somewhere" [48].

6) Семантичні конструкції, коли пресупозиція «вносить» інформацію про особи, предмети, явища та події у фонд знань співрозмовника, сприяє адекватному розумінню повідомлюваного адресатом мовлення, і може також розглядатися в контексті вторинних, або скритих стратегій вмовляння.

Ah!" he said at last, "you'll get yourself into a mess one of these days, I can see. You want your own way in everything."

"Like that you were born; and like that you'll stay until you die!"

"Do you know what they say is going on?" he said slowly.

June crimsoned.

"Yes--no! I know--and I don't know--I don't care!"

and she stamped her foot.

"I believe," said old Jolyon, dropping his eyes, "that you'd have him if he were dead!' [48].

В таких складних конструкція у сполученні з пресупозиціями, маркованими мовленнєвим контекстом і граматичними засобами (час, спосіб, стан тощо), створюються необмежені можливості для передачі смислу вмовляння на ґрунті системних значущостей мовних знаків [20, с. 43].

Семантичні варіанти часової синтаксеми ґрунтуються на системі бінарних опозицій одночасність / різночасність явищ як визначальному для часової сфери протиставленні. При цьому усі значення і відтінки темпоральних синтаксем охоплюють службові частини мови «yes--no, i know--and».

Аналіз зібраного матеріалу показав, що всі непрямі мовні засоби реалізації стратегії вмовляння в романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» не несуть в собі безпосередньо змістовних аспектів цього комунікативного акту, тому розглядати їх по - за семантичним контекстом речення, або виразу, не має сенсу, оскільки виключно текстуально - семантичний аналіз, можливо у сполученні із літературним аналізом твору, дає змогу визначити прихований зміст прихованого акту вмовляння [43, с. 100].

Висновки до розділу ІІ

Аналіз прикладів показав, що проблема опису висловлень із семантикою вмовляння охоплює і семантичну, і формально-граматичну, і комунікативну структуру речень. Самі стратегії вмовляння в романі можна поділити на три групи. До першої групи можна віднести стратегії, коли мовець намагається отримати результат, оскільки іншого результату бути не може, в чому він і намагається переконати адресата. В цьому випадку використовуються різноманітні «mental verbs», які виконують функцію аргументу та спрямовані до почуттів адресату. Другий тип являє собою категоричне наполягання, реалізоване за допомогою дієслів наказового способу, третій тип реалізується у спосіб «запитання» - можливий результат за допомогою синтаксичних конструкції запитального типу.

В романі Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» стратегії вмовляння можуть мати і експліцитний, і імпліцитний характер.

Конструкції експліцитного типу мають нижчий ступінь прихованості, адже їх значення певною мірою визначене формально-синтаксичною структурою та лексичним складом усього речення. Прямі мовні засоби реалізації стратегії вмовляння в романі «Сага про Форсайтів» мають семантичні ознаки прохання, наказу, запрошення, хоча при цьому їхня мовленнєва специфіка в першу чергу спрямована на те, щоб адресат ясно та недвозначно зрозумів змістовний бік вмовляння. В цих конструкціях зміст вмовляння найчастіше переданий дієсловами у сполученні із різноманітними мовними засобами, які підсилюють аргументацію вмовляння.

До конструкцій імпліцитного типу зараховуємо висловлення, значення яких є граматично не мотивованим, не зумовленим граматичною формою вираження, а передано лише поданою в них інформацією та екстралінгвістичними чинниками. У таких висловленнях вмовляння передане найбільш приховано, а прагматичне значення мовних засобів, за допомогою яких мовець намагається реалізувати стратегію вмовляння, можна аналізувати лише з урахуванням контексту комунікації.

• Розділ ІІІ. Формування навичок аргументації як основи комунікативного акту вмовляння в учнів старших класів середньої школи на уроках англійської мови (на матеріалах роману Дж. Голсуорсі «Сага про форсайтів»)

Основне призначення предмета «Іноземна мова» складається у формуванні саме комунікативної компетенції, тобто здатності й готовності здійснювати іншомовне міжособистісне й міжкультурне спілкування з носіями мови..

Сьогодні вивчення іноземної мови в освітньому навчальному закладі являє собою етап практичного оволодіння мовою. При цьому як одне з основних завдань виступає формування в учнів комунікативних умінь, у тому числі , у цьому контексті важливим вдається формувати в учнів старших класів навичок аргументації та переконання

Формування вмінь переконувати співрозмовника в чомусь в процесі іншомовного спілкування у школярів є важливим завданням сучасної дидактики і методики англійської мови.

Сучасні дослідження в галузі педагогіки і психології свідчать про наявність соціального замовлення на формування аргументативних вмінь монологічного і, особливо, діалогічного мовлення, коли «вміння ефективно вести бесіду, спір, дискусію та інше набуває для особистості значення найважливішої умови адекватної соціалізації та соціального успіху" [17, с. 64].

Методика розвитку вмінь вмовляти, переконувати і доводити має багатовікову історію в педагогіці. Однак в умовах сучасної школи вона характеризується різночитаннями, реалізується недостатньо послідовно, а іноді і зовсім ігнорується - з метою спрощення навчальних програм шкільного курсу англійської мови.

Таким чином, недостатній рівень володіння у старших школярів навичками вмовляти, переконувати і доводити, а також неопрацьованість проблеми, що нас цікавить в методиці, визначають актуальність даної розробки. Базовим принципом при формуванні навичок аргументації та вмовляння у учнів є комунікативна спрямованість.

Навчання аргументації спирається на текст, який є вихідним матеріалом. В даному випадку в якості вихідного тексту для навчання навичкам вмовляння є текст роману Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів». Комунікативні ситуації, описані в цьому творі можуть служити основою для формування у школярів комунікативних навичок вмовляння.

У наведеному нижче уривку уроку англійської мовив старших класах середньої школи ставляться наступні цілі:

1) Сформувати в учнів навички вмовляння як мовної стратегії в процесі діалогового спілкування.

2) Розвивати навички спілкування англійською мовою в різних комунікативних ситуаціях.

3) Включити в комунікативний запас учнів набір фраз та лексичних оборотів, які мають семантику вмовляння.

4) Навчити учнів користуватися таким комунікативним масивом у процесі живого мовного спілкування, метою якого є вмовити співрозмовника зробити певний вчинок, сформувати у нього певну позицію по відношенню до кажучого.

Матеріалами, що використовуються на такому уроці є картинки, які описують комунікативну ситуацію, таблиці, картки з індивідуальними завданнями.

Урок будується за наступною схемою.

І. Всупна частина. На цьому уроці перед нами стоїть завдання навчитися відповідним чином аргументувати свою думку з тим, щоб переконати співрозмовника виконати певну дію, відмовитися від якихось намірів, стати на наш бік, змінити свою позицію і т ін. Ця тема є важливою з того погляду, що вміння вмовити співрозмовника, переконати його в своїй правоті є важливою частиною соціальної комунікації, оскільки саме вмовляння та переконання дають нам можливість реалізовувати на практиці свої задуми, укріплювати свої позиції як в процесі комунікації , так і в житті.

ІІ. Пояснення нового матеріалу . Розберемось спочатку з питанням: «Що таке аргументація?» . Аргументація - один із способів обґрунтування тверджень (суджень, гіпотез, концепцій і т.д.). Твердження можуть влаштовуватися шляхом безпосереднього звернення до дійсності (за допомогою спостереження, експерименту та інших видів практичної діяльності), а також за допомогою вже відомих положень (аргументів) і засобів логіки. У другому випадку обґрунтування теж здійснюється шляхом звернення до дійсності, але не безпосереднього, а опосередкованого. В курсі логіки вивчається обґрунтування другого роду, зване аргументацією.

Аргументація - це повне або часткова обґрунтування будь-якого затвердження з використанням інших тверджень.

Передбачається, що в хороших (правильних) аргументаціях інші твердження повністю або хоча б частково обґрунтовані і обґрунтовуєме положення з них логічно слідує або, принаймні, вони підтверджують його.

Способи вироблення переконань зображені на наступній схемі (мал. 3.1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 3.1 Способи вироблення переконань

Завданням аргументації є вироблення переконання або думки в істинності будь-якого затвердження. Переконання - повна упевненість в істинності, думка - теж упевненість, але неповна. Переконання і думка можуть, звичайно, вироблятися не тільки на основі аргументації або спостереження і практичної діяльності, але і шляхом навіювання, на основі віри тощо.

Прошу вас звернути увагу на вислів та перекласти його російською мовою, визначавши його найбільш принципові моменти ": «Robert Cialdini, in his book on persuasion, defined "weapons of influence":reciprocity, consistency, liking».

Далі визначимо фактори, які спричинюють ефективність переконливого впливу аргументації співрозмовників, а саме:

1) особисті та соціальні установки, які активізуються аргуметаційним актом (зв'язок з темою аргументації, особливостями та середовищем адресата, особистою та соціальною роллю аргументатора для адресата);

2) внутрішні опосередковані процеси (увага, розуміння, сприйняття);

3) результати аргументації (зміна поглядів, поведінки, емоцій).

ІІІ. Зараз переходимо до практичної роботи . В якості матеріалу для работи вам будуть надані завданя, за основу яких взяті висловлювання, діалоги з роману « Сага про Форсайтів» The Forsyte Saga). Цей роман - головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867--1933), що приніс автору світову славу. Твір написаний як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти -- респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. З комунікативної точки зору роман «Сага про Форсайтів» несе в собі величезний конфліктний зміст, герої роману постійно знаходяться в стані суперечок, тому цей твір дає багатий матеріал для аналізу ситуацій, пов'язаних із аргументацією, яка притаманна англійській комунікативній сфері.

Task 1.

Із запропонованого набору фраз пропаную вам обрати ті, які виконують різні комунікативні функції

Таблиця 3.1

Завдання для Task 1.

№	Функції фраз	Приклади фраз та їхній розподіл
1	передають особисте ставлення до предмету розмови	You'll like your father, an amiable chap. - Never was much push about him, but easy to get on with. You'll find him artistic and all that.
2	починають, продовжують або закінчують розповідь	You must! You must! Oh! Gran-think of me!
3	додають інформацію	What? You're not thinking of buying land!. Of course not," she said. "I thought it would be such a splendid place for--you or--someone to build a country-house!
4	передають аргументи, докази, переконання	The fact is someone ought to speak to Bosinney and ascertain what he means. I'm afraid of this myself, for I should certainly rap him over the knuckles….
5	допомагають передати згоду/незгоду	Let you go? You don't know what you're talking about. Let you go? How can I let you go?

Task 2. The game «Describe the picture» (Тут здійснюється перехід від підготовчих вправ до власне мовних).

2.1. Перед Вами картина, яка описує певну комунікативну ситуацію. Опішить дану ситуацію , використовуючи наступні вислови: Він наполягає…. , Вона відповідає …..

Оберіть із наведених зразків діалогів той, який найбільше відповідає ситуації, яка зображена на малюнку:

Dialog 1

1) What? You're not thinking of buying land!" he ejaculated, dropping his fork.

Of course not. "I thought it would be such a splendid place for--you or--someone to build a country-house!

Dialog 2

Your people ought to come down in their price to me, considering that I shall be the first to build.

The site you've fixed on, Sir, is the cheapest we've got. Sites at the top of the slope are dearer by a good bit.

Dialog 3

I have tried, said Irene. Will you let me go.

Let you go? You don't know what you're talking about. Let you go? How can I let you go? We're married, aren't we? Then, what are you talking about? For God's sake, don't let's have any of this sort of nonsense! Get your hat on, and come and sit in the Park.

"Then, you won't let me go?

Let you go! and what on earth would you do with yourself if I did? You've got no money

Dialog 4

What? You're not thinking of buying land!

Of course not," she said. "I thought it would be such a splendid place for--you or--someone to build a country-house!

Task 3. Творче завдання

Клас ділиться на групи. Кожній групі видаються картки, на яких наведено уривки висловлювань, які мають семантику вмовляння. Завдання полягає в тому, щоб на основі фраз правильно скласти діалог, де одна зі сторін намагається вмовити іншу сторону зробити будь-яку дію, прийняти рішення, переконатися в чомусь.

Завдання педагога полягає в тому, щоб мотивувати висловлювання учнів шляхом правильного підбору текстів, що містять нову для них інформацію. При цьому текст повинен бути доступним для сприйняття, але, з іншого боку, не дуже простим і очевидним, оскільки в останньому випадку він не викличе необхідного інтересу.

Вчитель пояснює, що зв'язність є характерною ознакою аргументації і відрізняє її від випадкового набору речень. Вона може розглядатися у двох аспектах - психологічному та лінгвістичному (мовному).

У першому випадку це зв'язність думки, яка виявляється у композиційно-суттєвій єдності тексту як продукту говоріння, у другому - зв'язність мовлення, що передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку - такими, як лексичні та займенникові повтори, сполучники, сполучникові прислівники, прислівники, сполучення іменника з прийменником у ролі обставини місця та часу, артиклі, усно-мовленнєві формули.

Таблиця 3.2

Приклади фраз для груп

Матеріал для першої групи	Матеріал для другої групи	Схема побудови діалогу
What it cost! You know nothing about it. I won't go to Soames - I'll have nothing more to do with that young man	What's to be done!" he muttered. "How should I know what's to be done? What's the good of asking me? Nobody tells me anything, and then they come and ask me what's to be done; and I should like to know how I'm to tell them! Here's your mother, there she stands; she doesn't say anything. What I should say you've got to do is to follow her	1 - 5
Will you let me go	You think so? You think that with the tree there you don't get enough view for your money	2 - 9
What? You're not thinking of buying land!	Yes--no! I know--and I don't know--I don't care	3- 6
Your people ought to come down in their price to me, considering that I shall be the first to build	Stop it out of your money! A pretty way	4 - 7
Mind. I've not decided; it's quite possible I shan't build at all. The ground rent's very high	But you needn't; you can go to Uncle James. If you can't buy the house, will you pay his lawsuit claim? I know he is terribly hard up--I've seen it. You can stop it out of my money	5 - 8.
What's to be done?	Of course not" . I thought it would be such a splendid place for--you or--someone to build a country-house	6- 1
That ought to come down, he said, pointing to the oak-tree	The site you've fixed on, Sir, he said, "is the cheapest we've got. Sites at the top of the slope are dearer by a good bit	7 - 2
Do you know what they say is going on	Well, Mr. Forsyte, I shall be sorry if you go off, and I think you'll make a mistake, Sir. There's not a bit of land near London with such a view as this, nor one that's cheaper, all things considered; we've only to advertise, to get a mob of people after it	8- 3
…You can stop it out of my money!…	Let you go? You don't know what you're talking about. Let you go? How can I let you go? We're married, aren't we? Then, what are you talking about? For God's sake, don't let's have any of this sort of nonsense! Get your hat on, and come and sit in the Park	9 - 4

Task 4.

Складіть діалог, метою якого є переконати співрозмовника в чомусь , використовуючи наступний лексичний матеріал

Таблиця 3.3

Матеріал для діалогу

№	Матеріал для діалогу першої групи	Матеріал для другої групи
1	Will you let ….	You don't know….
2	What? You're not thinking…	Of course not….
3	Now, to please me…	No….
4	Mind. I've not decided….	Well. I shall be sorry…
5	Well, I can't help you…	Now, to please me…
6	Your people ought….	We'll….
7	You must! You must!	Of course………….

5) Task 5. Складіть діалог на англійській мові, використовуючи наступний лексичний матеріал і враховуючи контекст комунікативної ситуації:

Р.1- А! - Ти наживеш собі лихо коли-небудь. Такою ти народилася, такою і помреш. - А ти знаєш, які йдуть розмови?
Р 2. : Мені однаково!
Р 1 : Мені здається ………….

6. Task 6. Використовуючи наступний лексичний матеріал, складіть аргументований вислів (у процесі навчання обов'язково на початку надаються приклади цього виду монологу де є засоби міжфразового зв'язку:

to begin,	to continue	to finish
Мy advice to you	if she hasn't…..	you'd better come

7. Task 7. Для того, щоб переконатися в тому, що ви засвоїли матеріал, пропаную вам скласти аргументований вислів, заповнюючи пропущені місця відповідною лексикою

yet to sum up so at the same time

personally I believe that in other words

ІV. Заключне слова вчителя.

Оволодіння основами спілкування на англійській мові починається із засвоєння певної системи знань. Здатність людини до спілкування забезпечується комплексом комунікативних вмінь.

Вміння переконувати співрозмовника, досягнення компромісу та прийняття спільного рішення з метою конструктивного спілкування є складовою загальної соціальної компетентності людини, тому наша робота на цьому уроці мала важливу практичну мету. Для того, щоб закріпити наші знання в даній сфері комунікації пропаную вам вдома знайти в романі «Сага про Форсайтів» інші приклади аргументованих висловів, які ми розглянемо на наступному уроці.

Дякую за вашу активність, мені було сьогодні приємно працювати в класі.

Висновки до розділу ІІІ

Розглянувши соціолінгвістичні передумови навчання усного аргументування англійською мовою, ми прийшли до висновку про те, що реалізація в ситуаціях англомовного наукового спілкування аргументативного дискурсу має свою специфіку, повинні будуватися на засадах формування в учнів навичок аргументації. Завдання формування механізмів вмовляння доцільно вирішувати шляхом системи вправ, які націлені на розвиток в учнів навичок аргументованого мовлення, розширення їхньої комунікативної компетенції в різноманітних ситуаціях, які тим чи іншим чином пов'язані із реалізацією стратегій вмовляння.

Необхідно зазначити, що запропонована в даному розділі методика формування навичок вмовляння - це актуальний і ефективний підхід до організації процесу навчання стратегіям вмовляння на уроках англійської мови в старших класах загальноосвітньої школи При цьому дана педагогічна метода і її елементи здатні мотивувати учнів до вивчення англійської мови й застосуванню її в комунікативних ситуаціях, що є сьогодні однією з основних цілей навчання іноземній мові.

Висновки

У першому розділі даної роботи представлений науково теоретичний аналіз проблем, пов'язаних з вивченням характеристик феномена «вмовляння» в англійській мові. Аналіз динаміки мовної взаємодії, коли об'єкт аналізу - вмовляння показує, що даний мовленнєвий акт по суті своєї - мовний твір, діалог або полілог, який відбиває за допомогою окремих елементів вузол взаємин між мовцем і адресатом, між мовцем і його висловленням, між співрозмовниками через їхнє відношення до референціального простору, між співрозмовниками за допомогою їх метадискурсивних стратегій побудови аргументативного дискурсу.

Феномен вмовляння, його модальна й диктальна діалогічність розглядалися нами з погляду лінгвістичної прагматики - це актуальний аспект вивчення мови як засобів комунікації.

Встановлено, що мовленнєвий акт вмовляння є волевиявленням адресанта, спрямованим на наступну реалізацію адресатом зв'язку між об'єктом та його ознакою. Його провідною іллокутивною метою є спонукання, хоча вмовляння відрізняється від інших схожих типів мовленнєвих актів які містять концепт «бажання», за критеріями кінцевої інтенції висловлювання - результат вмовляння не може бути спрогнозований заздалегідь, хоча у мовця є велика потреба в результативності вмовляння, але при цьому результат вмовляння, виражений в певній дії (бездіяльності) є досить сумнівним.

В другому розділі дослідження аналізувалися мовні засоби реалізації стратегії вмовляння в англійській мові на прикладах з роману Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів».

Аналіз тексту роману «Сага про Форсайтів» дав змогу встановити, що дієслова є універсальним засобом реалізації стратегії вмовляння. Саме дієслова наказового способу, такі як «you must», «you mustn't» є найбільш сильним мовним засобом, за допомогою якого реалізується намагання мовця переконати в чомусь адресата. Інші дієслова типу «to decide», «to do», «to tell» не несуть в собі ярко вираженої семантики вмовляння, але виконують функцію важливих засобів аргументації.

Разом із тим аналіз тексту роману Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів» дає можливість розділити мовні засоби за допомогою яких реалізуються стратегії вмовляння на дві групи:

1) прямі засоби вмовляння,

2) непрямі засоби вмовляння.

Конституентами першої групи, виділеними за ознакою імпліцитного змісту вмовляння, є розповідні речення дійсного способу з перформативними дієсловами (прямі експліцитні засоби); спонукальні пропозиції (повні, еліптичні), що будуються за правилами наказового способу, відносяться до прямих імпліцитних способів.

До другої групи належать непрямі експліцитні позитивні і питальні висловлювання, а також імпліцитні висловлювання різних комунікативних типів, які виражають натяк, двозначність, метафору, іронію.

У дослідженні запропонована методика формування в учнів старших класів загальноосвітньої школи навичок аргументації в процесі вмовляння співрозмовника виконати певну діє, відмовитися від такої дії, перетягнути співрозмовника на свій бік і т. ін. Розроблений комплекс вправ, який дає змогу формувати в учнів старших класів навички аргументації та вмовляння. Ця система вправ побудована на матеріалах роману Дж. Голсуорсі «Сага про Форсайтів», що дає змогу залучати на уроці соціолінгвістичний компонент, що підвищує мотивацію навчання, стимулює учнів до активної роботи на уроці, наведена відповідна структура уроку.

Специфіка запропонованої системи роботи над формуванням навичок аргументації у учнів старших класів загальноосвітньої школи полягала в поєднанні теоретичних питань з практичними мовленнєвими ситуаціями, які потребують застосування знань того, як слід розмірковувати, яким чином підсилити аргументування, які шляхи існують для впливу на логіку іншого. У результаті такої комунікативної активності відбувається збагачення різних форм спілкування, формування навичок ефективної комунікації та культури вмовляння, що сприяє розв'язанню кола проблем, пов'язаних із формуванням в учнів зазначених комунікативних вмінь.

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - С. 136-137.

2. Баландина Н. А. Дискурс переговоров в англоязычной деловой коммуникации : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Н.А. Баландина. - Волгоград, ВолГУ, 2004. - 20 с.

3. Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода / Л. С. Бархударов. - М., "Междунар. отношения", 1975. - 273 с.

4. Велівченко В. Ф. Імплікатурна реалізація емоцій мовця в сучасному англомовному художньому тексті / В. Ф. Велівченко // Актуальні проблеми металінгвістики. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 237-239.

5. Гак В.Г. Сопоставительная прагматика / В. Г. Гак // Филологические науки. - 1992. - № 3. - С. 78-90.

6. Галяшина Е.И. Основы судебного речеведения / Под ред. М.В. Горбаневского. - М.: СТЭНСИ, 2003. - 283 с.

7. Гойхман О.Я. Речевая коммуникация: Учебник / О.Я. Гойхман, Т.М. Надеина; под ред. Я.Гойхмана. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 272 с.

8. Головин, С. Ю. Словарь психолога-практика / С. Ю. Головин. - 2-е изд. - Минск :Харвест, 2003. - 976 с. - (Б-ка практической психологии).

9. Демьянков В.З. Аргументирующий дискурс в общении: По материалам зарубежной лингвистики / В.З. Демьянков // Речевое общение: Проблемы и перспективы. - М.: ИНИОН, 1983. - С.114-131.

10. Демьянков В.З. «Теория речевых актов» в контексте современной лингвистической литературы: (Обзор направлений) / В.З. Демьянков // Новое в зарубежной лингвистике: Вып. 17. Теория речевых актов. - М.: Прогресс, 1986. - С.223 - 235.

11. Демьянков В.З. Когнитивные аспекты лексикографии [Электронный ресурс] / В.З. Демьянков. - Режим доступа: http://www.infolex.ru/index.html

12. Демьянков В.З. Коммуникативное воздействие на структуру сознания / В.З. Демьянков // Роль языка в структурировании сознания. М.: Институт философии АН СССР, 1984. - Ч.1. - С.138-161.

13. Демьянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В.З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования. - М.: ИНИОН РАН, 2002. - № 3. - С.32-43.

14. Демьянков В.З. Эффективность аргументации как речевого воздействия / В.З. Демьянков // Проблемы эффективности речевой коммуникации. М.: ИНИОН АН СССР, 1989. - С.13-40.

15. Дрінко Г. Г. Спонукальні конструкції в англійській та українській мовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.17 „Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / Г. Г. Дрінко. - Донецьк, 2005. - 21 с.

16. Еemeren F. H. van, Grootendorst R., Kruiger T. Handbook of argumentation theory. - Dordrecht: Foris, 1987. - 333 p.

17. Еемерен Ф.Х. Аргументация, коммуникация и ошибки / Ф.Х. Еемерен, Р. Гроотендорст; пер. с англ. - СПб.: Васильевский остров, 1992. - 207с.

18. Елисеева В.В. Лексикология английского языка: Учебник / В.В. Елисеева. - СПб: СПбГУ, 2003. - 312 с.

19. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. - М. : УРСС, 2006. - 288 с.

20. Іваненко З.І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення: монографія / З.І. Іваненко. - К.: Вища школа, 1981. - 142 с.

21. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія / О.М. Ільченко. - К.: Політехніка 2003. - 288 с.

22. Кашкин В.Б. Основы теории коммуникации: Краткий курс / В. Б. Кашкин. - М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. - 256 с

23. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В.Н. Комиссаров // Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.

24. Краткий психологический словар/ Л.А.Карпенко, А.В.Петровский, М. Г. Ярошевский. -- Ростов-на-Дону: «ФЕНИКС». 1998. - 462 с.

25. Кузнецова С. В. Прагматические разновидности косвенных речевых актов, представленные в русских художественных текстах XX века / С. В. Кузнецова // Вестн. Рос. ун-та дружбы народов. Лингвистика. - 2010. - № 2. - С. 27-33.

26. Мартынова Ю.А. Анализ коммуникативных стратегий в общественно-публицистическом дискурсе / Ю.А. Мартынова. - 2009. - Т. 9 вып. 2. - С. 96 -- 101.

27. Матханова И.П. Семантические признаки русских предикатов поведения как основа варьирования высказывания (к проблеме форм речевого высказывания) / И.П. Матханова // Научное наследие Владимира Григорьевича Адмони и современная лингвистика. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения В.Г.Адмони. - Спб.: Нева, 2009. - 312 с.

28. Нарушевич-Васильєва О. В. Категорія спонукальності у прагмастилістичному аспекті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / О. В. Нарушевич-Васильєва. - О., 2002. - 22 с.

29. Панкратов, В. Н. Психотехнология управления людьми :практ. рук. / В. Н. Панкратов. - М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2001. - 336 с.

30. Педагогическое речеведение. Словарь-справочник / Под ред. Т. А. Ладыженской и А. К. Михальской. - М.: Наука, 1998. - 412 с.

31. Пирогова, Ю. К. Стратегии коммуникативного воздействия в рекламе: опыт типологизации / Ю. К. Пирогова [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://www.psycho.ru/library/190 Проверено 02.04.2010.

32. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов / Г.Г.Почепцов. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2005. - 342 с.

33. Сергеечева, В. Приемы убеждений. Стратегия и тактика общения / В. Сергеечева. - СПб. : Питер, 2002. - 192 с.

34. Серль Дж.Р. Косвенные речевые акты / Дж.Р. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. - М., 1986. - Вып. 17. - С. 195-222.

35. Слепцов Г. С. Особенности реализации стратегии уговаривания в современном английском языке / Г. С. Слепцов. - М.: Аспект, 2005. - 263 с.

36. Сусов І. П. Лінгвістична прагматика / І. П. Сусов. - Вінниця: Нова книга, 2009. - 271 с.

37. Тарнопольський О.Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: Уч. пособие / О.Б. Тарнопольський, С.П. Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. - 192 с.

38. Толковый переводоведческий словар / Под ред. Л.Л. Нелюбин; 3-е издание, переработанное. -- М.: Наука.. 2003. - 512 с.

39. Третьякова В. С. Речевой конфликт и гармонизация общения: Автореф. дис. … д-ра филол. наук. / В. С. Третьякова,- М.: Моск. гос. обл. ун-т, 2003. - 36 с.

40. Тулмин Ст. Человеческое понимание / Ст. Тулмин; пер. с англ. - М.: Прогресс, 1984. - 327 с..

41. Философский энциклопедический словарь / Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. - М.: Советская энциклопедия. 1983. - 473 с.

42. Харченко С. В. Семантико-синтаксична та комунікативна структура речень спонукальної модальності: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / С. В. Харченко. - К., 2001. - 20 с.

43. Шойгу Т.И. Перформативные речевые действия в структуре художественого дискурса / Т.И. Шойгу // Проблемы филологии и литературоведения - Орел: Орловская правда, 2002. - 321 с.

44. Apostel L. Communication et action // H. Parret ed. Le langage en contexte: Йtudes philosophiques et linguistiques de pragmatique. - A.: Benjamins, 1980. - 193-315.

45. Badaloni N. Politica, persuasione, decisione // Linguaggio, persuasione, veritа. - Padova: Cedam (Milani), 1984. - P. 3-18.

46. Barth E.M., Martens J. Preface // E. Barth, J. Martens eds. Argumentation: Approaches to the theory formation: Containing the contributions to the Groningen Conference on the theory of argumentation, October 1978. - A.: Benjamins, 1982. - pp. VII-XI.

47. Dittmar N., Wildgen W. Pragmatique psychosociale: Variation linguistique et contexte social // H. Parret ed. Le langage en contexte: Йtudes philosophiques et linguistiques de pragmatique. - A.: Benjamins, 1980. - 631-721.

48. Galsworthy J. «The Forsyte Saga». [Internet Resources].- Access mode: http://www.classicreader.com/book/1839/

49. Grice H.P. Logic and Semantics / H.P. Grice. - New York: Academic Press, 1975. - Vol. 3. - P. 41-58

50. Habermas J. Wahrheitstheorie // H. Fahrenbach ed. Wirklichkeit und Reflexion: Walter Schulz zum 60. Geburtstag. - Pfullingen: Neske, 1974. - Р. 211-265.

51. Kallmeyer W., Schize F. 1976 Konversationsanalyse // St. Lk 1976, Bd.1: 1-28.

52. Krabbe E.C.W. Theory of argumentation and the dialectal garb of formal logic // E. Barth, J. Martens eds. Argumentation: Approaches to the theory formation: Containing the contributions to the Groningen Conference on the theory of argumentation, October 1978. - A.: Benjamins, 1982. - Р.123-132

53. Lakoff R. The pragmatics of modality / R. Lakoff // Papers from the 8-th Regional Mooting. - Chicago, 1972. - P. 155-159.

54. Parret H. Pragmatique philosophique et йpistйmologie de la pragmatique: Connaissance et contextualitй // H. Parret ed. Le langage en contexte: Etudes philosophiques et linguistiques de pragmatique. - A.: Benjamins, 1980. - Р. 7-189.

55. Perelman C., Olbrechts-Tyteca L. The new rhetoric : a treatise on argumentation / (by) Ch. Perelman and L. Olbrechts-Tyteca. - Notre Dame : University of Notre Dame Press , 1969. - 566 p.

56. Quasthoff U.M. Eine interaktive Funktion von Erzдhlungen // H. Soeffner ed. Interpretative Verfahren in den Sozial- und Textwissenschaften. - Stuttgart: Metzler, 1979. - Р. 104-126.

57. Toulmin S. The uses of argument. - Cambrige.: Cambrige University press, 2003. - 247 p.

58. Ullmer-Ehrich V. Linguistische Aspekte der forensischen Argumentation // P. Schrцder, H. Steger eds. Dialogforschung. - Dьsseldorf: Schwann, 1981. - P. 188-225.

Размещено на Allbest.ru