Романи Льва Толстого "Анна Кареніна" та Гюстава Флобера "Пані Боварі" як зразки творів про кохання

Лев Толстой звертає нашу увагу на те, що його героїня порушує, навіть зневажає, суспільну норму того часу. Анна пробивається крізь встановлені стереотипи до свого щастя. До поставленої мети - бути щасливою з Вронським. Героїня Толстого відчуває на собі дію двох ворожих сил: морального закону добра, співчуття та пробачення, і керуючої сили - закону суспільної думки. Анна постійно бореться проти другої сили. Вона всім своїм єством змагається за право бути товаришем, а не рабом. Анна віддала Веронському все, що було для неї дорожчим за життя. Вона, на відміну від Емми, жертвувала всім заради кохання. Хоча все це було марним. Найкращі духовні сили було безповоротно втрачено. Міцність дворянських звичок Вронського, його поглядів на життя виявилась непереможною. Анна віддала перевагу не рабству, а смерті. Саме в цьому і полягає духовна краса і поезія життя та боротьби Анни. Емма ж боролася лише зі своїми мріями та ілюзіями. Справжніх цінностей в її житті не було. Але обидві героїні поплатилися життям за свої прагнення та бажання.

У результаті аналізу романів прослідковується різкий контраст між потребами головних героїнь, їх особистим зростанням та можливостями суспільства. Різниця полягає і у способі реалізації цих потреб, глибині психологічного характеру героїнь. Обидва письменника, з урахуванням тогочасних поглядів і переконань, намагаються знайти рівновагу та гармонію у стосунках жінки зі світом. Емма та Анна використовують ту саму сутність проблеми. Однак кожна з них наділена власним неповторним характером і складною долею.

Героїня Г. Флобера - “пропаща сила”, яка зосередила всі сили свого духу й характеру на мізерних цілях, дійшла до безславної загибелі. У Л. Толстого Анна йшла за покликом серця. Вона кохала і повністю віддалась своєму почуттю. Анна хотіла належати не лише своєму коханому, а й усьому суспільству, прагнула робити якусь велику справу.

Зосередженість Емми та Анни на своїх бажаннях, на коханні відбилися і на їх стосунках з дітьми. Та, проаналізувавши і цю ситуацію, ми дослідили різницю між Анною та Еммою як матерями. Жертвою честолюбних устремлінь пані Боварі стала її дочка Берта. Щастя материнства, як і щастя подружнього життя, оминуло Емму. Вона була вірна своїй схильності все ідеалізувати, і очікувати народження сина, щоб у ньому втілити свій ідеал чоловіка. Позбавлена материнської уваги, найменшого тепла і турботи, дівчинка росте поза сферою інтересів Емми. У Анни зовсім інша ситуація. Вона дуже любила сина і не могла уявити свого життя без Сергія. Трагедія Анни поглиблюється ще й тим, що вона повинна була вирішити питання про неможливість самого життя, якщо не можна з'єднати Сергія та Вронського.

Навіть простеживши останні хвилини життя Емми та Анни, ми можемо зробити висновок про причини їх самогубства. Вони, можливо, ґрунтувалися на кохані, але по своїй суті були зовсім іншими. Анна гине через те, що не може бути поряд із сином та коханим одночасно. Вона відчуває, що втрачає їх обох. Емма пішла на цей страшний крок, тому що була на межі цілковитого фінансового краху, краху ілюзій та надій. Звідси стає зрозумілим, що моральні цінності цих героїнь були різними.

Та спільною рисою Льва Толстого і Гюстава Флобера є те, що вони обоє показали нам всю складність шляху особистості до своїх мрій, надій та кохання. З особливою гостротою висвітлили питання впливу суспільних норм на розвиток героїнь та їх почуттів. Проведення паралелей між романами “Анна Кареніна” та “Пані Боварі ” надають нам змогу зрозуміти, що кохання може розвиватися лише на ґрунті доброти, щирості у стосунках, взаємопідтримки як близьких, так і суспільства. Анна, на відміну від Емми, потребувала цієї допомоги.

Література

1. Бабаєв Є. “Анна Кареніна” Льва Толстого. - М., 1979. - 457 с.

2. Бичков С. Л.М. Толстой: опис творчості. - М., 1954. - 479 с.

3. Білінкіс Я. Про творчість Толстого. - М., 1959. - С. 326.

4. Бодлер Ш. “Пані Боварі” Г. Флобера // Всесвіт. - 1988. - №7. - С. 115-118.

5. Бойко М. На рахунок епіграфу до роману “Анна Кареніна” // Література в школі. - 1969. - №4. - С. 62-65.

6. Вересаєв В. Живе життя. - М., 1929. - С. 129.

7. Горький М. Історія російської літератури. - М., 1939. - С. 295.

8. Громека М. Останні твори Толстого. - М., 1894. - С. 73.

9. Єременко О. У полоні романтичних уявлень, або обережно: боварізм // Всесвітня література. - 1999. - №7. - С. 42.

10. Єрмолов В. Роман Толстого “Анна Кареніна”. - М., 1963. - 135 с.

11. Мопассан Г. Повне зібрання творів. - т. 8. - М., 1954. - С. 165.

12. Могильова Т. Про світове значення Толстого. - М., 1957. - 126 с.

13. Роман Л. Толстого “Анна Кареніна” та наукові суперечки 60-70-х рр. ХІХ століття. // Російська література. - 1985. - №3. - С. 104.

14. Скуратівський В. Перечитуючи Флобера // Всесвіт. - 1971. - №2. - С. 108-113.

15. Султанов Ю. Г. Флобер: немає прекрасних думок без прекрасної форми і навпаки // Всесвітня література. - 2000. - №11. - С. 37.

16. Теплінський М. Історія російської літератури ХІХ століття. - К., 1991.

17. Толстой Л. Зібрання творів в 12 томах. - М., 1987. - т. 7. - 445 с.

18. Толстой Л. Зібрання творів в 12 томах. - М., 1987. - т.8. - 392 с.

19. Толстой у спогадах сучасників: В 2 томах, - М., 1955. - т.1. - 476 с.

20. Флобер Г. Зібрання творів в 3 томах. - М., 1985. - т.1. - 350 с.

21. Флобер Г. Зібрання творів в 2 томах, - К., 1987. - т.1. - 360 с.

22. Храпченко М. Лев Толстой як художник. - М., 1963. - 662 с.

Додаток

Таблиця 1. ? Порівняльна характеристика Емми та Анни (на матеріалі роману Льва Толстого „Анна Кареніна” та

Гюстава Флобера „Пані Боварі”)

Размещено на Allbest.ru