Балади Левка Боровиковського в контексті розвитку української романтичної балади

ВИСНОВКИ

Отже, розвиток і розквіт романтизму в українській літературі, який припав на 30-ті - початок 40-х років ХІХ ст. пройшов складний процес синтезу й боротьби різних ідейно-художніх напрямів. І в результаті украплюється класичний реалізм.

Романтизм був порівняно найвиразніше виявленим напрямом в українській літературі першої половини ХІХ ст. з власною, хоч і не завжди ясно викладеною, програмою, з боротьбою різних ідейних течій у ньому.

Романтики внесли в українську літературу нові мотиви й оригінальні художні засоби, поетику образів-символів, образів-алегорій з філософськими узагальненнями, трагедійні колізії (особливо виразно проявились вони у А.Метлинського), запровадили нові жанри - баладу, ліро-епічну поему, елегію, пісню, сонет. Багато поезій стали популярними в народі піснями: “Де ти бродиш, моя доле?”, “За Неман іду” С.Писаревського, “Дивлюся на небо та й думку гадаю” М.Петренка, “Ні, мамо, не можна нелюба любить!” Є.Гребінки, “Скажи мені правду, мій добрий козаче” О.Афанасьєва-Чужбинського, “Гуде вітер вельми в полі”, “Не щебечи, соловейку” В.Забіли, “Верховино, світку ти наш” М.Устиновича та ін.

На перший план романтики поставили проблему “людина і суспільство”, конфлікт особи й народу, неприйняття героєм сучасної йому дійсності, протиставлення їй героїчного минулого. Однак мотиви трагічної самотності особи, душевного сум'яття, “світової скорботи” тут відчуваються значно менше, ніж у західноєвропейських літературах.

Характерно, що й українські романтики часто зверталися до жанру байки, зокрема Левко Боровиковський (а, як відомо, сам жанр байки тяжить до реалістичного відтворення дійсності, адже в образах і картинах байок подаються соціально-побутові сцени народного життя, тогочасних соціальних порядків). Та і в його баладі “Маруся” дія переноситься, як відзначав І.Франко, на твердий, реальний ґрунт українського села, а герої твору - виразно окреслені представники певного соціального прошарку.

Романтизм Боровиковського ґрунтується на романтиці народних переказів, легенд, казок і пісень. Водночас він тим самим наближається і до реальної дійсності, оскільки на нього не могли не вплинути ті реальні сторони народного життя, які відображаються в народних піснях та переказах. Байки поета (збірка “Байки й прибаютки”), за словами А.Метлинського, сповнені гумору, жартівливості, дотепності. Не порушуючи гострих соціальних проблем, Боровиковський висміює окремі негативні людські риси, родинні незгоди тощо. У байках “Голова” і “Суд” викриваються хабарництво і самодурство сільської старшини.

У кінці 30-40-х років ХІХ ст.. в українській літературі з'являються ознаки занепаду романтизму як окремого напряму. І все ж романтизм в Україні не зник відразу, вплив його позначився не тільки на сучасних, а й на наступних поколіннях літераторів. Особливо живучою виявилася традиція романтичної героїзації козацтва (М.Костомаров, П.Куліш та інші).

СПСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексєєв М.П. Народні балади Англії та Шотландії / / Історія англійської літератури. М.; Л., 1943. Т. 1. Вип. I.

2. Балашов Д. М. Російська народна балада / / Народні балади. М.; Л., 1963.

3. Боровиковський Л. Твори. -- Київ: Радянський письменник, 1957. -- 283 с.

4. В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. -- 280 с.

5. Єфремов С. Історія українського письменства. -- Київ: Femina, 1995. -- 686с.

6. Еолові арфа. Антологія балади: Бібліотека студента-словесника. М., Вища школа. 1989.

7. Кравцов М.І. Слов'янська народна балада / / Кравцов М. І. Проблеми слов'янського фольклору. М.: Наука. 1972.

8. Левко Боровиковський. Твори. -- К., «Дніпро»,1980

9. Ротач П. Курські роки Левка Боровиковського// Київська старовина, 1998. -- № 4. -- С. 127-130.

10. Слов'янський фольклор. Тексти / Укладачі Н.І. Кравцов, А.В. Кулагіна. М., 1987.

11. Українські поети-романтики 20 -- 40-х років XIX ст. --К.,"Дніпро", 1968. -- 636 с.

12. Українські поети-романтики 20-40 років XIX ст. Передм. І.Айзенштока. -- Київ: Дніпро, 1968. -- 635 с.

13. Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. -- К.: Головна редакція УРЕ, 1978.

Размещено на Allbest.ru