Проблемно-тематична своєрідність оповідання Лао Ше "Пронизуючий спис"

В основу оповідання «Пронизуючий спис» автор поклав, на перший погляд, незначну подію. Ван-Переможець, учень відомого Ша Цзи-луна, терпить поразку від «дідуся з жовтою бородою», який спеціально приїхав повчитися в Ша Цзи-луна удару, «що вражає п'ятьох тигрів».

Однак старий Сунь, що так сміливо виступив проти Вана-Переможця та впевнено одержав перемогу над ним, сам опиняється «обеззброєним» перед тактовністю та розумом Ша Цзи-луна: «Якщо Переможець повівся з вами не так, як треба, - пробачте його. Він ще молодий». Розчарований Сунь «відчув, що перед ним розумна людина». В подальшому діалозі ця ідея проступає більш рельєфно. У відповідь на неодноразові та наполегливі прохання Суня навчити його своєму мистецтву Ша Цзи-лун відповідає: « Ви спізнились, - Ша показав на свій живіт. - Я розтовстів!» [11,c.1303].

Дослідники традиційно відносять «Пронизуючий спис» Лао Ше до реалістичного напряму в китайській літературі ХХ ст.. Згідно з теорією статті Тейлора, яка висуває думку щодо однотипності й постійності явищ матеріальної й духовної культури на однакових стадіях суспільного розвитку незалежно від зовнішньої хронології та району географічного розповсюдження, можна провести паралель між китайським письменником ХХ ст. Лао Ше, оповідання якого належить до реалістичного напряму літератури, та основоположником критичного реалізму в англійській літературі XIX ст. Чарльзом Діккенсом.

Науковці називають Лао Ше «китайським Діккенсом» [8,c.196]. В 1924 р. майбутній письменник поїхав до Англії в якості викладача китайської мови в школі Сходознавства при Лондонському університеті. Знання англійської мови дало йому можливість ознайомитися з англійською літературою. Знайомство із зарубіжною літературою було своєрідним каталізатором, який прискорив розвиток внутрішніх процесів у свідомості Лао Ше, які ще не в повній мірі оформилися до моменту його закордонної подорожі. Пізніше Лао Ше згадував: «У віці двадцяти семи років я поїхав за кордон. Для того, щоб оволодіти англійською мовою я багато читав, проте що-небудь писати я ще не думав. Поступово пропав інтерес до всього нового. Через півроку я відчув самотність і часто сумував за домом. Так звана туга за домом була тугою по всьому тому, що було мені близьким та знайомим, відірваного з чотирнадцятирічного віку від рідних. І хоча картини минулого згадувалися мені туманно й схематично, тим не менш вони знов і знов спливали в моїй пам'яті. Я забував про прочитане та насолоджувався спогадами минулого. В прочитаному й у спогадах були картини. А чому ці картини не можна перенести на папір?Я взявся за перо» [7,c.158].

З першого ж твору перед нами постає вдумливий художник, добрий та нещадний, веселий і суровий, котрий через вчинки й переживання своїх героїв зовсім виразно виражає своє відношення до них, до навколишньої дійсності.

Стадіально-типологічні аналогії в розвитку літератури виступають особливо виразно в тих випадках, коли окремі твори, жанри, стилі в літературі, не зв'язані між собою прямою взаємодією, знаходять риси більш або менш подібні, обумовлені спільними соціально - історичними причинами. Така подібність між ідеологічними (зокрема - літературними) явищами, які належать до однакової стадії суспільного розвитку, навіть при відсутності між ними генетичного зв'язку та взаємного впливу, зустрічається в світовій літературі досить часто [9,c.27]. До цього можна віднести реалістичне оповідання Лао Ше «Пронизуючий спис» та англійські реалістичні романи Чарльза Діккенса. Саме через подібність історичних процесів, які Англія переживала в XIX ст., а Китай в ХХ ст.., література Китаю зазнала ідеологічного впливу з боку західноєвропейської літератури. Саме тому Лао Ше звертається до реалістичного напряму літератури, бо саме критичний реалізм -- художній напрям, в основі якого лежить принцип історизму, правдивого зображення дійсності. Критичний реалізм по-новому зображує ставлення до людини і навколишнього середовища. Людський характер розкривається в органічному зв'язку з соціальними обставинами. Предметом глибокого соціального аналізу став внутрішній світ людини, критичний реалізм тому одночасно стає психологічним. Лао Ше використовує характерні для реалістичної літератури прийоми: герої оповідання «Пронизуючий спис» наділені яскраво-вираженими зовнішніми рисами: «хто не знав Ша Цзи-луна, невисокого й худого, швидкого, з очами, які горіли наче зірки в морозну ніч? Тепер Ша розтовстів. Він займав три північні кімнати на задньому дворі, його славний спис стояв у кутку», «Ван Переможець, здоровань з м'ясистим обличчям, з великими блискучими очима», «дідусь з жовтою бородою, маленьким гострим підборіддям, грубим синім халатом, виснаженим обличчям та глибоко-посадженими очима».

Лао Ше з цього приводу писав: «Найважче при описуванні зовнішності людини - зробити її живою. Щоб зобразити людину потрібно знати про неї все, але зовсім не обов'язково одразу про все розповідати. Нехай про людину говорять її вчинки. Чим більш рис характеру буде передано через вчинки персонажа, тим більш живим, натуральним він буде здаватися. Але даючи героєві характеристику через його мову, зовнішній вигляд або звичні рухи, не можна зловживати цим прийомом. В Діккенса другорядні герої, як правило, мають яку-небудь одну постійну звичку та набір улюблених висловів. Один з багатьох прикладів - Багнет з «Холодного дому», котрий постійно застосовує військову лексику». [11,с.1360]

Досягнення Лао Ше, як письменника реалістичного напряму літератури в тому, що він зумів показати національний характер героя, мораль китайського суспільства, соціальну типізацію. Ша Цзи-лун втілює у собі ознаки всього китайського суспільства на даному історичному етапі розвитку. Художній герой традиційно був і залишається в Китаї не більше ніж знаком, символом. Лао Ше вивів персонажів на новий літературний рівень, він показав героя як індивідуальність та особистість. Китайців традиційно цікавить те, що герой фактично робить, а не те, чому він це робить. Лао Ше превніс в китайську літературу психологізацію зображення героїв, їх вчинків.

ВИСНОВКИ

Отже, у своїй роботі ми звернулися до проблеми транскультури як нової культурологічної теорії. Визначили процеси, які вплинули на формування транскультурного мислення в письменників. На основі запропонованих концепцій транскультури таких вчених як А. Дагніно, Е. Беррі, М. Епштейн та М. Тлостанова, ми сформували загальне поняття транскультурності як процесу взаємодії з іншим культурним оточенням, прикордонним культурним положенням, суперечливим становищем по відношенню до рідної культури. Ми також розглянули теми, які є основою транскультурної творчості письменників. На прикладі двох сіно-американських транскультурних письменниць (Максін Хонг Кінгстон та Емі Тан) ми встановили проблематику транскультурної літератури, вона заключається в асиміляції іммігрантів та питанні збереження національної самосвідомості і культури, пошуку ідентичності, збереженні культурних традицій та неминучий конфлікт поколінь. Ми також розглянули оповідання Лао Ше «Пронизуючий спис» як зразок реалістичного напряму китайської літератури, який сформувався під впливом транскультурного мислення письменника. Ми встановили основні передумови міжнародних взаємодій між літературами та проблеми літературного паралелізму. Дійшли висновку, щодо однотипності й постійності явищ матеріальної й духовної культури на однакових стадіях суспільного розвитку. На основі розглянутих концепцій Веселовського, Тейлора ми спробували провести паралель між китайською та західноєвропейською літературою, і встановили, що література як вид ідеології виникає на основі певної соціальної практики - як відображення суспільної дійсності та як знаряддя для її перебудови. Тому вплив західноєвропейської літератури на китайську, обумовлений закономірністю розвитку суспільства і літератури як суспільної ідеології, породженої певною історичною дійсністю. Проаналізувавши тематику і проблематику оповідання Лао Ше «Пронизуючий спис», ми звернулися до поетики жанру, визначили приналежність оповідання до давньої китайської традиції вуся.

На основі дослідженого матеріалу можна зробити висновок про те, що транскультурна література, яка виникла як результат світової глобалізації ХХ ст., масових етнічних міграцій, є актуальним літературним феноменом, дослідженням якого активно займаються західні та російські вчені. Проте, незважаючи на високий професіональний рівень досліджень в області транскультурної літератури, питання транскультурації та транскультурного мислення письменників залишається відкритим. На жаль, в Україні досі не зроблені ґрунтовні дослідження в області транскультурності. Однак, наука не стоїть на місці, отже, українські вчені сповнені потенційних намірів зробити наукові відкриття в цій області культурології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Arianna Dagnino, Transnational Literature: Transcultural Writers and Transcultural Literature in the Age of Global Modernity, 2012

2. Da Zheng, From the Margin to the Mainstream. Asian American Literature Since the Late 1970s. // In search of New Identities and Designs: American Literature in the 1980-1990s /ed. by Yuri V.Stulov.- Minsk, 2001, p.150

Ellen E. Berry and Mikhail N. Epstein, Transcultural Experiments: Russian and American Models of Creative Communication, St. Martin's Press, N.Y.

Tan A. The Opposite of Fate (Memories of Writing Life). L., 2003, p.304

Skinner J. Stepmother Tongue (An Introduction to New Anglophone Fiction). -- N. Y., 1988.

Tlostanova M.V., Transcultural tricksters beyond times and spaces: decolonial chronotopes and border selves, 2013

Антиповский А.А. , Лао Ше в 20-е годы: мировоззрение, творчество, М. 1974

Антиповский А.А., Отражение социальных противоречий в раннем творчестве Лао Ше, М. 1967

Жирмунский В.М., Сравнительное литературоведение Востока и Запада, Л. 1979

Караваева, Е.М. Конфликт поколений в романах Максин Хонг Кингстон и Эми Тан: к проблеме поиска идентичности в азиато-американской литературе США последней трети XX века URL: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/364100

Лао Ше, Избранные произведения

Лотман, Ю.М. Понятие границы // Семиосфера. Спб.: «Искусство-Спб», 2000, с. 704

Сидорова О. Г, Феномен транскультурации в современной литературе США, http://journals.uspu.ru/attachments/article/107/PL_2012_1_33

Тлостанова М.В., От философии мультикультурализма к философии транскультурации. Москва, 2008

Эпштейн М., Проективный словарь философии. Новые понятия и термины.//Топос:лит.- филос. журн., http://www.topos/ru/article/2976

Размещено на Allbest.ru