Дієслівна синонімія у творах Ольги Кобилянської

Дієслова, співвідносні із сприйняттям, становлять шосту групу і нараховують двадцять синонімічних рядів із домінантами бачити, вразити, виднітися, глянути, дивитися, доторкатися, здаватися, лунати, оглядати, оглядатися, привиджуватися, приваблювати, пахнути, показуватися, помічати, сподобатися, слухати, червоніти, шуміти, щезати. Найдовші ряди складають синоніми до слів глянути, дивитися.

З дієслів із вказівкою на мовленнєві характеристики ми склали шістнадцять синонімічних рядів з домінантами бурчати, відповідати, говорити, заперечувати, кричати, лаяти, мовчати, намовляти, обмовляти, покликати, питати, розказувати, скавуліти, стогнати, скрекотати, сказати. Особливою різноманітністю відрізняються синоніми до слів кричати, розказувати.

Восьму, останню значеннєву групу синонімів становлять дієслова, співвідносні із розумовою діяльністю, і складають дванадцять синонімічних рядів із домінантами вигадувати, безумствувати, гадати, думати, збагнути, згадувати, мріяти, обмірковувати, опам'ятатися, переконуватися, розуміти, тямити.

Отже, твори Ольги Кобилянської репрезентують нам різноманітні приклади вживання дієслівних синонімів. Письменниця використовує більше п'ятидесяти семантичних, біля ста стилістичних, понад ста двадцяти семантико-стилістичних синонімів і велику кількість контекстуальних.

Якщо розрізняти синоніми за значенням, то їх можна поділити на вісім груп (як це було зроблено вище), в котрих дієслова виражають дію, стан, почуття, сприйняття, пересування і рух, стосунки, співвідносяться з мовленням, розумовою діяльністю.

Майстерне використання Ольгою Кобилянською синонімів, зокрема дієслівних, робить мову письменниці образною, художньо витонченою, наділяє твори видатної письменниці власними стилістичними рисами, що робить її стиль надзвичайно індивідуальним.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Білевич Т.П. дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови. Мовознавство. - 1999. - №1. - с. 46 -51.

2. Блик О.П. Українська мова. - К.: Четверта хвиля, - 1976. - 4. 1. - с.99 -96.

3. Борисик Іван. Явище синонімії в термінології. Диво слово. - 2000. - №4. - с. 27 - 29.

4. Бублейник Л.В. про один із типів семантичних співвідношень у дієслівній синоніміці. Мовознавство. - 1981. - №5. - с. 35 - 41.

5. Ващенко В.С. словник синонімів Української мови та де які питання теорії синонімії. Мовознавство. - 1968. - №3. - с. 9 - 16.

6. Винник В., Нечитайло О.І. синонімі в лексикографії. Мовознавство. - 1989. - №2. - с. 63 - 70.

7. Голубовська І.О. спроба формалізованого дослідження дієслівної полісемії. Мовознавство. - 1989. - №6. - с. 60 -64.

8. Городянська М.П. семантико - синтаксичне оточення дієслів із значенням запаху. Мовознавство. - 1999. - с. 57 - 63.

9. Груба Таміла. Засвоєння синонімічних форм на між предметні основі. Диво слово. - 1998. - №7. - с. 17 - 20.

10. Гуйванюк Н.В. Синоніміка присвійник конструкцій. Українська мова і література в школі. - 1993. - №1. - с. 45 - 48.

11. Данилко П.Ю. Короткий тлумачний словник української мови. За ред. Д.Г.Гринчишина. Українська мова і література в школі. - 1990. - №8. - с. 12 - 15.

12. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. - К.: Просвіта . - 1960. - с. 209.

13. М.А.Жовтобрюх, Б.Г.Кулик. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. - К.: В.шк.. - 1961. - с. 58 - 78.

14. Загнітко А.П. Позиційна модель речення і валентність дієслів. Мовознавство. - 1994. - №2 - 3. - с. 48 - 56.

15. Іщенко Н.Г. До питання синонімічності спільно кореневих іменників. Мовознавство. - 1983. - №3. - с. 55 - 60.

16. Їжакевич Г.П. Зіставна типологія українських і російських синонімічних рядів. Мовознавство. - 1989. - №4. - с. 25 - 30.

17. Караванський С. Нахил в один бік: Вживання українських синонімів, які своєю будовою подібні до російських. Українська мова та література. - 1998. - №38. - с. 4.

18. Караванський С. Проблеми глибинних досліджень української лексики. Українська мова та література. - 1998. - №13. - с. 6.

19. Кобилянська Ольга. Твори. - К ., 1962 -1963. - 1 - 5 т.

20. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної Української мови. - К.: В. Ш. - 1978. - с. 41 -51.

21. Ковальчук Олеся. Письменницька поезія в повісті Кобилянської “Земля”. Українська мова і література в школі. - 1993. - №2. - с. 16 - 19.

22. Колесников О.А. Міжрівнева синонімія і теорія граматичного значення. Мовознавство. - 1985. - №1. - с. 33 - 36.

23. Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми української мови. Мовознавство. - 1989. - №6. - с. 35 - 40.

24. Копиленко М. Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази української літературної мови. Мовознавство. - 1987. - №2. - с. 32 - 38.

25. Коре панова А.П. Ономастична синонімія. Мовознавство. - 1974. - №6. - с. 27 - 30.

26. Кочан І.М. Синонімія у термінології. Мовознавство. - 1992. - №3. - с. 34 -39.

27. І.М.Кочан, А.С.Токарська. Культура рідної мови, - Львів: Світ. - 1996. - с. 30 -36.

28. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія. Мовознавство. - 1978. - №6. - с. 53 -64.

29. Кочерган М.П. Рецензія: Словник синонімів у двох томах. Мовознавство.-2000.-№6ю-с.63-67.

30. Кочерган М.П. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної симантики. Мовознавство.-1990.-№2.-с.82-84.

31. Кравченко - Дзондза О.Є. Художні і структурні особливості мови західноукраїнської прози 20-х років ХХ ст.. Мовознавство.-2000.-№4-5.-с.33-38.

32. Крупа М.П. Словесно-мовленнева структура образу автора у повісті “Царівна” О.Кобилянської. Мовознавство.- 1988.-№6.-с.47-53.

33. Крупа М.П. “Золотої нитки не згубіть”: Лексичний аналіз новели “Думи старика”. Диво слово.-1996.-№4.-с.22-26.

34. Лагутіна А.В. синонімія слова і словосполучення. Мовознавство.-1973.-№3.-с.34-42.

35. Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії. Мовознавство.-1975.-№3.-с.42-46.

36. Леонтьєва О. Дієслова на позначення комунікативного акту: спільне і різне в їхніх смислах. Українська мова та література.-2000.-№5.-с.-12

37. Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова і література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.

38. Мартинова Г.І. Дублетно - синонімічні відношення у побутовій лексиці Правоберенскої Черкащини. Мовознавство.-2000.-№4-5.-40-45.

39. Мельничайко В.Я. Використання громатичних синонімів - важливий показник культури мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-72.

40. Миронова Г.М. Спостереження за еволюцією синонімічних лексем усереднені ЛСГ. Мовознавство.-1983.-с.52-62.

41. Миронова Г.М. з одного синонімічного ряду. Українська мова і література в школі.-1987.-№7.-с.73-74.

42. Миронюк Н.П. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха “Хліб і сіль”. Мовознавство.-1968.-№1.- с.50-55.

43. Муравицька М.П. Полісемія і синонімія. Мовознавство.-1983.-№1.-с.29-39.

44. Неплийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю. Дивослово.-1997.-№2.-с.18-21.

45. Нечитайло О.І. синоніми як засіб розкриття значення слова. Мовознавство.-1980.- №6.-с.82-86.

46. Нечитайло О.І. Синоніми у перекладних словниках. Мовознавство.-1982.-№1.-с.60-66.

47. Новикова О.О. Функціонування та переклад деяких синонімічних форм дієслів часу. Мовознавство.-1974.-№4.-с.75-80.

48. Онуфрієнго Г.С. Синонімічні домінанти зі спільним коренем іншомовного походження у сфері національної термінології. Мовознавство.-2000.-№2-3.-с.73-77.

49. Павлов В.В, Контекстуальна синонімія як вид семантичної еквівалентності. Мовознавство.-1982.-№4.-с.62-65.

50. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.-К.: Вежа.-1994.-с.206-220.

51. О.М.Пазяк. Г.Г.Кисіль. Українська мова і культура мовлення.-К.: В.шк.,-1995.-с.82-84.

52. Пітінов В.М. Абсолютне вживання дієслів процесу. Мовознавство.-1982.-№1.-с.50-55.

53. Паламарчук Л.С. Про принципи добору лексичного інвентаря для загально мовного словника. Мовознавство.-1973.-№3.-с.3-12.

54. Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови. Мовознавство.-1994.-№1.-с.14-22.

55. Панько Т.І. Системний статус синонімії у суспільствознавчій термінології східно слов`янських мов. Мовознавство.-1986.-№4.-с.-9-14.

56. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь,-1992.-с.56-64.

57. Родіна Л.О. Семантичні відтінки словотворчих синонімів. Мовознавство.-1969.-№6.-с.66-71.

58. Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні. Українська мова та література.-1998.-№42.-с.4.

59. Семчинський С. Про сучасну лексику української мови. Українська мова та література.-1998.-№25-28.-с.1-2.

60. Соколова С.О. Аспектуально - фазова система українського дієслова у функціональному плані. Мовознавство.- 1994.-№6.-с.29-34.

61. Сута Г. Відносини - взаємини - стосунки - зносини. Політика і час.-1997.-№11.-с.65-66.

62. Сучасна українська літературна мова. За ред. І.К.Білодіда.-К.: Наукова думка,-1973.-с.115-124.

63. Сучасна українська літературна мова. За ред. О.Т.Волоха.-К.: В.шк.,-1976.-с.70-73.

64. Сучасна українська літературна мова. За ред. В.Г.Петіка. - К.: В.шк..,-1975.-с.128-133.

65. Сучасно українська літературна мова. За ред. М.Я.Плюща.-К.: В.шк.,-1994.-с.122-124.

66. Сучасно українська мова. За ред. Пономаріва.-К.: Либідь,-1991.-С.51-56.

67. Тараненко О.О. Деякі аспекти теорії синонімії в плані створення синонімічного словника. Мовознавство.- 1980.-№3.-с.46-51.

68. Ткаченко О.О. З досвіду дослідження синонімії французьких дієслів у соціальному контексті. Мовознавство.- 1989.-№4.-с.54-59.

69. Турчин В.М., Турчин М.М. Семантична кореляція антонімів і синонімів у системі мови. Мовознавство.-2001.-№1.-с.67-71.

70. Фридрак В.Б. Синонімія складник слів. Мовознавство.-1987.-№2.-с.32-38.

71. Худолєєва С.П. До питання про термінологічну синонімію. Мовознавство.-1988.-№3.-с.60-63.

72. Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зі ставних досліджень. Мовознавство.-1993.-№2.-с.67-72.

73. Чучка Пв.Пв. Синонімічні зв`язки в давньоруській географічній номенклатурі. Мовознавство.-1980.-№3.-с.27-30.

74. Ярова Алла. Дієслівна синоніміка у прозових творах Івана Багряного. Диво слово.-2000.-№10.-с.16-21.

Д О Д А Т К И

Баритися [470] - гаятися [599], затримуватися [507]; обл. бавитися [543].

Бачити [449, 451, 459] - побачити [450, 453], добачити [454, 492], видіти [449, 502]; розм. рідк. видати [469, 460]; розм. увидіти [472. 508, 510], рідк., заздрiти [510].

Безумствувати [174] - дуріти [30]; (сильніше), шаленіти [402], бушувати [327]; (діяти безрозсудно) божеволіти [284, 320, 455].

Бігати [273, 289, 555] - пробігати [475]; (метушливо) ганяти [365, 554]; (якщо швидше - образно) літати [554], носитися [449].

Бігти [137, 283] - побігти [475], пробігти [364]; гнати(ся) [521, 611], пігнати [455];, мчатися [138]; (якнайшвидше - образно) летіти [196]; розм. нестися [356].

Більшати [483] - збільшуватися [457], множитися [468]; прибувати [474], сходитися (людей і под.) [454].

Боротися [459, 570] - поборювати [551]; (лише докон.) доборотися [589].

Боятися [444, 451, 499] - лякатися [588, 404, 330]; (відчувати жах) жахатися [418]; (образно) полохатися [223, 346].

Брати [459, 469] - (від кого) приймати [457, 490]; (силою) забирати [490, 491], відбирати [298, 465]; (на деякий час) зичити [469], позичaти [451]; (багато чого-небудь) набратися [520]; взяти [327].

Будувати [480, 485] - класти [448], складати [493, 458]; моделювати [519]; скомпановувати [545]; (образно) закроювати [588]; розм. ставити [561, 602], устроювати [567].

Бурчати [163, 246] - буркати [449]; підсил. буркотіти [331, 278]; розм. ворчати [57, 151]; (докон) воркнути [33], відворкнути [465].

Важитися (перен.) [474] - наважуватися [358], зважуватися [358], сміяти [473].

Вертатися (назад, додому) [470, 498] - вернутися [192, 481], звертатися [491], повертатися [569], вертати [207].

Вертітися [379] - крутитися [433], (коло кого) витися [512], увиватися [521]; (квапливо) звиватися [489].

Вигадувати [272, 314] - видумувати [448, 516].

Виднітися [458, 470] - (в далекі), майоріти [357].

Виконувати [472, 336] - (чию волю) заст. чинити [114, 115]; (докон.) сповнити задачу [569].

Вилазити [17, 415] - вибиратися [419, 576]; (насилу), видряпуватися [268, 366].

Вилискуватися [486, 519] - влискувати(ся) [450], ближати [454, 491]; (рідше) блистіти [39, 57], (докон.), блискотіти [138, 261], докон. зблискотіти [461]; (різними кольорами) мінитися [491, 496].

Винищувати [371, 429] - знищувати [451], нищити [543], понищити [542].

Вирости [78, 478] - (про високий ріст) вигнатися [92], вибуяти [476], розбуятися [479]; виростати [491].

Вискубувати [521] - поскубувати [340], вискубувати(ся) [454].

Витися [470, 475, 481, 557] - (звивистими рухом) звиватися [476], кружитися [476], вививатися [483, 485], скрутитися [491]; кружати [565]; клубочитися [566].

Витягати (звідки) [442, 485] - виймати [371]; розм., витаскувати [356, 291], висувати [484].

Відбиватися [435] - віддаватися [539].

Відвідувати [443] - гостити у кого [449], заходити (до кого) [83].

Відкривати [520, 459] - відчиняти [504]; (щось затулене) відтуляти [448]; (заслонене) відслоняти [462].

Відповідати [467, 479] - (в розмові на чиї слова розм.) обзиватися [470, 471], обізватися [467], відзиватися [527], заворушаться [494], заворушитися [526].

Вітати [553] - (у зв'язку якоюсь радісною подією) поздоровляти [484]; привітати [553].

Віяти (про вітер) [493, 511] - повіяти [459, 508], завіяти [460]; (злегка) подихати [27, 98], подувати [126]; (сильніше) дути [316]; (навально) бушувати [531].

Ворожити [285, 506] - (на картах) гадати [506]; (красою) зачарувати [193, 359], причарувати [271, 362], заворожити [454].

Впливати [456] - діяти (на кого) [282].

Вразити [98, 441] - здивувати [46, 579]; зчудуватися [603].

Гадати [439, 445] - вгадувати [481, 522]; (про вільний хід думок не за логічними категоріями) думати [274, 381], (беручи до уваги різні думки, мотиви - ще) міркувати [454]; розміркувати [357, 505].

Ганити [457, 154, 321] - підсил. (образно) п`ятнувати (ганьбити, плямувати когось) [497].

Гинути [487] - стратити життя [460], загинути [508]; розм. полягти [456, 476].

Глянути [467] - поглянути [440],заглянути (куди) [510], розм. зирнути [434], позирнути [448], подивитися [439]; (швидко) зиркнути [438], споглянути [454, 465, 466]; розм. блиснути [439]; розм. кинути [489, 511], стрілити [504] (очима); витріщити пульки [511].

Гнобити [164] - пригноблювати [551]; (репресіями і под.) душити [344].

Гнутися [487] - згинатися [493], розгинатися [604], (злегка) нагинатися [587]; (додолу) хилитися [298], клонитися [444].

Говорити [445, 449, 469] - виговорити [440, 609], розговоритися [467]; (більш конкретно) казати [469]; (з ким) розмовляти [519]; (про всячину) розм. балакати [479, 492, 499], гомоніти [280, 291], (про дітей і зневаж), белькотіти [520], лепетати [386].

Гойдати [458] - хитати [31, 191], колихати [64, 92], колисати(ся) [449, 557].

Гонити [288] - гнати [114], пігнати [78], підганяти [209], позаганяти [43, 391], гнатися [543], ганятися [117].

Гордитися [350] - (почувати заслужену гордість) пишатися [449, 452].

Горіти [471] - палитися [276]; (сильним вогнем) палати [459], (спалахуючи полум'ям) палахкотіти [480].

Господарювати [73, 124] - хазяювати [68, 137]; обл.. господарити [543], ґаздувати [29, 72, 149].

Давати [485] - (у формі дару) дарувати [444]; приносити [457]; (на деякий час) зичити [173], визичати [516].

Давити [92, 273, 312] - задавлювати [470], тиснути [501], душити [356].

Дбати [447, 599] - турбуватися [246, 391], опікуватися (ким) [593].

Двигати[ся] [470, 511] - здвигнутися [468, 614]; рухати[ся] [580], рушати [483], порушати [472], заворуxатися [537], заворушитися [281].

Держати [448, 437, 468] - тримати [518, 569]; задержувати [287, 456], затримувати [600, 192]; здержувати [460]; видержувати [443]; додержувати [241]; видержувати [473]; додержувати [241]; повздержувати [473].

Дивитися [438, 449, 463] - (рідше) глядіти [442, 469]; (уважно) вдивлятися [440, 450, 460], придивлятися [433]; зоглядати [458, 470], видивлятися [471], споглядати [457, 467]; (образно) фаш. витріщитися [451]; витріщити [(очі) [453, 455], вп`ястися (очима) [472], губить (очі) [462], засягає (оком) [460].

Дістатися [454, 461] - добитися [510], прибути (куди) [459].

Діятися [451, 471] - відбуватися [473, 472], ставатися [475, 451, 458], чинитися [612].

Довідатися [465, 506] - дізнатися [516], розвідати[ся] [297]; рідк. вияснити [455].

Доглядати [561, 600] - (про нагляд) дозирати [307, 448], пильнувати [283, 309]; (з винятковою дбайливістю) упадати (коло кого) [73, 119].

Домагатися [555] - вимагати [524, 533, 599]; розш. допоминатися [489].

Допомагати (кому) [469, 483] - помагати [448, 469, 470]; подати помічну руку (уроч.) [470]; розм. (докон.) прислужити[ся] [356, 510].

Доторкатися [442, 454, 489] - дотикатися [167, 481]; (злегка) діткнутися [292], розм. підсил. помацати [448].

Дрижати [271, 434] - (звичайно під впливом психічних спонук) тремтіти [489, 461]; (при фізичній причині) трястися [469]; (про сльозу і под. ) бриніти [41, 435].

Думати [439, 449, 28] - подумати [79, 438, 467], додумати[ся] [458, 465], вдуматися [468], роздумувати [455, 516, 522], задумувати[cя] [455, 587]; міркувати [498].

Жалітися [469, 613] - нарікати [448, 562], бідкатися [585].

Жебрачити [454, 452] - жебрувати [470]; просити [557], приймати (милостиню) [458]; розм. ходити на жебри [560].

Жевріти [253] - жаритися [470], паленіти [330].

Жити [476] - заживати [587], розжитися [492], проживати свій вік [468], (про нуденне життя) розм. нидіти [432].

Забороняти [579, 585] - (про заборону) боронити [466].

Завмирати [460, 437, 508, 588] - припинятися [447, 563]; (про розмову і под.) уриватися [308, 411].

Загорятися [480] - (вогнем) запалюватися [459]; (сильним полум`ям) спалахувати [437], (докон.) спаленіти [467], запалати [442].

Закривати [436] - замкнути [38], зачиняти [557]; затумовати [521], заслоняти [470].

Занедбувати [457, 560] - покидати [488], залишати [565], забувати [560].

Заперечувати [438, 291] - (в гострій формі) відкидати [388].

Запрошувати [495] - спрошувати [519], прикликувати [549].

Заробляти [489, 506, 540] - (власною працею) запрацьовувати [505]; (роботою на службі, в наймах) заслужувати [492], (тяжкою працею - лише докон.) доробитися [415, 560].

Заслоняти (кому що) [613] - (світло, сонце) заступати [503].

Затримувати [436] - задержувати [448]; (того, хто спішить) розм. барити [312]; (рідше) гаяти [579].

Захворіти [211] - заслабнути [448], занедужати [580].

Збагнути [460] - зрозуміти [463, 469], зміркувати [440]; розм. відгадати [439, 467].

Збутися (кого, чого) [596] - позбутися [523].

Зважуватися (зробити що) [236, 374, 481] - відважуватися [328], наважуватися [605]; докон. посміти [447].

Звикати [243] - привикати [449]; призвичаюватися [504], розм. прилучатися (до кого, до чого) [608].

Згадувати [522] - пригадувати [472], нагадувати [458]; споминати [451]; (лише докон.) спогадати [441].

Згоджуватися [526] - погоджуватися [528], годитися [525]; розм. приставати (на що) [520, 527].

Здаватися [472] - ввижатися [356], бачитися [441]; показатися [487], видаватися [570]; справляти враження [479].

Здається [461, 470] - бачиться [432, 461].

Злякатися [525, 594] - налякатися [450], перелякатися [323]; (образно) сполошитися [323].

Зміцніти [38, 448] - скріпитися [29, 454].

Знайти [603] - розм. здибати [465, 508], надибати [567], подибати [597]; (рідше) відшукати [557], віднайти [290], здобутися [334].

Зневажати [456] - ображати [285].

Зрікатися (кого, чого) [524] - відмовлятися (від кого, від чого) [527].

Зупиняти [196, 218] - спиняти [174, 209], припиняти [351], тамувати [278, 403].

Зупинятися [588, 378] - спинятися [544, 552]; (на деякий час) затримуватися [392], припинятися [453]; (зовсім переставати діяти) ставати [588].

Зустріти [382, 421] - стрінути [369], стрітитися [291, 543, 548].

З`явитися [475, 529] - повстати [297], опинитися [278, 503].

Іти [467, 470, 492] - 1) ступати [565, 461], прямувати [460, 474], рідк. маршувати [595, 603]; 2) (куди) докон. приступити [510, 555], зайти [557], прийти [558], прибути [557]; (звідки) перен. розм. вибиратися [560, 556];

3) розм. шкандибатиb [603], тюпати [581], брести [566]; 4) (туди й назад) проходжуватися [519]; пересуватися [567].

Їхати [71] - (щосили) гнати [13, 599], мчати [271], нестися [312]; (конем) скакати [566]; від`їхати [273], в`їхати [99].

Квапитися [437, 491] - поспішати [558]; (рідше) розм. хапатися [337].

Кидати [485] - метати [491], шпурляти [566].

Кидатися [453, 500] - кинутися [118], (неспокійно) метатися [485], метнутися [527]; (швидко) перетягнутися [492].

Коритися [458, 488] - скоритися [263], підкоритися [197, 534].

Кричати [469, 470, 589] - (на все горло) розм. горлати [454], (сердито на кого) розм. гримати [71, 502], загриміти [595]; (звати) кликати [294]; (з плачем), розм. зойкати [469, 518]; (про багатьох ) лементувати [219], галасати [315]; (з лайкою) накинутися [280]; (образно) дзвенькати [493].

Курити (папіроску) [494, 495] - палити [493]; (люльку) смалити [494, запалювати [492], підкурювати [448].

Лаяти [424, 581] - сварити [246], розм. клясти [424].

Ловити [448, 496] - зловити [461], вхопити [461, 468], схопити [461], спіймати [588], хапати [325].

Лунати [455, 468] - (про звуки) відбиватися [511], віддаватися [517], відзиватися [468]; (широко, далеко) розлягатися [468, 474]; (про різкий крик і под.) розтинатися [474]; (образно) пробиватися [511].

Любити [447, 520] - (про закоханих) кохати (кого) [522]; кохатися [278, 533], любитися (в кому) [358, 466]; докон. закохатися [560], залюбитися [541].

Любуватися (чим) [440, 493, 496] - тішитися [520, 228]; радуватися [587].

Лютувати [433, 524] - (несамовито) шаленіти [566], скаженіти [447], розм.. термосити [277].

Марніти [456] - перен. в`янути [547], зів`янути [489].

Мигати [449, 454] - мигтіти [244], миготіти [441, 527]; перен. дрижати [154, 219].

Минати [508] - оминати [560], обминати [509], обходити [595], (про час і под.) промайнути [548]; (про строк і под.) кінчатися [544], закінчуватися [612].

Мовчати [453, 466, 488] - замовкнути [453], заніміти [453]; справляти немоту [321]; замовкати [461, 561], умовкати (образно) [479].

Морщитися [482, 567] - зморщитися [352, 447] , поморщитися [283].

Мріяти [554] - марити [552].

Мучити [564] - (морально) розм. гризти [567]; замучити [527], покарати [608].

Мучитися [322] - каратися [584].

Мчати[ся] [460, 475] - (мов на крилах) нестися [523], проноситися [468, 485, 487], летіти [460, 489]; поез. линути [468].

Наважити[ся] (що зробити) [179, 381, 502] - розм. завзятися [153, 452].

Навчати [456, 523, 548] - вивчити [495]; привчитися [504]; (на добрий розум) виховати [588].

Надіятися [532] - сподіватися [424, 596], очікувати [231], дожидати [242, 363].

Наказувати [501, 594] - веліти [357, 419]; розм. казати [495].

Намагатися [274, 448, 563] - змагатися [491, 500], старатися [452, 461]; підсил. сулкуватися [288], силуватися [546, 460].

Намовляти [446, 498, 302] - (здебільшого до злого) підмовляти [89, 505].

Насміхатися [447, 461, 351] - сміятися (з кого) [449, 268], глузувати [446, 452, 506, 364]; розм. кепкувати [456, 237]; (злобно) глумитися [354, 239]; (в тонкій формі) книжн. іронізувати [563]; рідк. кпити (з кого, з чого і над ким, над чим) [461]; підсміюватися [569].

Наставати [433] - наступати [361]; (несподівано - в образній мові) упасти [559].

Оберігати [488, 519] - охороняти [289, 571], стерегти [524].

Обертатися [450, 461] - обернутися [450, 460]; відвернутися [451, 521]; повернутися [327, 448], звернутися [486], звертатися (обличчям до когось) [354, 491].

Обіцяти [546] - зарікатися [443], прирікати [458].

Обманювати [575, 178] - (довірливих) розм. дурити [516], здурити (кого) [508]; (на словах) розм. брехати [560], збрехати [516].

Обмірковувати [56, 118] - обдумувати [79]; (разом з іншими) обговорювати [480] ; задумуватися [490].

Обмовляти [137, 179] - розм. оббріхувати [496].

Обороняти[ся] [284, 598] - боронити[ся] [445, 448, 457]; супротивляться [181]; опиратися [577, 600].

Оглядати [438, 454] - поглядати [253, 316]; озирати [471]; (уважно) обдивлятися [395].

Оглядатися [438, 462, 494] - (назад) озиратися [450, 467]; (навкруги) розглядатися [340, 483], роздивлятися [494], рідк. роззиратися [340].

Одержувати [532] - діставати [555, 447], здобувати [328], видобувати [519].

Одружитися [356] - оженитися [540, 547], побратися [316, 466]; (вийти заміж) віддатися [525].

Одубіти [570] - задубіти [606], змерзнути [603], перемерзнути [571].

Оживати [338, 550] - перен. оживляти [456, 475] , відживляти [456].

Опам`ятатися [295, 82] - спам`ятатися [450, 357]; (після зомління тощо) опритомніти [137, 198]; (прийти до розуму) схаменутися [294, 324], перен. прокинутися [470], розм. стрепенутися [603].

Опановувати [432] - оволодівати [436, 453], заволодівати [473, 451, 452].

Ослабнути [493] - ослабати [169], розм. підупадати (на cилах) [30]; (від важкої праці) розм. зморитися [494].

Остатися [537] - зостатися [297], лишатися [597].

Оставляти [559] - залишати [560], помішати [593].

Охоплювати [178, 273] - (з усіх боків) обхоплювати [443, 457]; (про почуття, сон і под.) обнімати [537, 445], огортати [523]; заволодіти [434], запанувати (ким) [445].

Панувати [474, 483] - царювати [474].

Пахнути [451, 479] - (рідше) пахтіти [219]; підсил. духмяніти [116, 479]; розм. душіти [474].

Пекти [499] - (про сонце) палити [465], випалювати [488], розпікатися [490], жарити [472, 486].

Переконуватися [525, 612] - (на досвіді) пересвідчуватися [472].

Перемагати [539, 450] - (силою волі труднощі і под.) переборювати [278, 337], (лише докон.) подолати [174, 495].

Перетерпіти [465] - перестраждати [186, 244]; розм. набідитися [73, 98].

Перешкоджати [447, 455, 595] - заважати [613, 615]; перебивати (кому) [613].

Питати [362, 463] - запитувати (кого) [266, 458], питатися [351, 458]; запитуватися [446, 503]; розпитувати [521], докон. спитати [345].

Підводитися [437, 445] - (з міста, з ліжка) вставати [468], підніматися[285]; (насилу) зволікатися [312, 361].

Піддаватися [452, 471] - здаватися [570]; (гіркій долі, силі тощо) скорятися [311], коритися [549].

Підкрадатися [595] - крастися [154], вкрадатися [486].

Піднімати [474, 476] - прям. підіймати [285, 464]; (голову, очі) підводити [546, 443]; (перен. ) підносити [520, 459], знімати [450].

Пітніти (вкриватися потом) [327] - потіти [332]; перен. розм. упрівати [330].

Плакати [163, 377] - (голосно) ридати [587]; (протяжно, приголошуючи) голосити [202], тужити [341]; (різко) вибухнути плачем [294]; (про дитину - ще) пхикати [313].

Поганити [472, 506] - опоганювати [592]; книжн. сквернити [385].

Податися [436] - розм. пуститися [460]; несхв. потягтися [355].

Пожаліти [41] - пожалувати [470]; змилосердитися [290], змилуватися (над ким) [452]; зглянутися (на кого, на що) [601].

Показуватися [446, 467] - з`являтися [470, 482], появлятися [454, 474], (образно) виринати [482, 486], пробиватися [485, 497].

Покидати [456] - (пориваючи зв`язок тощо) кидати [297, 311], лишати [466, 567, 398], залишати [32, 44, 298], покинути [42, 79, 101].

Покликати [560] - кликати [590], кликнути [467], викликувати [313], прикликувати [293]; (голосно підзиваючи) гукнути [44].

Помічати [437, 156] - примічати [297, 450]; (приглядаючись уважно) спостерігати [73, 516]; (док.) покмітити [438], заприкмітити [437, 444].

Поратися [502] - розм. побиватися (коло кого, коло чого) [587].

Потрапити [476] - (куди) попасти [597]; (де) опинитися [433]; (в що) попастися [451].

Правити [485, 601] - кермувати [469, 483, 589].

Працювати [469, 589] - трудитися [577, 589]; розм. робити [597], (на службі) служити [501].

Приваблювати [523] - принаджувати [488].

Привиджуватися [432] - увижатися [191], рідк. убачатися [201], вбачатися [503].

Примушувати [129, 297] - змушувати [98, 365], силувати [341, 512], присилувати [437, 466], неволити [583].

Притулятися [442, 445, 489] - (ближче) тулитися [488], горнутися [532]; розм. тиснутися (до кого, до чого) [491, 495].

Приступати (до кого) [354] - доступати [278], (з деб. докон.) доступитися [454].

Припинятися [453, 519] - спинятися [544, 552]; (про розмову і под.) уриватися [544, 549], зриватися [456]; (про рух і под.) завмирати [443, 425].

Пробудитися [450, 511, 597] - збудитися [452, 464], прокинутися [518].

Проникати [153] - пробиратися [27, 283], продиратися [443], вдиратися [476, 480]; докон. закрастися [511].

Просити [445] - (упрошувати) благати [590, 613], молити [452, 613], розм. уговорювати [38]; складати просьбу [594].

Рахувати [602] - числити [30].

Розбивати [211, 603] - (вщент) розтрощувати [549], роздроблювати [459].

Розвиватися [432, 483, 556] - розвинутися [477, 496]; (про дерева, квіти і под.) розпукуватися [355, 525], розцвітати [488].

Роздирати [457, 509, 526] - розривати [549]; підсил. розпанахувати [573].

Роз`єднувати: ділити [490], розділяти [485], розрізнювати [520]; розлучати [490].

Розказувати [219, 341, 456] - розповідати [338, 397, 465]; (в епічному тоні) оповідати [416, 517]; фольг. баяти [465]; (з повчальною метою) заповідати [291]; (викриваючи себе) признаватися [424].

Розкрадати [273] - красти [491], вкрасти [297]; (в образній мові) розтягати [454].

Розлучатися [481] - розставатися [481].

Робити [447, 467, 595] - чинити [452, 456, 490], докон. вчиняти [461], (створювати що) творити [454], справляти [521, 520].

Розуміти [424, 519] - усвідомлювати [328, 603].

Рости [587] - (ставати більш високим) зростати [564], більшати [564]; (пишно, буйно) буяти [491], розвиватися (високо в гору) [587]; розм. виганятися [479], зніматися [481].

Світити[ся] [443, 263] - освічати [316], блищати [441, 445].

Сердитися [602] - гніватися [537]; (дуже) лютувати [453]; докон. осердитися [436], розсердитися [138].

Сіпати [455, 116] - смикати [574, 29]; скоротати [510], заскоботати [509, 321].

Скавуліти [569] - скиглити [566]; (рідше) скимліти [491]; докон. заскавуліти [500], заскамліти [608].

Сказати [608, 451, 440] - промовити [522, 442]; заявити [537, 468, 469]; (необдумано) фам. бовкнути [609].

Скрекотати [446] - (дзьобом) скреготати [511].

Слабувати [34] - хворіти [73], докон. розхворітися [595]; недугувати [74]; (раптово) занедужати [580].

Слабшати [73, 291] - ослабати [459].

Слідити (за ким, за чим) [468, 481, 491, 538] - слідкувати [615], стежити [608].

Слухати [446, 468] - чути [481, 283]; чутися [474]; прислухатися [447], надслухувати [294, 446], вслухуватися [452, 459, 461]; докон. зачути [453, 471].

Сміятися [[446, 439, 440] - усміхатися [440, 444, 467, 489], підсил. реготати[ся] [387, 468, 483, 499]; розм. хихикати [446, 469], кихкати [460].

Соромитися [90, 557] - стидатися [199, 542]; докон. засоромитися [536, 577], завстидатися [532].

Спати [521] - (легким сном) дрімати [420, 489]; (бачити сни) снити [521]; докон. уснути [511, 589]; (лише у множ.) позасипляти [571].

Спадати [438, 485, 491] - падати [430, 480, 508], спускатися [476, 488]; сходити [478, 489]; випадати [447, 470].

Спиратися [480, 489] - опиратися [523], док. опертися [511], спертися [604]; рідк. злягати (на що) [507].

Сподобатися [465] - розм. при подобитися [504], злюбитися [496, 498].

Сполучати[ся]: злучатися [481, 491], зв`язуватися [503]; споюватися [503], прилучатися [292], лучатися [517]; (образно) зливатися [451, 455], мішатися [454], зростатися [455], переплетатися [480], зходитися [473].

Спонукувати [175, 456] - принукати [183, 205], сповідувати [602], спонукати [602, 603].

Спочити [507, 559] - відпочити [599].

Становити [39, 270, 467] - складати [39, 80].

Стогнати [317] - простогнати [457]; розм. квилити [59]; перен. вити [470].

Стрибати [51, 270] - скакати [273], перескакувати [606]; розскакуватися [480].

Сумувати [275, 318, 491] - тужити [446, 525], смутитися [351], журитися [504, 310].

Суперечити [452] - перечити [217], заперечувати [195], противитися [181]; перен. опиратися [517, 600].

Схоплюватися [553, 194] - зриватися [500]; зніматися [565]; лише докон. скочити [450], метнутися [471].

Сягати (до певної точки в просторі) [449, 161, 537] - досягати [452, 394], простягатися [362, 473]; (образно) вганятися [281, 473].

Сяяти [438, 522] - док. осяяти [516], засіяти [446]; сіяти [446, 489]; (яскраво блищати) горіти [445].

Таїти [364] - скривати [164], прятати [481].

Таїтися [327] - ховатися [454], заховуватися [481], сховатися [436].

Текти [174, 475] - протікати [448, 488]; литися [283]; пливти [449]; (сильно) пінитися [288], (швидко) бігти [419], мчати[ся] [449]; (струменем) вибризкувати [599], журчати [598].

Терпіти [64, 217] - зносити (горе) [488], зазнавати (біди) [356], докон. стерпіти [489].

Товпитися [454] - розм. тиснутися [454], штовхатися [454], доптатися [454].

Торгувати [454] - продавати [454, 485, 523]; (з торгів) ліцитувати[ся] [468, 469].

Траплятися (безос.) [337, 603] - бувати [198]; ставатися [293]; розм. лучатися [320], випадати [154], причинятися [555, 564].

Тріщати [286] - (рідше) розм. тріскати [357]; затріщати [450]; розм. розщібатися [455].

Трясти [447, 569] - трусити [475]; розм. термосити [178]; (від хвороби) морозити [606].

Трястися [366, 327] - труситися [207]; (від сильного поштовху) здригатися [441, 467, 474]; розм. теліпатися [510].

Туманити [590] - затуманити [471]; витуманити [29]; стуманiти [503]; дурити [516].

Турбуватися [47, 119, 474] - (в передчутті недоброго) непокоїтися [81, 163, 450], тривожитися [339], бентежитися [312], хвилюватися [274, 459]; клопотатися (ким) [66, 91], рідше журитися [456].

Тягти [487, 565, 445] - тягнути [519], волокти [480, 487], волочити [385]; (звідки) витягати [520], висувати [483]; розм. таскати [583].

Тягтися (про вільну ходу) [450] - розм. відтягнутися [598], затягнутися (куди) [254]; волоктися [510].

Тямити [446] - знатися [521], розумітися (на чому) [482].

Убивати [285, 596] - відібрати життя [595]; розм. зробити смерть [595]; вбити [174, 278].

Ударити [475] - вдарити [476]; (в образній мові) розм. фам. тріснути [451], тріпнути [461], бухнути [472]; (мов батогом) за батожити [609]; перешибіти [461].

Укривати [391, 243] - (зверху) покривати [457, 491], накривати [217, 312]; (кутати) закутати [565], загорнутися [583]; (в образній мові) окружати [278], обіймати [464, 278], обтулювати [294].

Умерти [465] - вмерти [540], померти [457, 470], скінчити життя [138, 564].

Умирати [476, 458] - вмирати [464, 598], конати [487], уроч. упокоюватися [312].

Упасти [511, 395] - впасти [450]; повалитися [530, 317], простягнутися [264, 456]; розм. бухнути [445].

Утихомирювати [382, 519] - втихомирювати [555, 280], заспокоювати [463, 589]; перен. угамовувати [98, 276], впорядковувати [452].

Утихомирюватися [451, 357] - втихомирюватися [348]; док. успокоїтися [555, 571]; прен. док. погамуватися [527].

Учепитися [533] - вчепитися [287]; ухопитися [341], хапати (руками) [518]; (в образній мові) розм. впиватися [286, 452], вгризатися [481], (іржою) в`їдатися [614].

Хвилювати [464, 583] - зворушувати [373, 482], бентежити [256, 374].

Хилитися [445, 453, 489] - схилятися [458, 462]; гнутися [454], згинатися [468]; склонятися [473], кривлятися [590].

Хитатися [443, 438, 456] - коливатися [475], колихатися [438, 596], гойдатися [573], рідк. киватися [476].

Ховати [447, 449, 497] - заховувати [357], приховувати [495], хоронити [331, 571]; спрятати[ся] [500, 502].

Ходити [71, 204] - блукати [297], розм. бродити [455], блудити [507], заблудити [451], вештатися [484, 485], тинятися [356], сновигати [616]; фам. волочитися [451, 356], снуватися [480], повoліктися [511], дибуляти [602].

Хотіти [437] - схотіти [439], бажати [433]; підсил. жадати [392], прагнути [591].

Цуратися [562] - сторонитися [211].

Чекати [469] - ждати [468], ожидати [450], вижидати [464], вичікувати [483], дожидати[ся] [449], очікувати [487].

Чепуритися [95, 372] - прибиратися [460, 559]; (образно) розкошуствувати [473].

Червоніти (перен.) [318] - червонітися [533], почервонітися [489].

Шанувати [39, 456, 467, 520] - поважати [38, 152]; уроч. прославляти [459], отити [520].

Ширити [454] - перен. передавати [458].

Ширитися [565] - перен. розходитися [483, 468, 474, 479], розпливатися [450], розсилатися [474, 476] розлягатися [455], розкидатися [491], розпорошуватися [452].

Шуміти [278, 441] - вишуміти[ся] [448, 461]; шелестіти (листя) [599, 357]; (про воду, хвилі, тощо) буркотіти [457], клекотіти [219]; підсил. ревти [613]; (майже шепітом) шемрати [486].

Шукати [450, 451, 455] - розм. шарити [464]; (обшукуючи когось) докон. обмацати [310].

Щезати [338, 510] - зникати [501, 548], губитися [473, 448, 487], пропадати [476]; (про час і под.) минатися [357]; (ставати менш помітним, образно) розпливатися [581], танути [624].