Інформаційні технології в процесі прийняття управлінських рішень на прикладі ПАТ "Ера"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Прийняття рішень є важливою частиною будь-якої управлінської діяльності. Прийняття рішень можна назвати «центром», навколо якого обертається життя організації.

Особливе місце в діяльності менеджера, безумовно, належить рішенням, які відносяться до таких сфер економічної діяльності, як виробництво, комерція, фінанси і т.д. Прийняття рішень - складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник, формулюючи цілі і домагаючись їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливе для всякого, хто хоче досягнути успіху в мистецтві управління.

Завдяки процесу прийняття рішень здійснюється координація діяльності компанії - головна функція менеджера.

Управлінські рішення приймаються в самих різних областях діяльності людей: політичної, економічної, соціальної, військової, адміністративної, в області культури, освіти, охорони здоров'я та в ряді інших принципово значущих великих областях.

Управління - це процес цілеспрямованого впливу на керовану систему або об'єкт управління з метою забезпечення його ефективного функціонування і розвитку.

Менеджерам доводиться перебирати численні комбінації потенційних дій, для того, щоб знайти правильну дію для даної організації в даний час і в даному місці. По суті, щоб організація могла чітко працювати, керівник повинен зробити серію правильних виборів з декількох альтернативних можливостей. Отже, управлінське рішення - це вибір альтернативи.

Управлінське рішення є найважливішим мобілізуючим елементом у функціонуванні системи управління організацією.

У період переходу підприємств на ринкові відносини, коли розширюються права менеджерів і підвищується відповідальність за рівень господарювання у конкурентному середовищі, значення управлінських рішень зростає. Таким чином, управлінське рішення є результатом попередньо продуманої цілі і засобів її досягнення.

Основна складність проблеми управлінського рішення полягає у тому, щоб знати найбільш ефективний варіант рішення.

Вивченням процесу прийняття управлінський рішень займалися такі вчені, як Тейлор Ф., Файоль А., Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф., Фатхутдінов Р., Смірнов Є. На їх думку менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли він приймає організаційні рішення чи реалізує їх через інших людей.

Метою написання дипломної роботи є розгляд процесу прийняття рішень, його моделей та методів, значення в роботі менеджера організації.

Для вивчення та аналізу прийняття управлінських рішень в процесі виробництва я обрала об'єктом дослідження ПАТ «Ера».



1. Інформаційні системи як основа процесів прийняття управлінських рішень

project expert інформаційний управлінський

Розробка ефективних управлінських рішень потребує застосування сучасних інформаційних технологій, що забезпечують повноту, своєчасність інформаційного відображення процесів, можливість їхнього моделювання, аналізу, прогнозування.

У багатьох випадках процедура розробки управлінського рішення передбачає достатньо великий обсяг роботи менеджерів, автоматизація якої дозволяє не тільки істотно скоротити обсяг працезатрат на підготовку рішення, але й одержати більш якісний «вхідний» матеріал для своєчасного і грамотного прийняття управлінського рішення.

Застосування сучасних комп'ютерних технологій має незаперечні переваги:

· швидкість виконання роботи;

· її висока якість;

· великий обсяг виконуваної роботи завдяки великому об'єму пам'яті;

· конфіденційність інформації;

· раціональний розподіл функцій між користувачем і комп'ютером.

Передумови автоматизації процесів прийняття рішень:

· суттєве збільшення питомої ваги наукоємних галузей;

· інтелектуалізація суспільства за рахунок поліпшення доступу до баз знань;

· поширення «електронної пошти» й інформаційних мереж зв'язку для швидкого обміну інформацією тощо;

· підвищення рівня освіченості суспільства за рахунок персоналізації навчання, розширення системи самоосвіти тощо;

· зміна характеру і змісту праці (посилення творчої складової та збільшення частки висококваліфікованої праці).

Наявність сучасних технологій, прикладних пакетів програмного забезпечення, засобів телекомунікації та офісного обладнання позитивно виливає на якість управлінської роботи. Але слід пам'ятати, що кількість коштів, вкладених в автоматизацію розробки управлінського рішення, не повинна перевищувати можливий доход від упровадження відповідної системи.

Можна виділити три складові системи автоматизації:

· інформаційна (забезпечення користувача необхідними даними);

· модельна (містить аналітичні дані про зв'язки елементів моделі та власне моделі з оточенням);

· експертна (дає дані для формування дедуктивного висновку й експертного аналізу для вибору ефективних варіантів рішення).

Загальна структура системи автоматизації розробки управлінських рішень зображена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Загальна структура системи автоматизації управлінських рішень

Таким чином, автоматизація процесу розробки управлінського рішення - комплексний процес, в якому задіяні людські та матеріальні ресурси, програмне і технічне забезпечення, методи і процедури пошуку, обробки, передачі даних.

Основою інформаційної підтримки автоматизації процесів прийняття управлінських рішень є інформаційні системи.

Інформаційна система (ІС) - це набір процедур, таких як процес, збирання й переробка інформації для підтримки планування, прийняття рішень, координації та контролю. ІС включає вхідну (дані, інструкції тощо) й вихідну інформацію (звіти, розрахунки і т.д.), а також може містити механізм зворотного зв'язку, що контролює операції.

Основними функціями управлінської інформаційної системи виступають збирання, зберігання, накопичення, пошук і передача даних, що використовуються для підтримки прийняття управлінських рішень.

Призначення інформаційних систем:

обробка й зберігання економічної інформації з мстою видачі зведеної інформації;

автоматизація офісних робіт - ведення картотек, обробка текстової інформації, машинна графіка, електронна пошта і зв'язок тощо;

моделювання дій фахівців щодо прийняття управлінських рішень - завдання, яке ґрунтується на методах штучного інтелекту.

Інформаційна система управління - це сукупність засобів для формування, обробки та використання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. До базових компонентів інформаційних систем можна зарахувати:

· технічне забезпечення - набір пристроїв, які дозволяють отримувати й обробляти дані;

· програмне забезпечення - це набір програм, що дає можливість технічному забезпеченню обробляти дані;

· базу даних - сукупність відповідним чином організованої інформації, яка зберігається користувачами;

· мережу - пов'язану систему, що дозволяє здійснювати поділ ресурсів різних комп'ютерів;

· процедури - набір інструкцій про те, як комбінувати вищезгадані компоненти для обробки інформації та генерування необхідних виходів;

· спеціалістів - осіб, які працюють з інформаційною системою.

Ключову позицію в інформаційній системі займає система обробки даних. Спочатку дані вводяться в інформаційну систему, далі вони проходять різні форми обробки і трансформуються у «вихідну» інформацію: звіти, аналітичні матеріали, розрахунки й інші матеріали для прийняття управлінських рішень і контролю виконання поставлених завдань [1, c. 188 - 190].

Існують різноманітні підходи до класифікації інформаційних систем. Найчастіше їх класифікують за такими ознаками.

1. Функції та рівні управління: розрізняють корпоративні (інтегровані) й локальні ІС. Корпоративна ІС автоматизує всі функції управління на всіх його рівнях. Така ІС багатокористувацька. Локальна ІС автоматизує окремі функції управління на окремих його рівнях, така ІС найчастіше однокористувацька.

2. Організаційна структура: ІС для департаментів (однієї функціональної сфери); міжорганізаційні ІС; ІС організації.

3. Функціональні сфери: фінансові та бухгалтерські ІС; банківські ІС; ІС маркетингу; виробничі ІС; ІС управління персоналом тощо.

4. Особливості потреб різних організаційних рівнів і функціональних сфер менеджменту: процесійні ІС (Transaction-Processing System); офісно-автоматизаційні (Office Automation System); управлінські системи (Management Information Systems); системи підтримки рішення (Decision Support System); системи підтримки виконання рішень (Executive Information Systems).

Прецесійна система - інформаційна система, яка виконує щоденні поточні операції, потрібні для розвитку бізнесу, й забезпечує пряму підтримку на операційному рівні організації.

Офісна автоматизаційна система має полегшити зв'язок і підвищити продуктивність менеджерів через систему селекторної інформації (електронний календар, телеконференція тощо).

Управлінська система - інформаційна система, що постачає поточну інформацію, необхідну, як правило, менеджерам середнього і нижчого рівнів. Система орієнтована на фактичні, операційні напрямки діяльності й важлива в плануванні, прийнятті рішень, контролі.

Система підтримки рішень - інформаційна система, яка підтримує процес прийняття управлінських рішень у ситуаціях, які не досить добре структуровані. Такі системи загалом не називають оптимальне рішення, але за їх допомогою намагаються скерувати процес прийняття рішень у правильне русло.

Спеціалізованим типом інформаційної системи, який все більше використовують, є експертна система (інтенсивно-наукова), що застосовує реальні знання експерта для розв'язання спеціальних проблем, а також намагається об'єднати знання великої групи експертів.

Системи підтримки виконання рішень - інформаційні системи, що підтримують виконання рішень та ефективне функціонування організацій на вищих рівнях. Такі системи розроблені недавно, їх інколи називають виконавчо-інформаційними.

5. Характер обробки інформації. На різних рівнях управління (оперативний, тактичний, стратегічний) виділяють такі типи ІС: системи обробки даних (EDP); інформаційна система управління (MIS); система підтримки прийняття рішень (DSS).

Системи обробки даних призначені для обліку й оперативного регулювання операцій: підготовки стандартних документів (рахунків, накладних, платіжних доручень тощо), реєстрації й обробки подій, приймання та видачі матеріальних цінностей на складі, ведення табеля обліку робочого часу тощо. Ці завдання мають регулярний характер, реалізуються безпосередніми виконавцями.

Інформаційні системи управління орієнтовані на тактичний рівень управління: середньострокове планування, аналіз і організацію робіт протягом декількох тижнів (місяців), наприклад аналіз і планування поставок, збуту, складання виробничих програм. Ці завдання характеризуються регламентованим формуванням кінцевих документів, призначені для керівників різних служб підприємств.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) використовуються в основному на вищому рівні управління, що має стратегічне довгострокове значення протягом року або декількох років (формування стратегічних цілей, планування залучення ресурсів, джерел фінансування і т.д.). СППР можуть реалізовуватися і на тактичному рівні, наприклад у виборі постачальників. Завдання СППР мають зазвичай нерегулярний характер, для них властивий такий недолік, як суперечливість, нечіткість наявної інформації, слабка формалізованість.

Ідеальною вважається ІС, що включає всі три типи перерахованих інформаційних систем.

Іноземні автори найчастіше виділяють типи інформаційних систем, перелічені на рис. 1.2. Маємо рівні: експлуатаційний; рівень знань; тактичний; стратегічний та функціональні підсистеми: продажу й маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку, управління персоналом.

Тобто відповідно до рівнів управління виокремлюють:

· на стратегічному - системи підтримки виконання рішень (Executive Support Systems (ESS);

· на управлінському - інформаційні системи управління (Management Information Systems (MIS); системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems (DSS);

· на рівні знань - системи знання (Knowledge Work Systems (KWS); системи автоматизації діловодства (Office Automation Systems (OAS);

· на експлуатаційному - системи діалогової обробки запитів (Transaction Processing Systems (TPS).

Рис. 1.2. Типи інформаційних систем відповідно до рівнів управління

Експлуатаційний персонал управління досить добре вирішує структуровані проблеми [2, c. 146 - 148].

Системи стратегічного рівня являють собою інструмент допомоги керівникам вищого рівня і готують стратегічні дослідження та довготривалі прогнози. Стратегічні аналітики, як правило, мають справу з неструктурованими проблемами.

Системи рівня знань забезпечують автоматизацію розробки нових видів продукції, створення та підтримку електронних архівів, збирання інформації, нових знань з електронних сховищ даних (CAD, DataWare-housing, OLAP, Data Mining). Системи тактичного рівня призначені для забезпечення контролю, аналізу, управління, прийняття рішень і адміністративних дій менеджерів середньої ланки. Ці системи часто відповідають на питання «що…, якщо…?». Що відбудеться з фінансовими показниками, якщо ми збільшимо реалізацію на 25%? Як зміниться прибуток, якщо ціна продукції буде знижена на 10%?

Таким чином, інформаційні системи в організаціях розроблені для допомоги менеджерам реалізувати функції маркетингу, виробництва, обліку, управління персоналом на кожному рівні. Найбільш важливі, напевно, управлінські інформаційні системи (MIS) та системи забезпечення прийняття рішення (DSS). У MIS дані збираються, обробляються й подаються менеджерові таким чином, щоб забезпечити оперативне управління. Приклади інформації, яка формується в базах даних: ціни, вихід продукції, швидкість, кількість розпоряджень, наявність ресурсів і потоки робочої сили. DSS відрізняються від MIS тим, що менеджер зазвичай є внутрішнім компонентом DSS, а не зовнішнім, як у MIS. Іншими словами, менеджер взаємодіє з комп'ютерною інформаційною системою так, щоб одержати рішення в ітеративному процесі. Інформаційні потоки взаємодії менеджера та комп'ютерної системи DSS називаються аналізом «що якщо….?». Комп'ютер генерує результати на економіко-математичній моделі, а менеджер його запитує: «Що відбудеться, коли що-небудь зміниться в моделі?» (наприклад, ціни, витрати, їхня структура тощо).

Розвиток систем DSS - це експертні системи (комп'ютерні програми, що містять бази знань з окремих проблем і механізми взаємодії елементів цих баз), по суті, це інтелектуальні DSS. Експертні системи виступають консультантами в прийнятті рішень, оскільки містять факти, знання і правила, які взаємодіють у проблемній сфері.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - це особливі інтерактивні 1С, які використовують обладнання, програмне забезпечення, дані, базу моделей і роботу менеджера з метою підтримки всіх стадій прийняття рішень у процесі аналітичного моделювання. Іншими словами, система підтримки прийняття рішень - комплекс програмних засобів, що включає комплекс різних алгоритмів підтримки рішень, базу моделей, базу даних, допоміжні та керівну програми. Керівна програма забезпечує процес прийняття рішень з урахуванням специфіки проблеми. СППР використовується для підтримки різних видів діяльності у процесі прийняття рішень, а саме для:

- полегшення взаємодії між даними, процедурами аналізу й обробки даних і моделями прийняття рішень, з одного боку, й особи, що приймає рішення, як користувача цих систем - з іншого;

- надання допоміжної інформації, особливо для виконання не-структурованих або слабоструктурованих завдань, для яких важко заздалегідь визначити дані та процедури відповідних рішень.

СППР складається з двох основних підсистем - це люди, що приймають рішення, і комп'ютерна система. Якщо менеджеру потрібно скласти виробничий план на рік, то його першим кроком стане створення моделі прийняття рішень за допомогою простої СППР програми, наприклад Microsoft Excel, Lotus 1-2-3, Microsoft Prtoject, Interactive Financial Planning Systems (IFPS)/ Personal або Express/PC.

Систематику СППР можна побудувати за функціональними галузями (маркетинг, планування, інвестиції та ін.), в яких підтримується прийняття рішень, за рівнями інформаційного забезпечення (тактичний, операційний, стратегічний, рівень середньої ланки управління) тощо.

Розглянемо дві найвідоміші таксономії СППР.

Класифікація СППР Альтера, розроблена на основі емпіричних досліджень 56 різних СППР, виділяє два типи систем.

1. Системи, орієнтовані на дані (вибирають інформацію):

- накопичування файлів (File draver systems);

- аналізу даних (Data analysis systems);

- аналізу інформації (Analysis information systems).

2. Системи, орієнтовані на моделі (дають змогу підтримувати прийняття рішень):

- розрахункові або облікові та фінансові моделі;

- репрезентативні або образні;

- оптимізаційні;

- рекомендаційні.

Класифікація СППР Пауера передбачає виділення п'яти категорій СППР (орієнтовані на дані СППР (Data-driven DSS), орієнтовані на моделі СППР (Model-driven DSS), на знання СППР (Knowledge-driven DSS), на документи СППР (Document-driven DSS), на комунікації та групові СППР і три групи, які ґрунтуються на вторинних ознаках (інтерорганізаційні та інтраорганізаційні СППР, функціонально-специфічні СППР і СППР загального призначення, СППР на базі Web).

Різноманіття нових інструментів (методи штучного інтелекту, системи інтелектуального аналізу даних, оперативна аналітична обробка - OLAP і технології (World Wide Web, Інтернет, інтернет-мережі) здатне розширити можливості СППР і змінити форми розвитку.

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках різних країн, причому їх кількість постійно зростає. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в маркетингу (для прогнозування й аналізу збуту, дослідження ринку і цін), для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт, в управлінні кадрами, виробництвом тощо. Найбільша частка комп'ютерної підтримки різних функцій припадає на стратегічне планування, управління і розвиток підприємств, операційне управління й розподіл ресурсів [4, c. 192 - 198]

2. Project Expert в процесі прийняття управлінських рішень

Розглянемо детальніше СППР за допомогою Project Expert. Це система для розробки, аналізу й вибору оптимального плану розвитку бізнесу, створення й аналізу фінансових планів та інвестиційних проектів. Вона дозволяє моделювати діяльність підприємств будь-якої галузі, масштабу. Основний перелік програмних продуктів Project Expert відповідає різним масштабам підприємств і різним рівням складності завдань планування їх розвитку:

- Project Expert Professional (PE Prof) орієнтований на середні та великі підприємства з можливістю аналізу доцільності відкриття нових напрямів бізнесу й альтернативних сценаріїв розвитку, визначення ефективності реалізації групи інвестиційних проектів з використанням інструментарію оцінки вартості бізнесу;

- Pic Holding (модифікація Project Expert Professional) орієнтований на диверсифіковані підприємства, що реалізують декілька проектів. Програма дає змогу створити систему фінансового управління холдингової компанії, за якої одне з підприємств розподіляє фінансові ресурси, необхідні для виконання проектів. Модель відстежує взаємні зобов'язання фірм, що входять у холдинг, і грошові потоки між ними. Pic Holding призначений також для кредитних відділів банків та інвестиційних компаній і дає можливість раціонально організувати їх роботу. Програма допомагає вибрати найефективніше сполучення проектів, що фінансуються спільно, забезпечити контроль їх виконання, своєчасно прийняти рішення про припинення фінансування;

- Project Expert Lite (PE Lite) - версія для малого підприємства. Система дає змогу швидко розробити бізнес-план та одержати кредит;

- Project Expert Standard (PE Standard) призначений для відділів планування і розвитку невеликих підприємств. Дозволяє спланувати розвиток бізнесу, оцінити «запас міцності», а також ризики та невизначені вхідні дані.

Імітаційна фінансова модель підприємства, побудована з використанням Project Expert, забезпечує генерацію стандартних бухгалтерських процедур і звітних фінансових документів за допомогою реалізованих у часі бізнес-операцій. Завдяки імітаційним фінансовим моделям підприємства чи інвестиційного проекту можна змоделювати різні варіанти стратегій і прийняти обґрунтоване управлінське рішення щодо подальшого розвитку підприємства (проекту).

Project Expert дає змогу:

- підготувати бізнес-план інвестиційного проекту, який відповідає міжнародним стандартам (в основу Project Expert покладено методику оцінювання інвестиційних проектів UNIDO і методику фінансового аналізу, що відповідає міжнародним стандартам IAS);

- розрахувати різні варіанти проекту і порівняти їх між собою;

- провести всебічний аналіз проекту: його загальної ефективності (розрахувавши, зокрема, період його окупності, індекс прибутковості, чистий зведений дохід, внутрішню норму рентабельності), чутливості й ефективності для окремих його учасників;

- провести аналіз проекту з урахуванням неточності початкових даних із застосуванням методу статистичного аналізу Монте-Карло;

- побудувати інтегровані фінансові потоки для групи проектів; оцінити ефективність діяльності компанії, яка реалізує комплекс різних проектів; скласти бюджет для групи проектів;

- контролювати виконання проектів, порівнюючи проектні та реальні грошові потоки [3, с. 88 - 90].

Project Expert реалізує функції обміну даними (проектами, стартовими балансами, планами збуту, підсумковими таблицями, текстовими файлами) із системами планування й управління проектами (MS Project, Primavera Project Planner), імпорту даних з програми фінансового аналізу Audit Expert і розроблення стратегічного плану маркетингу Marketing Expert, експорту даних у MS Word, MS Excel, MS Access, MS FoxPro тощо.

Порядок роботи з Project Expert передбачає певну послідовність кроків.

Побудова моделі. Цей процес найбільш трудомісткий і потребує значної підготовчої роботи зі збирання й аналізу вхідних даних. Різноманітні модулі Project Expert незалежні та доступні користувачеві практично в будь-якій послідовності. Проте відсутність деяких вхідних даних може блокувати доступ до інших модулів програми.

Ключовими вхідними даними можуть бути: дата початку і тривалість проекту; перелік продуктів (послуг), виробництво яких планується в рамках проекту; валюта розрахунку, обмінний курс і прогноз його зміни; перелік, ставки та умови сплати основних податків; для діючого підприємства - опис балансу, включаючи структуру і склад наявних активів, зобов'язань і капіталу підприємства.

В опис плану розвитку підприємства (проекту) необхідно ввести такі вхідні дані: інвестиційний план, включаючи календарний план робіт із зазначенням витрат і використовуваних ресурсів; операційний, ураховуючи стратегію збуту продукції або послуг, план виробництва, персоналу, а також виробничі та накладні витрати.

Визначення потреби у фінансуванні. Для цього слід зробити попередній розрахунок проекту, в результаті чого встановлюються його ефективність і обсяг коштів, необхідний і достатній для покриття дефіциту капіталу в кожний період розвитку проекту з кроком один місяць.

Потреба в капіталі визначається на підставі даних, відображених у Плані грошових потоків (Cash-Flow). Значення сальдо рахунка підприємства демонструє прогнозований стан його розрахункового рахунка в різні періоди часу. Від'ємне значення сальдо означає, що підприємство не має у своєму розпорядженні потрібної суми коштів. У такі періоди має вирішуватися питання про залучення додаткового капіталу.

Розробка стратегії фінансування. Після визначення потреби у фінансуванні розробляється план фінансування. Ключове питання - визначення джерел фінансування: випуск акцій, облігацій тощо. У процесі розроблення стратегії фінансування проекту аналітик може промоделювати обсяг і періодичність виплачуваних дивідендів, а також стратегію використання вільних коштів (наприклад, розміщення коштів на депозит у комерційному банку чи придбання акцій сторонніх підприємств).

Аналіз фінансових результатів. У процесі розрахунків Project Expert автоматично генерує стандартні звітні бухгалтерські документи: звіт про прибутки і збитки; бухгалтерський баланс; звіт про рух коштів; про використання прибутку. На основі даних звітних бухгалтерських документів здійснюється розрахунок основних показників ефективності та фінансових коефіцієнтів.

Project Expert забезпечує можливість аналізу чутливості, одержання графіків точки беззбитковості, статистичного аналізу впливу випадкових факторів за методом Монте-Карло. Використання What-If аналізу дає можливість порівняти різні варіанти проекту і вибрати найефективніший.

Формування звіту. Після завершення аналізу проекту формується звіт (бізнес-план). У Project Expert передбачено спеціальний генератор звіту, що забезпечує компонування й редагування останнього за бажанням аналітика. У звіт можуть бути вбудовані стандартні графіки й таблиці, а також виконані користувачем за допомогою спеціального редактора.

Контроль реалізації проекту. В Project Expert передбачено засоби для введення фактичної інформації, котра стає відомою під час реалізації проекту. На основі його плану і введених фактичних даних формується звіт про неузгодженості планової та фактичної інформації, який можна використати для координації управління проектом [4, c. 199 - 202].

3. Бізнес-план реконструкції підприємства ПАТ «Ера» за допомогою програми Project Expert

ПАТ Миколаївське підприємство «ЕРА» провідне підприємство України з виконання електромонтажних робіт та виробництва електророзподільних пристроїв.

ПАТ «ЕРА» - стабільно працююче підприємство, що має глибокі історичні коріння в галузі суднобудування.

Історія підприємства починається в 1922 році і відображає всі найважливіші етапи становлення та розвитку вітчизняного суднобудування, а географія - охоплює найвіддаленіші куточки на планеті.

Протягом дев'яти десятиліть підприємство виробило певний стиль своєї діяльності, заснований на високій продуктивності, гарантії якості, професіоналізмі персоналу, використання нової техніки і передових технологій. Швидке прийняття рішень і підвищене почуття відповідальності стали головними принципами діяльності керівництва.

Підприємство має достатній досвід роботи на ринках СНД і Європи. ПАТ «ЕРА» має достатні потужності для збільшення виробництва продукції, яка виробляється, а також освоєння нових видів продукції.

Стратегічними партнерами підприємства є:

· Державне підприємство «завод ім. 61 Комунара» м. Миколаїв

· ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» м. Миколаїв

· ВАТ СРЗ «Лиман» м. Миколаїв

· Державне підприємство завод «Паллада» м. Херсон

· Каспійське морське пароплавство м. Баку (Азербайджан)

· ВАТ Суднобудівний завод «Червоні барикади» м. Астрахань (Росія)

Крім того були виконані роботи по проектуванню і виготовленню розподільних пристроїв і систем автоматики для Южно-Української (м. Южно-Українськ) і Запорізької АЕС (м. Енергодар), Первомайського заводу Дизельмаш.

Основними конкурентами підприємства є підприємства: ТОВ «Електрим-2000», ТОВ «Концерн «Ксимекс» (знаходяться у Миколаєві), «С-инжиниринг» (розташований у Одессі), ТОВ «РОБІТНЯ» (у Львові) [5].

Мета розробки бізнес-плану реконструкції ПАТ «Ера» полягає у пошуку та використанні шляхів удосконалення фінансового стану та прийняття рішень стосовно підвищення результативності підприємства, - забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковому періоді.

Головним завданням є прийняття рішень щодо удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, проводиться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації.

Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

- проведення реструктуризації активів підприємства;

- сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

- перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.

Отже, удосконалення фінансового стану підприємства можливе за допомогою управлінських рішень щодо підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

Бізнес-план реконструкції ПАТ «Ера» був розроблений за допомогою програми Project Expert.

У діалозі Список продуктів вводиться повний перелік продуктів або послуг підприємства, що реалізує проект, із зазначенням одиниці виміру, дати початку продажів по кожному найменуванню з переліку окремо (рис. 3.1).



Рис. 3.1. Список продуктів

Модуль Податки дозволяє установити параметри кожного виду стандартних податків з набору, представленого в початковій налаштування програми, видалення будь-якого з них або додавання нового, а також формування спеціальних умов нарахування і виплат для нестандартних податків (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Податки

Модуль Календарний план призначений для:

* складання календарного плану проекту;

* описи окремих етапів проекту з призначенням необхідних ресурсів для їх виконання;

* формування річного календаря та ін (рис. 3.3).



Рис. 3.3. Календарний план

Модуль План збуту призначений для введення інформації про ціни на продукти (рис. 3.4) і передбачуваних тенденції їх змін, умови продажу та оплати товарів або послуг, а також інших даних, які стосуються маркетингової політики компанії (рис. 3.5).

Рис. 3.4. План збуту (ціноутворення)



Рис. 3.5. Об'єм збуту

Модуль План по персоналу призначається для опису загальних (постійних) витрат на заробітну плату працівників підприємства.

Дані про персонал поділяються на три групи: Управління, Виробництво, Маркетинг, кожна з яких поміщається у відповідній картці діалогу. Такий розподіл дозволяє деталізувати структуру витрат для цілей аналізу господарської діяльності. Структури даних кожної групи абсолютно однакові, тому досить розглянути одну з трьох карток даного діалогу (рис. 3.6).

Рис. 3.6. План по персоналу

Модуль Загальні витрати призначений для введення постійних витрат. До загальних недоліків відносяться, наприклад, витрати на комунальне обслуговування, оренду приміщень та обладнання, ремонтні роботи, утримання транспорту, рекламу і т. п.

Для деталізації структури витрат вони поділяються на три групи: Управління, Виробництво, Маркетинг. Дані кожної з цих груп поміщаються у відповідній картці діалогу Загальні витрати (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Загальні витрати

Модуль Позики (діалог Кредити) призначений для опису схеми залучення позикового капіталу для фінансування проекту.

Тут таблиці міститься перелік кредитів. Нижня частина діалогу призначається для опису умов видачі, повернення та виплати відсотків по кожному кредиту (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Позики

Модуль Лізинг призначений для обліку лізингових операцій. Лізингову операцію можна розглядати як розширену угоду про оренду (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Лізинг

Модуль Інвестиції призначений для опису операцій розміщення тимчасово вільних грошових коштів в альтернативні проекти.

Таблиця, розміщена в даному діалозі, містить перелік інвестиційних операцій із зазначенням їх основних параметрів. Нижня частина діалогу відводиться для опису умов угод, представлених у списку (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Інвестиції

Модуль Прибутки-збитки дозволяє визначити з яких складових складається прибуток підприємства. Структура звіту відображає порядок розрахунку прибутку. Результати кожного кроку розрахунків поміщаються у відповідних рядках таблиці Прибутки-збитки, як показано на рис. 3.11, рис. 3.12.

Аналіз звіту про прибутки і збитки дозволяє визначити структуру доходів і витрат компанії, отримати об'єктивну оцінку її виробничої та комерційної діяльності.

Рис. 3.11. Прибутки-збитки (початок проекту)

Рис. 3.12. Прибутки-збитки (кінець проекту)



Модуль Кеш-фло показує грошові надходження та виплати, пов'язані з основними статтями доходів і витрат.

Звіт про рух грошових коштів містить три розділи, що відповідають основним напрямам діяльності компанії:

* кеш-фло від операційної діяльності;

* кеш-фло від інвестиційної діяльності;

* кеш-фло від фінансової діяльності.

Дві підсумкові рядки Кеш-фло відображають баланс готівки на початок і кінець кожного періоду. Це показано на рис. 3.13, рис. 3.14. У разі дефіциту коштів потрібно залучення додаткових джерел фінансування у вигляді позикового або акціонерного капіталу.

Рис. 3.13. Кеш-фло (початок проекту)



Рис. 3.14. Кеш-фло (кінець проекту)

Модуль Баланс відображає структуру активів, зобов'язань і власних коштів підприємства на кожному етапі реалізації проекту, як показано на рис. 3.15, рис. 3.16.

У структурі активів балансу виділені три основних групи:

* поточні активи;

* основні засоби;

* інвестиції.

У пасивах балансу виділяються три групи:

* короткострокові зобов'язання;

* довгострокові позики;

* власний капітал.

Балансовий звіт відображає стратегію управління капіталом компанії, ступінь її залежності від позикових коштів. Аналіз сукупності балансових показників дозволяє оцінити ризик фінансових вкладень в проекти, здійснювані компанією.



Рис. 3.15. Баланс (початок проекту)

Рис. 3.16. Баланс (кінець проекту)



Модуль Аналіз чутливості досліджує чутливість проекту до можливих змін параметрів. Чим ширше діапазон параметрів, в якому показники ефективності залишаються в межах прийнятних значень, тим вище «запас міцності» проекту, тим краще він захищений від коливань різних факторів, які впливають на результати реалізації проекту (рис. 3.17).

Рис. 3.17. Аналіз чутливості

Модуль Аналіз беззбитковості досліджує залежність витрат і виручки від обсягу збуту. Таблиця відображає динаміку величини прибутку або збитку від продажу кожного продукту (рис. 3.18).



Рис. 3.18. Аналіз беззбитковості

Модуль Ефективність інвестицій містить показники, що характеризують ефективність інвестицій в основний і допоміжної валютах проекту (рис. 3.19).

Рис. 3.19. Ефективність інвестицій



Отже, розробивши план реконструкції підприємства, можна зробити висновок, що реконструкція ПАТ «Ера» доцільна, так як в результаті покращаться всі фінансові показники підприємства.

В цілому проект приймається, так як він окупиться за 20 місяців, принесе за 3 роки чистий приведений дохід у розмірі 4 025 524 грн., а границя міцності складає 87,47%, що значно більше, ніж необхідна для покриття всіх фінансових ризиків основна ставка дисконту 20%.



Висновки

Під прийняттям управлінських рішень можна розуміти процес їх розробки та вибору. Управлінське рішення - результат вибору суб'єктом (органом) управління способу дій, спрямованих на розв'язання певної проблеми управління. Основна мета управлінського рішення - забезпечити координуючий вплив на об'єкт (систему) управління для досягнення цілей організації.

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках різних країн, причому їх кількість постійно зростає. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в маркетингу (для прогнозування й аналізу збуту, дослідження ринку і цін), для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт, в управлінні кадрами, виробництвом тощо.

Одним з таких програмних продуктів, що дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, є автоматизована система планування і експертизи інвестицій Project Expert. Вона втілює імітаційну модель, за допомогою якої можна відтворити діяльність компанії.

Розробивши план реконструкції підприємства, можна зробити висновок, що реконструкція ПАТ «Ера» доцільна, так як в результаті покращаться всі фінансові показники підприємства.

В цілому проект приймається, так як він окупиться за 20 місяців, принесе за 3 роки чистий приведений дохід у розмірі 4 025 524 грн.

ПАТ «Ера» являється екологічно безпечним об'єктом і не завдає великої шкоди оточуючому середовищу. Але як і всі промислові підприємства воно діє на навколишнє середовище і несе незначний екологічний вплив.

Отже, прийняття рішень - складова будь-якої управлінської функції, оскільки рішення - це головний продукт праці менеджера. Тому розуміння природи прийняття управлінських рішень надзвичайно важливе з погляду найкращого уявлення про процес управління в цілому.



Список використаної літератури

1. Белінський П.І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.

2. Василенко В.О. Теорія: практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003 - 420 с.

3. Карпенко С.Г., Попов В.В., Тарнавський Ю.А., Шпортюк Г.А. Інформаційні системи і технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2004. -192 с.

4. Петруня Ю.Є., Говоруха В.Б., Літовченко Б.В. та ін. Прийняття управлінських рішень. Навч. посіб. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літ-ри, 2011. - 215 с.

5. http://np-era.com.ua/home.html

Размещено на Allbest.ru