Г.Л. Гант і його внесок в розвиток наукової школи управління

На стадії управління і контролю над ходом виконання програми основна увага приділяється роботам, які перебувають на критичному шляху або в силу відставання потрапили на критичний шлях. Для скорочення тривалості проекту необхідно в першу чергу скорочувати тривалість робіт, що лежать на критичному шляху [3].

Діаграма Ганта лягла в основу мережного планування - метод управління, що грунтується на використанні математичного апарату теорії графів і системного підходу для відображення та алгоритмізації комплексів взаємозалежних робіт, дій чи заходів для досягнення чітко поставленої мети.

3. Перспективи досліджень наукової школи управління

3.1 Актуальність досліджень Г.Л. Ганта у сучасний період

В процесі своєї діяльності, Генрі Гант показав себе як різноплановий фахівець, спроможний поєднувати технічну та управлінську роботу. В сучасних управлінських процесах знаходять відголосок його праці щодо методів управління проектами.

Управління проектами - область знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту. Іноді ототожнюється з управлінням програмами, але програма - це фактично більш високий рівень: група пов'язаних та взаємозалежних проектів [4].

Проект - це обмежений часовими рамками процес, що має визначений початок та кінець, зазвичай обмежений датою, але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів, який здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості. Тимчасова природа проектів контрастує з бізнесом (процесами), які є повторюваною, постійною або частково постійною діяльністю з виробництва продуктів або послуг. На практиці, управління вищезазначеними двома системами часто різниться і таким чином вимагає розвитку окремих технічних навичок та використання розподіленого управління ними [29].

Головним завданням проектного управління є досягнення всіх цілей та виконання завдань проекту, одночасно виконуючи зобов'язання щодо наперед визначених обмежень проекту. Типовими обмеженнями є межі та зміст проекту, час, бюджет. Другорядним завданням, але амбіційнішим, є оптимізація, розподілення та інтеграція завдань, необхідних для досягнення наперед визначених цілей.

Як наука, управління проектами виникло з декількох прикладних наук, таких як будівництво, інженерія та оборонна діяльність. Засновником проектного управління вважають Генрі Ганта, якого називають батьком технік планування та контролю. Він відомий завдяки використанню діаграми Ганта, як інструменту управління проектами. Також засновником проектного управління вважають Анрі Файоль, завдяки створенню ним 5 функцій управління, що формують засади знань управління проектами та програмами. Гант та Файоль були прихильниками теорій з наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора. Його робота - це попередник сучасних інструментів управління проектами, включаючи декомпозицію робіт та розподілення ресурсів [3].

Отже, вміле проектне управління веде до розвитку організації. У більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка, де Гант відіграв найважливішу роль

3.2 Шляхи оптимізації управлінських процесів у контексті праць Г.Л. Ганта

Генрі Лоуренс Гант вів свою дослідницьку діяльність в умовах зародження науки про менеджмент. Ресурсна і інформаційна база були обмежені. Тим не менш в своїх працях науковець охопив широкий спектр тем, що знаходять відголосок у вдосконаленні процесів здійснення управлінських рішень на підприємстві.

Основними методами оптимізації є [6]:

1) аналіз;

2) прогнозування;

3) моделювання, яке підрозділяться на логічне, фізичне і экономіко - математичне моделювання.

В практичному менеджменті основними методами аналізу є:

1) метод порівняння;

2) індексний метод;

3) балансовий метод;

4) метод ланцюгових підстановок;

5) метод елімінування;

6) графічний метод;

7) функціонально-вартісний аналіз;

8) аналіз чинника;

9) экономіко - математичні методи.

Під прогнозуванням в менеджменті розуміється безпосередньо процес розробки прогнозів, тобто науково обґрунтованих думок про можливі стани об'єкту, шляхи і терміни його видозмін. Функціонально прогноз в управлінні представляється як передпланова розробка багатоваріантних моделей розвитку об'єкту управління. Прогноз носить характер вірогідності і може зазнавати зміни під впливом змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовища організації [8].

Найважливіші задачі прогнозування:

1) розробку прогнозу ринкової кон'юнктури;

2) виявлення економічних і інших тенденцій, здійснюючи вплив на ринкову кон'юнктуру і масштаби корисного ефекту;

3) вибір методу і тимчасових орієнтирів прогнозування;

4) економічне обґрунтовування розробки або вдосконалення продукції, що випускається, і т. п.

До основних функцій прогнозування відносять [6]:

1) системність;

2) комплексність;

3) безперервність;

4) варіантність;

5) адекватність і оптимальність.

Роботи з прогнозування повинні забезпечувати оперативну розробку варіантів зміни характеристик об'єкту, умов його функціонування і т. п., що вивчається. У зв'язку з цим, їх організація повинна відповідати наступним принципам: адресність, збалансованість, паралельність, безперервність, прямоточность, адекватність, керованість, альтернативність і адаптивна.

Оптимізаційні методи є достатньо дорогими. Тому їх застосовують, як правило, при вирішенні стратегічних і тактичних задач. Оперативні задачі фінансово-господарської діяльності розв'язуються із застосуванням більш простих евристичних методів. Це обумовлено так само тим, що рішення оперативних задач протікає в стислі терміни, що не дозволяє приділити велику кількість часу збору, узагальненню і аналізу інформації [7].

Процес моделювання умовно підрозділяють на три етапи:

1) аналіз теоретичних закономірностей;

2) визначення методів рішення задачі;

3) аналіз одержаних результатів.

За наслідками аналізу одержаних результатів виявляються причини невідповідності моделі досліджуваному об'єкту і рішення управлінської задачі повторюється [28].

Вищесказане приводять до висновку про те, що діяльність менеджера в умовах економіки ринкового типу вимагає від підприємців не тільки практичного досвіду в організації бізнесу, але і широкого спектру специфічних знань як про організацію виробничої діяльності, так і про управління окремими людьми і колективами, управління фінансами підприємства (організації), про принципи побудови управлінських структур і т. п.

Оскільки українська практика менеджмента налічує буквально декілька років, ключовою проблемою залишається кадрова. Основну масу менеджерів в Україні складають люди, які не мають спеціальної освіти в даній сфері діяльності. Багато хто з них вважає, що в ході практичної діяльності вони змогли б набути навичок правильного управління своїм бізнесом. Але лише близько 15 відсотків початківців менеджерів досягають успіхів.
Основною причиною більшості невдач є відсутність належної методологічної підготовки початківців менеджерів до розробки і ухвалення управлінських рішень [29]. Це підтверджується думкою, проголошеною в книзі «Основи менеджменту» Майклом Месконом, Майклом Альбертом і Франкліном Хедоурі: «успіхи теорії управління залежали від успіхів в інших пов'язаних з управлінням областях, таких як математика, інженерні науки, психологія, соціологія» [18]. Сучасний менеджер повинен володіти знаннями в багатьох галузях управління. Він має знати виробничий і фінансовий менеджмент, управління персоналом і нововведеннями, стратегічний менеджмент і багато інших управлінські дисципліни. Це обумовлено тим, що будь-яке управлінське рішення має бути сформульовано виходячи з реальних фінансових, виробничих, кадрових можливостей фірми (підприємства) і бути включеним в загальну стратегічну лінію поведінки організації в умовах економіки ринкового типу. Тільки при дотриманні всього комплексу сучасних вимог до управлінської діяльності менеджер може розраховувати на реальний успіх свого підприємства або своєї організації [9].

Вибір методів оптимізації управлінських рішень значною мірою залежить від інформаційного забезпечення менеджменту.

У діяльності Генрі Ганта прослідковувались елементи усіх вищенаведених методів управління, проте через нерозвиненість тогочасного менеджменту він, ймовірно і сам не виокремлював їх, проте йому вдалось стати прикладом для наслідування майбутніх поколінь науковців.

Висновки

В даній роботі розглянуто вплив науковця Генрі Ганта на зародження і розвиток науки управління. В результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

Генрі Лоуренс Гант американський інженер-механік і консультант з управління, широко відомий як розробник діаграми Ганта, соратник «батька наукового менеджменту» Фредеріка Тейлора. Гант вивчав менеджмент на прикладі будування кораблів під час Першої світової війни і запропонував свою діаграму, що складається з відрізків (завдань) і крапок (завершальних завдань, або віх), як засіб для представлення тривалості і послідовності завдань у проекті.

В першому розділі було розглянуто теоретичні аспекти розвитку науки про управління в контексті історичного розвитку. Також дано характеристику основних наукових шкіл менеджменту.

Дослідження діяльності Генрі Ганта проходило крізь призму етапів його біографії, що дало змогу проаналізувати вплив його практичної діяльності на формування наукових поглядів.

Діаграма Ганта, розроблена Генрі Гантом в 1910-х роках, застосовувалась на великих інфраструктурних проектах і до сьогодні залишається важливим інструментом управління проектами.

Філософію менеджменту Ганта можна охарактеризувати його власними словами: «Основні відмінності між найкращою сьогоднішньою і колишньою системами полягають у способах планування і розподілу завдань, а також способах розподілу заохочень за їх виконання». Дотримуючись цього принципу, Гант поставив мету удосконалити механізми функціонування підприємств шляхом оновлення систем формулювання завдань та розподілу заохочень і премій.

Роботи Ганта характеризують свідомість провідної ролі людського фактора в промисловості і переконання в тому, що працівнику має бути надана можливість набути в своїй праці не тільки засобів існування, а й стану задоволеності. Він писав: «Все що ми робимо, має знаходитись в злагоді з людською природою. Ми не можемо підганяти людей, ми зобов'язані направляти їх розвиток». Гант вважав, що цей ідеал може бути досягнутий шляхом постановки перед кожним робочим конкретної виробничої задачі з перспективою отримання премії за її своєчасне і точне виконання.

Мережеве планування - метод управління, що грунтується на використанні математичного апарату теорії графів і системного підходу для відображення та алгоритмізації комплексів взаємозалежних робіт, дій чи заходів для досягнення чітко поставленої мети.

Гант застосував аналітичні методи для дослідження окремих виробничих операцій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій. Ці методи не втратили своє значення і в сучасних умовах. Дослідження системи людина - машина дозволило Ганту зв'язати організаційний і мотиваційний аспект виробництва.

Таким чином, діяльність Генрі Ганта спричинила значний вплив на розвиток науки управління. Різноплановість поглядів ученого стала базою для формування концепцій управління, що актуальні і досі.

Список використаних джерел

1. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту / Балабанов І.Т. - М.: Проспект, 1995. - 284 с.

2. Веснін В.Р. Основи менеджменту/Веснін В.Р. - М.: Міленіум, 1997 - 412 с.

3. Виханский О.С. Стратегічне управління / Виханський О.С. - М.: Гардарика, 2003 - 324 с.

4. Галькевич Р.С. Набоков В.И. Основи менеджменту/Р.С. Галькевич, В. І. Набоков В.И. / За ред. Р.С. Галькевич - М., 2010 - 467 с.

5. Герчикова І.Н. Менеджмент: підручник для вузів / Герчикова І.Н. - М.: ЮНІТІ «Банки і біржі», 2007 - 375 с.

6. Глухів В.В. Основи менеджменту/Глухів В.В. - СПб.: Спеціальна література, 2002 - 238 с.

7. Гольдштейн Г.Я. Основи менеджменту / Гольдштейн Г.Я. - М.:Ростов-на-Дону, 2003 - 167 с.

8. Кабанов А.Я. Управління персоналом організації/ Кабанов А.Я. - М., 2009 - 435 с.

9. Кабушкин Н.І. Основи менеджменту / Кабушкин Н.І. - Мінськ: Нове знання, 2004 - 352 с.

10. Климов А.О. Зовнішнє середовище і стратегічне управління/ Климов А.О. - СПб.: Нєва, 2003 - 274 с.

11. Кондак А.В. Менеджмент: навчальний посібник/А.В. Кондак. - М.: Университет, 2000 - 456 с.

12. Кохно П.А. Менеджмент / П.А. Кохно, В.А. Мікрюков, С.Є. Коморов / За ред. П.А. Кохно - М.: Фінанси і статистика, 1993 - 411 с.

13. Кревинков Т.С. Менеджмент: навчальний посібник/ Т.С. Кревинков. - М.: Юнити, 2001 - 267 с.

14. Ленд П.Е. Менеджмент - мистецтво управляти / Ленд П.Е. - М., 1995 - 284 с.

15. Любінова Н.Г. Менеджмент - шлях до успіху/Любінова Н.Г. - М.: Агропроміздат, 1992 - 189 с.

16. Максимоцов М.М. Менеджмент/ М.М. Максимоцов, А.В. Игнатьева А.В / За ред. М.М. Максимовцов - М., 1998 - 389 с.

17. Мескон М. Основи менеджменту / Мескон М. - М., 2011 - 243 с.

18. Мескон М. Основи менеджменту/М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі/За ред. М. Мескон - М.: Річ, 2001 - 248 с.

19. Панасюк А.Ю. Управлінське спілкування / Панасюк А.Ю - М., 1990 - 222 с.

20. Паркінсон З. Мистецтво управління/З. Паркінсон, З. Нортког, М.К. Рустомжі/За ред. З. Паркінсон - М.: Леніздат, 1992 - 428 с.

21. Платонов С.Ф. Менеджмент: підручник для вузів / Платонов С.Ф. - Спб.: Феникс, 2002 - 643 с.

22. Покрапивний А.Ф. Менеджмент і управління: навчальний посібник/ Покрапивний А.Ф. - М.: Юніті, 2004 - 496 с.

23. Розенберг Д.М. Бізнес, менеджмент / Розенберг Д.М. - М., 2013 - 400 с.

24. Смірнов Є.А. Розробка управлінські рішення/Смірнов Є.А. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002 - 342 с.

25. Спицнадель В.М. Теорія і практика прийняття оптимальних рішень / Спицнадель В.М. - СПб.:Бизнес-пресса, 2002 - 254 с.

26. Телор Ф.У. Менеджмент / Тейлор Ф.У. - М., 2013 - 175 с.

27. Соловьев С.М. Теория менеджмента: учебное пособие / Соловьев С.М. - М.: Правда, 2000 - 572 с.

28. Уткин Є.А. Управление фирмой / Уткин Є.А. - М., 1996 - 312 с.

29. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения / Фатхудинов Р.А. - М.:Интел-синтез, 2004 - 312 с.

30. Фатхутдинов Р.А. Система менеджменту / Фатхудинов Р.А. - М., 1996 - 274 с.

31. Ховард Д. Принципи менеджменту/Д. Ховард, Є. Коротков / За ред. Д. Ховард - М., 1996 - 377 с.

32. Цигичко В.М. Прийняття рішень / Цигичко В.М. - М.:ИНФРА-М, 2003 -154 с.

33. Шанк Дж. Стратегічне управління / Шанк Дж - СПб.:Бизнес-Мікро, 2004 - 134 с.

34. Шеремет А.Д. Управлінський облік: Навчальний посібник / Шеремет А.Д. - М.: ІДФБК-ПРЕСС, 2002 - 345 с.

Размещено на Allbest.ru