В наш час професія менеджера дуже популярна. Менеджер з'являється дуже в багатьох різних галузях. Менеджер по маркетингу, організації, продажу, торгівлі так далі.

Глобальна конкуренція, мінливі ринки, збільшення витрат, обережність споживачів, упереджене ставлення до топ-менеджерів і власників компаній, постійний публічний нагляд, миттєве поширення інформації, обмеження природних ресурсів, побоювання майбутнього - все це накладає відбиток на менеджмент і працю менеджерів. До того ж, як попереджав Пітер Друкер у книзі " Управління в суспільстві майбутнього", на менеджмент не менш, ніж економічні фактори, впливають соціальні зміни. Передбачаючи виклик майбутнього, він створив образ нової організації, акцентував увагу на тому, що працівники мають самостійно приймати рішення і нести відповідальність за свої дії. Менеджери ж мають підтримувати самодисципліну і самоуправління, вибудовувати такі внутрішні й зовнішні взаємини, які б сприяли створенню синергетичного ефекту. Ключем до успіху в нових умовах стає вміння менеджерів розкривати потенціал людини й розвивати його.

Таким чином, актуальність теми полягає в тому, що праця менеджера має спрямовуватись на досягнення своєї мети - забезпечення конкурентоспроможності організації не тільки сьогодні й завтра, а й постійно.

Проблемна ситуація полягає в тому, що на сьогодні у теорії поняття кар'єри досить висвітлено, а ось джерела кар'єрного зростання менеджера досі невизначено.

Об'єктом дослідження є сутність управлінської праці.

Предметом даного дослідження є джерела зростання кар'єри менеджера. Метою курсової роботи є визначити джерела зростання кар'єри менеджера в організації.

Завдання роботи:

В основі терміна "менеджер" лежить англійське дієслово бути менеджером (управляти). Саме менеджери розробляють цілі управління і правила управлінської діяльності, добирати персонал, здобувають, аналізують та поширюють інформацію, потрібну для виконання управлінських робіт.

В енциклопедичному словнику з управління організацією зазначено, що менеджер - це:

1) член організації, який здійснює керівництво людьми, визначає цілі, організовує роботу, розробляє та приймає рішення щодо ефективної взаємодії людей з метою досягнення поставлених цілей;

2) найманий професійний керівник [10, c.933].

У книзі "Основи менеджменту"Мартиненко Н. дається таке визначення цього поняття: менеджер - це 1) суб'єкт управління, що діє у певній організації;

2) професійний керуючий, який усвідомлює, що він - представник особливої професії, а не просто інженер чи економіст, що займається управлінням;

3) людина, яка має спеціальну підготовку [10, c.6].

Згідно з Друкером менеджери, по-перше, вирішують задачу створення такої цілісності, і по - друге, гармонізують у своїх рішеннях та діях вимоги сьогодення і далекого майбутнього [11, c.304].

З думкою Друкера погоджується німецький вчений Ф. Малік, який наголошує: "Менеджер - це професія, суть якої полягає в досягненні результатів завдяки виконанню поставлених задач; ця професія здана робити будь - яку організацію такою, що працюватиме ефективно і довго тривало.

Отже, менеджер - це професійний керуючий, людина, що володіє спеціальними знаннями, талантом і певними навичками в галузі організації виробництва та управління.

Діяльність людини в обраній професії є частиною життєвої стратегії, тобто індивідуальної організації і регулювання ходу життя згідно з цінностями особи. Розвиваючи свою професійну діяльність на основі життєвої стратегії, досягаючи визнання через кар'єру, людина відчуває задоволення, що підіймає її професійну діяльність на новий рівень, поглиблює трудову мотивацію, впливає на інші сфери життя особи.

Кар'єра - це послідовне заміщення посад при роботі за наймом.

Термін "кар'єра" у загальному розумінні означає успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової та іншої діяльності.

Кар'єра - це результат усвідомленої позиції і поведінки людини у сфері трудової діяльності, що пов'язаний з баченням працівником свого трудового майбутнього, шляхів професійного зростання та самореалізації. Кар'єру - траєкторію свого руху - людина будує самостійно, враховуючи особливості внутрішнього - і поза організаційної реальності і головне - свої властивості. Кар'єра - це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (професійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму колі і/або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального використання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей. цього визначення зрозуміло, що поняття кар'єра в сучасному розумінні має лише позитивне значення, без того негативного відтінку, який тривалий час вкладався у слово "кар'єрист" входить: цілі, бажання та настанови. [13,c.25]

Кар'єра - це динамічне явище, тобто процес, який постійно змінюється і розвивається. Кар'єра може розглядатися як в вузькому, так і в широкому розумінні. В широкому розумінні поняття "кар'єра" визначається як "загальна послідовність етапів розвитку людини в основних сферах життя (сімейній, трудовій та іншій) ” [13, c.36]. Кар'єра - це не тільки просування на посаді. Можна казати про кар'єру матерів, домогосподарок і тих, хто навчається.

Отже, успіх у кар'єрі можна розглядати і з погляду просування у межах підприємства від однієї посади до іншої, більш високої, і з погляду ступеня оволодіння певною професією, і з погляду одержання особливого визнання керівництва.

Існує ряд визначень поняття "метод дослідження". Але спочатку визначимо поняття "метод".

У філософських словниках "метод" (від греч. methodos - шлях, спосіб пізнання, дослідження, простежування) визначається як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод є шлях пізнання, що дослідник прокладає до свого предмета, керуючись певною гіпотезою.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирівневу структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загальнонаукові принципи, що становлять власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Метод (від грецьк. - шлях дослідження, теорія, вчення) - систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі законів функціонування її об'єктів. Його ми використали коли писали розділ 1.1, та 1.2.

Історичний метод - дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Цей метод був використаний для написання підрозділу1.2 Порівняння - це один із універсальних методів наукового пізнання, який дозволяє встановити схожість і відмінність видів, процесів, характеристик контролю та мотивації [5, 88].

Метод аналізу - метод наукового пізнання, який представляє собою уявне розчленування кар'єри на складові елементи з метою вивчення її структури, окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин. Цей метод був використаний у підрозділі 1.1 та 2.2.

Метод синтезу - метод наукового пізнання, який представляє собою уявне з'єднання складових сторін, елементів, властивостей кар'ери та менеджменту розчленованих в результаті аналізу, та вивчення функції [5, 97]. Цей метод був застосований в 2.2 Метод узагальнення - логічний процес і результат уявного переходу від одиничного поняття менеджмент та кар'єри до загального поняття, від менш загального до більш загального. Узагальнення визначається проникненням в сутність функції менеджменту як засобу мотивації персоналу в установі, організації тощо [5, 99]. Цей метод ми використали у пункті 2.3 Системний метод - це сукупність загальнонаукових методологічних принципів та способів дослідження кар'єри, в основі якого лежить орієнтація на розкриття цілісності функції кар'єри як системи. Цей метод був використаний у пункті 2.2.

Аксіоматичний метод - це метод побудови наукової теорії, при якому в основу кладуться деякі вихідні положення поняття менеджменту, з яких всі інші твердження цієї теорії виводяться за допомогою доказів. Такий метод я використовувала у вступі та у першому розділі при написанні основних понять дослідження функції менеджменту як засобу мотивації персоналу [5, 117].

Метод сходження від абстрактного до конкретного - метод наукового дослідження, який виражає рух до теоретичної думки до все більш повного, всебічного і цілісного відтворення поняття менеджменту. Він характеризує спрямованість науково-дослідного процесу в цілому, тобто рух думки від менш змістовного до більш змістовного знання. Суть метода полягає в тому, що менеджмент описується за допомогою багатьох понять, суджень та визначень. Метод сходження від абстрактного до конкретного ми застосували при написанні визначення основних понять дослідження "менеджмент" та "кар'єра" [5, 122].

В даному підрозділі ми описали, які методи наукового дослідження я використала для підготовки курсової роботи, зокрема це такі методи як: порівняння, метод аналізу, метод синтезу, метод індукції, метод узагальнення, аналогії, системний метод, аксіоматичний метод, історичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного.

Висновки до першого розділу