Розміщення обладнання та планування приміщень

Організаційна структура ПП „Євростандарт” має невелику кількість структурних підрозділів, що покращує ефективність діяльності компанії.

ПП „Євростандарт” є суб'єктом однієї з перспективних галузей економіки України, а саме - будівництва. До будівельних організацій належать підрядні будівельні і монтажні, ремонтно-будівельні та інші організації, основною діяльністю яких є виконання за контрактами підряду з замовниками робіт, що згідно із Загальним класифікатором видів економічної діяльності відносяться до секції „Будівництво”. До підрядних робіт включена вартість робіт з нового будівництва, реконструкції, розширення, технічного переозброєння діючих підприємств, вартість робіт з капітального та поточного ремонтів та інших підрядних робіт (пусконалагоджувальні, гідронамивні, вскришні, культуртехнічні та ін.).

Прослідкуємо стан та перспективи розвитку галузі на основі узагальнюючих статистичних показників по Житомирській області за 2006 р.. Будівельними підприємствами усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, за 2006 рік виконано підрядних робіт на 113,6 млн. грн., що становить 100,1 % від обсягу, передбаченого контрактами, і 90,0 % від обсягу 2005 року.

Обсяги підрядних робіт було нарощено будівельниками Лугинського району (на 93,0 %), Олевського (на 56,0 %), Ємільчинського (на 45,4 %), м. Новоград-Волинського (на 30,1 %), Лубарського (на 28,2 %), Коростишівського (на 17,5 %), Баранівського (на 17,5 %), м. Бердичева (на 6,7 %)% Коростенського району (на 6,5 %), Житомирського (на 5,4 %), Чуднівського (на 4,2 %) та Попільнянського (на 3,8 %).

На збільшення обсягів будівельних робіт у цих регіонах вплинула в основному робота підрядних організацій, що займаються будівництвом та ремонтом доріг. В решті регіонів області обсяги будівництва нижчі минулорічного. Як і раніше, основною причиною зменшення обсягів будівництва є неплатоспроможність замовників. Однак порівняно з 2005 роком платіжна криза у будівництві дещо послабшала. Якщо в 2005 році неоплачено замовниками 27,2 % підрядних робіт, то в 2006 році - 19,1 %.

Поряд з цим, знизилась і кількість непрацюючих організацій (із 42 до 36) та тих, що не досягли минулорічного рівня виконаних обсягів робіт (із 106 до 84).

Переважаюча частка будівельних робіт виконана підприємствами колективної форми власності (61,9 %), на державну та приватну припадає 34,0 і 4,1 % відповідно. Якщо організації державної форми власності наростили обсяги будівництва на 1,3 % проти торішнього, то в приватному та колективному секторах їх спад становив 22,3 і 14,3 % відповідно.

На протязі року не виконували підрядні роботи 9 організацій, а з тих, що працювали, більше половини (59,6 %) не досягли минулорічного рівня. В грудні 2006 р. не працювало 35 організацій, або кожна п'ята будівельна організація області. Основною причиною цього є несвоєчасні розрахунки замовників з підрядними організаціями. За виконані підрядні роботи оплачено лише 87 % їх вартості (борг замовників складає 14,8 млн. грн.).

У складі підрядних робіт ремонтно-будівельні складають 38,1 % загального обсягу, лишившись на рівні попереднього року. В будівельних організаціях зростають послуги небудівельного характеру, їх виконано на 7,5 млн. грн. проти 6,7 млн. грн. в попередньому році.

Продовжує скорочуватись середньооблікова чисельність будівельно-виробничого персоналу підрядних організацій: середньооблікова чисельність будівельно-виробничого персоналу становила 8,6 тис. осіб, що на 0,8 тис. осіб, або 8,6 % менше, порівняно з 2005 роком. В підприємствах колективної форми власності вона зменшилась на 10 %, приватної - на 6,2 % і державної - на 4,3 відсотка.

Будівельна галузь займає вагоме місце в економіці України, продовжує свій розвиток та формування в непростих умовах переходу до ринкової економіки.

Неефективне використання ресурсного потенціалу, структурні диспропорції та висока енергоємність виробництва призвели до погіршення економічного стану підприємств галузі. Основною проблемою в будівництві є криза неплатежів, яка загострилася на ранніх етапах реформування економіки. Причина цієї кризи - висока ціна на товари у зв'язку з використанням застарілих технологій та зниження продуктивності праці, що призводить до втрати конкурентоспроможності товарів на внутрішньому та світових ринках. Перед будівельними підприємствами України стоїть завдання нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції та запобігання старіння виробничого потенціалу. Його можна вирішити через стимулювання інвестиційної діяльності. Інвесторів, що вкладають кошти в ту чи іншу галузь (підприємство), безпосередньо цікавить прибутковість, значний вплив на яку має ефективність та доцільність використання капіталу.

Засновник ПП „Євростандарт” досягнення максимальної ефективності діяльності організації та основну передумову одержання прибутків вбачає у запроваджені політики, що відповідає меті підвищення інвестиційної привабливості, полягає у збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції, яка користується попитом, зорієнтована на довгострокову перспективу і поліпшення ринкової кон'юнктури.

Головною запорукою поліпшення фінансового стану є створення умов для формування ефективної галузевої структури із замкнутим технологічними циклами виробництва, які знизили б витрати на виробництво одиниці продукції, сприяли б поповненню оборотних засобів, завантаженню виробничих потужностей, стимулюванню розвитку нових видів продукції.

Протягом 2006 року ПП „Євростандарт” уклало 18 договорів на виконання робіт, з яких 3 з корпорацією „Укрбуд” на будівництво 10 офісних будівель, інші з підприємствами та організаціями, серед яких найбільшими по вартості є договори на будівництво автозаправної станції ТОВ „Арт-Деко” м. Житомир, реконструкція приміщення по вул. Київська, 124 (приміщення КБ „ВаБанк” м. Житомир, проведення внутрішньо ремонтних робіт в готелі „Лазер” по вул. Щорса 32-б м. Житомир.

Поряд з цим у підприємства з'явилися постійні клієнти, такі як ТОВ „Арт-Деко” м. Житомир, ТОВ „Лазер-Сервіс” м. Житомир, що свідчить про достатньо високу якість виконання робіт в порівнянні з конкурентами в Житомирській області.

В переважній більшості ПП „Євростандарт” здійснює ремонтно-будівельні послуги власними силами, тобто відповідні матеріали для будівництво або виготовляються самостійно, або купуються за кошти підприємства. Так, в сфері оптово-роздрібної закупівлі будівельних матеріалів ПП „Євростандарт” співпрацює з ПП „Свєтолюкс”, ТОВ „Дюна Лідер”, ДП „Снежка-Україна”, ВАТ „Будексім”, ВАТ „Коростенський шляхзалізобетон”, ТОВ „Полісся”, ПП Дяченко І.В.

Дане підприємство має у своєму розпорядженні виробниче приміщення, параметри якого: ширина -12м., довжина - 24м. В приміщенні в наявності є відділи де виготовляються будівельні матеріали:

- відділ постачання і збуту;

- відділ приготування будівельного розчину;

- відділ зварювання металоконструкцій;

- відділ виготовлення кінцевого продукту;

- відділ сушки готових виробів.

Особливості взаємного розміщення цих відділів ми розглянемо в наступному розділі.

Розділ 3. Шляхи вирішення проблеми

3.1 Використання принципу обслуговування нерухомого об'єкту при зведенні нової будівлі

Оскільки приватне підприємство займається будівництвом житлових будинків та об'єктів промислового і соціально-культурного призначення, то для цього випадку застосовується розміщення обладнання за принципом обслуговування нерухомого об'єкта (в даному випадку - будівлі).

Розміщення обладнання за принципом нерухомого об'єкта використовується при відносно невеликій кількості одиниць випуску продукції, але, як правило, великогабаритної і складної.

Для організації виробництва нерухомого виробу необхідно встановити порядок виконання робіт, який визначається виробничими стадіями. Розміщення обладнання і компонентів навколо нерухомого об'єкту слід розробляти за принципом групування матеріалів за їх технологічним пріоритетом. Цей принцип використовують при монтажі великогабаритного обладнання, наприклад штампувального пресу, виконання монтажних робіт на якому здійснюється в суворій послідовності. Цього ж принципу притримуються при збірці виробів, коли вона починається з самої основи виробу, а потім до нього додаються компоненти у вигляді стандартних блоків.

В даному випадку ми будемо розташовувати за технологічним принципом будівельні матеріали та інше необхідне обладнання. Наприклад, цегла та цементна суміш, які в даному випадку є найважливішими, мають розміщуватись поряд споруди, що будується, або в ній. Звичайно наявність підйомного крану також є необхідною, який би своєчасно міг всі ресурси підносити до місця їх безпосереднього використання. Для конкретних ситуацій можна визначити об'єктивні критерії і розробити з допомогою кількісних методів. Наприклад, якщо вартість транспортування матеріалів є вагомою і будівельний майданчик допускає більшу чи меншу кількість пересування матеріалів по прямій лінії, то можна застосувати метод CRAFT. Проте на даному етапі не слід зациклюватися, оскільки накопичено вже багато досвіду в цьому питанні.

3.2 Використання технологічного принципу при виготовленні будівельних матеріалів

ПП «Євростандарт» займається крім виконання проектно-конструкторських, дослідних і експертних робіт, будівництва житлових будинків та об'єктів промислового і соціально-культурного призначення, виконанням ремонтно-будівельних та монтажних робіт, ще й виробництвом будівельних матеріалів та конструкцій. Тому тут слід зосередити увагу на розміщенні обладнання для виготовлення даних виробів.

Нижче представлені відділи, які є в наявності у приміщення де виготовляються будівельні матеріали та наявні матеріальні потоки між ними (мал. 3.1):

- відділ постачання і збуту;

- відділ приготування будівельного розчину;

- відділ зварювання металоконструкцій;

- відділ виготовлення кінцевого продукту;

- відділ сушки.

Мал. 3.1 Матеріальний потік між відділами

Наявні виробничі площі показані на мал. 3.2. Потрібно відмітити, що тут допускаються діагональні переміщення, тому відділи 2 і 3, 3 і 6 вважаються суміжними.

24м

Мал. 3.2 Розміри приміщення і розміщення ділянок

При наявності такої інформації спочатку слід зобразити графічно зобразити матеріальний потік між ділянками, наприклад у вигляді графіка, що показаний на мал. 3.3. Цей графік буде вихідним для пошуку схеми найкращого розміщення ділянок.

Мал. 3.3. Графік матеріального потоку між ділянками

Потім потрібно визначити транспортні витрати при такому розміщенні ділянок. Для цього вартість транспортування одного лоуда множать на кількість лоудів, що переміщуються між кожною парою ділянок. На мал. 3.4 представлена інформація, отримана наступним чином: річні транспортні витрати на переміщення між ділянками 1 і 2 становлять 100 грн. (1?100 грн.), між ділянками 1 і 6 - 120 грн. (2?60 грн.) і т.д. («відстані» між ділянками беруться з мал. 3.2 або з мал. 3.3).

Мал. 3.4. Матриця витрат

Для зниження витрат потрібно проаналізувати інші варіанти розміщення ділянок. Виходячи із графіку і матриці витрат, то виявиться що з ціллю зменшення транспортних витрат бажано ділянки 1 і 6 розмістити поближче. Однак не все так просто: розмістивши таким чином ділянки хоч і зменшаться витрати на пересування матеріальних потоків між ділянками 1 і 6, проте збільшаться витрати між ділянками 2 і 4 у 2 рази. В підсумку ми отримаємо той же результат, по сумі загальних витрат на переміщення, що й був з самого початку.

Поки що ми показали один варіант розміщення ділянок серед великого числа можливих розміщень, а в дійсності для 6 ділянок існує 6! (або 720) можливих розміщень.

Та на цьому всі проблеми не закінчуються. Припустимо, що нам вдалося знайти оптимальне рішення виключно на основі витрат на транспортування матеріалів. Але ж тоді випливає і ряд інших, не менш важливих, факторів. Наприклад, відділ збуту і постачання повинен розташовуватися ближче до входу в приміщення, також слід враховувати, чи не вплине суміжне розміщення певних відділів на їх взаємну роботу. Тому при заключному виборі розміщення, крім транспортних витрат слід враховувати й ряд інших факторів.

Припустимо, що розмістити обладнання для виробництва будівельних матеріалів можливо і по технологічному принципу, де структура потоку досить різнорідна, і матеріал в ході свого виробничого циклу може проходити через один і той же технологічний відділ декілька разів. При організації виробничого процесу по предметному принципу обладнання чи ділянки потрібно призначити для виробництва цілком визначених видів продукції, для безперебійної роботи потрібно використовувати резервне обладнання і в цілому досягти прямолінійний рух матеріального потоку. Розміщення обладнання по предметному принципу має сенс, коли об'єми партій конкретних виробів чи деталей великі, а асортимент деталей що виробляються обмежений декількома найменуваннями.

При цьому слід встановити тривалість всіх операцій таким чином, щоб кожний працюючий виконував стільки елементів (робочих блоків), скільки їх можна виконати за такт поточної лінії, і щоб вільний час (простій) був мінімальним на всіх робочих групах. Проблема може ускладнитись наявністю взаємозв'язків між операціями, зумовлених конструкцією виробу і технологічним процесом. Ці взаємозв'язки визначають порядок виконання елементів операцій під час збірки.

Висновок

Отже, розглянувши питання розміщення обладнання і планування приміщень, можна зробити висновок, що вибір розміщення обладнання за певним принципом залежить від продукції, яку випускає виробник. Якщо дана організація, наприклад, - лікарня чи фабрика з виготовлення іграшок, то обладнання в ній буде розміщуватись за технологічним принципом (коли однакове обладнання чи однорідні технологічні операції групуються разом). Для заводів з виготовлення взуття, хімічних заводів чи для мийки автомобілів підходить розміщення обладнання за предметним принципом. Якщо ж підприємство виготовляє занадто габаритні вироби і обладнання потрібно підносити до самого виробу - то використовується розміщення обладнання за принципом обслуговування нерухомого об'єкта (наприклад, при зведенні будинків, будівництві літаків).

При плануванні приміщень сервісних підприємств, головною ціллю виступає максимізація чистого прибутку з використання одного квадратного метру приміщення. Тут враховується «сервісний ландшафт», до якого входять: навколишнє середовище, просторове і функціональне розміщення товару, та зовнішні атрибути які певним чином впливають на вибір клієнтами певної послуги чи товару. Під навколишнім середовищем розуміють рівень шуму, яскравість освітлення, температуру тощо. При просторовому і функціональному розміщенні товару враховують планування шляху пересування клієнта і групування товарів. Під зовнішніми атрибутами розуміють вивіски, символи, рухома реклама, що виступають соціально значущими елементами сервісу.

При плануванні офісу потрібно створювати сприятливі умови для спілкування і командної роботи компанії. Також офіси повинні бути спроектовані таким чином, щоб створити бажаний імідж компанії, підкреслити принципи її дії.

На прикладі ПП «Євростандарт» ми розкрили загальну характеристику суб'єкта господарювання, визначили особливості та принципи його діяльності. Отже, даний суб'єкт господарювання займається наступними видами робіт:

- виконання проектно-конструкторських, дослідних і експертних робіт;

- будівництво житлових будинків та об'єктів промислового і соціально-культурного призначення;

- виробництво будівельних матеріалів та конструкцій;

- виконання ремонтно-будівельних та монтажних робіт.

При будівництві житлових будинків та інших об'єктів ми запропонували йому при виконанні такого завдання розміщувати обладнання за принципом обслуговування нерухомого об'єкта та встановити порядок виконання робіт, який визначається виробничими стадіями. Також групувати обладнання та матеріали навколо будинку, що будується, за їх технологічним пріоритетом. Наприклад, цегла та будівельний розчин повинні знаходитись завжди «під рукою» будівельника, відповідно це потрібно забезпечити необхідною наявність підсобників, підйомних кранів.

При виробництві будівельних матеріалів, було запропоновано розміщувати обладнання за технологічним принципом. Тобто групувати однакове обладнання разом. На жаль, при спробі краще розмістити взаємне розміщення обладнання, «ручним способом» нам це не вдалося. Для більш якісного вирішення цієї проблеми слід використовувати комп'ютерні програми (наприклад програму CRAFT).

Список використаних джерел

1. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. пос., 2-ге вид. - К.: ЦНЛ, 2005. - 530с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2003. - 524с.

3. Горелик О.М. Производственный менеджмент: принятие и реализация управленческих решений: Учеб. Пособие. - М.: КНОРУС, 2007. - 272с.

4. Комарницький І.Ф., Белінський П.І., Кравець В.І. Менеджмент виробництва та операцій (тестові, проблемні ситуації, практичні завдання). - К.: ЦНЛ, 2005. - 308с.

5. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000. - 144с.

6. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. пос. - К.: Вид-во Європ. Університету, 2001. - 147с.

7. Сумець О.М. Основи операційного менеджменту: теоретичний аспект і практичні завдання: Підр. за ред. О.Л. Яременка. - 3-е вид. доповн. і переробл. - К.: Професіонал, 2006. - 480с.

8. Сумець О.М. Основи операційного менеджменту: Підр за ред. О.Л. Яременка. - К.: Професіонал, 2005. - 412с.

9. Онищенко В.О., Редкін О.В., Старовірець А.С., Чевганова В.Я. Організація виробництва: Навч. пос. - К.: Лібра, 2003. - 336с.

10. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобс Роберт Ф.

Производственный и операционный менеджмент, 8-е издание.: Пер. с англ.: М.: - Издательский дом "Вильяме", 2004. -- 704 с.