Найбільш розповсюдженими є дві точки зору: за першою "логістика" походить від грецького logistikos - обчислювати, міркувати, за другою - від французького loger - постачати.

Логістика - наука про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням та ін. матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини та матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської обробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів та вимог останнього, а також передачі, збереження та обробки відповідної інформації [16].

Логістика - це процес планування, впровадження і контролю над достатнім та ефективним потоком і зберіганням сировини, незавершеної і готової продукції, обслуговуванням і відповідною інформацією від пункту надходження до пункту споживання (включно з прийманням, відправленням, внутрішнім та зовнішнім рухом) з метою задоволення потреб споживача [17].

Отже, можна визначити, що логістика є напрямком в організації руху вантажів, є теорією і плануванням різних потоків людино-машинних систем та сукупністю різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості вантажу в потрібному місці і в потрібний час з мінімальними затратами.

Автори розглядають логістику передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахівці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика - це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький учений Пфоль вважає, що логістика - це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури. Російський учений Б.К. Плоткін дає стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах [17].

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування. Але можно виділити загальну частину: логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин).

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.

У сучасних умовах західні спеціалісти виділяють декілька видів логістики:

1. Логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва матеріалами - логістика постачання або закупівельна логістика;

2. Виробнича логістика;

3. Збутова логістика [16].

Виділяють також транспортну логістику і складську, але по суті вони є складовими частинами кожного з трьох видів логістики, які зазначені вище. Отже, розглянемо кожний вид логістики окремо:

Виробнича логістика - це система планування, організації та здійснення внутрішньозаводських вантажопотоків сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, готових виробів і продукції, яка включає внутрішньозаводський транспорт, тару багаторазового використання, технічні засоби механізації й автоматизації перевантажувальних, транспортних і складських робіт в основному технологічному процесі виробництва, управління цими вантажопотоками, їх інженерно-технічне, інформаційне, юридичне, науково-методичне, фінансове забезпечення [16].

Матеріальні потоки первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить низку виробничих ланок, і управління матеріальними потоками на цьому етапі має свою специфіку і називається виробничою логістикою (ВЛ) [17].

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги [16]. Виробнича логістика формує організацію відповідно до замовлень безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації запасів у процесі виробництва та відповідних затрат [16].

Завдання ВЛ стосується управління матеріальними потоками усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування та складування [17].

Виробнича логістика охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як процесу виготовлення та охоплює процеси від початку виробничого процесу до передавання готової продукції у підсистему логістичного розподілу (збуту), в тому числі внутрішньовиробниче транспортування сировини, матеріалів та комплектуючих, внутрішньовиробничого складування [16]. Конкретні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу. Виробничу логістику можна розуміти як логістику "всередині" підприємства будь-якого типу [16]. Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами. Дані системи можна розглянути на макро - та мікрорівні [17].

На макрорівні роль внутрішньовиробничих логістичних систем (ВВЛС) визначається такими факторами [16]:

ВВЛС підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації. Вважається, що гнучкі виробничі модулі промислових підприємств є стартовими елементами логістичного ланцюга;

ВВЛС підприємств задають певний ритм всьому логістичному ланцюгу. Решта його елементів, у тому числі система постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до ритму ВВЛС;

Завдяки системному підходу під час дослідження господарської діяльності логістика виступає координатором, стимулятором і організатором зв'язку між усіма суб'єктами підприємства і його клієнтурою. Тому основна мета ВВЛС полягає в координації планування й управління виробництвом, реалізацією оперативних і стратегічних планів;

Можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища істотною мірою визначається здатністю вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається;

ВВЛС у мініатюрі є системою, у рамках якої функціонують системи постачання і збуту, промислового транспорту, виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВВЛС дозволяє отримати цінну інформацію для дослідження закономірностей всієї логістичної системи - про гнучкість, стійкість, надійність.

Отже, можна визначити, що ВВЛС на макрорівні виступають елементами макрологістичних систем, задають ритм роботи цих систем і є джерелом матеріальних потоків. Можливості адаптації до змінних умов зовнішнього середовища значною мірою визначається здатністю ВВЛС, що в них входять, змінювати якісний і кількісний склад матеріальних потоків, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається. Якісна гнучкість ВВЛС може забезпечуватись за рахунок наявності персоналу та гнучкого виробництва [17].

На мікрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних. Тут ВВЛС є рядом підсистем, що перебувають у відносинах і зв'язках одна з одною, утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри - забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи. Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту в середині підприємства.

До завдань ВВЛС у рамках заданої виробничої програми належать [16]:

Оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;

Оперативне управління технологічними процесами виробництва;

Загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу;

Стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

Організація внутрішньовиробничого складського господарства;

Прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

Організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

Контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництві;

Внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

Інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

Автоматизація і комп'ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

Отже, на мікрорівні ці системи являють собою низку підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках одна з одною, утворюючи певну цілісність, єдність: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, збут, кадри, обслуговування виробництва. Ці підсистеми забезпечують входження матеріальних потоків в систему просування і вихід з неї [17].

Транспортна логістика (ТЛ) - це логістика, яка вирішує комплекс задач, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.

Транспорт належить до сфери матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій становлять до 50% від суми загальних витрат на логістику. Завданням ТЛ є [17]:

Вибір виду транспортних засобів;

Вибір типу транспортних засобів; - Спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

Спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

Забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

Визначення раціональних маршрутів доставки.

За призначенням виділяють такі види транспорту [16]:

1) Транспорт загального користування:

a. Залізничний;

b. Водний (морський, річковий);

c. Автомобільний;

d. Повітряний;

e. Трубопровідний.

Ця галузь народного користування задовольняє потребу всіх галузей народного господарства та населення в перевезенні вантажів і пасажирів [17].

Транспорт незагального користування - це внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям. Організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення виробничої логістики. Завдання вибору каналів товароруху вирішується в галузі розподільчої логістики [17].

Транспортування у логістиці відіграє дуже велику роль, це пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, а й тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку [16].

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов'язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з комплексних та елементарних активностей, включаючим експедитування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж та страхування [17].

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль [17]:

він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);

Транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію - транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем [16]:

1) За видом доставки:

пряма;

з переробкою;

з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

2) За видом обслуговування:

зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр;

зі складу постачальника або розподільчого центру безпосередньо споживачу;

з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

3) За видами транспортного сполучення:

пряме;

змішане.

Ще дуже важливо звернути увагу на те, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Збутова логістика - це процес планування, реалізації та контролю за збутом (підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи [16]) товарів кінцевому споживачу. Ефективність збутової логістики залежить від факторів, що знаходяться поза межами логістики, а саме від знання психології покупців, вміння оформити торгову залу, організувати рекламу. Під цими факторами розуміємо рівень торгового обслуговування на підприємстві. Якісне обслуговування несе за собою забезпеченість конкурентних переваг, прихильність споживачів до товарів підприємства, формування іміджу та дозволяє збільшити економічні показники діяльності підприємства, що є кінцевою метою [16].

Закупівельна логістика - це управління рухом товарних та інформаційних потоків від постачальника до торгового підприємства з метою задоволення потреб торгівлі в товарах та забезпечення економічної ефективності [17].

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами [17].

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю [16].

Основним завданням закупівельної логістики є [17]:

1. Визначення поточних і перспективних потреб споживачів;

2. Виявлення та вивчення джерел надходження товарів і постачальників товарів;

3. Дослідження конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників;

4. Участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників з орієнтацією на ринок і з урахуванням життєвого циклу товарів;

5. Встановлення раціональних господарських зв'язків з постачальниками;

6. Здійснення договірних відносин;

7. Формування та надання замовлень на потребу та замовлень на виробництво товарів;

8. Закупівля товарів з урахуванням їхніх споживчих характеристик, цін, довговічності та конкурентоспроможності, життєвого циклу.

Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі включає в себе такі основні елементи: аналіз руху товарних потоків; визначення потреби в товарах; вибір методу закупівель; вибір і оцінка постачальників; оцінку конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників; аналіз товарного портфеля підприємств; транспортування.

Вибір методу закупівель залежить від особливостей і складності закупованого товару. Основними методами закупівель є: оптові закупівлі, регулярні закупівлі дрібними партіями, закупівлі по мірі необхідності та різноманітні комбінації перерахованих методів. У кожного методу є недоліки і переваги, які необхідно враховувати, щоб зберегти час і скоротити витрати. Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі націлена на оптимізацію вибору постачальників, встановлення необхідного їх складу, налагодження стійких господарських зв'язків з підприємствами-виробниками оптовими посередниками на довгостроковій взаємовигідній основі. Цей вид логістики сприяє своєчасному, достатньому та доцільному формуванню та підтриманню товарного асортименту за обсягом і структурою, раціоналізації товарних запасів та ефективному управлінню ними, мінімізації витрат на придбання та транспортування товарів. Закупівельна логістика є початковою ланкою в системі комерційної логістики на підприємстві та визначає подальшу ефективність функціонування всієї логістичної системи.

Логістика складського господарства - забезпечує концентрацію запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійності та ритмічності постачання роздрібної мережі. Це впливає як на рівень торгового обслуговування покупців, так і на економічні показники роботи торгового підприємства.

До основних завдань складського господарства належать: розміщення та зберігання товарних запасів; перевірка відповідності якості та кількості отриманих товарів; забезпечення належних умов зберігання товарних запасів, перетворення товарних потоків, забезпечення цілісності упаковки. Реалізація вказаних завдань здійснюється в процесі виконання окремих логістичних операцій. У цілому комплекс складських операцій являє собою таку послідовність [17]:

1. розвантаження транспорту;

2. приймання товарів;

3. розміщення товарів на зберігання;

4. підготовка товарів до продажу.

Важливим напрямом удосконалення складського господарства є скорочення часу на виконання окремих логістичних операцій, а також їх автоматизація та механізація.

Головна ідея логістики це організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж ланцюга від виробництва до споживача. Логістичний підхід вимагає інтеграції виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товаро-матеріальних цінностей у єдину систему, це повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Одже, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції [16].

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [17]:

глобальні;

загальні;

часткові (локальні).

До глобальних завдань відносять:

1. створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних потоків;

2. стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва і обігу;

3. постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

4. досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Але вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєдіяльності логістичних систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань:

здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

розробка та удосконалення способів управління матеріальними потоками;

багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів.

Виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

Стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

Раціональне формування господарських зв'язків;

Виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

Оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

Визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

Оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

Максимальне скорочення часу зберігання продукції;

Скорочення часу перевезень;

Швидка реакція на вимоги споживачів;

Підвищення готовності до постачань;

Зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

Раціональний розподіл транспортних засобів;

Підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

Послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. Логістична функція - це велика група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію завдань логістичної системи [17]. Отже, можна виділити такі функції логістики [16]:

1. Системоутворююча функція.

Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. Логістика утворює систему управління товарорухом, тобто формуванням господарських зв'язків, організацією пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток та організація складського господарства.

2. Інтегруюча функція.

Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі.

3. Регулююча функція.

Логістичне управління матеріальними потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. Управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого.

4. Результуюча функція.

Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю, за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга "постачання-виробництво-розподіл-споживання", вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Для створення інтегрованої матеріалопровідної системи, що забезпечує виграш в економіці лише за рахунок якісної зміни управління матеріальними потоками, необхідно розв'язати економічні, технічні, технологічні та математичні задачі.

Концепція - це система поглядів на ет чи інше розуміння явищ та процесів. Новизна логістичного підходу до управління матеріальними потоками - зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значення діяльності з управління матеріальними потоками. Система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів є концепцією логістики.

Основні положення концепції логістики [17]:

1. Реалізація принципу системного підходу: максимальний ефект при оптимізації матеріальних потоків можна отримати лише, якщо:

Оптимізується сукупний матеріальний потік протягом усього шляху;

Оптимізуються значні окремі ділянки матеріальних потоків. Всі ланки повинні працювати злагоджено, тому до вибору техніки, проектування технологічних процесів потрібно підходити з системних позицій;

2. Відмова від випуску універсально-технологічного та піднімально-транспортного обладнання; використання обладнання, що відповідає конкретним умовам. Універсальне обладнання поступається обладнанню, що створюється для кожної конкретної операції.

3. Створення сучасних умов праці. Кадри є одним з елементів логістичних систем.

4. облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. розвиток послуг сервісу на сучасному рівні.

Діяльність у сфері логістики має кінцеву мету, яка отримала назву семи правил логістики [17]:

відповідний товар;

у відповідній кількості;

у відповідному стані;

у відповідному місці;

у відповідний час;

для відповідного споживача;

за відповідною ціною.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо усі сім правил виконано.

Розділ 8. Система управління охороною праці на підприємстві