Дослідження структури менеджменту ТОВ "Агрофірма "Колос"

Організаційна структура управління ТОВ "Агрофірма "Колос". Аналіз системи менеджменту. Діловодство, управління персоналом. Організація праці менеджера. Логістика як наука про планування, контроль та управління матеріальними і нематеріальними операціями.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 29.04.2015
Размер файла 250,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 2.2

Ефективність використання трудових ресурсів

Показники

Роки

Відхилення 2013 р. від 2012 р., %

2012

2013

1

2

3

4= (3-2) /2*100

1. Середньорічна чисельність працівників, чол.

90

95

5,6

2. Відпрацьовано за рік, тис. люд. - год.

177,2

184,98

4,4

3. Відпрацьовано 1 робітником, люд. - год. на рік

1968,9

1947,2

-1,1

4. Річний фонд праці на 1 працівника за нормативами, люд. - год.

2146,5

2116,5

-1,4

5. Вартість валової продукції в поточних цінах, тис. грн.

11243,2

14737,4

31,1

6. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (3/4)

0,917

0,920

0,3

7. Вироблено валової продукції одним працівником, тис. грн.

124,92

155,13

24,2

8. Вироблено валової продукції в розрахунку на 1 люд. - год. витрат праці, грн.

63,45

79,67

25,6

Розділ 6. Організація праці менеджера

Кожен підрозділ ТОВ АФ "Колос" одержує інформацію і з зовнішніх і з внутрішніх джерел. Але інформація, одержувана бухгалтерією і директором, буде різною. Кожен підрозділ накопичує "свою" інформацію. Далі різні інформаційні "блоки" складаються і дають повну картину діяльності підприємства в широкому змісті.

Директор ТОВ АФ "Колос" отримує інформаційний потік, який несе в собі дані про обсяги реалізації, її структуру, розміри прибутків, уособлені дані всієї діяльності підприємства. А в свою чергу, від нього відходить спадна інформація, яка несе в собі накази або пропозиції.

Взаємодія з бухгалтерією укладається в передачі даних о реалізованих товарах, фінансових та банківських операціях. Всі підрозділи складають звіти. Головним документом є баланс підприємства, в якому відзначається вся діяльність підприємства та фінансовий результат цієї діяльності.

Що стосується інших підрозділів, то передача інформації сприяє руху товарів.

Це ми розглянули внутрішню інформацію, яка виникає на самому підприємстві та характеризує його діяльність. Вона формується в процесі поточного, бухгалтерського та адміністративного обліку та фіксується на машинних та паперових носіях, а також може бути усною.

До зовнішньої інформації віднесемо ту, якою користуються постачальники та споживачі продукції, конкуренти, контактні аудиторії.

ТОВ АФ "Колос" користується такими засобами інформації як договори, звіти, скарги та пропозиції, ЗМІ, публікації дослідних та консалтингових фірм, Інтернет.

Розглянемо інформаційні системи, які використовує ТОВ АФ "Колос". Операційно виконавча система використовується підприємством для записування витрат на пасиви індивідуальних рахунків, обліку сплати рахунків та надсилання рахунків клієнтам. Ця система ефективна, так як підприємство використовує велику кількість однорідних операцій. Інформаційна система менеджменту збирає дані, організовує і систематизує інформацію.

ТОВ АФ "Колос" використовує автоматизовані засоби збору, обробки передачі та утримання інформації. Наприклад, ПК, факси, телефони, принтер та сканер та інше. Бухгалтерія ведеться на технічних носіях, обробляється сучасним інформаційним забезпеченням.

Розділ 7. Логістика

Найбільш розповсюдженими є дві точки зору: за першою "логістика" походить від грецького logistikos - обчислювати, міркувати, за другою - від французького loger - постачати.

Логістика - наука про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням та ін. матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини та матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської обробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів та вимог останнього, а також передачі, збереження та обробки відповідної інформації [16].

Логістика - це процес планування, впровадження і контролю над достатнім та ефективним потоком і зберіганням сировини, незавершеної і готової продукції, обслуговуванням і відповідною інформацією від пункту надходження до пункту споживання (включно з прийманням, відправленням, внутрішнім та зовнішнім рухом) з метою задоволення потреб споживача [17].

Отже, можна визначити, що логістика є напрямком в організації руху вантажів, є теорією і плануванням різних потоків людино-машинних систем та сукупністю різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості вантажу в потрібному місці і в потрібний час з мінімальними затратами.

Автори розглядають логістику передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахівці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика - це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький учений Пфоль вважає, що логістика - це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури. Російський учений Б.К. Плоткін дає стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах [17].

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування. Але можно виділити загальну частину: логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин).

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.

У сучасних умовах західні спеціалісти виділяють декілька видів логістики:

1. Логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва матеріалами - логістика постачання або закупівельна логістика;

2. Виробнича логістика;

3. Збутова логістика [16].

Виділяють також транспортну логістику і складську, але по суті вони є складовими частинами кожного з трьох видів логістики, які зазначені вище. Отже, розглянемо кожний вид логістики окремо:

Виробнича логістика - це система планування, організації та здійснення внутрішньозаводських вантажопотоків сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, готових виробів і продукції, яка включає внутрішньозаводський транспорт, тару багаторазового використання, технічні засоби механізації й автоматизації перевантажувальних, транспортних і складських робіт в основному технологічному процесі виробництва, управління цими вантажопотоками, їх інженерно-технічне, інформаційне, юридичне, науково-методичне, фінансове забезпечення [16].

Матеріальні потоки первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить низку виробничих ланок, і управління матеріальними потоками на цьому етапі має свою специфіку і називається виробничою логістикою (ВЛ) [17].

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги [16]. Виробнича логістика формує організацію відповідно до замовлень безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації запасів у процесі виробництва та відповідних затрат [16].

Завдання ВЛ стосується управління матеріальними потоками усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування та складування [17].

Виробнича логістика охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як процесу виготовлення та охоплює процеси від початку виробничого процесу до передавання готової продукції у підсистему логістичного розподілу (збуту), в тому числі внутрішньовиробниче транспортування сировини, матеріалів та комплектуючих, внутрішньовиробничого складування [16]. Конкретні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу. Виробничу логістику можна розуміти як логістику "всередині" підприємства будь-якого типу [16]. Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами. Дані системи можна розглянути на макро - та мікрорівні [17].

На макрорівні роль внутрішньовиробничих логістичних систем (ВВЛС) визначається такими факторами [16]:

ВВЛС підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації. Вважається, що гнучкі виробничі модулі промислових підприємств є стартовими елементами логістичного ланцюга;

ВВЛС підприємств задають певний ритм всьому логістичному ланцюгу. Решта його елементів, у тому числі система постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до ритму ВВЛС;

Завдяки системному підходу під час дослідження господарської діяльності логістика виступає координатором, стимулятором і організатором зв'язку між усіма суб'єктами підприємства і його клієнтурою. Тому основна мета ВВЛС полягає в координації планування й управління виробництвом, реалізацією оперативних і стратегічних планів;

Можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища істотною мірою визначається здатністю вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається;

ВВЛС у мініатюрі є системою, у рамках якої функціонують системи постачання і збуту, промислового транспорту, виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВВЛС дозволяє отримати цінну інформацію для дослідження закономірностей всієї логістичної системи - про гнучкість, стійкість, надійність.

Отже, можна визначити, що ВВЛС на макрорівні виступають елементами макрологістичних систем, задають ритм роботи цих систем і є джерелом матеріальних потоків. Можливості адаптації до змінних умов зовнішнього середовища значною мірою визначається здатністю ВВЛС, що в них входять, змінювати якісний і кількісний склад матеріальних потоків, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається. Якісна гнучкість ВВЛС може забезпечуватись за рахунок наявності персоналу та гнучкого виробництва [17].

На мікрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних. Тут ВВЛС є рядом підсистем, що перебувають у відносинах і зв'язках одна з одною, утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри - забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи. Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту в середині підприємства.

До завдань ВВЛС у рамках заданої виробничої програми належать [16]:

Оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;

Оперативне управління технологічними процесами виробництва;

Загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу;

Стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

Організація внутрішньовиробничого складського господарства;

Прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

Організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

Контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництві;

Внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

Інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

Автоматизація і комп'ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

Отже, на мікрорівні ці системи являють собою низку підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках одна з одною, утворюючи певну цілісність, єдність: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, збут, кадри, обслуговування виробництва. Ці підсистеми забезпечують входження матеріальних потоків в систему просування і вихід з неї [17].

Транспортна логістика (ТЛ) - це логістика, яка вирішує комплекс задач, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.

Транспорт належить до сфери матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій становлять до 50% від суми загальних витрат на логістику. Завданням ТЛ є [17]:

Вибір виду транспортних засобів;

Вибір типу транспортних засобів; - Спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

Спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

Забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

Визначення раціональних маршрутів доставки.

За призначенням виділяють такі види транспорту [16]:

1) Транспорт загального користування:

a. Залізничний;

b. Водний (морський, річковий);

c. Автомобільний;

d. Повітряний;

e. Трубопровідний.

Ця галузь народного користування задовольняє потребу всіх галузей народного господарства та населення в перевезенні вантажів і пасажирів [17].

Транспорт незагального користування - це внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям. Організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення виробничої логістики. Завдання вибору каналів товароруху вирішується в галузі розподільчої логістики [17].

Транспортування у логістиці відіграє дуже велику роль, це пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, а й тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку [16].

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов'язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з комплексних та елементарних активностей, включаючим експедитування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж та страхування [17].

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль [17]:

він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);

Транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію - транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем [16]:

1) За видом доставки:

пряма;

з переробкою;

з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

2) За видом обслуговування:

зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр;

зі складу постачальника або розподільчого центру безпосередньо споживачу;

з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

3) За видами транспортного сполучення:

пряме;

змішане.

Ще дуже важливо звернути увагу на те, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Збутова логістика - це процес планування, реалізації та контролю за збутом (підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи [16]) товарів кінцевому споживачу. Ефективність збутової логістики залежить від факторів, що знаходяться поза межами логістики, а саме від знання психології покупців, вміння оформити торгову залу, організувати рекламу. Під цими факторами розуміємо рівень торгового обслуговування на підприємстві. Якісне обслуговування несе за собою забезпеченість конкурентних переваг, прихильність споживачів до товарів підприємства, формування іміджу та дозволяє збільшити економічні показники діяльності підприємства, що є кінцевою метою [16].

Закупівельна логістика - це управління рухом товарних та інформаційних потоків від постачальника до торгового підприємства з метою задоволення потреб торгівлі в товарах та забезпечення економічної ефективності [17].

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами [17].

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю [16].

Основним завданням закупівельної логістики є [17]:

1. Визначення поточних і перспективних потреб споживачів;

2. Виявлення та вивчення джерел надходження товарів і постачальників товарів;

3. Дослідження конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників;

4. Участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників з орієнтацією на ринок і з урахуванням життєвого циклу товарів;

5. Встановлення раціональних господарських зв'язків з постачальниками;

6. Здійснення договірних відносин;

7. Формування та надання замовлень на потребу та замовлень на виробництво товарів;

8. Закупівля товарів з урахуванням їхніх споживчих характеристик, цін, довговічності та конкурентоспроможності, життєвого циклу.

Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі включає в себе такі основні елементи: аналіз руху товарних потоків; визначення потреби в товарах; вибір методу закупівель; вибір і оцінка постачальників; оцінку конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників; аналіз товарного портфеля підприємств; транспортування.

Вибір методу закупівель залежить від особливостей і складності закупованого товару. Основними методами закупівель є: оптові закупівлі, регулярні закупівлі дрібними партіями, закупівлі по мірі необхідності та різноманітні комбінації перерахованих методів. У кожного методу є недоліки і переваги, які необхідно враховувати, щоб зберегти час і скоротити витрати. Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі націлена на оптимізацію вибору постачальників, встановлення необхідного їх складу, налагодження стійких господарських зв'язків з підприємствами-виробниками оптовими посередниками на довгостроковій взаємовигідній основі. Цей вид логістики сприяє своєчасному, достатньому та доцільному формуванню та підтриманню товарного асортименту за обсягом і структурою, раціоналізації товарних запасів та ефективному управлінню ними, мінімізації витрат на придбання та транспортування товарів. Закупівельна логістика є початковою ланкою в системі комерційної логістики на підприємстві та визначає подальшу ефективність функціонування всієї логістичної системи.

Логістика складського господарства - забезпечує концентрацію запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійності та ритмічності постачання роздрібної мережі. Це впливає як на рівень торгового обслуговування покупців, так і на економічні показники роботи торгового підприємства.

До основних завдань складського господарства належать: розміщення та зберігання товарних запасів; перевірка відповідності якості та кількості отриманих товарів; забезпечення належних умов зберігання товарних запасів, перетворення товарних потоків, забезпечення цілісності упаковки. Реалізація вказаних завдань здійснюється в процесі виконання окремих логістичних операцій. У цілому комплекс складських операцій являє собою таку послідовність [17]:

1. розвантаження транспорту;

2. приймання товарів;

3. розміщення товарів на зберігання;

4. підготовка товарів до продажу.

Важливим напрямом удосконалення складського господарства є скорочення часу на виконання окремих логістичних операцій, а також їх автоматизація та механізація.

Головна ідея логістики це організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж ланцюга від виробництва до споживача. Логістичний підхід вимагає інтеграції виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товаро-матеріальних цінностей у єдину систему, це повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Одже, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції [16].

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [17]:

глобальні;

загальні;

часткові (локальні).

До глобальних завдань відносять:

1. створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних потоків;

2. стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва і обігу;

3. постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

4. досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Але вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєдіяльності логістичних систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань:

здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

розробка та удосконалення способів управління матеріальними потоками;

багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів.

Виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

Стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

Раціональне формування господарських зв'язків;

Виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

Оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

Визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

Оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

Максимальне скорочення часу зберігання продукції;

Скорочення часу перевезень;

Швидка реакція на вимоги споживачів;

Підвищення готовності до постачань;

Зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

Раціональний розподіл транспортних засобів;

Підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

Послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. Логістична функція - це велика група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію завдань логістичної системи [17]. Отже, можна виділити такі функції логістики [16]:

1. Системоутворююча функція.

Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. Логістика утворює систему управління товарорухом, тобто формуванням господарських зв'язків, організацією пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток та організація складського господарства.

2. Інтегруюча функція.

Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі.

3. Регулююча функція.

Логістичне управління матеріальними потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. Управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого.

4. Результуюча функція.

Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю, за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга "постачання-виробництво-розподіл-споживання", вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Для створення інтегрованої матеріалопровідної системи, що забезпечує виграш в економіці лише за рахунок якісної зміни управління матеріальними потоками, необхідно розв'язати економічні, технічні, технологічні та математичні задачі.

Концепція - це система поглядів на ет чи інше розуміння явищ та процесів. Новизна логістичного підходу до управління матеріальними потоками - зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значення діяльності з управління матеріальними потоками. Система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів є концепцією логістики.

Основні положення концепції логістики [17]:

1. Реалізація принципу системного підходу: максимальний ефект при оптимізації матеріальних потоків можна отримати лише, якщо:

Оптимізується сукупний матеріальний потік протягом усього шляху;

Оптимізуються значні окремі ділянки матеріальних потоків. Всі ланки повинні працювати злагоджено, тому до вибору техніки, проектування технологічних процесів потрібно підходити з системних позицій;

2. Відмова від випуску універсально-технологічного та піднімально-транспортного обладнання; використання обладнання, що відповідає конкретним умовам. Універсальне обладнання поступається обладнанню, що створюється для кожної конкретної операції.

3. Створення сучасних умов праці. Кадри є одним з елементів логістичних систем.

4. облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. розвиток послуг сервісу на сучасному рівні.

Діяльність у сфері логістики має кінцеву мету, яка отримала назву семи правил логістики [17]:

відповідний товар;

у відповідній кількості;

у відповідному стані;

у відповідному місці;

у відповідний час;

для відповідного споживача;

за відповідною ціною.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо усі сім правил виконано.

Розділ 8. Система управління охороною праці на підприємстві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці”. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Державними стандартами України з питань охорони праці, Будівельними нормами та правилами, Санітарними нормами, Правилами улаштування електроустановок.

Окрім Закону України "Про охорону праці". Немаловажними є закони "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про пожежну безпеку", а також Конвенція о безпеці та гігієні труда, правила пожежної безпеки, Правила безпечної експлуатації електроустаткування споживачів, Правила безпечної роботи з інструментами та приладами, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Правила дорожнього руху.

На підприємстві є журнали та документи по охороні праці, такі як журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці, журнал реєстрації інструктажів із питань пожежної безпеки, журнал реєстрації інструкцій з питань охорони праці, журнал обліку видачі інструкцій з питань охорони праці, журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків, журнал обліку професійних захворювань, журнал реєстрації аварій, протоколи перевірки знань із питань охорони праці. Велика увага приділяється: Акт про нещасні випадки на виробництві форма Н-1, Акт розслідування нещасних випадків на виробництві форма Н-5, Акт розслідування професійних захворювань форма П-4.

Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

На ТОВ АФ "Колос" створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на власника. До роботи допускаються особи, які пройшли навчання за професією, вступний та первинний інструктажі, перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на 6 місяців. А періодичні медичні огляди 1 раз на 2 роки.

Витрати на охорону праці на ТОВ АФ "Колос" становлять 0,5% від суми реалізації продукції. Спостерігається позитивна тенденція щорічного зростання витрат на охорону праці у зв'язку з приростом реалізації продукції. Завдяки цьому керівництво може забезпечити своїм працівникам належні умови праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

На підприємстві впроваджені сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Разом з тим на працівників також покладаються певні обов'язки:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співпрацювати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Директор постійно проводить контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Згідно із Законом України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність - це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст.41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах: на працівників - від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України "Про охорону праці" та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за: порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов'язковими для виконання; невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст.135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст.135 містить загальне поняття складу та суб'єкта злочину. Суб'єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином - власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров'я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін.

ТОВ АФ "Колос" не залучалось до відповідальності за невиконання вимог з охорони праці.

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює комісію з розслідування. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

Відшкодування моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Моральна шкода компенсується шляхом виплати одноразової грошової допомоги або в іншій матеріальній формі. При цьому власник забезпечує професійну реабілітацію потерпілого.

Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України "Про пожежну безпеку”. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

На ТОВ АФ "Колос" опрацьована загально об'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (складів, офісів). Ці інструкції вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішуються на видних місцях.

Працівники підприємств, зобов'язані: дотримуватися вимог пожежної безпеки; не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції; користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.

Керівник підприємства контролює виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; проводить інструктажі з питань пожежної безпеки; періодично перевіряє стан пожежної безпеки на об'єкті; слідкує за утриманням у справному стані засобів пожежегасіння та шляхів евакуації.

Вимоги до пожежної безпеки на підприємстві:

1. До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ.

2. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм.

3. Сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені для цього місця.

4. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.

5. На території на видних місцях повинні бути розміщені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць установлення первинних засобів пожежегасіння.

6. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.

7. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.

8. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

9. Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

10. Стан вогнезахисної обробки слід перевіряти не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

11. Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях повинно здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності

12. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи завширшки не менше 1,0 м. Відстань між стінами та штабелями повинна становити не менше 0,8 м.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за телефоном "101", вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище; вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежегасіння; повідомити про пожежу керівника. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

Висновок

Під час проходження практики на ТОВ АФ "Колос" було виявлено, що підприємство спеціалізується на продукції рослинництва, а також займається вирощуванням великої рогатої худоби, свиней та овець. Підприємство має високі фінансові показники, які щорічно зростають, а також стійкість до банкрутства. Підприємство повністю забезпечено власним капіталом, основними засобами та трудовими ресурсами, кількість яких з кожним роком зростає. Також було з'ясовано, що підприємство орендує землю для своєї діяльності, кількість якої в 2013 році стрімко зросла.

Під час проходження практики було досліджено систему менеджменту підприємства. Ми проаналізували умови, в яких діє організація, розглянули фактори зовнішньої та внутрішньої дії. З допомогою результатів запропонували стратегію, яка відповідає місії фірми та яка зможе скоріше реалізувати поставлені цілі. Фірма почала надавати нові послуги, були вирішені проблеми організації, приведені шляхи поліпшення роботи персоналу через запропоновані методи мотивації.

Було вирішено, що організаційна структура є ефективною. На підприємстві охорона праці, техніка безпеки і безпосередньо сама робота підприємства ведеться чітко і досконало, але існують, звичайно, й деякі недоліки.

Необхідно більшу увагу приділити професіоналізму працівників. Та їх мотивації. Адже було виявлено, що діє дужа багато конкурентів, тому робота даного підприємства повинна бути бездоганною. Доцільно застосувати наступні заходи мотивації:

Доплачувати премії до заробітної плати при підвищенні обсягу реалізації в порівнянні з попереднім періодом, при цьому потрібно стимулювати працівника протягом усього часу;

Присуджувати бали, певну кількість яких можна обміняти на коштовні подарунки;.

Надання кращім робітникам додаткової оплаченої відпустки;

Туристичні поїздки для робітників, що домоглися більших успіхів у роботі;

Різноманітне моральне стимулювання.

Список використаних джерел

1. Статут ТОВ АФ "Колос" від 25 листопада 2013 року

2. Конституція України

3. Господарський Кодекс України

4. Закон України "Про охорону праці”

5. Афоничкин А.И. Основы менеджмента / Афоничкин А.И. - СПб.: Питер, 2007. - 528 с.

6. Бибик С. Ділові документи та правові папери: Листи, протоколи, заяви, договори угоди/ Світлана Бибик, Галина Сюта,. - Х.: Фолио, 2005. - 491 с.

7. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник / Білик М.Д. - К.: КНЕУ, 2003. - 628с.

8. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник / Білуха М.Т. К.: АБУ, 2002 - 48 с.

9. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / Бланк И.А. - К.: Ника-Центр, 1999. - 528 с.

10. Блощинська В. Сучасне діловодство: Навчальний посібник/ Віолетта Блощинська,; М-во освіти і науки України, Інститут менеджменту та економіки "Галицька академія". - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 319 с.

11. Бодди Д. Основы менеджмента / Д. Бодди, Р. Пэтон - СПб.: Питер, 2000. - 519 с.

12. Василенко В.О. Ситуаційний менеджмент: Навчальний посібник / О.В. Василенко, В.І. Шостка. - К.: ЦУЛ, 2003. - 285 с.

13. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент / За редакцією В.О. Василенка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 532 с.

14. Вернигора Е.Е. Менеджмент Уч. пос. / Вернигора Е.Е. - М: Инфра - М.; 1998. - 256с.

15. Гавриленко С. Документирование в организации: В помощь секретарю-референту/ С.Д. Гавриленко,. - Минск: Амалфея, 2002. - 125 с.

16. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для студентов высших учебных заведений. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко”, 2004. - 408 с.

17. Глобусь О. Логістика: навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. - Економічна думка. Тернопіль, 1998. - 160 с.

18. Головач А. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян/ Анатолій Степанович Головач,; А.С. Головач. - Донецьк: Сталкер, 1999. - 349 с.

19. Гончаров В.І. Менеджмент: Навч. посібник. - Мн.: Місанта, 2003. - 624 с.

20. Гончарова Н. Документаційне забезпечення менеджменту: Навчальний посібник/ Наталія Гончарова,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 259 с.

21. Дем'яненко М.Я. Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / Дем'яненко М.Я. - К.: 2002. - 645с.

22. Дем'яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств / Дем'яненко С.І. - [навч. посібник]. - К.: КНЕУ, 2005. - 347с.

23. Діденко А. Сучасне діловодство: Навч. посібн. для проф. - тех. закл. освіти/ Анатолій Діденко,. - 3-є вид. - К.: Либідь, 2001. - 383 с.

24. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учебное пособие / Дмитренко Г.А. - [2-е изд., испр.] - К.: МАУП, 2002. - 192 с.

25. Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку та розвиток підприємств агропромислового виробництва / За редакцією П.Т. Саблука. - К., 1999.

26. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003

27. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - Київ Центр навчальної літератури, 2004 - 531 с.

28. Комова М. Діловодство: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів/ Марія Комова,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Тріада плюс, 2006. - 217 с.

29. Кузьмін О. Є., Ноджак Л.С., Мельник О. Г.: Конспект лекцій: Менеджмент: теоретичні засади та прикладні аспекти. - Львів, 2006 - 147с.

30. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учебное пособие / Курочкина А.С. - К.: МАУП, 2000. - 144 с.

31. Нагаев В.М. Аграрний менеджмент: Практикум (модульний варіант) / Нагаев В.М. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 345 с.

32. Нечаюк Л.І. Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навч. Посібник. - К.: ЦНЛ, 2003. - 348с.

33. Организация и управление НТП в условиях глобализации экономики. Монография / В.И. Богачев, В.Г. Пеннер, О.В. Бундуков, К.В. Кравченко - Луганск-Ровеньки: "Наука", 2009

34. Організація сільськогосподарського виробництва в умовах Донбасу. Навчально-методичний посібник / за ред. Ткаченко В.Г. Луганськ, 2002.

35. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є. перероблене і доповнення. - К.: "Кондор", 2006

36. Сумцов В.Г., Стратегічне управління підприємницькою діяльністю: Навч. посібник / В.Г. Сумцов, П.Ю. Петров - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету їм.В. Даля, 2004. - 448 с.

37. Тевельова С.О. Менеджмент в АПК / Тевельова С.О. - Тернопіль, 2001.

38. Управление по результатам: Пер. с финск. /общ. ред. и предисл. Я.А. Лейманна. - М.: Издательская группа "Прогресс", 1996-432с.

39. http://pidruchniki.com.ua/ekonomika/osnovni_vidi_menedzhmentu

40. http://www.info-library.com.ua/books-text-5359.html

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вивчення основних понять і завдань логістики - науки про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства.

    книга [1,4 M], добавлен 23.04.2010

  • Сутність, роль та місце управління персоналом у системі менеджменту організацій. Аналіз стану управління персоналом у ТОВ "Баядера Логістик". Характеристика організаційної структури. Вдосконалення управління персоналом на основі стимулювання праці.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 30.11.2013

  • Значення менеджменту як науки і навчальної дисципліни. Необхідність комплексного вирішення кадрових проблем, удосконалення форм і методів кадрової роботи для розвитку ефективної системи управління на підприємстві. Зарубіжний досвід управління персоналом.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 27.01.2014

  • Сутність і рівні менеджменту, історія розвитку, його методологічні основи, планування як інструмент. Організація і структура управління на підприємстві. Мотивація управління підприємством. Прийняття управлінських рішень. Культура і стиль управління.

    учебное пособие [330,6 K], добавлен 01.04.2012

  • Організація взаємодії і побудова структури організації, основні елементи в організації управління. Вибір програмного і апаратного забезпечення електронного офісу. PEST-аналіз стратегії менеджменту компанії АвтоЗАЗ "Daewoo" по продажу автомобілів.

    контрольная работа [32,9 K], добавлен 14.02.2013

  • Організація як об'єкт управління. Основні види ресурсів організації. Загальна системна модель організації. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Чотири основних функції менеджменту. Основні складові менеджменту. Спільні ознаки діяльності менеджера.

    презентация [345,6 K], добавлен 20.05.2011

  • Система управління персоналом - чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства; аналіз, планування, підбір, атестація кадрів. Організація трудових відносин на підприємстві, мотивація персоналу. Стратегічне планування, пріоритети кадрової політики.

    реферат [26,9 K], добавлен 30.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.