Формування оптимальних логістичних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Порядок і вимоги до виконання курсової роботи

1.1 Вибір варіанту курсової роботи і порядок отримання завдання та вихідних даних

Курсову роботу студент виконує за індивідуальним варіантом, номер варіанта обирається відповідно сумі трьох останніх цифр номера залікової книжки.

Завдання і вихідні дані до курсової роботи видаються студентам на другому тижні з початку семестру.

1.2 Порядок оформлення курсової роботи

Завдання на виконання курсової роботи студент оформляє на бланку встановленого зразка, підписує його і подає на підпис викладачу в перший тиждень після отримання вихідних даних.

У завданні наводять графік виконання курсової роботи.

Під час виконання курсової роботи слід керуватися нижченаведеним.

Порядок комплектації матеріалу: титульний лист, завдання, зміст, розділи 1 - 4, висновки, список літератури.

Оформлення роботи здійснюється на стандартних аркушах формату 203288 без рамок, але з полями: ліворуч - 25 мм, праворуч - 10 мм, зверху - 25 мм, знизу - 20 мм.

Сторінки нумеруються починаючи з «Вступу». Але першою сторінкою є титульний лист.

Слово «розділ» пишеться та нумерується: 1, 2, 3….

У розділах можуть бути підрозділи. Підрозділи мають двохіндексні номери: перший індекс - номер розділу, другий індекс - номер підрозділу у розділі. Всередині підрозділів можуть бути пункти і підпункти з три- і чотири - індексними номерами. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати назву.

На початку кожного розділу обов'язково наводиться його зміст.

Таблиці повинні мати номер та назву і бути розташовані відразу за аркушем, на якому зроблено на них посилання. Таблиці слід супроводжувати відповідними поясненнями та розрахунками. Номери сторінок у змісті, які показують місце початку розділів, повинні відповідати місцю знаходження розділів (сторінкам) у тексті. Інші особливості оформлення повинні відповідати вимогам ЕСКД.

1.3 Порядок захисту курсової роботи

Курсову роботу подають викладачу на перевірку у строки, які встановлені графіком. Якщо при перевірці будуть визначені принципові помилки, роботу повертають на доробку із зауваженнями і рекомендаціями до виправлення помилок. Якщо курсову роботу оцінюють позитивно, студента інформують про це надписом на титулі курсової «До захисту» з вказівкою про строк і місце захисту роботи. Захист курсової роботи проводять наприкінці семестру (до початку екзаменаційної сесії) у встановлені навчальним графіком строки. Перед захистом студенту надають можливість ознайомитися із зауваженнями до курсової роботи і підготуватися до її захисту.

Оцінку знань при виконанні і захисті курсової роботи здійснюють за рейтинговою системою у відповідності до «Положення про кредитно-модульну оцінку знань студентів 4 курсу факультету ММіЛ галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент», професійного спрямування, «Логістика».

2. Зміст і структура курсової роботи

Курсова робота складається з чотирьох розділів.

РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВО ТА ЙОГО ЛОГІСТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

У цьому розділі необхідно вивчити загальні відомості про підприємство, зокрема охарактеризувати підприємство за такими параметрами:

- правовий статус, форма власності, вид діяльності згідно зі статутом підприємства, час заснування;

- фінансові та техніко-економічні показники роботи;

- організаційна структура та схема управління підприємством;

- наявність служб маркетингу і логістики, підрозділів, які займаються маркетинговою і логістичною діяльністю, їхні функції та форми співпраці (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Аналіз стану логістики на _____________________ (назва підприємства)

Компонент, функція, операція	Питання	Відповіді
Організація логістики	Чи є відділ логістики на підприємстві?
	Чи є спеціалізований підрозділ, який відповідає за виконання логістичних функцій (управління матеріальним потоком, управління фізичним розподілом, управління збутом, управління транспортом тощо)?
	Чи розуміє персонал концепцію логістики?
	Який тип системи («витягуюча», «виштовхуюча», «комбінована») використовується на підприємстві?
Місце розташування	Чи існують раціональні транспортні магістралі поставки сировини і відправки готової продукції?
	Чи забезпечує існуюче місце розташування оптимальність внутрішнього матеріального потоку?
Транспорт	Чи можливе вільне маневрування транспортних засобів?
	Чи не ускладнює рух транспортних засобів пересуванню персоналу?
	Чи зведені до мінімуму витрати часу робітників основного виробництва для виконання транспортних операцій?
	Чи забезпечені робочі місця необхідними матеріалами?
	Чи бувають простої з вини транспорту, через яких закінчується подача матеріалів на робочі місця?
Склади і упаковка	Чи досить складських площ?
	Чи існують посадові інструкції для працівників складу?
	Чи існує посада інженера з упаковки? Чи ефективно він виконує свої функції?
	Чи можливе удосконалення роботи складів?
	Чи забезпечує комунікаційна система своєчасність, достовірність і надійність передачі інформації?

- асортимент продукції, яка виробляється;

- постачальницькі і збутові ланцюги в логістичній системі підприємства;

- зв'язки підприємства із споживачами та вид попиту (залежний, незалежний; стабільний, нестабільний) тощо.

У даному розділі студенти розробляють організаційну структуру управління підприємства на засадах логістики.

РОЗДІЛ 2. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА

Головним завданням дослідження товарного ринку є оцінка його поточного і майбутнього розмірів. Оцінка попиту має важливе значення для аналізу ринку, планування маркетингових зусиль і аналізу ефективності.

Існує декілька рівнів попиту, якими може оперувати будь-яке підприємство. Зокрема, можна визначати попит у географічному розрізі (світовий ринок, країна, регіон, місто, споживач); на товарному рівні (весь ринок, товари цієї галузі, обсяги продажу товару конкретного підприємства, конкретна назва товару та ін.); у часовому аспекті (коротко-, середньо - або довгостроковий).

Попит на більшість товарів у ринкових умовах характеризується нестабільністю, тому прогноз є одним із основних факторів успішної діяльності підприємства на ринку. Як правило, прогнозуються умови розвитку ринку, обсяги продажу товарів на цьому ринку та обсяг продажу товарів конкретного підприємства на ньому. Багато підприємств прогнозують попит на товари, виходячи з аналізу даних минулих років.

У даному розділі курсовій роботі прогнозування перспективного попиту на досліджувану категорію товару проводиться методом прогнозування на підставі даних минулих років.

2.1 Розрахунок параметрів сезонності товарів

Під сезонним попитом розуміються циклічні (щорічні, щомісячні, щодобові) коливання обсягів споживання товару. Ці коливання можуть бути пов'язані з часом року, погодою вихідними днями або святковими датами.

Рис. 2.1. Приклад сезонних коливань продаж товару

Для прогнозування сезонних коливань розраховують індекс сезонності, що характеризує частку обсягу продажу товару щодо його середньомісячного обсягу продажу.

Розрахувати індекси сезонності можна двома способами. Якщо була присутня виражена тенденція (тренд) зростання або спаду обсягу продаж, застосовується формула:

 (2.1)

де S_m - індекс сезонності місяця т;

Ymн - значення об'єму реалізації за місяць т року п;

Yсрп - середньомісячний об'єм реалізації ріку п;

N - кількість аналізованих років.

Інакше кажучи, прогнозований на місяць т індекс сезонності дорівнює середньому індексу сезонності для цього місяця за N років.

Якщо протягом року вираженої тенденції (тренду) зростання або спаду об'ємів продаж немає, застосовується формула:

(2.2)

Інакше кажучи, прогнозований на місяць m індекс сезонності дорівнює відношенню середнього значення об'єм продаж за декілька років за вказаний місяць середньомісячного об'єму продаж товару за п років.

Перш ніж приступати до розрахунку індексів сезонності необхідно проаналізувати наявну статистику продаж і прибрати з неї аномально великі або аномально малі значення. Наприклад дуже великий об'єм продаж міг бути викликаний разовою випадковою операцією з крупним клієнтом. Об'єм такої операції необхідно прибрати зі статистики продажів.

Індекси сезонності можна використовувати для прогнозування і планування товарообігу на наступний рік Розрахувавши прогнозний середньомісячний об'єм продаж товару, і помноживши його на відповідні індекси сезонності, можна отримати прогнозні об'єми реалізації по місяцях. Необхідно з'ясувати, чи є попит на товар, що реалізує підприємство сезонним. Розрахувати індекси сезонності товару. Дати рекомендації щодо їх застосування для прогнозування майбутніх продаж Для цього надана статистика продажу товару за чотири роки по місяцях (табл. 2.1).

курсовий продукція прогнозування попиту

Таблиця 2.1. Вихідні дані

Місяць року	Об'єм реалізації товару по роках, одиниць
	2008	2009	2010	2011
Січень	120+10j	124+10j	140+10j	136+10j
Лютий	48+10j	36+10j	44+10j	32+10j
Березень	100+10j	280+10j	80+10j	140+10j
Квітень	28+10j	30+10j	34+10j	28+10j
Травень	2+10j	0+10j	12+10j	10+10j
Червень	104+10j	106+10j	80+10j	86+10j
Липень	8+10j	8+10j	10+10j	14+10j
Серпень	900+10j	920+10j	880+10j	860+10j
Вересень	8+10j	12+10j	20+10j	8+10j
Жовтень	202+10j	206+10j	210+10j	190+10j
Листопад	448+10j	440+10 (j+i)	460+10 (j+i)	452+10 (j+i)
Грудень	106+10j	112+10 (j+i)	108+10 (j+i)	114+10 (j+i)
Разом

3. Управління запасами на засадах логістики

3.1 Розробка системи управління запасами на основі моделі ЕОQ

Ефективне управління матеріальними запасами залежить від: системи обліку матеріальних запасів та замовлень на стадії виконання; надійного прогнозування попиту; інформації про терміни виробництва та доставки; оцінки вартості утримання матеріальних запасів. Із створенням та підтриманням матеріальних запасів пов'язано три основні види витрат: витрати утримання запасів; вартість виконання замовлення; витрати вичерпування запасу.

До параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення відноситься наступне: очікуване денне споживання, термін витрати замовлення, очікування споживання за час постачання, максимальне споживання за час постачання, гарантійний запас, граничний рівень запасу, максимальний бажаний запас, термін витрати запасу до граничного рівня.

Очікування денне споживання (Q_д, шт./день) визначають:

(3.1)

де: - річна потреба в матеріалах, шт.

- число робочих днів у році, днів.

Термін витрати замовлення (t^З_ВИТР, дн) визначають:

_, (3.2)

де: - оптимальний розмір замовлення, шт.

Очікуване споживання за час постачання (Q_ОЧІК, шт./день) визначають:

 (3.3)

де: Т_ПОСТ - час постачання, днів

Максимальне споживання за час постачання (Q_МАКС, шт./день) знаходять:

(3.4)

де: - можлива затримка постачання, днів

Гарантійний запас (Q^ГАР_ЗАП, шт.) визначають за формулою:

(3.5)

Граничний рівень запасу (Q^ГРАН_ЗАП, шт.) визначають за формулою:

(3.6)

Максимальний бажаний запас (, шт.) визначають:

(3.7)

Термін витрати запасу до граничного рівня (Т^ЗАП_РАСХ, дн) визначають:

(3.8)

У даному підрозділі необхідно розрахувати параметри системи управління запасами. Дані про характеристики системи постачань представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Основні характеристики системи постачань матеріалів

Параметр	Значення
Річна потреба в матеріалах, т	1550+100*i
Число робочих днів у році, днів	226+10*j
Оптимальний розмір замовлення, шт.	80+ i
Час постачання	5+j
Можлива затримка постачання, днів	2

і - остання цифра студентського квитка;

j - передостання цифра студентського квитка.

Таблиця 3.2. Розрахунок параметрів системи управління запасами

№ з/п	Показник	Розрахунок
1	Очікуване денне споживання, шт./день
2	Термін витрати замовлення, днів
3	Очікуване споживання за час постачання, шт.
4	Максимальне споживання за час постачання, шт.
5	Гарантійний запас, шт.
6	Граничний рівень запасу, шт.
7	Максимальний бажаний запас, шт.
8	Термін витрати запасу до граничного рівня, днів

На підставі отриманих значень параметрів системи управління запасами побудувати її графічну модель. Зробити висновки.

3.2 Управління запасами зі застосуванням аналізу АВС і XYZ

З метою зміцнення позиції на ринку необхідно прийняти рішення щодо розширення асортименту. Вільних фінансових засобів, необхідних для управління додаткових товарних ресурсів підприємство немає. Дані для розрахунку наведені у табл. 3.6.

Методика АВС-аналізу полягає у такому:

1. Сформулювати мету АВС-аналізу.

2. Вказати об'єкт управління, який аналізується методом АВС.

3. Сформувати табл. 3.2 заповнив на основі вхідних даних графи 1, 2. Розрахувати долю окремих позицій асортименту у загальній реалізації. Результати занести у графу 3 табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Розрахунок долі продукту у загальній реалізації

Найменування ресурсу	Річний обсяг реалізації, тис. грн.	Частка ресурсу у загальній реалізації, %
1	2	3
1.
2.
….
n

4. Побудувати асортиментні позиції у порядку убивання долі у загальній реалізації, заповнити табл. 3.4.

Таблиця 3.4. АВС-аналіз

Найменування ресурсу	Річний обсяг реалізації ресурсу, тис. грн.	Частка продукту у загальній реалізації, %	Кількість позицій асортименту упорядкованого списку наростаючим підсумком у% до загальної кількості позицій асортименту (ось Х)	Частка продукту наростаючим підсумком (ось У)
1
….
n

5. Побудувати криву АВС-аналізу.

6. Розділити асортимент на групи А, В, С.

Таблиця 3.5. Середньостатистичне відсоткове відношення груп А, В, С

Група	Частка в асортименті, %	Частка у реалізації, %
А	20	80
В	30	15
С	50	5

Після проведеного аналізу студент робити висновки і пропозиції, щодо системи управління запасами на підприємстві.

Таблиця 3.6

№ позиції	Середній запас за квартал за позицію	Реалізація за квартал
		1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
1.	500+40j	120+10j	124+10j	140+10j	136+10j
2.	152+40j	48+10j	36+10j	44+10j	32+10j
3.	600+40j	100+10j	280+10j	80+10j	140+10j
4.	112+40j	28+10j	30+10j	34+10j	28+10j
5.	22+40j	2+10j	0+10j	12+10j	10+10j
6.	376+40j	104+10j	106+10j	80+10j	86+10j
7.	38+40j	8+10j	8+10j	10+10j	14+10j
8.	3410+40j	900+10j	920+10j	880+10j	860+10j
9.	54+40j	8+10j	12+10j	20+10j	8+10j
10.	800+40j	202+10j	206+10j	210+10j	190+10j
11.	1800+40 (j+i)	448+10j	440+10 (j+i)	460+10 (j+i)	452+10 (j+i)
12.	450+40 (j+i)	106+10j	112+10 (j+i)	108+10 (j+i)	114+10 (j+i)
13.	196+40 (j+i)	46+10j	52+10 (j+i)	54+10 (j+i)	48+10 (j+i)
14.	68+40 (j+i)	20+10j	12+10 (j+i)	14+10 (j+i)	10+10 (j+i)
15.	62+40 (j+i)	16+10 (j+i)	20+10 (j+i)	16+10 (j+i)	12+10 (j+i)
16.	48+40 (j+i)	12+10 (j+i)	16+10 (j+i)	18+10 (j+i)	10+10 (j+i)
17.	34+40 (j+i)	6+10 (j+i)	10+10 (j+i)	8+10 (j+i)	8+10 (j+i)
18.	24+40 (j+i)	4+10 (j+i)	6+10 (j+i)	2+10 (j+i)	12+10 (j+i)
19.	92+40 (j+i)	40+10 (j+i)	20+10 (j+i)	24+10 (j+i)	12+10 (j+i)
20.	14+40 (j+i)	4+10 (j+i)	0+10 (j+i)	4+10 (j+i)	8+10 (j+i)
21.	44+40 (j+i)	10+10 (j+i)	8+10 (j+i)	8+10 (j+i)	14+10 (j+i)
22.	136+40 (j+i)	40+10 (j+i)	38+10 (j+i)	38+10 (j+i)	36+10 (j+i)
23.	4+40 (j+i)	0+10 (j+i)	1+10 (j+i)	1+10 (j+i)	6+10 (j+i)
24.	36+40 (j+i)	8+10 (j+i)	10+10 (j+i)	8+10 (j+i)	14+10 (j+i)
25.	478+40 (j+i)	142+10 (j+i)	134+10 (j+i)	160+10 (j+i)	116+10 (j+i)
26.	26+40 (j+i)	6+10 (j+i)	10+10 (j+i)	8+10 (j+i)	8+10 (j+i)
27.	4680+40 (j+i)	1056+10 (j+i)	1120+10 (j+i)	1120+10 (j+i)	1200+10 (j+i)

і - остання цифра студентського квитка;

j - передостання цифра студентського квитка.

4. Транспортна логістика

4.1 Розрахунок доцільності придбання промисловим підприємством власного транспорту

Підприємство щомісяця має поставляти продукцію багатьом організаціям-споживачам і долати для цього маленькою вантажівкою 2000 км. Підприємство має вирішити, чи придбати новий транспортний засіб, чи укласти угоду з транспортним підприємством. Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Вихідні дані для розрахунку

Показник	Од. виміру	Значення показника
Оплата послуг транспортного підприємства	грн/км	1,95 + 0,01*j
Придбання нового транспортного засобу	грн	22000 +1000*і
Річна норма амортизації	%	24
Величина позикових коштів при придбанні нового транспортного засобу	%	50 + j
Величина місячних оплат за кредит	%	3+0,1*і
Термін кредиту	роки	2+0,1*j
Величина податків та страхування	грн/рік	200 + 10*і
Оплата праці водія	грн/міс	480+10*j
Витрати на бензин, технічне обслуговування, на ремонт	грн/км	0,75+ 0,01*і

і - остання цифра студентського квитка;

j - передостання цифра студентського квитка.

Етапи виконання завдання

1. Визначити витрати підприємства при придбанні транспортного засобу.

2. Визначити межі доцільності застосування власного транспортного засобу

3. Зробити висновки.

Втрати підприємства при придбанні транспортного засобу визначають за формулою

В_ВЛ = В_КРЕД+В_СТР+ В_ОПЛ+В_ОБС (4.1)

де В_КРЕД, В_СТР, В_ОПЛ, В_ОБС - витрати відповідно на виплату кредиту, на податки і страхування, на оплату праці водія, на бензин, ремонт і обслуговування, грн.

Витрати на виплату кредиту визначають за формулою:

(4.2)

де Ц_ТС - придбання нового транспортного засобу, грн.;

- величина позикових коштів при придбанні нового транспортного засобу, %;

- величина місячних оплат за кредит, %;

t_КР - термін кредиту, роки.

Витрати на податки і страхування визначають за формулою:

В_СТР=П_СТР*Т_ЕКС (4.3)

де П_СТР - величина податків та страхування, грн/рік;

Т_ЕКС - термін експлуатації транспортного засобу, визначають за формулою:

Т_ЕКС=, рік (4.4)

де - річна норма амортизації, %

Витрати на оплату праці водія визначають за формулою:

В_ОПЛ=П_ОПЛ*12*Т_ЕКС (4.5)

де П_ОПЛ - оплата праці водія, грн./міс.

Втрати на бензин, ремені і обслуговування визначають за формулою:

В_ОБС=z_КМ*L_КМ*12*Т_ЕКС

де z_КМ - витрати на бензин, технічне обслуговування та ремонт, грн./км,

L_КМ - середньомісячний пробіг транспортного засобу, км.

Сумарні витрати на оплату послуг транспортному підприємству для підприємства визначають за формулою:

В_ПОСЛ = t_ПОСЛ*L_КМ*12*Т_ЕКС (4.6)

де t_ПОСЛ - оплата послуг транспортного підприємства, грн./км

Далі визначають величину витрат підприємства при придбані транспортного засобу для L_КМ = 100 км, 2000 км, 5000 км. Результаті зводять у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Характеристика виплат

Показник	Значення показника при середньомісячному пробігу
	LКМ = 100 км	LКМ = 2000 км	LКМ = 5000 км
Витрати на бензин, ремонт і обслуговування (ВОБС)
Витрат підприємства при придбанні транспортного засобу (ВВЛ)
Витрати на оплату послуг транспортному підприємству (ВПОСЛ)

На основі даних табл. 4.2 побудувати графіки залежності витрат від середньомісячного пробігу.

Рис. 4.1. Графік залежності витрат на використання транспортного засобу від середньомісячного пробігу

4.2 Вибір перевізника за методом вартісної оцінки і методом абстрактного перевізника

У даному підрозділі необхідно: вибрати перевізника за методом вартісної оцінки; вибрати перевізника за методом абстрактного перевізника вибрати оптимального.

Вхідні дані для проведення розрахунків наведені у табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Характеристика перевізників

Показник	Перевізник №1	Перевізник №2	Перевізник №3	Перевізник №4
Ринкова ціна товару, грн.	600+10*і	600+10*і	600+10*і	600+10*і
Вартість доставки за одиницю товару, грн.	150+і	145+j	155+і	140+j
Кількість товарів, перевезених за рік, од.	510000+10000*j	510000+10000*j	510000+10000*j	510000+10000*j
Вартість доставки одиниці товару в рік (з урахуванням відсоткової ставки, штрафів за псування і дрібну крадіжку тощо), грн.	170+j	160+і	180+j	165+і
Середній час доставки, рік	0,0045+0,0001*і	0,0054+0,0001*j	0,0051+0,0001*і	0,0049+0,0001*j
Середній час між перевезенням товару, рік	0,009+0,0001*j	0,0087+0,000*і	0,0091+0,0001*j	0,0096+0,0001*і
Вартість оформлення замовлення на одне вантажоперевезення, грн.	210+і	190+j	195+і	200+j
Річна вартість складування, грн.	340000+10000*j	330000+10000*і	350000+10000*j	360000+10000*j
Витрати на придбання одиниці товару, грн.	250+10*j	250+10*j	250+10*j	250+10*j

і - остання цифра студентського квитка;

j - передостання цифра студентського квитка.

1. За методом вартісної оцінки вибір перевізника визначається оптимальним сполученням параметрів перевезення і товарного ринку:

П= Р - r - Z (4.7)

де П - прибуток; Р - ринкова ціна товару; r - вартість доставки за одиницю товару (включаючи тарифи на перевезення, навантаження, розвантаження, страховку тощо); Z - витрати на придбання одиниці товару (вартість одиниці товару у виробника).

2. Метод описує абстрактного перевізника, який перевозить абстрактний товар, у вигляді вектора параметрів, що пропонується відправнику вантажу, наприклад, час перевезення. Він засновано на мінімізації вартості кожного параметра:

(4.8)

де C - очікувана річна змінна вартості перевезень; T - кількість товарів, перевезених за рік; u - вартість доставки одиниці товару на рік (з урахуванням відсоткової ставки, штрафів за псування і дрібну крадіжку тощо); t - середній час доставки, рік; S - середній час між перевезеннями товару, рік; а - вартість оформлення замовлення на одне вантажоперевезення; W - річна вартість складування.

Результати розрахунків подати в табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Результати розрахунків показників вибору перевізника

Показник	Перевізник №1	Перевізник №2	Перевізник №3	Перевізник №4
Прибуток, у.о.
Очікувана річна зміна вартості перевезень, у.о.

Зробити висновки.

4.3 Транспортна задача

У даному розділі студент описую методику проведення оптимізації транспортної задачі, вказує основі етапи її проведення. Описує алгоритм, який задано. У загальному вигляді транспортна задача сформульована таким чином.

На чотири бази А1, А2, А3, А4 поступив однорідний вантаж. Отриманий вантаж необхідно перевезти на п'ять пунктів В1, В2, В3, В4, В5. Відстань між пунктами наведена у матриці відстані.

Пункт відправки	Пункт призначення	Запаси
	В1	В2	В3	В4	В5
А1
А2
А3
А4
Потрібність

Вартість перевезення пропорційна кількості вантажу і відстані, на яку перевозиться вантаж. Спланувати перевозки так, щоб їх загальна вартість була мінімальною.

У висновках на 2-3 сторінках коротко, але аргументовано доводяться основні висновки, які студент отримав у ході виконання курсової роботи, пропозиції, які направлені на удосконалення логістичних систем, також робиться оцінка ступеню виконання задачі курсової роботи.

Список літератури містить джерела, якими користувався автор при написанні курсової роботи.

Размещено на Allbest.ru