Сучасна дійсність диктує повсюдне використання комп'ютерної техніки, в тому числі в автоматиці та інших галузях промисловості. У зв'язку з цим виникла необхідність розробки санітарно - гігієнічних норм й захисних заходів при роботі з комп'ютерами.

Тема даної роботи: “ Розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції”.

При написанні даної роботи використовувався комп'ютер фірми Intel серії Celeron 800.

Важливою складовою трудового процесу використання ПЕОМ є значне інформаційне навантаження і як наслідок - нервова перевтома. Причиною ії появлення може бути невідповідність реального результату і очікуваного, надмірна інтенсивність інформаційних потоків, яка не відповідає індивідуальним можливостям людини, несприятлива дія виробничого середовища та інші фактори, які викликають стресовий стан у людини. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинно здійснюватися комплексно із застосуванням знань по промисловій гігієні та ергономіці.

При виконанні даної роботи використовувалась така техніка: персональний комп'ютер, принтер, сканер, ксерокс.

Наведене вище обладнання використовує напругу промислової електромережі до 1000В, тому необхідно виконувати правила по безпечному виконанню роботи з електрообладнанням - ПУЭ-87 [12].

Під час роботи на ПЕОМ на людину впливає низка небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [13]. Небезпечним фактором називається фактор, який викликає травму або пошкодження организму. Шкідливий фактор _ фактор, тривала дія якого призводить до патології в организмі - професійним захворюванням. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні, основні з них наведені в таблиці 6.1.

6.2 Виробнича санітарія

Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму людини, визначаючи його самопочуття.

6.2.1 Метеорологічні умови приміщення

Категорія роботи, що виконується, відноситься до легкої фізичної Iа: робота, яка виконується сидячи, не потребує систематичного фізичного навантаження; енерговитрати до 120 ккал/год., але розумово напруженої (ГОСТ 12.1.005-88 [18]).

Таблиця 6.1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитись у межах, які вказані в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена.

Таблиця 6.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19].

Розрахунок необхідної кількості кондиціонерів, повинен проводитись по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації.

Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру.

При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно передбачувати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення рухомості повітря на робочому місці студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка - природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам.

Якісний склад повітря: вміст кисню в дисплейному класі повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон - 0,1 мг/м³, аміак - 0,2 мг/м³, фенол - 0,01 мг/м³, хлористий вініл - 0,005 мг/м³, формальдегід - 0,003 мг/м³ [18].

6.2.2 Характеристика виробничого приміщення

Виконання даної роботи проводилося у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії пожежонебезпечності будівля відноситься до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці обладнання закритого типу -П-IIа ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції будівлі - II степені, згідно з ДБН В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається система пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер.

6.2.3 Види вентиляції

Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу.

Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу.

Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується.

Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його.

6.2.4 Природне та штучне освітлення

Працездатність оператора залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке нормується СНиП II-4-79 [16].

Лабораторія забезпечує боковим природним освітленням в світлий час доби, в темний - системою загального освітлення .

Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі:

(6.1)

де - значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16];

m _ коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]);

c _ коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16].

Значення КПО для природного освітлення:

е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%.

В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3.

Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей згідно з санітарними нормами і правилами, мають природне освітлення.

Таблица 6.3 - Характеристики виробничого освітлення

6.2.5 Статична електрика

Захист від статичної електрики виробляється згідно з санітарно-гігієнічними нормативами допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].

6.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

контроль та профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:

- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,

- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,

- ширина коридору 1,8 м.;

- робоче приміщення повинно мати два виходи;

- відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

6.4 Охорона навколишнього середовища

Задачею законодавства про охорону навколишнього середовища є регулювання відносин у сфері охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідація негативного впливу різноманітної діяльності на навколишнє середовище.

У даному випадку при виконанні роботи не використовуються матеріали і технології, які наносять шкоду навколишньому середовищу. Виконавець роботи використовує санітарно-гігієнічні місця загального користування з розробленою безпечною для навколишнього середовища системою очистки.

В даній роботі використовується ПЕОМ, тому доцільно відмітити, що при масовому виробництві моніторів і комп'ютерів неможна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього “життя” - при виготовленні, експлуатації та після скінчення строку служби.

При виготовленні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, які використовуються в конструкціях приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромидів и полівінілхлорида [ТСО'95, BS 7750]. ТСО'95 включають вимоги зниженого енергоспоживання і обмежують допустимі рівні потужності, які споживаються в неактивному стані.

Робота на використаному ПК не виявляє шкідливої дії на навколишнє середовище. Після витікання строку служби він повністю підлягає вторинній обробці, а також всі використані в даній роботі матеріали допускають нетоксичну переробку після використання .

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі розв'язані основні питання розробки системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, розглянуті вимоги, що пред'являються до системи управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001:2001. Розроблена документована система управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, розглянуті вимоги до світлотехнічної продукції та методів її випробувань. Проведена попередня обробка результатів вимірювання електричного струму витоку.

У дипломній роботі розглянута історія виникнення системи управління якістю та загальні вимоги до неї для світлотехнічного підприємства ТОВ «Люкс». Відповідно до системи управління якістю, були створені схеми впровадження системи управління якістю.

У дипломній роботі розв'язані питання щодо методів контролю під час виготовлення світлотехнічної продукції та вимог до світлотехнічної продукції.

Розроблення сучасної системи управління якістю на світлотехнічних підприємствах у відповідності до міжнародного досвіду являється актуальним та вкрай необхідним для національної економіки. Результати дипломної роботи можуть використовувати всі світлотехнічні підприємства, зацікавлені в підвищенні своєї конкурентоспроможності і ефективності роботи, завдяки наданню більш якісних послуг замовникам.

Також в даній роботі розглянуті питання охорони праці і навколишнього середовища, здійснене техніко-економічне обґрунтування проведення даної роботи, в ході якого було виявлено, що її можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний рівень.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІ

1. Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р.

2. Гамула. - Львів: Видавн. нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - 506 с.

3. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч.посібн.-2-ге вид., перероб. і доп. - Харків: НТУ «ХПІ», 2005.

4. 9001:2000. Системы управления качеством. Основные положения. Введен с 01.10.00.

5. Віт кін Л., СУЯ: нові підходи до проведення аудитів // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2008. - № 1. - С.33-37.

6. Сертификация и подтверждение соответствия в Украине:

Учеб. пособие/ Кондрашов С.И., Константинова Л.В. и др. - Харьков: НТУ «ХПИ», 2006. - 368 с.

7. Момот О.І. Навчальний посібник. - К.:Центр учбової літератури,2007-368 с.

8. Шаповал М.І.Менеджмент якості. - К.:Центр учбової літератури,2005-256 с.

9. ГОСТ 17677-82. ССБТ. Светильники.Общие технические условия. -Введён 02.03.89.

10. Методические указания экономической эффективности НИР бакалаврской работы (научно-исследовательская работа) для АП факультета; Статейко Т.Г. - Харьков 2007 г.

11. Закон України «Про охорону пращ», листопад 2002 р.

12. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат

13. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен 01.01.76.

14. ГОСТ 12.1.038-82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов. - Введен 01.01.88.

15. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введён 01.07.89.

16. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980.

17. НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє з 01.01.00.

18. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.

19. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. -М.: Стройиздат, 1992 г.

20. НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действует с 01.01.87.

21. ДБН В 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

22. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.01.92.

23. ГОСТ 12.1.45-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

24. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений