Організація обслуговування виробництва інструментом і технологічним оснащенням

Кількість одиниць інструменту, що знаходиться на робочих місцях складає 5475 штук, кількість одиниць інструменту, що знаходиться на заточуванні і відновленні 2673 штуки, а кількість одиниць інструменту, що знаходиться в інструментально-роздавальних коморах, видатковий і страховий запас 4809 штук. Розрахуєм розмір цехового оборотного фонду інструментів (експлуатаційного фонду): О_ц =5475+2673+4809=12957 (штук) [19].

Кількість інструменту на робочих місцях за його періодичної подачі розраховується за формулою [15, c.312]:

Z_р.м. = (Т_м/Т_с)*С_пр*n_н + С_пр*(1+К_з), (2.3)

де Т_м - періодичність подачі різального інструменту до робочих місць, год;

Т_с - періодичність зміни інструменту на робочому місці, годин;

С_пр - кількість робочих місць, що одночасно використовують даний інструмент;

n_н - кількість інструментів, одночасно застосовуваних на одному робочому місці;

К_з - коефіцієнт резервного запасу інструменту на кожному робочому місці (К_з=1, на багаторізцевих К_з =2/4) [15, c.313].

Періодичність подачі різального інструменту до робочих місць у термоформувальній дільниці складає 0,3 години, періодичність зміни інструменту на робочому місці складає 0,24 години, кількість робочих місць, що одночасно використовують абразивний інструмент 67, кількість інструментів, одночасно застосовуваних на одному робочому місці 8 штук, а коефіцієнт резервного запасу інструменту на кожному робочому місці К_з=1. Отже, розрахуємо кількість інструменту на робочих місцях за його періодичної подачі у термоформувальній дільниці: Z_р.м.= (0,3/0,24) • 67 • 8+67 • (1+1) = 804 (штуки) [19].

Періодичність зміни інструменту визначається за формулою [15, c.314]:

Т_зм = (t_шт/t_м) • t_ст , (2.4)

де t_шт - штучний час на операцію, хв;

t_м - машинний час на деталеоперацію, хв.

За допомогою штучного часу на операцію, що складає 86 хвилин, та машинного часу на деталеоперацію - 9 хвилин, знайдемо періодичність зміни інструменту у термоформувальній дільниці: Т_зм = (86/9) • 27= 258 (хвилин) [19].

Кількість інструментів, що знаходяться на заточуванні, розраховується за формулою:

Z_р.з = (Т_з/Т_м) • С_пр • n_н , (2.5)

де Т_з - час від надходження інструменту з робочого місця в інструментально- роздавальну комору до повернення його з заточування (для простого інструменту Т_з = 8 годин, для складного Т_з = 16 годин); [15.c.315]

Отже, знаходимо кількість інструментів, що знаходяться на заточуванні (для простого інструмента) для термоформувальної дільниці:

Z_р.з = (8/0,3) • 67 • 8=14294 (штуки) [19]

Кількість інструментів, що знаходяться у запасі в ІРК, визначається за формулою [10,c.316]:

Z_к = Q_в • t_н • (1 + K_з), (2.6)

де Q_в - середньодобова витрата інструменту за період між черговими його надходженнями з ЦІС, шт (Q_в = К_в /360);

t_н - періодичність постачання інструменту з ЦІС у ІРК цеху (як правило, постачання відбуваються 2 рази на місяць, отже, t_н = 15 днів);

K_з - коефіцієнт резервного (страхового) запасу інструменту в ІРК (приймається К = 0,1).

Знаходимо кількість інструментів, що знаходяться у запасі в ІРК у цеху шлакопереробки, при цьому Q_в =356 штук:

Z_к = 356 • 15 • (1+1)=10680 (штук)[19]

Після визначення оборотних фондів інструменту в основних і допоміжних цехах заводу розраховується оборотний фонд інструменту по заводу в цілому, що включає оборотний фонд цехів і запас інструменту в ЦІС [15, c.317]:

Z_об.з = ?Z_ц.і + Z_ціс, (2.7)

де ?Z_ц.і - оборотний фонд інструменту цехів, шт.;

Z_ціс - запас інструменту в ЦІС, шт.

Загальний запас інструменту в ЦІС і ІРК складається з перехідних (видаткового поточного) запасу (Z_в) і резервного (страхового) запасу (Z_min).

Оборотний фонд інструменту цехів дорівнює 23734 штуки, а запас інструменту в ЦІС - 19672 штуки. Тоді оборотний фонд інструменту по заводу в цілому дорівнює: Z_об.з =23734+19672=43406 (штук) [19].

Мінімальний загальнозаводський оборотний фонд інструменту дорівнює сумі запасів інструменту на робочих місцях, у заточуванні і ремонті, плюс резервний (страховий) запас у ІРК усіх цехів і ЦІС [15, c.318]:

Z_об.з.min = ?Z_р.м. + ?Z_р.з. + ?Z_к.min + Z_ЦІСmin, (2.8)

Мінімальний загальнозаводський оборотний фонд інструменту дорівнює Z_об.з.min=867,7+1735,4+2603,1+12147,8=17354 (штуки) [19]

Максимальний оборотний фонд дорівнює мінімальному загальнозаводському оборотному фондові плюс розмір партії постачання інструменту у ЦІС:

Z_об.з.max = Z_об.з.min + Z_р.пост , (2.9)

Максимальний оборотний фонд дорівнює: Z_об.з.max = 17354+19292 = 36646 (штук)[19].

Середня величина загальнозаводського оборотного фонду дорівнює половині суми максимального і мінімального фондів [15, c.319]:

Z_{ср.об.з.} = (Z_об.з.min + Z_об.з.max)/2 (2.10)

Середня величина загальнозаводського оборотного фонду дорівнює: Z_{ср.об.з.} = (17354+36646)/2=27000 (штук) [19].

Середня величина загальнозаводського фонду інструментів за місцем їх перебування розподіляється у такий спосіб (%) [15, c.320]:

?Z_р.м. = 5; ?Z_р.з. = 10; ?Z_к = 15; Z_ЦІС = 70. (2.11)

Розділ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ІНСТРУМЕНТОМ І ТЕХНОЛОГІЧНИМ ОСНАЩЕННЯМ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

Своєчасне забезпечення робочих місць якісним інструментом і оснащенням з мінімальними витратами може бути досягнуте тільки за рахунок безперервного удосконалення організації інструментального господарства на промислових підприємствах, до основних напрямів якого відносяться [8, c.81]:

- централізація і спеціалізація виробництва інструмента (у першу чергу, стандартного технологічного оснащення);

- стандартизація й уніфікація спеціального оснащення, його вузлів і деталей, розширення використання універсально-складальних пристроїв (УСП), універсально-налагоджувальних пристроїв (УНП), складально-розбірних пристроїв (СРП), агрегованих переналагоджувальних пристроїв (АПП) та ін.;

- розширення номенклатури відновлюваного па підприємствах технологічного оснащення;

- удосконалення методів забезпечення робочих місць інструментом і оснащенням;

- поліпшення роботи інструментальних складів і цехової інструментально-роздавальної комірок на основі поглиблення спеціалізації складів і автоматизації складських операцій;

- впровадження прогресивних систем оперативно-виробничого планування й обліку діяльності інструментального господарства на промислових підприємствах;

- удосконалення організації контролю за станом технологічного оснащення і дотриманням правил його експлуатації;

- подальше удосконалення управління діяльністю інструментального господарства підприємства на основі впровадження підсистеми АСКВ “Інструментальне обслуговування” [8, c.82].

В організації і плануванні інструментального господарства на промислових підприємствах є значні резерви, використання яких забезпечує подальше підвищення ефективності виробництва [8, c.83].

Перерахуємо основні з них по областям.

1. В області проектування випущеної продукції й технологій її виробництва:

- спрощення конструкції (структури продукції);

- уніфікація в стандартизація продукції, типізація технологічних процесів;

- контроль технологічності конструкцій;

- застосування при проектуванні наукових підходів і методів оптимізації [8, c.84].

2. В області проектування і виробництва технологічного оснащення:

- уніфікація і стандартизація оснастки, її складових частин і конструктивних елементів;

- розширення використання універсально-збиральних, універсально-налагоджувальних і збирально-розбірних пристосувань, агрегованих переналагоджувальних пристосувань та ін.

- застосування систем автоматизованого проектування на основі класифікації і кодування технологічної оснастки [8, c.85].

3. В області ремонту та відновлення інструменту і оснащення:

- застосування прогресивних систем та обладнання для ремонту інструменту і оснастки;

- розширення фронту робіт з централізованого відновлення і ремонту інструмента та оснастки на підприємстві [8, c.86].

4. В області організації роботи інструментального господарства:

- застосування прогресивних систем і методів забезпечення робочих місць інструментом і оснасткою;

- організація роботи ЦІС і ІРК на основі автоматизації складських операцій;

- створення спеціалізованих складів інструмента і технологічної оснастки;

- впровадження передових систем оперативно-виробничого планування і обліку;

- удосконалення форм контролю і технічного нагляду за станом інструмента і оснастки, а також дотримання правил їх експлуатації [8, c.87].

Розрахуємо проектну витрату технологічного оснащення на виробничу програму після удосконалення організації виробництва.

За введення централізованого заточування виникають додаткові витрати на заробітну плату робітників - заточників, на утримання, ремонт і амортизацію устаткування і приміщень для централізованого заточування, а також значно збільшується кількість інструменту, що знаходиться в обороті (на робочих місцях, в ІРК і в заточуванні), і витрати на його утримання і збереження. У зв'язку з цим ступінь централізації має бути економічно обґрунтована, тобто підраховані приведені витрати за варіантами. Розрахунок робиться на річний обсяг споживаного інструменту [8, c.88].

Приведені витрати визначаються за формулами:

- при заточенні самими виробничими робітниками:

З₁ = ?К_р.і • N_з.і • (С_m.і + S_пр.і) • t_з.і + Р_у.е.ус. + Е_н • К₁(3.1)

- при централізованому заточенні:

З₂ = ?К_р.і • N_з.і • С'_m.і • t'_з.і + Р_{у.е.ус.п} + Е_н • К₂,(3.2)

де n - кількість найменувань інструментів, що переточуються, (і=1,2,… n);

К_р.і - річна витрата і-го інструменту;

N_з.і - кількість заточень і-го інструменту до його повного зношення;

С_m.і, С'_m.i - годинна заробітна плата відповідно основного робітника і робітника-заточника;

S_пр.і - вартість 1 години простою верстата основного робітника під час переточування i-того виду інструменту;

t_з..і , t '_з.і - час одного заточування і-го виду інструменту відповідно основним робітником і робітником-заточником;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

K₁, К₂ - вартість виробничих факторів відповідно за першим і другим варіантами організації заточування інструменту;

Р _у.е.ус., Р _{у.е.ус.п} - витрати на утримання і експлуатацію устаткування і площ за першим і другим варіантами [8, c.89].

У більшості випадків централізоване заточування інструмента дає значний економічний ефект.

Зробимо розрахунок приведених витрат для визначення економічного ефекту:

- при заточенні самими виробничими робітниками:

З₁=((95•27)+(14•34)+(42•16)+(33•41))•(1,75+0,95)•0,33+17420+0,15•9542=

=23365,11(грн.) [19]

- при централізованому заточенні:

З₂=((95•27)+(14•34)+(42•16)+(33•41))•1,52•0,25+13478+0,15•10346=16954,98 (грн.)[19]

Отже, після удосконалення організації виробництва, економічний ефект буде складати Е_еф=(З₁-З₂)*Q_в=(23365,11-16954,98)*2756=17666307 (грн.). Таким чином, витрати які ми вкладемо в удосконалення організації виробництва окупляться.

ВИСНОВКИ

Таким чином, інструментальне господарство підприємства - це сукупність спеціальних підрозділів (цехів, відділів, бюро і т.д.), зайнятих проектуванням, придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструмента і технологічної оснастки, а також їх обліком, зберіганням та видачею в цехи і на робочі місця.

Передумовами раціональної організації інструментального господарства є класифікація й індексація інструмента і технологічного оснащення, що дозволяють усе різноманіття оснащення звести до єдиної системи угруповання за одним головним чи декількома основними ознаками. У результаті цього переборюються труднощі, пов'язані з організацією обліку, збереження і видачі оснащення, а також з організацією виробництва і придбання його у потрібних кількостях. Правильна організація діяльності інструментального господарства, що включає планування, облік, зберігання, ремонт і відновлення інструмента, неможлива без чіткої класифікації й індексації інструмента.

Для визначення потреби в оснащенні для термоформувальної дільниці зробила розрахунки за двома методами:

- за нормами оснащення;

- за нормами витрат (розрахунковий).

Розрахувавши витрату універсального різального інструменту за допомогою норм оснащення для термоформувальної дільниці отримала 83 штуки, а витрата універсального вимірювального інструменту за нормами витрат інструменту у нашому цеху буде складати 371 штуку.

Внаслідок удосконалення організації виробництва отримали економію витрати інструменту за 2010 рік у розмірі 6460,13 грн., а економічний ефект склав 17666307 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабічев М.П. Організація управління промисловим підприємством. - К.: КНЕУ, 2004. - 90 с.

2. Васильков В.Г. Органзація виробництва: Навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.

3. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник / За ред.. професора П.К. Кучеби. - Донецьк: ТОВ “ Юго-Восток; Лтд ”, 2002. - 341 с.

4. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. - СПб: Питер, 2002. - 320 с: ил. - (Серия “Теория и практика менеджмента”).

5. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва. - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. - 550 с.

6. Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. - К.:Знання, 2007. - 678с. - (Вища освіта ХХІ століття).

7. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. - К.: Центр навч. літ., 2006. - 487 с.

8. Желябіна Н.К. Організація та планування виробництва. - Запоріжжя: ЗДІА, 2006. - 174 с.

9. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000. - 144 с.

10. Ліпич Л.Г., Морохова В.О., Московчук А.Т. Організація виробництва. - Луцьк: Ред.-видавничий відділ ЛДТУ, 2002. - 256 с.

11. Михайловська О.В. Операційний менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2008. - 584с.

12. Організація виробництва: Навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. - К.: Лібра. 2003. - 336с.

13. Оробчук М.Г., Максимів Б.М., Марченко О.М. Організація і планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - 335.

14. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. - К.: Центр навч. літ., 2005. - 243 с.

15. Петрович Й.Л., Захарчин Г.М. Організація виробництва. - Львів: Магнолія плюс, 2006. - 398 с.

16. Р.Б. Тян, І.В. Багрова Організація виробництва: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Багрової І.В. - Київ, Центр навчальної літератури, 2005. - 248с.

17. Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: “ Каравела ”, 2003. - 432 с.

18. Ястремська О.М. Організація діяльності підприємства навчальної дисципліни “ Операційний менеджмент ”. Навчальний посібник.Ч.1/ О.М. Ястремська, В.Ф. Годзік, Т.М. Хміль, Л.О. Кіржнер, І.В. Калмін. - Харків : Вид. ХНЕУ,2008. - 224с. (Укр.мов.)

Размещено на Allbest.ru