Боротьба з метаном, шахтним пилом і захист шахти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

шахта вентилятор вугільний гірничий

Вугільна промисловість України є основою всього господарства. 38% здобутого в республіці вугілля йде на вироблення електроенергії, 22% - на коксування і вироблення чавуну і сталі, 11% споживається населенням, 3% йде на комунальні послуги, 26% - решті споживачів.

На даний час вугільна промисловість знаходиться в кризовому стані. Потужність пластів в Донбасі складає в середньому 1 м. Шахти відрізняються високою газоносністю. На багатьох шахтах температура повітря перевищує гранично допустимі санітарні норми, 10% шахт здано в експлуатацію ще в довоєнні роки і термін їх служби перевищує 50 і більше років, 50% шахт не реконструювалися з початку їх експлуатації, 38% шахт працюють на глибині більше 1000 м. До 2010 року середня глибина шахт склала 800 м, а на деяких шахтах гірничі роботи ведуться на глибині 1300 м. З 257 шахт і шахтоуправлінь лише 28 шахт мають потужність більше 1,2 млн т. вугілля в рік, а 50 шахт здобувають менше 300 тис т в рік. А на деяких шахтах продуктивність праці складає менше 15 тис т в місяць, середня потужність шахт Донбасу 1800 т/доб.

Тому з року в рік зменшується видобуток вугілля. Так, в 1979 році було здобуто 218 млн т вугілля, в 1995 році - 88 млн т, а в 2011 році - 80 млн т. Ціна на вугілля перевищила світові ціни, споживачі відмовляються від вітчизняного вугілля. Лише 80 шахт працює задовільно і є рентабельними, а останні - збиткові.

Необхідна величезна робота по наведенню ладу в галузі. Розробляється політика закриття нерентабельних і безперспективних шахт, де запаси вугілля в надрах незначні, але цю політику необхідно вести з урахуванням соціального захисту шахтарів (створення необхідних робочих місць, будівництво нових шахт). Не дивлячись на такі складні умови ведеться робота із створення нової техніки. Це дуже важливе завдання, оскільки 65 - 80% підготовчих і очисних вибоїв використовують техніку, що відслужила свій термін експлуатації. На Україні є 79 машинобудівних і ремонтно-механічних заводів, але в даний час ці заводи працюють на рівні менше 505 своєї потужності, а деякі закриті взагалі. Але конструкторські бюро і НДІ створюють нове устаткування, наприклад комплекти КМ-98Д (Дружковка), стрічкові конвеєри з шириною стрічки 800 і 1000 мм (Червоний Промінь і Харків), ВМП типа КМЕ (Красноармейськ), посадочна крепі «Супутник», прохідницькі комбайни КПГ, КПУ і ККД (Горловка), механізовані комплекси МКД-90 нового технічного рівня трьох типорозмірів для пластів потужністю 0,85 - 2,0 м. Створені нові потужні очисні комбайни ГШ -500 і ГШ-200Б, прохідницькі комбайни П-100, П-160, П-220 і П-500, КСП-32 і КСП-22, КПЗ. Ці комбайни займуть місце комбайнів ГПКС і 4ПП-2М.

У машинобудуванні ведеться політика забезпечення галузі устаткуванням власного виробництва. Всі ці заходи повинні вивести галузь з глибокої кризи.



1. Коротка гірничо-геологічна характеристика шахтного поля

Шахтоуправління «Самсонівська - Західна» є відособленим підрозділом ПАТ «Краснодонвугілля», знаходиться на території Краснодонського району Луганськой області. Це підприємство здійснює здобич корисної копалини (вугілля) підземним способом і відвантаження його споживачам через центральну збагачувальну фабрику (ЦОФ) на коксохімічні затону (КХЗ) і па-ливні електростанції (ТЕС).

Ділянка шахти «Самсонівська-Західна» межує на півночі плоскістю надвига «А» з кордоном між ділянкою Ново-Ановським, на сході з ш/у. «Молодогвардійська», південним кордоном шахти є Самсонівський надвиг, західною «Успенська глибока перспектива». Межі поля ш/у. «Самсонівська - Західна» визначені в ув'язці з кордонами сусідніх шахт ділянок.

Здана в експлуатацію в 1999 роки з проектною потужністю 1,5 млн. т. вугілля в рік.

Шахтне поле 13 км по простіру і 2,5 - 3,5 км по падінню. Розкриття здійс-нюється центральними: головним, допоміжним, а також 3-мя фланговими вен-тиляційними стовбурами. Спосіб провітрювання всмоктуючий, схема провіт-рювання секціонна

Кам'яновугілльнє відкладення поля шахти «Самсонівска-Західна» ха-рактерізується наявністю 9 вугілльних пластів (M₅₁, M₃₁, l3_B, K₇₁^B, K₇₆, K₆, K₅, K₂^н, I₃₁).

Промислові запаси мають три робочих пластів K₂^н, I₃₁, l3_в

На цей час відроблюється пласт k₂^н.



2. Схеми і способи вентиляції вугільних шахт

Схемою вентиляції шахти називається певний порядок розподілу і руху повітря по гірничих виробках, обумовлений взаємним розташуванням вибоїв, гірничих виробок і вентиляційних споруд.

Залежно від взаємного розташування гірничих виробок, по яких проходять вхідні і витікаючі вентиляційні струмені, розпізнають наступні схеми вентиляції шахт:

1. Центральна:

- із центрально - здвоєним розташуванням стовбурів;

- із центрально - віднесеним розташуванням стовбурів.

2. Флангова:

- крильєва - коли, провітрювання очисних вибоїв центральне крило має одну спільну виробку для витікаючого струменя;

- групова - коли, одна виробка для витікаючого струменя не для всього крила, а лише для групи ділянок даного крила;

- дільнична - коли кожна ділянка має свою виробку для витікаючого струменя.

3. Комбінована, така, що має елементи центральної і флангової схем.

Центральна схема вентиляції шахт має наступні переваги: відсутність необхідності в додаткових вентиляційних стовбурах; можливість створення різних струменів після закінчення проходки стовбурів; зручність обслуго-вування і керування однією вентиляційною установкою.

Недоліки: велика депресія, необхідність підтримувати вентиляційні горизонти у відпрацьованій частці шахтного поля, складність боротьби з вито-ками повітря і неможливість вживання схеми при нагнітальному і нагнітально - всмоктуючому способах вентиляції.

Флангова схема може застосовуватися у поєднанні зі всмоктуючим, нагнітальним і нагнітально - всмоктуючим способами вентиляції.

Крильєва і групова флангові схеми у поєднанні зі всмоктуючим способом вентиляції мають наступні переваги: відносна постійність навантаження на вентилятор і менша в порівнянні з центральною схемою максимальною депресією; меншими витоками у вентиляційній мережі; великими можливостями боротьби з витоками в установках вентиляторів; можливість регулювання повітрярозподілення в шахті за рахунок зміни навантаження на вентилятори; великим числом виходів з шахти.

Недоліки: необхідне проведення додаткових капітальних виробок; велика кількість вентиляторних установок і гірші умови їх обслуговування; складність реверсування вентиляційних струменів і автоматизації управління установками вентиляторів.

Для забезпечення руху певної кількості повітря по гірничих виробках в необхідному напрямі треба створити перепад тиску залежно від того, яким чином створюється перепад тиску в системі гірських вироблень, розрізняють всмоктуючий, нагнітальний і нагнітально - всмоктуючий способи вентиляції.

Схема вентиляції ш/у «Самсонівська - Західна» - комбінована, спосіб вентиляції - всмоктуючий.



3. Розрахунок кількості повітря для провітрювання виємкової ділянки 9-ї східної лави пл. к₂^н

3.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання 9-ї Східної лави пл. К₂^н

Визначення витрати повітря для провітрювання очисного вибою по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

Q_оч = , м³/хв (3.1)

де Q_оч - витрата повітря для провітрювання очисної виробки, м³/хв

I_оч - газовиділення в очисній виробці, м³/хв

I_оч = 16 м³/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з очисної виробки вентиляційного струменя, %

С = 1%;

С₀ - концентрація газу у тих вентиляційних струменях, що поступають на ділянку, %

С₀ = 0,05%

k_н - коефіцієнт нерівномірності метановиділення

k_н = 1,33

Дані підставляємо у формулу (3.1) та отримуємо:

Q_оч = = 1473,7 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави при максимальному навантаженні на лаву по газовому чиннику

Визначаємо витрату повітря по газовому чиннику за формулою:



Q_оч = Q_{оч max} · k_оз = 60 · S_{оч min} · V_max · k_оз, м³/хв (3.2)

де Q_{оч max} - максимальна витрата повітря, яку можна подати в очисну виробку, м³/хв;

k_оз - коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосередньо прилеглого до привібійного

k_оз = 1,3;

S_{оч min} - мінімальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м²

S_{оч min} = 3,8 м²

V_max - допустима за ПБ максимальна швидкість руху вентиляційного струменя в привібійному просторі очисної виробки, м/с

V_max = 4 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.2) та отримуємо:

Q_оч = 60 · 3,8 · 4 · 1,3 = 1185,6 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави по числу людей

Визначаємо витрату повітря по числу людей за формулою:

Q_оч = 6 · n_чол · k_оз = 6 · 24 · 1,2 = 173 м³/хв (3.3)

де n_чол - найбільше число людей, що одночасно працюють в очисній виробці

n_чол = 21;

Визначення витрати повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику

Визначаємо витрату повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику за формулою:

Q_оч = 60 · S_{оч min} · V_опт · k_оз = 60 · 3,8 · 1,6 · 1,3 = 474,3 м³/хв (3.4)

де V_опт - оптимальна швидкість повітря в привібійному просторі лави, м/с

V_опт = 1,6 м/с

Для подальших розрахунків приймаємо найбільше значення витрати повітря, що знайшли по виділенню метану і яке дорівнює 1473,7 м³/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря по швидкості:

- по мінімальній швидкості повітря в очисній виробці:

Q_оч ? S_{оч min} · k_оз = 60 · S_{оч max} · V_min · k_оз, м³/хв (3.5)

де S_{оч max} - максимальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м²

S_{оч max} = 5,6 м²;

V_min - мінімально допустима швидкість повітря в очисній виробці згідно ПБ, м/с

V_min = 0,25 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.5) та отримуємо:

1473,7 ? 60 · 5,6 · 0,25 · 1,3 м³/хв

1473,7 ? 109,2

- по максимальній швидкості повітря в очисній виробці

Q_оч ? Q _{оч mах} · k_оз = 60 · S_{оч min} · V_max · k_оз, м³/хв (3.6)

1473,68 ? 60 · 3,8 · 4 · 1,3 м³/хв

1473,68 ? 1185,6

Якщо не виконуються умови перевірки то потрібне застосування дегазації.

Для цього визначаємо коефіцієнт дегазації. Коефіцієнт дегазації (К_дег), при якому забезпечується нормальне по чиннику вентиляції провітрювання, визначаємо за формулою:

К_дег = 1 - (3.7)

де I_розр - розрахункова метаноносність лави по чиннику вентиляції, м³/хв

Визначається за формулою:

I_розр = = = 9,12 м³/хв (3.8)

I_абс - абсолютне метановиділення, м³/хв

I_абс = 10 м³/хв

Оскільки I_абс > I_розр то необхідне застосування дегазації.

Дані підставляємо у формулу (3.7) та отримуємо:

К_дег = 1 - = 0,08

Знаючи коефіцієнт дегазації, визначаємо витрату повітря за формулою:

Q_{дег оч} = Q_оч · (1 - К_дег) = 1473,68 · (1 - 0,08) = 1355,78 м³/хв (3.9)

Тоді виконується умова перевірки:

1355,78 ? 1473,7.

3.2 Розрахунок для провітрювання виїмкової ділянки 9-ї Східної пл. К₂^н

Визначення витрати повітря для провітрювання виїмкової ділянки по газах, що постійно виділяються

При схемі провітрювання 3-В витрата повітря визначається за формулою:

Q_уч = = = 2326,3 м³/хв (3.10)

Визначення витрати повітря за швидкістю руху повітря в при забійному просторі лави (оптимальною по пиловому чиннику, максимальною або мінімальною), а також по людях для схеми провітрювання типу 3-В

Визначаємо за формулою:

Q_дел = Q_оч · + 60 · S · V_min, м³/хв (3.11)

де К_{ут. тр} - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір в прибудовах виїмкової ділянки

К_{ут. тр} = 1,7

Дані підставляємо у формулу (3.11) та отримуємо:

Q_дел = 1473,7 · + 60 · 5,3 · 0,25 = 2006,6 м³/хв

Для провітрювання виїмкової ділянки приймаємо витрату повітря 2006,6 м³/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря

- за швидкістю:

Q_дел ? Q_{оч max} · К_{ут. тр} = 60 · S_{оч max} · V_max · К_{ут. тр}, м³/хв (3.12)

2006,6 ? 60 · 5,6 · 4 · 1,7 = м³/хв

2006,6 ? 2970,3

- по людях:

Q_дел ? 6 · n_чол, м³/хв (3.13)

де n_чол - максимальна кількість людей, що одночасно працюють на виїмковій ділянці,

n_чол = 21

Дані підставляємо у формулу (3.13) та отримуємо:

2006,6 ? 6 · 21= 126 м³/хв

2006,6 ? 126.



4. Розрахунок витрати повітря для провітрювання тупікової виробки 9-го східного конвеєрного штреку пл. к₂^н

4.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання привібійного простору 9 - го Східного конвеєрного штреку пл. К₂^н

Визначення витрати повітря по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = , м³/хв (4.1)

де Q_з.п - витрата повітря, яку необхідно подавати в привібійний простір тупікової виробки, м³/хв

I_з.п - метановиділення на привібійній ділянці, м³/хв

I_з.п = 0,6 м³/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з виробки вентиляційному струмені, %

С = 1%

С₀ - концентрація метану в струмені повітря, що поступає в тупікову виробку, %

С₀ = 0,05%

Дані підставляємо у формулу (4.1) та отримуємо:

Q_з.п = = 63,2 м³/хв

Визначення витрати повітря по людях

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 6 · n_{чол з.п}, м³/хв (4.2)



де n_{чол з.п} - найбільше число людей, що одночасно працюють в привібійному просторі тупікової виробки

n_{чол з.п} = 15 чол.

Дані підставляємо у формулу (4.2) та отримуємо:

Q_з.п = 6 · 15 = 90 м³/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості повітря у виробці

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 60 · V_{n. min} · S, м³/хв (4.3)

де V_{n. min} - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в тупіковій виробці, м/с

V_{n. min} = 0,25 м/с;

S - площа поперечного перетину виробки в світлі, м²

S = 11 м²

Дані підставляємо у формулу (4.3) та отримуємо:

Q_з.п = 60 · 0,25 · 11 = 165 м³/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості в привібійному просторі тупікової виробки залежно від температури

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 20 · V_{з. min} · S, м³/хв (4.4)

де V_{з. min} - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в привібійному просторі виробки залежно від температури, м/с

V_{з. min} = 0,6 м/с

Дані підставляємо у формулу (4.4) та отримуємо:

Q_з.п = 20 · 0,6 · 11 = 132 м³/хв



4.2 Розрахунок повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначаємо за формулою:

Q_п = , м³/хв (4.7)

де I_п - метановиділення у тупіковій виробці, м³/хв

I_п = 0,6 м³/хв;

Дані підставляємо у формулу (4.7) та отримуємо:

Q_п = = 63 м³/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки по людях

Визначаємо за формулою:

Q_п = 6 · n_чол.п = 6 · 10 = 60 м³/хв (4.8)

де n_чол.п - найбільше число людей, що одночасно працюють у всій тупіковій виробці

n_чол.п = 10

Для провітрювання всієї тупікової виробки приймаємо витрату повітря рівною 165 м³/хв

4.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання (ВМП)

Перевіряємо правильність вибраного діаметру трубопроводу залежно від довжини трубопроводу і витрати повітря

Перевіряємо за формулою:

d_тр = 0,3 · , м (4.9)

d_тр = 0,3 · = 0,6 м

На основі праці шахти приймаємо d_тр = 0,8 м.

Визначаємо подачу вентилятора

Визначаємо за формулою:

Q_в = Q_з.п · К_ут.тр = 165 · 1,6 = 264 м³/хв = 4,4 м³/с (4.10)

де К_ут.тр - коефіцієнт витоку повітря для гнучких вентиляційних трубопроводів з труб типу 1А і 1Б при довжині ланки 20 м

К_ут.тр = 1,6

Визначаємо тиск вентилятора, що працює, на гнучкий вентиляційний трубопровід (депресія трубопроводу)

Визначаємо за формулою:

h_в = Q_в² · R_тр.г · ( + 0,41)², даПа (4.11)

де R_тр.г - аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоку повітря. Визначається за формулою:

R_тр.г = r_тр · (l_тр + 20d_тр · n₁ + 10d_тр · n₂), Кл (4.12)

де r_тр - питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл/м

r_тр = 0,0161 Кл/м;

n₁, n₂ - число поворотів трубопроводу на 90? та 45? відповідно

n₁, n₂ = 1; 0

Дані підставляємо у формулу (4.12) та отримуємо:

R_тр.г = 0,0161 · (870 + 20 · 0,8 · 1 + 10 · 0,8 · 0) = 14,3 Кл

Дані підставляємо у формулу (4.11) та отримуємо:

h_в = 4,4² · 14,3 · ( + 0,41)² = 167,4 даПа

Вибираємо ВМП

При використанні вентиляційного трубопроводу з гнучких труб типу 1А і 1Б можна вибрати вентилятор по таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Qз.п, м3/с	0	0,25Qз.п	0,5 Qз.п	0,75 Qз.п	Qз.п	1,25 Qз.п
kут.тр	0	0,4	0,8	1,2	1,6	2
Qв, м3/с	0	1,1	2,2	3,3	4,4	5,5
hв, даПа	0	41,93	83,86	125,79	167,72	209,65

Для провітрювання 9 - го східного конвеєрного штреку пл. К₂^н на проектну довжину 870 м підходить вентилятор типу ВМ - 6.

Рисунок 4.1 - Графік аеродинамічних характеристик вентиляційного трубопроводу і вентилятору ВМ - 6



Визначення витрати повітря в місці установки вентилятора

Визначаємо за формулою:

Q_вс ? 1,43 · Q_в · k_р, м³/хв (4.13)

де k_р - коефіцієнт; k_р = 1 (для ВМП з не регулюючою подачею)

Дані підставляємо у формулу (4.13) та отримуємо:

Q_вс ? 1,43 · 264 · 1 = 377,5 м³/хв

В результаті для провітрювання конвеєрного штреку витрату повітря приймаємо: Q_з.п = 165 м³/хв, Q_в = 264 м³/хв, Q_вс = 377,5 м³/хв.



5. Боротьба з метаном, шахтним пилом і протипожежний захист шахти

5.1 Боротьба з метаном

Для боротьби зі скупченням метану в гірничих виробках розроблений комплекс заходів газового режиму. До цих заходів входять наступні розділи: вибір системи розробки, способи управління покрівлею і виїмковими механізмами, при вживанні яких скупчення метану було найменшим. Зокрема слід віддавати перевагу системам, що вимагають найменше число глухих вибоїв, виробок, що особливо повстають, де газу найймовірніше; керування покрівлею повним обваленням, при якому гірський тиск перерозподіляється у виробленому просторі, а вугільний масив біля вибою менше піддається руйнуванню, чим за наявності закладки виробленого простору; механізмам здобичі, що дають найменше подрібнення вугілля, а отже, менш інтенсивне газовиділення. У лаві №46 пл. i¹₃ прийнята система розробки довгими стовпами по простяганню. Відробіток лави ведеться зворотним ходом, спосіб керування покрівлею - повне обвалення.

Зниження змісту метану в гірських виробленнях здійснюється засобами вентиляції і дегазації.

Ведеться постійний контроль змісту газу в копальневій атмосфері за допомогою приладів - інтерферометрами типа ШІ-10, ШІ-11, ШІ-12, переносними приладами газового контролю типа «Сигнал-2» і «Сигнал-5», стаціонарними приладами газового контролю типа АМТ і індивідуальними сигналізаторами метану типа СМС-1. Контроль проводять особи змінного нагляду ділянки, працівники ділянки ВТБ, бригадири і ланкові і майстри-підривники. Місця і періодичність контролю встановлюються начальником ВТБ і затверджуються головним інженером шахти.



5.2 Шахтний пил

Для зменшення пилестворення складені заходи, перешкоджаючі утворенню пилу і пилової хмари. До них відносяться всі заходи, направлені на зниження запиленої повітря для боротьби з професійною шкідливістю пилу - ефективне провітрювання, зрошування пилу на місцях її освіти, попереднє зволоження та ін.

Розроблені заходи щодо попередження і локалізації вибуху вугільного пилу. До них відносяться заходи - осланцювання і обмивання гірських виробок, білення, установка сланцевих і водяних заслонів, установка туманостворних завіс і водорозпилюючих завіс, гідрозабійки та ін.

5.3 Протипожежний захист шахти

Для захисту гірських вироблень передбачені всі встановлені нормами і правила міри - кріплення у всіх виробках, устаткування і матеріали, що не згорають, протипожежний склад, розміщення у виробках первинних засобів пожежогасіння, протипожежні двері. Розроблений і затверджений проект протипожежного захисту шахти. У всіх гірських виробленнях прокладений пожежно - зрошувальний трубопровід. Вода з поверхні по пожежному трубопроводу d =200 мм, що знаходиться в допоміжному стовбурі, подається на горизонт і далі по протипожежному трубопроводу в гірничі виробки. Головні конвеєрні відкатувальні і вентиляційні виробки обладнані пожежозрошувальнми трубопроводами d =150 мм, а дільничні d =100 мм. На приводах і натяжних голівках стрічкових конвеєрів встановлені автоматичні пристрої пожежогасіння типа УВПК.

Для запобігання пожеж і вибухів на розподільчих пунктах дільничних виробок встановлена автоматична система локалізації спалахів метану і вугільного пилу в початковій стадії виникнення типа СЛВА.



6. Організація роботи ділянки вентиляції і техніка безпеки

На кожній шахті має бути організована ділянка вентиляції і техніки безпеки (ВТБ). Ділянку ВТБ очолює начальник вентиляції, який підкоряється безпосередньо головному інженерові шахти. У розпорядженні начальника ВТБ знаходяться - заступники ділянки, заступник ділянки по газодинамічних явищах (ГДЯ), можливо заступник ділянки по буропідривних роботах, помічники ділянки по аеродинамічних питаннях, протипожежного захисту, СЛВА, механік, помічник його по автоматизованої системи контролю метану і газового захисту, гірські майстри майстер, майстер і працівники лампової, робітники. Освіта і стаж ІТР, необхідні для заняття посади на ділянці регламентоване ПБ, а їх обов'язки, права і відповідальність - типовими посадовими інструкціями ІТР і службовців шахти.

Вентиляційний план - є схемою гірських вироблень, на якій нанесені умовними позначеннями всі вентиляційні пристрої і напрями повітряних струменів.

Біля кожної станції виміру на вентиляційних планах указується - швидкість струменя у виробці, м/с; витрата повітря, м³/хв., і площа виробки в світлу, м²; біля ВГП, допоміжні вентилятори і ВМП - тип вентилятора, його продуктивність і депресія, можливість реверсу стаціонарні і тимчасові підземні установки дегазацій, газопроводи дегазацій і свердловини, пробурені з поверхні, повітроохолоджувальні пристрої з вказівкою їх типа і холодовиробництва; калориферні установки з вказівкою їх типа і поверхні нагріву, пилевідсасуючі установки, що газовідсисають вентилятори, водяні і сланцеві заслони, завіси і пиловловлюючі пристрої, телефони, датчики стаціонарної автоматичної апаратури контролю змісту газу метану і витрати повітря.

У таблиці на схемі вентиляції повинні приводиться:

- категорія шахти по газу;

- небезпека по пилу;

- абсолютна газоносність, м³/хв.;

- відносна газоносність, м³/хв.;

- спільна витрата повітря (фактична і розрахункова), що поступає в шахту;

- витоки повітря; зовнішні - у відсотках від подачі вентилятора і внутрішні - у відсотках від витрати повітря що поступає в шахту.

Вентиляційний план повинна мати кожна шахта. Всі зміни, що відбуваються в розташуванні вентиляційних пристроїв, а також у напрямі вентиляційних струменів, повинні наголошуватися на вентиляційному план не пізніше чим через добу і складається не рідше за один раз в півріччя.

До вентиляційного плану повинна прикладена записка пояснення, перелік заходів щодо забезпечення провітрювання шахти і схема вентиляційних з'єднань.

Пояснювальна записка складається один раз на рік і до неї входять наступні документи:

- перелік пластів вугілля, схильних до самозаймання, небезпечні по гірських ударах, небезпечні по пилу, небезпечні по суфлярним виділеннях і небезпечні по раптових викидах вугілля і газу;

- спосіб і схема провітрювання;

- тип ВГП (робочих і резервних) і допоміжних вентиляційних установок, їх фактична подача і тиск, а також максимально можлива подача при роботі на дану мережу, швидкість обертання коліс, кут установки лопаток (для осьових вентиляторів), технічний стан вентиляторів, можливість реверсування;

- наявність установок дегазацій, тип вакуумних насосів, їх число, подача і витрата метану, що відсасується;

- число і тип ВМП;

- число очисних вироблень, що провітрюються послідовно;

- число випадків загазовування очисних і підготовчих виробок за рік, аналіз причин загазовування і ефективність заходів, що приймаються;

- список вимірювальних приладів, що маються, і потреба в них.

Заходи щодо забезпечення провітрювання шахти складаються на рік розбиттям по кварталах у відповідністю з програмою розвитку гірських робіт.

Розрахунок витрати повітря проводиться двічі в рік і коректується при кожному зміною геологічних і гірничотехнічних умов.

Звітність по вентиляції шахти, згідно ПБ, включає наступні основні документи:

- книга вимірів метану і обліку загазований (підвищеною концентрацій вуглекислого газу);

- журнал обліку результатів аналізів проб повітря на запилену;

- книга обліку роботи ВГП.

Створена автоматична система газового захисту, телевиміру концентрації метану і витрати повітря «АТМОС». Система складається з двох структурно і функціонально взаємозв'язаних часток; підземної апаратури і каналів зв'язків, пульта збору і обробки інформації. (АЗОТ, Вітер, КАГИ).

Автоматична система забезпечує:

- збір, накопичення і обробку інформації про концентрацію метану і витрати повітря у витікаючих струменях виїмкових ділянок;

- розрахунок необхідних витрат повітря;

- дистанційне управління аеродинамічними опорами дільничних і групових регулювальників витрати повітря;

- дистанційне управління продуктивністю ВГП;

- видача контрольній інформації про стан провітрювання виїмкової ділянки після переходу на новий режим провітрювання.



Список використаних джерел

1. Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт, Києв 1994 р.

2. Правила безпеки вугільних шахт, Київ 2010 р.

3. Правила протипожежного захисту вугільних шахт, Києв 2004 р.

4. Руководсво по боротьбі з пилом на вугільних шахтах, М. Надра 1976 р.

5. Збірка інструкцій до ПБ вугільних шахт т.т. 1,2., Києв. 2004 р.

6. Правила технічної експлуатації вугільних і сланцевих шахтах Києв.2007 р.

7. Ігнатенко. Б.А. Вентиляція, підземні пожежі і рятувальник справа, М. Надра 1975 р.

8. Хейфіц. С.Я., Балтайтіс. В.Я. Охорона праці і справа рятувальника М. Надра 1978 р.

Размещено на Allbest.ru