Метрологічне забезпечення сертифікаційних випробувань газових опалювальних котлів

Принципова схема занулення у мережі однофазного струму до 1000 В наведена на рисунку 5.2.

1 - корпус електроустановки; 2 - апарати захисту від струмів короткого замикання (КЗ) (запобіжники, автоматичні вимикачі і т.ін.); НЗ - нульовий захисний провідник; НР - нульовий робочий провідник; R₀ - опір заземлення нейтралі обмотки джерела струму; Ф - фазний провід; R_n - опір повторного заземлення нульового захисного провідника; I_K - струм короткого замикання (КЗ); I_H - частина струму КЗ, що протікає через нульовий захисний провідник; I_З - частина струму КЗ, що протікає через землю

Рисунок 5.2 - Принципова схема занулення у однофазній мережі до 1000В

Принцип дії занулення полягає в перетворені замикання на корпус у однофазне коротке замикання (замикання між фазним і нульовим захисним провідниками з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту, який селективно відключає ушкоджену електроустановку від мережі живлення).

Чим більше струм однофазного короткого замикання І_К, тим швидше і надійніше відбудеться відключення ушкодженого споживача.

Існує три важливих елементи занулення:

- нульовий захисний провідник, що забезпечує необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання (I_k) шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором. З цією метою підбирають нульовий захисний провідник з відповідною провідністю - провідність нульового захисного провідника повинна складати не менш 50 % від повної провідності фазного провідника;

- заземлення нейтралі обмоток джерела струму, що живить мережу, необхідне для зниження напруги зануленних корпусів (а, отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;

- повторне заземлення нульового захисного провідника знижує напругу щодо землі зануленних корпусів у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного провідника.

Метою повного розрахунку занулення є визначення умов, при яких відбувається надійне та швидке відключення пошкодженого приладу від мережі та забезпечення безпеки дотику людини до зануленних частин обладнання у аварійний період. Занулення повинно розраховуватися на відмикаючу здатність та безпеку дотику при замиканні фази на землю (розрахунок заземлення нейтралі), та при замиканні на корпус (розрахунок повторного заземлення нульового захисного проводу).

По вимогах електробезпечності прилад задовольняє нормам ГОСТ 12.2.007.0-75 класу 1 по засобу захисту від ураження електричним струмом.

Експлуатаційні заходи безпеки: висока технічна грамотність та дисципліна персоналу, використання справних розеток, по закінченні роботи відключення апаратури від мережі живлення.

5.7 Пожежна безпека

По пожежній безпеці будинок ставиться до категорії В, тому що характеризується наявністю твердих спаленних матеріалів відповідно до ОНТП 24-86, клас зони обладнання по пожежній небезпеці П-IIа, згідно ПУЭ-87 [43].

Ступінь конструкції вогнестійкості будинків по СНиП 2.01.02 - 86 [44].

У системі запобігання пожежі передбачені ГОСТ 12.1.004-91[45]:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників у ПК;

- використання вентиляції для охолодження блоків, що нагріваються, системи;

- вибір перетину проводів виконаний з обліком максимально припустимого нагрівання;

- ступінь захисту, що відповідає класу приміщення П-II-а IP44 для встаткування й IР2Х для світильників;

- для даного класу будинків і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавки;

- для відводу розрядів статичної електрики корпуси заземлені.

Лабораторія оснащена вуглекислотним вогнегасником ОУ-2.

Робота, що виконується щодо даної розробки, не супроводжується забрудненням навколишнього середовища, тому питання дотичні навколишні середовища в цьому розділі розглядатися не будуть.

5.8 Охорона навколишнього середовища

Питання охорони здоров'я населення від впливу електромагнітних випромінювань має важливе медичне й соціально-економічне значення.

Джерелами електромагнітного випромінювання є передавальні радіо- телевізійні й радіолокаційні станції, радіотелефонний стаціонарний і мобільний зв'язок, комп'ютери, а також високовольтні лінії електропередачі. Результати наукових досліджень показали, що електромагнітне випромінювання, створюване цими джерелами, впливає на стан здоров'я окремих людей.

Однієї з найбільш серйозних проблем минулого й століття, що наступило, стало забруднення навколишнього середовища продуктами техногенного походження й появою всі нових і нових джерел забруднення. У зв'язку, із чим людство прагне до створення нових, екологічно чистих технологій, виробництв, продуктів.

Вивід: У розділі був проведений аналіз умов праці, дана характеристика санітарії й гігієни праці й розкриті питання техніки безпеки.

Був проведений розрахунок штучного висвітлення лабораторії, на підставі якого зроблений вивід про відповідність вимогам санітарних норм. Дотримання наведених нормативних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів дозволить забезпечити здорові й безпечні умови роботи дослідника.

газовий опалювальний апарат сертифікація

заключення

У даній дипломній роботі розглядалися питання метрологічного забезпечення сертифікаційних випробувань газових опалювальних котлів. Оскільки АОГВ вважаються продукцією підвищеної небезпеки, експлуатація якої вимагає дотримання спеціальних правил, то аналіз вимог до безпеки при виробництві АОГВ, що пред'являються ДСТУ 2205-93, дозволив зменшити ризик виникнення небезпеки для споживача за рахунок:

- усвідомлення сенсу вимог і ступеня їх важливості;

- визначення максимально правильних методик проведення випробування;

- обґрунтованого вибору приладів, який дозволив зменшити межі невизначеності в результатах;

- визначення напрямів вдосконалення в нормативній документації, які дозволять розширити вироблювані випробування для підвищення захисту споживача від недоброякісної продукції;

- підвищення власного рівня компетентності в сертифікаційних випробуваннях даної продукції;

- аналіз принципу роботи АОГВ, джерел виникнення можливих відхилень від норми, пов'язаних з конструкцією, і шляху їх усунення.

В ході виконання дипломної роботи були підібрані засоби вимірювальної техніки, задіяні при метрологічному забезпеченні сертифікаційних випробувань. Крім того, проведений огляд принципів роботи засобів вимірювальної техніки для вимірювання температури та було вибране необхідне обладнання відповідно до специфіки вимірювань, вимог ДСТУ 2205-93 та інших нормативних документів. Також здійснена обробка результатів вимірювання, яка підтвердила, що отримані результати вимірювань температури продуктів згоряння на виході з апарату не містять аномальних похибок та розподілені за нормальним законом розподілу. Розроблений ряд змін, які необхідно ввести в стандарт для отримання об'єктивності, відтворюваності випробувань, а також підвищення безпеки споживача.

В результаті виконаної роботи одержаний необхідний досвід, який дозволить сформувати довіру до випробувального центру не тільки Органу з сертифікації, споживача, але і виробника. Це дозволить відноситися до ІСЦ як не до контролюючого і „карального” органу, а як до помічника при розробці, нововведеннях і підвищення якості тих АОГВ, що випускаються.

У розділі „Охорона праці і навколишнього середовища” проаналізовані шкідливі та небезпечні виробничі фактори в випробувальній лабораторії. Розкриті питання безпеки життєдіяльності, техніки безпеки, яку необхідно виконувати для забезпечення безпеки персоналу, який проводить випробування, виробничої санітарії та гігієни праці, протипожежної безпеки та розраховане штучне освітлення в лабораторії для визначення можливості використання даного приміщення під проведення випробувань. Також розраховані витрати на проведення метрологічного забезпечення сертифікаційних випробувань та розглянуті питання цивільної оборони.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Равич М.Б. Газ и его применение в народном хозяйстве, - М.: Наука, 1974. - 357 с.

2. Иссерлин А.С. Основы сжигания газа, - Л.: Недра, 1987. - 356 с.

3. ДСТУ 2205-93 Аппараты отопительные газовые бытовые с водяным контуром. Общие технические условия.- К.: Госстандарт Украины, 1993.-48 с.

4. Аронов И.З. Контактный нагрев воды продуктами сгорания природного газа. - Л.: Недра, 1978. - 280 с.

5. Гурвич А.М. Теория и практика сжигания газа, - Л.: Недра, 1964.-376с.

6. ГСТУ 3-59-68-95 Устройства газогорелочные для котлов и бытовой техники тепловой мощностью до 0,115 МВт. Общие технические условия. - К.: Минмашпром Украины. 1995. - 112 с.

7. Гурвич А.М., Иссерлин А.С. Особенности моделирования газогорело-чных устройств // Электромашиностроение, 1963. - №6. - С. 35-41.

8. Ахмедов Р.Б. Дутьевые газогорелочные устройства. - М.: Недра, 1977. - 263 с.

9. Ахмедов Р.Б Аэродинамика закрученной струи - М.: Энергия, 1977. - 240 с.

10. Ляховский Д.Н. Теория и практика сжигания газа. - Л.: Недра, 1964. - 296 с.

11. Брюханов О.Н. Микрофакельное сжигание газа. - Л.: Недра, 1983. - 240с.

12. Кутаделадзе С.С., Ляховский Д.Н., Пермяков В.А. Моделирование теплоэнергетического теплоэнергетического оборудования. - Л.: Недра, 1964. - 320 с.

13. ДСТУ 3135.0-95 Электробезопасность бытовых и аналогичных приборов. Общие требования. - К.: Держстандарт Украины, 1996. - 148 с.

14. Сигал И.Я. Защита воздушного бассейна при сжигании топлива. - Л.: Недра, 1977. - 294 с.

15. Зельдович Я.Б., Садовников П.Я., Франк-Каменецкий Д.А. Окисление азота при горении. - М.: Наука, 1974. - 146 с.

16. Лавров Н.В., Розенфельд Э.И., Хаустович Г.П. Процессы горения топлива и защита окружающей среды. - М.: Металлургия, 1981. - 240 с.

17. Сигал И.Я. Горение газа в котлах и атмосфера городов // Газовая промышленность, 1969. № 12. - С. 38-45.

18. Измерения в промышленности: Справочник / Под ред. П. Профоса. - М.: Металлургия, 1980. - 648 с.

19. Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, нова редакція, м. Київ, 15 червня 2004 р. № 1765-IV

20. Приборы и методы температурных измерений / Б.Н. Олейник, С.И. Лаздина, В.П. Лаздин, О.М. Жагулло - М.: Изд-во стандартов, 1987. - 296 с.

21. Крамарухин Ю.Е. Приборы для измерения температуры. - М.: Машиностроение, 1990. - 208 с .

22. ГОСТ 8.279-78. ГСИ. Термометры стеклянные жидкостные. Методы и средства поверки. - М.: Изд-во стандартов, 1978. - 29 с.

23. ДСТУ 3742-98 Метрология. Государственная поверочная схема для контактных средств измерения температуры. - К.: Госстандарт Украины, 1995. - 10 с.

24. Температурные измерения: Справочник / Под ред. О.А. Геращенко. - 2-е изд., перераб. и доп. - Киев: Наук. думка, 1989. - 704 с.

25. Павлов Б.П. Компенсация влияния изменения температуры свободных концов термоэлектрических преобразователей. - М.: Информприбор, 1989.- 32 с.

26. ДСТУ 3622-97 (ГОСТ 30543-97) Преобразователи термоэлектрические. Основные требования по выбору и использованию. - К.: Госстандарт Украины, 1999. - 11 с.

27. ДСТУ 2857-94 (ГОСТ 6616-94) Преобразователи термоэлектрические. Общие технические требования. - К.: Госстандарт Украины, 1995. - 22 с.

28. ГОСТ 8.338-78. ГСИ. Термопреобразователи технических термоэлектрических термометров. Методы и средства поверки. - М.: Изд-во стандартов, 1979. - 18 с.

29. Кузин А.Ю. Датчики теплотехнических и механических величин: Справочник. - М.: Энергоатомиздат, 1996. - 128 с.

30. ГОСТ 8.461-82 ГСИ. Термометры сопротивления. Методы и средства поверки. - М.: Изд-во стандартов, 1982. - 29 с.

31. ГОСТ 8.207-76 Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. - М.: Изд-во стандартов, 1976

32. ГОСТ 16504-81 Испытания и контроль качества продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1981

33. Новиков В. М. Основи метрології та метрологічна діяльність. Київ: Нора-прінт, 2001. - 210 с

34. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки. -Харків: НТУ „ХПІ”, 2005. - 524 с.

35. Захаров И.П. Обработка результатов измерений. - Харьков. НУВД, 2001. - 126 с.

36. Львовский Е.Н. Статистические методы построения эмпирических формул: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высшая школа. - 1988. - 239 с.

37. КондрашовС.И., Константинова Л.В. Сертификация и подтверждение качества в Украине: Учеб. Пособие. - Харьков: НТУ„ХПИ”, 2006. - 368 с.

38. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. - М.1978г.-4с.

39. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат, 1980г.-48с.

40. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. Введ. 01.12.99.

41. ГОСТ 12.1.030-81^*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное Заземление. Зануление. - Введ. 01.01.82.

42. ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

43. Правила устройства электроустановок. ПУЭ. Минэнерго СССР. - М.: Энергоатомиздат. 1987.

44. ДБН В.1.1.-7-02. Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства.

45. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность.-К.1991г.-2с.

Размещено на Allbest.ru