Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність проблеми. Результативна система управління вимірюваннями забезпечує придатність вимірювального оснащення і процесів вимірювань для використання за призначенням і відіграє важливу роль у досягненні цілей щодо якості продукції та в управлінні ризиками отримання недостовірних результатів вимірювань. Метою системи управління вимірюваннями є управління ризиком того, що вимірювальне оснащення і процеси вимірювань могли б давати недостовірні результати, які негативно впливають на якість продукції організації.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась у відповідності до затверджених програм наукової діяльності в рамках науково-дослідних робіт Сумського державного університету (СумДУ): «Розробка прогресивних методів обробки матеріалів різанням, конструкцій верстатів та інструментів, систем якості продукції та процесів і методів викладання технічних дисциплін» (держ. реєстрація №0110U002622).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є проведення аналізу контролю засобів вимірювальної техніки на підприємстві ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

1 Провести аналіз сучасного стану та шляхів розвитку вимірювання на підприємствах машинобудівної галузі, а саме:

- Дослідження понять та вимірювань;

- Аналіз вимог стандартів ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 10012 щодо систем керування засобів вимірювальної техніки.

2 Розробка рекомендацій щодо розробки та впровадження системи керування засобами вимірювальної техніки на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе:

- Розглянути структуру метрологічного підрозділу;

- Дослідити процес управління засобами вимірювальної техніки.

3 Розробка рекомендацій щодо нормативного забезпечення впровадження системи керування засобами вимірювальної техніки:

- Провести аналіз існуючих на підприємстві стандартів повірки і контролю засобів вимірювальної техніки;

- Розробити новий стандарт для покращення контролю за якість експлуатування та повірки засобів вимірювальної техніки.

Об'єкт дослідження - якість контролю засобів вимірювальної техніки на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе.

Предмет дослідження - нормативне забезпечення на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження базуються на використанні системного підходу та принципів TQM при управлінні якістю. Для вирішення наукових завдань були використані фундаментальні положення основ теорії управління якістю, аналіз використовуваних стандартів підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів. Полягає

Апробація роботи. Немає.

Публікації. Немає.

Структура й обсяг кваліфікаційної роботи магістра. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг кваліфікаційної роботи магістра становить 100 сторінок, у тому числі 9 рисунків, 2 таблиця, бібліографії із 8 джерел на 1 сторінці.

1. Сучасний стан та шляхи розвитку вимірюваннями на підприємствах машинобудівній галузі

1.1 Дослідження поняття вимірювання та системи керування вимірювальної техніки

стандарт керування вимірювальний техніка

ISO (Міжнародна організація з стандартизації) - це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів - членів ISO). Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь в роботах. З усіх питань стандартизації в галузі електротехніки ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС).

Міжнародні стандарти готують згідно з правилами, викладеними у Директивах ISO/1EC, частина 3.

Прийняті технічними комітетами проекти міжнародних стандартів розсилають комітетам-членам на голосування. Опублікування їх як міжнародних стандартів вимагає ухвалення щонайменше 75% комітетів-членів, що беруть участь у голосуванні.

Слід звернути увагу на те, що деякі елементи цього міжнародного стандарту можуть бути об'єктом патентних прав. ISO не несе відповідальності за ідентифікацію будь-якого чи всіх цих патентних прав.

Результативна система управління вимірюваннями забезпечує придатність вимірювального оснащення і процесів вимірювань для використання за призначенням і відіграє важливу роль у досягненні цілей щодо якості продукції та в управлінні ризиками отримання недостовірних результатів вимірювань. Метою системи управління вимірюваннями є управління ризиком того, що вимірювальне оснащення і процеси вимірювань могли б давати недостовірні результати, які негативно впливають на якість продукції організації. У системі управління вимірюваннями використовується широкий діапазон методів: від верифікації базового вимірювального оснащення до застосування статистичних методів в управлінні процесами вимірювань.

Розглянемо основні терміни, що стосуються якості. Нижче розглянуті терміни і визначення, регламентовані стандартом ISO 9000: 2000 р., прийнятим в Україні як ДСТУ ISO 9000: 2007 р.

Продукція - результат процесу, а процес - сукупність взаємопов'язаних або взаємодій них робіт, що перетворює входи на виходи. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного процесу. Систематичне визначення процесів і особливо їх взаємодій в організації, та керування ними, називають «процесним підходом».

Є чотири узагальнені категорії продукції:

- послуги;

- інтелектуальна продукція;

- технічні засоби;

- перероблені матеріали.

Послуга є результатом щонайменше одного виду діяльності, обов'язково здійсненого у взаємодії між постачальником і замовником, і як правило, нематеріальна.

Інтелектуальна продукція містить інформацію, є звичайно, нематеріальною, і може набувати форми підходів, ділових угод або методик.

Технічні засоби, як правило матеріальні, їхня кількість становить кількісну характеристику.

Характеристика - це характерна особливість, яка може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною.

Перероблені матеріали звичайно матеріальні, їхня кількість не є неперервною характеристикою. Технічні засоби та перероблені матеріали часто називають товаром.

Якість - ступінь, до якого сукупність властивих характеристик задовольняє вимоги. Вимогою називають сформульовану потребу або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові.

Вимоги можуть бути пов'язані з будь-якими аспектами, такими як результативність, ефективність або простежуваність. Результативність - це ступінь реалізації запланованих дій і досягнення запланованих результатів. Під ефективністю мають на увазі співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами. Простежуваністю називають здатність простежити передісторію, застосування або місце розташування того, що розглядають.

Управління якістю - скоординовані дії щодо спрямування та контролювання діяльності організації стосовно якості. При цьому організацією вважають сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин. Прикладами організації є: компанія, корпорація, фірма, підприємство, установа, індивідуальний торговець, асоціація або їхні підрозділи чи комбінації. Спрямування та контролювання щодо якості звичайно охоплюють розроблення політики і цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості та поліпшення якості.

Політика у сфері якості - загальні наміри та спрямованість організації, пов'язані з якістю, що їх офіційно сформулювало найвище керівництво, до якого належать особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні.

Планування якості - складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості. Складовою планування якості може бути програма якості - документ, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли має застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту.

Цілі у сфері якості - те, чого хочуть досягти або до чого прагнуть у сфері якості. Цілі, як правило, ґрунтуються на політиці організації у сфері якості і визначаються для відповідних функцій та рівнів в організації. Цілі системи якості зображені на рисунок 1.1

Рисунок 1.1 - Цілі системи якості

Контролювання якості - складова частина управління якістю, зосереджена на виконанні вимог щодо якості.

Забезпечення якості - складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано.

Поліпшування якості - складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості.

Система управління якістю - система управління, для спрямування та контролювання діяльності організації стосовно якості.

Проект - унікальний процес, який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів.

Таким чином розглянувши сучасний стан розвитку вимірювання переходимо до аналізування ДСТУ ISO 9001.

1.2 Аналіз вимог стандарту ДСТУ ISO 9001 щодо систем керування засобів вимірювальної техніки

стандарт керування вимірювальний техніка

Ринкова економіка завжди приділяла велику увагу якості продукції. Наприкінці 1970 років ринкову економіку характеризували такі проблеми у сфері забезпечення якостіУ

- неухильне підвищення вимог з боку споживачів не тільки до рівня якості продукції, а і до забезпечення його стабільності;

- високі економічні ризики споживачів, пов'язані з можливістю придбання продукції нестабільної якості;

- відсутність загальноприйнятого підходу до оцінювання здатності постачальників гарантувати стабільну якість продукції.

Вирішення цих проблем постало в центрі уваги спеціалістів ISO/ТК 176 вважав доцільним втілити їх у стандарти, які одержали індекс 9000. Розроблені стандарти ISO увібрали в себе все раціональне що було накопичено в цій сфері знань і практичній діяльності. Це документи загального характеру, що утворюють добровільну, засновану на міжнародному консенсусі систему.

У 1998 році стандарти ISO 9000 діяли більш ніж у 90 країнах світу і більшість з них, зокрема і в Україні були прийняті як національні.

Стандарти серії ISO 9000 містять найсучасніший досвід системного управління якістю, гармонізовані з вимогами стандартів ISO 14000 з управління навколишнім середовищем і базуються на 8 принципах менеджменту.

1 Орієнтація на споживача. Організація залежить від споживачів, а отже, повинна розуміти їхні поточні та майбутні потреби, задовольнити їхні вимоги й намагатися перевищувати очікування споживачів.

2 Лідерство. Особи, які очолюють організацію, встановлюють єдність її мети і напряму. Їм належить створювати і підтримувати такий внутрішній клімат, за якого можливе повне залучення працівників до виконання завдань організації.

3 Залучення працівників. Працівники будь-якого рівня становлять єдність, а повне залучення їх дає змогу використовувати їхні уміння на благо організації.

4 Підхід з позицій процесу. Бажаний результат досягається більш ефективно, коли керівництво діяльністю і відповідними ресурсами здійснюється у вигляді процесу. Під «процесним підходом» розуміють застосування в межах організації системи процесів разом з їх індентифікуванням і взаємодіями, а також керуванням ними для одержання бажаного результату. Перевага процесного підходу - забезпечуваний ним неперервний контроль зв'язків окремих процесів у межах системи процесів а також їх поєднань і взаємодій. Модель системи управління якістю в основу якої покладено процеси (Додаток Б).

5 Системний підхід до менеджменту. Встановлення, розуміння і керування взаємопов'язаними процесами, як системою, сприяє підвищенню ефективності та результативності роботи організації у виконанні її завдань.

6 Постійне вдосконалення. Незмінним завданням організації має бути постійне поліпшення загальних показників її роботи.

7 Підхід до прийняття рішень на підставі фактів. Ефективні рішення ґрунтуються на аналізі даних та інформації.

8 Взаємовигідні стосунки з постачальниками. Організація та її постачальники є взаємозалежними, взаємовигідні стосунки між ними розширюють можливість обох сторін у створенні цінностей.

Міжнародний досвід показує, що для побудови системи управління якістю на підприємстві найкращим рішенням є використання стандартів серії ISO 9000.

Загальні вимоги до системи управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001У 2009 такіУ організація повинна розробити, задокументувати, запровадити й підтримувати систему управління якістю та постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог стандарту.

Організація повиннаУ

- визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їх застосування в межах організації;

- визначити послідовність і взаємодію цих процесів;

- визначити критерії та методи, необхідні для забезпечування результативності функціонування та контролювання цих процесів;

- забезпечувати наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримування функціонування та моніторингу цих процесів;

- здійснювати моніторинг, вимірювання, якщо це застосовано, і аналізування цих процесів;

- уживати заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів і забезпечення постійного поліпшення цих процесів;

Окремим пунктом у стандарті ДСТУ ISO 9001У 2009 є «Контроль засобів моніторингу та вимірювального устаткування», вимоги якого безпосередньо засовуються при розкритті теми диплому.

Вимоги до засобів моніторингу та вимірювального устаткування такіУ організація повинна визначити моніторинг і вимірювання, що їх здійснюватимуть, а також засоби моніторингу та вимірювальне устаткування, необхідні для забезпечення доказу відповідності продукції встановленим вимогам.

Організація повинна визначити процеси, необхідні для забезпечення впевненості втому, що моніторинг і вимірювання можна виконувати і їх виконують у спосіб, сумісний з вимогами до них.

Якщо необхідно забезпечити вірогідні результати вимірювальне устаткування потрібноУ

- калібрувати та/чи перевіряти в установлені проміжки часу чи перед його застосуванням згідно з еталонами, простежуваними до міжнародних або національних еталонів; якщо таких еталонів немає, потрібно зареєструвати базу, застосовувану для калібрування чи перевіряння;

- регулювати чи, за потреби, повторно відрегулювати;

- ідентифікувати для того, щоб визначити його статус калібрування;

- уберігати від регулювань, які могли б спричинити невірогідність результату вимірювання;

- захищати від пошкодження та виходу з ладу під час поводження, технічного обслуговування та зберігання.

Якщо виявлено, що вимірювальне устаткування не відповідає вимогам, організація повинна оцінити та зареєструвати вірогідність одержаних раніше результатів вимірювання. Організація повинна вжити відповідних заходів, щодо вимірювального устаткування та будь-якої продукції, на яку це вплинуло.

Потрібно вести записи стосовно результатів калібрування та перевіряння.

Якщо для моніторингу та вимірювання встановлених вимог застосовують програмні засоби, то потрібно підтвердити їх здатність задовольняти передбачене застосування. Ці підтвердження потрібно здійснювати перед першим застосуванням і, за необхідності, його слід повторити.

Таким чином розглянувши ДСТУ ISO 9001 переходимо до аналізу ДСТУ ISO 10012

1.3 Аналіз вимог стандарту ДСТУ ISO 10012 щодо засобів вимірювальної техніки

Міжнародні стандарти ISO серії 1000 містять Настанови щодо перевірки системи якості, кваліфікаційні вимоги до експертів-аудиторів з перевірки системи якості, керування програмою перевірки якості.

ISO 10012-1:1992. Вимоги до забезпечення якості вимірювального обладнання. Частина1. Система метрологічного підтвердження вимірювального обладнання.

ISO/DIS 10012-2. Вимоги гарантії якості вимірювального устаткування. Частина2. Управління процесами вимірювання.

ISO 10012-1:2005. Слід звертатися, якщо якість продукції чи процесу має високу залежність від можливості проводити точні вимірювання. У ньому встановлені основні характеристики системи підтвердження, які постачальник повинен використовувати щодо своїх засобів вимірювання. Містить вимоги до засобів вимірювання постачальника щодо забезпечення якості, на основі яких доводиться, що вимірювання проводяться з належною точністю та в належному порядку. Він містить більш детальні вимоги в порівнянні з тими, що наводяться в ISO 9001, ISO 9002 та ISO 9003, і дає вказівки щодо впровадження.

Стандарт ISO 10012-1:2005. Сфера застосування.

Цей стандарт установлює загальні вимоги і містить настанови щодо управління процесами вимірювань і метрологічного підтвердження придатності вимірювального оснащення, яке використовується для підтримки і демонстрування відповідності метрологічним вимогам. Він установлює вимоги щодо управління якістю системи управління вимірюваннями, яку може використовувати організація, що здійснює вимірювання, як частину загальної системи управління і для забезпечення виконання метрологічних вимог.

Цей стандарт не призначений для використання як необхідна умова демонстрування відповідності вимогам ISO 9001, ISO 14001 чи будь-якого іншого стандарту. Для проведення сертифікації зацікавлені сторони можуть укласти угоду про використання цього стандарту як основи для встановлення відповідності вимогам до системи управління вимірюваннями.

Цей стандарт не призначений замінити чи доповнити вимоги ISO/IEC 17025.

Загальні вимоги. Система управління вимірюваннями повинна забезпечувати задоволення встановлених метрологічних вимог.

Настанова. Встановлені метрологічні вимоги визначають виходячи з вимог до продукції. Ці вимоги потрібні як для вимірювального оснащення, так і для процесів вимірювань. Вимоги можуть бути представлені як гранично допустима похибка, допустима невизначеність, діапазон, стабільність, роздільна здатність, умови навколишнього середовища або кваліфікація оператора.

Організація повинна встановити процеси вимірювань і вимірювальне оснащення, на які поширюються положення цього стандарту. Під час прийняття рішення щодо сфери та масштабу застосування системи управління вимірюваннями повинні бути враховані ризики та наслідки неспроможності дотримання метрологічних вимог.

Система управління вимірюваннями містить управління встановленими процесами вимірювань, процесом метрологічного підтвердження придатності вимірювального оснащення (див. рис. 1.2), а також необхідними допоміжними процесами. Процеси вимірювань в межах системи управління вимірюваннями повинні бути контрольовані. Придатність всього вимірювального оснащення в межах системи управління вимірюваннями повинна бути метро логічно підтверджена.

Зміни до системи управління вимірюваннями повинні робитися відповідно до методик організації.

Окремим пунктом у стандарті ДСТУ ISO 10012У 2005 є «Метрологічне підтвердження і виконання процесів вимірювань», в якому вказані основні положення про вимірювання, правила вимірювання, розробка процесу вимірювання, протоколювання вимірювань, визначення невизначеності, простежуваність, управління засобами регулювання.

Зробивши аналіз двох стандартів можемо з впевненістю сказати що ISO 9001 успішно впроваджений на підприємстві, але впровадження ISO 10012 дасть змогу більш ефективно контролювати засоби вимірювальної техніки, як контролерами, які несуть відповідальність за їх якість, так і керівництву в процесі виробництва відслідковувати якість використання справного інструменту.

2. Рекомендації щодо розробки та впровадження системи керування вимірюваннями на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе

2.1 Структура та завдання метрологічного забезпечення виробництва

Розвиток економіки останнім часом тісно пов'язаний з підвищенням вимог до якості продукції.

Якість багатьма способами впливає на неперервність і ритмічність виробництва, собівартість продукції, обсяг її випуску, продуктивність праці й ефективність у багатьох процесах виробництва і споживання.

Важливими елементами забезпечення якості продукції є виробничі процеси на підприємстві, кожен з яких характеризується низкою параметрів. Ці параметри повинні змінюватися тільки в заданих межах для підтримки технологічного процесу в визначеному робочому режимі і забезпечення відповідних характеристик продукції. Параметри технологічного процесу, напівфабрикатів і готової продукції повинні бути виміряні.

Управління засобами вимірювальної техніки - процес метрологічного забезпечення якості продукції виробництва. А забезпечення якості продукції та метрологічне забезпечення виробництва є взаємопов'язаними і визначають з необхідною точністю всі властивості і стани на кожному з етапів виробничого процесу.

Дотримання встановлених в технологічній документації значень параметрів технологічних процесів визначають властивості продукції, її якість і надійність.

Вимірювання на виробництві призначені для отримання інформації про стан технологічного процесу.

Метрологічне забезпечення виробництва (МЗВ) - це комплекс організаційно-технічних заходів, який забезпечує визначення з потрібною точністю характеристик виробів, вузлів, деталей, матеріалів і сировини, параметрів технологічних процесів і обладнання та дає змогу досягти значного підвищення якості продукції і зниження невиробничих затрат на її розроблення та виробництво.

Метрологічне забезпечення виробництва охоплює всі стадії життєвого циклу продукції, починаючи з етапу науково-дослідницьких та експериментально-конструкторських робіт, а саме:

- аналіз стану вимірювань;

- встановлення раціональної номенклатури вимірюваних величин та використання засобів вимірювання (робочих та еталонних) належної точності;

- здійснення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки (ЗВТ);

- розроблення методик виконання вимірювань для забезпечення встановлених норм точності;

- здійснення метрологічної експертизи конструкторської і технологічної документації;

- упровадження необхідних нормативних документів (національних, галузевих, стандартів підприємств);

- акредитацію на технічну компетентність;

- здійснення метрологічного нагляду.

Сучасне законодавство в галузі метрологічного забезпечення якості зобов'язує всі підприємства, в тому числі і ПАТ СМНВО ім. Фрунзе, контролювати якість і кількість продукції в процесі виробництва, товарообміну, планування, а також забезпечувати ефективне використання ЗВТ, які застосовуються. Крім того, законодавчо встановлюється відповідальність керівників підприємства за вибір і розроблення потрібних ЗВТ, а також за їхню своєчасну перевірку.

Система метрологічного забезпечення повинна, вирішуючи вимірювальні завдання, забезпечувати виробництво достовірною інформацією про значення параметрів технологічних процесів.

Більшість заходів на підприємствах, що здійснюються з метою організації та вдосконалення метрологічного забезпечення виробництва можна розділити на дві групи:

- заходи організаційного характеру охоплюють питання, які пов'язані з організацією робіт по виконанню вимірювань, створенням документації по обробці і використанні отриманої інформації, забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів в області вимірювань, а також подальше підвищення їх кваліфікації.

- заходи, які відносяться до матеріально-технічної сторони розглядають питання постачання необхідних ЗВТ, забезпечення їх правильної експлуатації, ремонт та калібрування ЗВТ і т. ін.

В результаті здійснення виробництва та його метрологічного забезпечення виникають значні потоки вимірювальної, службової, допоміжної інформації, яка несе в собі інформацію про якість кінцевої продукції. Очевидно, що ефективність виробництва та рівень якості продукції значною мірою будуть визначатися тим, наскільки на підприємстві ефективно використовується інформація про хід виробничого процесу. На рисунку 2.1 зображена структурна схема використання вимірювальної інформації на виробництві.

Таким чином розглянувши метрологічне забезпечення на ПАТ переходимо до розгляду підрозділу метрології.

2.2 Положення про підрозділ «Відділ метрології та вимірювальної техніки» ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе

Надзвичайно важливою ланкою забезпечення якості на виробництві є метрологічна служба. Управління якістю неможливе без метрологічного забезпечення вимірювань

В системі управління якістю підприємства (за національним стандартом ДСТУ ISO 9001:2009) метрологічна служба відповідає за елемент «Контроль засобів моніторингу та вимірювального устаткування».

Відділ метрології та вимірювальної техніки (ВМВТ) є самостійним структурним підрозділом ПАТ СМНВО ім. Фрунзе (ПАТ), який підпорядковується першому заступнику голови правління ПАТ - головному інженеру ПАТ.

ВМВТ здійснює свою роботу на основі плану метрологічного забезпечення ПАТ, плану оргтехзаходів ПАТ, щорічних календарних графіків атестації і повірки випробувального обладнання.

В своїй діяльності ВМВТ керується чинним законодавством, державними стандартами України, галузевими стандартами, стандартами підприємства, наказами і розпорядженнями керівництва ПАТ, колективним договором.

Державний нагляд за станом метрологічного забезпечення виробництва в підрозділах ПАТ здійснює ДП «Сумистандартметрологія».

Основними задачами ВМВТ є:

- забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань, підвищення рівня і розвитку техніки в ПАТ;

- введення в виробництво сучасних методів і засобів вимірювальної техніки, а також відповідної апаратури в лабораторіях ВМВТ;

- введення державних і галузевих стандартів, стан підприємства по метрологічному забезпеченню;

- організаційно-метрологічне керівництво і участь в проведенні метрологічної експертизи конструкторської документації, яка розробляється і застосовується в ПАТ;

- організація повірки і проведення калібрування і ремонту засобів вимірювальної техніки (ЗВТ); здійснення контролю за станом ЗВТ, які застосовуються; нагляд за виконанням метрологічних правил, вимог і норм в ПАТ;

- взаємодія з територіальними органами Держспоживстандарту України і надання відомостей про діяльність метрологічної служби ПАТ по їх запитам.

Виконання задач по метрологічному забезпеченню ВМВТ здійснює через бюро метрологічного забезпечення виробництва, центральну вимірювальну лабораторію.

Бюро метрологічного забезпечення виробництва здійснює:

- відомчий метрологічний контроль за станом ЗВТ по різним видам вимірювань;

- організацію робіт по проведенню аналізу стану метрологічного забезпечення виробництва і узагальнення результатів аналізу по ПАТ;

- розробка разом із лабораторіями ВМВТ і технічними службами ПАТ плану метрологічного забезпечення виробництва;

- розробка разом із конструкторськими і технологічними службами ПАТ переліку документації, яка підлягає метрологічній експертизі;

- організацію і проведення метрологічної експертизи технічної документації;

- контроль за виконанням графіків атестації і повірки випробувального обладнання;

- розробка графіків повірки і калібрування ЗВТ, контроль за їх виконанням;

- облік, оформлення і передачу на оплату в управління фінансами розрахунків за повірку ЗВТ в територіальних органах «Держспоживстандарту» України.

Центральна вимірювальна лабораторія (ЦВЛ) здійснює:

- організацію повірки, проведення калібрування і відомчого метрологічного контролю за станом ЗВТ геометричних величин в підрозділах ПАТ;

- розробку розділів до плану метрологічного забезпечення виробництва ПАТ;

- розробку технічних завдань на проектування засобів і методів вимірювання геометричних величин;

- проведення метрологічної атестації не стандартизованих ЗВТ і методик виконання вимірювань геометричних величин;

- роботи пов'язані з підготовкою виробів до сертифікації;

- контроль за станом і застосуванням ЗВТ;

- метрологічний облік ЗВТ геометричних величин, які знаходяться в підрозділах ПАТ;

- роботи по складанню графіків повірки і калібрування ЗВТ геометричних величин і контроль за їх своєчасним виконанням;

- виконання вимірювань, пов'язаних з вирішенням неоднозначних питань між підрозділами ПАТ, а також вимірювань, які потребують застосування ЗВТ, які знаходяться тільки у вимірювальній лабораторії;

- виявлення необхідності підрозділів в еталонах та робочих ЗВТ, узгодження заявок на отримання ЗВТ з метою експлуатації, оформлення висновків по актам на списання ЗВТ геометричних величин;

- пред'явлення керівникам підрозділів ПАТ рекомендацій про усунення виявлених порушень метрологічних правил і про вилучення із обігу ЗВТ геометричних величин з простроченим терміном повірки (калібрування), несправних і не зареєстрованих в ЦВЛ;

- проведення робіт з підвищення кваліфікації робітників ПАТ, пов'язаних з виконанням вимірювань геометричних величин;

- зв'язок з ДП «Сумистандартметрологія» з питань техніки вимірювань і організації метрологічного надзору за ЗВТ геометричних величин.

Таким чином розглянувши підрозділ метрології на підприємстві переходимо до самого процесу управління вимірювальною технікою.

2.3 Процес управління засобами вимірювальної техніки на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе

Відповідно до СТП 61.04-2007 «Порядок обігу засобів вимірювальної техніки та калібрів» відділом метрології та вимірювальної техніки ПАТ СМНВО ім. Фрунзе здійснюється управління засобами вимірювальної техніки.

СТП 61.04-07 розповсюджується на діяльність відділу метрології і вимірювальної техніки (ВМВТ) і структурних підрозділів ПАТ (підрозділи), що здійснюють виготовлення, експлуатацію, зберігання, ремонт, калібрування засобів вимірювальної техніки(ЗВТ) і встановлює порядок виготовлення, атестації, постановки на метрологічний облік, видачу в експлуатацію, експлуатації, ремонту, зняття з метрологічного обліку і порядок проведення повірки і калібрування ЗВТ, що надходять в підрозділи, випускаються з виробництва і ремонту, що знаходяться в експлуатації або зберіганні, і що використовуються для потреб ПАТ, як комплектуючих для продукції.

Мета процесу управління ЗВТ є підтримка ЗВТ і калібрів ПАТ в стані готовності до виконання вимірювань і контролю.

Вхідними даними для процесу є всі ЗВТ і калібри ПАТ, вихідним - ЗВТ і калібри ПАТ придатні до виконання вимірювань.

Процес управління ЗВТ і калібрів в підрозділах включає:

- виготовлення (придбання) ЗВТ і калібрів для експлуатації у ПАТ;

- атестацію ЗВТ;

- постановка ЗВТ і калібрів на метрологічний облік;

- видачу в експлуатацію і приймання ЗВТ і калібрів;

- експлуатацію ЗВТ і калібрів;

- калібрування (повірка) ЗВТ і калібрів у процесі експлуатації;

- зберігання;

- ремонт ЗВТ і калібрів;

- зняття ЗВТ і калібрів з метрологічного обліку.

Виготовлення (придбання) засобів вимірювальної техніки і калібрів

Придбанням ЗВТ займається інструментальний відділ ПАТ відповідно до заявок у заводів-виробників.

Виготовлення ЗВТ і калібрів для потреб експлуатації у ПАТ здійснюється цехом №51 і підрозділами згідно вимог СТП 59.04-2003 Порядок забезпечення, зберігання і експлуатація технічного оснащення. Індивідуальні номери на ЗВТ і калібри наносяться підрозділом-виробником ЗВТ і калібрів.

Прийомка ЗВТ і калібрів, вироблених ПАТ для власних потреб здійснюється робітниками Управління технічного контролю відповідно до вимог СТП 59.04-2003 Порядок забезпечення, зберігання и експлуатація технічного оснащення.

Атестація засобів вимірювальної техніки

Порядок атестації ЗВТ приведений у СТП 61.08-2005 «Порядок проведення атестації засобів вимірювальної техніки».

На підприємстві для забезпечення виробничих процесів виготовлення деталей і виробів, випробування, контролю режимів технологічного процесу, проведення експериментальних і науково-дослідних робіт використовують засоби вимірювальної техніки спеціального призначення. Такі засоби виготовляє саме підприємство.

Група таких засобів вимірювальної техніки одержала назву - не стандартизовані засоби вимірювальної техніки (НЗВТ).

Використання НЗВТ допускається тільки після метрологічної атестації, яку проводять з метою встановлення метрологічних характеристик, повірки їхньої відповідності вимогам технічного завдання, технічних умов і стандартів державної системи вимірювань, визначення метрологічних характеристик, що підлягають контролю при експлуатації, а також придатність НЗВТ для використання відповідно до призначення.

У процесі експлуатації НЗВТ, що пройшли метрологічну атестацію, підлягають повірці; на них розповсюджуються вимоги державних стандартів і нормативної документації, що регламентують проведення метрологічного нагляду за станом і використанням засобів вимірювальної техніки.

Постановка засобів вимірювальної техніки і калібрів на метрологічний облік

Всі ЗВТ і калібри, призначені для експлуатації в підрозділах, незалежно від каналів їх надходження у ПАТ (включаючи ЗВТ, що знаходяться у працівників підрозділів на правах особистої власності), підлягають постановці на метрологічний облік в лабораторіях ВМВТ за видами вимірювань.

Постановка на метрологічний облік здійснюється:

- ЗВТ, виготовлених підприємствами-виробниками, - шляхом внесення до графіків по формі відповідно до РІ 245.01-07 «Інструкція по оформленню результатів повірки калібровки ЗВТ в ПАТ»;

- ЗВТ, виготовлені на ВАТ, шляхом запису в журналі або реєстрації протоколів і свідоцтв метрологічній атестації ЗВТ;

- калібрів (під час надходження до інструментально-роздаточної комори) - шляхом запису в журналі калібрувань граничних калібрів відповідно до РІ 245.01-07 «Інструкція по оформленню результатів повірки калібровки ЗВТ в ПАТ».

За відсутності на ЗВТ індивідуальних номерів робітники ВМВТ наносять їх на ЗВТ способом, що не погіршує експлуатаційні якості ЗВТ. Номер має містити номер (код) підрозділу відповідно СТП 51.04-06 «Умовне позначення, коди і індекси структурних підрозділів ПАТ» і порядковий номер запису в журналі індивідуальних номерів ЗВТ.

Калібрування (повірка) засобів вимірювальної техніки

Підрозділи ВАТ, що експлуатують ЗВТ, а також що випускають з виробництва або ремонту, зобов'язані своєчасно представляти їх на повірку (калібрування). Демонтаж і монтаж ЗВТ, а також ЗВТ до місця повірки (калібрування) і назад повинні проводитися підрозділами, що експлуатують (що випускають з виробництва або ремонту) ці ЗВТ.

Повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Повірці підлягають ЗВТ, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також:

- вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;

- вихідні еталони підприємств і організацій;

- засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.

Види повірки: первинна, періодична, позачергова, інспекційна та експертна.

ЗВТ визнають придатними до застосування, якщо результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним та технічним вимогам до цих ЗВТ, встановленим у нормативних чи експлуатаційних документах.

Калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик ЗВТ.

Калібрування ЗВТ проводиться під час випуску з виробництва, після ремонту та під час експлуатації.

Калібрування під час випуску ЗВТ з виробництва здійснюється з метою контролю метрологічних характеристик.

Калібрування під час експлуатації ЗВТ або після ремонту ЗВТ здійснюється з метою встановлення у визначених умовах або контролю метрологічних характеристик цих засобів.

Первинній повірці (калібруванню) підлягають ЗВТ при випуску з виробництва або ремонту, а також ЗВТ ввезені за кордону (за відсутності з країною-експортером угоди про визнання результатів повірки, проведеної в цій країні).

Періодичній повірці (калібруванню) підлягає кожен екземпляр ЗВТ, що знаходиться в експлуатації. ЗВТ, що знаходяться на зберіганні, періодичній повірці (калібруванню) під час зберігання можуть не піддаватися. Переліки таких ЗВТ мають бути складені підрозділами, що зберігають ЗВТ, і направлені в ВМВТ. Повірка (калібрування) таких ЗВТ повинні проводитися при введенні їх в експлуатацію після зберігання. Періодична повірка (калібрування) ЗВТ повинна проводитися в календарні терміни, встановлені звідними графіками повірки (калібрування), які узгоджуються з ДП «Сумистандартметрологія».

На позачергову повірку ЗВТ повинні прямувати у випадку:

- необхідності переконатися в придатності ЗВТ в застосуванні;

- втрати документів, підтверджуючих проходження повірки (калібрування), за відсутності або пошкодженні відтиснення повірочного (калібрувального) клейма на ЗВТ;

- пошкодження відтиснення клейма, що закриває доступ до органів регулювання ЗВТ;

- введення в експлуатацію ЗВТ, що знаходяться на зберіганні;

- використання ЗВТ як комплектують для продукції, що випускається, після закінчення половини міжповірочного (міжкалібрувального) інтервалу.

Позачергова повірка (калібрування) повинна проводитися тільки по службовій записці підрозділу або на вимогу працівників Відділу технічного контролю.

Ремонт засобів вимірювальної техніки

Ремонт ЗВТ геометричних величин на ВАТ проводить цех №51 (калібрів - підрозділи, що їх експлуатують), ЗВТ електричних і теплотехнічних величин - лабораторія електротехнічних вимірів ВМВТ, ваговимірюючих ЗВТ - ваговимірювальна майстерня.

ЗВТ, що не забезпечені ремонтом на ПАТ, ремонтуються сторонніми організаціями, згідно договорів. Підготовкою договорів займаються підрозділи, що експлуатують ЗВТ.

Запасні частини для ремонту ЗВТ придбаються підрозділами, що здійснюють придбання ЗВТ для потреб ПАТ.

Доставка ЗВТ з підрозділів на ремонт в відділ метрології та вимірювальної техніки та з ремонту проводиться силами і засобами підрозділів.

Зберігання засоби вимірювальної техніки та калібрів

Зберігання ЗВТ та калібрів в інструментально-роздаточній коморі підрозділів та на складах ПАТ здійснюється у відповідності з вимогами СТП 13.19-2003 Порядок роботи інструментально-роздаточної коморі.

Резервні ЗВТ, що знаходяться в інструментально-роздаточній коморі підрозділів повинні зберігатися окремо від ЗВТ, що експлуатуються, в умовах, що виключають їх видачу в експлуатацію без позачергового калібрування.

На робочих місцях (місцях експлуатації) ЗВТ і калібри необхідно зберігати чистими, виключаючи при цьому утворення на ЗВТ і калібрах забоїн, попадання вологи, абразивної пилі, парів кислот і лугів.

Видача засоби вимірювальної техніки в експлуатацію

Видачі в експлуатацію підлягають ЗВТ, що признані годними за результатами атестації або повірки (калібрування). Відповідальність за видачу в експлуатацію не атестованих або не повірених (некаліброваних) ЗВТ несуть особи, відповідальні за зберігання та видачу ЗВТ.

Видача ЗВТ з інструментально-роздаточної комори проводиться згідно інструментальних марок. Особа, відповідальна за видачу ЗВТ зобов'язана зареєструвати видачу в журналі.

Експлуатація засоби вимірювальної техніки і калібрів

Експлуатація ЗВТ повинна проводитися у відповідності до вимог інструкції з експлуатації ЗВТ.

Не допускається експлуатація ЗВТ і калібрів, що мають вичерпаний термін калібрування (повірки), не поставлених на метрологічний облік, а також ЗВТ і калібрів, справність яких визиває сумнів.

Працівник, що експлуатує ЗВТ, перед виконанням вимірів, має виконати «установку на нуль». Якщо «установка на нуль» порушена, він зобов'язаний виконати її, а при неможливості - повернути ЗВТ до інструментально-роздаточної комори.

Зняття засоби вимірювальної техніки з метрологічного обліку

Зняттю з метрологічного обліку підлягають ЗВТ і калібри, які признані неприродними за результатами калібрування (повірки) і не підлягають ремонту.

ВМВТ забезпечує ідентифікацію ЗВТ, які не відповідають встановленим до них вимогам і застосовує заходи, що запобігають їх непередбаченому використанню. Дії і пов'язані з ними відповідальність і повноваження, що стосуються поводження з невідповідними ЗВТ мають бути описані і визначені в задокументованій методиці.

Що стосується невідповідностей ВМВТ повинен виконувати наступні дії:

- невідкладно приймати заходи для усунення, якщо це можливо, виявлених невідповідностей;

- дати дозвіл на використання таких ЗВТ (спеціальні), у разі потреби для потреб підрозділу;

- якщо невідповідність не може бути усунена - застосувати заходи по недопущенню подальшої експлуатації ЗВТ.

Якщо невідповідність була виправлена, такий засіб вимірювання має пройти повторну повірку (калібрування) для підтвердження відповідності засобів вимірювання, вимогам, що пред'являються до них (метрологічним характеристикам). Якщо непридатний інструмент був виявлений після початку (у процесі) експлуатації в підрозділах, ВМВТ застосовує заходи по вилученню таких засобів з інструментальних комор або робочих місць на позачергову повірку (калібрування).

Оформлення негативних результатів повірки (калібрування) ЗВТ:

1 ЗВТ, визнані непридатними за наслідками повірки (калібрування), мають бути направлені на ремонт.

2 У разі неможливості ремонту ЗВТ мають бути направлені в ізолятори браку при лабораторії ВМВТ. При цьому в атестаті мають бути проведений запис про непридатність ЗВТ до подальшої експлуатації, а в графіці має бути проведена відмітка про зняття його з метрологічного обліку. Запис в атестаті має бути завірена підписом і відтисненням індивідуального клейма начальника лабораторії, що проводила калібрування ЗВТ, а для ЗВТ геометричних величин, що експлуатуються на компресорному і насосному виробництвах, - інженера ЦВЛ на цьому виробництві.

3 Інформацію про ЗВТ, визнаних при повірці (калібруванню) непридатними із-за виходу погрішності за межі величини, що допускається, ВМВТ щомісячно повинен направляти:

- по ЗВТ, призначеним для контролю якості продукції, що випускається, - начальникам відділів забезпечення якості і технічного контролю виробництва;

- по ЗВТ, призначеним для контролю верстатів на технологічну точність - начальникові управління монтажі і наладки;

- по ЗВТ, призначеним для контролю термічного і ковальсько-пресового устаткування на технологічну точність - начальникові управління головного металурга;

- по ЗВТ, призначеним для контролю на технічну точність устаткування, обслуговуваного управління головного технолога - начальникові управління головного технолога. Інформація повинні складатися з: номери цеху, що експлуатує ЗВТ; найменування ЗВТ; тип ЗВТ; межа вимірювання; заводський номер; величин погрішностей (що допускається і фактичною); дати виявлення непридатності.

4 Калібри, визнані непридатними за наслідками калібрування мають бути направлені на ремонт. У «Журналі калібрувань граничних калібрів» має бути проведена запис «Ремонт». У разі неможливості ремонту калібри мають бути направлені в ізолятор браку при контрольно-калібрований пункт, а в журналі мають бути проведений запис «Брак».

Інформація про робочі калібри, визнані при калібруванні непридатними із-за виходу погрішності за межі величини, що допускається, повинні щомісячно прямувати начальникам відділів технічного контролю відповідних цехів.

Один раз на рік калібри і ЗВТ, визнані непридатними з ізолятора браку вивозяться для утилізації в ливарний цех.

3. Розробка рекомендацій щодо нормативного забезпечення впровадження системи керування засобами вимірювальної техніки

3.1 Аналіз робочої інструкції РІ 245.01-2007 «Інструкція по оформленню результатів перевірки і калібрування ЗВТ у ПАТ»

Сфера застосування

Ця інструкція є внутрішнім документом відділу метрології і вимірювальної техніки, поширюється на діяльність його працівників і визначає порядок оформлення результатів перевірки і калібрування засобів вимірювальної техніки ВАТ і форми вживаних при цьому документів.

Загальні положення

1 Зразків форм документів, в яких наголошуються результати перевірки або калібрування СИТ, приведені в додатках. Допускається використання форм документів, що застосовувалися у ПАТ до введення справжньої інструкції, до закінчення терміну їх дії.

2 Планованих термінів періодичної перевірки (калібрування), між перевірочні (між калібрувальні) інтервали і НД на методи перевірки (калібрування) ЗВТ, що експлуатуються в підрозділах ПАТ вказані в «Переліках ЗВТ, що підлягають перевірці і калібруванню».

Необхідність ведення протоколів перевірки (калібрування) визначається вимогами НД на перевірку (калібрування). При перевірці (калібруванню) ЗВТ з маркуванням «А» ведення протоколів обов'язкове. Форми вживаних у ПАТ протоколів вказані в розділі 7 і Додатку

Для ЗВТ, що калібруються без оформлення протоколу, типи і заводські номери еталонів, що використалися, можуть бути визначені по Журналу обліку робочих еталонів». Форма журналу приведена в Додатку

4 На обкладинках усіх журналів повинні бути зазначені: дата початку ведення, прізвище та ініціали особи, відповідальної за ведення записів у журналі.

Будь-які зміни в записах повинні бути завірені підписом з указуванням дати внесення змін.

Дата закінчення журналу повинна бути вказана на обкладинці після закінчення ведення журналу.

5 Начальники ЛГМ і ЛЕТІ по закінченню кожного кварталу повинні направляти начальнику Омит «Звіти про виконання графіків перевірки та калібрування» за видами вимірювань, закріплених за ними «Положенням про Омит».

Оформлення позитивних результатів повірки(калібрування) засобів вимірювальної техніки

1 На ЗВТ, визнані придатними за результатами повірки, організацій, що проводила перевірку повинно бути видано свідоцтво про повірку або вироблена відмітка про придатність в атестаті ЗВТ, завірена відбитком поверительного клейма.

Примітка. Поверительного клеймо має круглу форму

Форми свідоцтв та порядок їх заповнення встановлені ДСТУ 2708, форми атестатів ЗВТ наведені в Додатку Г.

Після отримання ЗВТ з повірки працівниками Омит повинна бути проведена відмітка про повірку в графіку повірки.

2 Позитивні результати калібрування ЗВТ мають бути відображені відміткою у графіку та позначкою в атестаті з підписом виконавця, завіреної відтиском індивідуального клейма.

На всі ЗВТ, які пройшли калібрування з позитивними результатами, (за винятком термопар, термометрів опору, які звужують пристроїв та ЗВТ геометричних величин) повинно бути нанесено лабораторне каліброване клеймо.

Примітка. Індивідуальне клеймо має прямокутну форму, лабораторне каліброване клеймо - трикутну форму.

При калібруванні наборів кінцевих мір і манометрів з умовними шкалами експлуатуючим підрозділам виконавчої повинні бути видані додатки до атестату за формою Додатка Д.

При калібруванні ЗВТ в певних умовах позитивні результати калібрування повинні бути оформлені свідченням про калібрування за формою

Програми А1 ДСТУ 3989 із зазначенням у свідоцтві цих умов.

3 Позитивні результати калібрування робочих калібрів повинні бути зазначені в «Журналі калібрувань граничних калібрів» записом Годен».

Форма журналу наведена в Додатку Є.

Результати калібрування контрольних різьбових калібрів повинні бути зазначені в графіку ЗВТ геометричних величин.

Робочі поверхні гладких калібрів, що пройшли калібрування і визнаних придатними до експлуатації, повинні бути відзначені парафіном і покриті шаром антикорозійного мастила, а різьбових калібрів - покриті шаром антикорозійного мастила.

4 Результати повірки (калібрування) СУ повинні бути зазначені в паспортах за формою Додатка Ж. Підпис виконавця в паспорті повинна бути завірені відбитком поверительного (індивідуального) клейма.

5 При позитивних результатах повірки (калібрування) комплектуючих ЗВТ відмітка про повірку (калібрування) повинна бути зроблена в паспорті або формулярі ЗВТ, а підпис виконавця повинна бути завірена відбитком поверительного (лабораторного калібрувального) клейма.

6 Доступ до регулювальним пристроям ЗВТ, що впливають на їх метрологічні характеристики, при позитивних результатах повірки або калібрування повинен бути опломбований або захищений іншим способом, якщо це передбачено конструкцією ЗВТ.

3.2 Аналіз стандарту підприємства СТП 61.01-2003 «Повiрка та калiбрування засобiв вимiрювальної технiки»

Галузь застосування

Цей стандарт поширюється на діяльність підрозділів ПАТ, що експлуатують, що зберігають, виконують калібрування і ремонт ЗВТ, і встановлює основні вимоги до організації і порядку проведення повірки і калібрування ЗВТ, що надходять в підрозділи, що випускаються з виробництва або ремонту, що знаходяться в експлуатації або на зберіганні, а також застосовуються в якості комплектуючих для продукції ПАТ.

Нормативні посилання

У стандарті наведені посилання на такі нормативні документи:

- «Кодекс України про адміністративні правопорушення»;

- ДСТУ 2681-94 Метрологія. Метрологія. Терміни та визначення;

- ДСТУ 2708-99 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація і порядок проведення;

- ДСТУ 3989-2000 Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів;

- СТП 51.04-99 Умовні позначення, коди й індекси структурних підрозділів ПАТ;

- СТП 61.05-99 Порядок проведення відомчого метрологічного нагляду;

- РІ 245.01-03 Інструкція з оформлення результатів повірки (калібрування) ЗВТ, що експлуатуються в підрозділах ПАТ.

Визначення

У цьому стандарті застосовуються наступні терміни та визначення:

- повірка - встановлення придатності до застосування ЗВТ ПАТ, які у сфері поширення державного метрологічного нагляду;

- калібрування - встановлення придатності до застосування ЗВТ ПАТ, що не використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

Визначення інших метрологічних термінів відповідають ДСТУ 2681.

Примітка. Категорії ЗВТ, що використовуються у ПАТ в сфері поширення державного метрологічного нагляду, зазначені в п. 6.2а.

Відповідальність

Відповідальність за управління та досягнення цілей описаного в даному стандарті процесу несе головний метролог ПАТ.

За недотримання в підрозділах ПАТ вимог законодавчих актів і державних стандартів України з питань повірки і калібрування ЗВТ у відповідно до «Кодексом України про адміністративні правопорушення» адміністративну відповідальність несуть: