<p>2.2.2 Програмне забезпечення</p><br>З метою забезпечення придатності для постійного використання програмне забезпечення, що використовується у процесах вимірювань та для розрахунків їх результатів, повинне бути задокументоване, ідентифіковане та повинне управлятися. Програмне забезпечення і будь-які зміни до нього повинні бути протестовані та/або затверджені до початку використання, ухвалені до використання і заархівовані. Обсяг тестування повинен бути достатнім для забезпечення достовірності результатів вимірювань. <br>Настанова Програмне забезпечення може існувати в декількох формах, наприклад, таке як вбудоване, таке, що програмується користувачем, або готові до використання пакети.<br>Готове до використання програмне забезпечення може не потребувати тестування.<br>Тестування може містити перевірку на наявність вірусів, перевірку алгоритмів, розроблених користувачем, або, за необхідності, їх комбінацію для отримання потрібного результату вимірювання.<br>Управління конфігурацією програмного забезпечення може допомагати підтримувати цілісність та придатність процесів вимірювань, що використовують програмне забезпечення. З метою захисту програмних продуктів, забезпечення їхньої доступності та необхідного рівня простежуваності, можна здійснювати архівування шляхом створення резервних копій, зберігання в окремому місці або будь-якими іншими способами.<p>2.2.3 Протоколи</p><br>Повинні вестися протоколи, що містять інформацію, необхідну для функціонування системи управління вимірюваннями. Задокументовані методики повинні забезпечувати ідентифікацію, зберігання, захист, пошук, зазначення терміну зберігання та розміщення протоколів. <br>Настанова<br>Прикладами протоколів є результати метрологічного підтвердження, результати вимірювань, закупівельні дані, робочі дані, дані про невідповідність, претензії замовників, дані про підготовку персоналу, кваліфікацію чи будь-які інші дані, набуті у ході діяльності на підтримку процесів вимірювань.<p>2.2.4 Ідентифікація</p><br>Вимірювальне оснащення і методики технічного характеру, що використовуються в системі управління вимірюваннями, повинні бути чітко ідентифіковані (індивідуально чи загально). Статус метрологічного підтвердження вимірювального оснащення повинен бути ідентифікований. Оснащення, допущене для використання тільки в конкретному (конкретних) процесі (процесах) вимірювання, повинне бути чітко ідентифіковане або управлятися в інший спосіб для запобігання несанкціонованому використанню. Вимірювальне оснащення, яке використовується в системі управління вимірюваннями, повинне бути чітко відмітне від іншого оснащення.

<p>2.3 Матеріальні ресурси</p><p>2.3.1 Вимірювальне оснащення</p><br>У системі управління вимірюваннями все вимірювальне оснащення, необхідне для задоволення встановлених метрологічних вимог, повинне бути в наявності та ідентифіковане. Вимірювальне оснащення повинне мати чинний статус калібрування перед його метрологічним підтвердженням. Вимірювальне оснащення повинне використовуватися в умовах навколишнього середовища, які контролюються або умови якого відомі з точністю, необхідною для забезпечення достовірних результатів вимірювань. Система управління вимірюваннями повинна охоплювати вимірювальне оснащення, що використовується для моніторингу та реєстрування впливних величин. <br>Настанова<br>Вимірювальне оснащення може бути допущене для використання в конкретних процесах вимірювань і не допущене для використання в інших процесах вимірювань через відмінності у метрологічних вимогах. Метрологічні вимоги до вимірювального оснащення визначають виходячи з встановлених вимог до продукції чи оснащення, яке підлягає калібруванню, верифікації та підтвердженню.<br>Гранично допустима похибка може зазначатися шляхом посилання на чинні технічні умови виробника вимірювального оснащення або безпосередньо метрологічною службою.<br>Калібрування вимірювального оснащення може здійснювати не тільки метрологічна служба, що провадить метрологічне підтвердження, а й інша організація.<br>Вимога щодо калібрування може бути задоволена шляхом ідентифікації стандартних зразків.<br>Керівництво метрологічної служби повинне встановити, підтримувати та використовувати задокументовані методики одержання, поводження, транспортування, зберігання та відправлення вимірювального оснащення з тим, щоб запобігати його неправильному використанню чи пошкодженню та змінам його метрологічних характеристик. Повинні існувати методики поводження з вимірювальним оснащенням, яке вводиться до системи управління вимірюваннями або вилучається з неї.<p>2.3.2 Навколишнє середовище<br>Умови навколишнього середовища, необхідні для результативного функціонування процесів вимірювань, охоплених системою управління вимірюваннями, повинні бути задокументовані.<br>Повинен здійснюватися моніторинг та реєстрування умов навколишнього середовища, які впливають на вимірювання. Поправки на основі умов навколишнього середовища, повинні бути зареєстровані і застосовуватися у результатах вимірювань.

<br>Настанова <br>Умови навколишнього середовища, які впливають на результати вимірювань, можуть охоплювати температуру, швидкість зміни температури, вологість, освітлення, вібрацію, запиленість, чистоту, електромагнітні завади та інші чинники. Виробники оснащення зазвичай надають технічні умови, в яких зазначають діапазони вимірювань і максимальні навантаження, а також обмеження щодо умов навколишнього середовища для правильного його використання.<p>2.4 Сторонні постачальники</p><br>Керівництво метрологічної служби повинне визначити і задокументувати вимоги до продукції та послуг, що надаються сторонніми постачальниками для системи управління вимірюваннями. Сторонні постачальники повинні оцінюватися і відбиратися на основі їхньої здатності задовольняти задокументовані вимоги. Критерії відбору, моніторингу та оцінювання повинні бути визначені та задокументовані, а результати оцінювання повинні бути зареєстровані. Повинні вестися протоколи щодо продукції чи послуг, що надаються сторонніми постачальниками. <br>Настанова

<br>Якщо сторонній постачальник залучається до проведення випробувань чи калібрування, він має бути здатний продемонструвати технічну компетентність за таким стандартом вимог до лабораторій, як ISO/IEC 17025. Може вимагатися, щоб продукція та послуги, що надаються сторонніми постачальниками, були перевірені на відповідність встановленим вимогам.

<p>3.3.3 Метрологічне підтвердження і виконання процесів вимірювань</p> <p>3.1 Метрологічне підтвердження</p><p>3.1.1 Загальні положення</p><br>Процес метрологічного підтвердження (див. рисунок 2 і додаток A) повинен бути розроблений та впроваджений для забезпечення того, щоб метрологічні характеристики вимірювального оснащення задовольняли метрологічні вимоги до процесу вимірювання. Метрологічне підтвердження передбачає калібрування і верифікацію вимірювального оснащення.

<br>Настанова <br>Повторне калібрування вимірювального оснащення не є обов'язковим, якщо оснащення вже має чинний статус калібрування. Методики метрологічного підтвердження мають охоплювали методи, які засвідчують те, що невизначеності вимірювань і (або) похибки вимірювального оснащення знаходяться в допустимих межах, встановлених у метрологічних вимогах.

<br>Оператор повинен мати вільний доступ до інформації стосовно статусу метрологічного підтвердження вимірювального оснащення, у тому числі стосовно будь-яких обмежень чи спеціальних вимог.<br>Метрологічні характеристики вимірювального оснащення повинні відповідати його використанню за призначенням. <br>Настанова<br> приклади характеристик вимірювального оснащення: <br> - діапазон вимірювань;<br> - систематична похибка;<br> - збіжність;<br> - стабільність;<br> - варіація показу;<br> - дрейф;<br> - ефекти впливних величин;<br> - роздільна здатність;<br> - поріг чутливості;<br> - похибка;<br> - зона нечутливості.<br>Метрологічні характеристики вимірювального оснащення є чинниками, що вносять внесок до невизначеності вимірювань, яка дозволяє проводити пряме порівняння з метрологічними вимогами для встановлення метрологічного підтвердження.<br>Треба уникати якісних тверджень щодо метрологічних характеристик, наприклад, «потрібна точність вимірювального оснащення».<p>3.1.2 Періодичність метрологічного підтвердження</p><br>Методи, що використовуються для визначення або зміни періодичності метрологічного підтвердження, повинні бути описані в задокументованих методиках. Періодичність повинна аналізуватися і, за необхідності, коригуватися для забезпечення постійної відповідності встановленим метрологічним вимогам. <br>Настанова <br>Для визначення періодичності метрологічного підтвердження можуть використовуватися результати попередніх калібрувань та метрологічних підтверджень, а також новітні технології та знання. Визначаючи, чи потрібно змінювати періодичність метрологічного підтвердження, корисно використовувати протоколи вимірювань, отримані з використанням статистичних методів контролю. <br>Періодичність калібрування може збігатися з періодичністю метрологічного підтвердження (див. OIML D10).<br>Кожного разу, коли невідповідне вимірювальне оснащення підлягає ремонту, регулюванню чи видозміні, повинна бути проаналізована періодичність його метрологічного підтвердження.<p>3.1.3 Управління засобами регулювання <br>Доступ до засобів та пристроїв регулювання на вимірювальному оснащенні, що пройшло метрологічне підтвердження, установка яких впливає на функціональні параметри, повинен бути захищений шляхом опломбовування або в інший спосіб для запобігання несанкціонованим змінам. Пломби чи охоронні засоби повинні бути сконструйовані та виконані так, щоб несанкціоноване втручання можна було виявити.<br>Методики процесу метрологічного підтвердження повинні містити дії, виконувані у випадку виявлення, що пломби чи охоронні засоби пошкоджені, зламані, оминалися чи втрачені. <br>Настанова <br>Вимога до пломбування не застосовується до засобів чи пристроїв регулювання, які призначені для встановлення користувачем без потреби порівняння із зовнішніми еталонами, наприклад, коректори нуля. <br>Особливу увагу треба надавати методам захисту від запису до комп'ютерного та апаратного програмного забезпечення для запобігання внесення до них несанкціонованих змін. <br>Рішення про те, яке вимірювальне оснащення треба опломбовувати, які пристрої керування або регулювання будуть пломбуватися та які матеріали використовуються для опломбовування (наприклад, етикетки, припій, дріт, фарба), приймає, як правило, метрологічна служба. Виконання метрологічною службою програми пломбування треба документувати. Не для кожного вимірювального оснащення є можливість опломбовування.<p>3.1.4 Протоколи процесу метрологічного підтвердження</p><br>Протоколи процесу метрологічного підтвердження повинні бути датовані та затверджені належним чином уповноваженою особою для засвідчення правильності результатів.<br>Ці протоколи повинні вестися і бути доступними. <br>Настанова

<br>Мінімальний термін зберігання протоколів залежить від багатьох чинників, зокрема від вимог замовника, законодавчих або регламентувальних вимог та від зобов'язань виробника. Може виникнути необхідність необмеженого зберігання протоколів, пов'язаних з еталонами.<br>Протоколи процесу метрологічного підтвердження повинні демонструвати чи задовольняє кожна одиниця вимірювального оснащення встановлені метрологічні вимоги.<br>Протоколи повинні містити, якщо необхідно:<br>a) опис та однозначну ідентифікацію виробника оснащення, тип, серійний номер тощо;<br>б) дату, коли було здійснене метрологічне підтвердження;<br>в) результат метрологічного підтвердження;<br>г) встановлену періодичність метрологічного підтвердження;<br>д) ідентифікацію методики метрологічного підтвердження (див. 6.2.1);<br>е) встановлену гранично допустиму похибку;<br>ж) умови навколишнього середовища та вказівку про будь-які необхідні поправки;<br>з) невизначеності, пов'язані з калібруванням оснащення;<br>i) відомості про будь-яке технічне обслуговування, наприклад, виконані регулювання, ремонт чи видозміни;<br>к) будь-які обмеження щодо використання;<br>л) ідентифікацію особи (осіб), яка провадила метрологічне підтвердження;<br>м) ідентифікацію особи (осіб), відповідальної за правильність зареєстрованої інформації;<br>н) однозначну ідентифікацію (наприклад, серійні номери) будь-яких сертифікатів, протоколів калібрування та інших відповідних документів;<br>п) доказ простежуваності результатів калібрування;<br>o) метрологічні вимоги щодо використання за призначенням;<br>p) результати калібрування, одержані після і, за потреби, перед будь-яким регулюванням, видозміною чи ремонтом. <br>Настанова <br>Результати калібрування треба зареєструвати так, щоб можна було продемонструвати простежуваність всіх вимірювань, а результати калібрування можна було відтворити за умов, близьких до початкових умов. <br>У деяких випадках у сертифікаті чи протоколі калібрування зазначають результат верифікації, в якому засвідчується, що оснащення відповідає (або не відповідає) встановленим вимогам. <br>Протоколи можуть бути рукописними, машинописними чи у вигляді мікрофільмів або зберігатися на електронних, магнітних чи інших носіях даних.<br>Гранично допустима похибка може бути визначена безпосередньо метрологічною службою або наведена посиланням на чинні технічні умови виробника вимірювального оснащення.<br>Метрологічна служба повинна забезпечувати надання дозволу складати, виправляти, видавати чи анульовувати протоколи тільки уповноваженим особам.<p>3.2 Процес вимірювання</p><p>3.2.1 Загальні положення</p><br>Процеси вимірювань, які становлять частину системи управління вимірюваннями, повинні бути сплановані, затверджені, впроваджені, задокументовані та управлятися. Впливні величини, які відбиваються на процесах вимірювань, повинні бути ідентифіковані та враховані.<br>У повній специфікації кожного процесу вимірювання повинно бути ідентифіковано все відповідне обладнання, процедури виконання вимірювань, вимірювальне програмне забезпечення, умови використання, кваліфікація оператора та всі інші чинники, що впливають на надійність результату вимірювання. Управління процесами вимірювань повинне здійснюватися відповідно до задокументованих методик. <br>Настанова<br>Процес вимірювання може бути обмежений використанням однієї одиниці вимірювального оснащення.<br>Процес вимірювання може вимагати коригування даних, наприклад, через умови навколишнього середовища.<p>3.3 Невизначеність вимірювання і простежуваність</p><p>3.3.1 Невизначеність вимірювання</p><br>Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися для кожного процесу вимірювання, охопленого системою управління вимірюваннями (див. 5.1).<br>Оцінки невизначеностей повинні бути зареєстровані. Аналізування невизначеностей вимірювань повинне бути завершене до метрологічного підтвердження вимірювального оснащення і затвердження процесу вимірювання. Всі відомі джерела змін результатів вимірювань повинні бути задокументовані. <br>Настанова<br>Відповідні поняття і методи, які можуть використовуватися для об'єднання компонентів невизначеності і подання результатів, наведені в «Настановах з подання невизначеності у вимірюваннях» (GUM). Можуть використовуватися й інші задокументовані та визнані методи<br>Деякі складові невизначеності можуть бути малозначущими порівняно з іншими компонентами, через що їхнє деталізоване визначання може бути необґрунтованим з економічних чи технічних міркувань. У такому випадку рішення і обґрунтування треба зареєструвати. В усіх випадках зусилля на визначення та реєстрування невизначеностей вимірювань мають бути співмірними з важливістю результатів вимірювань для якості продукції. Для аналогічних типів вимірювального оснащення результати оцінювання невизначеності можна документувати у вигляді «загальних формулювань» та додаткових складових щодо окремих процесів вимірювань.<br>У невизначеності результату вимірювання треба враховувати, поміж інших складових, невизначеність калібрування вимірювального оснащення<br>Оцінці невизначеностей може сприяти належне використання статистичних методів для аналізування результатів попередніх калібрувань і для оцінювання результатів калібрувань декількох аналогічних одиниць вимірювального оснащення.<p>3.3.2 Простежуваність</p><br>Керівництво метрологічної служби повинне забезпечувати простежуваність всіх результатів вимірювань до еталонів одиниць Sl.<br>Простежуваність до одиниць вимірювань Sl повинна досягатися зіставленням з відповідним первинним еталоном або з фізичною константою, значення якої, з погляду відповідних одиниць Sl, відоме і рекомендоване Генеральною Конференцією Мір та Ваги і Міжнародним Комітетом Мір та Ваги.<br>У контрактних ситуаціях прийняті за консенсусом еталони повинні використовуватися тільки у випадку, якщо еталони одиниць Sl або визнані фізичні константи не існують. <br>Настанова <br>Простежуваність зазвичай досягається залученням надійних калібрувальних лабораторій, які забезпечують власну простежуваність до національних еталонів. Наприклад, надійною можна вважати лабораторію, яка відповідає вимогам ISO/IEC 17025.<br>Національні метрологічні інститути відповідають за національні еталони та їх простежуваність, в тому числі відповідають за національний еталон, що зберігається не в національному метрологічному інституті, а в іншій організації. Простежуваність результатів вимірювань може забезпечуватися залученням національного метрологічного інституту іншої країни.

<br>Стандартні зразки можуть вважатися еталонами-копіями.<br>Протоколи простежуваності результатів вимірювань повинні зберігатися протягом періоду, встановленого системою управління вимірюваннями, замовником чи законодавчими та вимогами регламенту<p>3.3.4 Аналізування та поліпшення системи управління вимірюваннями</p><p>4.1 Загальні положення</p><br>Метрологічна служба повинна планувати і впроваджувати процеси моніторингу, аналізування та поліпшення, необхідні для:<br>a) забезпечення відповідності системи управління вимірюваннями цьому стандарту;<br>б) постійного поліпшення системи управління вимірюваннями.<p>4.2 Управління невідповідностями</p><p>4.2.1 Невідповідні системи управління вимірюваннями</p><br>Метрологічна служба повинна забезпечувати виявлення будь-яких невідповідностей і вжиття негайних дій. <br>Настанова<br>Невідповідні елементи треба ідентифікувати для запобігання ненавмисному використанню.<br>До виконання коригувальних дій можуть застосовуватись тимчасові дії (наприклад, здійснення обхідних планів).<p>4.2.2 Невідповідні процеси вимірювань</p><br>Будь-який процес вимірювання, про який відомо (або існує підозра), що він дає неправильні результати вимірювань, повинен бути належним чином ідентифікований і не повинен використовуватися доти, поки не будуть вжиті належні дії.<br>Якщо невідповідний процес вимірювання ідентифікований, користувач процесу повинен визначити потенційні наслідки, зробити необхідне коригування і вжити необхідну коригувальну дію.<br>Процес вимірювання, який змінений через невідповідність, повинен бути перед використанням затверджений. <br>Настанова<br>Невідповідність процесу вимірювання обумовлена, наприклад, погіршенням характеристик контрольного еталону або зниженням рівня компетентності оператора, може бути виявлена за допомогою заходів, здійснюваних після виконання процесу, такими як:<br> - аналізування контрольних карт;<br> - аналізування карт тенденцій;<br> - наступні інспекційні перевірки;<br> - між лабораторні порівняння;<br> - внутрішні аудити;<br> - відгуки замовників.<p>4.2.3 Невідповідне вимірювальне оснащення</p><br>Будь-яке вимірювальне оснащенння, що пройшло метрологічне підтвердження, повинне бути вилучено з експлуатації шляхом його відокремлення або ідентифіковано за допомогою чітко видимого марковання, якщо стосовно нього існує підозра чи відомо, що воно:<br>a) було пошкоджене;<br>б) експлуатувалося з перевантаженням;<br>в) функціонує з такими порушеннями, за яких його використання за призначенням є неможливим;<br>г) видає неправильні результати вимірювань;<br>д) не було піддане метрологічному підтвердженню у призначений для нього інтервал;<br>е) зазнавало неправильного поводження;<br>ж) має пошкоджені чи зламані пломби чи охоронні пристрої;<br>з) зазнало дії впливних величин, які можуть негативно впливати на його використання за призначенням (наприклад, електромагнітне поле, пил).<br>Необхідно перевірити наявність невідповідності і скласти звіт про невідповідність. Таке вимірювальне оснащення не повинне знову вводитися в експлуатацію доти, поки причини його невідповідностей не будуть усунені і воно не буде знову допущене для використання.<br>Невідповідне вимірювальне оснащення, метрологічні характеристики якого не підлягають відновленню, повинне бути чітко промарковане або в інший спосіб ідентифіковане. Метрологічне підтвердження такого вимірювального оснащення для використання за іншим призначенням повинне забезпечувати чітке зазначення зміненого статусу та ідентифікацію обмежень використання. <br>Настанова<br>Якщо практично неможливо відрегулювати, відремонтувати чи відновити вимірювальне оснащення, виявлене непридатним для його використання за призначенням, треба розглянути іншу можливість, пов'язану із зниженням класу точності і (або) зміною сфери його використання за призначенням. Перекласифікацію треба застосовувати завжди дуже обережно, оскільки вона може спричинити плутанину між явно ідентичними одиницями вимірювального оснащення з різними дозволеними сферами використання. Це передбачає обмежене метрологічне підтвердження, яке поширюється лише на деякі з діапазонів чи функцій багатодіапазонного вимірювального оснащення.<br>Якщо результат метрологічної верифікації, проведеної перед будь-яким регулюванням чи ремонтом, свідчить про те, що вимірювальне оснащення не задовольняє метрологічні вимоги настільки, що може бути спростована правильність результатів вимірювань, користувач вимірювального оснащення повинен визначити потенційні наслідки і вжити необхідну дію. Це може передбачати повторну перевірку продукції, виробленої з використанням вимірювань, виконаних за допомогою невідповідного вимірювального оснащення.

<p>4.3 Поліпшення</p><p>4.3.1 Загальні положення</p><br>Метрологічна служба повинна планувати і управляти постійним поліпшенням системи управління вимірюваннями, виходячи з результатів аудитів, аналізувань з боку керівництва та інших відповідних чинників, наприклад, відгуків замовників. Метрологічна служба повинна аналізувати та визначати потенційні можливості поліпшення системи управління вимірюваннями і, за необхідності, вносити до неї зміни.<p>4.3.2 Коригувальні дії</p><br>Якщо суттєвий елемент системи управління вимірюваннями не задовольняє встановлені вимоги або якщо відповідні дані свідчать про недопустимі відхилення, повинна бути вжита дія для визначення причини та усунення невідповідності.<br>Рішення, пов'язані з коригуванням та коригувальними діями, повинні бути перевірені перед наступним здійсненням процесу вимірювання.<br>Критерії щодо вжиття коригувальної дії повинні бути задокументовані.<p>4.3.3 Запобіжні дії</p><br>Метрологічна служба повинна визначити дію(ї) для усунення причин потенційних невідповідностей вимірювання чи метрологічного підтвердження з метою запобігання їхньому виникненню. Запобіжні дії повинні відповідати можливим наслідкам потенційних проблем. Повинна бути розроблена задокументована методика для встановлення вимог до:<br>a) визначення потенційних невідповідностей та їхніх причин;<br>б) оцінювання потреби в діях для запобігання виникненню невідповідностей;<br>в) визначення та виконання необхідних дій;<br>г) реєстрування результатів виконаних дій;<br>д) аналізування виконаних запобіжних дій.<br>Висновок <br>В цьому розділі зробили порівняльний аналіз декількох стандартів підприємства, і на основі аналізу запроопонували внести деякі зміни або створити новий стандарт. А саме: <br> - Відповідальність керівництва; <br> - Управління ресурсами (людськими, інформаційними, матеріальними, постачальники;<br> - Метрологічне підтвердження і виконання процесів вимірювань;<br> - Аналізування та поліпшення системи управління вимірюваннями;<br> - Аналізування та поліпшення системи управління вимірюваннями.</a></BODY></HTML>

Висновки

Аналіз наглядно показав недоліки існуючих на ПАТ стандартів.

На ПАТ за справність ЗВТ відповідає метролог який повіряє інструмент. хоча за той період коли інструмент задіяний в виробництві, за його справність повинні нести відповідальність або працівник котрий ним користується, або роздатньо-інструментальна комора. Керівництво метрологічної служби повинне визначити і задокументувати відповідальність всього персоналу, залученого до системи управління вимірюваннями.

Найвище керівництво повинне забезпечити наявність необхідних ресурсів для аналізування системи управління вимірюваннями. Ця відповідальність може бути визначена в схемах організаційної структури, посадових інструкціях, робочих інструкціях чи методиках.

Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити підготування персоналу відповідно до визначених потреб, ведення протоколів діяльності з підготування, а також оцінювання і реєстрування результативності підготування. Персонал повинен бути обізнаний зі ступенем своєї відповідальності і підпорядкованості.

З метою забезпечення придатності для постійного використання програмне забезпечення, що використовується у процесах вимірювань та для розрахунків їх результатів, повинне бути задокументоване, ідентифіковане та повинне управлятися.

Метрологічні характеристики вимірювального оснащення повинні відповідати його використанню за призначенням.

Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися для кожного процесу вимірювання, охопленого системою управління вимірюваннями.

Оцінки невизначеностей повинні бути зареєстровані. Аналізування невизначеностей вимірювань повинне бути завершене до метрологічного підтвердження вимірювального оснащення і затвердження процесу вимірювання. Всі відомі джерела змін результатів вимірювань повинні бути задокументовані.

Метрологічна служба повинна забезпечувати виявлення будь-яких невідповідностей і вжиття негайних дій.

Невідповідні елементи треба ідентифікувати для запобігання ненавмисному використанню.

Список використаних джерел

1 Шаповалов М.І. Менеджмент якості: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 471 с.

2 Системи управління якістю. Основні положення: ДСТУ ISO 9000:2007. - [Чинний від 2001-06-27]. - К.: Держспоживстандарт України 2009. - 34 с. - (Національний стандарт України).

3 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT): ДСТУ ISO 9001:2009. - [Чинний від 2009-09-01]. - К.: Держспоживстандарт України 2009. - 34 с. - (Національний стандарт України).

4 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності (ISO 9004:2000, IDT): ДСТУ ISO 9004-2001. - [Чинний від 2009-09-01]. - К.: Держспоживстандарт України 2009. - 34 с. - (Національний стандарт України).

5 Поверка и калибровка средств измерительной техники. СТП 61.01-2003 [Введен 2003-06-01]

6 Порядок обращения средств измерительной техники и калибров. СТП 61.04 - 2007 [Введен 2003-06-01]

7 Система качества: [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http://frunze.com.ua/

8 Москаленко В.П. АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе/В.П. Москаленко, Б.В. Попов, М.П. Обозний. - Суми: Слобожанщина, 1996. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru