Аналіз контролю засобів вимірювальної техніки на підриємстві ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе

а) керівники підрозділів ПАТ, що експлуатують ЗВТ:

- за експлуатацію ЗВТ з вичерпаним терміном повірки (калібрування);

- за порушення порядку переведення ЗВТ в розряд «індикаторів»;

- за застосування в сферах поширення державного метрологічного нагляду ЗВТ, що не пройшли повірку в установленому порядку;

б) керівники підрозділів ПАТ, які ремонтують ЗВТ:

- за видачу ЗВТ після ремонту експлуатуючим підрозділам без пред'явлення на повірку (калібрування);

в) керівники підрозділів ОМ, що здійснюють калібрування ЗВТ:

- за виконання калібрування ЗВТ з порушенням вимог НД;

- за виконання калібрування ЗВТ, включених до переліків ЗВТ, що підлягають повірці;

Дисциплінарна відповідальність за невиконання вимог даного стандарту, наказів і розпоряджень ПАТ з питань повірки і калібрування ЗВТ може бути покладена керівниками підрозділів на своїх підлеглих у Положеннях про підрозділ, посадових інструкціях або наказах по підрозділу.

Загальні положення

Усі ЗВТ, що експлуатуються в підрозділах ПАТ, а також випускаються з виробництва або ремонту, підлягають повірці або калібруванню.

Повірці підлягають:

а) ЗВТ, що застосовуються для вимірювань, результати яких використовуються при:

- контроль безпеки умов праці та забезпечення вимог техніки безпеки;

- торговельних операціях і розрахунках між споживачем і постачальником;

- контролі параметрів, на які поширюються обов'язкові вимоги НД, під час сертифікаційних випробувань продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- контроль якості й безпеки продуктів харчування;

- контролі стану навколишнього природного середовища.

б) вихідні еталони МС;

в) ЗВТ, що застосовуються при перевірці та державної атестації ЗВТ ВАТ;

г) ЗВТ, що встановлюються на магістралях природного газу газоспоживаючого обладнання.

Калібрування підлягають ЗВТ, що не відносяться до категорій, зазначених у п. 5.2. Калібрування ЗВТ проводять:

а) шляхом контролю МХ, встановлених під час затвердження типу (метрологічної аттес-тації) ЗВТ;

б) шляхом визначення значень МХ в умовах експлуатації, що відрізняються від умо-вий, для яких ці значення були встановлені при затвердженні типу (метрологи-чеський атестації) ЗВТ.

ЗВТ мають піддаватися первинної, періодичної та позачергової повірки (калібрування).

Первинною повірці (калібруванню) підлягають ЗВТ при введенні їх в експлуатацію.

Періодичної повірки (калібрування) підлягають ЗВТ, що знаходяться в експлуатації, після закінчення між повірочного (між калібровочний) інтервалу.

Позачергову перевірку (калібрування) ЗВТ проводять до закінчення між повірочного (між калібровочний) інтервалу.

Примітка. Між повірочні інтервали ЗВТ встановлює «Держспоживстандарт

України», міжкалібровочний інтервали встановлює ОМ на підставі рекомендацій «Держспоживстандарт України» і виготовлювачів ЗВТ.

Перевірку ЗВТ виконують лабораторії ЦСМС, калібрування - підрозділи ОМ.

ЗВТ, калібрування яких не може бути виконана ОМ, повинні бути спрямовані на калібрування в ЦСМС або інші організації, акредитовані на право проведення калібрування чи повірки ЗВТ для сторонніх організацій.

НД на методи повірки ЗВТ вказані у зведеному графіку повірки, НД на методи калібрування ЗВТ за п. 6.3.а - у зведеному графіку калібрування (форми зведених графіків перевірки та калібрування наведені в РІ 245.01). НД на методи калібрування ЗВТ за п. 5.3.б повинні розроблятися МС за заявками експлуатують підрозділів.

Результати повірки або калібрування відзначаються в атестатах і журналах-графіках (форми атестатів і журналів-графіків наведено в РІ 245.01). Ідентифікація ЗВТ за результатами повірки або калібрування проводиться за записами в атестатах.

Якщо ЗВТ призначений для вимірювання кількох фізичних величин або має декілька діапазонів вимірювання, а використовується для вимірювання меншого числа величин або на меншому числі діапазонів (в окремій частині діапазону), то, за службовою записці експлуатуючого підрозділу, при періодичній повірці (калібруванню) таких ЗВТ допускається контролювати їх МХ тільки для застосовуваних фізичних величин та діапазонів (окремої частини діапазону). На такі ЗВТ повинна бути нанесена чітка напис, що вказує на особливості їх застосування. Відповідний запис повинна бути проведена і в атестатах таких ЗВТ.

ЗВТ, що застосовуються для спостереження за зміною величин без оцінки їх значень з нормованою похибкою, відносяться до розряду індикаторів і повірці (калібруванню) не підлягають. На такі ЗВТ повинно бути нанесено позначення «І».

Переклад ЗВТ в розряд індикаторів у ВАТ оформляється технічним рішенням за формою додатка A, підготовленим експлуатуючим підрозділом у двох примірниках. У технічному рішенні має бути вказано обґрунтування перекладу кожного ЗВТ в розряд індикаторів. Технічне рішення повинно бути погоджено:

а) за ЗВТ, призначеним для контролю ведення технологічних процесів, з УГТ, УГС або УГМет;

б) за ЗВТ, призначеним для контролю стану устаткування:

- енергетичного - з УГЕ;

- металообробного та вантажопідйомного - з УГМех;

- зварювального - з УГС;

- ливарного, ковальсько-пресового і устаткування для термообробки з УГМет;

- обладнання, що обслуговується УПЕ, з УПЕ.

Позначку «І» повинні завдавати експлуатують підрозділи після затвердження технічного рішення. Один примірник технічного рішення повинен зберігатися в під-поділі, інший-в ОМ. Зміни до технічного рішенням оформляються аналогічно.

Направлення на ремонт «індикаторів» повинно здійснюватися експлуатуючими підрозділами при явних ознаках несправності.

Переклад «індикаторів» у розряд ЗВТ проводиться за службовій записці експлуатується підрозділи. ОМ повинен виконати калібрування ЗВТ (або направити на повірку) і поставити ЗВТ на метрологічний облік.

ЗВТ, які використовуються тільки у навчальних цілях, повірці (калібруванню) не підлягають. На такі ЗВТ та їх експлуатаційні документи повинні наноситися позначення «У». Переліки таких ЗВТ, складені за довільною формою та затверджені їх керівниками, повинні зберігатися в експлуатуючих підрозділах. Копії переліків повинні бути спрямовані в ОМ.

У стандарті враховані вимоги ДСТУ 2708 та ДСТУ 3989.

Опис процесу повірки та калібрування ЗВТ

Роботи з організації повірки і проведення калібрування ЗВТ виконує МС.

Вхідними даними процесу повірки або калібрування ЗВТ є:

- Графіки повірки або калібрування ЗВТ;

- ЗВТ, що надійшли з експлуатують підрозділів та їх атестати.

- Вихідними даними процесу повірки або калібрування ЗВТ є:

- ЗВТ, повірені, калібровані, визнані непридатними за результатами по-перевірки (калібрування) та їх атестати з відмітками про дату та результат повірки (калібрування);

- службові записки начальникам ВТК виробництв з переліком ЗВТ, визнаних непридатними за результатами повірки (калібрування).

Підрозділи ПАТ, що експлуатують ЗВТ, а також випускають з виробництва або ремонту, зобов'язані своєчасно подавати їх на повірку (калібрування).

Демонтаж і монтаж ЗВТ, а також доставка ЗВТ до місця повірки (калібрування) і назад повинні проводитися підрозділами, які експлуатують (випускають з виробництва або ремонту) ці ЗВТ.

Напрямок ЗВТ на повірку (калібрування) ЦСМС чи виклик повірителя у ПАТ здійснюється листом, підписаним першим заступником голови правління ПАТ або його заступниками. Лист готує ОМ відповідно до графіка повірки, а при відсутності ЗВТ у графіку - на підставі службової записки експлуатуючого підрозділу.

Рахунки за повірку ЗВТ, а також завізировані акти виконання робіт та податкові накладні підрозділи ПАТ повинні передавати в ОМ для подальшого оформлення.

Повірка проводиться після оплати рахунків. Оплату рахунків за повірку ЗВТ вироби УФС за службовій записці ОМ.

ЗВТ мають пред'являтися на повірку (калібрування) чистими, в повному комплект, включаючи атестати або свідоцтва про повірку, а при необхідності технологічний опис або інструкцію з експлуатації.

Первинна повірка (калібрування) засоби вимірювальної техніки

Первинною повірці (калібруванню) підлягають ЗВТ, під час випуску з виробництва або ремонту, а також ЗВТ, ввезені з-за кордону, (за відсутності з країною-експортувати, колитером угоди про визнання результатів повірки, проведеної в цій країні).

Для пред'явлення на первинну повірку (калібрування) звужуючих пристроїв витратомірів змінного перепаду тиску (СУ) їх розробники повинні направляти в ОМ переліки розроблених СУ.

Періодична повірка (калібрування) засоби вимірювальної техніки

Періодичної повірці (калібруванню) підлягає кожен примірник ЗВТ, що знаходиться в експлуатації.

Примітка. Періодичної повірки (калібрування) не підлягають скляні термометри з ціною поділки 0,5° С і більше, а також СУ, уварені в трубопровід.

ЗВТ, що знаходяться на зберіганні, періодичної повірки (калібрування) під час зберігання можуть не піддаватися. Переліки таких ЗВТ мають бути складені підрозділами, що зберігають ЗВТ, і спрямовані в ОМ. Форма переліку наведена в Додатку Б2. Повірка (калібрування) таких ЗВТ повинна проводитися при введенні їх в експлуатацію після зберігання.

Періодична повірка (калібрування) ЗВТ повинна проводитися на календарний-ні терміни, встановлені зведеними графіками повірки та калібрування.

Для складання зведеного графіка повірки підрозділи, які експлуатують ЗВТ, повинні направити в ОМ переліки ЗВТ, що підлягають повірці. Форма переліку наведена в Додатку. Переліки повинні бути погоджені:

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 1 з ОТБ (по ЗВТ для забезпечення електробезпеки з УГЕ);

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 2 за нафтопродукти, сировину і матеріали з УМТС;

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 2 за електричну та теплову енергію, пар, воду, природний газ, з УГЕ;

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 3 з розробником продукції, що підлягає сертифікації;

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 4, п. 6.2б, п. 6.2в з ОМ;

- для ЗВТ за п. 6.2 а. 5 з ТОВзІІ;

- для ЗВТ за п. 6.2г з ОТН;

Для складання зведеного графіка калібрування підрозділи, експлуатующие ЗВТ, повинні направити в ОМ переліки ЗВТ, що підлягають калібруванню. Форма переліку наведена в Додатку Б4. 5

Зміни до переліків повинні щорічно складатися експлуатуючими підрозділами за формою Додатків Б3 і Б4 і до 1 грудня поточного року передаватися в ОМ. Зміни до переліків за формою Додатка Б3 повинні узгоджуватися тільки зі службами, яких стосуються зміни.

Зведені графіки повірки та калібрування ЗВТ мають бути розроблені ОМ і затверджені першим заступником голови правління ПАТ.

Позачергова поверка (калібрування) ЗВТ

На позачергову повірку (калібрування) ЗВТ мають направлятися в разі:

- необхідності переконатися в придатності ЗВТ до застосування;

- втрати документів, що підтверджують проходження повірки (калібрування), за відсутності або пошкодженні відбитку поверительного (калібрувального) клейма на ЗВТ;

- пошкодження відбитка клейма, що закриває доступ до органів регулювання ЗВТ;

- введення в експлуатацію ЗВТ, що знаходилися на зберіганні;

- використання ЗВТ в якості комплектуючих для продукції, що випускається ПАТ, після закінчення половини між повірочного (між калібровочний) інтервалу.

Позачергова повірка (калібрування) за п. 7.7.1, а повинна проводитися тільки по службовій записці підрозділи або на вимогу працівників УТК.

Критерії процесу повірки та калібрування

Критеріями процесу повірки та калібрування ЗВТ є:

К1 = Кількість виконаних повірок ЗВТ за квартал

Кількість запланованих перевірок ЗВТ за квартал за графіком

К2 = Кількість виконаних калібрування ЗВТ за квартал

Кількість запланованих калібрування ЗВТ за квартал за графіком

Моніторинг процесу повірки та калібрування

Моніторинг процесу повірки та калібрування ЗВТ за критеріями К1 і К2 здійснюються начальник ОМ щоквартально.

Метрологічний нагляд за дотриманням в підрозділах ВАТ вимог даного стандарту проводиться працівниками ОМ згідно СТП 61.05.

Записи

3.3 Рекомендації щодо розробки стандарту підприємства на основі СТП 6101, СТП 6104, СТП 6106 і РІ 245-07 згідно ISO 10012:2005

Розглянувши стандарти підприємства в розробці нового стандарту можемо рекомендувати наступні пункти які необхідно внести:

Відповідальність керівництва

Метрологічна служба

Організація повинна створити метрологічну службу. Найвище керівництво організації повинне забезпечити необхідні ресурси для встановлення та підтримання діяльності метрологічної служби.

Настанова. Метрологічна служба може бути окремим підрозділом або розподілена по всій організації Керівництво метрологічної служби повинне встановити, задокументувати і підтримувати систему управління вимірюваннями і постійно поліпшувати її результативність.

Орієнтація на замовника

Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити, щоб:

- вимоги замовника щодо вимірювань були визначені і сформульовані як метрологічні вимоги;

- система управління вимірюваннями задовольняла метрологічні вимоги замовника;

- можна було продемонструвати відповідність вимогам, встановленим замовником.

Цілі у сфері якості

Для системи управління вимірюваннями керівництво метрологічної служби повинне визначити і встановити вимірні цілі у сфері якості. Повинні бути визначені об'єктивні критерії ефективності та методики для процесів вимірювань і управління ними.

Настанова. Прикладами таких цілей у сфері якості на різних рівнях організації є:

- жодна невідповідна продукція не буде прийнята і жодна відповідна продукція не буде відбракована через неправильні вимірювання;

- жодний процес вимірювання не перебуває поза управлінням протягом більше однієї доби без виявлення цього;

- всі роботи з метрологічного підтвердження виконуються в погоджені терміни;

- не існує жодного нерозбірливого протоколу метрологічного підтвердження;

- всі програми технічної підготовки персоналу виконуються за встановленим графіком;

- кількість часу, упродовж якого вимірювальне оснащення не експлуатується, скоротити на встановлений відсоток.

Аналізування з боку керівництва

Найвище керівництво організації повинне із запланованою періодичністю аналізувати систему управління вимірюваннями для забезпечення її постійної відповідності, результативності і придатності. Найвище керівництво повинне забезпечити наявність необхідних ресурсів для аналізування системи управління вимірюваннями.

Керівництво метрологічної служби повинне використовувати результати аналізування з боку керівництва для внесення відповідних змін до системи (за необхідності), в тому числі поліпшення процесів вимірювань (див. розділ 8) та коригування цілей у сфері якості. Результати всіх аналізувань та всіх виконаних дій повинні бути зареєстровані.

Управління ресурсами

Людські ресурси

Відповідальність персоналу

Керівництво метрологічної служби повинне визначити і задокументувати відповідальність всього персоналу, залученого до системи управління вимірюваннями.

Настанова. Ця відповідальність може бути визначена в схемах організаційної структури, посадових інструкціях, робочих інструкціях чи методиках. Цей стандарт не виключає можливості залучення метрологічною службою сторонніх спеціалістів.

Компетентність і підготовленість

Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити, щоб персонал, залучений до системи управління вимірюваннями, продемонстрував свою здатність виконувати визначені для нього завдання. Повинні бути встановлені необхідні спеціальні навички. Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити підготування персоналу відповідно до визначених потреб, ведення протоколів діяльності з підготування, а також оцінювання і реєстрування результативності підготування. Персонал повинен бути обізнаний зі ступенем своєї відповідальності і підпорядкованості, а також із впливом його діяльності на результативність системи управління вимірюваннями та якість продукції.

Настанова. Компетентність може досягатися шляхом навчання, підготовки та набуття практичного досвіду і підтверджуватися шляхом тестування або спостереженням за діяльністю.

У випадку залучення працівників, підготування яких триває, повинен бути забезпечений відповідний нагляд.

Інформаційні ресурси

Методики

Методики системи управління вимірюваннями повинні бути задокументовані з необхідним ступенем деталізації і затверджені з тим, щоб забезпечити їх належне впровадження і послідовність застосування, а також достовірність результатів вимірювань.

Нові методики або зміни до задокументованих методик повинні бути затверджені і повинні управлятися. Методики повинні бути актуалізовані, наявні і надаватися за вимогою.

Настанова. Методики технічного характеру можуть базуватися на чинних стандартних методиках виконання вимірювань або на інструкціях, розроблених замовниками чи виробниками вимірювального оснащення.

Програмне забезпечення

З метою забезпечення придатності для постійного використання програмне забезпечення, що використовується у процесах вимірювань та для розрахунків їх результатів, повинне бути задокументоване, ідентифіковане та повинне управлятися. Програмне забезпечення і будь-які зміни до нього повинні бути протестовані та/або затверджені до початку використання, ухвалені до використання і за архівовані. Обсяг тестування повинен бути достатнім для забезпечення достовірності результатів вимірювань.

Настанова. Програмне забезпечення може існувати в декількох формах, наприклад, таке як вбудоване, таке, що програмується користувачем, або готові до використання пакети.

Готове до використання програмне забезпечення може не потребувати тестування.

Тестування може містити перевірку на наявність вірусів, перевірку алгоритмів, розроблених користувачем, або, за необхідності, їх комбінацію для отримання потрібного результату вимірювання.

Управління конфігурацією програмного забезпечення може допомагати підтримувати цілісність та придатність процесів вимірювань, що використовують програмне забезпечення. З метою захисту програмних продуктів, забезпечення їхньої доступності та необхідного рівня простежуваності, можна здійснювати архівування шляхом створення резервних копій, зберігання в окремому місці або будь-якими іншими способами.

Протоколи

Повинні вестися протоколи, що містять інформацію, необхідну для функціонування системи управління вимірюваннями. Задокументовані методики повинні забезпечувати ідентифікацію, зберігання, захист, пошук, зазначення терміну зберігання та розміщення протоколів.

Настанова. Прикладами протоколів є результати метрологічного підтвердження, результати вимірювань, закупівельні дані, робочі дані, дані про невідповідність, претензії замовників, дані про підготовку персоналу, кваліфікацію чи будь-які інші дані, набуті у ході діяльності на підтримку процесів вимірювань.

Ідентифікація

Вимірювальне оснащення і методики технічного характеру, що використовуються в системі управління вимірюваннями, повинні бути чітко ідентифіковані (індивідуально чи загально). Статус метрологічного підтвердження вимірювального оснащення повинен бути ідентифікований. Оснащення, допущене для використання тільки в конкретному (конкретних) процесі (процесах) вимірювання, повинне бути чітко ідентифіковане або управлятися в інший спосіб для запобігання несанкціонованому використанню. Вимірювальне оснащення, яке використовується в системі управління вимірюваннями, повинне бути чітко відмітне від іншого оснащення.

Матеріальні ресурси

Вимірювальне оснащення

У системі управління вимірюваннями все вимірювальне оснащення, необхідне для задоволення встановлених метрологічних вимог, повинне бути в наявності та ідентифіковане. Вимірювальне оснащення повинне мати чинний статус калібрування перед його метрологічним підтвердженням. Вимірювальне оснащення повинне використовуватися в умовах навколишнього середовища, які контролюються або умови якого відомі з точністю, необхідною для забезпечення достовірних результатів вимірювань. Система управління вимірюваннями повинна охоплювати вимірювальне оснащення, що використовується для моніторингу та реєстрування впливних величин.

Настанова. Вимірювальне оснащення може бути допущене для використання в конкретних процесах вимірювань і не допущене для використання в інших процесах вимірювань через відмінності у метрологічних вимогах. Метрологічні вимоги до вимірювального оснащення визначають виходячи з встановлених вимог до продукції чи оснащення, яке підлягає калібруванню, верифікації та підтвердженню.

Гранично допустима похибка може зазначатися шляхом посилання на чинні технічні умови виробника вимірювального оснащення або безпосередньо метрологічною службою.

Калібрування вимірювального оснащення може здійснювати не тільки метрологічна служба, що провадить метрологічне підтвердження, а й інша організація.

Вимога щодо калібрування може бути задоволена шляхом ідентифікації стандартних зразків.

Керівництво метрологічної служби повинне встановити, підтримувати та використовувати задокументовані методики одержання, поводження, транспортування, зберігання та відправлення вимірювального оснащення з тим, щоб запобігати його неправильному використанню чи пошкодженню та змінам його метрологічних характеристик. Повинні існувати методики поводження з вимірювальним оснащенням, яке вводиться до системи управління вимірюваннями або вилучається з неї.

Навколишнє середовище

Умови навколишнього середовища, необхідні для результативного функціонування процесів вимірювань, охоплених системою управління вимірюваннями, повинні бути задокументовані.

Повинен здійснюватися моніторинг та реєстрування умов навколишнього середовища, які впливають на вимірювання. Поправки на основі умов навколишнього середовища, повинні бути зареєстровані і застосовуватися у результатах вимірювань.

Настанова. Умови навколишнього середовища, які впливають на результати вимірювань, можуть охоплювати температуру, швидкість зміни температури, вологість, освітлення, вібрацію, запиленість, чистоту, електромагнітні завади та інші чинники. Виробники оснащення зазвичай надають технічні умови, в яких зазначають діапазони вимірювань і максимальні навантаження, а також обмеження щодо умов навколишнього середовища для правильного його використання.

Сторонні постачальники

Керівництво метрологічної служби повинне визначити і задокументувати вимоги до продукції та послуг, що надаються сторонніми постачальниками для системи управління вимірюваннями. Сторонні постачальники повинні оцінюватися і відбиратися на основі їхньої здатності задовольняти задокументовані вимоги. Критерії відбору, моніторингу та оцінювання повинні бути визначені та задокументовані, а результати оцінювання повинні бути зареєстровані. Повинні вестися протоколи щодо продукції чи послуг, що надаються сторонніми постачальниками.

Настанова. Якщо сторонній постачальник залучається до проведення випробувань чи калібрування, він має бути здатний продемонструвати технічну компетентність за таким стандартом вимог до лабораторій, як ISO/IEC 17025. Може вимагатися, щоб продукція та послуги, що надаються сторонніми постачальниками, були перевірені на відповідність встановленим вимогам.

Метрологічне підтвердження і виконання процесів вимірювань

Метрологічне підтвердження

Загальні положення

Процес метрологічного підтвердження повинен бути розроблений та впроваджений для забезпечення того, щоб метрологічні характеристики вимірювального оснащення задовольняли метрологічні вимоги до процесу вимірювання. Метрологічне підтвердження передбачає калібрування і верифікацію вимірювального оснащення.

Настанова. Повторне калібрування вимірювального оснащення не є обов'язковим, якщо оснащення вже має чинний статус калібрування. Методики метрологічного підтвердження мають охоплювали методи, які засвідчують те, що невизначеності вимірювань і (або) похибки вимірювального оснащення знаходяться в допустимих межах, встановлених у метрологічних вимогах.

Оператор повинен мати вільний доступ до інформації стосовно статусу метрологічного підтвердження вимірювального оснащення, у тому числі стосовно будь-яких обмежень чи спеціальних вимог.

Метрологічні характеристики вимірювального оснащення повинні відповідати його використанню за призначенням.

Настанова. Приклади характеристик вимірювального оснащення:

- діапазон вимірювань;

- систематична похибка;

- збіжність;

- стабільність;

- варіація показу;

- дрейф;

- ефекти впливних величин;

- роздільна здатність;

- поріг чутливості;

- похибка;

- зона нечутливості.

Метрологічні характеристики вимірювального оснащення є чинниками, що вносять внесок до невизначеності вимірювань, яка дозволяє проводити пряме порівняння з метрологічними вимогами для встановлення метрологічного підтвердження.

Треба уникати якісних тверджень щодо метрологічних характеристик, наприклад, «потрібна точність вимірювального оснащення».

Періодичність метрологічного підтвердження

Методи, що використовуються для визначення або зміни періодичності метрологічного підтвердження, повинні бути описані в задокументованих методиках. Періодичність повинна аналізуватися і, за необхідності, коригуватися для забезпечення постійної відповідності встановленим метрологічним вимогам.

Настанова. Для визначення періодичності метрологічного підтвердження можуть використовуватися результати попередніх калібрувань та метрологічних підтверджень, а також новітні технології та знання. Визначаючи, чи потрібно змінювати періодичність метрологічного підтвердження, корисно використовувати протоколи вимірювань, отримані з використанням статистичних методів контролю.

Періодичність калібрування може збігатися з періодичністю метрологічного підтвердження (див. OIML D10).

Кожного разу, коли невідповідне вимірювальне оснащення підлягає ремонту, регулюванню чи видозміні, повинна бути проаналізована періодичність його метрологічного підтвердження.

Управління засобами регулювання

Доступ до засобів та пристроїв регулювання на вимірювальному оснащенні, що пройшло метрологічне підтвердження, установка яких впливає на функціональні параметри, повинен бути захищений шляхом опломбовування або в інший спосіб для запобігання несанкціонованим змінам. Пломби чи охоронні засоби повинні бути сконструйовані та виконані так, щоб несанкціоноване втручання можна було виявити.

Методики процесу метрологічного підтвердження повинні містити дії, виконувані у випадку виявлення, що пломби чи охоронні засоби пошкоджені, зламані, оминалися чи втрачені.

Настанова. Вимога до пломбування не застосовується до засобів чи пристроїв регулювання, які призначені для встановлення користувачем без потреби порівняння із зовнішніми еталонами, наприклад, коректори нуля.

Особливу увагу треба надавати методам захисту від запису до комп'ютерного та апаратного програмного забезпечення для запобігання внесення до них несанкціонованих змін.

Рішення про те, яке вимірювальне оснащення треба опломбовувати, які пристрої керування або регулювання будуть пломбуватися та які матеріали використовуються для опломбовування (наприклад, етикетки, припій, дріт, фарба), приймає, як правило, метрологічна служба. Виконання метрологічною службою програми пломбування треба документувати. Не для кожного вимірювального оснащення є можливість опломбовування.

Протоколи процесу метрологічного підтвердження

Протоколи процесу метрологічного підтвердження повинні бути датовані та затверджені належним чином уповноваженою особою для засвідчення правильності результатів.

Ці протоколи повинні вестися і бути доступними.

Настанова. Мінімальний термін зберігання протоколів залежить від багатьох чинників, зокрема від вимог замовника, законодавчих або регламентувальних вимог та від зобов'язань виробника. Може виникнути необхідність необмеженого зберігання протоколів, пов'язаних з еталонами.

Протоколи процесу метрологічного підтвердження повинні демонструвати чи задовольняє кожна одиниця вимірювального оснащення встановлені метрологічні вимоги.

Протоколи повинні містити, якщо необхідно:

- опис та однозначну ідентифікацію виробника оснащення, тип, серійний номер тощо;

- дату, коли було здійснене метрологічне підтвердження;

- результат метрологічного підтвердження;

- встановлену періодичність метрологічного підтвердження;

- ідентифікацію методики метрологічного підтвердження (див. 6.2.1);

- встановлену гранично допустиму похибку;

- умови навколишнього середовища та вказівку про будь-які необхідні поправки;

- невизначеності, пов'язані з калібруванням оснащення;

- відомості про будь-яке технічне обслуговування, наприклад, виконані регулювання, ремонт чи видозміни;

- будь-які обмеження щодо використання;

- ідентифікацію особи (осіб), яка провадила метрологічне підтвердження;

- ідентифікацію особи (осіб), відповідальної за правильність зареєстрованої інформації;

- однозначну ідентифікацію (наприклад, серійні номери) будь-яких сертифікатів, протоколів калібрування та інших відповідних документів;

- доказ простежуваності результатів калібрування;

- метрологічні вимоги щодо використання за призначенням;

- результати калібрування, одержані після і, за потреби, перед будь-яким регулюванням, видозміною чи ремонтом.

Настанова. Результати калібрування треба зареєструвати так, щоб можна було продемонструвати простежуваність всіх вимірювань, а результати калібрування можна було відтворити за умов, близьких до початкових умов.

У деяких випадках у сертифікаті чи протоколі калібрування зазначають результат верифікації, в якому засвідчується, що оснащення відповідає (або не відповідає) встановленим вимогам.

Протоколи можуть бути рукописними, машинописними чи у вигляді мікрофільмів або зберігатися на електронних, магнітних чи інших носіях даних.

Гранично допустима похибка може бути визначена безпосередньо метрологічною службою або наведена посиланням на чинні технічні умови виробника вимірювального оснащення.

Метрологічна служба повинна забезпечувати надання дозволу складати, виправляти, видавати чи анульовувати протоколи тільки уповноваженим особам.

Процес вимірювання

Загальні положення

Процеси вимірювань, які становлять частину системи управління вимірюваннями, повинні бути сплановані, затверджені, впроваджені, задокументовані та управлятися. Впливні величини, які відбиваються на процесах вимірювань, повинні бути ідентифіковані та враховані.

У повній специфікації кожного процесу вимірювання повинно бути ідентифіковано все відповідне обладнання, процедури виконання вимірювань, вимірювальне програмне забезпечення, умови використання, кваліфікація оператора та всі інші чинники, що впливають на надійність результату вимірювання. Управління процесами вимірювань повинне здійснюватися відповідно до задокументованих методик.

Настанова. Процес вимірювання може бути обмежений використанням однієї одиниці вимірювального оснащення.

Процес вимірювання може вимагати коригування даних, наприклад, через умови навколишнього середовища.

Невизначеність вимірювання і простежуваність

Невизначеність вимірювання

Невизначеність вимірювання повинна оцінюватися для кожного процесу вимірювання, охопленого системою управління вимірюваннями (див. 5.1).

Оцінки невизначеностей повинні бути зареєстровані. Аналізування невизначеностей вимірювань повинне бути завершене до метрологічного підтвердження вимірювального оснащення і затвердження процесу вимірювання. Всі відомі джерела змін результатів вимірювань повинні бути задокументовані.

Настанова. Відповідні поняття і методи, які можуть використовуватися для об'єднання компонентів невизначеності і подання результатів, наведені в «Настановах з подання невизначеності у вимірюваннях» (GUM). Можуть використовуватися й інші задокументовані та визнані методи.

Деякі складові невизначеності можуть бути малозначущими порівняно з іншими компонентами, через що їхнє деталізоване визначання може бути необґрунтованим з економічних чи технічних міркувань. У такому випадку рішення і обґрунтування треба зареєструвати. В усіх випадках зусилля на визначення та реєстрування невизначеностей вимірювань мають бути співмірними з важливістю результатів вимірювань для якості продукції. Для аналогічних типів вимірювального оснащення результати оцінювання невизначеності можна документувати у вигляді «загальних формулювань» та додаткових складових щодо окремих процесів вимірювань.

У невизначеності результату вимірювання треба враховувати, поміж інших складових, невизначеність калібрування вимірювального оснащення

Оцінці невизначеностей може сприяти належне використання статистичних методів для аналізування результатів попередніх калібрувань і для оцінювання результатів калібрувань декількох аналогічних одиниць вимірювального оснащення.

Простежуваність

Керівництво метрологічної служби повинне забезпечувати простежуваність всіх результатів вимірювань до еталонів одиниць Sl.

Простежуваність до одиниць вимірювань Sl повинна досягатися зіставленням з відповідним первинним еталоном або з фізичною константою, значення якої, з погляду відповідних одиниць Sl, відоме і рекомендоване Генеральною Конференцією Мір та Ваги і Міжнародним Комітетом Мір та Ваги.

У контрактних ситуаціях прийняті за консенсусом еталони повинні використовуватися тільки у випадку, якщо еталони одиниць Sl або визнані фізичні константи не існують.

Настанова. Простежуваність зазвичай досягається залученням надійних калібрувальних лабораторій, які забезпечують власну простежуваність до національних еталонів. Наприклад, надійною можна вважати лабораторію, яка відповідає вимогам ISO/IEC 17025.

Національні метрологічні інститути відповідають за національні еталони та їх простежуваність, в тому числі відповідають за національний еталон, що зберігається не в національному метрологічному інституті, а в іншій організації. Простежуваність результатів вимірювань може забезпечуватися залученням національного метрологічного інституту іншої країни.

Стандартні зразки можуть вважатися еталонами-копіями.

Протоколи простежуваності результатів вимірювань повинні зберігатися протягом періоду, встановленого системою управління вимірюваннями, замовником чи законодавчими та вимогами регламенту

Аналізування та поліпшення системи управління вимірюваннями

Загальні положення

Метрологічна служба повинна планувати і впроваджувати процеси моніторингу, аналізування та поліпшення, необхідні для:

a) забезпечення відповідності системи управління вимірюваннями цьому стандарту;

б) постійного поліпшення системи управління вимірюваннями.

Управління невідповідностями

Невідповідні системи управління вимірюваннями

Метрологічна служба повинна забезпечувати виявлення будь-яких невідповідностей і вжиття негайних дій.

Настанова. Невідповідні елементи треба ідентифікувати для запобігання ненавмисному використанню.

До виконання коригувальних дій можуть застосовуватись тимчасові дії (наприклад, здійснення обхідних планів).

Невідповідні процеси вимірювань

Будь-який процес вимірювання, про який відомо (або існує підозра), що він дає неправильні результати вимірювань, повинен бути належним чином ідентифікований і не повинен використовуватися доти, поки не будуть вжиті належні дії.

Якщо невідповідний процес вимірювання ідентифікований, користувач процесу повинен визначити потенційні наслідки, зробити необхідне коригування і вжити необхідну коригувальну дію.

Процес вимірювання, який змінений через невідповідність, повинен бути перед використанням затверджений.

Настанова. Невідповідність процесу вимірювання обумовлена, наприклад, погіршенням характеристик контрольного еталону або зниженням рівня компетентності оператора, може бути виявлена за допомогою заходів, здійснюваних після виконання процесу, такими як:

- аналізування контрольних карт;

- аналізування карт тенденцій;

- наступні інспекційні перевірки;

- між лабораторні порівняння;

- внутрішні аудити;

- відгуки замовників.

Невідповідне вимірювальне оснащення

Будь-яке вимірювальне оснащення, що пройшло метрологічне підтвердження, повинне бути вилучено з експлуатації шляхом його відокремлення або ідентифіковано за допомогою чітко видимого маркування, якщо стосовно нього існує підозра чи відомо, що воно:

а) було пошкоджене;

б) експлуатувалося з перевантаженням;

в) функціонує з такими порушеннями, за яких його використання за призначенням є неможливим;

г) видає неправильні результати вимірювань;

д) не було піддане метрологічному підтвердженню у призначений для нього інтервал;

е) зазнавало неправильного поводження;

ж) має пошкоджені чи зламані пломби чи охоронні пристрої;

з) зазнало дії впливних величин, які можуть негативно впливати на його використання за призначенням (наприклад, електромагнітне поле, пил).

Необхідно перевірити наявність невідповідності і скласти звіт про невідповідність. Таке вимірювальне оснащення не повинне знову вводитися в експлуатацію доти, поки причини його невідповідностей не будуть усунені і воно не буде знову допущене для використання.

Невідповідне вимірювальне оснащення, метрологічні характеристики якого не підлягають відновленню, повинне бути чітко промарковане або в інший спосіб ідентифіковане. Метрологічне підтвердження такого вимірювального оснащення для використання за іншим призначенням повинне забезпечувати чітке зазначення зміненого статусу та ідентифікацію обмежень використання.

Настанова. Якщо практично неможливо відрегулювати, відремонтувати чи відновити вимірювальне оснащення, виявлене непридатним для його використання за призначенням, треба розглянути іншу можливість, пов'язану із зниженням класу точності і (або) зміною сфери його використання за призначенням. Перекласифікацію треба застосовувати завжди дуже обережно, оскільки вона може спричинити плутанину між явно ідентичними одиницями вимірювального оснащення з різними дозволеними сферами використання. Це передбачає обмежене метрологічне підтвердження, яке поширюється лише на деякі з діапазонів чи функцій багато діапазонного вимірювального оснащення.

Якщо результат метрологічної верифікації, проведеної перед будь-яким регулюванням чи ремонтом, свідчить про те, що вимірювальне оснащення не задовольняє метрологічні вимоги настільки, що може бути спростована правильність результатів вимірювань, користувач вимірювального оснащення повинен визначити потенційні наслідки і вжити необхідну дію. Це може передбачати повторну перевірку продукції, виробленої з використанням вимірювань, виконаних за допомогою невідповідного вимірювального оснащення.

Поліпшення

Загальні положення

Метрологічна служба повинна планувати і управляти постійним поліпшенням системи управління вимірюваннями, виходячи з результатів аудитів, аналізувань з боку керівництва та інших відповідних чинників, наприклад, відгуків замовників. Метрологічна служба повинна аналізувати та визначати потенційні можливості поліпшення системи управління вимірюваннями і, за необхідності, вносити до неї зміни.

Коригувальні дії

Якщо суттєвий елемент системи управління вимірюваннями не задовольняє встановлені вимоги або якщо відповідні дані свідчать про недопустимі відхилення, повинна бути вжита дія для визначення причини та усунення невідповідності.

Рішення, пов'язані з коригуванням та коригувальними діями, повинні бути перевірені перед наступним здійсненням процесу вимірювання.

Критерії щодо вжиття коригувальної дії повинні бути задокументовані.

Запобіжні дії

Метрологічна служба повинна визначити дію(ї) для усунення причин потенційних невідповідностей вимірювання чи метрологічного підтвердження з метою запобігання їхньому виникненню. Запобіжні дії повинні відповідати можливим наслідкам потенційних проблем. Повинна бути розроблена задокументована методика для встановлення вимог до:

а) визначення потенційних невідповідностей та їхніх причин;

б) оцінювання потреби в діях для запобігання виникненню невідповідностей;

в) визначення та виконання необхідних дій;

г) реєстрування результатів виконаних дій;

д) аналізування виконаних запобіжних дій.

4. Аналіз умов охорони праці у приміщенні

4.1 Характеристика приміщення

Як об'єкт дослідження було прийнято робоче приміщення бюро головного метролога ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. Приміщення розташоване на 2 поверсі 4-х поверхового будинку. План приміщення представлений на рисунку 4.1.

Розміри приміщення:

- довжина - 5,8 м;

- ширина - 3 м;

- висота - 2,8 м.

Загальна площа приміщення - 17,4 мІ, об'єм - 48,72 мі. У відділі працюють 3 людини. Площа приміщення, яка доводиться на одного працюючого складає 5,8 мІ (по СНіП 2.09.04-87-не менше 4 мІ), об'єм приміщення - 16,24 мі (по СНіП 2.09.04.87 - не менше 15 мі).

У кабінеті є один телефон, 2 комп'ютери, а також дві електричні розетки з напругою в мережі 220В.

Оскільки досліджуване приміщення - сухе, незапорошене з нормальною температурою повітря, підлогою, покритою ізолюючим матеріалом (лінолеумом), то відповідно класифікації приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом, вказаною в ГОСТ 12.1.019-79, його можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Згідно ОНТП 24-86 досліджуване приміщення за ступенем пожежонебезпеки відноситься до категорії В. Відповідно до СНіП 2.04.05. - 91 будинок, в якому знаходиться дане приміщення, відноситься до II ступеня вогнестійкості.

У приміщенні застосовується природна загальнозмінна вентиляція. Застосовується природне і штучне освітлення.

4.2 Аналіз стану охорони праці

У кабінеті метролога можуть виникнути наступні потенційні джерела небезпеки:

небезпека ураження електричним струмом в разі виникнення несправності в проводці;

небезпека виникнення пожежі (у кабінеті знаходиться велика кількість паперової документації).

Аналіз стану охорони праці в досліджуваному приміщенні будеш проводити за наступними напрямками:

- освітлення;

- вентиляція;

- метеорологічні умови;

- електробезпека;

- пожежна безпека.

У досліджуваному приміщенні застосовується: природне однобічне освітлення, а також штучне.

Природне освітлення

У досліджуваному приміщенні виконуються роботи середньої точності, що відносяться до 4-го розряду зорових робіт.

Для оцінки ефективності природного освітлення в приміщенні необхідно порівняти фактичне значення освітлення і нормативне по СНіП II-4-79.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України визначається по формулі:

(4.1)

де е_нIV - нормоване значення КПО для IV світлового поясу%;

е_нIII - нормоване значення КПО для III світлового поясу згідно СНіП II-4-79 [24]. Для нашого приміщення, в якому виконуються роботи IV розряду (середній точності) для бічного освітлення е_нIII = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату. Для України (IV пояс світлового клімату) m = 0,9;

?с - коефіцієнт сонячності (у нашому випадку с=0,8 вікна виходять на схід).

e_нIII = 1,5 x 0,8 x 0,9 = 1,08%

З формули:

(4.2)

фактичне значення КПО для приміщення кабінету дорівнюватиме:

(4.3)

де е_ф - фактичне значення КПО%;

S_o - площа всіх вікон в приміщенні (1,5 x 1., 4 = 2,1 мІ);

S_n - площа підлоги в приміщенні (5,8 х 3 = 17,4 мІ);

₀ - загальний коефіцієнт світлового проникнення віконного отвору. Для віконних отворів адміністративно-управлінських будівель, не обладнаними сонцезахисними пристосуваннями коефіцієнт дорівнює 0,5%.

К_з - коефіцієнт запасу, приймається в межах 1,3-1,5 (К_з=1,4);

К_зд-коефіцієнт, який враховує затінення вікон сусідніми будівлями (К_зд=1);

r_l - коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення.

Знайдемо відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна:

1 висота від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна дорівнює 1,5 м;

2 глибина приміщення дорівнює його ширині: 3 м;

3 відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна: 5,8/ 1,5 = 3,9;

4 відношення відстані від розрахункової крапки до зовнішньої стіни до глибини приміщення: 2,8/ 5,8 = 0,48;

5 відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює: 5,8/3=1,93.

Користуючись розрахованими відношеннями і, виходячи з того, що середньозважений коефіцієнт віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення дорівнює 0,5 (світле приміщення з меблями світлого кольору), знаходимо r_l =2,4.

₀ - світлова характеристика вікна

Враховуючи наведені вище розрахунки визначаємо: ₀ = 9,5.

Тепер можна визначити е_ф:

Таким чином, е_ф перевищує е_н, що свідчить про достатність природного освітлення в приміщенні і відсутності необхідності проведення додаткових заходів щодо оптимізації даного параметра.

Штучне освітлення

Штучне освітлення в приміщенні забезпечується чотирма світильниками, розташованими по периметру приміщення (рисунок 4.3).

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичної освітленості і нормованого значення по СНіП II-4-79.

Нормоване значення освітленості для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітленні по СНіП II-4-79 складає при використанні ламп 200 люкс.

Значення розрахункової освітленості може бути розраховане за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку по формулі:

(4.4)

Рисунок 4.3 Штучне освітлення

де E_min - нормоване значення освітленості (200 люкс);

Звідки:

(4.5)

де Е_ф - фактичне значення освітленості, люкс;

F_л - світловий потік лампи, лм (у нашому випадку приймаємо - 1450 лм лампа 100 Вт);

_u - коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, використовуваних в адміністративних будівлях, для традиційних розмірів приміщень і кольорового оформлення коефіцієнт може набувати значень в межах 0,4-0,6. Приймаємо _u=0,6;

N - кількість світильників, 2 шт.;

n - кількість ламп в світильнику, 2 шт.;

S - площа приміщення (5,8х3=17,4), мІ;

k - коефіцієнт запасу (приймаємо k= 1,5);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (приймаємо Z = 1,15).

Таким чином:

(лк).

Отже, порівнюючи фактичне значення освітленості з її нормованим значенням можна зробити висновок про те, що використовуване в приміщенні штучне освітлення неефективне і потрібне проведення заходів щодо його оптимізації.

Природна вентиляція

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції (аерації) як неорганізовано - через нещільність у віконних і дверних отворах, так і організовано - через вентиляційне вікно (рис. 4.4).

У відповідності з СНіП 2.09.04-87 об'єм робочого приміщення на одного працюючого повинен складати не менше 40 мі (у нашому випадку об'єм приміщення на одного працюючого - 16,24 мі). Інакше, для нормальної роботи в приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше L?=30 мі/ч на одного працюючого: L= 30х3= 90 мі/ч.

Таким чином, необхідний повітрообмін розраховується по формулі:

 (4.6)

де L_н - необхідний повітрообмін, мі/ч;

L? - постійний повітрообмін на того, що одного працює (не менше 30 мі/ч);

n - кількість тих, що працюють, чол.

Фактичний повітрообмін розраховується по формулі:

(4.7)

де L_ф - фактичний повітрообмін, мі/ч;

- коефіцієнт витрати повітря, знаходиться в межах 0,3-0,8 (для розрахунку набудемо середнього значення (=0,55);

S_в-площа вентиляційного каналу (кватирки), через який виходитиме повітря, мІ;

V-швидкість виходу повітря з вентиляційного каналу (кватирки), м/с.

Визначається по формулі:

(4.8)

де g - прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с²;

Н₂ - тепловий натиск під дією якого виходитиме повітря з вентиляційного каналу (кватирки), кгс/мІ

(4.9)

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки, що знаходимо із співвідношення:

 (4.10)

де S_в - площа верхнього отвору (кватирки), мІ;

S_н - площа нижнього отвору (двері), мІ;

h₁ - висота від центру дверей до площини рівних тисків, м;

г_н і г_вп - відповідно об'ємні ваги повітря зовні і усередині приміщення, кгс/мі.

Об'ємна вага повітря визначається по формулі

(4.11)

де Р_б - барометричний тиск, мм. рт. ст. (приймаємо Р_б = 750 мм. рт. ст.);

Т - температура повітря в ⁰К.

Для приміщення, де виконуються легкі роботи узгоджено ГОСТ 12.1.005-88, температура повинна складати:

- теплий період - t = 280 З (Т = 301⁰К);

- холодний період - t = 170 З (T = 290 ⁰К).

Для зовнішнього повітря температура повинна складати (СНіП 2.04.05-91):

- теплий період - t = 24 ⁰С (Т = 297 ⁰К);

- холодний період - t = -11 ⁰C (Т = 262 ⁰K).

Необхідний об'єм приміщення для 3 працюючих при відсутності вентиляції складає: 30х3=90 (мі/ч).

Визначимо фактичний повітрообмін для теплого періоду року:

1) розрахуємо внутрішній і зовнішній тиск повітря:

;

.

2) розрахуємо тепловий натиск:

Для цього обчислимо значення h₂ із співвідношення 4.10:

,

де

S_в = 1х0,25=0,25 (мІ);

S_н = 2х0,9=1,8 (мІ);

h = 1,675 (м).

h₂= 3,24х1,675/[0,0625+3,24]= 1,64 м.

h3=1,675

Рисунок 4.4 Розрахунок природної вентиляції



3) визначимо швидкість виходу повітря з верхнього отвору:

(м/с).

4) розрахуємо фактичний повітрообмін:

Тоді, L_ф= 0,55х0,5264х0,25х3600=260,57 (мі/ч).

Розрахуємо фактичний повітрообмін для холодного періоду року:

1) розрахуємо внутрішній і зовнішній тиск повітря:

;

.

2) тепловий натиск складе:

;

3) визначимо швидкість виходу повітря з верхнього отвору:

(м/с).

4) розрахуємо фактичний повітрообмін:

(мі/ч).

Таким чином, фактичне значення повітрообміну набагато перевищує необхідне його значення.

Метеорологічні умови в приміщенні

Параметри мікроклімату приміщення приведені в таблиці 4.1.

Як видно з таблиці, всі фактичні параметри мікроклімату в приміщенні відповідають допустимим, що свідчить про сприятливі умови праці на робочих місцях.

Таблиця 4.1 Метеоумови в приміщенні

Період року	Температура повітря°С	Відносна вологість%	Швидкість руху повітря V, м/с
	фат	оптм	допуст	факт	оптм	допуст	факт	оптм	допуст
Холодний	21	21-24	20-25	50	40-60	40-60	0,1	0,1	не більш 0,2
Теплий	25	22-25	21-28	50	40-60	не більше 60	0,1	0,2	0,1-0,3

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в описуваному приміщенні, представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
	Фактичне

Подобные документы

• Засоби вимірювальної техніки

  Загальний огляд Європейської моделі досконалості. Характеристики засобів вимірювальної техніки. Похибки засобів вимірювань. Технічні процедури для встановлення придатності приладів. Сигнали, які представляють вимірювальну інформацію в засобі вимірювання.
  
  контрольная работа [1,6 M], добавлен 10.12.2015
  

• Метрологічне забезпечення сертифікаційних випробувань газових опалювальних котлів

  Особливості побудови опалювальних систем з водяним контуром. Вимоги до газових опалювальних апаратів при проведенні їх сертифікації. Вибір засобів вимірювальної техніки для вимірювань температури. Обробка результатів і видача протоколу випробувань.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 15.12.2011
  

• Теоретична і прикладна метрологія

  Мотиви застосування засобів вимірювальної техніки. Міжнародне співробітництво у сфері метрології. Роль вимірювань у розвитку гуманітарних наук. Освітянська діяльність у сфері метрології. Концептуальні підходи до створення еталонів фізичних величин.
  
  курс лекций [22,3 K], добавлен 24.01.2010
  

• Засоби вимірювальної техніки

  Метрологічне забезпечення, інформація, вимірювання, метрологія: визначення і взаємозв’язок. Системи фізичних величин і одиниць вимірювань. Визначення, основні елементи і підготовка процесу вимірювання. Вибір фізичної моделі об’єкта вимірювання.
  
  реферат [147,4 K], добавлен 14.01.2009
  

• Ряди переважних чисел. Кваліметрія. Процес вимірювання

  Система переважних чисел і параметричні ряди, їх застосування в поліграфії. Формат паперу, частка аркуша та розміри видань. Кваліметрія, її суть, роль та завдання, зв’язок зі стандартизацією. Точність та похибки методів і засобів вимірювальної техніки.
  
  контрольная работа [67,7 K], добавлен 31.05.2015
  

• Впровадження автоматизованої системи управління витратою теплоносія лінії сушіння молока

  Програмно-технічний комплекс для реалізації автоматизованої системи керування процесом виготовлення напівфабрикату. Побудова розрахункової перехідної функції об'єкта керування. Аналіз існуючих сучасних систем керування переробкою молочних продуктів.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.08.2013
  

• Метрологічна атестація пристрою для контролю радіального биття деталі "Кришка"

  Дослідження параметрів деталі та розробка (удосконалення) нестандартного засобу вимірювальної техніки. Складання програми метрологічної атестації. Дослідження та розрахунок похибок вимірювань. Визначення температурних умов під час застосування пристрою.
  
  курсовая работа [486,1 K], добавлен 05.11.2014
  

• Основи метрології та вимірювальної техніки

  Сутність процесу вимірювання. Класифікація, ознаки та методи вимірюваннь. Завдання, методи та послідовність обробки результатів прямих, опосередкованих, сукупних і сумісних вимірювань. Оцінювання випадкових похибок та практичне опрацювання результатів.
  
  курсовая работа [317,5 K], добавлен 19.01.2010
  

• Аналіз діяльності концерну "Укрросметал"

  Характеристика служби метрології. Інструктаж з техніки безпеки на промисловому підприємстві. Ремонт, монтаж, налагодження, повірка та обслуговування засобів автоматизації. Створення та оснащення виробничої бази для проведення налагоджувальних робіт.
  
  отчет по практике [404,7 K], добавлен 04.11.2014
  

• Автоматизація процесу абсорбції природного газу

  Аналіз технологічного процесу як об’єкту керування. Розробка системи автоматичного керування технологічним процесом. Проектування абсорберу з шаром насадок для вилучення сірководню із природного газу. Вибір координат вимірювання, контролю, сигналізації.
  
  курсовая работа [663,2 K], добавлен 29.03.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам