Нормоване

Освітленість штучна, лк

96,6

200

СНІП II-4-79

КПО%

1,09

1,08

СНІП II-4-79

Температура повітря

у приміщенні°С:

20-22

23-25

21-25

21-28

ГОСТ 12.1.005-88

Відносна вологість%

50

40-60

ГОСТ 12.1.005-88

Швидкість руху повітря, м/с

0,15

0,1-0,3

ГОСТ 12.1.005-88

Електробезпека

У кабінеті метролога є два телефони, два комп'ютери, а також дві електричні розетки з напругою в мережі 220В. Саме наявність цих об'єктів і може стати причиною травмування електричним струмом.

Оскільки досліджуване приміщення - сухе, незапорошене з нормальною температурою повітря, підлогою, покритою ізолюючим матеріалом (лінолеумом), і не має заземленого устаткування, то відповідно класифікації приміщень за мірою небезпеки ураження електричним струмом, вказаною в ГОСТ 12.1.019-79, його можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Пожежна безпека

У досліджуваному приміщенні є дерев'яні меблі, а також знаходиться паперова документація, які є потенційними чинниками виникнення пожежі. Можливим джерелом виникнення пожежі можуть бути несправності в проводці електромережі. Відповідно до ОНТП 24-86 досліджуване приміщення по мірі пожежонебезпеки відноситься до категорії В. Згідно СНіП 2.01.02. - 85 будинок, в якому знаходиться дане приміщення, відноситься до II ступеня вогнестійкості. Серед недоліків в системі пожежної безпеки можна виділити наступні:

- відсутність шафи, що не згорає, для збереження паперів;

- відсутність пожежної сигналізації у відділі, яка реагує на появу диму і наднормальне підвищення температури в приміщенні.

- заходи з профілактики пожежі:

- у коридорі в спеціально відведеному місці знаходиться вогнегасник;

- також в коридорі знаходиться план евакуації людей і матеріальних цінностей, з яким ознайомлені ті, хто працюють (рис. 4.5);

- передбачено регулярне проведення інструктажів з правил пожежної безпеки.

4.3 Розробка заходів щодо охорони праці

На підставі проведених розрахунків можна зробити висновок, що штучне освітлення в досліджуваному приміщенні недостатньо ефективно, і необхідно провести відповідні заходи. Як такі можна запропонувати використовувати замість двох чотири світильники.

З врахуванням цих змін розрахунок фактичного значення штучного освітлення виглядатиме таким чином:

Рисунок 4.5 План евакуації при пожежі

Дана величина відповідає нормативному значенню (200 лк) і є достатньою для забезпечення нормальних умов праці.

При проведенні розрахунку природної вентиляції і на підставі його результатів можна зробити висновок, що вона не ефективна: і в теплий і в холодний періоди фактичний повітрообмін перевищує нормативне значення.

Для усунення цього недоліку необхідно скоротити час, протягом якого кватирка буде відкритою (тобто час провітрювання приміщення).

Фактичний повітрообмін перевищує необхідний (120 мі/ч) в 2,17 (260,57/120) разів для теплого періоду року і в 11,01 (1321,65/120) разів для холодного періоду року, тобто потрібно скоротити час, в перебігу якого кватирка буде відкритою, в стільки ж разів.

Таким чином, в теплий період року кватирку потрібно відкривати на 28 хвилин в годину (60/2,17), а в холодний період року - на 5,5 хвилин в годину (60/11,01).

Тепер розрахуємо фактичний повітрообмін після здійснення вказаних вище заходів:

- для теплого періоду року: 1Ф = 0,25 х 0,5264 х 0,55 х 1659 = 120 (м/ч);

- для холодного періоду року: 2ф = 0,25 х 2,67 х 0,55 х 327 = 120 (м/ч).

Таким чином, провівши вищезгадані заходи, можна оптимізувати параметри мікроклімату в приміщенні і, тим самим, поліпшити умови праці на робочому місці, що є одним з головних умов підвищення продуктивності праці і якості виконуваних робот.

5. Прикладні інформаційні технології

5.1 Комп'ютерний інструмент

Середа проектування

На ринку програмних продуктів є значна кількість текстових редакторів. Одним із кращих серед них є редактор сценаріїв «Microsoft development environment». Редактор сценаріїв «Microsoft development environment» входить в інтегрований пакет «Microsoft Office».

Середовище проектування редактора сценаріїв може бути налаштована таким чином, щоб область проектування була текстовою областю. Крім роботи в текстовому режимі (вкладка режимів «Source») редактор сценаріїв дозволяє працювати в режимі швидкого перегляду (вкладка режимів «Quick View») та візуального проектування (вкладка режимів «Design»). Режим швидкого перегляду зручний для перевірки результатів проектування HTML-сторінок, тому що дозволяє побачити зміст сторінки в тому вигляді, в якому воно відобразиться в браузері. З'являється можливість проконтролювати дії, які передбачені програмним кодом сторінки.

Проектують зовнішній вигляд HTML-сторінки зазвичай в режимі «Design». Тут можна написати і від форматувати тексти, впровадити і змінити розміри елементів управління, впровадити і відобразити малюнки, що поміщаються на сторінку, і т. п.

Командна меню редактора містить такі групи команд:

1 File - група стандартних команд, призначених для роботи з файлами - створення файлу нової сторінки, відкриття існуючого файлу, збереження результатів проектування і т.д.;

2 Edit - команди редагування, що дозволяють видаляти, копіювати, вставляти, знаходити і заміщати окремі розділи сторінки, отримувати інформацію про елементи, розташованих на сторінці, скасовувати та повертати виконані дії;

3 View - команди для керування зовнішнім виглядом і змістом вікон і панелей інструментів середовища редактора сценаріїв;

4 Debug - команди налагодження сценаріїв сторінки, призначені для покрокового виконання програмного коду, управління точками переривання обчислювального процесу, перегляду результатів проміжних обчислень і ін;

5 HTML - команди, що дозволяють вставляти в сторінку стандартні теги;

6 Table - команди створення і зміни властивостей таблиць;

7 Format - команди форматування текстових розділів сторінки;

8 Tools - група команд для включення в проект динамічних бібліотек, елементів управління та інших компонентів зовнішніх додатків, а також для налаштування редактора сценаріїв;

9 Window - команди управління розташуванням вікон відкритих сторінок у галузі проектування редактора сценаріїв;

10 Help - команди звернення до довідкової системи редактора сценаріїв.

5.1.2 Інструменти проектування

<HEAD> - Тег, в якому поміщений заголовок сторінки;

<TITLE> - Тег, в якому задається ім'я сторінки;

<BODY> - Тег, який охоплює змістовну частину сторінки;

Приклад

<HTML> <HEAD>

<TITLE> </ TITLE> </ HEAD>

<BODY Text=#003300 bgcolor= "#ffff33»>

<CENTER> - Центрування HTML-елементів відносно сторінки;

<P> - Виділення абзацу;

<BR> - Виділення рядка без поділу на абзаци;

Приклад

<HR> - Вставляє горизонтальну роздільну лінію, що проходить через всю сторінку;

<B> - Напівжирне написання;

Приклад

Приклад

bgColor - колір фону сторінки або елемента;

Приклад

bgcolor = «# 99ffff»>

color - колір тексту або переднього плану елемента;

Приклад

color = red

direction - напрямок руху;

font - атрибути шрифту;

name - назва елементу;

scrollAmount - плавність прокрутки одного циклу;

text - текст всередині деяких тегів;

title - текст випадає підказки;

type - тип елемента або назва події;

<А> - тег визначає гіперпосилання на елемент, розташований на даній або іншій сторінці;

NAME - цей атрибут важливий для вказівки на один файл з іншого;

Приклад

<A NAME= «Label2»>

<IMG> - Використовується для розміщення на сторінку графічного зображення; всередині атрибуту SRC вказується ім'я і шлях графічного файлу, тобто звідки він береться;

<MARQUEE> - Вставка рухомих рядків;

Приклад

<MARQUEE ScrollAmount=8 direction=right> <IMG src= «рісунок.jpg»> </ MARQUEE>

SRC - вказується назва файлу, який буде розташовуватися в тому чи іншому фреймі;

Приклад

src = «рісунок.jpg»

NORESIZE - забороняє зміна розмірів фреймів користувачем за допомогою миші;

SCROLLING - задає смуги прокручування в фреймах, він має аргумент NO - смуга прокручування не буде видно);

Приклад

scrollAmount = 8

<INPUT> - Тег, який, завдяки можливості конкретизувати вид впроваджуваного елемента зміною значень властивості «type», дозволяє впроваджувати об'єкти типу кнопка (type = «button»), перемикач (type = «radio»), текстове поле (type = «text»), а також спеціалізовані поля для відправки (type =» submit») або очищення (type =» reset») форми;

Приклад

<p> Результат <INPUT id=BUTTON1 type=button value=Посмотреть name=ButtonKI> </ p>

<SCRIPT> - Тег, який обмежує процедуру обробки події (onmousemove і onmouseout - процедури для динамічної зміни розміру і кольору шрифту; onmousemove - мишка підведена до елементу і onmouseout - мишка відведена від елементу).

Приклад

<SCRIPT Language=vbscript> <! -

sub buttonki_onclick

location.assign («main_ki.htm»)

end sub

-></ SCRIPT>

5.2 Компьютерна реалізація

Організація багато фреймових сторінок

Рисунок 5.1 - Схема розташування фреймів (запускаючий файл index.htm)

Рисунок 5.1 - Схема розташування фреймів

Програмний код

main_ki.htm

<HTML><HEAD><TITLE></TITLE><META NAME= «GENERATOR» Content= «Microsoft Visual Studio»><meta content= «text/html; charset=UTF-8» http-equiv=Content-Type></HEAD><FRAMESET framespacing= «0» border= «0» cols= «25%,*»><FRAME name= «FrmKILeft» src= «ki_left.htm»><FRAMESET rows= «50,*»><FRAME name= «FrmKITop» src= «ki_top.htm» scrolling= «no»><FRAME name= «FrmKIBottom» src= «ki_button.html»></FRAMESET><NOFRAMES><BODY><BODY><! - Insert HTML here -></BODY></NOFRAMES></FRAMESET></HTML>

ki_top.htm

<HTML><HEAD><meta http-equiv=Content-Type content= «text/html; charset=windows-1251»><TITLE></TITLE></HEAD><BODY bgcolor= "#cc99cc» text= "#330066»><DIV ID= «Div1» STYLE= «filter: revealtrans(); POSITION:ABSOLUTE; WIDTH:700; HEIGHT:700; Left:15; Top:15; FILTER:revealTrans()»><DIV ID=«FILTERKI1 «STYLE= «POSITION:ABSOLUTE; TOP:0; LEFT:0»><P><h1 title=align= align=center right><font size=4>СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ НА ПАТ СМНВО ІМ. М.В.ФРУНЗЕ ЗГІДНО ДСТУ ISO 10012:2005</font></H1></P></DIV></BODY><SCRIPT LANGUAGE= «VBScript»><! - dimii=0 Sub Window_onLoad() FILTERKI1.style.visibility= «hidden» call Div1.filters(0).Apply() Div1.filters(0).Transition=i if FILTERKI1.style.visibility=»«thenFILTERKI1.style.visibility= «hidden» FILTERKI2.style.visibility=» «elseFILTERKI1.style.visibility=»«FILTERKI2.style.visibility= «hidden» end ifDiv1.filters(0).play (60.0) i=i+1 if 1>23 then i=0End Sub-></SCRIPT></HTML>

left_ki.htm

<HTML><HEAD><TITLE></TITLE><METANAME= «GENERATOR" Content= «Microsoft Visual Studio»><meta content= «text/html; charset=windows-1251» http-equiv=ContentType></HEAD><BODYtext=#00ff35><u><br><ahref= «ki_button.html#Label1» name= «Label1» target= «FrmKIBottom»>РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВИМІРЮВАННЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДІВНІЙ ГАЛУЗІ<br><a href= «ki button.html#Label2» name= «Label2» target= «FrmKIBottom»>РОЗДІЛ 2 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВИМІРЮВАННЯМИ НА ПАТ СМНВО ІМ. М.В.ФРУНЗЕ</a><br><a href= «ki button.html#Label3» name= «Label3» target= «FrmKIBottom»>РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ</a><br></u></BODY></HTML>

ki_button.htm

<HTML><HEAD><TITLE></TITLE><META NAME= «GENERATOR» Content= «Microsoft Visual Studio»><meta content= «text/html; charset=UTF-8» http-equiv=Content-Type></HEAD><BODY text=#003300 bgcolor=»#ffff33»>

<p align=center><strong><font size=5>СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ НА ПАТ СМНВО ІМ. М.В.ФРУНЗЕ ЗГІДНО

ДСТУ ISO 10012:2005</FONT></STRONG> </P><p align=center><strong><a name= «Label1» target= «FrmKILeft»>РОЗДІЛ 1СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВИМІРЮВАННЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДІВНІЙ ГАЛУЗІ</strong></p><p align= «justify»> 1.1 Дослідження поняття вимірювання та системи керування вимірювальної техніки</p><br>ISO (Міжнародна організація з стандартизації) - це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів - членів ISO). Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь в роботах. З усіх питань стандартизації в галузі електротехніки ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС).</p><br>Міжнародні стандарти готують згідно з правилами, викладеними у Директивах ISO/1EC, частина 3. Прийняті технічними комітетами проекти міжнародних стандартів розсилають комітетам-членам на голосування. Опублікування їх як міжнародних стандартів вимагає ухвалення щонайменше 75% комітетів-членів, що беруть участь у голосуванні.<br>Слід звернути увагу на те, що деякі елементи цього міжнародного стандарту можуть бути об'єктом патентних прав. ISO не несе відповідальності за ідентифікацію будь-якого чи всіх цих патентних прав.<br>Результативна система управління вимірюваннями забезпечує придатність вимірювального оснащення і процесів вимірювань для використання за призначенням і відіграє важливу роль у досягненні цілей щодо якості продукції та в управлінні ризиками отримання недостовірних результатів вимірювань. Метою системи управління вимірюваннями є управління ризиком того, що вимірювальне оснащення і процеси вимірювань могли б давати недостовірні результати, які негативно впливають на якість продукції організації. У системі управління вимірюваннями використовується широкий діапазон методів: від верифікації базового вимірювального оснащення до застосування статистичних методів в управлінні процесами вимірювань.<br>Розглянемо основні терміни, що стосуються якості. Нижче розглянуті терміни і визначення, регламентовані стандартом ISO 9000: 2000 р., прийнятим в Україні як ДСТУ ISO 9000: 2007 р.<br>Продукція - результат процесу, а процес - сукупність взаємопов'язаних або взаємодій них робіт, що перетворює входи на виходи. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного процесу. Систематичне визначення процесів і особливо їх взаємодій в організації, та керування ними, називають «процесним підходом».<br>Є чотири узагальнені категорії продукції:

<br> - послуги;<br> - інтелектуальна продукція;<br> - технічні засоби;<br> - перероблені матеріали.<br>Послуга є результатом щонайменше одного виду діяльності, обов'язково здійсненого у взаємодії між постачальником і замовником, і як правило, нематеріальна.<br>Інтелектуальна продукція містить інформацію, є звичайно, нематеріальною, і може набувати форми підходів, ділових угод або методик.<br>Технічні засоби, як правило матеріальні, їхня кількість становить кількісну характеристику. <br>Характеристика - це характерна особливість, яка може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною. <br>Перероблені матеріали звичайно матеріальні, їхня кількість не є неперервною характеристикою. Технічні засоби та перероблені матеріали часто називають товаром.<br>Якість - ступінь, до якого сукупність властивих характеристик задовольняє вимоги. Вимогою називають сформульовану потребу або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові.<br>Вимоги можуть бути пов'язані з будь-якими аспектами, такими як результативність, ефективність або простежуваність. Результативність - це ступінь реалізації запланованих дій і досягнення запланованих результатів. Під ефективністю мають на увазі співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами. Простежуваністю називають здатність простежити передісторію, застосування або місце розташування того, що розглядають.<br>Управління якістю - скоординовані дії щодо спрямування та контролювання діяльності організації стосовно якості. При цьому організацією вважають сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин. Прикладами організації є: компанія, корпорація, фірма, підприємство, установа, індивідуальний торговець, асоціація або їхні підрозділи чи комбінації. Спрямування та контролювання щодо якості звичайно охоплюють розроблення політики і цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості та поліпшення якості.<br>Політика у сфері якості - загальні наміри та спрямованість організації, пов'язані з якістю, що їх офіційно сформулювало найвище керівництво, до якого належать особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні.<br>Планування якості - складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості. Складовою планування якості може бути програма якості - документ, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли має застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту.<br>Цілі у сфері якості - те, чого хочуть досягти або до чого прагнуть у сфері якості. Цілі, як правило, ґрунтуються на політиці організації у сфері якості і визначаються для відповідних функцій та рівнів в організації. Цілі системи якості зображені на рисунок 1.1<br>Контролювання якості - складова частина управління якістю, зосереджена на виконанні вимог щодо якості.<br>Забезпечення якості - складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано.<br>Поліпшування якості - складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості. <br>Система управління якістю - система управління, для спрямування та контролювання діяльності організації стосовно якості. <br>Проект - унікальний процес, який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів. <br>Таким чином розглянувши сучасний стан розвитку вимірювання переходимо до аналізування ДСТУ ISO 9001.<p>1.2 Аналіз вимог стандарту ДСТУ ISO 9001 щодо систем керування вимірюванням</p><br>Ринкова економіка завжди приділяла велику увагу якості продукції. Наприкінці 1970 років ринкову економіку характеризували такі проблеми у сфері забезпечення якостіУ<br>-неухильне підвищення вимог з боку споживачів не тільки до рівня якості продукції, а і до забезпечення його стабільності;<br> - високі економічні ризики споживачів, пов'язані з можливістю придбання продукції нестабільної якості;<br> - відсутність загальноприйнятого підходу до оцінювання здатності постачальників гарантувати стабільну якість продукції.<br>Вирішення цих проблем постало в центрі уваги спеціалістів ISO/ТК 176 вважав доцільним втілити їх у стандарти, які одержали індекс 9000. Розроблені стандарти ISO увібрали в себе все раціональне що було накопичено в цій сфері знань і практичній діяльності. Це документи загального характеру, що утворюють добровільну, засновану на міжнародному консенсусі систему.

<br>У 1998 році стандарти ISO 9000 діяли більш ніж у 90 країнах світу і більшість з них, зокрема і в Україні були прийняті як національні.<br>Стандарти серії ISO 9000 містять найсучасніший досвід системного управління якістю, гармонізовані з вимогами стандартів ISO 14000 з управління навколишнім середовищем і базуються на 8 принципах менеджменту.<br>1 Орієнтація на споживача. Організація залежить від споживачів, а отже, повинна розуміти їхні поточні та майбутні потреби, задовольнити їхні вимоги й намагатися перевищувати очікування споживачів.<br>2 Лідерство. Особи, які очолюють організацію, встановлюють єдність її мети і напряму. Їм належить створювати і підтримувати такий внутрішній клімат, за якого можливе повне залучення працівників до виконання завдань організації.<br>3 Залучення працівників. Працівники будь-якого рівня становлять єдність, а повне залучення їх дає змогу використовувати їхні уміння на благо організації.<br>4 Підхід з позицій процесу. Бажаний результат досягається більш ефективно, коли керівництво діяльністю і відповідними ресурсами здійснюється у вигляді процесу. Під «процесним підходом» розуміють застосування в межах організації системи процесів разом з їх індентифікуванням і взаємодіями, а також керуванням ними для одержання бажаного результату. Перевага процесного підходу - забезпечуваний ним неперервний контроль зв'язків окремих процесів у межах системи процесів а також їх поєднань і взаємодій. Модель системи управління якістю в основу якої покладено процеси (Додаток Б).<br>5 Системний підхід до менеджменту. Встановлення, розуміння і керування взаємопов'язаними процесами, як системою, сприяє підвищенню ефективності та результативності роботи організації у виконанні її завдань.<br>6 Постійне вдосконалення. Незмінним завданням організації має бути постійне поліпшення загальних показників її роботи.<br>7 Підхід до прийняття рішень на підставі фактів. Ефективні рішення ґрунтуються на аналізі даних та інформації.<br>8 Взаємовигідні стосунки з постачальниками. Організація та її постачальники є взаємозалежними, взаємовигідні стосунки між ними розширюють можливість обох сторін у створенні цінностей.<br>Міжнародний досвід показує, що для побудови системи управління якістю на підприємстві найкращим рішенням є використання стандартів серії ISO 9000.<br>Загальні вимоги до системи управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001У 2009 такіУ організація повинна розробити, задокументувати, запровадити й підтримувати систему управління якістю та постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог стандарту.<br>Організація повиннаУ <br> - визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їх застосування в межах організації;<br>визначити послідовність і взаємодію цих процесів;<br> - визначити критерії та методи, необхідні для забезпечування результативності функціонування та контролювання цих процесів;<br> - забезпечувати наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримування функціонування та моніторингу цих процесів;<br> - здійснювати моніторинг, вимірювання, якщо це застосовано, і аналізування цих процесів;<br> - уживати заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів і забезпечення постійного поліпшення цих процесів;<br>Окремим пунктом у стандарті ДСТУ ISO 9001У 2009 є «Контроль засобів моніторингу та вимірювального устаткування», вимоги якого безпосередньо засовуються при розкритті теми диплому.<br>Вимоги до засобів моніторингу та вимірювального устаткування такіУ організація повинна визначити моніторинг і вимірювання, що їх здійснюватимуть, а також засоби моніторингу та вимірювальне устаткування, необхідні для забезпечення доказу відповідності продукції встановленим вимогам.<br>Організація повинна визначити процеси, необхідні для забезпечення впевненості втому, що моніторинг і вимірювання можна виконувати і їх виконують у спосіб, сумісний з вимогами до них.<br>Якщо необхідно забезпечити вірогідні результати вимірювальне устаткування потрібно:

<br> - калібрувати та/чи перевіряти в установлені проміжки часу чи перед його застосуванням згідно з еталонами, простежуваними до міжнародних або національних еталонів; якщо таких еталонів немає, потрібно зареєструвати базу, застосовувану для калібрування чи перевіряння;<br> - регулювати чи, за потреби, повторно відрегулювати;<br> - ідентифікувати для того, щоб визначити його статус калібрування;<br> - уберігати від регулювань, які могли б спричинити невірогідність результату вимірювання;<br> - захищати від пошкодження та виходу з ладу під час поводження, технічного обслуговування та зберігання.<br>Якщо виявлено, що вимірювальне устаткування не відповідає вимогам, організація повинна оцінити та зареєструвати вірогідність одержаних раніше результатів вимірювання. Організація повинна вжити відповідних заходів, щодо вимірювального устаткування та будь-якої продукції, на яку це вплинуло.

<br>Потрібно вести записи стосовно результатів калібрування та перевіряння.<br>Якщо для моніторингу та вимірювання встановлених вимог застосовують програмні засоби, то потрібно підтвердити їх здатність задовольняти передбачене застосування. Ці підтвердження потрібно здійснювати перед першим застосуванням і, за необхідності, його слід повторити. <br>Таким чином розглянувши ДСТУ ISO 9001 переходимо до аналізу ДСТУ ISO 10012<p>1.3 Аналіз вимог стандарту ДСТУ ISO 10012 щодо засобів вимірювальної техніки</p><br>Міжнародні стандарти ISO серії 1000 містять Настанови щодо перевірки системи якості, кваліфікаційні вимоги до експертів-аудиторів з перевірки системи якості, керування програмою перевірки якості. ISO 10012-1:1992. Вимоги до забезпечення якості вимірювального обладнання. Частина 1. Система метрологічного підтвердження вимірювального обладнання.

ISO/DIS 10012-2. Вимоги гарантії якості вимірювального устаткування. Частина 2. Управління процесами вимірювання. ISO 10012-1:2005. Слід звертатися, якщо якість продукції чи процесу має високу залежність від можливості проводити точні вимірювання. У ньому встановлені основні характеристики системи підтвердження, які постачальник повинен використовувати щодо своїх засобів вимірювання. Містить вимоги до засобів вимірювання постачальника щодо забезпечення якості, на основі яких доводиться, що вимірювання проводяться з належною точністю та в належному порядку. Він містить більш детальні вимоги в порівнянні з тими, що наводяться в ISO 9001, ISO 9002 та ISO 9003, і дає вказівки щодо впровадження.<br>Стандарт ISO 10012-1:2005. Сфера застосування.<br>Цей стандарт установлює загальні вимоги і містить настанови щодо управління процесами вимірювань і метрологічного підтвердження придатності вимірювального оснащення, яке використовується для підтримки і демонстрування відповідності метрологічним вимогам. Він установлює вимоги щодо управління якістю системи управління вимірюваннями, яку може використовувати організація, що здійснює вимірювання, як частину загальної системи управління і для забезпечення виконання метрологічних вимог.<br>Цей стандарт не призначений для використання як необхідна умова демонстрування відповідності вимогам ISO 9001, ISO 14001 чи будь-якого іншого стандарту. Для проведення сертифікації зацікавлені сторони можуть укласти угоду про використання цього стандарту як основи для встановлення відповідності вимогам до системи управління вимірюваннями.<br>Цей стандарт не призначений замінити чи доповнити вимоги ISO/IEC 17025.<br>Загальні вимоги<br>Система управління вимірюваннями повинна забезпечувати задоволення встановлених метрологічних вимог.<br>Настанова<br>Встановлені метрологічні вимоги визначають виходячи з вимог до продукції. Ці вимоги потрібні як для вимірювального оснащення, так і для процесів вимірювань. Вимоги можуть бути представлені як гранично допустима похибка, допустима невизначеність, діапазон, стабільність, роздільна здатність, умови навколишнього середовища або кваліфікація оператора.<br>Організація повинна встановити процеси вимірювань і вимірювальне оснащення, на які поширюються положення цього стандарту. Під час прийняття рішення щодо сфери та масштабу застосування системи управління вимірюваннями повинні бути враховані ризики та наслідки неспроможності дотримання метрологічних вимог.<br>Система управління вимірюваннями містить управління встановленими процесами вимірювань, процесом метрологічного підтвердження придатності вимірювального оснащення (див. рис. 1.2), а також необхідними допоміжними процесами. Процеси вимірювань в межах системи управління вимірюваннями повинні бути контрольовані. Придатність всього вимірювального оснащення в межах системи управління вимірюваннями повинна бути метрологічно підтверджена.<br>Зміни до системи управління вимірюваннями повинні робитися відповідно до методик організації.

<br>Окремим пунктом у стандарті ДСТУ ISO 10012У 2005 є «Метрологічне підтвердження і виконання процесів вимірювань», в якому вказані основні положення про вимірювання, правила вимірювання, розробка процесу вимірювання, протоколювання вимірювань, визначення невизначеності, простежуваність, управління засобами регулювання.<p>Висновок </p><br>Зробивши аналіз двох стандартів можемо з впевненістю сказати що ISO 9001 успішно впроваджений на підприємстві, але існує ряд певних потреб в контролі ЗВТ які необхідно виконувати згідно ISO 10012.<p></p><p align=center><strong><a name= «Label2» target= «FrmKILeft»>РОЗДІЛ 2

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВИМІРЮВАННЯМИ НА ПАТ СМНВО ІМ. М.В.ФРУНЗЕ</p></strong></a><p></p><p>2.1 Структура та завдання метрологічного забезпечення виробництва</p><br>Розвиток економіки останнім часом тісно пов'язаний з підвищенням вимог до якості продукції. <br>Якість багатьма способами впливає на неперервність і ритмічність виробництва, собівартість продукції, обсяг її випуску, продуктивність праці й ефективність у багатьох процесах виробництва і споживання. <br>Важливими елементами забезпечення якості продукції є виробничі процеси на підприємстві, кожен з яких характеризується низкою параметрів. Ці параметри повинні змінюватися тільки в заданих межах для підтримки технологічного процесу в визначеному робочому режимі і забезпечення відповідних характеристик продукції. Параметри технологічного процесу, напівфабрикатів і готової продукції повинні бути виміряні. <br>Управління засобами вимірювальної техніки - процес метрологічного забезпечення якості продукції виробництва. А забезпечення якості продукції та метрологічне забезпечення виробництва є взаємопов'язаними і визначають з необхідною точністю всі властивості і стани на кожному з етапів виробничого процесу. <br>Дотримання встановлених в технологічній документації значень параметрів технологічних процесів визначають властивості продукції, її якість і надійність.<br>Вимірювання на виробництві призначені для отримання інформації про стан технологічного процесу. <br>Метрологічне забезпечення виробництва (МЗВ) - це комплекс організаційно-технічних заходів, який забезпечує визначення з потрібною точністю характеристик виробів, вузлів, деталей, матеріалів і сировини, параметрів технологічних процесів і обладнання та дає змогу досягти значного підвищення якості продукції і зниження невиробничих затрат на її розроблення та виробництво. <br>Метрологічне забезпечення виробництва охоплює всі стадії життєвого циклу продукції, починаючи з етапу науково-дослідницьких та експериментально-конструкторських робіт, а саме:<br> - аналіз стану вимірювань;<br>- встановлення раціональної номенклатури вимірюваних величин та використання засобів вимірювання (робочих та еталонних) належної точності;

<br> - здійснення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки (ЗВТ);

<br> - розроблення методик виконання вимірювань для забезпечення встановлених норм точності;<br> - здійснення метрологічної експертизи конструкторської і технологічної документації;<br> - упровадження необхідних нормативних документів (національних, галузевих, стандартів підприємств);

<br> - акредитацію на технічну компетентність;<br> - здійснення метрологічного нагляду.<br>Сучасне законодавство в галузі метрологічного забезпечення якості зобов'язує всі підприємства, в тому числі і ВАТ СМНВО ім. Фрунзе, контролювати якість і кількість продукції в процесі виробництва, товарообміну, планування, а також забезпечувати ефективне використання ЗВТ, які застосовуються. Крім того, законодавчо встановлюється відповідальність керівників підприємства за вибір і розроблення потрібнихЗВТ, а також за їхню своєчасну перевірку. <br>Система метрологічного забезпечення повинна, вирішуючи вимірювальні завдання, забезпечувати виробництво достовірною інформацією про значення параметрів технологічних процесів.<br>Більшість заходів на підприємствах, що здійснюються з метою організації та вдосконалення метрологічного забезпечення виробництва можна розділити на дві групи:<br> - заходи організаційного характеру охоплюють питання, які пов'язані з організацією робіт по виконанню вимірювань, створенням документації по обробці і використанні отриманої інформації, забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів в області вимірювань, а також подальше підвищення їх кваліфікації.<br> - заходи, які відносяться до матеріально-технічної сторони розглядають питання постачання необхідних ЗВТ, забезпечення їх правильної експлуатації, ремонт та калібрування ЗВТ і т. ін.<br>В результаті здійснення виробництва та його метрологічного забезпечення виникають значні потоки вимірювальної, службової, допоміжної інформації, яка несе в собі інформацію про якість кінцевої продукції. Очевидно, що ефективність виробництва та рівень якості продукції значною мірою будуть визначатися тим, наскільки на підприємстві ефективно використовується інформація про хід виробничого процесу. На рисунку 2.1 зображена структурна схема використання вимірювальної інформації на виробництві.<br>Таким чином розглянувши метрологічне забезпечення на ПАТ переходимо до розгляду підрозділу метрології.<p>2.2 Положення про підрозділ «Відділ метрології та вимірювальної техніки» ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе</p><br>Надзвичайно важливою ланкою забезпечення якості на виробництві є метрологічна служба. Управління якістю неможливе без метрологічного забезпечення вимірювань.<br>В системі управління якістю підприємства (за національним стандартом ДСТУ ISO 9001:2009) метрологічна служба відповідає за елемент «Контроль засобів моніторингу та вимірювального устаткування».<br>Відділ метрології та вимірювальної техніки (ВМВТ) є самостійним структурним підрозділом ПАТ СМНВО ім. Фрунзе (ПАТ), який підпорядковується першому заступнику голови правління ПАТ - головному інженеру ПАТ.<br>ВМВТ здійснює свою роботу на основі плану метрологічного забезпечення ПАТ, плану оргтехзаходів ПАТ, щорічних календарних графіків атестації і повірки випробувального обладнання.

<br>В своїй діяльності ВМВТ керується чинним законодавством, державними стандартами України, галузевими стандартами, стандартами підприємства, наказами і розпорядженнями керівництва ПАТ, колективним договором.

<br>Державний нагляд за станом метрологічного забезпечення виробництва в підрозділах ПАТ здійснює ДП «Сумистандартметрологія».<br>Основними задачами ВМВТ є:<br>1) забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань, підвищення рівня і розвитку техніки в ПАТ;<br>2) введення в виробництво сучасних методів і засобів вимірювальної техніки, а також відповідної апаратури в лабораторіях ВМВТ;<br>3) введення державних і галузевих стандартів, стан підприємства по метрологічному забезпеченню;<br>4) організаційно-метрологічне керівництво і участь в проведенні метрологічної експертизи конструкторської документації, яка розробляється і застосовується в ПАТ;<br>5) організація повірки і проведення калібрування і ремонту засобів вимірювальної техніки (ЗВТ); здійснення контролю за станом ЗВТ, які застосовуються; нагляд за виконанням метрологічних правил, вимог і норм в ПАТ;<br>6) взаємодія з територіальними органами Держспоживстандарту України і надання відомостей про діяльність метрологічної служби ПАТ по їх запитам.<br>Виконання задач по метрологічному забезпеченню ВМВТ здійснює через бюро метрологічного забезпечення виробництва, центральну вимірювальну лабораторію.<br>Бюро метрологічного забезпечення виробництва здійснює:<br> - відомчий метрологічний контроль за станом ЗВТ по різним видам вимірювань;<br>-організацію робіт по проведенню аналізу стану метрологічного забезпечення виробництва і узагальнення результатів аналізу по ПАТ;<br> - розробка разом із лабораторіями ВМВТ і технічними службами ПАТ плану метрологічного забезпечення виробництва;<br> - розробка разом із конструкторськими і технологічними службами ПАТ переліку документації, яка підлягає метрологічній експертизі;<br> - організацію і проведення метрологічної експертизи технічної документації;<br> - контроль за виконанням графіків атестації і повірки випробувального обладнання;<br> - розробка графіків повірки і калібрування ЗВТ, контроль за їх виконанням;<br> - облік, оформлення і передачу на оплату в управління фінансами розрахунків за повірку ЗВТ в територіальних органах «Держспоживстандарта» України.<br>Центральна вимірювальна лабораторія (ЦВЛ) здійснює:<br> - організацію повірки, проведення калібрування і відомчого метрологічного контролю за станом ЗВТ геометричних величин в підрозділах ПАТ;<br> - розробку розділів до плану метрологічного забезпечення виробництва ПАТ;<br> - розробку технічних завдань на проектування засобів і методів вимірювання геометричних величин;<br> - проведення метрологічної атестації не стандартизованих ЗВТ і методик виконання вимірювань геометричних величин;<br> - роботи пов'язані з підготовкою виробів до сертифікації;<br> - контроль за станом і застосуванням ЗВТ;<br>-метрологічний облік ЗВТ геометричних величин, які знаходяться в підрозділах ПАТ;<br> - роботи по складанню графіків повірки і калібрування ЗВТ геометричних величин і контроль за їх своєчасним виконанням;<br> - виконання вимірювань, пов'язаних з вирішенням неоднозначних питань між підрозділами ПАТ, а також вимірювань, які потребують застосування ЗВТ, які знаходяться тільки у вимірювальній лабораторії;<br> - виявлення необхідності підрозділів в еталонах та робочих ЗВТ, узгодження заявок на отримання ЗВТ з метою експлуатації, оформлення висновків по актам на списання ЗВТ геометричних величин;<br> - пред'явлення керівникам підрозділів ПАТ рекомендацій про усунення виявлених порушень метрологічних правил і про вилучення із обігу ЗВТ геометричних величин з простроченим терміном повірки (калібрування), несправних і не зареєстрованих в ЦВЛ;<br> - проведення робіт з підвищення кваліфікації робітників ПАТ, пов'язаних з виконанням вимірювань геометричних величин;<br> - зв'язок з ДП «Сумистандартметрологія» з питань техніки вимірювань і організації метрологічного надзору за ЗВТ геометричних величин.

<br>Результати діяльності метрологічної служби зображені на рисунку. Таким чином розглянувши підрозділ метрології на підприємстві переходимо до самого процесу управління вимірювальною технікою.<p>2.3 Процес управління засобами вимірювальної техніки на ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе</p><br>Відповідно до СТП 61.04-2007 «Порядок обігу засобів вимірювальної техніки та калібрів» відділом метрології та вимірювальної техніки ПАТ СМНВО ім. Фрунзе здійснюється управління засобами вимірювальної техніки. СТП 61.04-07 розповсюджується на діяльність відділу метрології і вимірювальної техніки (ВМВТ) і структурних підрозділів ПАТ (підрозділи), що здійснюють виготовлення, експлуатацію, зберігання, ремонт, калібрування ЗВТ і встановлює порядок виготовлення, атестації, постановки на метрологічний облік, видачу в експлуатацію, експлуатації, ремонту, зняття з метрологічного обліку і порядок проведення повірки і калібрування ЗВТ, що надходять в підрозділи, випускаються з виробництва і ремонту, що знаходяться в експлуатації або зберіганні, і що використовуються для потреб ПАТ, як комплектуючих для продукції.<br>Мета процесу управління ЗВТ є підтримка ЗВТ і калібрів ПАТ в стані готовності до виконання вимірювань і контролю.<br>Вхідними даними для процесу є всі ЗВТ і калібри ПАТ, вихідним - ЗВТ і калібри ПАТ придатні до виконання вимірювань.<br>Процес управління ЗВТ і калібрів в підрозділах включає:<br> - виготовлення (придбання) ЗВТ і калібрів для експлуатації у ПАТ;<br> - атестацію ЗВТ;<br> - постановка ЗВТ і калібрів на метрологічний облік;<br> - видачу в експлуатацію і приймання ЗВТ і калібрів;<br> - експлуатацію ЗВТ і калібрів;<br> - калібрування (повірка) ЗВТ і калібрів у процесі експлуатації;<br>зберігання;<br>ремонт ЗВТ і калібрів;<br> - зняття ЗВТ і калібрів з метрологічного обліку.<p></p><p align=center><strong><a name= «Label3» target= «FrmKILeft»>РОЗДІЛ 3РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ</p></strong></a>

<p></p><br>3.3 Рекомендації щодо розробки стандарту підприємства на основі СТП 6101, СТП 6104, СТП 6106 і РІ 245-07 згідно ISO 10012:2005

<br>Розглянувши стандарти підприємства в розробці нового стандарту можемо рекомендувати наступні пункти які необхідно внести:<p>3.3.1 Відповідальність керівництва</p><p>1.1 Метрологічна служба</p><br>Організація повинна створити метрологічну службу. Найвище керівництво організації повинне забезпечити необхідні ресурси для встановлення та підтримання діяльності метрологічної служби.<br>Настанова<br>Метрологічна служба може бути окремим підрозділом або розподілена по всій організації Керівництво метрологічної служби повинне встановити, задокументувати і підтримувати систему управління вимірюваннями і постійно поліпшувати її результативність.<p>1.2 Орієнтація на замовника</p><br>Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити, щоб:<br>a) вимоги замовника щодо вимірювань були визначені і сформульовані як метрологічні вимоги;<br>б) система управління вимірюваннями задовольняла метрологічні вимоги замовника;<br>в) можна було продемонструвати відповідність вимогам, встановленим замовником.<p>1.3 Цілі у сфері якості</p><br>Для системи управління вимірюваннями керівництво метрологічної служби повинне визначити і встановити вимірні цілі у сфері якості. Повинні бути визначені об'єктивні критерії ефективності та методики для процесів вимірювань і управління ними.

<br>Настанова<br>Прикладами таких цілей у сфері якості на різних рівнях організації є:<br> - жодна невідповідна продукція не буде прийнята і жодна відповідна продукція не буде відбракована через неправильні вимірювання;<br> - жодний процес вимірювання не перебуває поза управлінням протягом більше однієї доби без виявлення цього;<br> - всі роботи з метрологічного підтвердження виконуються в погоджені терміни;<br> - не існує жодного нерозбірливого протоколу метрологічного підтвердження;<br> - всі програми технічної підготовки персоналу виконуються за встановленим графіком;<br> - кількість часу, упродовж якого вимірювальне оснащення не експлуатується, скоротити на встановлений відсоток.<p>1.4 Аналізування з боку керівництва</p><br>Найвище керівництво організації повинне із запланованою періодичністю аналізувати систему управління вимірюваннями для забезпечення її постійної відповідності, результативності і придатності. Найвище керівництво повинне забезпечити наявність необхідних ресурсів для аналізування системи управління вимірюваннями.<br>Керівництво метрологічної служби повинне використовувати результати аналізування з боку керівництва для внесення відповідних змін до системи (за необхідності), в тому числі поліпшення процесів вимірювань (див. розділ 8) та коригування цілей у сфері якості. Результати всіх аналізувань та всіх виконаних дій повинні бути зареєстровані.<p>3.3.2 Управління ресурсами</p><p>2.1 Людські ресурси</p><p>2.1.1 Відповідальність персоналу</p><br>Керівництво метрологічної служби повинне визначити і задокументувати відповідальність всього персоналу, залученого до системи управління вимірюваннями. <br>Настанова <br>Ця відповідальність може бути визначена в схемах організаційної структури, посадових інструкціях, робочих інструкціях чи методиках. Цей стандарт не виключає можливості залучення метрологічною службою сторонніх спеціалістів.<p>2.1.2 Компетентність і підготовленість<br>Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити, щоб персонал, залучений до системи управління вимірюваннями, продемонстрував свою здатність виконувати визначені для нього завдання. Повинні бути встановлені необхідні спеціальні навички. Керівництво метрологічної служби повинне забезпечити підготування персоналу відповідно до визначених потреб, ведення протоколів діяльності з підготування, а також оцінювання і реєстрування результативності підготування. Персонал повинен бути обізнаний зі ступенем своєї відповідальності і підпорядкованості, а також із впливом його діяльності на результативність системи управління вимірюваннями та якість продукції.<br>Настанова <br>Компетентність може досягатися шляхом навчання, підготовки та набуття практичного досвіду і підтверджуватися шляхом тестування або спостереженням за діяльністю.

<br>У випадку залучення працівників, підготування яких триває, повинен бути забезпечений відповідний нагляд.<p>2.2 Інформаційні ресурси</p><p>2.2.1 Методики</p><br>Методики системи управління вимірюваннями повинні бути задокументовані з необхідним ступенем деталізації і затверджені з тим, щоб забезпечити їх належне впровадження і послідовність застосування, а також достовірність результатів вимірювань.<br>Нові методики або зміни до задокументованих методик повинні бути затверджені і повинні управлятися. Методики повинні бути актуалізовані, наявні і надаватися за вимогою.<br>Настанова<br>Методики технічного характеру можуть базуватися на чинних стандартних методиках виконання вимірювань або на інструкціях, розроблених замовниками чи виробниками вимірювального оснащення.