Засоби вимірювальної техніки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти та науки України

Українська академія друкарства

кафедра книгознавства та комерційної діяльності

Контрольна робота

з дисципліни Основи стандартизації, метрології та управління якістю

Виконала студентка 3 курсу

групи зк-31 Пелех С.Б.

Львів-2015



1. Загальний вигляд Європейської моделі досконалості

Європейська модель досконалості є описом "ідеального" підприємства, яким його бачать зараз у Європі. Модель складається з дев'яти критеріїв. П'ять з них описують діяльність підприємства, підходи, які воно використовує для досягнення результатів; чотири критерії -- результати, яких досягає підприємство за рахунок використання цих підходів. Модель, яка визнає існування багатьох підходів для досягнення стабільної досконалості в усіх аспектах діяльності, ґрунтується на такому твердженні: досконалі результати з погляду ефективності, споживачів, персоналу і суспільства досягаються через очолювані лідерами політику і стратегію, належне управління персоналом, партнерськими стосунками, ресурсами і процесами (див. малюнок). На малюнку стрілки підкреслюють динамічний характер моделі. Вони показують, що нововведення та навчання допомагають вдосконалювати підходи, які, в свою чергу, призводять до покращення результатів діяльності. Кожен із критеріїв складається з ряду підкритеріїв:

Критерій 1. Лідерство

1а. Лідери розробляють місії, візії та систему цінностей і виступають носіями загальної культури ділової досконалості.

1б. Лідери персонально беруть участь у розробці, впровадженні та постійному вдосконаленні системи управління підприємством.

1в. Лідери співробітничають зі споживачами, партнерами та суспільством.

1г. Лідери заохочують, підтримують та відзначають працівників підприємства.

Критерій 2. Політика та стратегія

2а. Політика та стратегія базуються на нинішніх та майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін.

2б. Політика та стратегія базуються на інформації, отриманій в наслідок оцінки ефективності, досліджень, навчання та творчої діяльності.

2в. Політика і стратегія розроблені, переглядаються та оновлюються.

2г. Політика і стратегія розповсюджуються та впроваджуються.

Критерій 3. Персонал

3а. Людські ресурси плануються, управляються і вдосконалюються.

3б. Знання та компетенція персоналу визначаються, розвиваються і постійно підвищуються.

3в. Залучення персоналу і надання йому повноважень.

3г. Наявність діалогу між підприємством і його працівниками.

3д. Заохочення, визнання та піклування про персонал.

Критерій 4. Партнерство і ресурси

4а. Управління зовнішніми партнерськими стосунками.

4б. Управління фінансами.

4в. Управління нерухомістю, обладнанням та матеріалами.

4г. Управління технологіями.

4д.Управління інформаційними та інтелектуальними ресурсами.

Критерій 5.Процеси

5а. Процеси систематично розробляються і управляються.

5б. Процеси вдосконалюються з використанням інновацій для повного задоволення споживачів та інших зацікавлених сторін.

5в. Проектування та розробка продуктів та послуг на основі потреб та очікувань споживачів.

5г. Виробництво, продаж та обслуговування продукції та послуг.

5д. Управління зв'язками зі споживачами та їх розширення.

Критерій 6. Результати, що стосуються споживачів

6а. Показники рівня сприйняття.

6б. Показники ефективності.

Критерій 7. Результати, що стосуються суспільства

7а. Показники рівня сприйняття.

7б. Показники ефективності.

Критерій 8. Основні ділові результати

8а. Основні результати діяльності.

8б. Основні показники ефективності.

2. Логіка RADAR

В основі моделі лежить логіка, відома під назвою RADAR, яка складається з чотирьох елементів:

Результати -- Results Підхід -- Approach

Застосування -- Deployment

Оцінка та Перегляд -- Assessment and Review

Згідно з цією логікою підприємство повинне:

В рамках процесу реалізації своєї політики та стратегії визначити Результати, яких потрібно досягти. Ці результати охоплюють ефективність роботи підприємства як фінансової, а також сприйняття зацікавленими сторонами;

Запланувати та розробити комплексний набір Підходів для досягнення необхідних результатів як тепер, так і в майбутньому;

Систематично Застосовувати підходи для забезпечення їх повного впровадження;

Оцінювати та Переглядати наслідки реалізації підходів, ґрунтуючись на спостереженні та аналізі досягнутих результатів та накопиченому досвіді. Там, де це необхідно, -- визначати, надавати пріоритети, планувати та впроваджувати вдосконалення.

При використанні моделі на підприємстві, наприклад, для самооцінки, елементи логіки RADAR -- Підхід, Застосування, Оцінка та Перегляд -- повинні стосуватися кожного підкритерію сприяння, елемент Результати повинен адресуватися до критеріїв результатів.

Результати

Критерії результатів повинні дати відповідь на те, чого досягло підприємство. У досконалого підприємства результати покажуть позитивні тенденції і/ або стабільно високий рівень; відповідність встановленим цілям, які будуть досягнуті чи перевищені; позитивне порівняння з іншими організаціями. Ці результати будуть зумовлені ефективними підходами підприємства. Крім того, діапазон результатів повинен охоплювати усі сфери діяльності підприємства.

Підходи

Цей елемент повинен давати відповідь на питання, що підприємство планує робити та причини цього. У досконалого підприємства підходи повинні бути обґрунтованими -- мати чіткі раціональні, добре описані та розроблені процеси, а також бути чітко орієнтованими на потреби зацікавлених сторін. Крім цього, підходи повинні бути інтегрованими -- підтримувати політику і стратегію, бути пов'язаними в разі необхідності з іншими підходами.

Застосування Цей елемент повинен давати відповідь, що реально підприємство робить для впровадження підходів. У досконалого підприємства підхід систематичний і повинен бути впроваджений у відповідній сфері діяльності.

Оцінка та Перегляд

Цей елемент повинен описувати діяльність підприємства щодо оцінки та перегляду як підходів, так і їх застосування. У досконалого підприємства підходи та їх застосування повинні бути об'єктом регулярного вимірювання, повинно передбачатися навчання за їх результатами. Дані вимірювання та навчання повинні використовуватися для визначення, надання пріоритетів, планування та впровадження вдосконалень.

вимірювальна техніка похибка

3. Засоби вимірювальної техніки

Вимірювання фізичних величин зазвичай здійснюється шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів. Залежно від виду вимірюваних величин, необхідної точності їх, умов проведення експерименту та виду потрібної інформації використовуються різноманітні засоби вимірювальної техніки, що видають відповідні сигнали вимірювальної інформації. Будь-яка фізична вимірювана величина завдяки засобам вимірювання перетворюється на відповідний сигнал, який спостерігач сприймає безпосередньо на шкалі приладу, або ж після перетворення і опрацювання передається через канали зв'язку на інші засоби вимірювання у вигляді сигналу зовсім іншої фізичної величини. Наприклад, вимірювання температури, тиску, густини супроводжуються перетворенням вимірюваної величини на сигнал (електричний, пневматичний, механічний), який за допомогою засобів відтворення видає значення вимірюваної величини на шкалі приладу.

Наведемо деякі визначення.

Сигнал -- фізичний процес, властивості якого визначаються взаємодією між матеріальним об'єктом та засобом його дослідження.

Параметр сигналу -- одна з властивостей сигналу, яка подається фізичною величиною.

Інформативний параметр -- параметр сигналу, який функціонально пов'язаний з вимірюваною величиною або ж має задане значення.

Вихідний сигнал -- вимірювальний сигнал, який виникає під час взаємодії об'єкта вимірювання і засобу вимірювання.

Сигнал вимірювальної інформації -- сигнал, який представляє вимірювальну інформацію на виході засобу вимірювання.

Засіб вимірювальної техніки -- технічний засіб, який застосовується під час вимірювань фізичних величин і має нормовані метрологічні характеристики. До засобів вимірювальної техніки відносяться засоби вимірювань та вимірювальні пристрої.

Засіб вимірювань -- засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань. До засобів вимірювань відносяться кодувальні, реєструвальні засоби вимірювань, вимірювальні прилади, канали, установки та системи.

Вимірювальний пристрій -- засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань. Наприклад: перетворення, масштабування, порівняння, обчислення сигналу та інші операції із сигналом.

Засоби вимірювальної техніки -- досить широке поняття, яке охоплює міри, компаратори, вимірювальні прилади і перетворювачі, вимірювальні установки і системи та допоміжні засоби. Одні з цих засобів досить прості, інші -- досить складні як за функціональним призначенням, так і за будовою та методами обробки сигналу вимірювальної інформації.

Мірою називається засіб вимірювання, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру. Наприклад: ваги -- міри маси: 1 кг; 0,5 кг; 0,2 кг; 0,1 кг та ін.

Компаратор -- вимірювальний пристрій, що здійснює порівняння однорідних фізичних величин.

Вимірювальним приладом -- засіб вимірювання, призначений для формування інформації у доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем формі. За формою видачі інформації прилади поділяються на аналогові, покази яких є неперервною функцією вимірюваної величини, та цифрові, покази яких дискретні, а інформація подається у цифровій формі. Крім того, прилади бувають показові, самописні, сигнальні, регулювальні з лічильниками, з нормувальними перетворювачами та іншими додатковими функціональними засобами.

Вимірювальний перетворювач -- засіб вимірювання, призначений для формування сигналу вимірюваної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки та збереження, хоч безпосередньо він не сприймається спостерігачем.

Вимірювальні перетворювачі досить різноманітні як за принципом дії, так і за характером вихідного сигналу. Вони класифікуються за видом вимірювальної величини (перетворювачі температури, тиску, рівня, густини та ін.), за принципом дії і використання енергії живлення (пневматичні, електричні, гідравлічні та ін.), за видом і характером вихідного сигналу (неперервні, дискретні).

Важливою характеристикою первинного вимірювального перетворювача є функціональна залежність між вимірюваною величиною та вихідним сигналом перетворювача (краще лінійна залежність).

Вимірювальна установка -- сукупність функціонально об'єднаних вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів та інших допоміжних пристроїв, конструктивно об'єднаних та призначених для формування сигналів вимірювальної інформації у формі, доступній для сприймання спостерігачем. Прикладом такої установки може бути установка для визначення якості хліба, виноматеріалів тощо.

Вимірювальна система -- сукупність засобів вимірювальної техніки (мір, вимірювальних приладів та перетворювачів), засобів діагностування та допоміжних засобів, об'єднаних між собою каналами зв'язку з метою формування сигналів вимірювальної інформації у формі, доступній для автоматичного опрацювання, збереження, передачі й використання в автоматичних системах управління.

Вимірювальний канал -- сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів зв'язку та інших технічних засобів, призначених для створення сигналу вимірювальної інформації про одну вимірювану фізичну величину.

До допоміжних засобів вимірювання відносяться засоби, які впливають на метрологічні властивості інших засобів вимірювання при використанні останніх за прямим призначенням чи з метою їх повірок. Покази допоміжних засобів вимірювання використовуються для обчислення поправок до результатів вимірювання приладами прямого призначення. Наприклад, використання термометра для вимірювання температури навколишнього середовища при вимірюванні тиску вагопоршневим манометром або ж використання допоміжних засобів вимірювання для стабілізації величин, що впливають на точність вимірювання основних величин (використання психрометрів для вимірювання та стабілізації вологості при точних інтерференційних вимірюваннях довжин).

Значення вимірюваної величини відраховується на шкалі засобу вимірювальної техніки. Шкали бувають: прямолінійні, дугові, рівномірні, нерівномірні, кругові, профільні, з нулем на початку і посередині шкали та ін.

Шкалою засобу вимірювання називається частина показового пристрою у вигляді упорядкованої сукупності позначок разом із пов'язаною з нею певною послідовністю чисел. Числа, як правило, відповідають значенню вимірюваної величини, вид якої вказується на шкалі (температура, густина, швидкість тощо), а також зазначається клас точності та градуювання.

Поділка шкали -- частина шкали між двома сусідніми поділками. В автоматичних потенціометрах і мостах кількість поділок дорівнює 100, 50, 25.

Ціною поділки називається найменше значення вимірюваної величини, яке відповідає 1 поділці. При визначенні вимірюваної величини кількість поділок перемножують на її ціну. Наприклад, якщо відлік на шкалі міліамперметра відповідає 15,0 поділки, а ціна поділки дорівнює 2 mА, то покази приладу відповідають 30 mА. Слід пам'ятати, що найменший відлік вимірюваної величини на шкалі приладу дорівнює половині поділки.

4. Характеристики засобів вимірювальної техніки

Залежно від призначення, будови, принципу дії, засоби вимірювальної техніки мають різні характеристики, які визначаються точністю, правильністю, чутливістю, відтворенням, збіжністю, швидкодією та надійністю роботи.

Результати вимірюваної величини визначаються за шкалою приладу, діапазон показів якого обмежений початковим і кінцевим значенням.

Діапазон вимірювань -- інтервал вимірюваної величини, у межах якого пронормовані похибки засобу вимірювання.

Досить часто діапазон вимірювань подається не в одиницях вимірюваної величини, а у вигляді нормованого сигналу для відповідних оцифрованих значень шкали засобу вимірювання і називається градуювальною характеристикою. Вона встановлюється як залежність між значеннями вимірюваної величини на вході та виході засобу вимірювань, отриманими під час градуювання та поданими у вигляді таблиці, графіка або формули. Наприклад, градуювальна характеристика автоматичного потенціометра, моста, логометра та інших прикладів подана таблично як залежність показань температури на шкалі приладу від вхідного сигналу, мілівольтах.

Точністю засобу вимірювання називається характеристика засобу вимірювань, яка визначається за близькістю його показів до істинного значення вимірюваної величини або ж близькістю до нуля всіх його похибок (випадкових, систематичних методичних та інших).

Правильністю засобу вимірювань називається характеристика, яка показує близькість до нуля його систематичних похибок.

Важливою характеристикою засобу вимірювання є його чутливість, що розраховується з відношення зміни вихідної величини засобу вимірювання до зміни вхідної величини, яка спричинила цю зміну:

(1)

де ?l і ?ц -- зміни відповідно лінійної чи кутової вихідної величин засобу вимірювання у мм, поділках, градусах повороту;

?А -- зміна вхідної вимірюваної величини у відповідних одиницях.

Поріг чутливості -- найменше значення вимірюваної величини, яке може бути виявлене засобом вимірювання, тобто на виході засобу вимірювання відбудеться зміна вихідної величини хоча б на 0,5 поділки.

Поряд з приведеними характеристиками важливе значення мають характеристики якості засобів вимірювань, які вказують на близькість результатів вимірювань, виконаних як воднакових, так і в різних умовах експерименту.

Збіжність засобу вимірювань -- характеристика якості, яка відображає близькість результатів вимірювань однієї і тієї самої величини у однакових умовах.

Відтворюваність засобу вимірювань -- характернетика якості, яка відображає близькість результатів вимірювань однієї і тієї самої величини, виконаних у різних умовах, різних місцях, різними методами і засобами вимірювань.

Стабільність засобу вимірювань -- характеристика якості засобу вимірювань, яка вказує на незмінність у часі його метрологічних властивостей.

Швидкодія засобу вимірювань характеризується часом реагування засобу вимірювання на зміну вхідної вимірюваної величини. Для автоматичних приладів швидкодія -- час переміщення каретки з одного кінця в другий кінець шкали приладу.

Надійність засобу вимірювання характеризується збереженням безвідмовної роботи протягом заданого достатнього часу. Надійність характеризується такими показниками: часом безвідмовної роботи, терміном роботи, наробкою на відмову та ін. Інколи надійність роботи засобу вимірювання характеризують за його працездатністю або можливістю виконувати свої функції відповідно до технічних вимог.

Слід зауважити, що на характеристики засобів вимірювальної техніки негативно впливають зовнішні умови (температура, тиск, вологість, вібрація, магнітні поля та ін.), тому умови експлуатації засобів вимірювальної техніки повинні відповідати умовам їх градуювання, вказаним у технічних паспортах.

5. Похибки засобів вимірювальної техніки

Вимірювання фізичних величин не можна виконати абсолютно точно через недосконалість методів і засобів вимірювальної техніки, а також через вплив зовнішнього середовища та залежно від індивідуальних особливостей спостерігача.

Внаслідок дії багатьох випадкових та детермінованих чинників, які проявляються як у процесі виготовлення та експлуатації засобів вимірювань, так і в процесі вимірювань, покази вимірювальних приладів неминуче відрізняються від істинного значення вимірюваної величини.

Такі відхилення характеризуються похибками засобів вимірювань. Розрізняють похибки абсолютні, відносні, приведені тощо.

Абсолютною похибкою засобу вимірювань називається різниця між показом засобу вимірювань та істинним значенням вимірюваної величини за відсутності методичних похибок і похибок від взаємодії засобу вимірювань з об'єктом вимірювання:

? = Ai-Q, (2)

де Аi -- показання засобу вимірювань;

Q -- істинне значення вимірюваної величини.

Проте у метрологічній практиці вимірювань частіше доводиться мати справу не з істинними величинами, а з дійсними значеннями Ад вимірюваних величин, визначених розрахунковим або експериментальним шляхом за допомогою точніших зразкових засобів вимірювань.

Абсолютна похибка дорівнює:

А = Аi-АД. (3)

Відносною похибкою засобу вимірювань називається відношення абсолютної похибки засобу вимірювань до істинного або дійсного значення вимірюваної величини, виражене у відсотках:

(4)

Приведеною похибкою засобу вимірювань називається відношення абсолютної похибки до розмаху шкали засобу вимірювань, виражене у відсотках:

(5)

де N -- розмах шкали засобу вимірювань.

Зауважимо, що при імітаційному методі повірки засобу вимірювання в формулі (5) замість шкали N підставляється нормоване значення шкали, яке відповідає градуювальним характеристикам.

Варіацією називається найбільша різниця між двома показами засобу вимірювання, коли одне й те саме дійсне значення вимірюваної величини досягається в результаті її збільшення чи зменшення: В =Азб - Азм.

Крім того, похибки засобів вимірювань поділяються на статичні й динамічні.

Статичні похибки мають місце при вимірюванні величини після закінчення перехідних процесів в елементах та перетворювачах засобу вимірювання.

Динамічні похибки з'являються при вимірюванні змінних величин і зумовлені інерційними властивостями засобів вимірювань.

Статичні похибки у свою чергу поділяються на випадкові та систематичні. При технічних вимірюваннях фізичних величин як на процес вимірювання, так і на вимірювану величину діють чинники, виникнення яких має стохастичний характер за непередбаченої інтенсивності. Чинники впливу як з'являються, так і зникають несподівано, їх виникнення неможливо передбачити у заданому інтервалі часу.

У загальному випадку випадкові похибки слід розглядати як випадкову функцію часу, вимірюваної величини та зовнішніх чинників.

Систематичні похибки у загальному випадку є функцією вимірюваної величини, чинників впливу (температури, вологості та ін.), конструктивних характеристик засобів вимірювань та методів вимірювань.

Систематична похибка засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) залишається постійною або ж закономірно змінюється, тому її завжди можна врахувати при кінцевих результатах вимірювання.

Систематичні похибки визначаються при повірках та атестаціях зразкових та робочих ЗТВ, а в результатах вимірювання враховуються як поправки з протилежним знаком. Поправка у кожній оцифрованій точці шкали чисельно дорівнює систематичній похибці і обернена до неї за знаком.

Систематичні похибки як функцію вимірюваної величини можна показати як суму похибок схеми, яка визначається самою структурою засобу вимірювань, та технологічних похибок, обумовлених похибками виготовлення елементів цього засобу. Похибки схеми і технологічні похибки можна розглядати як систематичні лише при вимірюванні постійної вимірюваної величини за допомогою одного зразка засобу вимірювань. У загальній же масі вимірювань фізичних величин за допомогою багатьох засобів вимірювань одержані систематичні похибки слід відносити до класу випадкових.

Похибки схеми і технологічні похибки суттєво і принципово відрізняються. Якщо перші впливають на характер зміни по шкалі сумарної похибки всіх засобів вимірювання, то технологічні похибки індивідуальні для кожного зразка ЗВТ, тобто їх значення для кожного приладу в одній і тій самій точці різні.

Класифікація засобів вимірювальної техніки

Залежно від призначення, будови, принципу дії та інших характерних ознак засоби вимірювальної техніки застосовуються для технологічних та теплотехнічних вимірювань і поділяються на групи.

Основна класифікація передбачає розподіл засобів вимірювань за родом вимірюваних величин. Для найбільш поширених засобів вимірювання умовно прийняті такі назви:

для засобів вимірювання температури -- термометри і пірометри;

тиску -- манометри, вакуумметри, мановакуумметри, тягоміри, напороміри, барометри;

витрати та кількості -- витратоміри, лічильники та витратоміри з лічильниками;

рівня -- рівнеміри та показчики рівня;

складу димових та інших газів -- газоаналізатори, киснеміри та ін.;

аналізу та складу рідини -- аналізатори рідини, кондуктометри, рН-метри, густиноміри, рефрактометри та ін.;

вологості -- вологоміри, психрометри, гігрометри тощо.

Додатково засоби вимірювань поділяються на групи за такими ознаками:

за принципом дії та використанням енергії -- механічні, електричні, рідинні, пневматичні, гідравлічні, хімічні, ультразвукові, інфрачервоні, радіоізотопні та ін.;

формою показань -- аналогові та цифрові;

характером відображення -- показуючі, самописні, реєструючі, інтегруючі;

призначенням -- промислові (технічні), лабораторні, зразкові, еталонні;

місцем розташування -- щитові, місцеві, дистанційні;

габаритами -- мініатюрні, малогабаритні, нормальні та великогабаритні.

Майже кожний засіб вимірювань можна віднести до будь-якої групи. Наприклад, термометр може бути промисловим, самописним, електричним, щитовим, малогабаритним та ін.

Промислові (робочі) засоби вимірювань є найпоширенішими засобами вимірювальної техніки. Вони використовуються для вимірювання технологічних або теплотехнічних параметрів, мають порівняно просту структуру та конструкцію, високу надійність і необхідну точність, прості в експлуатації та ремонті. Показання промислових приладів видно на велику відстань, а наявність сигнальних пристроїв дозволяє впроваджувати звукову та світлову сигналізації відхилень технологічних параметрів.

Лабораторні прилади використовуються для більш точних лабораторних вимірювань при наукових дослідженнях та визначення похибок засобів вимірювань. Для одержання більшої точності вимірювань лабораторні засоби виготовляються більш ретельно, мають досконаліші схеми та спеціальні засоби для відліку показів (оптичні пристрої), до їх показів вводяться поправки, визначені експериментальним або розрахунковим шляхом.

6. Повірка засобів вимірювальної техніки

Повірка засобів вимірювальної техніки це технічна процедура, в результаті якої встановлюють придатності ЗВТ, на які поширюється ДМН, до застосування, на підставі результатів контролю їхніх МХ. Основними МХ, які визначаються під час повірки ЗВТ є похибки цих ЗВТ. Фактично на основі порівняння отриманих експериментальних значень похибок і значень похибок нормованих в НТД, що поширюються на ЗВТ, приймається рішення про придатність чи непридатність ЗВТ. Отже, мета повірки - встановлення або підтвердження придатності ЗВТ до застосування.

Основним документом, який встановлює організацію і порядок виконання повірки ЗВТ, що випускаються з виробництва або ремонту, імпортуються, знаходяться в експлуатації або продаються є ДСТУ 2708-99 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення. Стандарт поширюється на всі підприємства незалежно від виду діяльності і форми власності, а також на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, що отримують та користуються результатами вимірювань, на які поширюється ДМН. Тобто, практично, всі користувачі ЗВТ що певний період часу повинні перевіряти (повіряти) свою вимірювальна техніку щоби пересвідчитись в її точності. Винятком є лише ЗВТ, які використовують для власних потреб підприємства, організації або окремі громадяни і на які не поширюється ДМН, ЗВТ, що застосовуються для спостережень за зміною величин без оцінки їх значень в одиницях фізичних величин з нормованою точністю (іншими словами - які працюють як індикатори), а також ЗВТ, що використовуються як навчальні.

Повірку ЗВТ виконують територіальні органи Держспоживстандарту України, які є акредитованими на право її проведення. ЗВТ, що випускаються з виробництва або вже знаходяться в експлуатації також можуть повірятися акредитованими метрологічними службами підприємств та організацій.

Окрім ЗВТ, які використовуються у сфері ДМН, повірці підлягають робочі еталони територіальних органів Держспоживстандарту, вихідні (первинні) еталони підприємств та організацій, а також ЗВТ, що застосовуються під час державних випробувань, ДМА та повірки ЗВТ.

Результати повірки, виконаної в іншій країні, будуть визнаватися чинними тільки при наявності укладеного з цією країною договору або за рішенням Держспоживстандарту.

Якщо результати повірки ЗВТ підтверджують їх відповідність до метрологічних та технічних вимог, встановлених у НТД до даного типу ЗВТ, то ці засоби визнають придатними до застосування, але тільки протягом певного інтервалу часу, через який процедура повинна бути повторена. Такий інтервал між двома повірками називається міжповірювальним.

ЗВТ піддають в залежності від ситуації п'ятьом видам повірки: первинній, періодичній, позачерговій, інспекційній та експертній.

Вся повірювальна діяльність підлягає під ДМН. Тому повірку виконують службові особи територіальних органів Держспоживстандарту України - державні повірники або повірники акредитованих метрологічних служб підприємств та організацій, які мають відповідну кваліфікацію і пройшли обов'язкову атестацію.

Повірку здійснюють відповідно до вимог нормативних документів щодо повірки (стандартів) та відповідних розділів технічної документації. Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірювального тавра і свідоцтвом про повірку. Відбиток тавра ставиться на ЗВТ переважно в місці, яке робить неможливим доступ до вимірювального механізму (якщо доступ опломбовується, то відбиток ставиться на пломбу). Рисунок повірювального тавра та правила і порядок його застосування встановлює Держспоживстандарт. Свідоцтво про повірку і відбиток тавра мають вирішальне значення при застосуванні ЗВТ, бо у випадку їх знищення або пошкодження, ЗВТ вважається неповіреним і забороняється його експлуатація.

Якщо в результаті повірки встановлюється, що ЗВТ непридатний для застосування, то орган метрологічної служби на вимогу заявника видає довідку про непридатність ЗВТ і гасить (знищує) відбиток проставленого раніше тавра.

Повірку ЗВТ виконують завжди згідно з методикою повірки, яка є або окремим документом або відповідним розділом експлуатаційної документації.

Всі витрати, пов'язані з повіркою (виклик державних повірників, транспортування зразкових засобів, огляд приладу, визначення його МХ і т.д.), оплачують замовники, тобто підприємства, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності згідно тарифів встановлених Держспоживстандартом за винятком інспекційної повірки, яка фінансується з державного бюджету.

ЗВТ, які використовуються як індикатори, а також ЗВТ, що застосовуються з навчальною метою, повинні мати нанесені відповідні позначки "І" або "У". Придатність до застосування таких ЗВТ контролює підприємство згідно власного розпорядку або технічної документації на ЗВТ.

ЗВТ, які використовуються у вимірювальних каналах вимірювально-інформаційних систем (ВІС) та автоматизованих систем керування (АСК), можуть окремо не повірятися, якщо це передбачено НТД. Тоді ЗВТ перевіряється як складові ВІС або АСК під час повірки цілих систем.

ЗВТ, які знаходяться у власності громадян і не використовуються при здійсненні підприємницької діяльності, не підлягають під обов'язкову повірку однак можуть бути повірені за заявою власника.

7. Принципи побудови моделі «книга-читач»

Сучасне книговидання характеризується рядом новітніх нетрадиційних підходів до якості книги, які поглиблюють її сприйняття, сприяють ширшому розповсюдженню в умовах швидкого розвитку ринкових відносин. Така тенденція зумовлена корінними змінами вимог до технологічних, соціально-економічних і естетичних показників якості книжкових видань, до створення та реалізації в книжковій індустрії систем якості. Слід зауважити, що на всіх етапах функціонування систем виникали протиріччя між вимогами до якості продукції й можливостями її забезпечення. Розв'язання їх привело до диференціації функцій забезпечення якості, інтегрування їх у цілісну систем контролінгу на державних і приватних підприємствах, у компаніях, які тією чи іншою мірою враховують системний характер проблеми якості.

Тому основні принципи і напрямки удосконалення систем якості можна сформулювати наступним чином.

1. Система якості як органічна частина поліграфічного підприємства (фірми) повинна проектуватись, виходячи з її призначення, цільової орієнтації та умов функціонування, а не лише еволюційним шляхом за допомогою окремих часткових нововведень.

2. Удосконалення всіх основних елементів системи якості (об'єктів керування, показників діяльності, функціональної й організаційної структур, документації, технологій керування тощо) повинно базуватись на єдиних системних засадах, орієнтованих на зовнішні завдання видавничо-поліграфічного комплексу. При цьому слід зауважити, що ускладнення основних елементів, пов'язаних з розширенням різноманітності їх складових із-за зміни зовнішніх і внутрішньовиробничих чинників та умов, не повинно призвести до зростання складності організаційної структури системи.

3. Складність організаційної структури, функцій і технології керування якістю повинні визначатися, виходячи з вимог читача й інших зацікавлених сторін, регулюватися шляхом своєчасної і взаємоузгодженої децентралізації Ієрархічних рівнів та введення самоуправління в діяльність підприємства.

4. Взаємозв'язок елементів системи якості між собою повинен здійснюватися за допомогою інформаційних систем, які забезпечують реалізацію сучасної технології обробки даних і підтримку організаційно-економічних взаємодій структурних ланок та персоналу, а також зв'язок зі споживачами та іншими зацікавленими сторонами Кожна система керування якістю повинна виконувати свої певні функції, які охоплюють усі етапи життєвого циклу книжкових видань, починаючи з маркетингу і менеджменту й кінчаючи логістикою та використанням продукції.

Схема логістичних взаємозв'язків із забезпечення якості продукції враховує пропозиції та можливості потенційних конкурентів і включає в себе технологічні (кваліметричні) показники друкованих видань; комерційні (економічні) - ціноутворення, попиту, кон'юнктури ринку, ефективності вибраної технології й конструкції, розповсюдження та прибутковості; правові - захисту авторських прав, інформації про видавництва, достовірності інформації (рис. 1). У зв'язку з тим можна визначити чотири групи чинників, які є головними в забезпеченні якості продукції, зокрема: якість, обумовлена визначенням потреб ринку в книжкових виданнях; якість, обумовлена вибором технології та проектуванням конструкції видання; якість, обумовлена відповідністю керування (контролю) на всіх етапів виготовлення продукції; якість, обумовлена розповсюдженням видань, їх збереженням і можливістю забезпечення читача необхідною та достовірною інформацією. Тому наші уявлення про механізм керування якістю книжкової продукції базуються на квалілогії - науці, яка розглядає якість з точки зору філософських, соціально-психологічних, системо-технічних, метрологічних, технологічних, економічних і товарознавчих аспектів. Саме квалілогія дає змогу зіставити такі поняття, як якість, корисність, інформативність і ціна друкованого видання. З цих міркувань якість книги може бути подана як якість деякого носія інформації та якість деякої технічної моделі, кожна з яких характеризується своєю номенклатурою змістових і фізичних показників. Разом з тим на передній план виходять властивості, які роблять книгу доброякісною, тобто зручною в користуванні. Серед них можна виділити такі, як надійність, кондиційність, релевантність, дизайн, соціально-ідеологічне значення Розглянемо зміст цих показників. Надійність - це важливий показник якості книги, який визначає її придатність до користування через зручне розкриття сторінок, вдалий вибір шрифтового оформлення. Кондиційність - відповідність виготовлення книги заданим нормам або стандартам. Критерії кондиційності книги: точність розмірів складових частин книги, повнота і достовірність змісту, які оцінюються методами теорії інформації. Релевантність - відповідність книги цільовому призначенню, категорії читачів, типу видання, тобто корисність книги. Критерієм оцінки релевантності може бути інформативність книги, а виміром - відношення корисної інформації, що міститься в книзі, до повної інформації або загальної кількості потрібних даних. Крім того, релевантність книги можна оцінювати за допомогою такого показника, як ефективність використання, яка визначається через продуктивність праці, тобто відношенням отриманого обсягу інформації з прочитаної книги до витраченого на читання часу.

Читабельність - це властивість книги, що характеризує її зміст, допомагає повністю відтворити в свідомості читача характеристики твору. Даний показник забезпечує функціонування такої важливої системи, як «читач - книга». Існує чотири рівні читабельності книги (зрозумілість, наочність сприйняття і доступність інформації), які перебувають у тісному взаємозв'язку і можуть бути оцінені як експертними, так і розрахунковими методами. Книжковий дизайн - сукупність художніх методів зовнішнього і внутрішньою оформлення книги, що допомагають підсилити сприйняття її змісту й емоційні впливати на психологію читача, і складається з таких властивостей, як оригінальність і гармонійність текстового та графічного оформлення видання.Крім того, якість книги можна оцінити функціональними і естетичними критеріями. На жаль, ні в теорії, ні на практиці ще достатньо не виявлені співвідношення між цими критеріями та структуру їх взаємозв'язку Узагальнена концепція системного підходу до оцінювання якості книжкових видань наведена на рис.2.

Отже, книга як продукт, що формує розвиток культури, не може стати просто товаром, який має певну ринкову ціну. Оцінка якості книжкових видання повинна базуватися на морфології читацької аудиторії й обліку особистих купівельних критеріїв, здатних індивідуалізувати книгу, та на комплексному понятті якості - від рукопису через поліграфічне відтворення і розмноження до ринку збуту. Незаперечною є думка про те, що книги приноситимуть користь тоді, коли відповідатимуть нагальним потребам та інтересам читачів. Це підтверджують дослідження маркетологів, які схильні вважати, що люді приймають розумні рішення, обумовлені об'єктивним аналізом ціни та якості товару. Проте соціологічні опитування, проведені з читачами щодо вибору тол чи іншого видання, виділяють такий перелік відповідей: сподобалась, краще оформлена, була екранізована, десь про неї чув тощо. Звичайно, ці слова виражають почуття читачів і в більшості випадків не дають розумного пояснення стосовно ціни чи якості зробленої покупки. Безумовно, книга - це товар, і затрати на її виготовлення такі ж реальні як і на виробництво іншої продукції. А що ж ми продаємо в книгарнях, займаючись книжковим бізнесом? Інтелектуальну власність автора, опрацьовану редактором, художником-графіком, добре віддруковану, оздоблену й упаковану та красиво розкладену на поличках книжкових магазинів. Тому товарна політика щодо видавничої продукції повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу видання: його зміст як основну споживну вартість, параметри матеріальної конструкції, якість редакційно-художньої підготовки та поліграфічного виконання, популярність автора, видавця й торгової марки, створення відповідних умов товаро перевезень завдяки добре сформованим логістичним ланкам книго розповсюдження, рекламно-інформаційну підтримку на ринку, гарантії та послуги. Звичайно, нас влаштовували б серйозні і детальні рецепти поетапної технології створення книги, її ефективне просування на ринку, задоволення запиту найвибагливіших читачів. Проте такі технологічні інструкції сьогодні відсутні і, на жаль, не передбачені урядом та відповідними державними структурами. Тому вивчення й дослідження загальнонаукових аспектів квалілогії, зокрема, її техніко-економічного статусу, може визначити товарознавчі аспекти керування якістю книжкової продукції. Техніко-економічний статус квалілогії сформований як напрям на комплексне визначення технічних та економічних показників готових книжкових видань і технологічних процесів поліграфічного виробництва, які відображаються в концепції інтегрального показника якості друкованої продукції. Перехід від споживної якості до інтегрального показника якості книги включає поняття якості економічної придатності та доцільності випуску видань. Адже якісна динаміка потреби в книжкових виданнях є функцією динаміки якості продукції. Саме техніко-економічний статус дозволяє знайти взаємозв'язок між такими поняттями, як якість, корисність і ціна книжкової продукції, які й обумовлюють сучасні товарознавчі аспекти новітніх підходів до оцінювання якості видань

Список використаних джерел

1. http://www.management.com.ua/qm/qm004.html

2. http://buklib.net/books/35989/

3. В.Д.Цюцюра, С.В.Цюцюра. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посібн., К., "Знання -Прес", 2003

4. Гавенко С.Ф. Системні дослідження якості книжкових видань //Вісн. Кн. палати. 1998. №5 (23). С. 14-15.

5. Гавенко С.Ф. Моделювання і кваліметричний аналіз конструкції книжкового видання. Львів: УАД. 1997.

6. Гавенко С.Ф. Роль стандартизації в підвищенні якості книжкових книжкових видань // Квалілогія книги: 36. наук. пр. Львів: УАД. 1998. С 94 - 95.

Завдання. Оцінити рівень якості видання

Загальні відомості

Для того, щоб оцінити рівень якості книжкового видання використовуєм комплексний метод.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Переважно це інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання. Часто застосовують середньозважену арифметичну оцінку.

Порядок і методика виконання роботи

Оцінювання простих показників якості здійснюють за формулою:

qi= Pi/ Pi баз (1)

qi= Pi баз/Pi (2)

де Pi -- значення i-го показника якості продукції, що оцінюється;

Pi баз -- значення i-го базового показника;

i = 1, 2,..., n -- кількість одиничних показників якості продукції.

При виборі формули враховують наступне. Якщо зростання числового значення оцінюваного показника якості сприяє покращенню якості продукції, використовують формулу (1). Якщо зі зростанням числового значення якість продукції знижується, використовують формулу (2).

Розрахунки:

І 1.1 q= 1.23/1.5=0.82

1.2 q= 0.82/1=0.82

1.3 q= 0.7/1=0.7

1.4 q= 1.2/2,6=0.8

II 2.1 q= 1.64/1.8=0.91

2.2 q= 10/12.3=0.82

III 3.1a q= 1/3=0.33

3.1б q= 2/3=0.66

3.2 q= 1.5/1.2=0.54

3.3 q= 0.3/0.25=0.83

3.4a q= 1.5/1.1=0.73

3.4б q= 1/2.5=0.4

IV q= 8/9=0.88

V 5.1 q= 10/8= 0.8

5.2 q=165/160=0.96

Оцінювання комплексних (складних) показників якості.

Оцінювання групових показників якості книги проводять за допомогою середнього арифметичного:

Qi гр=qi*ai

де Qi гр -- груповий комплексний показник якості;

а -- коефіцієнт(параметр) вагомості і-го простого показника.

Розрахунки:

I Q= (0.82*0.2)+(0,82*0,2)+(0,7*0,3)+(0,8*0,3)=0,778

II Q= (0.91*0,6)+(0,82*0,4)=0.874

III Q=(0,33*0,15)+(0,66*0,15)+(0.54*0,1)+(0,83*0,10)+(0.73*0,10)+ (0,4*0,10)=0,347

IV Q=0,88*1=0,88

V Q= (0.8*0,4)+(0,96*0,6)=0,896

Оцінювання якості книги в цілому. Числове значення комплексного (узагальненого) показника якості книги визначають за формулою:

Qузг=Qi гр*Аі

де А -- коефіцієнт (параметр) вагомості і-го групового комплексного показника.

Розрахунки:

Qузг=(0,778*0,2)+(0.874*0,3)+(0,347*0,1)+(0,88*0,1)+(0,896*0,3)=0.81

Отримані комплексні оцінки якості книги відносять до однієї з наступних категорій якості:

Qузг? 1.0 -- відмінно;

Qузг? 0.8 -- добре;

Qузг? 0.6 -- задовільно;

Qузг? 0.4 -- незадовільно.

Висновок: Qузг=0.81, отже категорія якості оцінювання книги - добре.

Показник якостікниги	Значення одиничного показника	Граничне значення показника	Коефіцієнт вагомості показника	Відносний показник якості
	оцінюваного, Рі	базового, Рі баз	Рі мах	Рі міn	одиничного, аі	комплексного, Аі	одиничного, qі	комплексного, Qiгр
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.Якість друкувая книги: 1.1. Градація тонових зображень, Кград 1.2. Рівномірність, Крівн. 1.3. Чіткість, Кч. 1.4. Графічні спотвореня зображень, %	- 1,24 0,82 0,7 2,6	- 1,5 1,0 1,0 1,2	- - - - -	- 1,23 0,60 0,50 2,7	- 0,2 0,2 0,3 0,3	0,2 - - - -	- 0,82 0,82 0,7 0,8	0,778 - - - -
2. Міцність скріплення книжкового блоку: 2.1 Зусилля розриву блоку, кН/м 2.2 Зусилля вириву аркуша з блоку, Н/см	- 1,64 12,1	- 1,8 10,0	- - -	- 0,85 6,8	- 0,6 0,4	0,3 - -	- 0.91 0,82	0,874 - -
3. Якість виготовленя та оздоблення книжкової оправи: 3.1. Неточність геометричних розмірів елементів конструкції, ДК,мм: а)перехід кантів, Д П б)верхніх і нижніх кантів, ДВ,Н 3.2.Глибина біга, мм 3.3 Глибина тиснення, мм: а)бліптового на папері б)фольгою 3.4. Нечіткість друку і тиснення: а) різкість, мм б) роздільна здатність, бали: 3.5 лін/см - 1б. 4.6 лін/см - 2б. 8.3 лін/см - 3б.	- 1 2 2,2 0,3 0,2 - 1,5 -	- 3 3 1,2 0,25 1,1 - 2,5 -	- 4 5 2,0 0,3 1,15 - 3 -	- 2 3 1,5 0,2 1,0 - 1 -	- 0,19 0,19 0,12 0,12 0,19 - 0,19 -	0,1 - - - - - - - -	- 0,33 0,66 0,8 0,8 0,73 - 0,4 -	0,347 - - - - - - - -
4. Показник естетичних властивостей: 4.1. Рівень оформлення,бали	- 1	- 8	- 10	- 5	- 1	0,1 -	- 0,88	0,88 -
5.Показник ергономічних властивостей: 5.1. Зручність у користуванні, бали 5.2. Кут розкриття книжкового блоку, б°	- 10 165	- 8 160	- 10 180	- 5 100	- 0,4 0,6	0,3 - -	- 0,8 0,96	0,896 - -

Размещено на Allbest.ru