Монтаж скребкового конвеєра СП-63/3

При ремонті устаткування застосовуються наступні способи промивання деталей: промивання уручну, промивання в баках, в мийних камерах і машинах.

Ручне промивання проводиться в органічних розчинниках (наприклад, гасі), що наливаються в яку-небудь судину. Деталі опускають в судину, витримують там якийсь час, а потім очищають за допомогою щіток і обтиральних матеріалів. Грязь, що затрималася в глибоких порожнинах деталей, витягують за допомогою прутков і гачків відповідних розмірів. Цей спосіб промивання, що не вимагає спеціального устаткування, проте, не безпечний для здоров'я робітників, мало продуктивний і викликає значну витрату дорогих розчинників. Промивання проводять двічі: спочатку заздалегідь в одній судині, потім остаточно -- в іншому. Промивання можна вести у ваннах, розділених на дві частки сіткою. У нижню частку ванни (декілька нижче за сітку) наливається вода, решта об'єму заповнюється гасом, який з водою не змішується. Грязь, що залишається після промивання деталей, минає крізь сітку і осідає на дно ванни. Гас при цьому забруднюється значно менше. При очищенні через спусковий отвір спочатку спускають гас, потім воду з гряззю, ванну промивають п заливають знов водою, а потім гасом. Баки для промивання мають різні конструкції. Застосовують пересувні баки з електропідігрівом миючої середи. Деталі, що підлягають промиванню, опускають в бак на сітку; миючий розчин, підігрітий до температури кипіння, безперервно перемішується стислим повітрям.

Стаціонарні миючі баки підігріваються парою за допомогою змійовика. У миючих камерах і машинах промивання здійснюється подачі) миючого розчину на деталі струменями під тиском.

Двокамерна ванна: 1 -- попередня камера; 2 -- камера остаточного миття; 3 -- насос; 4 -- електродвигун

По методу завантаження машини для промивання деталей діляться на ручних і конвеєрних; за технологічною ознакою -- на однокамерних, призначених тільки для промивання, двокамерних, службовці для промивання і обполіскування, і трикамерні, забезпечуючі, окрім перерахованих операцій, також і сушку деталей. Як миючі рідини в мийних машинах застосовуються: 1) 3--5-процентний розчин кальцинованої соди; 2) 0,5-процентний розчин (водний) мила; 3) розчин тринатрийфосфата і кальцинованої соди -- по 30 г на 1 л води. Окрім приведених методів очищення, все ширше знаходить застосування ультразвук. Цей вид очищення має лаву переваг перед приведеним вище. Він продуктивніший, забезпечує велику чистоту деталей, дозволяє очищати від грязі труднодоступні місця, які не завжди можливо очистити навіть уручну. Промивання виконується в звичайній миючій середі (вода, гас, трихлорэтилен і ін.). Хімічно активні миючі засоби краще очищають деталі. Активізація і інтенсифікація процесу промивання досягається за рахунок утворення ультразвукових коливань в миючій середі. В результаті цих коливань створюється кавітація миючої середи. Кавітація викликає гідравлічні удари, завдяки яким з деталей, що очищаються, відділяються сторонні частки (грязь, масло, тирса, абразивні частки і т. д.). Ультразвукові коливання створюються шляхом введення в миючу середу перетворювача, що живиться від генератора електромагнітних коливань. Для розповсюдження цього ефективного методу очищення необхідні достатньо потужні ультразвукові установки.

Техніка безпеки і протипожежна техніка при розбиранні машин.

При середньому і особливо капітальному ремонтах об'єм розбирання великий. З початком відділення вузлів з машини з'являється небезпека травмування робітників, зайнятих цією операцією. Небезпека створюється із-за необхідності порушити існуючі зв'язки між деталями і вузлами машини. Стає можливим падіння вузла, вислизання деталі, що демонтується, падіння деталі при витяганні її з вузла і, нарешті, можливе травмування робітників унаслідок забрудненості робочого місця, загроможденности його деталями ремонтованої машини. При виконанні робіт такелажів, пов'язаних з розбиранням і збіркою устаткування, необхідно керуватися вимогами спільних правил виробництва і приймання монтажних робіт. При розбиранні устаткування повинні строго дотримуватися наступні правила техніки безпеки.

1. До розбирання машини можна приступати після того, як вона відключена від електричних і інших мереж. На час ремонту електрична проводка має бути знеструмлена шляхом відключення її в шнносборке або в розподільній коробці з обов'язковою ізоляцією кінців дротів.

2. Майданчик, на якому проводитиметься ремонт, треба ретельно очистити від грязі, стружки, заготовок і, якщо це можливо, захистити.

3. Якщо розбірні роботи ведуться на великій висоті (крани), то необхідно обов'язково обгородити майдан під ремонтованим об'єктом, розвісивши попереджувальні написи.

4. При необхідності переміщати великі тягарі або вузли і деталі, зачіпка яких скрутна, ремонтна бригада на час розбирання повинна мати кваліфікованих такелажників.

5. Приступаючи до відкріплення вузла і деталі, треба поклопотатися про те, щоб утримати їх від падіння. У тих випадках, коли на підприємстві відсутні пристосування для демонтажу важких вузлів і деталей, прп підготовці агрегату до розбирання слід підготувати на ремонтному майданчику дерев'яні бруси або шпали, з яких робляться викладення плі кліті, що перешкоджають падінню вантажу при його відділенні від ремонтованої машини.

6. Розбирання верстатів, що мають врівноважуючі вантажі, слід починати з демонтажу вантажів.

7. При необхідності проводити розбирання на висоті, як правило, повинні застосовуватися помости і ліси, які будуються по кресленнях, що розробляються конструкторами-будівельниками. Якщо по лісах переміщають великі вантажі, конструктори цих споруд повинні враховувати це при проектуванні.

8. Для виконання поточних ремонтів кранів слід мати стаціонарні ремонтні майданчики, що забезпечують безпечне ведення ремонтів ходової частки кранів. У вигляді исключениядля однобалочпых кранів, які за місцевими умовами не можуть бути забезпечені стаціонарними ремонтними майданчиками, можуть бути використані пересувні ремонтні майданчики, конструкція яких забезпечує їх стійкість і безпеку робітників, що знаходяться на ній.

9. Промивання деталей ремонтованої машини повинне по можливості виконуватися в стаціонарних або пересувних ваннах, наповнених водним розчином миючих засобів. За відсутності таких деталі промивають гасом в закритих баках. Промивання гасом уручну небажане, оскільки вона шкідлива для здоров'я робітників і небезпечна в пожежному відношенні. Мити деталі бензином забороняється. При розбиранні устаткування на підприємствах, що не мають мийних машин, промивання деталей проводиться уручну в ємкостях, що заповнюються гасом. Промивання ведеться за допомогою дрантя н інших обтиральних матеріалів. Гас, а також змочені в гасі обтиральні матеріали, можуть легко запалати при попаданні на них відкритого вогню. Тому після закінчення роботи використані горючі рідини і обтиральні матеріали необхідно прибирати з робочих місць.

ВИСНОВОК

В результаті виконання курсового проекту були представлені основні відомості про Сп63/3, його технічна характеристика, види підготовчих робіт для його монтажу. Так само в роботі представлені і описані схеми монтажу, технологічне оснащення робіт. Розроблений мережевий графік монтажу, схема і карта мастила конвеєра. Дани рекомендації по наладці, обкатці і здачі в експлуатацію. Представлена структура ремонтного обслуговування. Розкриті питання по капітальному ремонту машини.

СПИСОК ЛІТЕРЕТУРИ

1. Паспорт СП63.

2. Комплексная механизация и автоматизация очистных работ в угольных шахтах. Под общей ред. Б.Ф. Братченко, М., 1977. с. 415

3. Скребковые забойные конвейеры/В.Н. Хорин, Н.С. Солопий, В.П. Щенников и др. М., Недра, 1981. - 160 с.

4. Монтаж-демонтаж и наладка очистных механизированных комплексов. В.Н. Хорин. М., Недра, 1985. - 230 с.

Размещено на Allbest.ru