Проект реконструкції ПАТ ПБК "Славутич" з удосконаленням технології зброджування сусла

Вакуум - збірники для засівних дріжджів.

Визначаємо їх вміст з річного зніму засівних дріжджів, який рівний зніму надлишкових дріжджів за розрахунками:

де це кількість надлишкових дріжджів за рік, отриманих з різних сортів пива.

При роботі бродильного відділення 11.33 місяця в рік і 29,8 діб в місяць, тоді добовий зьом дріжджів засівних складає:

де 11,33- кількість місяців роботи бродильного відділення в рік, 29,8 - кількість діб роботи в місяць.

Розрахунок загальної місткості вакуум-збірників проводимо, враховуючи відому кількість апаратів.

,

де Q - річний випуск пива, гл; q - норма введення дріжджів,% об.; ф _{зб -} тривалість зберігання запасу дріжджів; K_р - коефіцієнт розроблення дріжджів водою при зберіганні (при подвійній кількості води дорівнює 3); ф_роб - кількість діб роботи цеху бродіння.

Бак холодної води

Бак містить об'єм води необхідної для одноразової промивки всіх засівних та надлишкових дріжджів.

Промиванню потребують дріжджі у кількості :

Потрібна кількість води для одноразової промивки :

До установки приймаємо бак місткістю 7м³.

Вакуум-насос для знімання дріжджів. Для внесення розрідження в дріжджових збірниках приймального до установки вакуум-насос

Обладнання фільтрувального відділення

Кількість пива, яка фільтрується за добу, за умови, що фільтрація здійснюється 21 день в місяць в дві зміни по 12 год., дорівнює:

Тобто продуктивність фільтрувальних установок має бути

Встановлюємо 1свічковий фільтр продуктивністю 6000 дал/год. та 6 буферні ємності місткістю 1000 дал.

Місткість збірників для пива повинна забезпечувати запас пива на добовий розлив при коефіцієнті заповнення ц=0,9.

Річна кількість фільтрованого пива 36767520 дал/рік, кількість робочих днів цеху розливу 238 днів/рік.

Кількість фільтрованого пива на добовий розлив буде дорівнювати:

Тоді загальна місткість збірників для пива буде:

Кількість збірників для пива:

де 11000 - це загальний об'єм збірника фільтрованого пива, дал.

Таблиця 1.17 - Специфікація обладнання

№	Найменування, тип обладнання	Кількість одн. обл.	Технічна характеристика обладнання	Потужність електродвиг.	Тривалість роботи, год.
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6 7 8	ЦКБА Вакуум - збірник Збірник розведення ЧКД Станція рекуперації дріжджів Вакуум - насос КВН-4 Відцентровий насос Теплообмінник Фільтр	24 6 3 1 1 2 2 2 1	d=3200мм; Vn = 300м3; Vкор= 255 м3 d=3200мм; Vn = 20м3; Vкор= 17 м3 V=10 м3; d=1600мм, h=3250мм Резервуар попереднього бродіння V= 5000л; d= 800 мм; h = 1,15 м. Габарити: довжина 2667 мм ширина 2550 мм висота 3753 м Vп = 13,5 м3; Vкор.= 11 м3 d вп=5000 мм вага 1068 кг Марка ООУ - 25, продуктивність 1250 дал/год. V=6000дал	20	112
9 10 11	Бак холодної води Збірник нефільтрованого пива Буферний танк	1 1 1	V=7м3 V=1300 дал V=1300 дал

1.10 Розрахунок площ складських приміщень

Склади готової продукції :

1.Склад готової продукції розливу в скляну пляшку.

Розрахунок складу готової продукції ведуть на 2-во добовий запас готової продукції при укладці її в 2 яруси по 50 ящиків на 1 м² площі.

де, 1,0009 - коефіцієнт який враховує бій і брак на складі готової продукції.

2.Склад готової продукції розливу в кег.

Розрахунок складу готової продукції для 2-во добового зберігання кегів при умові, що на 10 м² площі в 3 яруси розміщені 90 кегів об'ємом 5 дал.

За добу розливається :

Добова потреба в кегах об'ємом 5 дал становить:

Відповідно площа площадки, яка потрібна для кегів об'ємом 5 дал

1.11 Енергетичні розрахунки

Витрата стисненого повітря

В процесі роботи апарату попереднього бродіння для розведення ЧКД найбільшу кількість повітря йде для продування вмісту апарату і складає 6 м³/год.

При цих умовах максимальна витрата повітря на добу :

де 23,5 - кількість годин продування.

Витрати повітря для неврахованих потреб складає 10% від розрахованої кількості:

розведення ЧКД 141м³

інші потреби 14,1м³

Всього 155,1м³

Витрати СО₂

Необхідна кількість СО₂ (г) приймається по нормам проектування, за якими на 1дал пива витрачається:

Льв.1715. - 154,3 Льв.тм. - 141,8

Середньозважена витрата діоксиду вуглецю на 1 дал питомого асортименту продукції, а саме:

Льв.1715. 28,8 млн. дал/рік = 80% 154,3Ч0,6+141,8Ч0,4=149,8г

Льв.тм. 7,2млн дал/рік = 20%

При перемішуванні 4,5 г СО₂ на 1 дал бродячого Льв.1715(11%). пива належить повторному використанні

В результаті на технологічні потреби СО₂ потрібно

Добова витрата СО₂

Розрахунок електроенергії

Для заводу потужністю 36 млн. дал пива на рік витрата електроенергії на технологічні цілі може бути прийнята по нормам технологічного проектування 364кВт*год.

При випуску на добу

потреба в електроенергії складає:

А при максимальній годинній витраті (12%) електроенергії витрачається:

Витрати води

Витрата води на добу для промивки засівних дріжджів при зберіганні 2 - х добового запасу дріжджів (див. розрах. дріжджі. від-я)

І при 3 - х разовій промивці їх на протязі доби

Витрати води для промивки осадових дріжджів при 2 - х добовому запасі і 3 - х разовій промивці:

Витрата води для промивання і миття бродильних апаратів.

Беруть 5% від об'єму пива, яке розливають на добу:

або 1512,6 м³



Витрату води на інші потреби приймаємо 5 м³ на добу на 1 т зернопродуктів, або

Витрата холоду

В технологічному процесі холод витрачається для охолодження сусла, яке надходить на бродіння до температури бродіння, для відводу тепла при бродінні і доброджуванні.

Розрахунок холоду для відводу тепла, яке виділяється при бродінні (головному). При зброджуванні 1кг мальтози 613,48 кДж/кг тепла.

Протягом року зброджується 288000000 л «Львів світлого» сусла та7 20000000л «Львів темне»

Льв.1715.

Льв.тм.

де 338 - це кількість діб роботи ЦКБА за рік

При зброджуванні добової кількості Льв.1715 для 46% і Льв.тм. 50%:

Льв.1715

Льв.тм.

Витрати холоду на охолодження

Молоде пиво при доброджу ванні охолоджується до 4°С, охолодження проводимо в бродильних апаратах. Приймаємо об'єм молодого пива рівним об'єму сусла:



Кількість холоду, яка потрібна для охолодження при повному бродінні складе: витрати холоду для відводу тепла, яке виділяється при доброджуванні:

При роботі цеху доброджування 30 діб на місяць і 340 діб за рік на доброджування в добу пива поступає:

Льв.1715

Льв.тм.

При зброджуванні в цеху доброджування виділяється теплоти:

Льв.1715

Льв. тем.

Витрата холоду для охолоджування пива перед доброджуванням

В добу на охолодження подається така кількість пива:

Льв.1715 88466 дал У=110743,6 дал

Льв.тм. 22277,6 дал

Кількість холоду, яка потрібна для охолодження пива при доброджуванні

де: 4,112 - питома теплоємність пива, кДж/(кгЧК); 1,018 - відносна густина.

Загальна кількість холоду, яка потрібна для охолодження:

Витрата холоду для охолодження води при промиванні дріжджів

Добова потреба води для промивки засівних і осадових дріжджів

Вода охолоджується від 20°С до 1°С.

Холоду для цього витрачається :

де: 4,1868 - теплоємність води, кДж/(кгЧК).

1.12 Схема технохімічного контролю виробництва пива

Таблиця 1.18 - Схема технохімічного контролю на кожній стадії виробництва пива

Об'єкт контролю	Показники, що контролюються	Періодичність, місце відбору проби
Солод під час приймання	Зовнішній вигляд	В день надходження на завод В кожній пробі
	Колір
	Смак
	Прохід через сито (2,2 х 2,0)мм	В середній пробі від партії
	Масова частка смітних домішок	-“-
	Кількість зерен:
	борошнистих	-“-
	склоподібних	-“-
	темних	-“-
	Масова частка вологи	-“-
	Різниця екстрактивності у сухій речовині солоду тонкого та грубого помелу	-“-
	Тривалість оцукрювання	-“-
	Лабораторне сусло:
	колір	-“-
	кислотність	-“-
	прозорість	-“-
Несолоджені зернопродукти	Запах	В день приймання В кожній пробі
	Колір
	Смак
	Масова частка вологи	-“-
	Зараженість	-“-
	Смітні домішки	-“-
	Екстрактивність	В середній пробі від партії
Цукор-сирець	Екстрактивність	В середній пробі від партії
Цукор-пісок	Масова частка вологи	-“-
Хміль спресований	Аромат,колір, стан(ураження пліснявою, шкідниками, хворобами)	В середній пробі від партії під час приймання
	Масова частка альфа-кислот	-“-
	Масова частка вологи	-“-
	Масова частка хмельових домішок	-“-
	Масова частка золи	-“-
	Масова частка насіння	-“-
	Масова частка сірчистого ангідриду	-“-
Екстракт хмелю	Масова частка сухих речовин	В середній пробі від партії
	Масова частка альфа-кислот	-“-
Хміль гранульований і брикетований	Масова частка вологи	-“-
	Масова частка альфа-кислот	-“-
Ферментні препарати	Зовнішній вигляд	В середній пробі під час приймання
	Масова частка вологи	-“-
	Амілолітична здатність (АЗ)	-“-
	Протеолітична здатність (ПЗ)	-“-
	Загальна цитолітична активність	-“-
Вода для технологічних цілей	Запах, смак, прозорість	Один раз на квартал
	Якісний аналіз щодо присутності аміаку, азотистої і азотної кислоти, вільного хлору	-“-
	Жорсткість	-“-
	Ферум	-“-
	Окислювальність	-“-
	Лужність	-“-
Вихід після поліровки	Наявність цілих та розбитих зерен солоду	В кожній партії, що передається в склад
Солод, несолоджені матеріали під час надходження на виробництво	Масова частка вологи	В середній пробі за тиждень, декаду
	Екстрактивність	-“-
	Смітні домішки	-“-
Подрібнення сухого солоду	Склад помелу:лузга, крупка, мука	Не рідше 1 раз на декаду і під час установлення вальців солододробарок
Подрібнення частково зволоженого солоду	Збереженість оболонки	Не рідше 1 раз на тиждень
	Розмелення борошнистого тіла	-“-
	Відсутність цілих зерен	-“-
Приготування затору	рН затору	Не рідше 1 раз на тиждень, або під час зміни партії солоду
	Повнота оцукрення
Гаряче сусло	Масова частка сухих речовин	Від кожного затору
	Оцукрювання	-“-
	Кислотність	-“-
	Колір	-“-
	Видимий кінцевий ступінь зброджування	За необхідністю
	Масова концентрація ізогомулона	Періодично, не рідше 1 разу на тиждень
	рН	-“-
Пивна дробина	Видимивний екстракт	1 раз на тиждень з кожного агрегату
	Загальний і залишковий екстракт	За необхідністю
Головне бродіння
Сусло	Масова частка сухих речовин в початковому суслі	Підчас передачі на бродіння, не рідше 1 разу на тиждень
Молоде пиво	Видимий ступінь зброджування	За необхідністю
	Температура	Не рідше 1 раз на декаду в кожному апараті
	Видимий екстракт	-“-
Доброджування пива
Пиво в процесі доброджування	Шпунтовий тиск	Не рідше 1 раз на тиждень
	Температура приміщення	-“-
Пиво в кінці добродження	Тривалість доброджування (діб)	В кожній партії під час передачі на фільтрування
	Смак, аромат	-“-
	Масова частка спирту, дійсного екстракту, сухих речовин у початковому суслі.	-“-
	Дійсний ступінь збродження.
	Кислотність	-“-
	Колір	-“-
Готове пиво перед розливом	Смак, прозорість	Не рідше 1 разу на тиждень в кожному апараті
	Наявність сторонніх включень	-“-
	Масова частка спирту	Не рідше 1 раз на тиждень, вибірково
	Масова частка сухих речовин в початковому суслі	-“-
	Кислотність	-“-
	Колір	-“-
Миття пляшок	Концентрація лужного розчину	Не рідше 2 рази на тиждень
	Температура лужного розчину	-“-
	Наявність залишків лужного розчину в пляшці після мийної машини	-“-
Розлив пива в пляшки і кеги	Герметичність упакування	Не рідше 1 раз на тиждень
	Температура пива
Готове пиво
Готове пиво в пляшках	Зовнішнє оформлення, наявність сторонніх включень	В кожній партії після розливу
	Смак і аромат	-“-
	Піноутворювання	-“-
	Масова частка спирту, дійсного екстракту та сухих речовин в початковому суслі	Не рідше 3 рази на тиждень, пиво кожного найменування.
	Кислотність	-“-
	Колір	-“-
	Повнота наливу	-“-
	Масова частка діоксиду вуглецю	-“-
	Стійність	-“-
	Масова частка ізогомулону	Вибірково, не рідше 1 раз на тиждень
	Межа осадження	В кожній партії стабілізованого пива
Допоміжні матеріали
Кізельгур	Вплив на смак, аромат і колір пива	В кожній партії під час приймання
	Вміст водорозчинних речовин	-“-
	Масова частка вологи	-“-
	Водопроникність	-“-
	Густина (щільність)	-“-
	Об'ємно насипла маса	-“-
	рН водної наважки	-“-
	Залишок на ситі 0,1 мм з вічками 100 х 100мм	-“-
	Вміст частинок розміром 5 мкм і менше	-“-
Фільтр - картон	Опір потоку повітря	-“-
	Швидкість проходження води крізь картон	-“-
	Чистота і цілісність поверхні картону	-“-
	Опір протискуванню	-“-
	Товщина	-“-
Молочна кислота	Загальна кислотність	-“-
Дезінфікуючі засоби	Вміст активної речовини	В кожній партії під час приймання
Діоксид вуглецю	Масова частка діоксиду вуглецю	В кожній партії, під час відпуску та приймання
	Масова частка вуглецю	-“-
	Наявність мінеральних масел	-“-
	Інші домішки	-“-
Відходи виробництва
Пивна дробина	Зовнішній вигляд, запах, колір	В середній пробі
Рідкі пивні дріжджі	Масова частка вологи	-“-
	Зовнішній вигляд, запах, смак, колір	-“-
	Масова частка білка	За вимогою споживача
Сухі пивні кормові дріжджі	Зовнішній вигляд, колір, запах, смак	В середній пробі від партії
	Масова частка вологи
	Масова частка білка	Не рідше 1 разу на місяць
	Масова частка золи	-“-
	Наявність живих клітин дріжджів	-“-
	Мікробне обсіменіння	-“-
	Наявність металічних часток і скла	-“-
Очищенні сухі пивні дріжджі	Зовнішній вигляд, смак, запах	В середній пробі від партії
	Масова частка вологи	-“-
	Масова частка білкових речовин	Не рідше 1 раз на місяць
	Вітамінів В1 та В2	Не рідше 1 раз на квартал

1.13 Промислова санітарія

Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва пива в основному направлені на боротьбу з інфікуванням пива патогенною мікрофлорою. Цього можна досягнути шляхом механізації технологічних процесів, дотримання працівниками правил особистої гігієни, правильної організації профілактичних заходів Суворе дотримання санітарних правил має важливе значення для технології цих виробництв, так як порушення санітарного режиму приводить до інфікування сировини, напівфабрикатів і готової продукції посторонніми бактеріями і грибами, що призводить до псування продукції.

Приміщення бродильного цеху повинне бути сухим, світлим, чистим, із температурою 6-8 градусів, відповідною вентиляцією для видалення вуглекислого газу, відносною вологістю повітря 70%. Стіну і стелю покривають теплоізоляційним матеріалом. Матеріал для підлоги - плитки, ущільнений бетон з нахилом до стін. Стіни і стелю штукатурять і білять вапном, нижні панелі викладають скляними чи кахельними плитками. Висоту міжповерхових перекриттів, сітку колон, конструкцію перекриттів і покрівлі вибирають залежно від потужності конкретного заводу та будівельних норм.

Низька температура в бродильному цеху багатьох заводів забезпечується використанням охолодженого етиленгліколю, що циркулює в системі підвішених під стелею ребристих труб. На холодній поверхні цих труб конденсується волога, яка при цьому висушується. Конденсат із поверхні труб потрапляє вниз у місця проходу обслуговуючого матеріалу, забруднюючи приміщення. Цю проблему можна розв'язати підтриманням температури охолодженим повітрям холодильної камери, розміщеної в окремому приміщенні. У ній встановлюють повітроохолоджувач із насадкою з кілець Рашига, що зрошується охолодженим етиленгліколем із бродильного цеху, повітря через бактерицидні фільтри вентилятором нагнітається в холодильну камеру, охолоджується, підсушується і повертається назад у те ж саме приміщення. Повітряна система охолодження з ізоляцією приміщення забезпечує сухість стін і стелі.

Миття і стерилізація обладнання установкою СІП.

Станція СІП включає в себе:

· бак для азотної кислоти;

· бак для холодної води;

· бак для розчину теплого каустику 2%;

· бак для гарячої води;

· бак для розчину гарячого каустику 2%;

· бак для регенерованого каустику.

Установка СІП має вхідний і вихідний потоки, які під'єднанні до кожного вузла і працює в автономному режимі. Кількість миючих розчинів і тривалість миття кожним розчином встановлена в робочому рецепті згідно технологічного регламенту. Для ретельного вимивання ємності оснащені миючими головками, які крім створення суцільної плівки на внутрішній поверхні ємності забезпечують економію миючого засобу.

1.14 Компонування обладнання

В головному виробничому корпусі знаходяться: бродильне відділення, дріжджове, фільтраційне відділення і складське приміщення.

Компоновка головного виробничого корпусу передбачає чіткий взаємозв'язок між відділеннями. Постійну направленість продуктів за відповідною технологічною схемою, яка забезпечують мінімальну протяжність трубопроводів.

Бродильне відділення розміщують в окремому охолоджуваному приміщенні головного виробничого корпусу поряд або поблизу варильного цеху заводу. Його можна встановлювати також зовні основної будівлі з використанням циліндроконічних бродильних апаратів та обладнанням закритих майданчиків - приміщень для їх обслуговування. Місткість ЦКБА від 20 до 300 м³, зовнішня поверхня їх ізольована тeплонeпрoникними матеріалами, тому без шкоди для обслуговування їх можна розміщувати поза головним корпусом.

До нього прилягає фільтраційне відділення і дріжджове відділення, які знаходяться в одному приміщенні.

В безпосередності найближче до бродильного відділення знаходиться дріжджове відділення, в якому використовують апарат попереднього бродіння для розведення ЧКД, а також станція рекуперації дріжджів і вакуум-збірники для насіннєвих і осадових дріжджів.

Фільтрувальне відділення оснащене: теплообмінником, збірником не фільтрованого пива, дозатозатором кізельгуру, кізельгуровим свічковим фільтром і буферним танком. Апарати в даному відділенні знаходяться у відповідності за подачею пива після його зброджування..

Біля фільтраційного відділення знаходиться склад кізельгуру.



2. Екологічна частина

2.1 Характеристика відходів, стічних вод і викидів

Відходи

Таблиця 2.1 - Склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища ПАТ ПБК «Славутич».

№ п.п.	Найменування відходів	Клас небезпеки	Речовини та їх склад	Фізико - хімічні і теплофізичні властивості
1	2	3	4	5
1.	Відпрацьовані люмінесцентні лампи	І	Металічна ртуть, скло, металеві контакти	Характерні для металічної ртуті, не горюча, вогненебезпечна, вибухонебезпечна
2.	Відпрацьовані акумулятори	ІІ	Корпус (полімер),свинцеві пластини, електроліт, свинець (Pb), Н28О4, полімери	Не горючий, вогненебезпечний, не розчинний у воді, вибухонебезпечний
3.	Зношені шини	ІV	Гума з металокордом, каучук, вуглецева сажа, сірка, наповнювач	Вогненебезпечний, не розчинний у воді, вибухонебезпечний
4.	Відпрацьовані мастила	V	Масла мінеральні, домішки, суміш вуглеводів	В'язкі суші, питома вага, механічні домішки, зольність
5.	Відходи плівки поліетиленової	ІV	Поліетиленова плівка	Щільність, вогненебезпечний, вибухонебезпечний
6.	склобій	ІV	Пісок, глинозем, доломіт, сода. 5Ю2, А12, 03, Р2О3, СаО	-
7.	макулатура	ІV	Крафт - папір, целюлоза	Щільність, вогненебезпечний, вибухонебезпечний
8	Обтирка промаслена	IV	Бавовняні тканини, хутро, лляні тканини	Горючий
9	Брухт чорних металів	IV	Залізо, чавун, вуглець	Вогненебезпечний, кородує
10	Відходи ремонтно-будівельних робіт	IV	Гіпс, пісок, бетон, крейда	Не горючий
11	Кізельгур відпрацьований	IV	Діатоміт Кларсель, 5ІО2 х п Н2О	Не горючий, не розчинний у воді, висока пористість
12	Пивні дріжджі	IV	Білкові речовини, вуглеводи, жири, мінеральні речовини	-
13	Солодова дробина	IV	Вода, органічні сполуки, мінеральні речовини	Не горючий
14	Тверді побутові відходи	IV	-	-
15	Тара упакувальна, пластмасова некондиційна	IV	Полімер поліетилентерефталата	Щільний, вогненебезпечний, не розчинний у воді, вибухонебезпечний

Норми допустимих обсягів відходів

Норми допустимих обсягів відходів на ПАТ ПБК «Славутич» передала в 2007р. іншим підприємствам наступні відходи:

- відпрацьовані люмінесцентні лампи - 224 шт.;

- відпрацьовані акумулятори - 0,083 т;

- відпрацьовані мастила - 1,9 т;

- шини відпрацьовані - 56 шт.;

- склобій - 339 т;

- відходи ПЕТ - пляшки - 1,53 т;

- макулатура - 18,33 т;

- брухт чорних металів - 4,14 т;

- пивна дробина - 18610 т;

- пивні дріжджі - 1917 т;

- кізельгур відпрацьований - 1407 т;

- тверді побутові відходи - 755 т.

Перелік відходів для паспортизації

1.Лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані - 7710.3.1.26

2.Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані - 6000.2.9.04

3.Масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані - 6000.2.8.10

4.Шини зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкодженні чи забруднені під час експлуатації - 6000.2.9.03;

5.Склобій пляшковий - 2613.2.9.02;

6.Макулатура паперова та картонна - 7710.3.1.02;

7.Брухт металевий - 2910.2.9.01;

8.Дробина пивна - 1590.2.9.16;

9.Дріжджі пивні - 1590.2.9.18;

10.Відходи виробничо-технологічні інші, не позначені іншим способом, або відходи від комбінованих процесів (кізельгур відпрацьований) - 1590.2.9;

11.Відходи виробничо-технологічні інші (відходи плівки поліетиленової) - 2416.2.9;

12.Тверді побутові відходи - 77.00;

13.Тара упакувальна пластмасова некондиційна (відходи ПЕТ-пляшки) - 2522.3.1.01;

14.Деревина та вироби з деревини зіпсовані або використані (дрова) - 7710.3.1.10;

15.Брухт кольорових металів дрібний та інший (лом банки алюмінієвої) - 7710.3.1.09.

Стічні води

В технологічному процесі у воду попадають різні елементи у різних кристалічних станах. В стічні води після пивоварного застосування входять:

- залишки сусла і пива;

- промивна вода;

- стічні води;

- стічні води, із залишками хмелю;

- стічна вода із станцій;

- щілинні стоки із станцій;

- кислотні стоки із станцій;

- стічна вода із кізельгуром;

- тверді забруднені стоки:

- відпрацьована суміш із пляшкомиючих машин;

- нерозчинні тверді речовини, такі як паперова пульпа від етикеток, шлам та інші забруднювачі;

- суміш речовин, таких як клей, їдкий натрій, солі металів;

- залишки масел і жирів;

- залишки пива із пляшок, бочок і кег;

- змиви залишків пива із розливочного автомата.

В стоки попадає рідина для змазки стрічки транспортера.

Ці речовини збільшують концентрацію речовин в забруднених стічних водах. Якщо помножити дану концентрацію забруднення води на об'єм стічних вод, то дістанемо загальну кількість забруднюючих речовин від стічних вод. Ці забруднювачі в стічних водах потребують сильної очистки, установок і визначають матеріальні затрати у вигляді податку за скид промислових стоків.

Для економії потрібно проводити заходи по зменшенню кількості забруднюючих речовин і збільшення кількості очисних установок.

Викиди

Всі джерела викидів підприємства поділяються на дві категорії.

До першої категорії відносяться джерела, які вносять найбільш істотний внесок в забруднення повітря і повинні контролюватися систематично.

До другої - джерела, які не відповідають першій категорії і можуть контролюватися епізодично.

Поділ джерел на першу та другу категорії та визначення кількості планових замірів виконується відповідно до "Типовая инструкция по организации системы контроля промышленных выбросов в атмосферу в отраслях промышленности».

Стаціонарними джерелами ПАТ ПБК «Славутич» в атмосферне повітря викидаються: найбільш поширені забруднюючі речовини:

- вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксид азоту, сірки діоксид, сульфатна кислота;

- небезпечні забруднюючі речовини: метали та їх сполуки, НМЛОС, водню хлорид, фтор та його сполуки;

- інші забруднюючі речовини, присутні у викидах підприємства: натрію гідрооксид, титану діоксид, вуглецю діоксид, метан, аміак, азотна кислота, азоту (І) оксид;

- забруднюючі речовини, для яких не встановлені ГДК в атмосферному повітрі населених міст: вуглецю діоксид, азоту (І) оксид, НМЛОС (котельня).

В процесі вимірювання кількості шкідливих речовин, що викидається в атмосферне повітря, отримують наступні показники:

- концентрації газоподібних шкідливих речовин;

- запиленість газових потоків та вміст аерозольних домішок;

- швидкість газових потоків;

- тиск або розрідження газових потоків;

- температура газових потоків;

- вологість газових потоків.

Основним видом діяльності підприємства є виготовлення та розлив пива.

Сировина привозиться автотранспортом, зважується і за допомогою пневмотранспорту викачується в цех сировини. При цьому викиди в атмосферу відсутні, тому, що сировина поставляється вологою в закритому автотранспорті. Все обладнання цеху підключено до єдиної аспіраційної системи, примусової витяжки, яка забезпечена на виході очисткою газопилового потоку (Циліндричний фільтр RDF 48 / 31 / 253) з високим коефіцієнтом очистки. При цьому в атмосферне повітря викидається зерновий пил.

Для забезпечення підприємства парою, додатково в котельні встановлено котел типу 160 SGH - 14, який працює на природному газі (резервне паливо - не передбачено). При цьому в атмосферне повітря викидається оксид вуглецю, діоксид азоту.

З цеху сировини (вже очищена, подрібнена, змелена сировина) пневмотранспортом подається в цех варіння. Оскільки всі складові в чани

поступають при закритих шиберах на трубах, викиди в атмосферу - відсутні. Під час варіння в трубу викидається пара.

Готова маса фільтрується в фільтрувальному чані та перекачується в котел, де добавляється цукор і хміль який поставляється пресованим в мішки. Після варіння, маса йде на доброджування та фільтрацію. При цьому викиди в атмосферу - відсутні.

Для чистки чанів та їх дезінфекції використовується каустична сода, яка розчиняється у воді та нагрівається. При цьому в атмосферне повітря викидається луг (натрій гідроксид).

Готове пиво охолоджується і подається в цех розливу. Перед наливом пива, пляшки миються розчином натрій гідрооксид (NaOH) в машині для миття пляшок, при цьому в атмосферне повітря викидається натрію гідрооксид (NaOH). Налите і закрите пиво відправляється на склад готової продукції.

Викиди забруднюючих речовин від енергетичних установок

Під час спалювання органічного палива утворюються оксиди азоту NO_x (оксид азоту NO та діоксид азоту NO₂), викиди яких визначаються з перерахунку на NO₂.

Утворення оксиду вуглецю СО є результатом негативного згоряння органічного палива. Зі зменшенням потужності енергетичної установки.

Діоксид вуглецю (вуглекислий газ СО ₂) відноситься до парникових газів і є основним газоподібним продуктом окислення вуглецю органічного палива. Обсяг викиду СО₂ безпосередньо пов'язана із вмістом вуглецю в паливі та ступенем окислення вуглецю палива в енергетичній установці.

При спалюванні в енергетичній установці природного газу можуть виділитись в газоподібній формі в незначній кількості ртуть та її сполуки.

2.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

При виготовленні пива утворюються відходи і вторинні продукти, які повинні бути вивезені і утилізовані. По перше, це стосується: забруднених стічних вод, пивні і хмільні добрива, осад гарячого сусла (білковий відстій), залишок пивних дріжджів, кізельгуровий шлам, залишки етикеток, уламки скла, вторинний пар і запахи із варильного цеха, продукти згоряння із парових котельних установок, шум, що утворюється на деяких частинах, пил, залишки від пакувальних матеріалів та багато іншого, нейтралізація каустичної соди та азотної кислоти.

Всі відходи збираються в спеціальні місця для їхнього зберігання, нагромадження та утилізації. Відпрацьований кізельгур з фільтра в пастоподібному стані вивантажується в бак, з якого, спеціальною машиною вивозиться згідно відповідних угод. Білковий відстій, після охолодження варки, з гідроциклонного апарату вивантажується у збірник для білкового відстою та вивозиться для утилізації, згідно угод. Холодний осад з ЦКТ і надлишок дріжджів знімаються у танки для зберігання дріжджів та вивозяться згідно угод. Використані нейтралізати каустичної соди та азотної кислоти виливаються в каналізаційну мережу.

Вивіз та утилізація відходів здійснюється згідно з погодженням «Лімітом на розміщення відходів» і укладених договорів.

Основні складові побутових відходів - побутове сміття, залишки мукала тури, ганчір'я, поліетилену, склобою, дерев'яні опилки та стружка, відходи емалюй, фарб, грунтівок, шліфувальних кругів, тара з під лаків, пошкодженні деталі і вузли автомобілів. Тверді промислові відходи 3-го та 4-го класу токсичні і тверді побутові відходи, склад яких відповідає діючим Державним Стандартам і Санітарним нормам вивозяться відповідно до графіку в місця погоджені обласною екологічною інспекцією та міською Санепідемстанцією.

Відпрацьовані ртутні лампи та прилади зберігаються в спеціальному приміщенні з подальшою здачею в НВП «Галекоресурс» для переробки та утилізації.

Частина відпрацьованих масел та мастил збирається в окремі ємкості для повторного використання на технологічні потреби підприємства, або вивозяться для подальшої переробки та утилізації на ВАТ «Львівнафтопродукт».

Відповідно до схеми каналізації попадання сміття в каналізацію достатньо обмежене (решітки, сифони, гідрозатвори та інші пристрої).

Шкідливі, забруднюючі і інші відходи відсутні.

Для забезпечення норм допустимих обсягів відходів виконані наступні заходи в сфері поводження з відходами: на підприємстві спеціально обладнані місця для тимчасового зберігання відходів, розроблені паспорти відходів (для кожного виду відходів), розраховані питомі показники відходів виробництва, постійно складаються угоди з організаціями по утилізації відходів.

Відходи збираються у спеціально обладнаних для цього місцях тимчасового зберігання. Відходи сортуємо за видами та класом небезпеки. На утилізацію вивозяться спеціально обладнаним транспортом відповідно до договорів із спеціалізованими організаціями, які мають на це ліцензії та дозволи.

Таблиця 2.2 - План - графік контролю за дотриманням нормативів ГДК і ГДВ на джерелах викидів і в контрольних точках

Номер джерела викиду	Номер контрольної точки	Виробництво, дільниця, цех	Найменування речовини яка контролюється	Дозволений обсяг викидів забруднюючих речовин (ГДК/ГДВ)	Період контролю раз в рік	Номер методики	Організація, що проводить вимірювання
				мг/м3	г/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9
3	3	Варильний цех	Натрію гідрооксид	0,710000	0,0003/5514	1	105	Атестована лабораторія
4	4	Варильний цех	Натрію гідроксид	0,540000	0,0002/7621	1	105	Атестована лабораторія
5	5	Варильний цех	Натрію гідроксид	0,850000	0,0004/3001	1	105	Атестована лабораторія
6	6	Варильний цех	Натрію гідроксид	0,760000	0,0003/7369	1	105	Атестована лабораторія
7	7	Варильний цех	Натрію гідроксид	0,680000	0,0003/3823	1	105	Атестована лабораторія
			Кислота азотна	0,520000	0,0002/5864	1	49
8	8	Цех розливу пива в пляшки	Натрію гідроксид	0,420000	0,0003/6766	1	105	Атестована лабораторія
9	9	Цех розливу пива в пляшки	Натрію гідроксид	1,820000	0,0004/5864	1	105	Атестована лабораторія
10	10	Склад готової продукції	Діоксид азоту	0,650000	0,0004/2302	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	23,600000	0,0153/5888	1	12
			Вуглеводні насичені С12-С19	0,940000	0,0006/1175	10	24
11	11	Склад готової продукції	Діоксид азоту	0,750000	0,0004/8810	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	25,50000	0,0165/9540	1	12
			Вуглеводні насичені С12-С19	1,100000	0,0007/1588	1	24
12	12	Склад готової продукції	Діоксид азоту	0,710000	0,0004/6206	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	24,200000	0,0157/4936	1	12
			Вуглеводні насичені С12-С19	0,950000	0,0006/1826	1	24
13	13	Склад готової продукції	Діоксид азоту	0,690000	0,0004/4905	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	24,800000	0,0161/3984	1	12
			Вуглеводні насичені С12-С19	1,200000	0,0006/1826	1	24
20	20	Цех сировини	Зерновий пил	6,790000	0,0266/1408	1	29	Атестована лабораторія
14	14	Котельня	Діоксид азоту	123,160000	0,6931/3216	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	13,800000	0,0776/6502	1	12
21	21	Котельня	Діоксид азоту	100,490000	0,5273/6147	1	49	Атестована лабораторія
			Оксид вуглецю	14,000000	0,0734/7060	1	12
15	15	Холодильно-компресорний цех	Аміак	7,500000	0,0114/9225	1	19	Атестована лабораторія
16	16	Деревообробна дільниця	Пил деревини	80,000000	0,0510/4000	1	29	Атестована лабораторія
17	17	Ремонтно-механічний цех	Оксид заліза (в перерахунку на Fe)	0,000000	0,0006/9900	1	3,4	Атестована лабораторія
			Манган та його сполуки	0,000000	0,0000/4500	1	3,4
			Флориди погано розчинні неорганічні	0,000000	0,0002/2300	1	122
18	18	Ремонтно-механічний цех	Оксид заліза (в перерахунку на Fe)	0,000000	0,0004/5800	1	3,4	Атестована лабораторія
			Манган та його сполуки	0,000000	0,0000/1400	1	3,4
			Діоксид азоту	0,000000	0,0002/2900	25	49
			Оксид вуглецю	0,000000	0,0002/3100	25	12
19	19	Хімічна лабораторія	Хлористий водень	1,200000	0,0003/1200	1	22	Атестована лабораторія
			Сірчана кислота	0,430000	0,0001/1180	1	104

3. Охорона праці

Закон України «Про охорону праці»

Закoнoдавство України «Про охорону праці» iз змінами 21.11.2002 №229-IV поширюється на всі організації, підприємства та установи, незалежно від форми власності. Закон передбачає, що при укладанні трудового договору працівник має бути проінформований під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я працівника та його права на пільги i компенсації за роботу в таких умовах. Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я.

У кожному цеху та відділенні пивоварного заводу є конкретні правила та інструкції щодо охорони праці, техніки безпеки, санітарних вимог до промислових приміщень й обладнання, а також протипожежних заходів.

Для створення безпечних умов праці всі частини обладнання, які рухаються, оснащують сітчастим або суцільним огородженням. Гарячі поверхні апаратів, трубопроводів і баків термоізолюють. Машини, транспортери й огородження повинні мати механічне та електричне блокування, бути заземленні, а також обладнанні сигналізацією, яка при пуску і зупинці машини автоматично приводиться у дію. На роботах із шкідливими i небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби. Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі i на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.



3.1 Аналіз умов праці на об'єкті

Бродильне відділення відноситься до категорії Д (з високим ступенем пожаро- та вибухонебезпеки). Основні небезпеки бродильних виробництв пов'язані із застосуванням загальновиробничого обладнання (під'ємно-транспортних машин і механізмів, електроустановок, тепловикористовуючих установок, сосудів, що працюють під тиском і та ін.), характерним наявністю небезпечних зон. Для безпечної роботи працюючого персоналу керівництво підприємства повинно затверджувати інструкції по техніці безпеки для кожного робочого місця. Інструктаж обслуговуючого персоналу повинен проводитися не рідше 1 разу в 3 місяці з регистрацією у спеціальному журналі, необхідно проводити аналіз причин виникнення нещасних випадків і розроблення допоміжних мір, які можуть попередити їх повторення.

Обслуговуючий персонал повинен добре вивчити обладнання апарату, технологічний режим, призначення і роз положення трубопроводів, арматури і контрольно-вимірювальних приладів, інструкції по техніці безпеки і здати техмінімум по обслужуванні установки.

Категорично заборонено підвищувати тиск і температуру в апаратах і трубопроводах до max можливих норм. Необхідно слідкувати за щільністю фланцевих з'єднань і справністю огороджень рухомих деталей.

Огляд і ремонт внутрішніх деталей апарата допускається тільки після охолодження апарата, при цьому роботу повинні виконувати 2 людини: один в середині апарату, а інший зовні. Повинні бути розвішані таблички з інформацією, що працюють люди на об'єкті.

3.2 Вибір технології, устаткування та організації виробництва з точки зору охорони праці

Бродильне відділення розміщують в окремому охолоджуваному приміщенні головного виробничого корпусу поряд або поблизу варильного цеху заводу. Його можна встановлювати також зовні основної будівлі з використанням циліндроконічних бродильних апаратів та обладнанням закритих майданчиків - приміщень для їх обслуговування. Місткість ЦКБА від 20 до 300 м³, зовнішня поверхня їх ізольована тeплонeпрoникними матеріалами, тому без шкоди для обслуговування їх можна розміщувати поза головним корпусом.

Приміщення бродильного цеху повинне бути сухим, світлим, чистим, із температурою 6-8 градусів, відповідною вентиляцією для видалення вуглекислого газу, відносною вологістю повітря 70%. Стіну і стелю покривають теплоізоляційним матеріалом. Матеріал для підлоги - плитки, ущільнений бетон з нахилом до стін. Стіни і стелю штукатурять і білять вапном, нижні панелі викладають скляними чи кахельними плитками. Висоту міжповерхових перекриттів, сітку колон, конструкцію перекриттів і покрівлі вибирають залежно від потужності конкретного заводу та будівельних норм.

Низька температура в бродильному цеху багатьох заводів забезпечується використанням охолодженого етиленгліколю, що циркулює в системі підвішених під стелею ребристих труб. На холодній поверхні цих труб конденсується волога, яка при цьому висушується. Конденсат із поверхні труб потрапляє вниз у місця проходу обслуговуючого матеріалу, забруднюючи приміщення. Цю проблему можна розв'язати підтриманням температури охолодженим повітрям холодильної камери, розміщеної в окремому приміщенні. У ній встановлюють повітроохолоджувач із насадкою з кілець Рашига, що зрошується охолодженим етиленгліколем із бродильного цеху, повітря через бактерицидні фільтри вентилятором нагнітається в холодильну камеру, охолоджується, підсушується і повертається назад у те ж саме приміщення. Повітряна система охолодження з ізоляцією приміщення забезпечує сухість стін і стелі.

Відстань між виступаючими частинами обладнання з урахуванням проходів для людей повинна бути не менше 0,8 м, а для обладнання підвищеної небезпеки /швидко обертаючих, нагрітих, або які є під тиском/ ця відстань збільшується до 1,5…2,0 м. Відстань між рядами обладнання повинна бути не менше 1,5 м. Слід також передбачити додаткову площу для постійного робочого місця обслуговуючого персоналу і ремонту обладнання. Наприклад, відстань між конвеєром та стіною при наявності робочих місць повинна бути не менше 1,4 м, а при відсутності їх 1,0 м. Обладнання необхідно розташовувати з урахуванням доступу для прибирання і дезінфекції.

3.3 Мікроклімат

Шкідливим фактором називають дію оточуючого середовища на людину, яка призводить до професійного захворювання. Мікроклімат нормується по допустимим нормам.

Для працюючих встановлені норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони, узгоджені Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93 №5.05.07. - 737 (табл.3.1).

Таблиця 3.1 - Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони

№ пор.	Професія	Категорія робіт за важкістю	Температура, °С, на робочих місцях	Відносна вологість ц,%	Швидкість руху повітря, м/с
			Верхня границя	Нижня границя
			постійних	непостійних	постійних	непостійних
1	Оператор дріжджового відділення	ІІб	Холодна пора року
			21	23	15	13	75	Не більше 0,4
			Тепла пора року
			27	29	16	15	70 (при 25 °С)	0,2-0,5
2	Оператор бродильного відділення	ІІа	Холодна пора року
			23	24	17	15	75	Не більше 0,3
			Тепла пора року
			27	29	18	17	65(при 26°С)	0,2-0,4
3	Оператор СІР	ІІб	Холодна пора року
			21	23	15	13	75	Не більше 0,4
			Тепла пора року
			27	29	16	15	70 (при 25°С)	0,2-0,5

3.4 Склад повітря робочої зони

На харчових та переробних підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються у результаті технологічного процесу або містяться у сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва. Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів, пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі вони можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.

Рідини та пил можуть бути присутні в повітрі робочої зони у вигляді аерозолю, тобто у вигляді краплин рідини або твердих часток, які рухаються у повітрі під дією повітряних потоків. Гази та пари змішуються з повітрям на молекулярному рівні і видалити їх з повітря механічними методами досить важко. Харчові та переробні підприємства мають справу з процесами, які пов'язані з утворенням або викиданням таких газів, діоксид вуглецю(СО2),аміак,сірчаний водень, діоксид сірки та ін. Особливо небезпечним у цьому переліку слід вважати діоксид вуглецю. Цей газ утворюється внаслідок бродіння сировини, що містить вуглеводи та деякі інші речовини, які розкладаються під дією мікроорганізмів, а також при горінні різних видів пального.

У даному дипломному проекті проводиться реконструкція цеху зброджування, тому тут можливе значне виділення СО2. В середовищі чистого СО2 настає миттєва смерть внаслідок паралічу дихального центру, а концентрація СО2, вище 60%, дуже небезпечна. Показником насиченості повітря СО2 є гасіння полум'я при концентрації 8% об.

В якості захисту від кізельгурового пилу проводиться:

- аспірація повітря

- доставка кізельгуру на підприємство в спеціальних автоцистернах спецтранспортом для перевезення сипучих продуктів і зберігання

3.5 Природне та штучне освітлення

Освітлення на робочих місцях регламентується СНиП. «Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение».

За видом джерела світла, що використовується, освітлення може бути природним(сонячним), штучним (лампи розжарювання або газорозрядні) та суміщеним, тобто коли у світлі години доби використовують обидва джерела світла одночасно.

Природне освітлення виробничих приміщень світлом неба, особливо прямим сонячним світлом може здійснюватися через світлові отвори в зовнішніх стінах або через ліхтарі.

Природне освітлення поділяється на : бічне одностороннє та двостороннє, верхнє, коли ліхтарі та світлові прорізи знаходяться в покритті або в стінах під ним, комбіноване,коли сполучається бічне і верхнє освітлення.

Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення - (КПО) або е,%.

КПО = е = •100,

де Е_вн- внутрішнє природне освітлення у приміщенні в місці, що розглядається, лк; Е_зовн - зовнішня природна освітленість рівномірним світлом всього небосхилу, замірена одночасно з Е_вн, лк.

Нормоване значення КПО залежить від характеру зорової роботи та особливостей світлового клімату в районі розташування будівлі на території, тому враховують коефіцієнти m і c відповідно до світлового клімату,%

Для світлових поясів I, II, IV, V

е ^{I, II, IV, V}=е^{I I I} ·m·c,

де m і c - відповідно коефіцієнти світлового та сонячного клімату.

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення:загальну, місцеву, комбіновану.

Система загального освітлення призначається для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюється у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності на всій площі приміщення, при великій щільності робочих місць.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним та переносним. Категорично забороняється застосовувати тільки одне (місцеве) освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітлення, яка підвищує втомлюваність зору та розлад нервової системи.

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його передбачають для робіт І - YІІІ розрядів точності та зоровими параметрами та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різних тіней.

Норми штучної освітленості робочих місць (робочих поверхонь) для відповідних професій на ведені в галузевих нормах і представлені в табл. 3.2



Таблиця 3.2 - Норми штучної освітленості робочих місць виробничих приміщень підприємства

Найменування приміщень, виробництв	Найменування професій	Характеристика зорової роботи	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Освітленість (штучне), лк
					При комбінованому освітленні	При загальному освітленні
						При газорозрядних лампах
						При лампах розжарювання
Цех зброджування	Оператор дріжджового відділення	Малої точності	V+1	Б	500	200	150
	Оператор бродильного відділення	Малої точності	V+1	Б	500	200	150

3.6 Вібрації

Вібрацію створюють механічні коливання машин, механізмів та їх елементів. Виникають внаслідок роботи та подачі повітря в апараті. Залежно від видів вібрації їх дія на тіло людини різна. При частоті 0,7 Гц тіло людини і його органи рухаються як одне ціле, не відчуваючи взаємних переміщень. В цьому випадку виникають симптоми не вібраційної, а морської хвороби, виникаючи через порушення нормальної діяльності органів рівноваги.

Як засоби індивідуального захисту використовують антивібраційні рукавиці, взуття. Норми загальної технологічної вібрації представлені в ГОСТ 12.1.012-90 «Вибрационная безопасность. Общие требования», згідно якого нормуються за показниками:

- Віброшвидкість, м/с.

- Віброприскорення, м/сІ.

- Інтенсивність, дБ.

Джерелом вібрації у цеху зброджування є насоси.

Заходи щодо зниження дії вібрації на працюючих:

- зниження вібрації в джерелі її утворення конструктивними або

- технологічними мірами;

- зменшення вібрації на шляху її розповсюдження засобами віброізоляції і вібропоглинання;

- дистанційне управління, що виключає передачу вібрації на робочі місця.

- використання засобів індивідуального захисту.

3.7 Шум

У бродильному відділенні відсутній шум, який може вплинути на здоров'я людини. У разі його виникнення, проводиться виявлення причини і негайне його усунення, тобто ремонтні роботи або заміна устаткування.

3.8 Виробничі випромінювання

У цеху зброджування не спостерігається теплового випромінювання. Тепло лише витрачається для : миття обладнання, пропарювання трубопроводів, стерилізацію установки чистої культури дріжджів.

3.9 Висновки та пропозиції по покращенню охорони праці

Для дотримання нормальних умов праці необхідно забезпечити надійну ізоляцію поверхонь устаткування та забезпечити подачу свіжого повітря за допомогою вентиляційної системи. Щоб запобігти травмуванню та виникненню травмонебезпечних ситуацій потрібно утримувати обладнання у справному стані, а також дотримання персоналу установлених норм та інструкцій щодо використання та експлуатації обладнання.



4. Економічна частина

Характеристика підприємства

Увесь технологічний процес проходить під контролем комп'ютеризованої системи. Потужність цеху розливу 50 тис. пляшок за годину. Контроль якості забезпечує центральна виробнича лабораторія. Контролюють увесь технологічний процес, починаючи з води, всю сировину, тару і на завершення - готову продукцію. Лабораторія дає дозвіл на розлив пива. Щоденно проводять дегустацію продукції, прогнозують біологічну стійкість пива.

Загальна кількість продукції 36000 тис. Гл/рік, з них 13400 тис. Гл/рік - пиво в КЕГах, 21600 тис. Гл/рік - пляшкове пиво. Загальна площа території підприємства 4,0 га, з яких під забудовою знаходиться 2,586 га, площа вдосконаленого покриття 1,262 га, площа зелених насаджень -0,153 га.

Середня чисельність працюючих у ВАТ „Львівська пивоварня" складає 230 осіб. В асортимент входить 3 торгові марки: «Львівське»- Преміум, 1715, Темне, Міцне, Портер, Львівське, Львівське «Білий лев», «Славутич»- Славутич світле, Славутич міцне, Славутич преміум, «Арсенал»- Арсенал світле, Арсенал міцне, «Балтика».

У липні 2010 р. лінійка першого українського пива «Львівське» поповнилась новим сортом - «Львівське Живе», що створено за найкращими традиціями львівських пивоварів. «Львівське Живе» зберігає первинний смак та аромат хмільного напою. Це світле непастеризоване пиво міцністю 4,8%. Особливістю сорту є відсутність процесу пастеризації (термічної обробки) та відповідно короткий термін зберігання продукту - 30 днів за стандартної температури.

Новий сорт став результатом довготривалої роботи технологів та пивоварів компанії - «живе» пиво має порівняно довгий термін зберігання, якого вдалося досягти завдяки поєднанню вікових традицій львівських пивоварів та використанню сучасних технологій виробництва.

Структура ПАТ ПБК «Славутич»

На території підприємства розташоване основне виробництво:

1.Цех сировини.

2.Варильний цех.

3.Технологічний цех.

4.Цех пляшкового розливу.

5.Цех розливу пива в КЕГи.

6.Цех розливу пива в ПЕТ пляшки.

До допоміжних відділень відносяться: енергетичний цех (холодильно-компресорний); цех регенерації діоксиду вуглецю; цех водопідготовки; електротехнічний цех; ремонтно-механічний цех.

Таблиця 4.1 - Режими роботи цехів та відділень

№	Цехи та відділення	Початок зміни, год.	Кінець зміни, год.	Перерва, год.	Тривалість зміни
1	Керівництво заводу (працюють в одну зміну)	8-00	17-00	13-00 - 14.00	8-00
2	Основні цехи, що працюють у дві зміни: 1 зміна 2 зміна	8-00 20-00	20-00 8-00	13-00 - 13-30 1-00 - 1-30	11-30 11-30
3	Цехи розливу: 1 зміна 2 зміна	8-00 20-00	20-00 8-00	13-00 - 13-30 1-00 - 1-30	11-30 11-30
4	Допоміжні цехи	8-00	17-00	13-00	8-00

Персонал адміністративного корпусу, а також начальники цехів та відділень заводу, працюють 5 днів на тиждень по 8 годин..

Основні постачальники сировини та допоміжних матеріалів

Основними постачальниками сировини ПБК "Славутич" є постачальники солоду, хмелю, пляшки, ПЕТ-преформи. Основними постачальниками сировини та матеріалів є спеціалізовані підприємства України: солоду, ячменю - Славутський солодовий завод; склопляшки - Гостомельский склозавод та Рокитнянський склозавод; ПЕТ преформи - компанія ТОВ ТД "Ретал"; кроненкорки та банки - компанія ТОВ "Кен-Пак Яворів"; корка для ПЕТ пляшки - компанія ТОВ "АТЕМ"; етикетки - компанії КФ ЗАТ "Холдингова компанія Бліц-Ін-форм" та ТОВ "Фабрика етикетки Мікко"; хмелю - компанія "John Barth&Sohn Gmbh" (Швейцарія). Кізельгур використовують з США.

Миючі засоби (лізоформ на лінію розливу, азотна кислота, каустик та інші) закупають у «Львівхімі». Молочну кислоту закупають у фірмі «Барс» (м. Київ), аскорбінову кислоту - в Києві чи Львові.

Вуглекислота своя, з установки яка збирає СО2 з ЦКБА під час бродіння.

Кожен товар повинен мати сертифікат якості.

Основними постачальниками обладнання для виробництва є закордонні спеціалізовані підприємства: варильні порядки - MEURA (Бельгія), бродильні танки - HOLVRІEKA (Данія), технологічне устаткування - ALFA LAVAL (Бельгія) та GEA (Німеччина), лінії наливу пива та безалкогольних напоїв - KHS та KRONES (Німеччина), енергетичне обладнання - LOOS (Німеччина), Jurby (Англія), JCІ (Данія).

Техніко-економічне обґрунтування

Основним метою для впровадження на пивзаводі нових режимів зброджування пивного сусла, які представлені в даному дипломному проекті, є покращення якості пива за рахунок обрання таких режимів, які дозволять швидше перетворити диметилсульфоксид (ДМСО) в деметилсульфід (ДМС), який на даний час контролюють всі відомі пивзаводи світу. Дані режими дозволяють раціонально використовувати холод, енергію і сировину, що дає змогу зменшити собівартість готового продукту.