Складання та зварювання балки прямокутної

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Загальна частина

Зварювання - прогресивний технологічний процес отримання нероз'ємних з'єднань деталей, що дозволяє створювати конструкції з високими експлуатаційними характеристиками. Достоїнства зварних з'єднань сприяють широкому застосуванню їх в конструкціях різного призначення.

Використання зварювання дозволяє економити матеріали і час при виробництві конструкцій. При цьому відкриваються великі можливості механізації і автоматизації виробництва, створюються передумови для підвищення продуктивності, поліпшуються умови праці.

З розвитком науково-технічного прогресу розширюється можливість зварювання деталей різної товщини, а у зв'язку з цим і набір вживаних видів і способів зварювання. В даний час зварюють деталі завтовшки від декількох мікрометрів (у мікроелектроніці) до десятків сантиметрів і навіть метрів (у важкому машинобудуванні). Разом з конструкційними вуглецевими і низьколегованими сталями все частіше доводиться зварювати спеціальні стали, легкі сплави і сплави на основі титану, молібдену, цирконію і інших металів, а також різнорідних матеріалів. Від прогресивності вживаних зварювальних процесів і якості виконання цих робіт багато в чому залежать якість і надійність готових конструкцій і ефективність виробництва в цілому. Один з напрямів, що найбільш розвиваються, в зварювальному виробництві -- широке використання механізованої і автоматичної дугової зварювання. Ці питання вирішуються механізацією і автоматизацією як самих зварювальних процесів (тобто переходом від ручної праці зварювальника до механізованого), так і комплексною механізацією і автоматизацією, що охоплюють всі види робіт, пов'язані з виготовленням зварних конструкцій (заготівельні, складальні і ін.) і створенням потокових і автоматичних виробничих ліній.

Важливе значення при цьому відводиться створенню спеціального зварювального устаткування і засобів оснащення технологічних процесів.

В умовах безперервного ускладнення конструкцій, неухильного зростання об'єму зварювальних робіт велику роль грає правильне проведення технологічної підготовки виробництва, що в значній мірі визначає його трудомісткість і терміни освоєння, економічні показники, використання засобів механізації і автоматизації. Найбільший ефект технологічної підготовки досягається при комплексному вирішенні питань технологічного відробітку самих конструкцій, розробки технологічних процесів і їх оснащення на всіх етапах виробництва.



2. Розрахунково-технологічна частина

2.1 Коротка характеристика виробу, його призначення і матеріал

Балка в техніці - конструктивний елемент, зазвичай у вигляді бруса, що працює головним чином на вигин. Балки широко застосовують в будівництві і машинобудуванні: у конструкціях будівель, мостів, естакад, транспортних засобів, машин, верстатів і так далі. Виготовляються балки в основному із залізобетону, металу і дерева. Залежно від числа опор і характеру опорних закріплень розрізняють балки: однопролітні, багатопролітні, консольні, з закладеними кінцями, розрізні, нерозрізні і ін. За формою поперечного перетину розрізняють балки : прямокутні, таврові, двотаврові, коробчаті і ін. Найбільш вигідні (по несучій здатності і по витраті матеріалу) поперечні перетини балок, наприклад двотаврове і коробчате, характеризуються концентрацією матеріалу у верхнього і нижнього країв перетину, де діє максимально нормальна напруга при вигині. Прямокутні перетини доцільні при відносно великій висоті і малій ширині балки.

 Металеві балки застосовують головним чином при важких навантаженнях. Найбільш ефективні металеві балки двотаврового (прокатні і складені) і коробчатого (складені) перетину. Складені балки можуть мати практично необмежену висоту і несучу здатність.

Моє завдання - виконати стикове з'єднання листів товщиною S1= 50мм та S2=40 мм С3 із зняттям підсилення шва з лицьової сторони та Т1 листів товщиною S1= 50мм, виготовлених зі сталі марки 17 ГС за ГОСТ5264-80.

зварювання балка шов з'єднання

2.2 Оцінка зварюваності

Головним фактором, що впливає на вибір того чи іншого способу зварювання, є зварюваність матеріалу виробу.

Для виготовлення балки прямокутної використовується сталь марки 17ГС, яка відноситься до низьковуглецевих низьколегованих сталей, широко застосовується при виготовленні металевих конструкцій. По ступеню розкислювання сталь 17ГС відноситься до спокійних сталей, по міцності - до групи 295. Прокат виготовляється в гарячекатаному стані або після контрольованого плющення відповідно до замовлення.

Метал постачається з сертифікатом якості та з гарантією зварюваності.

Сталь 17ГС постачається за ГОСТ 19281-89.

Хімічний склад сталі наведений в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Хімічний склад сталі 17ГС ГОСТ 19281-89 масова частка у відсотках

C	Mn	Si	Cr	Cu	Ni	P	S
0,14…0,20	1,0…1,4	0,4…0,6	?0,3	?0,3	?0,3	?0,035	?0,04

Механічні властивості сталі наведені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Механічні властивості сталі 17ГС ГОСТ 19281-89

у, МПа	у, МПа	KCU, МДж/м	д, %
450	325	0,4	23

Марганець (Mn) не погіршує зварюваності сталі, так як його вміст не перевищує 1,7%. Кремній (Si) не впливає негативно на зварюваність сталі, якщо його вміст не перевищує 0,8%. Нікель ( Ni )подрібнює зерна, збільшує пластичність сталі, не погіршує її зварюваність. Хром (Cr) погіршує зварюваність, так як він активно утворює хімічні сполуки з вуглецем (С), збільшує твердість металу в перехідних зонах. Мідь (Cu) покращує властивості сталі (міцність, пластичність, ударну в'язкість, корозійну стійкість) і не погіршує її зварюваність. Таким чином, низьколеговані сталі з вмістом вуглецю до 0,18% та легуючих елементів до 3% мають добру зварюваність.

Для перевірки зварюваності металу визначаємо схильність зварних з'єднань до появи холодних тріщин :

,% ,

де C, Mn, Cr, Mo, V, Ni, Cu - символи елементів, які позначають вміст даного елемента в сталі у відсотках.

Так як > 0,4, сталь 17ГС є схильною до появи холодних тріщин.

Схильність сталі 17ГС до появи гарячих тріщин проведемо за показником HCS, який було запропоновано Уілкінсоном:

, %

%

Так як HCS > 4, є схильною до появи гарячих тріщин..

Так як сталь 17ГС є схильна до появи холодних та гарячих тріщин, вона має обмежену зварюваність і потребує попередній та супутній підігрів до 250єС при зварюванні.

Конструкцію балки середньої можна виконувати двома способами зварювання: ручним дуговим штучним електродом та механізованим в середовищі захисних газів (СО2). Зварювання доцільніше виконувати механізованим зварюванням в середовищі СО.



2.3 Вибір зварювальних матеріалів

Для виконання зварного з'єднання мені необхідно підібрати зварювальний матеріал.

Вибір зварювальних матеріалів здійснюємо відповідно до хімічного складу металу шва.

Для механізованого зварювання низьколегованої сталі 17Г2С рекомендовано використовувати зварювальний дріт марки Св-08Г2С, хімічний склад якого наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Хімічний склад електродного дроту Св-08Г2С ГОСТ 2246-70 масова частка у відсотках

C	Mn	Si	Cr	Ni	S	Р
0,05-0,11	1,80-2,10	0,70-0,95	? 0,20	? 0,25	? 0,025	? 0,03

Дріт Св-08Г2С випускається промисловістю з 1957р. Цей дріт створений на принципі розкислювання і легування металу шва кремнієм і марганцем в оптимальному для умов зварювання співвідношенні. Цей дріт забезпечує високі пластичні та міцні якості металу шва.

Зменшення в дроті Св-08Г2С вмісту вуглецю з 0,1-0,11 до 0,06-0,07 % може поліпшити перенесення металу і зменшити його розбризкування, а зменшення вмісту сірки і фосфору до 0,02% - підвищити стійкість металу швів проти утворення гарячих тріщин і ударну в'язкість при низьких температурах.

Виготовляється дріт Св - 08Г2С з напівспокійної сталі.

Дріт повинен бути очищений від мастила та забруднень, блищати та мати поверхню, яка забезпечує добрий електричний контакт. Цей дріт дозволяє отримати метал шва з механічними властивостями, які відповідають властивостям основного металу.

При зварюванні в чистому СО важко забезпечити струменевий перенос електродного металу, тому процес протікає з періодичним замиканням дугового проміжку, що призводить до негативних наслідків: краплі рідкого металу приварюються до пальника і порушують газовий захист, засмічують поверхню зварюваних деталей, що вимагає проведення після зварювання механічного зачищення. Зважаючи на вищесказане, доцільно вести зварювання в газовій суміші ( 80% СО + 20% О). Додавання кисню до вуглекислого газу, крім більш енергійного подавлення шкідливого впливу водню, дещо збільшує глибину проплавлення основного металу, покращує зовнішній вигляд та формування металу шва, а також зменшує приварювання до зварюваних деталей і пальника крапель рідкого металу внаслідок більшого окислення їхньої поверхні. Крім того, підвищується стійкість металу шва до утворення гарячих тріщин. Однак, додавання кисню до вуглекислого газу спричиняє зниження вмісту елементів-розкислювачів, що ще раз підтверджує доцільність використання дроту з підвищеним вмістом марганця.

Постачається вуглекислота в зрідженому стані, оскільки густина її сильно змінюється із зміною температури. Внаслідок цього вона постачається за масою, а не за об'ємом. При випаровуванні 1кг рідкої вуглекислоти в нормальних умовах утворюється 509л вуглекислого газу.

Балони з вуглекислим газом повинні відповідати вимогам ГОСТ 949-57, вони забарвлені в чорний колір з написом «Вуглекислий газ», нанесеним жовтою фарбою. Для використання вуглекислоти з ізотермічних цистерн її випаровують в спеціальній газифікаційній установці.

Згідно з ГОСТ 8050-85 для зварювання застосовується вищий сорт вуглекислого газу, склад якого наведено в таблиці 3.2



Таблиця 3.2 - Хімічний склад СО ГОСТ 8050-85

Найменування	Показник
1. Об'ємна частина СО, % 2. Об'ємна частина СО, % 3. Масова концентрація мінеральних мастил і механічних домішок, мг/кг 4. Масова частина водню, % 5. Масова концентрація водяних парів при температурі 20єС і тиску 101,3кПа, г/см	? 99,8 немає ?0,1 немає ?0,037

Згідно з ГОСТ 5583-78 застосовуємо перший сорт газоподібного кисню, склад якого наведено в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Хімічний склад О ГОСТ 5583-78

Найменування	Показник
Об'ємна частина О, % Масова концентрація водяних парів, %	? 99,7 ?0,07

Гази постачаються в балонах, змішуються в спеціальних сумішувачах. Всі зварювальні матеріали повинні постачатися з сертифікатами якості.

Матеріали, призначені для виготовлення зварних конструкцій, під час вступу повинні бути перевірені відповідно до вимог ГОСТ 24297-80 і іншої нормативно-технічної документації на приймання, упаковку, маркіровку і наявність документації, розсортовані, складені за профілями і марками.

Зберігання сталі рекомендується проводити в закритих складах або під навісом. Сталь при зберіганні повинна бути укладена в стійкі штабелі на підкладки: зіткнення сталі з грунтом не допускається.

Електродний дріт, електроди, флюси повинні зберігатися окремо по марках в умовах, що захищають їх від пошкодження, забруднення і зволоження.

Балони із стислими газами, їх експлуатація, транспортування і зберігання повинні задовольняти вимогам „Правил виготовлення і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.”

2.4 Вибір зварювального обладнання

Вибір зварювального устаткування проводимо у відповідності з номінальними параметрами режиму зварювання та техніко-економічними характеристиками устаткування.

Враховуючи вибраний спосіб зварювання (механізоване в середовищі (80% СО + 20% О), вибираємо зварювальний напівавтомат ПДГ-508М У3, який призначений для зварювання дротом суцільного перерізу в середовищі захисних газів металевих конструкцій у всіх просторових положеннях на постійному струмі. Напівавтомат складається з механізму подавання дроту штовхаючого типу із ступінчатим регулюванням швидкості подавання; зварювальних пальників; пульта дистанційного керування; газової апаратури; комплекту газових шлангів та електричних кабелів. Умови експлуатації: робота в приміщенні при температурі від + 1єС до + 35 єС.

Технічні характеристики зварювального напівавтомата ПДГ-508М У3 наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1-Технічна характеристика зварювального напівавтомата ПДГ-508М

Найменування показника	Величина показника
Номінальна напруга мережі трифазного змінного струму, В Частота живлячої мережі, Гц Номінальний зварювальний струм при ПВ=60%, А Рід струму Межі регулювання зварювального струму, А Межі регулювання напруги, В Діаметр електродного дроту, мм Швидкість подавання дроту, м/год Маса подаючого механізму, кг Тип охолоджування зварювального пальника Витрата захисної газової суміші, л/хв Споживана потужність, кВт Маса електродного дроту в касеті, кг Маса безпосередньо напівавтомата, кг	380 50 500 постійний 100-500 18-50 1,2-2,0 120-1200 13 повітряний 8-20 40 12 24

Джерелом живлення напівавтомата ПДГ-508М є випрямляч КИГ-401, який призначений для живлення зварювальних напівавтоматів при зварюванні в середовищі захисних газах.

Випрямляч КІУ-501 - однопостовий, має збільшену кількість ступеней перемикання зварювального струму, що дозволяє перекривати з малою дискретністю широкий діапазон зварювальних струмів без впровадження складних електронних пристроїв, а спеціальна схема випрямлення дозволяє отримати зварювальний струм з дуже малим коефіцієнтом пульсації, що забезпечує чудову якість зварювання, мінімальне розбризкування, економію зварювальних матеріалів.

За конструкцією випрямляч простий у керуванні та надійний у роботі.

Технічна характеристика зварювального випрямляча КІУ-501 наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Технічна характеристика зварювального випрямляча КІУ-501

Найменування показника	Величина показника
Номінальний зварювальний струм, А Межі регулювання зварювального струму, А Межі регулювання напруги, В Напруга холостого ходу, В Номінальний режим роботи ПВ, % Потужність, кВт ККД, % Габаритні розміри, мм Маса, кг Кратність установки струмового захисту випрямляча за перенавантаженням, у % від номінального значення	400 50-400 16-34 50 60 9,6 83 720х530х795 190 159±16

2.5 Підготовка виробу під зварювання

Метал, що поступає на обробку, повинен бути оглянутий, обчищений від бруду, іржі та інших забруднень, при деформації, яка перевищує нормативи, що допускаються стандартами, повинен бути виправлений.

Допускається гаряче і холодне правлення заготовок і деталей, кривизна яких перевищує відхилення від заданих розмірів. Гаряче і холодне правлення повинні проводитися за технологією, що виключає появу тріщин, надривів і перепалів металу.

Дефекти на поверхні металу не допускаються і можуть бути видалені шляхом вирубки або зачистки абразивним інструментом. Тріщини повинні видалятися за спеціально розробленою технологією.

Зварювані кромки повинні бути сухими і зачищеними від бруду, фарби, іржі, окалини, мастила, металевого пилу та інших забруднень на величину не менше 20мм від розкриття.

Підготовка деталей до зварювання полягає в очищанні, випрям-лянні, розмічанні, різанні й складанні.

Кромки та прилеглу зону (шириною 20-30 мм з кожного боку) очищують від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум'ям, а при відповідальних п'єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку.

Деталі з вм'ятинами, випинами, хвилястістю, жолобленнями та шікривленнями обов'язково випрямляють. Листовий, сортовий про-кат випрямляють у холодному стані ручним і машинним способом. Сильно деформований метал випрямляють у гарячому стані. Для випрямляння застосовують молотки, преси, правильні машини.

Для перенесення розмірів деталі з креслення на метал використовують розмічання. При цьому користуються інструментами: лінійкою, кутником, циркулем, рисувалкою, шаблонами. В процесі розмічання необхідно враховувати укорочення заготовок при зварюванні. Тому передбачають припуск з розрахунку 1 мм на кожний поперечний стик і 0,1-0,2 мм на 1 м поздовжнього шва.

Після розмічання застосовують термічне або механічне різання,

Виготовлення деталей під складання зварних конструкцій може проводитися різанням, штампуванням, гнучким литвом з подальшою механічною обробкою і без неї відповідно до розмірів, допусками і вимогами до жорсткості поверхні, вказаними в кресленнях.

Складання під зварювання слід проводити в спеціальних складально-зварювальних пристроях. Кондуктори-кантувачі повинні мати достатню жорсткість, забезпечувати вільний доступ до місць зварювання, мінімальні деформації під час зварювання.

Прихватки повинні бути зачищені від шлаку і бризок, а неякісні прихватки повинні бути видалені і відновлені.

Вивідні планки повинні бути встановлені в одній площині із зварюваною деталлю і щільно прилягати до кромок.

При транспортуванні і кантуванні зібраних під зварювання елементів повинні бути вжиті заходи, що забезпечують збереження геометричних форм, заданих при складанні.

2.6 Порядок виконання швів

Складання та зварювання балки прямокутної виконується в кондукторі-кантувачі.

Складання виконується в наступному порядку: спочатку на горизонтальну поверхню кантувача за допомогою вантажопідйомного крану встановлюється лист горизонтальний (1 шт), на лист горизонтальний встановлюються вертикальні листи (2 шт), які притискаються гвинтовими притискачами. Встановлені деталі прихвачуються одна до одної згідно з вимогами креслення.

На цей зварний вузол зверху встановлюється лист нижній та притискається гвинтовими притискачами (4 шт). Прихвачування листа нижнього до листів вертикальних виконується на режимах, аналогічних при прихвачуванні попередніх деталей. Зварювання виконується аналогічно зварюванню попередньо встановлених деталей.

У процесі виготовлення заданої конструкції необхідно виконати стикові шви С3 та таврові Т2, схеми яких приведені на малюнку 4.1.

Малюнок 4.1 - Конструктивні елементи зварних з'єднань

Крайки під зварювання з обох боків повинні бути очищеними від бруду, іржі, мастила, окиснення та металевого пилу.

2.7 Розрахунок режимів зварювання

До основних показників режиму зварювання відносяться: діаметр електроду, величина, рід і полярність струму, напруга на дузі, сила зварювального струму, швидкість зварювання.

Силу зварювального струму встановлюють залежно від діаметру електрода.

Для товщини металу 5 мм при зварюванні таврового шва у суміщі захисних газів без скосу кромок згідно довідника зварника обираємо d ел= 2 мм

, A

Приймаємо Iзв=340…350 А

Для заданого режиму зварювання враховуючи товщину металу обираємо постійний струм зворотньої полярності для кращого проплавлення.

Довжина зварювальної дуги залежить від марки та діаметру електрода.

Орієнтовано зварювальна дуга має бути:

Ld = (0,5…1,1)de

Ld = (0,5…1,1)Ч2 =1,0… 2,2 мм

Напругу на дузі розрахуємо за формулою:

Uд = 31,5 В приймаємо 32 В ± 2 В

Швидкість зварювання приймаємо згідно довідника зварника Vзв =20…25 м/год.



Основні параметри режиму зварювання зведемо в таблицю:

d ел,мм	Iзв, А	Ld, мм	Uд, В	Vзв, м/год
2	340…350	1,0…2,2	32…34	20…25

2.8 Розрахунок витрати зварювальних матеріалів

В процесі зварювальних робіт треба вміти розраховувати витрати електродів і електроенергії. Нормування технологічного процесу напівавтоматичного зварювання проводиться за алгоритмом для ручного зварювання.

Витрата електродного дроту Gе(кг) розраховується по формулі:

де Н1м- норма витрати на 1м шва;

L - довжина шва;

квідх - коефіцієнт, що враховує втирати на вигар та розбризкування.

Lзаг=2,8 м

квідх =1,08 для постійного струму зворотної полярності

Fш - площина поперечного перетину шва;

J - щільність металу г/см3 (для сталі ця величина складає 7,8 г/см3);

кг



Витрата електроенергії на 1 м шва при дуговому зварюванні визначається виразом

де Н1м - маса наплавленого металу на 1 м шва, кг.

Aе.п - питома витрата електроенергії, кВт, год/кг, тобто кількість енергії, що витрачається на 1 кг маси наплавленого металу.

При зварюванні на постійному струмі для однопостового зварювального випрямляча

Розрахуємо загальні витрати електроенергії при дуговому зварюванні 2,8 м зварних швів:

2.9 Техніка виконання швів

Основною метою зварювання являється одержання з'єднання, яке не поступається своїми властивостями щодо міцності основному металу. Міцність зварної конструкції забезпечується стійкістю зварних з'єднань до утворення тріщин, пор, міжкристалітної корозії та інших дефектів зварних швів.

Так як сталь 17ГС має добру зварюваність, то недоцільно проводити попередню та подальшу термообробку. Однак, складання та зварювання даної конструкції необхідно проводити в спеціалізованому пристрої із застосуванням притискачів для зниження деформацій. При цьому необхідно стежити за тим, щоб притискання не було занадто сильним, тому що це може призвести до появи тріщин безпосередньо на основному металі при охолоджуванні конструкції.

Для зниження процесу пороутворення необхідно додержуватися наступних рекомендацій: зачищення зварюваних крайок та зварювального дроту від іржі, вологи, мастила та інших забруднень; застосовування захисної газової суміші з мінімальною вологістю (осушувати в спеціальних осушувачах); підтримка необхідного тиску газової суміші; відсутність протягів; зачищення прихваток від шлаку або окалини; застосування металу, який подається на зварювання, з початковою температурою не нижче температури в приміщенні ( це стосується проведення зварювальних робіт взимку).

Для того, щоб знизити швидкість кристалізації і, таким чином, також знизити процес пороутворення, необхідно точно додержуватися режимів зварювання (сила зварювального струму, напруга на дузі, швидкість зварювання та подавання дроту), тому що підвищення режимів може призвести не тільки до підвищення швидкості кристалізації, а й до утворення пропалів та підрізів.

Кутові шви зварюють „у кут” або „в човник”.

При виконанні при хваток переріз прихвачувального шва становить приблизно 1/3 перерізу основного шва, довжина його 30-50 мм.

Вимоги до швів:

Конструкція з'єднання повинна бути технологічною

Метал шва повинен бути таким же міцним, як і основний метал

Форма та розміри повинні відповідати нормам та стандартам, вказаним на кресленні

Не дозволяється скупченість швів

З'єднання повинно мати плавний перехід від основного металу до металу шва.



3. Безпечні прийоми праці, охорона праці на робочому місці

3.1 Охорона праці на виробництві

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі праці.

На кожному підприємстві впроваджується комплекс заходів, які забезпечують охорону праці.

Усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності повинні проходити на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

До виробничих травм при зварюванні призводить незнання або не дотримування правил техніки безпеки.

Основною умовою праці робітника є знання техніки безпеки, та безумовне додержання її правил.

Безпека праці при дуговому зварюванні

Щоб уникнути небезпек треба їх визначити:

1.Ураження електричним струмом:

Щоб уникнути цього, треба щоденно перевіряти обладнання, надійність ізоляції, застосовувати захисні огорожі, автоблокування, захисне заземлення та інше.

2.Ураження зору та шкіри випромінюванням електричної дуги:

Це забезпечується безумовним використанням щитків, масок, шоломів із світофільтрами, та спецодягу із цупкого брезенту чи сукна.

3.Отруєння шкідливими газами, пилом та випарами:

Основною умовою захисту від отруєння є застосування місцевої та загально - обмінної вентиляції, заміна шкідливих матеріалів менш шкідливими, застосування ізолюючих та захисних пристроїв. Використання індивідуальних засобів захисту.

4.Травми,удари, порізи бувають при заготівельних роботах:

Основними заходами зниження травматизму є продумана технологія заготівельних робіт, створення безпечних умов праці та використання справного інструменту.

Основними заходами із зниження травматизму є продумані з точки зору безпеки робіт технологія заготівлі.

Складання та зварювання, правильне оснащення робочих місць та додержання правил з техніки безпеки.

3.2 Електробезпека

Електробезпека - це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу ел. струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики .

Електробезпека забезпечується

виконанням вимог електробезпеки електрозварювального обладнання, надійною ізоляцією, застосуванням захисних огорож, автоблокуванням, заземленням напруги холостого ходу джерел живлення;

індивідуальними засобами захисту (робота в сухому та міцному спецодязі та рукавицях, у черевиках без металевих шпильок та гвіздків);

додержання умов роботи - припинення роботи під час дощу та сильного снігопаду, коли немає укриття, користуватися гумовим килимком, колошами та гумовим шоломом при роботі в середині посудини, а також переносною лампою напругою не більше 12 В;

весь ремонт електрозварювального обладнання та апаратури повинні проводити спеціалісти - електрики.

Електричні травми - це ураження тканини і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Ураження електричним струмом відбувається при дотику до струмоведучих частин електропроводки та зварювальної апаратури. Струми, що проходять через тіло людини, більш ніж 0,05А(при частоті 50 Гц) і можуть викликати важкі наслідки й навіть смерть (0,1А)

Опір людського організму залежно від стану його здоров'я (втомленість, вологість шкіри, стан здоров'я) зміцнюється в широких межах від 1000 до 20000 Ом. Н холостого ходу джерел живлення нормальної дуги досягає 90 В, а стиснутої дуги 200 В.

Згідно з законом Ома, при поганому стані зварника через нього пройти струм, близько до граничного:

Y=U/R=90\1000=0,09A.

При ураженні електричним струмом треба звільнити від електроприладів (з додержанням ТБ), забезпечити доступ свіжого повітря, при втраті потерпілим свідомості негайно викликати швидку медичну допомогу, до прибуття лікаря, в разі потреби робити штучне дихання.

Також створює загрозу для людини електрична зварювальна дуга.

Електрична зварювальна дуга створює три види випромінювання: світлове, ультрафіолетове, інфрачервоне.

Світлові промені діють засліплюючи, бо їх яскравість значно перевищує допустимі норми.

Ультрафіолетові випромінювання навіть при короткочасній дії протягом кількох секунд викликає захворювання, що називається електрофтальмією.

Воно супроводжується гострим болем, різзю в очах, слизотечею, спазмами повік.

Тривала дія для ультрафіолетового випромінювання призводить до опіків шкіри.

Інфрачервоне випромінювання може привести до послаблення і втрати зору, теплова дія цих променів викликає опіки шкіри.

Для захисту від випромінювання дуги в стаціонарних умовах встановлюють закриті кабіни, а при будівельних та монтажних роботах використовують переносні щити та ширми.

Для охорони тіла застосовують спецодяг із цупкого брезенту чи сукна, іноді з азбестової тканини.

Обов'язково треба дбати, щоб під час роботи, іскри та бризки не попали працюючому в кишені або за рукава.

3.3 Пожежна безпека

Основними причинами пожеж на підприємстві є такі:

порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;

неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

порушення правил користування електрообладнанням;

порушення правил і норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

використання відкритого вогню, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;

погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Причинами пожежі при зварювальних роботах можуть бути іскри та краплі розплавленого металу та шлаку, необережне поводження з полум'ям паяльника при наявності горючих матеріалів поблизу місця зварки.

Небезпеку пожежі особливо слід враховувати на будівельно - монтажних майданчиках і при ремонтних у непристосованих для зварювання приміщеннях.

В зоні попадання бризів металі і іскор не повинно бути займистих предметів. Легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали молоть бути на відстані не менш як 30 м від місця зварювання.

Дерев'яні підлоги, настили, помости при потребі захищають від іскор і крапель розплавленого металу та шлаку листами азбесту чи заліза. Зварників забезпечують спецодягом, взуттям, рукавицями та головним убором.

Для забезпечення вибухобезпеки зварювальні роботи в ємностях з-під горючих продуктів виконують лише після їх ретельної очистки від залишків продуктів і дво-, три-кратного промивання горючим 10% - ним розчином лугу з наступним продуванням парою чи повітрям. Газопроводи можна ремонтувати тільки після ретельного продування їх.

Категорично забороняється проведення зварювальних робіт на посудинах, що знаходяться під тиском, всередині та зовні трубопровід, резервуарів, ємностей, у яких зберігалися легкозаймисті, горючі вибухонебезпечні або токсичні речовини, без ретельної очистки та наступної перевірки вмісту залишків цих речовин.

Недотримання правил ПБ при зварювальних роботах на будівельному майданчику може стати причиною виникнення пожеж. З цієї зони мають бути видалені інші вибухо - та вогненебезпечні речовини.

Перш ніж виконувати зварювальні роботи треба обладнати робоче місце засобами пожежогасіння:

Вогнегасником, водою, ящиком з піском, лопатами та совком та іншим інвентарем.

В зоні попадання іскор та бризок не повинно бути займистих предметів. Легкозаймисті та вибухові матеріали повинні бути на відстані не менш 30 м. Дерев'яні підлоги та стіни в разі необхідності при зварюванні захищають азбестовою ковдрою.

Зварник повинен знати місце знаходження засобів пожежогасіння. А також вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.



Література

Теория сварочных процессов/Под ред. В.В.Фролова. - М: Высшая школа, 1988.- 559с.

О.Г. Александров: „Будова та експлуатація устаткування для зварювання плавленням.”

Л.В. Верховинко: „Справочник сварщика.”

М.Г. Чумак: „Матеріали та технологія машинобудування.”

В.М. Рибаков: „Дуговая и газовая сварка.”

О.Г.Биковський: «Довідник зварника »,К.:Техніка,2002р.

І.В.Гуменюк: «Технологія електродугового зварювання».-К.:Грамота,2006р.

Выпрямитель сварочный КИУ-501 У3. Технический паспорт изделия.-Каховка: ОАО КЗЭСО.- 49с.

Полуавтомат сварочный типа ПДГ-508М У3. Технический паспорт изделия.-Каховка: ОАО КЗЭСО.- 23с.

Размещено на Allbest.ru