Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [11] і СН № 2527-82 [12] приводяться припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату приводяться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату

Інтенсивність теплового випромінювання представлена в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Інтенсивність теплового випромінювання у цеху

Теплові впливи на організм можуть бути причиною швидкого стомлення, зниження працездатності, ослаблення опірності організму до шкідливих впливів, різних захворювань:

теплового виснаження; теплового удару; теплових судорог; катаракти очей.

До шкідливих виробничих факторів відносяться:

шум;; підвищений зміст пилку в повітрі; низька величина освітлення.

Шум - це безладне сполучення різних по частоті й силі звуків, що несприятливо впливають на організм людини. Шум викликає зміни в нервовій системі; впливає на психіку людини, сердечно судинну систему, травлення, і погіршує сон. Робота в умовах сильного шуму може викликати головний біль, запаморочення, ослаблення уваги. Тривалий вплив надмірного шуму приведе до стійких поразок і порушень функцій слухових органів. Шум є причиною швидкого розвитку стомлення й зниження працездатності.

Джерелом шуму у прокатному цеху є робота технологічного встаткування. У результаті того, що шум вільно поширюється з одного прольоту в іншій, створюється шумова обстановка змішаного, стабільного й частково пульсуючого шумового тла й імпульсивних шумів різної інтенсивності й спектрального состава.

Аналіз характеристики шуму за ГОСТ 12.1.003-83 [13], СН 3223-85 [14] свідчить про те, що загальний рівень інтенсивності шуму коливається в межах 78-107,6 дб (А) максимально перевищуючи гранично припустимий рівень для закритих пультів керування на 27,6 дб (А) і для робочих місць поза кабінами на 18,2 дб. (А). Рівень виробничого шуму на ділянці збагачення рудій - 78,8дб, при ПДУ - 80 дб.

Різні транспортні пристрої, застосовувані в цеху, створюють потенційну небезпеку механічних поразок. Аналіз показує годиною значну частку травм із цієї заподій. Найбільш небезпечні (при порушенні відповідних правил безпеки) різного роду вантажі, переміщувані за допомогою кранів або вручну. Небезпечним фактором, може стати і технологічний інструмент при його несподіваному руйнуванні під година роботи, а також під година ремонту, налагодження. Це, як правило, пов'язане з порушенням вимог технологічних інструкцій і безпеки праці.

Найбільш шкідливими виробничими факторами в цеху є підвищений склад пилу в повітряному середовищу. Пил - розповсюджений фактор. Це пов'язане з тім, що технологічні процеси супроводжується виділенням пилу, що моментально діє на організм людини, переважно на органи подиху. Пил не тільки негативно діє на організм, але й погіршує робочу обстановку (видимість, орієнтування) у рамках робочої зони й одночасно приводити до швидкого руйнування частин, що труть, машини. Крім того, пив може бути вибухонебезпечної й представляти із собі джерело статичних зарядів електрики (за ГОСТ 12.1.005-88 [15] та ГОСТ I2.1.007-76 [16]).

Проникаючи в організм людини, пил може викликати професійні специфічні захворювання, астматичний бронхіт, пиловий бронхіт, бронхіальна астма, екзема, поразка центральної й периферійної нервової системи.

По електричній небезпеці цех ставитися до категорії особливо небезпечних приміщень, тому що на цеху є струмопровідні підлоги (сталеві плити R=100 Ом); пила окислів заліза, висока температура повітря в теплий період долі.

Причинами поразки в цеху є:

вплив електричного струму через дугу;

зіткнення зі струмоведучими частинами й проводами;

дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена;

торкання струмоведучих частин через предмети з низьким опором ізоляції;

вплив крокових напруг і інше.

Вплив електричного струму на організм може викликати різні електричні травми (електричний опік, металізацію шкіри, електричний знак, електроофтальмію й електричний удар) (за ГОСТ 12.1.038-82 [17]).

Для створення сприятливих розумів праці важливе значення має раціональне освітлення. Незадовільне освітлення ускладнює проведення робіт, веде до зниження продуктивності праці й працездатності очей і може бути причинами нещасних випадків і захворювання їх.

Нормування значення КЕО при природному й штучним освітленні на робочих поверхнях наведена в таблиці 3.3 згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [18], СНіП II-4-79/85 [19].

Таблиця 3.3 - Нормовані значення КЕО при природному й штучному висвітленні.

Робота на цеху ставитися до IV категорії зорового навантаження (СНіП II-4-79/85) [19].

Недостатня освітленість небезпечних частин різних механізмів, наявність на них різких або рушійних тіней утрудняє їхнє розходження й може з'явитися причиною нещасних випадків на виробництві.

Найнебезпечнішим фактором є недостатня освітленість робочих місць, що менше нормативної.

3.2 Заходи щодо зменшення впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робітників