Метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590.6.051002.100589.ПЗ

Схема метрологічного забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого (ГОСТ 2590). Умови виробництва продукції. Принципи раціональної організації технічного контролю. Дефекти прокату сталевого гарячекатаного круглого.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2014
Размер файла 2,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [11] і СН № 2527-82 [12] приводяться припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату приводяться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату

Показники

Припустимі значення

Оптимальні значення

Фактичні значення

Теплий період

Температура повітря, ?С

18-27

21-24

32

Відносна вологість повітря, %

75

50-70

49-50

Швидкість рухові повітря, м/с

0,5-1

0,4

2,17

Холодний період

Температура повітря, ?С

17-26

17-19

18

Відносна вологість повітря, %

75

50-70

47-53

Швидкість рухові повітря, м/с

0,4

0,3

1,04

Інтенсивність теплового випромінювання представлена в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Інтенсивність теплового випромінювання у цеху

Робоче місце

Теплове випромінювання,

Вт/м2

ПДУ,

Вт/м2

Пульти керування

130-170

140

Робочі площі

850

140

Теплові впливи на організм можуть бути причиною швидкого стомлення, зниження працездатності, ослаблення опірності організму до шкідливих впливів, різних захворювань:

теплового виснаження; теплового удару; теплових судорог; катаракти очей.

До шкідливих виробничих факторів відносяться:

шум;; підвищений зміст пилку в повітрі; низька величина освітлення.

Шум - це безладне сполучення різних по частоті й силі звуків, що несприятливо впливають на організм людини. Шум викликає зміни в нервовій системі; впливає на психіку людини, сердечно судинну систему, травлення, і погіршує сон. Робота в умовах сильного шуму може викликати головний біль, запаморочення, ослаблення уваги. Тривалий вплив надмірного шуму приведе до стійких поразок і порушень функцій слухових органів. Шум є причиною швидкого розвитку стомлення й зниження працездатності.

Джерелом шуму у прокатному цеху є робота технологічного встаткування. У результаті того, що шум вільно поширюється з одного прольоту в іншій, створюється шумова обстановка змішаного, стабільного й частково пульсуючого шумового тла й імпульсивних шумів різної інтенсивності й спектрального состава.

Аналіз характеристики шуму за ГОСТ 12.1.003-83 [13], СН 3223-85 [14] свідчить про те, що загальний рівень інтенсивності шуму коливається в межах 78-107,6 дб (А) максимально перевищуючи гранично припустимий рівень для закритих пультів керування на 27,6 дб (А) і для робочих місць поза кабінами на 18,2 дб. (А). Рівень виробничого шуму на ділянці збагачення рудій - 78,8дб, при ПДУ - 80 дб.

Різні транспортні пристрої, застосовувані в цеху, створюють потенційну небезпеку механічних поразок. Аналіз показує годиною значну частку травм із цієї заподій. Найбільш небезпечні (при порушенні відповідних правил безпеки) різного роду вантажі, переміщувані за допомогою кранів або вручну. Небезпечним фактором, може стати і технологічний інструмент при його несподіваному руйнуванні під година роботи, а також під година ремонту, налагодження. Це, як правило, пов'язане з порушенням вимог технологічних інструкцій і безпеки праці.

Найбільш шкідливими виробничими факторами в цеху є підвищений склад пилу в повітряному середовищу. Пил - розповсюджений фактор. Це пов'язане з тім, що технологічні процеси супроводжується виділенням пилу, що моментально діє на організм людини, переважно на органи подиху. Пил не тільки негативно діє на організм, але й погіршує робочу обстановку (видимість, орієнтування) у рамках робочої зони й одночасно приводити до швидкого руйнування частин, що труть, машини. Крім того, пив може бути вибухонебезпечної й представляти із собі джерело статичних зарядів електрики (за ГОСТ 12.1.005-88 [15] та ГОСТ I2.1.007-76 [16]).

Проникаючи в організм людини, пил може викликати професійні специфічні захворювання, астматичний бронхіт, пиловий бронхіт, бронхіальна астма, екзема, поразка центральної й периферійної нервової системи.

По електричній небезпеці цех ставитися до категорії особливо небезпечних приміщень, тому що на цеху є струмопровідні підлоги (сталеві плити R=100 Ом); пила окислів заліза, висока температура повітря в теплий період долі.

Причинами поразки в цеху є:

вплив електричного струму через дугу;

зіткнення зі струмоведучими частинами й проводами;

дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена;

торкання струмоведучих частин через предмети з низьким опором ізоляції;

вплив крокових напруг і інше.

Вплив електричного струму на організм може викликати різні електричні травми (електричний опік, металізацію шкіри, електричний знак, електроофтальмію й електричний удар) (за ГОСТ 12.1.038-82 [17]).

Для створення сприятливих розумів праці важливе значення має раціональне освітлення. Незадовільне освітлення ускладнює проведення робіт, веде до зниження продуктивності праці й працездатності очей і може бути причинами нещасних випадків і захворювання їх.

Нормування значення КЕО при природному й штучним освітленні на робочих поверхнях наведена в таблиці 3.3 згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [18], СНіП II-4-79/85 [19].

Таблиця 3.3 - Нормовані значення КЕО при природному й штучному висвітленні.

Характеристика зорової роботи

Найменший об'єкт розбіжності

Розряд

зорової роботи

Нормоване значення

Фактичне значення

Е, лк

КЕО,

%

Е, лк

КЕО, %

Загальне спостереження за ходом виробничого процесу: постійне

Більше 5

VI

75

1

75

1

Робота на цеху ставитися до IV категорії зорового навантаження (СНіП II-4-79/85) [19].

Недостатня освітленість небезпечних частин різних механізмів, наявність на них різких або рушійних тіней утрудняє їхнє розходження й може з'явитися причиною нещасних випадків на виробництві.

Найнебезпечнішим фактором є недостатня освітленість робочих місць, що менше нормативної.

3.2 Заходи щодо зменшення впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робітників

Для видалення надлишків явного тепла використається вентиляція (аерація). Віконні прорізи в стінах приміщень забезпечують необхідний приплив свіжого повітря.

Теплоізоляція й водоохолодження печі також знижує втрати тепла (СНіП 2.04.14-88 [20]).

Для зменшення шкідливого впливу шуму необхідно:

1) розміщення посад керування у звукоізольованих кабінах;

2) зменшення шуму обертових вузлів устаткування, раціональний режим роботи встаткування, планово - попереджувальний ремонт.

Для зниження концентрації пилу в повітрі пропонується застосування гідропридушення пилу дрібнодисперсним розпиленням води, у границях, які допускаються технологічним процесом.

Для зменшення загазованості необхідна ретельна герметизація устаткування. Для створення безпечних розумів роботи з електричними установками існує ряд захисних пристосувань:

1) огородження й блокування;

2) засобу, які ізолюють робітника від землі;

3) застережливі написи й плакати;

4) сигналізація.

Як огородження застосовують: ґрати, суцільні щитки, ящики, шафи, і т.п. Засобами, які служать для ізолювання робітника від землі, є ізолюючі підставки, гумові килимки, гумові чоботи й боти, гумові рукавички й інші засоби індивідуального захисту.

Для висвітлення вертикальних площин, ділянок машин і механізмів, недоступних для загального висвітлення, а також для посилення освітленості окремих робочих поверхонь застосовують місцеве висвітлення (у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006 [18]). Для нього використають світильники з непросвічуючими відбивачами, із захисним кутом не менш 30.

При огляді встаткування застосовуються переносні світильники з напругою 12-36 В.

3.3 Засоби індивідуального захисту

Спеціальний одяг і засоби індивідуального захисту служать для захисту працюючих від несприятливих впливів виробничого середовища й небезпек виробництва (згідно з ГОСТ 12.4.011-89 [21]).

Трудящі забезпечуються засобами індивідуального захисту згідно зі штатним розписом і одержують безкоштовний спеціальний одяг (табл.3.4).

Таблиця 3.4 - Засоби індивідуального захисту відділу якості

Професійна назва роботи

Кількість працівників

Найменування спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту

Строк носіння, мес.

Кількість одиниць засобів. на рік

Механік ділянки

6

Костюм бавовняний

Черевики кожані

Руковиці комбіновані

Навушники протишумові

Каска

На мокрих роботах додатково:

Чоботи гумові

На зовнішніх роботах узимку додатково:

Куртка на утеплювальній прокладці

Штани бавовняні на теплій прокладці

12

12

3

До зношування

До зношування

12

24

24

2

2

2

1

1

1

1

1

3.4 Санітарно-гігієнічні й побутові приміщення

До числа побутових приміщень ставляться приміщення для задоволення санітарних і побутових потреб трудящих під година перебування їх на роботі: приміщення для прийому їжі, гардеробні, душові, умивальні, місця для паління, пральні й так далі.

Побутові приміщення розташовані в спеціально прибудованому до цеху будинку, пов'язаним з їм критим переходом.

Прокатний цех по санітарно - гігієнічній характеристиці згідно СП 44.13330.2011 [22] відноситься до II групи.

Для II групи передбачений наступний склад побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, пункти живлення, убиральні, пункти питного водопостачання, здравпункти.

У найбільш численну зміну працює 178 чоловік.

Гардеробна призначена для зберігання вуличного, домашнього й спеціального одягу робітників. Шкірному робітникові виділена одна подвійна шафа для домашнього й спеціального одягу. Кількість сіток у душових прийнято з розрахунку 1 душова сітка на 6 чоловік. Кількість кранів і вмивальників розраховано по нормі: 1 кран умивальника на 10 чоловік.

Для живлення працюючих є їдальня, кількість посадкових місць у якій розраховане по нормі: 1 місце на 5 чоловік.

Кількість джерел водопостачання: 1 на 21 чоловік.

Кількість санітарних приладів у вбиральнях визначається по нормі: 1 прилад для обслуговування 6 чоловік.

Забезпеченість цеху побутовими приміщеннями наведена в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Забезпеченість цеху побутовими приміщеннями.

Найменування приміщення

Нормативне

значення

Фактичне

значення

Загальна кількість працюючих

1

Гардеробні (шафки)

760

731

770

2

Душова (сітка)

45

39

3

Умивальні

30

28

4

Їдальня

(58 місць)

1

1

5

Убиральні

10

10

6

Здравпункт

1

1

7

Водопостачання

14

14

Убиральні розташовані від робочих місць на відстані, що не перевищує 75 метрів. Живлення робітників здійснюється у виробничих їдальнях, з обліком того, що одне місце розраховане на обслуговування чотирьох чоловік у зміну. Здравпункт працює цілодобово.

3.5 Пожежна профілактика

Згідно СНіП 2.09.02-85 [23] цех відноситься до категорії Г пожежної небезпеки, тому що виробництво пов'язане з обробкою неспаленних речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я. Тверда речовина, рідини й гази утилізуються.

Основними факторами пожежної небезпеки в цеху широко розвинена мережа кабельного господарства, велика кількість електроустаткування, наявність мережі маслених трубопроводів застосування горючих газів печі.

Евакуаційні виходи призначені для забезпечення швидкої евакуації людей. У будинку цеху є 12 дверей, що досить із розрахунку 50 чоловік на вихід.

Для цілей зовнішнього пожежогасіння на трубопроводах питної води встановлені пожежні крани, а також гідранти для пожежних машин.

Відповідно до діючих норм для виявлення загоряння в маслопідвалах передбачена станція автоматичної пожежної з тепловими датчиками (за ГОСТ 12.1.004-91 [24]).

З метою попередження пожеж проектом передбачаються наступні профілактичні заходь:

вчасно проводити профілактичні оглянь електроустаткування, апаратури і електромережі й своєчасне усунення всіх порушень;

передбачити закриття мережі мастилопроводів;

електродвигуни, світильники, проводку очищати від пилку не рідше чотирьох разів на місяць;

пожежні крани не рідше чим через кожні 7 місяців піддавати технічному обслуговуванню.

Крім того, у цілях пожежної профілактики передбачається установка первинних засобів пожежогасіння: вогнегасники, розрахунок яких приведень нижче в табл.3.6 (за ГОСТ 12.4.009-83 [25]).

Таблиця 3.6 - Розрахунок вогнегасників у цеху

Найменування приміщення

Площа

м2

Пінні вогнегасники

Вуглекислотний вогнегасник типу

ОУ-2

ОУ-5

ОУ-8

УП-1М

УП-2М

Цех

1850

10

8

14

10

Висновки та рекомендації

Аналіз виробництва прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590 на ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" показав, що визначення контрольних точок технічного контролю і їх метрологічне забезпечення є актуальною проблемою.

Відповідно до завдання зроблено:

- аналіз технології виробництва прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590;

- аналіз вимог до прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590;

- проаналізовано дефекти прокату;

- розроблено технологічну схему технічного контролю;

- проаналізовано операції контролю, визначено види контролю, засоби контролю і об'єкти контролю;

- зроблено аналіз умов охорони праці;

- визначено собівартість виробництва продукції

Розробки дипломної роботи є корисними для виробників прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590 в Україні.

Перелік посилань

1. Грудев А.П., Машкин М.И., Ханин М.И. Технолгогия прокатного производства: Учебник для вузов. - М.: Арт - Бизнес - Центр, Металлургия, 1994. - 656 с.

2. Чекмарев А.П., Мутьев М.С., Машковцев Р.А. Калибровка прокатных валков: Учебник для вузов. - М.: Металлургия, 1971. - 512 с.

3. Чепчугов Ю.П. Себестоимость проката и пути ее снижения: Уч. пособие. - М.: Металлургия, 1973. - 96 с.

4. Безнос М.П. Настройка сортовых прокатных станов: Уч. пособие. - М.: Металлургия, 1974. - 152 с.

5. Ассер Я.И., Шапиро М.М., Шейман Э.Л. Настройка непрерывных проволочных и мелкосортных станов: Уч. пособие. - М.: Металлургия, 1966. - 112 с.

6. Фастовский Б.Г. Справочник прокатчика: Справочн. пособие. - М.: Металлургия, 1972. - 304 с.

7. Королев А.А. Конструкция и расчет машин и механизмов прокатных станов: Уч. пособие. - М.: Металлургия, 1969. - 464 с.

8. Королев А.А. Оборудование прокатных цехов: Уч. пособие. - М.: Металлургия, 1969. - 464 с.

9. Закон України ?Про охорону праці?. Верховна Рада України; Закон вiд 14.10.1992 № 2694-XII - К.: Основа, 1993.

10. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: Держстандарт, 1999.

11. ГОСТ 12.1.005-88. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно - гигиенические требования. ? М.: Изд-во стандартов, 1990. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 645 с.

12. СН № 2527-82. Санитарные правила для предприятий черной металлургии. - М.: Минздрав СССР, 1982. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания. - М.: Стройиздат, 1987. - 24 с.

13. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. Изменения 1989.

14. Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах. ?СН №3223-85. ? М. Минздрав СССР, 1986.

15. ГОСТ 12.1.005-88. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно - гигиенические требования. ? М.: Изд-во стандартов, 1990.

16. ГОСТ 12.1.007-76. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. ? М.: Изд-востандартов, 1977.

17. ГОСТ 12.1.038-82. Электробезопасность. Предельнодопустимые значения напряжений прикосновения и токов. Изменения 1988.

18. ДБН В.2.5-28-2006. Інженернеобладнаннябудинків і споруд. Природне і штучнеосвітлення. - К.: Мінбуд. України, 2006.

19. СНіП II - 4 - 79/85. Нормыпроектирования. Естественное и искусственное освещение. ? М.: Стройиздат, 1985.

20. СНіП 2.04.14-88. Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов. /Введенв действие 1 января 1990 г. /разработаны ВНИПИ ?ТеплопроектМинмонтажспецстроя СССР?, Госстрой России. ? М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1998.

21. ГОСТ 12.4.011-89. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация. ? М.: Изд-во стандартов, 2001.

22. СП 44.13330.2011. Административные и бытовые здания. ? М.: Стройиздат, 1989.

23. СНіП 2.09.02-85. Производственные здания. - М.: Госстрой СССР, 1991.

24. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования. - М.: Госстандарт, 1991.

25. ГОСТ 12.4.009-83. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание, 1984.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.