* за час спортивних змагань за підприємство.

Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на:

* організаційні;

* технічні;

* санітарно-гігієнічні;

* психофізіологічні;

* економічні;

* соціально-психологічні.

Організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;

технічні -- несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

санітарно-гігієнічні -- підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни;

психофізіологічні -- помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;

економічні -- неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.

соціально-психологічні -- нездоровий психологічний клімат в колективі.

Для запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, у тому числі:

*надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

*бере участь:

*у розробленні центральними: органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації:

*у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

*в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;

*у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

*перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань;

* веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від негласного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;

* бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

*вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;

*надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;

*виконує інші профілактичні роботи



5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Спочатку розробляються технічне завдання та технічні умови на створення лазерної установки (далі пристосування). Після розробки технічних умов та ескізного проекту пристосування виконується його загальна компоновка та видається технічне завдання для складання його технічної документації.

Проектується та складається робочий та технічний проект збірки пристосування. Для механічної частини пристосування виконуються робочі креслення деталей та збірні креслення. Замовляються стандартні елементи (гвинти, гайки, шайби і т.д.).

Після виготовлення деталей та отримання замовлених покупних виробів починається збірка пристосування.

Збирається необхідна інформація про характеристики елементів збірки для уточнення робочої документації по експлуатації пристосування. Технічне завдання на розробку робочої документації по експлуатації пристосування з урахуванням отриманої інформації про характеристику елементів збірки завершено. Паралельно з цим відбувається наладка пристосування та підготовка робочої документації.

По завершенню всіх згаданих вище робіт та подій проводяться контрольні випробування. Після успішних випробувань пристосування використовується для проведення досліджень.

5.1 Опис виконання плану НДР

Таблиця 5.1 Перелік робіт

Шифр робіт	Зміст робіт
0,1	Складання плану розробки технічного змісту та ескізного проекту лазерної установки
1,2	Загальна компоновка лазерної установки
1,5	Видача технічного завдання для складання робочої документації по експлуатації лазерної установки
2,3	Складання робочого та технічного проекту збірки лазерної установки
2,4	Проектування та розробка технології виготовлення нестандартних елементів
3,6	Проектування та розробка технології сборки лазерної установки
4,6	Перевірка та підгонка нестандартних елементів
5,6	Розробка робочої документації по експлуатації лазерної установки

Таблиця 5.2 Перелік подій

Шифр робіт	Зміст подій
0	Технічне завдання на проектування лазерної установки
1	Технічні умови та ескізний проект лазерної установки
2	Загальна компоновка лазерної установки
3	Проектування збірки лазерної установки
4	Виготовлення нестандартних елементів
5	Технічне завдання на розробку робочої документації по експлуатації лазерної установки з урахуванням отриманої інформації про характеристику елементів зборки

Таблиця 5.3 Визначення тривалості робіт

Шифр робіт	Тривалість роботи, дн.
0,1	10
1,2	10
1,5	3
2,3	25
2,4	17
3,6	15
4,6	15
5,6	15

Згідно прийнятих подій та тривалості робіт будується сітьовий графік (Рис 5.1).



Рисунок 5.1 - Сітьовий графік

Розрахунок параметрів сітьового графіка ведеться у наступній послідовності:

1. Розраховується довжини критичного шляху:

(5.1)

де I - початкова подія,

с - кінцева подія.

2.Розраховується ранній термін здійснення подій:

(5.2)

де L - шлях (сума тривалості послідовних робіт між подіями).

3. Розраховується пізній термін здійснення подій:

(5.3)

4. Визначається резерв часу:



(5.4)

5. Визначається ранній термін виконання роботи:

(5.5)

6. Визначається ранній термін завершення роботи:

(5.6)

де t_{i j} - тривалість даної роботи.

7. Визначається пізній термін завершення роботи:

(5.7)

8. Розраховується пізній термін виконання роботи:

(5.8)

9. Розраховується повний резерв часу між роботами:

(5.9)

10. Розраховується вільний резерв часу між роботами:

(5.10)

За формулою (5.1) визначається довжину критичного шляху:

L₁ = 0-1-5-6=10+3+15=28 (дн.)

L₂ = 0-1-2-3-6=10+10+25+15=60 (дн.)

L₃ = 0-1-2-4-6=10+10+17+15=52 (дн.)

Отже, L₂ = L_кр = 60 днів.

Згідно формул (5.2) - (5.10) ведеться розрахунок параметрів сітьового графіка. Результати якого заносяться до таблиці 5.4 і таблиці 5.5.

Таблиця 5.4 - Параметри подій сітьового графіка, дн.

Подія	Трі	Тпі	Rі
0	0	0	0
1	10	10	0
2	20	20	0
3	45	45	0
4	37	37	3
5	13	13	30
6	60	60	0

Таблиця 5.5 - Параметри робіт сітьового графіка, дн.

Подія	tрн ij	tрo ij	tпо ij	tпн ij	Rп ij	Rсв ij
0,1	0	10	10	0	0	0
1,2	10	20	20	10	0	0
1,5	10	13	13	10	0	0
2,3	20	45	45	20	0	0
2,4	20	37	37	20	0	0
3,6	45	60	60	45	0	0
4,6	37	60	60	37	0	0
5,6	45	60	60	45	0	0

Отже, розрахувавши параметри сітьового графіку, ми визначили довжину критичного шляху, резерви вільного та повного часу, а також ранній та пізній терміни роботи.



5.2 Розрахунок витрат на виконання НДР

Розрахунок фонду заробітної плати виконавців

Сумарна трудомісткість усього комплексу робіт (трудодні):

(5.11)

Т = 10+10+3+25+17+5+15+15+5+25+15+10 = 155 трудоднів

Приймаючи трудомісткість за 100%, приблизно розподіляємо поетапно:

- розробка технічного завдання - 5% (8 трудоднів);

- вибір напрямку дослідження - 35% (53 трудодні);

- теоретичні та експериментальні дослідження - 50% (78 трудоднів);

- узагальнення і оцінювання результатів дослідження - 10% (16 трудоднів).

Таблиця 5.6 - Норма робіт на людину

Найменування робіт	Посада виконавця	Кількість виконав.	Т, л/д
1	2	3	4
Складання плану розробки технічного змісту та ескізного проекту лазерної установки	Провідний науковий співробітник	1	10
Загальна компоновка лазерної установки	Інженер-дослідник	1	10
Видача технічного завдання для складання робочої документації по експлуатації лазерної установки	Провідний науковий співробітник	1	3
Складання робочого та технічного проекту збірки лазерної установки	Молодший науковий співробітник	1	25
Проектування та розробка технології виготовлення нестандартних елементів	Молодший науковий співробітник	1	17
Оформлення та розміщення замовлень на покупні елементи	Лаборант	1	5
Виготовлення та монтаж елементів збірки лазерної установки	Старший лаборант	1	15
Виготовлення нестандартних елементів лазерної установки	Молодший науковий співробітник	1	15
Виконання замовлень на покупні елементи	Молодший науковий співробітник	1	5
Інформація про характеристику елементів зборки для уточнення робочої документації по експлуатації лазерної установки	Старший лаборант	1
Збірка та наладка лазерної установки	Старший лаборант	1	25
Розробка робочої документації по експлуатації лазерної установки	Молодший науковий співробітник	1	15
Проведення контрольних випробувань лазерної установки та здача замовнику	Головний науковий співробітник	1	10
Разом:		13	155

Середньоденна заробітна плата:

(5.12)

де - місячний оклад;

21,2 - коефіцієнт при п'ятиденному робочому тижні.

Лаборант: = 1850 : 21,2 = 87 (грн);

Старший лаборант: = 2250 : 21,2 = 106 (грн);

Інженер - дослідник: = 2500 : 21,2 = 118 (грн);

Молодший науковий співробітник: = 1550 : 21,2 = 73 (грн);

Провідний науковий співробітник: = 2200 : 21,2 = 104 (грн);

Головний науковий співробітник: = 2850 : 21,2 = 134 (грн).

Плановий фонд заробітної плати (грн):

(5.13)

Лаборант: = 87 · 5 = 435 (грн);

Старший лаборант: = 106 · 40 = 4240 (грн);

Інженер - дослідник: = 118 · 10 = 1180 (грн);

Молодший науковий співробітник: = 73 · 77 = 5621 (грн);

Провідний науковий співробітник: = 104 · 13 = 1352 (грн);

Головний науковий співробітник: = 134 · 10 = 1340 (грн).

Підсумовуючи отримані результати,отримуємо загальний фонд заробітної плати.

(5.14)

Лаборант: = 2285 (грн);

Старший лаборант: = 6490 (грн);

Інженер - дослідник: = 3680 (грн);

Молодший науковий співробітник: = 7171 (грн);

Провідний науковий співробітник: = 3552 (грн);

Головний науковий співробітник: = 4190 (грн).

Таблиця 5.7 - Розрахунок фонду заробітної плати

Посада виконавця	,людиноднів	,грн	,грн	Усього за виконавцями, грн
Лаборант	5	1850	87	2285
Старший лаборант	40	2250	106	6490
Інженер-дослідник	10	2500	118	3680
Молодший науковий співробітник	77	1550	73	7171
Провідний науковий співробітник	13	2200	104	3552
Головний науковий співробітник	10	2850	134	4190
Разом:	155	13200	622	27368

Визначення відрахувань на соціальні потреби

Норматив відрахувань складає 37,68% від загального фонду заробітної плати (згідно із Законом України «Про відрахування на соціальні потреби»).

Лаборант - 861 грн;

Старший лаборант - 2445,5 грн ;

Інженер - дослідник - 1386,6 грн;

Молодший науковий співробітник - 2702 грн;

Провідний науковий співробітник - 1338,4 грн;

Головний науковий співробітник - 1578,8 грн.

Матеріали і комплектуючі вироби

Витрат на придбання матеріалів та комплектуючих не було.

Витрати на спецобладнення для проведення експериментів

Витрат неа проведення експериментів не було.

Вартість послуг сторонніх організацій

Витрат на послуги сторонніх організацій не було.

Витрати на відрядження

При розробці даного пристосування відряджень не було.

5.3 Визначення ефективності НДР

За основний показник ефективності і фундаментальності досліджень беремо науково-технічний ефект. Для пошукових і прикладних НДР використовуємо такі показники, як «економічний ефект» і «науково-технічний ефект». Науково-технічний ефект Е_нт пошукових і прикладних досліджень кількісно визначаємо узагальненим показником, який враховує рівень часткових показників новизни, перспективність та ступінь реалізованості наслідків НДР. Узагальнений показник визначаємо за допомогою оцінок виражених у балах:

Е_нт = К_н · Н (5.18)

де К_н - коефіцієнт вагомості новизни (0,4), перспективності (0,2), реалізованості наслідків НДР (0).

Н - новизна, перспективність та реалізованість, балів.



Таблиця 5.8 - Критерії узагальнених показників ефективності НДР

Показник НДР	Характеристика результатів
Новизна	Техніко-економічні показники нової технології вищі за світовий рівень
Перспективність	Технологія може бути впроваджена в машинобудуванні та металообробці
Реалізованість	Термін впровадження нової технології до трьох років

Розраховуємо показник науково-технічного ефекту Е_нт.

1. Оцінка новизни - 7 балів, перспективність - 4 бали, ступінь реалізованості - 7 балів.

2. Узагальнений показник

Е_нт = 7Ч0,4+4Ч0,2+7Ч0,4=6,4 (балів)

Висновок: науково технічний ефект належний



ВИСНОВОК

На першому етапі були розглянуті та проаналізовані види стільникових панелей та способи їх виготовлення, також було розглянуто деяке обладнання для їх виготовлення. Після аналізу було встановлено що доцільно перерозподілити послідовність деяких операцій по виготовленню стільникових наповнювачів для запобігання закупорювання отворів у стінках комірок.

Другим етапом був пошук рішення проблеми прошивання отворів у вже готових стільникових наповнювачах. Для цього були проведені експерименти з прошивання отворів різними способами, в результаті був запропонований пристрій на основі конструкції триподу для орієнтування робочого органу в потрібному положення над стільниковим наповнювачем.

В якості робочого органу було обрано лазерну установку. Так як вона не спричиняє механічної дії на стінки комірок стільникового наповнювача та є універсальним ріжучим інструментом для багатьох матеріалів.

Елементи та системи створені з композиційних матеріалів, володіють високою надійністю, несучою здатністю, довговічністю при мінімальній вазі, що є особливо актуальним для виробів авіації та космонавтики.

Конструкції стільникового типу широко використовуються в якості несучих елементів космічних апаратів (КА) і їхніх компонентів, а здатність стільників ефективно гасити шумовий фон обумовлює використання їх в авіації. Також окрім легкої конструкції та властивостей шумогасіння стільникові конструкції можуть виступати як термоізоляційні матеріали за рахунок малої площі «температурних містків» між «гарячою» та «холодною» сторонами.

В наш час стільникові конструкції все частіше починають використовуватися в повсякденному житті наприклад: в будівництві в якості шумопоглинаючого матеріалу, термоізолятора, світлопроникних стінових конструкцій; в меблевій промисловості - в якості наповнювача, це дозволяє знизити кількість використовуваної деревини, в транспортній промисловості - в якості несучих конструкцій для зниження матеріалоємності виготовлюваних виробів, що впливає на динамічні характеристики (як наслідок менші витрати палива у автомобілів і менші викиди відпрацьованих газів у атмосферу)

Так як стільникові конструкції ще продовжують поширюватися у виробництві товарів залишається актуальним поліпшення та спрощення їхнього виготовлення



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Берсудский В.Е., Крысин В.Н., Лесных С.И. Технология изготовления сотовых авиационных конструкций. -М. : Машиностроение, 1975

2. Кардашов Д.А. «Синтетические клеи»

3. Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. Вип 1(2): I-74 наук. Праць. О.: А. О. Бахва, 2013, - 344 с.

4. Процес і обладнання струминно-лазерного різання: Монографія. - Харків. - В-во «Точка», 2013. - 288 с. - іл..

5. Билик Ш. М. Макрогеометрия деталей машин. М., «Машиностроение», 1973. 344 с.

6. Борисов М. В., Павлов И. А., Постников В. М. Ускоренные испытания машин на износостойкость, как основа повышения их качества. М., Издательство стандартов, 1976. 352 с.

7. Бруевич Н. Г., Сергеев В. И. Основы нелинейной теории точности и надежности устройств. М., «Наука», 1976. 136 с.

8. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. М., «Наука», 1969. 576 с.

9. Гнеденко Б. В., Беляев Ю. К., Соловьев А. Д. Математические методы в теории надежности. М., «Наука», 1965. 524 с.

10. Гоулдстейн Дж. Растровая электронная микроскопия и рентгено-скопический анализ. - М.: Мир, 1995. - 432 с. - ил.

11. Дальский А. М. Технологическое обеспечение надежности высокоточных деталей машин. М., «Машиностроение», 1975. 224 с.

12. Коваленко В.С. Лазерная технология. - К.: Вища школа, - 1989. - 280 с.

13. Коваленко В.С., Романенко В.В., Олещук Л.М. Малоотходные процессы резки лучом лазера. - К.: Техника, 1987. - 112 с. - ил.

14. Кузнецов Ю.Н. и др. Компоновки станков с механизмами параллельной структуры. - Киев-Херсон: ПП «Вишемирский» - 2010. - 471 с.

15. Лыков, А.В. Теория тепло- и массопереноса / А.В.Лыков, Ю.А.Михайлов. - М. - Л.: Госэнергоиздат, 1963. - 535 с.

16. В.А. Крижанівський, Ю.М. Кузнєцов, І.А. Валявський, Р.А. Скляров. - Технологічне обладнання з паралельною кінематикою. - імекс ЛТД Кіровоград 2004р. - 449с.

17. Методы испытания, контроля и исследования машиностроительных материалов. Справочное пособие /под ред. Туманова А.Т. - М.: Машиностроение, 1973. - т.3. - 282 с.

18. Михайлов А.Н. Разработка технологий на основе функционально ориентированного похода. - Донецк, из-воДонНТУ, 2008. - 450 с. - ил.

19. Моделювання й оптимізація в машинобудуванні: Навч. посібник / В.В. Душинський, С.Г. Кравченко. - К.: НМК ВО, 1992. - 304 с. - Рос. мовою.

20. Струтинський В.Б., Веселовська Н.Р. Технологія моделювання динамічних процессів та систем. Монографія. - Вінниця: О.Власюк, 2007. - 466 с.

21. Черепанов Г.П. Механика разрушения композиционных материалов. -- М.: Наука, 1983. -- 296 с.

22. . Лекції з охорони праці. Навчальний посібник. О. К. Шуаібов - Ужгород, Ужгородський національний університет, фізичний факультет, -2006, - 94 с. - Укр. мовою.

23. Кочергин А. И. « Констуирование и расчет металорежущих станков и станочныхкомплексов. Курсовое проектирование: Учеб. Пособие для вузов. - Мн.: Выш. шк., 1991, - 382 с.: ил.

24. Парфенов В. А. П55 Лазерная микрообработка материалов: Учеб. пособие. СПб.: Изд-во СПбГЭТУ «ЛЭТИ», 2011. 59 с

25. http://rc-stroy.ru/news/91

26. http://www.8e.ru/print/10126.php

27. www.jobs.ua/pravo/social_security/lib-article-300/

28. http://leg.co.ua/knigi/pravila/pravila-ohoroni-praci-pid-chas-vikonannya-robit-na-visoti-3.html

29. http://buklib.net/books/31185/

Размещено на Allbest.ru