Організація виробництва горілки на ЛКЗ "PRIME"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

ЗВІТ

З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Харків 2016



ЗМІСТ

1. Історія ЛКЗ «PRIME»

2. Технологія виготовлення та виробництва горілки

3. ДСТУ на сировину і готову продукцію

4. Методи дослідження готової продукції

5. Схема виробництва горілки

6. Висновок

7. Список літератури



1. ІСТОРІЯ ЛКЗ «PRIME»

Перший камінь у фундамент заводу "PRIME" був закладений 13 вересня 2003 року. Завод був побудований "з нуля" і введено в експлуатацію за 3 роки. Урочисте відкриття заводу "PRIME" відбулося 28 жовтня 2006 року. Перший український музей горілки був відкритий на заводі "PRIME" 4 квітня 2008 року. Проект "Безкоштовні екскурсії по заводу "PRIME" стартував 28 жовтня 2006 року. За 4 роки завод відвідало 7 000 екскурсантів Лікеро-горілчаний завод "PRIME" - це новий, досконалий, "з нуля" побудований комплекс з виробництва алкогольних напоїв.

Це досконалість обумовлено вибором місця для будівництва заводу: екологічно чистий регіон, наявність артезіанських свердловин глибиною понад 750 м з унікальною до смаку водою, транспортні розв'язки.

На підприємстві реалізовані додаткові проекти: художньо оформлений ландшафт, екстер'єр будівель, інтер'єр приміщень. Фахівці, які проектували і будували завод, врахували все найкраще з досвіду українських, європейських і американських творців аналогічних підприємств. На підприємстві встановлено обладнання кращих світових компаній-виробників: лінії розливу "KHS" (Німеччина), купажні резервуари з харчової нержавіючої сталі "Astra" (Литва), фільтри "PALL" (Німеччина).

Багаторівнева водопідготовка, найтонша фільтрація продукту, контроль якості на всіх етапах виробничого процесу виступають запорукою створення якісних алкогольних напоїв. Високий рівень автоматизації дозволяє максимально зменшити, а в деяких ланках технологічного ланцюжка виключити участь людини у виробництві. Особливість продукції заводу - виключно висока якість сировини, що використовується у виробництві. Це: артезіанська вода, зерновий спирт класу "Люкс", тільки натуральні інгредієнти.

Підтвердженням високої якості продукції заводу є оцінки незалежних міжнародних експертів. Серед них - сертифікація за стандартом ISO 9001:2000 за «високий рівень підприємства», а також екологічна сертифікація ISO 14021:2000 та розпізнавальний знак "Зелений журавлик" - за екологічну чистоту продукції. На ЛГЗ "PRIME" виробляється широкий спектр відомих споживачеві торгових марок: ТМ "Prime", ТМ "Russian Shot", ТМ "Істинна", ТМ "Приватна колекція", ТМ "5 крапель". У листопаді 2007 року Міжнародний Академічний Рейтинг "Golden Fortune" визнав завод кращим і нагородив Золотою Стелою. В даний час здійснюється експорт у країни близького зарубіжжя: Латвію, Литву, Естонію, Вірменію, Росію, Казахстан, Азербайджан, Грузію, Молдову, Болгарію. З країн далекого зарубіжжя продукція представлена в США, Ізраїлі, Лівані, Туреччині, Польщі, Німеччині, Китаї, Перу, Кубі, Чехії. .

2. Технологія виготовлення та виробництва горілки

1 етап - підготовка води

Навіть сама чиста природна вода обов'язково повинна пройти декілька стадій спеціального очищення: відстоювання, аерацію, фільтрацію через кварцовий пісок. Для цього на сучасних підприємствах встановлені пісочні та вугільні колони, мембранні та картриджі фільтри. Вода проходить ультрафіолетову і молекулярну очистку. За допомогою спеціальної установки проводиться корекція сольового складу води. Вона повинна бути безбарвною, абсолютно прозорою, з мінімальним вмістом солей. Вода не кип'ятиться і не дистилюється. Саме тому, справжня російська горілка має неповторну особливою м'якістю, унікальним смаком і кришталевою чистотою.

2 етап - вибір та очищення спирту

Лікеро-горілчані заводи зазвичай використовують 3 різновиди ректифікованого етилового спирту: «Вищої очистки», «Екстра» та «Люкс». Багато виробників виготовляють горілку на спирті власного виробництва, використовуючи класичну «дідівську» технологію. Основною сировиною завжди служили зернові - житній солод і жито. З середини XIX століття стала використовуватися і пшениця. Можливо і додавання невеликої кількості ячменю, вівса, проса, кукурудзи, гречки, гороху. Деякі заводи закуповують спирт на спиртових заводах. Якість закуповуваного продукту, в цьому випадку, суворо контролюється спеціальними підрозділами.

3 етап - приготування водно-спиртової суміші

У виробництві така суміш називається сортуванням. Залежно від потрібного вмісту етилового спирту в горілці, готується сортування різної міцності. Вода зі спиртом подаються в закриті сортувальні чани і перемішуються мішалками. У процесі цієї стадії також вносяться і деякі інші інгредієнти, відповідно до рецептури напою.

4 етап - фільтрування сортівки

В якості фільтруючого матеріалу практично завжди застосовується кварцовий пісок. Процес відбувається під тиском стовпа рідини: сортівка самопливом надходить з напірного бака на фільтр. Бак розташований вище фільтрів. Зі збільшенням обсягу профільтрованої рідини, збільшується також і висота шару осаду на фільтруючому матеріалі. У міру зміни висоти цього шару, підвищується опір, і швидкість фільтрації зменшується. Тому фільтруюча поверхня повинна періодично очищатися від осаду.

5 етап - обробка активованим вугіллям

Це одна з найважливіших стадій, яка пов'язує шкідливі домішки - ефіри і альдегіди, і в процесі якої формуються органолептичні властивості горілки. Після цього горілку знову фільтрують, можливо, навіть кілька разів, щоб видалити найдрібніші частинки вугілля і отримати ідеально прозорий, кристально чистий продукт.

6 етап - «відпочинок»

Це заключна стадія перед розливом готового продукту. За стандартами асиміляція повинна тривати протягом 2 діб. Але багато експертів стверджують, що цього часу недостатньо. Тому, в деяких випадках, водно-спиртова суміш «відпочиває» близько 7 діб. Такий часовий проміжок дозволяє досягти максимальної взаємодії всіх компонентів напою. Фахівці впевнені, що саме в цей час водно-спиртова суміш перетворюється в злагоджену, м'яку горілку.

7 етап - розлив готової продукції

Розливають готову горілку на автоматизованих лініях. На етапі розливу всі пляшки піддаються контролю. Кожна пляшка перед наливом обполіскується горілкою. Це процес дає можливість зберегти потрібну міцність напою і очищає пляшку зсередини. Наступний крок - готовий продукт розливається в пляшки і закупорюють ковпаком.[1]

3. ДСТУ НА СИРОВИНУ І ГОТОВУ ПРОДУКЦІЮ

· ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості;

· ДСТУ 4165-2003 Горілки і горілки особливі. Правила приймання та методи випробувань;

· ДСТУ 4256:2003 Горілки і горілки особливі. Технічні умови;

· ДСТУ 7397:2013 Горілки, горілки особливі, напої лікеро-горілчані. Метод визначення прогнозованої стійкості під час зберігання;

· ДСТУ 4979:2008 Горілки. горілки особливі. Напої лікеро-горілчані. Аналіз органолептичний. Метод визначання інтенсивності смаку;

· ДСТУ 5067:2008 Горілки, горілки особливі, напої лікеро-горілчані. Аналіз органолептичний. Метод визначення інтенсивності аромату;

· ДСТУ 4978:2008

Горілки. Горілки особливі. Напої лікеро-горілчані. Аналіз органолептичний. Келихи для дегустації;

· ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови».



4. Методи дослідження якості готової продукції

Схема контролю якості горілок

Місце відбору проб	Періодичність	Кількість проби	Показник якості горілки	Метод аналізу
Доводний чан	При передачі на розлив щоденно середню пробу всіх одноіменних чанів	Середня проба 1 дм3	Міцність, органолептичні показники, вміст домішок спирту: альдегідів, сивушного масла, складних ефірів, метилового спирту, лужність	Ареометрично, органолептично. З типовими розчинами або фотоколориметри но
Лінія розливу	Від кожної партії	По 2пл. 0,5 дм3	Міцність, органолептичні показники, повнота наливу, сухий залишок	Ареометрично, органолептично, об'ємний, ваговий
Відпускне віділення	При визначенні залишків	По 2 пл. від партії	Міцність, повнота наливу	Ареометрично, об'ємний
Збірник виправного браку	При передачі на приготування сортировки	0,5 дм3	Міцність, органолептичні показники	Ареометрично, органолептично

горілка продукція контроль якість

Органолептичні.

1. Визначення повноти наливу

Суть методу полягає у визначенні обсягу горілки у пляшках.

Горілку з пляшки обережно переливають по стінці в чисту, попередньо споліснуту досліджуваною горілкою мірну колбу з градуйованою горловиною. Після спорожнення і витримки пляшки над воронкою мірної колби протягом півхвилини перевіряють обсяг злитої горілки.

Недолив кількісно визначають внесенням додаткової кількості горілки в мірну колбу до мітки піпеткою з ціною поділки 0,1 см 3.

Перелив кількісно визначають: шляхом відбору надлишкової кількості горілки з мірної колби до мітки піпеткою з ціною поділки 0,1 см 3.

При перевірці повноти наливу рівень нижнього меніска горілки повинен збігатися з міткою на колбі.

2. Визначення кольору і прозорості

Метод полягає на візуальному порівнянні досліджуваної горілки і дистильованої води в прохідному світлі.

У дві однакові за висотою та діаметром пробірки для визначення кольору та прозорості наливають по 10 см 3: в одну - випробуваної горілки, в іншу - дистильованої води. Стовпи рідини в пробірці, в світлі, що (у штативі-камері) повинні мати однаковий колір і прозорість.

3. Визначення смаку та аромату

Суть методу полягає в органолептичної оцінки смаку і аромату.

Близько 50 см 3 випробуваної горілки наливають у дегустаційний келих і негайно ж після попереднього перемішування обертанням відчувають виріб на смак і аромат.

При наявності еталонів рекомендується проводити порівняльну дегустацію горілок.

Одночасно допускається дегустування не більше п'яти зразків горілки, причому дотримується така послідовність, при якій зразки завідомо кращої якості випробовуються спочатку.

Органолептичну оцінку горілки проводять у світлому, добре провітрюваному приміщенні, повітря якого не містить сторонніх запахів.

Фізико-хімічні

1. Визначення міцності горілок

Метод визначення дійсної міцності заснований на вимірюванні міцності водно-спиртового розчину, отриманого після попередньої перегонки горілки; видимою - без попередньої перегонки.

Горілку наливають до мітки в мірну колбу місткістю 250-500 см 3 при температурі 20 ° С, потім переносять з мірної колби в перегінну. Мірну колбу ополіскують два-три рази дистильованою водою по 20-25 см 3 і зливають її в перегінну колбу. З 250-500 см 3 горілки, що зазнала перегонці в колбі з 8-кульковим холодильником, збирають 2 / 3 відгону, який доводять до початкового об'єму (250-500 см 3)дистильованою водою при тій же температурі. Після ретельного перемішування концентрацію отриманого водно-спиртового розчину вимірюють ареометром для спирту типу БС-1 або БС-2 або металевим спиртомера із застосуванням термометра з ціною поділки 0,1 або 0,5 ° С.

Міцність горілки визначають без попередньої перегонки з урахуванням поправки на щільний залишок.

2. Визначення лужності

Метод заснований на кількості соляної кислоти з (НС1) = 0,1 моль / дм 3, що пішла на титрування 100 см 3 горілки.

У конічну колбу місткістю 250 см 3 відмірюють 100 см 3 випробуваної горілки і титрують її в присутності двох крапель розчину метилового червоного соляною кислотою с (НС1) = 0,1 моль / дм 3 до переходу жовтого відтінку забарвлення в рожевий.

3.Метод фракційної відгонки

Метод заснований на послідовній відгонці з горілки фракцій з різною температурою кипіння.

100 см 3 горілки послідовно відганяють при різних температурних відрізках. За кількісним співвідношенням відігнаних спирту та води з відігнаний фракціями побічних речовин судять про якість горілки.

Температура кипіння метилового спирту - 64,7 ° С, етилового - 78,3 ° С, води - 100 ° С, вищих спиртів, що входять до складу сивушних масел - від 97,2 ° С до 176,3 ° С.

При більш детальному визначенні якості горілки застосовуються також такі методи:

1. Визначення масової концентрації альдегідів; метод заснований на колориметричному визначенні альдегідів шляхом порівняння забарвлення розчинів, отриманих після реакції з фуксінсерністим реактивом I, випробуваної горілки або її відгону з типовим розчином альдегіду, з доведенням міцності горілки або її відгону до 40%.

2. Визначення масової концентрації сивушного масла; метод заснований на колориметричному визначенні сивушного масла шляхом порівняння забарвлень розчинів, отриманих після реакції з саліциловим альдегідом випробуваної горілки або її відгону, і відповідного типового розчину вищих спиртів, з доведенням міцності горілки або її відгону до 40%.

3. Визначення масової концентрації складних ефірів; метод заснований на визначенні складних ефірів шляхом омилення їх лугом після попередньої нейтралізації які у горілці кислот.

4. Визначення об'ємної частки метилового спирту; метод заснований на колориметричному визначенні метилового спирту шляхом порівняння забарвлень розчинів, отриманих після реакції з фуксінсерністим реактивом випробуваної горілки, або її відгону та відповідного типового.

5. Методи визначення альдегідів, сивушного масла, метилового спирту і складних ефірів у горілках засновані на колориметричному вимірі інтенсивності забарвлень, що утворюються в результаті реакції вказаних домішок зі специфічними реактивами. За інтенсивністю забарвлень судять про масову концентрації домішок.

Методи застосовуються при контролі якості продукції, а також при виникненні розбіжностей в оцінці якості.[2]



5. СХЕМА ВИРОБНИЦТВА ГОРІЛКИ

Рис. 1. Апаратурно-технологічна схема напівбезперервного виробництва горілки: 1 -- солерастворитель; 2 -- іонообмінний реактор; 3 -- мірник зм'якшеної води; 4, 5 -- мірники спирту; -- змішувач; 7 -- насос; 8 -- напірний резервуар для водно-спиртової суміші; 9 -- однопотоковий пісочний фільтр для попередньої фільтрації; 10 -- реактор-адсорбер; 11 -- однопотоковий фільтр для остаточної фільтрації; 12 -- манометр; 13 -- збірник готової продукції; 14 -- теплообмінник; 15 -- пастка-адсорбер; Б -- кухонна сіль; В --вода; Г --горілка; Е -- повітря; К -- каналізація; Я--поправний горілчаний брак для повторного використання; О -- конденсат спиртових парів (спиртові отгоны); П --пар; Р -- додаткова сировина; С -- спирт.



ВИСНОВОК

ТОВ "Прайм лікеро-горілчаний завод" - найбільший і найпотужніший лікеро-горілчаний завод України і Європи. Prime в перекладі з англійської означає "кращий", "перший", "преміальний". Назва повністю відображає сутність підприємства - його технологічність, потужність, інноваційність.

Завод названий Prime, тому що на підприємстві зібрано найкраще обладнання світових виробників; тут працюють найкращі фахівці з усієї України; артезіанська вода яка використовується у виробництві, володіє унікальними характеристиками і цілющими властивостями; у виробництві використовуються тільки кращі зернові спирти; інгредієнти для приготування ароматних спиртів і настоїв - тільки натуральні; на базі заводу створено низку проектів, які носять просвітницький характер.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ДЕРЖХАРЧПРОМ УКРАЇНИ КОНЦЕРН «УКРСПИРТ» Технологічний регламент на виробництво горілок і лікеро - горілчаних напоїв, Київ 1996.

2. Інструкція по хіміко-технологічному контролю лікеро-горілчаного виробництва, Київ 1999.

Размещено на Allbest.ru