Принципи оптимального технологічного процесу

Технологія як сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини чи матеріалу, які використовуються у процесі виробництва для одержання готової продукції. Вимоги до методичних підходів формування методичної програми.

Рубрика Производство и технологии
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2012
Размер файла 407,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Херсонська філія

Кафедра економіки та менеджменту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Системи технологій»

Варіант 12

ВИКОНАЛА: студента ІV курсу, 422 групи

заочної форми навчання

Куришко Дмитро Вікторович

ПЕРЕВІРИВ: к.е.н. доцент Хорунжий І. В.

ХЕРСОН - 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Вкажіть предмет вивчення і задачі теоретичної технології.

2. В чому полягає сутність принципу ресурсо- та енергозбереження в технології?

3. Вкажіть вимоги до методичних підходів формування методичної програми.

Висновки

Задачі

Список використаних джерел

Вступ

Найбільш економічний (оптимальний) технологічний процес повинен проходити з найбільш можливою швидкістю на всіх етапах при максимальному використанні сировини, мінімальних витратах енергії та при високому виході кінцевого продукту з одиниці об'єму або робочої площі устаткування. У промисловості через велику вартість та обмежені терміни зберігання сировини суттєвим є принцип найкращого її використання.

Основоположним для збільшення швидкості перетворень є принцип збільшення різниці потенціалів. Необхідно також враховувати опір системи перетворенню сировини у готові продукти. Зменшення опору сприяє найкращому використанню енергії та устаткування.

Принцип оптимального варіанта полягає в усуненні суперечностей, які виникають при застосуванні перших чотирьох принципів, а також у забезпеченні безперервності, зручності обслуговування, можливості керування тощо. Кількісні оптимальні рішення можна одержати складанням відповідних математичних моделей, які дозволяють використати один із можливих методів оптимізації складних систем з наступним розрахунком на ЕОМ

1. Вкажіть предмет вивчення і задачі теоретичної технології

Складовою суспільства є технологія яка забезпечує його споживчими цінностями, які формує і узагальнює політика, тобто владні структури. Провідником і регулятором переміщень матеріальних і духовних цінностей в умовах глибокого поділу праці є економіка, яка відіграє виключну роль у розвитку продуктивних сил суспільства. У зв'язку 3 цим технологія тісно пов'язана з природознавством, технікою, економікою та управлінням. Техніка і технологія у розвитку суспільства відіграють суттєву роль, оскільки зміни в технології позначаються на продуктивності праці, що зрештою впливає й на виробничі відносини. Тобто рівень розвитку технології забезпечує певний рівень життєзабезпечення населення (економіка) і рівень взаємовідносин населення з владою (політика). Розвиток економіки має змінний характер, тобто відповідає життєвому циклу біологічних систем (зародження, розвиток, зрілість, смерть).

Технологію розглядають як сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату, які використовуються у процесі виробництва для одержання готової продукції. Поняття або термін «технологія» з'явилися наприкінці 18 - початку 19 століття. До цього часу замість терміна "технологія" вживали терміни "ремесло", "діло", "мистецтво" тощо. До появи терміна "техніка" в Росії (до 1862 року) вживали термін " знаряддя" як належність його до виробництва. Технікою стали називати в основному матеріальні носії праці, і цей термін став самостійним.

Таким чином, в сучасному розуміння технологія почала розглядатися як майстерність і наукова дисципліна в середині 19 століття. Цьому значно сприяла поява ряду наукових та технічних винаходів: удосконалення парового двигуна, винахід двигуна внутрішнього згоряння, дизельного двигуна, широкої серії електродвигунів, холодильників, парових та газових турбін тощо, що справило значний вплив на розвиток технології. Також важливим було впровадження наукової системи організації праці, або науково обґрунтованої системи управління виробництвом, родоначальником якої став американський інженер Ф. Тейлор.

Будь-яка технологія розглядається як цілеспрямована діяльність або як сама праця, предмет праці, засоби праці, які економісти називають засобами виробництва. Поєднання праці з предметом і засобами праці складає зміст будь-якого технологічного процесу.

Людство, або цивілізація, було сформовано не владними структурами, а тими, хто створив колесо, сокиру, плуг, двигун, хто знайшов злаки, слідкував за зірками, відкрив залізо, радіохвилі, тощо. Владні структури в залежності від їх відповідності потребам суспільства або сприяли розвитку цивілізації або заважали йому.

Технологія є складовою цивілізації, тобто такого історично конкретного стану суспільства, що характеризується не тільки духовною культурою, а й матеріальною - засобами праці і технологією.

Якщо розглядати суспільство системно, то можна визначити його як ієрархічну систему, що складається із складових нижчого рівня.

Як відомо, під системою розуміють певну множину елементів заданої природи, що мають певну цілісність. За природою розрізняють матеріальні та абстрактні системи. До матеріальних систем відносять системи неорганічної природи, фізичні, хімічні, геологічні та живі системи - організми, популяції, екосистеми. Особливі класи систем становлять родина, організація. До соціально-економічних систем суспільства належать регіони, держава. Абстрактними системами вважають гіпотези, теорії, наукові знання, мовні системи, логічні системи тощо.

За походженням системи поділяють на природні, штучні та змішані. Природні системи виникають внаслідок природних процесів, штучні - створені людиною. 3 точки зору технології будь-яке підприємство є штучною системою, створеною людиною як засіб для досягнення певної мети або надання певних послуг, виготовлення певного товару із заданими властивостями.

Підприємство - складна система, що складається із елементів або підсистем і є системою, до якої входять техніка та індивідууми і колективи, пов'язані з роботою цієї системи.

Соціальна система - складно організована упорядкована цілісність, що об'єднує окремі індивідууми і соціальні спільноти, пов'язані різноманітними зв'язками і взаємовідносинами.

Економічні системи - це сфери функціонування продуктивних сил і виробничих відносин. Закон товарного виробництва, або закон вартості, є регулятором суспільного виробництва та розподілу суспільних ресурсів. Згідно із законом вартості індивідуальні витрати на виробництво будь-якого товару дорівнюють суспільно необхідним, а при розширенні виробництва досягається прибуток. Згідно із тим же самим законом виробник не може і не має права вибирати: виробляти чи не виробляти товари, знижувати чи не знижувати витрати на виробництво, впроваджувати чи не впроваджувати нову техніку і технологію, поводитись на ринку активно або пасивно. Він повинен виробляти, знижувати витрати, впроваджувати нову техніку і технологію, активізувати свою діяльність на ринку.

Таким чином закони економіки змушують розвивати та удосконалювати техніку і технологію, яка є складовою економіки або економічної системи.

Поняття "система" походить від грецького поняття "складене" і тлумачиться як група різноманітних предметів, створених штучно чи природно таким чином, що вони утворюють єдине ціле, діють узгоджено і підкоряються певним формам управління (керування).

Технічна система визначається як об'єкт, складений із матеріальних тіл (споруд, машин), або як процес і складається з дій (операцій), пов'язаних у систему, яка визначає мету функціонування. Основними властивостями системи є цілісність, структурність, множинність опису.

Технологію можна розглядати і як сукупність або систему дій чи процесів, призначених для зміни або утворення нових властивостей (характеристик) будь-якого об'єкта (подрібнення, гранулювання, нагрівання, тощо). Ці дії здійснюються машинами і апаратами. Машина, на відміну від апарата, призначена для перетворення енергії в корисну роботу за допомогою робочих органів.

Якщо будь-яка технічна система удосконалюється досить швидко внаслідок якого-небудь зрушення (відкриття, винахід), то економічні і соціальні системи дуже інерційні, тобто технічні удосконалення впливають на соціальний стан із значним запізненням.

Розвитком технологій можна вважати безперервний процес удосконалення машин, механізмів, приладів, пристроїв у різних галузях промисловості, які спрямовані на полегшення умов праці, підвищення продуктивності, зручності, комфорту тощо, але вони докорінно змінюють майже всі технологічні процеси і впливають на підвищення продуктивності в усіх галузях світового господарства та на виробництво нових товарів та послуг. У давні часи це були винаходи видобування вогню, колеса, водяного млина, а потім парового двигуна, двигуна внутрішнього згоряння, холодильних установок, електричних генераторів, виробництво штучного каучуку тощо. Значний вплив на техніку і технологію виробництва справило удосконалення технології чавуну і сталі. Наприклад, виробництво сталі в Росії з 1870 року по 1900 рік збільшилось у 50 разів. Зрушення в технології дали себе знати при винайденні пороху, фотографії, телеграфу, телефону, залізниці тощо.

У 20 столітті революційні зрушення відбулись з появою крупних електростанцій, автомобілів, виробництва пластичних мас, обчислювальних машин тощо. Запропонована Г. Фордом технологія виробництва автомобілів на конвеєрі була перенесена в інші галузі промисловості.

Можна назвати революційні зрушення і в інших галузях промисловості, які призвели до їх корінного удосконалення. Показовими прикладами в цьому відношенні є застосування дифузійного апарата інженера Роберта у цукровій промисловості, способу безперервного розливу сталі.

Кожна галузь промисловості в Україні, як і в усьому світі, пов'язана з більшістю інших галузей матеріальними та іншими зв'язками. Наприклад, кожна галузь харчової промисловості має безпосередній зв'язок з виробниками сільськогосподарської продукції - зерна, фруктів, овочів, м'яса, молока тощо. Але поряд з цим харчова промисловість одержує цілий ряд допоміжних матеріалів - тару, синтетичні плівки, полімерні матеріали, луги, кислоти, солі, папір, а також відповідне технологічне устаткування.

Зараз не можна уявити виробництво літака, автомобіля або іншої машини без наявності виробів як машинобудівного профілю (окремі матеріалі, деталі, вузли), так і виробів інших галузей промисловості. Якщо розглядати техніку і технологію у світовому масштабі, то зараз неможливо налагодити крупно-масштабне високоприбуткове виробництво без надійних міжнародних зв'язків.

Підсумовуючи викладене, можна сказати, що технологія як самостійна галузь знання в сьогоднішньому розумінні виникла завдяки широкому машинному виробництву. Умовно технологію поділяють на механічну і хімічну, хоча в сучасній промисловості важко провести чітку межу між цими двома видами технології. Механічна технологія розглядає процеси, пов'язані із зміною фізичних властивостей та форми перероблюваних матеріалів, a хімічна - процеси, пов'язані з хімічними перетвореннями. Умовність такого поділу пов'язана з тим, що при всіх хімічних перетвореннях мають місце фізичні зміни, а зміна фізичних властивостей майже завжди пов'язана з хімічними, а деяких випадках - і з біохімічними перетвореннями.

Технологію у найбільш узагальненому вигляді розглядають як хімічну, яка дуже розгалужена і поділяється на технологію органічних і неорганічних речовин. Однією із стародавніх гілок технології органічних речовин є харчова. Харчова технологія була однією з перших технологій, а млин був першим харчовим підприємством. Однією з особливостей харчової технології є переробка сировини рослинного і тваринного походження. У зв'язку з цим помітну роль у харчовій промисловості відіграють біохімічні процеси.

2. В чому полягає сутність принципу ресурсо та енергозбереження в технології?

Вартість сировини, тобто речовини, з якої виробляють готову продукцію, складає значну частину вартості виробництва. У зв'язку з цим для всіх без винятку виробництв максимальне використання сировини є одним із основних засобів зниження питомих витрат на виготовлення продукції.

Основними показниками якості сировини вважають наявність або концентрацію в ній корисної речовини. Наприклад, у цукровому буряків міститься (16...24)% цукру. Вихід м'яса становить близько 50% від живої ваги тварини, тощо.

Крім основної сировини використовують допоміжну, яка полегшує вилучення цільового продукту: розчинники при екстрагуванні, поглиначі при адсорбції бажаних або шкідливих (небажаних) речовин.

Наприклад, для вилучення олії з рослинної сировини на кожну тонну сировини витрачають 8 кг бензину. Дуже важливою допоміжною сировиною є вода, оскільки в більшості виробництв без її використання взагалі неможливе виготовлення продукції. He меншу роль як робочий агент відіграє повітря.

Комплексне використання сировини полягає у переробці всіх її складових частин без відходів. Воно частково розв'язує питання екологічності виробництва, бо при цьому не потрібні витрати на будівництво очисних споруд.

Вважають, що кожні 11 років потреба у сировині у світі подвоюється. А вартість сировини становить (60...70)% собівартості продукту. I хоч поки що підприємства забезпечуються всіма видами сировини, нестача деяких з них стає відчутною, і виникає проблема матеріальних ресурсів. Є декілька способів їх розв'язання:

- використання доступної сировини;

- використання концентрованої сировини (з великим вмістом корисних компонентів). Концентрують таку сировину на збагачувальних фабриках, в результаті цього стають дешевшими транспортування і переробка сировини, забезпечується швидке протікання хімічних реакцій та більший вихід продукту;

- заміна харчової сировини нехарчовою. Так, замість жиру для добування миючих засобів використовують парафін нафти, етиловий спирт добувають не з картоплі, пшениці і жиру, а з етилену, тощо. Для добування 1000 т натурального каучуку необхідна праця 15 500 робітників, а для такої ж кількості синтетичного тільки 15 робітників. Як бачимо, цей напрям пов'язаний із зменшенням матеріальних та трудових витрат.

Зараз ці концепції переглядаються, оскільки природне паливо (газ, нафта) стає дуже дорогим. При складанні матеріального балансу враховують усі корисні речовини в сировині та їх теоретично можливий вихід на всіх технологічних операціях (основні, допоміжні, інертні). Складання балансу або продуктового розрахунку є важливим та першим етапом як аналізу, так і синтезу технологічної схеми виробництва.

На відміну від матеріального балансу, який складають для дослідження та розрахунку одиничних процесів, продуктовий розрахунок більш близький до дійсних умов протікання процесу, оскільки враховує втрати на всіх етапах технологічного процесу.

Продуктові розрахунки враховують усі можливі відхилення від теоретичного виходу основного продукту, які виникають за термодинамічними (стан рівноваги зворотного ходу реакцій не дозволяє доводити основні перетворення до кінця), кінетичними (теоретична можливість перетворення не досягається через низькі швидкості реакцій) та іншими причинами, обумовленими самим механізмом процесу (наприклад, побічні реакції зменшують вихід основного продукту). За основу матеріального балансу беруть одиницю маси продукту або кількість продукту, який одержують протягом певного періоду (година, доба, рік).

Основні або головні показники якості сільськогосподарської сировини пов'язані з можливостями вилучення певних компонентів (цукру, олії, крохмалю тощо), тому високий вміст потрібного компонента, мінімальна кількість домішок, відсутність пошкоджень, які ведуть до втрат при зберіганні сировини та до погіршення якості продукції, є важливими показниками якості сировини. Якість руд визначається вмістом основного компонента (заліза, міді, урану тощо).

Завищені витрати сировини призводять до зниження потужності технологічних ліній по виходу готового продукту. Для тих галузей промисловості, в яких потужність визначається кількістю переробленої сировини за одиницю часу, від якості сировини залежить кількість виробленої продукції та міра використання устаткування. Завищені витрати сировини призводять до збільшення витрат палива, електроенергії, води на одиницю продукції, тобто призводять до збільшення собівартості продукції.

При виробництві продуктів з особливими вимогами до смаку та аромату (вина, соки тощо) уважно ставляться до підбору сортів з відповідним складом органічних кислот, цукру та інших компонентів, які забезпечують передбачені стандартами показники якості готового продукту. Особливе значення має вибір таких видів сировини, які мають більші періоди зберігання, оскільки при підвищенні припустимих періодів зберігання якісні показники готового продукту знижуються, а вихід його зменшується.

Для вироблення деяких видів продукції спеціально підбирають та вирощують сорти городини та садовини певної форми з незначною глибиною залягання очок, з оптимальною товщиною шкірки тощо. У таких виробництвах якість сировини визначає рівень механізації та автоматизації процесів очищення. У консервній галузі механізація процесів (очищення) можлива при правильній формі та стандартних розмірах городини та садовини. При неправильній формі та різних порушеннях (вадах) використовується ручне доочищення, яке значно знижує ефективність, призводить до перевитрат сировини та підвищення собівартості продукції.

Особливі вимоги до якості сировини ставляться при виробництві дієтичних продуктів та продуктів дитячого харчування, які пов'язані з суворими обмеженнями щодо використання добрив і отрутохімікатів при вирощуванні та рільничій обробці землі.

3. Вкажіть вимоги до методичних підходів формування методичної програми

технологія метод обробка сировина

В широкому смислі під технологією розуміється наука про закони виробництва матеріальних благ, закладаючи в неї три основні закони: ідеологію, тобто принципи виробництва; знаряддя праці, тобто верстати, машини, агрегати; кадри, що володіють професійними навичками. Ці складові називають відповідно інформаційною, інструментальною і соціальною. Для конкретного виробництва технологію розуміють як сукупність методів і прийомів, що визначають послідовність дій для реалізації виробничого процесу. Рівень технологій пов'язаний з науково-технічним прогресом суспільства і впливає на соціальну структуру, культуру і ідеологію. Для будь-якої технології можуть бути виділені мета, предмет і засоби. Метою технології в промисловому виробництв і є підвищення якості продукції, скорочення терміну її виготовлення і зниження собівартості.

Методологія будь-якої технології поєднує в собі: декомпозицію виробничого процесу на окремі взаємопов'язані і залежні складові (стадії, етапи, фази, операції); реалізацію певної послідовності виконання операцій , фаз етапів і стадій виробничого процесу відповідно меті технології; технологічну документацію, що формалізує виконання всіх складових. Виробництво інформації спрямовано на доцільне використання інформаційних ресурсів і постачання ними всіх елементів організаційної структури і реалізація шляхом створення інформаційної системи.

Інформаційні ресурси є основною «сировиною» для системи управління будь-якої організаційної структури, кінцевим продуктом є прийняття рішення. Прийняття рішення в більшості випадків здійснюється в умовах браку інформації , тому ступінь використання інформаційних ресурсів багато в чому визначає ефективність роботи організації. В своєму становленні будь-яка галузь, в тому числі і інформаційна, проходила стадії ручного ремісницького виробництва до виробництва, що ґрунтується на високих технологіях. В розвитку технологій виділяють два принципово різних етапи: один характеризується безперервним удосконаленням базисної технології і досягненням верхнього граничного рівня, коли подальше покращення є невиправданим через більші економічні вливання; інший відрізняється відмовою від існуючої технології і переходом о принципово нової, що розвивається за законами першого етапу. Таким чином, інформаційну технологію можна визначити, як сукупність методів і способів отримання, обробки, представлення інформації, що спрямовані на зміну її стану, властивостей, форм, складу і здійснюваних в інтересах користувача.

Можна виділити три рівні розгляду інформаційних технологій: перший рівень - теоретичний. Основне завдання - створення комплексу взаємопов'язаних моделей інформаційних процесів, що можуть поєднуватися параметрично і критеріально - дослідницький. Основне завдання - розробка методів, що дозволяють автоматизовано конструювати оптимальні інформаційні технології; третій рівень - прикладний, що доцільно поділити на дві страти: інструментальну і предметну.

Інструментальна страта (аналог - обладнання, верстати, інструмент) визначає шляхи і засоби реалізації інформаційних технологій, які можна поділити на методичні, інформаційні, математичні, алгоритмічні, технічні і програмні. Предметна страта пов'язані зі специфікою конкретної предметної галузі і знаходить відображення в спеціалізованих інформаційних технологіях, наприклад, організаційне управління, управління технологічними процесами, автоматизоване проектування, навчання тощо.

Інформаційна технологія призначена для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів. Результат застосування інформаційної технології уособлюється в так званих інформаційних продуктах. Інформаційний продукт - це задокументована інформація, що підготована відповідно з потребами користувачів і представленої у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.

Інформаційні технології забезпечують перехід від рутинних до промислових методів роботи з інформацією в різних сферах людської діяльності, забезпечуючи її раціональне і ефективне використання. В сучасних умовах інформаційні технології реалізуються з використанням засобів комп'ютерної і оргтехніки. Тому, в сучасному розумінні під інформаційними технологіями мають на увазі сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, що об'єднані в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, зберігання, обробку, виведення і розповсюдження інформації. Дане визначення відображає використання в інформаційних технологіях принципів сучасних автоматизованих систем. З урахуванням їх застосування, інформаційна технологія може називатися автоматизованою інформаційною технологією (АІТ).

З цього виходить, що інформаційна технологія - це системно-організована послідовність операцій, що виконуються над інформацією з використанням засобів в методів автоматизації. При цьому під операціями розуміються елементарні дії над інформацією, які можуть бути об'єднані в типові технологічні операції (дії) інформаційної технології: збір і реєстрація інформації; передача інформації; введення інформації; обробка інформації; виведення інформації; зберігання інформації; накопичення інформації; пошук інформації; аналіз інформації.

Така класифікація надає можливість отримати розширене визначення інформаційної технології.

Під інформаційної технологією розуміється цілісна технічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передачу, зберігання і відображення інформаційного продукту (даних, ідей, знань) з найменшими витратами і у відповідності з закономірностями того чи іншого соціального середовища, де вона розвивається.

Висновки

З цього робимо висновок, що основна особливість технології, а також і головний бар'єр до їх впровадження - посередницький характер.

Таким чином, оцінка ефективності технологій пов'язана зі значними складностями. Про це свідчать дані опитування, що проводилося Gallup. Так, в 46% досліджуваних компаній у співробітників немає досвіду і знань, щоб оцінити технології з економічної точки зору, в 82% - мають ускладнення з оцінкою віддачі, і тільки 26% відслідковують ефективність технологічних-проектів.

За даними Forrester Research, менш ніж 30% компаній у світі володіють методами вимірювання ефективності технологічних-проектів, менш ніж 5% технологічних-проектів проводяться з визначенням ефективності, і менш 5% вимірюють вигоди або збитки після закінчення проекту.

ЗАДАЧІ

Завдання 1

Визначити економічний ефект переводу термообробки сировини з використання електроенергії на природний газ, якщо вартість

1 кВт год - 0,25 грн.,

1 газу - 0,35 грн.,

Умова.

Електрична піч термічного цеху підприємства споживає 60000 кВт електроенергії на рік. Включно на нагрів сировини у печі витрачається 80 % електроенергії. Планується перевести термообробку на природний газ. Еквівалент переводу умовного палива (у.п.) у природний газ дорівнює 1,14. ККД газової печі -30 %.

Рішення :

Спочатку визначаємо кількість електроенергії яка витрачається включно на нагрів сировини в печі:

60000 · 0,8 = 48000 кВт год.

Переведемо отримані витрати струму у еквівалентну кількість умовного палива:

48000 · 0,123 = 5904 кг у.п.

Враховуючи ККД газової печі потреба у умовному паливі складе:

кг у.п.

В такому разі витрати природного газу на термообробку становитиме:

19680 · 1,14 = 22435,2 .

Для визначення ефекту переводу термообробки сировини на природний газ необхідно порівняти вартість між ними.

Вартість електроенергії становить 60000 · 0,25 =15000 грн.,

Вартість газу дорівнює 22435,2· 0,35 = 7852,32 грн., різниця між ними становить 15000 - 7852,32 = 7147,68 грн..

З цього ми робимо висновок, при переведені термообробки на природний газ підприємство має економічний ефект на суму 7147,68 грн..

Завдання № 2

Визначити економію електроенергії при зміні існуючого способу обробки на новий при використанні колишнього агрегату, якщо при цьому машинний час скоротився секунд до секунд. Втрати холостого ходу агрегату кВт.

Яка економія електроенергії буде досягнута при переносі обробки сировини на інший агрегат, якщо потужність втрат холостого ходу складе кВт, а секунд.

Рішення:

Економія електроенергії при зміні способу обробки сировини на верстаті буде дорівнювати:

кВт.ч.

Переклад обробки сировини на іншій агрегат, призведе до економії електроенергії: кВт.ч.

Завдання №3

Оцініть вартість витраченої енергії за 19 добу, якщо у вашому офісі працює:

холодильник 24 год. на добу з потужністю двигуна компресора N = 22 Вт.;

комп'ютер потужністю N = 37 Вт з терміном роботи 8 годин на добу;

кондиціонер потужністю N = 13 Квт з терміном роботи 13 годин на добу.

Вартість 1 кВт. год. = 1,25 грн.

Рішення:

Визначимо роботу, яку здійснюють агрегати за 19 добу, використовуючи алгоритм похідної фізичної величини потужності:

1. для холодильника кВт.ч.

2. для комп'ютера кВт.ч.

3. для кондиціонера кВт.ч.

Загальна кількість витраченої енергії за 21 добу складає:

кВт.ч.

Загальна вартість електроенергії в офісі за 21 добу становить:

В = 2560,872 · 1,25 = 3201,09 грн.

Завдання №4

Початкова сировина масою А=400 кг включає Б=2% домішок. В процесі переробки сировини № 1 отримують =310 кг готової продукції, = 50 кг допоміжної; та = 10 кг напівфабрикатів. В другому процесі отримують = 320 кг готової продукції та = 50 кг допоміжної. Скласти матеріальні баланси першого і другого технологічних процесів та визначити найбільш раціональний.

Рішення:

Матеріальний баланс 1-го технологічного процесу

Прихід

Витрати

Статті

Маса кг

%

Статті

Маса кг

%

Початкова сировина

392

98

Готова продукція

310

77,5

Домішки

8

2

Допоміжні продукти

50

12,5

Напівфабрикати

10

2,5

Виробничі витрати

30

7,5

Всього:

400

100

Всього:

400

100

Матеріальний баланс 1-го технологічного процесу

Прихід

Витрати

Статті

Маса кг

%

Статті

Маса кг

%

Початкова сировина

392

98

Готова продукція

320

80

Домішки

8

2

Допоміжні продукти

50

12,5

Виробничі витрати

30

7,5

Всього:

400

100

Всього:

400

100

Аналізуючи дані матеріальних балансів першого та другого технологічних процесів, можна зробити висновок про переважну раціональність другого процесу, оскільки для нього характерні більший вихід продукції при однакових виробничих затратах.

Завдання №5

Виконати розрахунки, графічні побудови та провести порівняння двох технологічних процесів виготовлення виробу (знайти критичну точку та межі економічно доцільної кількості виробів).

Питомі поточні витрати

ум.од., ум.од.;

заробітна плата наладчиків обладнання

ум.од., ум.од.;

вартість спеціальної оснастки ум.од., ум.од.; коефіцієнт, що враховує термін служби оснастки та витрати на її експлуатацію

, .

Можливе річне замовлення від 50 до 300 виробів.

Рішення:

Знайдемо одноразові витрати

ум.од.

ум.од.

Собівартість виготовлення виробів при N=50 і N=300 буде дорівнювати:

При N=50 ум.од.

ум.од.

При N=300 ум.од.

ум.од.

Побудуємо графік собівартості в залежності від кількості виготовленої продукції.

Рис.1 графік порівняння технологічних процесів.

Знайдемо критичну точку технологічного процесу:

шт..

Висновки перший технологічний процес є доцільним при плановому обсязі продукції до 105 одиниць; якщо планується обсяг продукції більш ніж 105 одиниць доцільним буде другий технологічний процес.

Список використаних джерел

1. Баб'як О. Г. Системи технологій галузей народного господарства. -- К.: НМК ВО, 1992. -- 273 с.

2. Богомолов А. В. Переработка продукции растительного и животного происхождения. -- СПб.: ЗАО ГИРД, 2001. -- 336 с.

3. Васильева И. Н. Экономические основы технологического разви-тия: Учеб. пособие для вузов. -- М.,1995.

4. Дубровська Г. М., Ткаченко А. П. Системи сучасних технологій. --К.: Центр навч. л-ри, 2004.

5. Желібо Є. П., Анопко Д. В., Буслик В. М. та ін. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства: Навч. посіб. --К.: Кондор, 2005. -- 716 с.

6. Збожна О. М. Основи технології: Навч. посіб. -- 2-ге вид. , змін. ідопов. -- Тернопіль: Карт-бланш, 2002. -- 4 86 с.

7. Остапчук М. В., Рибак А. І. Системи технологій (за видами діяльності): Навч. посіб. -- К.: ЦУЛ, 2003. -- 888 с.Додаткова

8. Гіжевський В. К., Мілашевич А. В. Правове регулювання транспортною системою України: Наук.-практ. вид. -- К., 2000. --141 с.

9. Гудков В. А., Миротин Л. Б. Технология, организация и управление пассажирскими автомобильными перевозами: Учеб. для ву-зов / Под ред. Л. Б. Миротина. -- М.: Транспорт, 1997. -- 254 с.

10. Домарецький В. А., Злат'єв Т. П. Екологія харчових продуктів. --К.: Техніка, 1992. -- 171 с.

11. Колотило Д. М. Системи технологій і екологія промисловості. --К.: НМК ВО, 1992. -- 307 с.

12. Левковець П. Р., Маруни В. С., Ігнатенко О. С., Канарчук О. В., Ткаченко А. М. Міжнародні перевезення і транспортне право: Навч.посіб. -- К.: УТУ, 2001. -- 283 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Описання технологічного процесу обробки кишок. Розрахунок кількості сировини та готової продукції. Підбір та розрахунок технологічного обладнання для кишкового цеху. Організація контролю виробництва та вимоги до якості сировини і готової продукції.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 17.06.2011

  • Будова та принципи роботи технологічного обладнання. Технологічні процеси виробництва та переробки продукції, зберігання готової продукції на прикладі маслозаводу ТОВ "Галіївський маслозавод". Методики контролю якості сировини та готової продукції.

    отчет по практике [718,5 K], добавлен 05.04.2015

  • Фізико-хімічна характеристика процесу, існуючі методи одержання вінілацетату та їх стисла характеристика. Основні фізико-хімічні властивості сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції; технологічна схема; відходи виробництва та їх використання.

    реферат [293,9 K], добавлен 25.10.2010

  • Службове призначення вала й технологічність його конструкції. Вибір типу виробництва форми та організації технологічного процесу, обґрунтування. Розробка конструкції заготівлі, що забезпечує мінімальні витрати матеріалу. План виготовлення вала.

    курсовая работа [149,6 K], добавлен 20.12.2010

  • Теоретичні відомості про полімери та їх переробку, технологія одержання плівки методом екструзії з роздувом. Механічні властивості поліетилену, методика їх вдосконалення. Характеристика сировини та готової продукції, норми технологічного режиму.

    курсовая работа [230,1 K], добавлен 11.12.2010

  • Технологія виготовлення та виробництва горілки. Особливість продукції заводу ЛКЗ "PRIME". ДСТУ на сировину і готову продукцію. Методи дослідження готової продукції. Контроль якості на всіх етапах виробничого процесу. Органолептична оцінка горілки.

    отчет по практике [210,0 K], добавлен 21.05.2016

  • Статус і структура акціонерного товариства. Вимоги до технічних властивостей силікатної цегли, опис технологічної схеми виробництва. Сировина і її характеристика. Оцінка конкуренції і ринків збуту. Контроль виробничого процесу і якості готової продукції.

    отчет по практике [49,8 K], добавлен 11.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.