Розробка методичного забезпечення варіативного модулю "Інкрустація виробів із деревини"

У процесі створення виробу учні виявлять певною мірою ті властиві їм здібності, які сформувались під час роботи на тренажних дощечках, а саме: творчу уяву, відчуття матеріалу, лінії, світлотіні, контрасту та ін. Вони навчаться розуміти єдність естетичної та практичної сторін предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомляться з засобами її досягнення.

Виготовлення потрібних речей активізує навчальний процес, вносить в нього елемент творчості. Створення простого інкрустованого виробу - це вже творчість. Учні не копіюють зразка, а створюють свій. Ще М. Чернишевський зазначав, що ручна праця має творчий характер, бо в ній народжуються якісно нові предмети, які людина намагається робити якомога краще, враховуючи форму, колір, декор. Діти, звичайно, ще не створюють нового в межах цілого людства, але в процесі роботи вони відкривають нове для себе і в цьому - значення її для їх творчого розвитку.

Виконання більш складних інкрустованих мотивів ґрунтується на знаннях і вміннях, набутих учнями в процесі виготовлення мотивів на першому етапі.

Не зменшується, а зростає значення зразків-виробів народних майстрів - особливо при вивченні розмітки, зарисовки кожного наступного мотиву. Для наочного показу застосування мотиву, який треба засвоїти повинні бути підібрані високохудожні вироби (скриньки, обкладинки книг-альбомів, декоративні тарелі, підставки тощо). Показ мотиву супроводжується коротким словесним аналізом зразка у формі бесіди.

Вивчення мотивів інкрустації теж здійснюється на зразках-виробах народних майстрів, вчителів та учнів.

Мотив «сонечко» нагадує мотив «квітка». Тому учні засвоюють його легко, працюють з інтересом. Кольорову гаму деревини різних порід вони поєднували як в контрастному співставленні, так і в сполученні однотонних кольорів. Навколо центру підбираються «промені-листки» різноманітної форми, ритмічно чергуючи їх між собою.

Мотив «кучері» складає «трикутник» з «кружечками». Збагачуючи його іншими елементами, учні можуть виконувати «кучері» подвійними з «квіткою» або «сонечком» у центрі. Колір дерев'яних вставок інкрустації підбирається за своїм смаком згідно ескізу, дотримуючись контрасту їх до основного фону.

Мотив інкрустації «гачки» нагадує різьблений, але учні роблять його не в одну смугу, як в різьбі, а в дві, як мотив «кучері». У проміжок між смугами мотиву ставлять «прямокутник». Дотримуючись симетрії, доповнюють мотив різноманітними геометричними фігурами: «трикутниками», «квадратами», «кружечками» і замикають вставними лініями.

Вивчення мотивів в інкрустації на тренажних дощечках завершується самостійним компонуванням учнями нескладного орнаменту. Перш ніж підійти до його композиції, вони з допомогою нешироких вставних ліній повинні визначити робоче поле для всього зображення, потім - місце для основного мотиву. Як правило, це «квадрат», «квітка», «сонечко», ускладнені різними елементами. У відповідності до центрального мотиву підбираються другорядні, якими виступають «кучері», «кожушок», «гачки» та ін.; їх розмішували симетрично стосовно центру. Вчителю важливо бачити чи учні розуміють, як правильно використовувати засвоєні мотиви для композиції орнаменту в смузі, квадраті, колі, як використовують симетрію, ритм, колір.

На цьому завершується підготовка школярів з виконання мотивів інкрустації на тренажних дощечках, на яких було зображено всю її «абетку», тобто найбільш вживані й необхідні у подальшій роботі мотиви інкрустації. Тренажні дощечки слугують своєрідними наочними посібниками в роботі учнів з виготовлення виробів, оздоблених інкрустацією.

Заповнені ними тренажні дощечки можуть знадобитися учням у подальшому при складанні узорів для інкрустації конкретних виробів.

Лише після засвоєння мотивів інкрустації можна розпочинати вивчення орнаменту до композиції на основі засобів зображення у відповідності з формою виробу.

У процесі роботи з учнями зі складання композиції орнаменту вчитель повинен навчити їх виходити з форми виробу, бо вона визначає підбір орнаментальних мотивів, зв'язок їх між собою і розташування на поверхні предмета.

Симетричність - це певна закономірність у розташуванні мотивів орнаменту. Вона не розчленовує поверхню виробу на частини, а служить для зв'язку всіх його частин, створюючи цілісність предмета. Людське око звикло знаходити красу в симетрії, гармонії ліній і форм [41].

Симетрія відіграє велику роль у гуцульському орнаменті інкрустації виробів прямокутної форми, зокрема скриньок, обкладинок та ін., як основний засіб, що дозволяє пропорційно розмістити на поверхні всі орнаментальні мотиви, привести їх у чітку і ясну систему. Не меншу роль у цьому відіграє лінія, яка служить засобом декоративної організації поверхні таких виробів, підкреслює їх форму, сприяє виявленню декоративних властивостей матеріалу. Тому для виконання виробів прямокутної форми особливо важливим є відчуття симетрії та лінії.

У процесі роботи над декоративними речами в учнів розвивається відчуття міри, уміння знаходити правильне співвідношення величини орнаментальних мотивів з розміром виробу.

Особливу увагу варто звертати на розвиток в учнів відчуття ритму, а також колориту. У відповідності з цим завданням основними об'єктами для проектної діяльності можуть бути вироби круглої плоскої і об'ємної форм.

Засвоївши інкрустацію деревом, учні можуть вивчати інкрустацію металом, пластмасою, перламутром, рогом, бісером тощо. У процесі занять вони можуть знайомитися з обробкою декоративного дроту, кольорової бляхи, пластмас та ін. [41].

Відомо, що декоративне зображення в прикладному мистецтві здатне нести певне ідейне навантаження. У сучасний орнамент інкрустації народні майстри вводять національну символіку. Учні, як і народні умільці, вводять в свої композиції узорів для тарілок п'яти-шестикутні «зірки», «тризуб», написи, силуетне портретне зображення тощо.

Творчість учнів активізується впродовж усіх занять - від роботи на тренажних дощечках, де ставилося завдання доповнення зразка своїми елементами, до створення конкретного виробу, починаючи з простих (рамки, брошки), закінчуючи складними (тарілки, скриньки).

Один із варіантів - це гребінець. Якщо учні працюватимуть над цим виробом, вчитель може використати як роздатковий матеріал послідовність виконання інкрустації у фотографіях.

У процесі обдумування виробу і його виготовлення перед учнями завжди ставиться завдання - враховувати відповідність орнаменту до форми, матеріалу і призначення виробу, що і повинно дати потрібні результати.

Навчання учнів варіативному модулю реалізується через проектну діяльність. Результатом роботи має бути творчий продукт - виріб. Вказана діяльність потребує не лише знань, але й умінь критично та творчо мислити.

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Результати проектування повинні бути, так би мовити, «відчутними», тобто, якщо проект містив теоретичну проблему, то має бути конкретне її вирішення, якщо практичну - конкретний результат, готовий до використання.

Отже, під час вивчення варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини», вчитель може використовувати різноманітне методичне забезпечення, яке забезпечує ефективне вивчення теми, засвоєння матеріалу, а також підвищує мотивацію до вивчення модулю.



2.3 Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини»

У сучасних умовах інтенсивного розвитку ІКТ виникає необхідність у створенні іншого освітнього середовища. Нині актуальним є питання використання програмно-методичних і телекомунікаційних засобів у навчальний процес середньої загальноосвітньої школи.

Досвід застосування комп'ютера на практичних заняттях дозволяє висловити деякі загальні педагогічні і методичні міркування відносно ролі інформаційних технологій в активізації пізнавальної діяльності і в організації самостійної роботи. Застосування комп'ютера в навчальному процесі дозволяє:

1) інтенсифікувати навчальний процес і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання значного обсягу навчальної інформації;

2) розвивати пізнавальну активність, самостійність, підвищувати інтерес до дисципліни, що вивчається;

3) установлювати зворотний зв'язок, необхідний для керування навчальним процесом, систематично контролювати ЗУН і підвищувати якість перевірки знань;

4) удосконалювати форми і методи організації самостійної роботи;

5) індивідуалізувати процес навчання у масовій аудиторії із збереженням цілісності, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості;

6) здійснювати принцип алгоритмізації навчальної діяльності.

Багато дослідників відзначають такі особливості ІКТ, як багатофункціональність, оперативність, продуктивність, насиченість, можливість швидкої й ефективної творчої самореалізації учнів наявність для них персональної освітньої траєкторії. Це не лише потужний засіб навчання, що дозволяє навчати роботі з інформацією, а й, з іншого боку, комп'ютерні телекомунікації - це особливе середовище спілкування один з одним, середовище інтерактивної взаємодії представників різних національних, вікових, професійних й інших груп користувачів незалежно від їхнього місця знаходження. Відрізняючись високим ступенем інтерактивності, комп'ютерні телекомунікації створюють унікальне навчально-пізнавальне середовище, тобто середовище, що використовується для розв'язування різних дидактичних завдань.

Використання ІКТ призводить до суттєвих змін у методах і організаційних формах навчання.

Основні чотири групи умов ефективності використання комп'ютера в навчально-виховному процесі:

1) умови, що забезпечують формування соціальної і пізнавальної активності як ключових особистісних характеристик учнів в умовах широкого використання ІКТ; варіативність програм, доступ до баз даних (інформації), вибір програм, вибір видів діяльності на рівні навчального закладу;

2) умови, що забезпечують розвиток самостійності молодої людини: діалоговий характер програм, наявність кінцевого результату (в предметній формі), результати на проміжних стадіях навчання, варіативність мов та виконавців програм;

3) умови, що забезпечують розвиток здатності до самореалізації: інтелектуальна продуктивна праця, визначення адресату навчаючих програм (користувач або програміст);

4) умови, що забезпечують гармонійну індивідуальність особистості учнів; співвідношення образного і логічного компонентів у програмах, співвідношення емоційного і раціонального в педагогічній організації комп'ютеризованого навчання, співвідношення рівня пізнавальної потреби та можливостей її реалізації.

Можна виділити п'ять основних переваг комп'ютера, завдяки яким використання його в навчальному процесі підвищує його ефективність:

1. Комп'ютер розширив можливість подання навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, мультиплікації, звуку дає змогу відтворити реальну обстановку діяльності. За своїми зображувальними можливостями комп'ютер анітрошки не поступається ні перед кіно, ні перед телебаченням.

2. Комп'ютер підсилює мотивацію навчання. Не тільки новизна роботи з комп'ютером, що сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, а й можливість регулювати подання навчальних завдань за складністю, виховувати в учнів інформаційну культуру. До того ж, комп'ютер усуває одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, зумовлений нерозумінням суті проблеми, значними пробілами в знаннях тощо. Працюючи на комп'ютері, учень може довести рішення будь-якої задачі до логічного закінчення, оскільки йому надається потрібна допомога, а якщо використовуються найбільш ефективні навчальні системи, то йому пояснюється рішення; він може обговорити його оптимальність і тупикові ходи.

3. Комп'ютер активно залучає учнів до навчального процесу. Один з найбільш істотних недоліків існуючої системи навчання полягає в тому, що вона не забезпечує активного включення учнів у навчальний процес. Наприклад, у процесі пояснення нового матеріалу багато хто не працює у повну силу; одні - тому що їм не зрозуміло; інші - тому що їм це уже відомо; треті - втратили послідовність міркування; четверті - у цей момент відвернулися, думаючи про щось інше.

4. Набагато розширюються набори навчальних завдань. Комп'ютери дають змогу успішно застосовувати в процесі навчання задачі на моделювання різних ситуацій.

5. Комп'ютер дає змогу якісно здійснювати контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Під час проведення теоретичних досліджень і практичного досвіду помічено ще одну особливість застосування комп'ютерної техніки у навчанні. Вона, мабуть, є домінуючою саме в процесі трудового навчання. Ця особливість полягає в тому, що застосування комп'ютерної техніки дає змогу відчути і побачити школярам корисність своєї діяльності, усвідомити себе інженерами, технологами, економістами, дизайнерами, відчути свою працю, пізнати комп'ютер з нової сторони як інструмент різного роду діяльності людини.

Цілком зрозуміло, що комп'ютерну техніку варто застосовувати в процесі вивчення теоретичного матеріалу, тому що школярі, працюючи тільки на комп'ютері, ніколи не навчаться виконувати практичні операції, спрямовані на механічний вплив за допомогою інструментів на оброблюваний матеріал. На сьогоднішній день практичні роботи є основою основ технологічної підготовки школярів.

До методичного забезпечення викладання варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини», окрім звичайної документації (плани-конспекти традиційних і нетрадиційних уроків; технологічні карти; методичні розробки до самостійної роботи учнів, контрольних робіт та тестових завдань), з метою ефективного формування знань та вмінь викладачу бажано підготувати комп'ютерні засоби навчання: презентації; колекції зображень художніх виробів майстрів; зразки орнаментів для створення композиції; зразки творчих проектів. До того ж, має бути можливість роздрукувати названі документи або їх частини, на той випадок, коли комп'ютер не можна буде використати в майстерні, де проходить урок. Важливе значення мають для забезпечення викладання цього матеріалу різні об'єкти: художні твори майстрів; зразки виробів, виготовлених вчителем чи самим учнем.

Отже, зростання ролі ІКТ у багатьох видах людської діяльності цілком природно спричиняє зміни в системі освіти, спрямовані на переорієнтацію навчально-виховного процесу з суто репродуктивних механізмів мислення на заохочення творчої активності учнів, що розвиватиметься на базі належного інформаційного забезпечення.



2.4 Аналіз умов праці в майстерні з обробки деревини

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

В якості об'єкту дослідження умови охорони праці було обрано майстерню Полошківського НВК, що відповідає темі та загальному спрямуванню дипломної роботи. Визначення відповідності умов техніки безпеки нормативним вимогам проводиться за наступними нормативними актами:

- Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП);

- СНиП 2.04.05-91;

- санітарних норм (СН 245-71);

- будівельних норм і правил (СНиП 11-65-73);

- «Санітарно-гігієнічним вимогам до організації трудового навчання учнів I-VII і VIII - Х (ХІ) класів» (№3215 і 3216).

Майстерня знаходиться в одноповерховій будівлі. Габаритні розміри майстерні:

довжина: 12,7 м;

ширина: 5,8 м;

висота: 2,8 м;

площа: 73,66 м².

Додаткові розміри:

розмір кватирки: F_кв=0,65 м²;

розмір дверей S_дв=1,98 м²;

кількість працюючих: 17;

вид джерела світла: лампа розжарювання;

система освітлення: загальна в системі комбінованого;

висота від центру дверей до центру кватирки: 1,05 м;

кількість світильників: 8;

кількість ламп у світильнику: 1;

потужність однієї лампи: 100 Вт;

кількість вікон: 4;

вікна розташовані вздовж меншої стіни;

висота від підлоги до підвіконня: 0,7 м;

найбільша відстань від вікна до робочого місця: 5,3 м;

площа приміщення, що припадає на одну особу: 73,66/17=4,33 м².

Джерела збиткового тепла, електромагнітного чи іонізуючого випромінювання відсутні.

Підлога дерев'яна, пофарбована, не має значних дефектів. Підлога майстерні гладка, що забезпечує гарне вологе прибирання ганчіркою, і неслизька, при експлуатації не утворюється додатковий пилу.

Працюючі забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями.

Нами було проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов.

Великий вплив на самопочуття і працездатність людини чинить мікроклімат виробничих приміщень, який визначається температурою повітря, його складом, тиском, відносною вологістю, швидкістю руху повітряних потоків.

Дослідження умов повітрообміну

Для підтримки в навчально-виробничих приміщеннях нормального, відповідаючого гігієнічним вимогам складу повітря, видалення з них шкідливих газів, парів і пилу використовують вентиляцію.

Рис. 2.1. Схема розрахунку природної вентиляції



Визначимо ефективність природної вентиляції приміщення.

Об'єм майстерні:

V=a•b•c

де a - довжина приміщення, м, b - ширина приміщення, м, c - висота приміщення, м.

V = 12,7·5,8·2,8=206,25

Об'єм майстерні, що припадає на одного працюючого:

L = = = 12,13 ,

де n - кількість працюючих.

Виходячи з розрахунків, нормований об'єму приміщення на одного працюючого (L') повинен становити не менше 30 м³/год.

Таким чином, необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою

= 30·17=510 м³/год,

Фактичний повітрообмін здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано - через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, обчислюється за формулою:

L_ф=F_кв v_п µ 3600

де F_кв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м²;

v_n - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

v_n,

де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с²;

?Н₂ - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м²:

,

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки;

г_з та г_вс - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кгс/м³.

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h₁ та h₂ (рис. 2.1), обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв, тобто:

.

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h - висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h₂:

=



Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

,

де Р_б - барометричний тиск, мм рт. ст., в розрахунках береться таким: Р_б = 750 мм рт. ст.;

Т - температура повітря у градусах Кельвіна.

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28?С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17?С, або T=290 К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:

для теплого періоду: t = 24?С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11?С, T = 262 К.

=1,174 кгс/м³;

=1,332 кгс/м³;

г_вс(т)=1,159 кгс/м³;

г_вс(х)=1,203 кгс/м³;

ДH_2(т)==0,95 (1,174-1,159)=0,0143 кг/м²;

ДH_2(х) = = 0,95 (1,332 -1,203)=0,1226 кг/м²;

v_п(т)==м/с;

v_п(х)==м/с;

L_ф(т) = F_кв v_п(т)3600 = 0,65 0,5 3600 = 573,4 м³/год

L_ф(х) = F_кв v_п(х)3600 = 0,65 0,5 3600 =1653,6 м³/год



Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок:

В холодний період року фактичний повітрообмін перевищує нормований у 3 рази, що може викликати переохолодження працюючих. Для покращення умов праці можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним, тобто до 20 хвилин на годину.

В теплий період року фактичний повітрообмін відповідає нормі.

Дослідження умов освітленості

Велике значення для попередження травматизму в майстернях має освітленість робочих місць. Вона повинна відповідати санітарним правилам і відповідним будівельним нормам, розглянутим вище.

Зазвичай застосовують три види освітлення: природне, штучне та змішане.

Перевіримо достатність природного освітлення в зазначеній майстерні.

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4-79.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України, е_IV, визначається, %, за формулою:

е_н = е^ІІІ m c,

де е^ІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79; е^ІІІ = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9;

c - коефіцієнт сонячності; для географічної широти м. Глухів с = 0,75-1,0.

е_н = 1,5 · 0,9 · 1 = 1,35%

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна знайти за формулою:

,

де S_o - площа усіх вікон у приміщенні, м²;

S_o = (1,7 ·1,3) 4 = 8,84 м²;

S_n - площа підлоги приміщення, м²;

S_n = 12,7 · 5,8 = 73,66 м²;

К_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то К_буд = 1;

К_з - коефіцієнт запасу береться в межах К_з = 1,3 - 1,5.

r₁ - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла с_сг, який залежить від кольору стін, стелі, підлоги. Значення коефіцієнтів r₁ і с_сг.

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна:

Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення:

Відношення довжини приміщення до його глибини:

с_cp = 0,5;

r₁ = 5,5;

з_o - світлова характеристика вікна; з₀ = 11,35;

ф_o - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу; ф_o = 0,5;

е_ф = =1,94

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення і фактичного освітлення можна зробити висновок, що природне освітлення у досліджуваному приміщенні відповідає нормі.

Перевіримо достатність штучного освітлення.

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Е_н = ? 50 лк.

Значення фактичного освітлення можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку:

, лк,

де F_л - світловий потік однієї лампи, F_л=1450 лм.;

з_в - коефіцієнт використання світлового потоку; з_в=0,4-0,6;

N - кількість світильників, шт.; N=8;

n - кількість ламп у світильнику, шт.; n=1;

S - площа приміщення, м²; S = 73,66 м²;

k - коефіцієнт запасу; k = 1,5 - 2;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z =1,15;

Е_ф = = = 54,8 лк

Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, можна зробити висновок, що штучне освітлення в приміщенні відповідає нормі.



Висновки

Дослідження процесу трудового навчання дозволяє стверджувати, що включення до занять в школах питань з оздоблення виробів технікою інкрустація цілком себе виправдовує. Інтерес учнів до таких занять зумовлений не лише середовищем, в якому вони живуть, але й віковими особливостями підлітків, у цьому віці зростають їх фізичні сили, які вимагають застосування до конкретної справи; крім того, підлітків захоплює робота, яка дає практичні результати.

Не всі школярі в подальшому пов'яжуть свою трудову діяльність з художньою обробкою матеріалів, але одержані в процесі занять художня культура, інтересі до національного народного мистецтва збагатить їх духовно. Не пройде безслідно і досвід творчих пошуків на заняттях, що дають відчуття великого задоволення, і це неминуче проявиться у будь-якій трудовій діяльності, в якій братимуть участь випускники школи.

Отже, за результатами дипломного дослідження сформульовано наступні основні висновки й узагальнення.

Зроблений аналіз наукової та науково-методичної літератури з теми дослідження показав, що дане питання ще не вивчене в повній мірі; це і підтверджує актуальність вибраної теми.

Проаналізувавши зміст шкільної програми з технології, слід відзначити: зміст модуля «Технологія інкрустації виробів з деревини» передбачає залучення учнів до традиційних українських промислів, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів поводження з різноманітними засобами праці; формування в учнів культури побуту та праці, трудових прийомів і вмінь виготовлення виробів у техніці інкрустації; розвиток естетичного смаку; створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого навчання, виховання та розвитку особистості. Найбільш ефективно ці задачі можуть бути вирішені шляхом використання у навчанні сучасних педагогічних і технологічних систем, які базуються на засадах проектно-технологічної діяльності, що забезпечує одночасний розвиток, навчання і виховання учнів, шляхом залучення їх до активної творчої діяльності.

Розроблена програма варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини». В ній передбачається ознайомлення з інструментами та матеріалами, що необхідні для оздоблення виробів технікою інкрустація, технологічна послідовність виготовлення нескладних виробів, їх кінцева обробка. Значна увага приділяється не лише вивченню особливостей виготовлення різних виробів, а й знайомству з композиційною побудовою виробу, колористичним вирішенням. Розроблено систему методичного забезпечення для викладання варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини», яка включає зразки високохудожніх виробів, зразки мотивів і композицій, послідовність виконання інкрустації у фотографіях з поясненнями, шаблон навчального проекту, приклад навчального проекту, відеоматеріали з інкрустації.

Обґрунтовано форми та методи активізації навчання, які рекомендуються для використання при вивченні розділу, а саме: методи передачі навчальної інформації (розповідь, пояснення, демонстрація, інструктажі, бесіда), методи контролю та самоконтролю (спостереження, опитування), інтерактивні методи (мозковий штурм, метод фокальних об'єктів), форми активізації учнів (проблемне навчання, колективні форми роботи, дидактичні ігри).

Розглянувши особливості методики викладання варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини» відзначимо, що існує зв'язок між методами навчання, які застосовуються на уроках та їх навчально-методичним забезпеченням. Розроблено методичні рекомендації щодо вивчення варіативного модуля «Інкрустація виробів із деревини» предмета технології. Так, під час мотивації навчальної діяльності учнів доцільно використовувати відеоматеріали по темі інкрустація, під час практичної роботи для учнів буде корисною послідовність виконання інкрустації у фотографіях.

Дослідження не вичерпує усіх аспектів цієї складної проблеми. Це зумовлює необхідність її подальшої розробки.



Список використаних джерел

1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом в навчальних майстернях / Антонович Є.А. - К., 1991. - 120 с.

2. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво / АнтоновичЄ.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкович М.Є. - Львів: Світ, 1992. - 272 с.

3. Антонович Є.А., Художні техніки у школі / Антонович Є.А., Проців В.І., Свид С.П. - К., 2007.-305 с.

4. Анулова Л.Ф. Материаловедение и технология производства художественных керамических изделий / Анулова Л.Ф., Приблуда С.З. - М.: Высшая школа, 2011.-216 с.

5. Ассєв Ю.С. Джерела мистецтв Київської Русі / Ассєв Ю.С. - К.: Мистецтво, 1980. -214 с.

6. Барадулин В.А. Резьба по дереву / Барадулин В.А. // Основы художественного ремесла. - М.: Просвещение, 1979.-С 33-78.

7. Барадулин В.А. Сельському учителю о народних промислах / Барадулин В.А. - М.: Просвещение, 1979. - 112 с.

8. Беспалько В.П. Доступность учебного материала / Беспалько В.П. // Сов. педагогика. -2007. - №4.-С. 53-56,

9. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України / БудзанА.Ф. - К.: Вид-во АНУРСР, 1960,-106 с.

10. Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво / Бутник-Сіверський Б.С. - К.: Наукова думка, 1966,-224 с.

11. Вихрущ A.B. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах України (XIX - початок XX століття) / Вихрущ A.B. - К., 1993. - 199 с.

12. Гедвілло О.І. Індивідуальний підхід до навчання з практикуму в майстернях / Гедвілло О.І., Носова І.О., Ковальова Г.В. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2010. - №2. - С. 44-47.

13. Гладков H.H. Народные ремесла. Справочник / Гладков H.H. - Симферополь: Бизнес-информ, 2005.-431 с.

14. Данченко О.С. Невмируще джерело. Бесіди про українське народне мистецтво / Данченко О.С. - К.: Мистецтво, 1975. - 190 с.

15. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.:Райдуга, 1994. - 14 с.

16. Дикарев Б.Н. Оценка эффективности усвоения студентами учебного материала / Дикарев Б.Н., Попкович B.B. // Нові технології навчання. - 2009. - Вип.5.-С37-44.

17. Закон України «Про освіту». - К.: МО України, 2008.

18. Захарчук-Чугай Р.В. Декоративно-прикладне мистецтво / Захарчук-Чугай Р.В. - Львів: Світ, 1993.-С. 89-94.

19. Іваночко A.B. Народні ремесла на уроках трудового навчання / Іваночко A.B. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1998. - №3. - С. 10-11.

20. Каньковський І.Є. Відродження народних ремесел на базі загальноосвітньої школи / Каньковський І.Є. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - №1.-С. 22-27.

21. Каплан М.И. Народные художественные промыслы / Каплан М.И., Митлянская Т.Б. - М.: Высшая школа 1980. - 175 с.

22. Карпов Г.В. Технические средства обучения: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов и учашихся педучилищ / Карпов Г.В., Романин В.А. - М.: Просвешение, 1979. - 271 с,

23. Качнев В.И. Методика формирования трудовых умений и навыков учащихся 5-7 классов / Качнев В.И. - К.: Радянська школа, 2010. - 114 с.

24. Клочков И.Д. Методы обучения трудовым действиям / Клочков И.Д. - М., 1972.-112 с.

25. Коберник О.М. Проектування на уроках трудового навчання / Коберник О.М. // Трудова підготовка в закладах освіти» - 2009, - №4. - С 2-14.

26. Ковальов О. Є. Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі / Ковальов О. Є. - Суми: ВВП «Мрія - Г ЛТД, 2007. - 204 с.

27. Коломієць Ю.В. Трудове виховання учнів 8-9 класів на традиціях і звичаях українського народу: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02./ Ковальов О. Є. - К., 1998. - 191 с.

28. Кондратьева С.В. Відродження народних традицій з обробки матеріалів на уроках трудового навчання / Кондратьева С.В. // Трудова підготовка в закладах освіти. -2008. - №4.-С. 18-21.

29. Кувшинов Н.И. Влияние повторных упражнений на самоконтроль учащихся в производственном обучении / Кувшинов Н.И. // Вопросы психологии. -1961. - №2.-С. 17-20.

30. Кудін В.О. Мистецтво і духовний світ молоді / Кудін В.О. - К.: Радянська школа, 1983.-96С.

31. Лосюк П.В. Декоративно-прикладне мистецтво в школі / Лосюк П.В. - К., 1979. - 185 с.

32. Лында A.C. Учет и оценка знаний и учений / Лында A.C. // Школа и производство. - 1971. - №7.-С. 66-70.

33. Лямин И.В. Художественная обработка металлов / Лямин И.В. - Машиностроение, 2008. - 112 с.

34. Манакова Л.П. Современное декоративное искусство и предметная среда: Автореф. дисс. канд. Искусствоведения / Манакова Л.П. - М., 1972, - 17 с.

35. Матвєєва Т.О. Мозаїка та різьблення по дереву / Матвєєва Т.О. - К,: Вища школа, 1993.-135 с.

36. Микитчук В.И. Руками сельского умельца / Микитчук В.И. - К.: Урожай. 2010.-173С.

37. Панюкова С.В. Информационные и коммуникационные технологии в личностно-ориентированном обучении / Панюкова С.В. - М; Ин-т информатизации РАО, 1998. - 162 с.

38. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников / Поляков В.А. - М.: Просвещение, 2007. - 80 с.

39. Рафаенко В.Я. Народные художественные промыслы / Рафаенко В.Я. - М., 1988

40. Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских / Рожнев Я.А. - М.: Просвещение, 2008. - 240 с.

41. Скаткин М.Н. Труд в системе политехнического образования / Скаткин М.Н. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1976. - 328 с.

42. Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. Навчальний посібник / Скільський Д.М. - Тернопіль, 2003.-с. 69-70.

43. Терещук А. Навчання учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності / Терещук А., Вдовиченко А. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4.-С. 10-13.

44. Тименко В.П. Художня праця / Тименко В.П.-К.:Спалах, 2010. - 56 с.

45. Тхоржевський Д.О. Методика трудового навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Тхоржевський Д.О. - К.: Вища школа, 1985. - 175 с.

46. Тхоржевський Д.О. Система трудового навчання / Тхоржевський Д.О. - К.: Вища школа, 1985. -175 с.

47. Тхоржевський Д.О. Українські народні ремесла / Тхоржевський Д.О. // Трудова підготовка в закладах освіти - 2009, - №3 - С. 25.

48. Хорунжий В.I. Методика трудового навчання в початкових класах. Частина ІІ / Хорунжий В.I. - Олександрія: РВА «Світло», 1996. - 96 с.

49. Хорунжий В.І. Практичні роботи в навчальних майстернях / Хорунжий В.І. - К.: Вища школа, 1989. - 173 с.

50. Цируль К.Ю. Ручна праця в загальноосвітній школі / Цируль К.Ю. - К.:Райдуга, 1994. - 214 с.

51. Шуляк В.Н. Створення і втілення в життя власних проектів / Шуляк В.Н. // Трудова підготовка в закладах освіти - 2012. - №3. С. 8-9

52. (роботи1

53. ШЇМИ

Размещено на Allbest.ru