Технологія виробництва туалетного мила безперервним способом на обладнанні фірми "ALFA-LA VAL"

Розрахунок ведемо за умовами шестичасовой роботи (т=6 годин =216000 секунд),

ср - коефіцієнт заповнення (0,85-0,95); т - маса жиру,кг/сек; р- щільність жиру, кг/м3.

До установки приймається ємність з мішалкою й змійовиком повною місткістю 14л-/2, діаметром 2,2л/, висотою 3,5л/, потужність електродвигуна 1,5 кВт, частота обертання 910 про/хв.

Ємність для мильної основи

Ємність для мильної основи призначено для прийому й подачі її до сушіння.

Розрахунок ведемо за умовами роботи (т=6 годин =216000 секунд),

Необхідна місткість ємності дорівнює [16]:

Ср - коефіцієнт заповнення (0,85-0,95); т - маса лугу 46%, кг/сек; р- щільність NaOH 46%, кг/м3.

у= 0,55.21600 940-0,8

До установки приймається ємність з мішалкою й змійовиком повною місткістю 16м2, діаметром 2,4л*, висотою 3,7л/, частота обертання мішалки 69 об/хв, потужність електродвигуна 1,5 кВт, частота обертання 1450 об/хв

Відцентровий насос (поз. Н6)

Даний насос необхідний для подачі жиру в бак постійного рівня, перед колоною омилення. Початкові дані для розрахунку наведені нижче:

Об'ємна подача насоса, м /сек.	О = 0р = 0,000425 871
Кінематична в'язкість суміші жирів, м /с.	39,9-10,6
Щільність жиру, кг/м	870 [16]

Діаметр усмоктувальних і нагнітального трубопроводів визначається по заданої об'ємної подачі насоса й швидкості руху рідини в трубопроводі:

де w-швидкість руху рідини в трубопроводі, м/с. Для жирів швидкість руху становить:

в усмоктувальному трубопроводі насоса - 0,8 м/с у нагнітальному трубопроводі насоса - 1,4 м/с. [12] Тоді внутрішні діаметри усмоктувальних і нагнітального трубопроводів по формулі (5.135) відповідно будуть рівні:

Визначаємо гідравлічний режим руху жиру в трубопроводах по формулі:

Для нагнітального трубопроводу:

1 4 ¦ 0 02 Re = -bl^L. = 701,75 < 2300,

Напір насоса

Розрахунок необхідного напору чиниться за рівнянням:

Нп+ІРо-Р,)

м-г--(5.Ь7) P-g)+hn.BC+hn. H

Втрати напору на створення швидкості потоку через малі їхні значення не враховуються. Для розрахунку приймається висота підйому рідини Нп = 12м.

Різниця тисків середовища в просторі нагнітання р2 і усмоктування рі приймаємо рівної р2~рх =0.

Втрати напору розраховуються по формулі:

Де 1 - коефіцієнт гідравлічного тертя; І - довжина труби трубопроводу, м; d - внутрішній діаметр трубопроводу, м; U„cr сума коефіцієнтів місцевих гідравлічних опорів; w - швидкість руху рідини в трубопроводі, м/с; g- прискорення вільного падіння^=9,81 м/с). Значення коефіцієнтів місцевих опорів у розрахунковій схемі трубопроводів приймають наступними: [16] - усмоктувальний трубопровід:

де Ј - коефіцієнтів місцевих опорів на вході в трубу, =0,5);

коефіцієнтів місцевих опорів для прямоточного вентиля, (Ј, =4,1);

відвід під кутом 90°С,(Ј, =0,3) [16];

нагнітальний трубопровід (аналогічно усмоктувальному):

де - коефіцієнт місцевого опору на виході із труби, (Ј, =1).

Коефіцієнт тертя для ламінарного режиму:

Приймаємо:

Тоді втрати напору в усмоктувальному трубопроводі по формулі(5.138):

Втрати напору в нагнітальному трубопроводі:

Тоді по рівнянню (5.137) розраховуємо необхідний напір насоса:

Я = 12 +1,7 + 10,98 = 24,68 » 25м

Потужність електродвигуна для приводу насоса обчислюється по формулі:

де К3 - коефіцієнт запасу, (К3 = 1,25); Кн - КПД насоса,(0,65);

Кп -КПД передачі від двигуна до насоса, (К3 = 1). Технічна характеристика насосу типу Х2 /25 [16]:

Продуктивність, м3 /с4,2 * 10"4;

Натиск, м25;

Частота обертів, об /с50;

Електродвигун:

Потужність, кВт0,6;

Тип AOJI-12-2.

Інші відцентрові насоси вибираємо користуючись необхідними продуктивністю і напором. *

5.5 Розрахунок витрат пари, води, електроенергії

У виробництві туалетного мила використовується пара абсолютним тиском: 0,3 МПа (3 кгс/см2); 0,8 Мпа (8 кгс/ см2).

пара (0,3 МПа) для підігріву жирової суміші перед відбілкою 0,021 кг/сек;

пара (0,3 МПа) для підігріву NaOH 46%

В таблиці 5.5.1 наведені витрата пари

Таблиця 5.5.1

Витрата пари

Найменування	Витрати пара, кг/сек
	0,3 Мпа	0,8 МПа
Підігрів жирової суміші перд відбілкою	0,021
Підігрів NaOH 46%	0,0119
Підігрів жирової суміші перед колоною омилення	0,021
Підігрів NaCl	0,0253
Підігрів води для шліфовочного розчина	0,01557
Підігрів колони шліфовання	0,0143
Підігрів мильної основи у теплообмінниках		0,0357
Разом	0,1091	0,0357

Розрахуємо загальну витрату пари, враховуючи ще 10% неврахованих втрат:

2 ДО, 3 МПа) =1,1-0,1091 = 1,2кг / сек = 43 2кг / год Ј ДО, ШПа) = 1,1 *

0,0357 = 0,03927кг / сек = 141,37кг / год

Витрати води

Вода технологічна зм'якшена вода зі змістом Са - не більше 50 мг/л, використовується при готування розчинів солі, лугу, шлифовочного розчину, а також охолоджуюча вода в барометричних кондесаторах на відбілкі й сушкі. Розрахунок води наведені в таблиці 5.5.2

Таблиця 5.5.2

Витрати води

Призначення	Розхід, м3/год
Зм'якшена вода
Готування розчина NaOH 28%	0,298
Готування розчина солі	1,268
Готування шліфовочного розчина	0,481
Охолоджуюча вода
Барометричний конденсатор (відбілка)	3,0
Барометричний конденсатор (сушка)	34,17
Обробки мильної стружки в шнековому симплексі і на пілірувальних вальцах	0,045
Всього	39,3

Розрахуємо загальну витрату води, враховуючи ще 10% неврахованих втрат:

# = U -39,3 = 43,2л/3 І год

Визначення енергетичних витрат

Сумарна потужність електродвигунів приводів відцентрових насосів, приводів апаратів теплообмінників, реактора відбілки, колон, сепараторів, сушилки, приводи шнека, транспортера,різальної машини та інших обладнань визначена за описом схеми технологічних процесів розрахунками в п.5.4 та на підставі технічних характеристик апаратів встановлених в цеху виробництва туалетного мила 38,2 т/добу відображена в таблиці 5.5.3

жировий відбілка туалентий мило ресурс



6. АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

6.1 Загальні положення

Автоматизація - це застосування приладів, пристроїв, які дозволяють здійстини процеси за заданою програмою не потребююч фізичних зусиль людини, а тільки під її контролем. При автоматизації підвищується продуктивність обладнання, поліпшується якість отриманої продукції, зменшуються енергетичні та сировинні витрати. Автоматизація дозволяє підвищити продуктивність праці, зменшити чисельність обслуговуючого персоналові, поліпшити умови праці, забезпечити безпечні умови праці.

Головними задачами в області автоматизації є [17]:

прискорення науково-технічного прогресу як вирішальної умови підвищення ефективності виробництва і покращення якості продукції;

забезпечення подальшого розвитку та підвищення автоматичних систем управління і обчислювальних центрів, об'єднання їх у єдину систему збору та обробітку інформації для обліку, планування та управління;

продовження робіт по утворенню закінчених систем машин та приборів, які дозволяють комплексно механізувати та автоматизувати весь технологічний цикл - від постачання сировини до готової продукції.

В даному проекті передбачений автоматичний контроль, який дозволяє за допомогою КВП безперервно регістру вати технологічні параметри. Також передбачена технологічна сигналізація, це один із засобів довести до уваги цехового персоналу інформацію про стан технологічних процесів, апаратів. Існує також автоматичне управління, яке забезпечує строге дотримання послідовності операцій за раніше заданою програмою. Втручання людини здебільшого буває дистаційним. прилади автоматичного регулювання



Таблиця 5.5.3

Витрати електроенергії

Назва цеха	Потужність електродвигунів, кВт
Цех відбілки жиру	24,4
Цех омилення	141,1
Цех сушіння мила	57,1
Цех механічної боробки	203,4
Всього	426,0

Розрахунок нагрузок при коефіцієнті попытку Кп=0,75 [11] становить:

Р =Р -К

РП =426,0 -0,75 = 319,5 кВт

Питома витрата електроенергії на 1 т туалетного мила визначається за формулою:

де: 7200 - річна кількість годин використання максимуму силових навантажень;

М - продуктивність лінії, т/добу.За даними п. 5.1 М=38,2 т - кількість діб роботи за рік, т ЗОО діб (п.5.1)

N = 319'5'720° = 194,12кВт І т

забезпечують дотримання без участі людини заданих параметрів технологічного процесу [17,18].

В даному розділу дипломного проекта розглядається засоби автоматизації ділянки відбілки жиру. Засоби автоматизації ділянки відбілки жиру включає в собі: систему управління реактором відбілки; контур регулювання рівня в реакторі відбілки; контур регулювання температури в теплообмінниках; контур регулювання тиску в апаратах та місцевих показуючих приладів. Мною розроблена функціональна схема контролю та регулювання основних параметрів виробництва.

6.2 Контроль рівня в апаратах

Контроль рівня в апаратах зображено на рисунку 6.1.

Рис.6.1 - Контроль рівня в апаратах

Датчиком є рівнемір буйків уніфікований системи ГСП типу УБ - П7. Він призначений для оперативного контролю рівня суміші. Зміна рівня перетвориться на чутливому елементі вимірювального блоку датчика в пропорційне зусилля, що автоматично врівноважується тиском стисненого повітря в сильфоні зворотного зв'язка перетворювача. Далі сигнал надходить на мікропроцесор. Досягнення граничної величини параметра сигналізується лампочками. Контур регулювання рівня в барометричній коробці складається з ємнісного датчика рівня, регулятора ТРМ-12 і електричного регулювального клапана.

Контур регулювання рівня в реакторі отбелки складається із пневматичного датчика рівня й регулювального клапана.

6.3 Контур регулювання температури в апаратах



Контур регулювання температури в апаратах забражено на рисунку 6.2.

Вимір температури здійснюється за допомогою термометру опору, принцип дії якого полягає в зміні опору. Сигнал від датчика надходить на другорядний прилад - автоматичний самопишучий міст КСМЗ, принцип дії якого полягає в порівнянні' сигналів датчика відомим сигналам. Контур регулювання температури в теплообміннику складається з термопреобразователя опору ТСП-100П, регулятора й пневматичного регулювального клапана.

6.4 Контур контролю тиску в апаратах

Контур регулювання тиску в апаратах забражено на рисунке 6.2

Рис.6.3 Контур регулювання тиску в апаратах

Датчиком є пневматичний манометр типу МП -1 УБ. Принцип робота заснований на зрівноважуванні вимірюваного тиску силами пружної деформації одновиткової трубчастої пружини. Далі сигнал подається на вторинний самописний прилад типу ПВ.І П.

Місцевий вимір тиску здійснюється манометрами МП 4-В.

6.5 Контур регулювання витрат в апаратах

Датчиком є камерна діафрагма типу ДКН - 10, що вшмірює перепад тиску, що залежить від витрати вихідної суміші. Далі сигнал передається на мембранний, пневматичний, компенсаційний дифманометр з пневмовиходом типу ДМПК- 4.



7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1 Загальні питання охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах [19, 22]:

пріоритету життя й здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових розумів праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих розумів праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної й соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва й проведення консультацій між роботодавцями та, (їх представниками) між усіма соціальними групами під година прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення розумів і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва. [ 19]

7.2 Організація управління охорони праці на підприємстві

Відповідно до ст.13 закону України [19] «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в шкірному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити задержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби й призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання накладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору й реалізує комплексні заходь для досягнення встановлених норматив та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

спроваджує прогресивні технології досягнення науки и техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці, тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудитові охорони праці, лабораторних досліджень, розумів праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку й рядка, що визначається законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє й затверджує положення, інструкції, цілі, акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами устаткування та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного й індивідуального захисту, виконання робіт відносно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці, та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування в разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків [19].

Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.



7.2.1 Схема управління охороною праці на підприємстві виробництва туалетного мила

7.2.2 3адачі й функції відділу охорони праці на підприємстві

Служба охорони праці вирішує задачі:

забезпечення безпеки виробничих процесів устаткування, будівель і

споруд;

забезпечення працюючих засобами індивідуального й колективного

захисту;

професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи; вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих;

професійного відбору виконавців для певних видів робіт. Служба охорони праці входити в структуру підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ так й у вигляді групи фахівців або одного фахівця, у тому числі за сумісництвом.

Перевірка знань по охороні праці працівників служби охорони праці проводитися в установленому порядку до качану виконання ними своїх функціональних обов'язків і періодично, один раз у три роки.

Працівники служби охорони праці не можуть притягуватися до виконання функцій не передбачених Законом «Про охорону праці»

7.3 Промислова санітарія

Виробництво туалетного мила виробляється на двох ділянках: дільниці виробництва мильної основи та дільниці сушіння обробки мильної основи.

У таблиці 7.1 наведень перелік основних та небезпечних факторів, що мають місце в процесі виготовлення туалетного мила згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [20].

Таблиця 7.1

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, що мають місце в процесі виготовлення туалетного мила

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
1. Шум	Вентиляційна система, технологічне обладнання
2.3 Запиленість (мильний пив, віддушки, забарвники)	Ділянка обробки мильної основи
2. Електрична напруга (380, 220В)	Щит управління, електроприлади
4.Токсичні речовини: -їдкий натр; -запашки, барвники.	Ділянка варіння мильної основи. Ділянка обробки мильної основи
5.Вибухо-пожеженебезпечність: Категорія виробництва по вибухо- пожеженебезпечності - В	Всі ділянки виробництва мила

7.3.1 Шкідливі речовини

У таблиці 7.2 наведений перелік основних шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві [21,22].



Таблиця 7.2

Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
їдкий натр	Розчини і пил спричиняють хімічні опіки, виразки, екземи	0,5	2
Запашники	Подразнення слизової оболонки очей, носоглотки	5	П J
Барвники	Подразнення слизової оболонки очей	5	3

7.3.2 Метеорологічні умови

Оптимальні та допустимі параметри температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для холодного та теплого періоду року (на ділянках виробництва туалетного мила) наведені у таблиці 7.3 згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [23].

Таблиця 7.3

Значення оптимальних та допустимих метеорологічних

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Середньої важкості II а	допустимі
		17-23	75	0,3
		оптимальні
		18-20	40-60	0,2
Теплий	Середньої важкості II а	допустимі
		18-27	65	0,2-0,4
		оптимальні
		21-23	40-60	0,3

7.3.3 Вентиляція

В основних робочих приміщеннях для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату передбачається система вентиляції і опалювання [24].

У виробничих приміщеннях підприємства по виробництву туалетного мила застосовується як природна, так і штучна вентиляція. Механічна вентиляція

v,- загально обмінна (по об'єму приміщення), по напрямку руху повітряного потоку - припливна і витяжна, по часу дії - постійно діюча умов

Вид опалення за об'ємом обхвату приміщення - центральне.

7.3.4 Освітлення

У приміщеннях (на ділянках виготовлення туалетного мила) [22,26] передбачене природне і штучне освітлення. Розряд зорових робіт - IV (середньої точності), ділянки знаходяться в IV кліматичному поясі. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначається за формулою:

Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить:

Коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації, скління і залежить від концентрації шкідливостей у повітряному середовище робочої зони та: розташування світлопропускаючого матеріалу

Рекомендації: на даному виробництві туалетного мила, при бічному освітленні і нормованого значення КПО 1,35 необхідна сумарна площа світлових прорізів 138,4 м2.

Шум

Джерела шуму та вібрації у цеху виробництва туалетного мила (на обох ділянках): колони омилління,сеператори, насоси, ВСУ, шнек-прес, вентиляційна установка. Рівень звукового тиску в приміщенні не перевищує припустимі норми L = 75 дБА згідно з ГОСТ 12.1.003-83 [27].

Водопостачання і каналізація

В цеху виробництва туалетного мила (на обох ділянках) джерелом постачання води є міський водопровід. Види каналізації на виробництві виробнича, зливова і господарсько-побутова, згідно з ГОСТ 17.1.303-77 [28].

7.4 Міри безпеки

Технологічні вимоги по запуску обладнання, його зупинення, режими роботи до автоматизації і контролю відповідають технічним умовам на технологічний процес. Для зменшення дії небезпечних і шкідливих речовин і чинників на робочих місцях запропоновані наступні заходи [22,20]: апарати, які працюють під тиском, забезпечені приладами для виміру тиску та температури середи, запобіжними приладами та покажчиками рівню рідини.

Суміш олій та концентрований каустик по герметичним трубопроводам потрапляють до колони омилення, де безпосередньо і перебігає реакція. Вся поверхня колони обладнана доброю теплоізоляцією для зменшення втрат тепла і запобігання опіків у робочих і облицьовані захисною обшивкою. В кришках колони встановлені віконця для безпечного спостереження за процесом варки.

Зварене мило поступає до сепараторів, а потім до колони шліфовки і до мило збірників які обігрівають гарячою водою через рубашку. З милозбірників мило подається на вакуум-сушильну установку (ВСУ), яка призначена для отримання висококонцентрованих мил з вмістом жирних кислот до 80%. Це здійснюється завдяки інтенсивному випаренню вологи з мила впорскує мого через форсунку під вакуумом.

Для нормальної роботи ВСУ існує необхідність пропарювання устаткування гострою парою. Для упередження опіків під час цього процесу, місця можливого контакту операторів з парою ретельно огороджені, вивішуються попереджувальні таблички.

При чищенні та ремонті ВСУ існує необхідність контакту оператора з рухомими частинами устаткування (мішалки, шнеки). Для упередження нещасних випадків на всіх люках ВСУ розташовані автоматичні кінцеві вимикачі, які не дозволяють вмикати електроприводи рухомих частин механізмів при розлютованому ВСУ.

Далі висушена мильна стружка при допомозі транспортера подається в цех механічної обробки мила де потрапляє в пілотезу, куди додаються барвники, віддушки, антиоксиданти та ін. Після пілотези мильна стружка проходить крізь вальці, та другу пілотезу, з якої виходить брусок мила. Потім цей брусок потрапляє до різальної машини, штампу та пакувальної машини. Після пакування мило потрапляє до складу готової продукції. Для упередження нещасних випадків на всіх апаратах розташовані автоматичні кінцеві вимикачі, огорожі, які не дозволяють вмикати ці пристрої під час ремонтних робіт.

7.5 Електробезпека

Рід струму на підприємстві - змінний, напруга в мережі 220, 380 В, частота струму (промислова) - 50 Гц, режим нейтралі живлячої мережі - трифазна чотирьопровідна мережа із заземленого нейтраллю.

Цех виробництва туалетного мила відноситься до приміщень із підвищеного небезпекою [29].

Схемно-конструктивні заходи гарантують безпеку дотику людини до металевих не струмопровідних частин електричного обладнання при пробої ізоляції, виникненні електричного потенціалу на них. Для цього на підприємстві обладнання і комунікації заземлені від статичної електрики [29].

7.6 Пожежна безпека

Пожежна безпека на виробництві забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [30] і організаційно-технічними заходами.

Дані приміщення (дільниця варки і обробки мильної основи) по вибухо- пожежобезпеці відноситься до категорії В [31]. Ступінь вогнестійкості будівлі -III [32].

Клас пожежобезпечних зон виробничих приміщень П - 1. Згідно з цим мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин - IP 44 [24].

Із можливих елементів системи пожежного захисту на підприємстві є первинні засоби пожежегасіння [32].

В таблиці 7.6 наведений перелік обов'язкових засобів пожежегасіння на виробництві.

Таблиця 7.6

Перелік обов'язкових засобів пожежегасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип)	Кількість, шт
Дільниця виробництва мила	200	Порошкові вогнегасники типу: ВСП-6, ВСП-10	2

На випадок утворення електростатичних зарядів на підприємстві заземлене технологічне обладнання [33, 34].

Будівлі і споруди підлягають блискавкозахисту будівлі, виходячи з масштабів можливих руйнувань або збитків - II [35].

7.7 Охорона навколишнього середовища

Виробництво мила не відноситься до основних забруднювачів атмосферного повітря в місті Харкові у зв'язку з малою кількістю виходів шкідливих речовин в атмосферу (гідроокис натрію, суміш жирних кислот, сажа, кислота сірчана та ін.) [32].

У ході ведення технологічного процесу можливі:

виділення пилу мильного при вивантаженні та транспортирові мильної стружки;

виділення водяних парів - при подачі гострого пару для перемішування.

Очисних споруд на комбінаті немає. Викид промислових побутових стічних вод про ізводиться в каналізацію.

Полігонів і накопичувачів, призначених для захоронення (складування) відходів підприємств не має (ртутні лампи, відходи резини, відпрацьовані олії, відходи тари та ін.)

Підприємство також не має обладнання, що викликає радіоактивний, а також відчутний (що перевищує норми) шумовий і вібраційний вплив на навколишнє середовище на границі промплощадки.



8. Економічні розрахунки

8.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту виробництва туалетного мила

Однією з перспективних галузей олійно-жирової промисловості є виробництво туалетного мила.

На вітчизняному ринку туалетного мила існує дуже велика конкуренція не лише вітчизняних виробників, а також активно впроваджується товари закордонних фірм. Присутність на ринку України зарубіжних виробників обумовлює більш жорстку конкуренцію у порівнянні з кінцем XX сторіччя.

Тобто за умовами наявності широкого ринку миючих засобів, постає необхідність у постійному вдосконаленні технології виробництва туалетного мила, що призвело б до розширення асортименту продукції, підвищення її якості й, як наслідок, зростання й конкурентоспроможності.

На вітчизняному ринку основними конкурентами підприємства є ТОВ «Слобожанський миловар», ЗАТ «Миловарний комбінат», та торгова марки «Dove» (Німеччина). Для утримання обсягів продажу продукції підприємство повинно постійно вдосконалювати технологію виробництва, показники її якості, що призведе до збільшення обсягів продажу на існуючих ринках збуту та виникнення нових ринків.

В умовах встановлення ринкової економіки та різних форм власності покращення якості продукції внаслідок інновацій у технології окремими підприємствами позитивно впливає на економічний стан країни взагалі, підвищення авторитету вітчизняних виробників серед закордонних користувачів, а отже сприяє входу України до Міжнародної Організації Торгівлі.

Сучасний маркетинг являє собою комплекс заходів щодо аналізу ринка, формуванню і стимулювання попиту, обліку ринкових факторів на всіх стадіях виробничого процесу, раціоналізації, просування товарів по каналах звертання до кінцевого споживача, фінансовому забезпеченню виробництва і звертання, ціноутворенню, рекламній і міжнародній діяльності.

Маркетинговою службою будь-якого промислового підприємства повинен аналізуватися наступний комплекс взаємозалежних між собою питань, до них можна віднести [40]:

установлення двосторонніх відносин між продавцем і покупцем шляхом вивчення ринку, розподілу, просування товару і реклами;

визначення параметрів виробництва в залежності від кількості і якості характеристик потреб,купівельної спроможності споживача;

доведення до споживачів за допомогою реклами інформації про товар, виробленій підприємством, і їхні переваги у порівнянні з виробленими конкурентами;

створення привабливого образа підприємства в очах громадськості шляхом спонсорської, благодійної діяльності, допомоги науці, культурі, проведення різних конкурсів, лотерей і ін.

Даний комплекс мір дозволить підприємству з виробництва туалетного мила істотно розширити географічну присутність своєї продукції, збільшити свою питому ваги в даному сегменті ринку, підвищити впізнаваємістьторгової марки, і таким чином, забезпечити підприємству по-перше, стабільність його фінансового положення і, по-друге, підвищити соціальну значимість[3 9].

8.2 Визначення обсягу продажу 78% туалетного мила

Для визначення річного об'єму продажу розрахуємо виробничу потужність:

М = ТЄф * А * П,(5.1)

де М - потужність цеху, т/рік;

Теф - річний фонд часу роботи обладнання (для миловарного виробництва приймаємо 300 дн /рік;

А - кількість однотипного обладнання (1 шт);

П - максимальна продуктивність обладнання (1,550 т/година)

М = 300 * 1 * 1,59 * 24 = 11448 т/рік

Виробнича програма (план випуску продукції):

Пр = м * кінт,

де Кіит - коефіцієнт використання обладнання (приймаємо 0,95)

Пр = 11448 * 0,95 = 10875 т/рік

8.3 Визначення витрат на виробництво

Розрахунок потреби у матеріальних ресурсах на запланований обсяг продукції за кожним видом матеріалів [38]:

Ру = Hjj * Bj,(5.3)

де, Ру - витрата j-ї сировини на 1 тону і-го продукту;

Hjj - питома норма j-ї сировини чи матеріалу на 1 тону і-го продукту;

В; - виробництво і-го продукту за проектом, т/рік. Потреби в сировині, матеріалах і енергоресурсах наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Потреби в сировині, матеріалах і енергоресурсах та витрати на них

	Норма витрат, т /т	Ціна, грн. /т	Потреба, т	Витрати, грн
Тваринний жир	0,674	2000	0,674	7145,7	1348	14291,4
Кокосова олія	0,168	6200	0,168	1887,2	1103,6	11700,6
Сода каустична	0,155	800	0,155	1685,6	124,0	1348,5
Сіль поварена	0,1	600	0,1	1060,2	60	636,1
Допоміжні матеріали		70			70	74,2
Разом			1,09 7	13263,1	2705,6	28050,8
Енергоресурси
Електроенергія, КВт*час	65	-0,4	65	689130	26	275,652
Пара, Гкал	1,2	55	1,2	12722	66	699,732
Вода,м3	20	2,5	20	212040	50	530,1
Разом					2847,6	29556,2 8

Собівартість продукції являє собою суму всіх поточних затрат на її отримання та реалізацію, що включає наступні статті: сировина й матеріали; енерговитрати; затрати на ОПФ; адміністративні витрати; інши витрати.

До статті "Сировина й матеріали" включаються витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали та ін. Розрахунок собівартості продукції наведено у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2

Калькуляція собівартості 80 % туалетного мила

Статті витрат	Одиниці	Потреба, т	Витрати(собівартість)
	вимірювання	На 1 т	Нарік	На 1т.	Разом
		продукту	тис. грн	грн./т	тис. грн
1	2	3	4	5	6
1. Сировина і матеріали	т	1,097	13263,1	2705,6	28050,8
2. Енерговитрати
2.1 Електроенергія	кВт. год	65	689130	26	275,652
2.2 Пара	ГКал		12722,4	66	699,732
2.3 Вода	м3	20	212040	50	530,1
Разом			927156	2954,8	30743,8
3. Заробітна плата основних виробничих робітників	грн	--	-	98,79	1024,8
4. Нарахування на з /п (35,7%)	грн	--	--
5. Витрати на утримання і експлуатація обладнання	грн	--	-	49246	512,4
6. Загальновиробничі витрати	грн	-	-	59,096	683,2
7. Виробнича собівартість	грн	-	-	3161,6	32964,2
Адміністративні витрати	грн	-	-	65,53	683,2
Витрати на збут	грн	--	--	49,14	510
Повна собівартість	грн	-	-	3227,1	34157,4
Прибуток	грн	-	-	645,43	6231,5
Оптова ціна	грн	-	-	3872,6	40388,9
ПДВ 20% від оптової	грн	-	-	774,51	8077,8
Відпускна ціна	грн	-	-	4647,1	48466,7

8.4 Визначення капітальних вкладень (вартість проекту)

При визначенні капітальних вкладень визначається вартість інших видів основних виробничих фондів. Вартість основного технологічного обладнання розраховано у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3

Вартість основного технологічного обладнання

Найменування обладнання	Кількість одиниць, піт	Ціна, тис. грн	Вартість, тис. грн
1	2	3	4
Колона омилення	1	1500	1500
Невраховане обладнання	-		450
Разом			1950
Витрати на транспортування			78
Витрати на монтаж			390
Комунікація і КІП			840
Спеціальні роботи			230
Разом			3490

Укрупнений розрахунок вартості споруд та будівель може бути прийнято по структурі основних фондів, тобто вартість обладнання являє - 43% від загальної вартості основних фондів. Таким чином, вартість споруд та будівель буде [38]:

8.5 Техніко-економічні показники процесу:

Продуктивність виробництва:.10875 т/рік

Капітальні витрати 8116,3 тис. грн

Собівартість1 тони продукції 3161,6 грн. /т 4

Оптова ціна 3872,56 грн. /т

Відпускна ціна 4647,07 грн. /т

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок на підставі отриманих результатів, що робота підприємства по виробництву туалетного мила є ефективною і продукція на ринку - конкурентоспроможна.



9. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

9.1 Загальні положення

Цивільна оборона (ЦО) України - це державна система органів керування, сил і засобів, які створюються для організації й забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. [40]

Основні завдання Цивільної оборони України такі: запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих; оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, захист населення від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, великих пожеж і застосованих засобів ураження;організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час; організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередах ураження;створення систем аналізу і прогнозування управління,оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням,підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях;підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони. [41]

9.2 Організація цивільної оборони на виробництві туалетного мила

У даному розділі дипломного проекту розглядається організація цивільної оборони на об'єкті - виробництво туалетного мила

Цивільна оборона організується з метою завчасної підготовки нашого об'єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, зменшення втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єкта і своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР, будівництво захисних споруд. Крім того, служба бере участь у рятувальних роботах при розбиранні завалених сховищ і укриттів.

Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин, здійснює контроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів, спеціальної техніки, веде радіаційну і хімічну розвідку, здійснює контроль за опромінюванням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.

Аварійно-технічна служба організується на базі виробничого, технічного відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи із захисту обладнання, підвищення стійкості основних споруд, інженерних мереж і комунікацій, проводить невідкладні роботи при розбиранні завалів, локалізації і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.

Медична служба організується на базі медчастини об'єкта. Начальник служби -- головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання медичних формувань, накопичення медичного майна, медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження, надає медичну допомогу потерпілим та евакуює їх у лікарні.

Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділу охорони об'єкта та народної дружини. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта, підтримання громадського порядку в районах лиха та під час проведення РіНР.

Питання про цивільну оборону в виробничій діяльності є однією з найважливіших задач, таким чином є обов'язковим створення структурного підрозділу ЦО на підприємстві виробництва туалетного мила. У практичній діяльності при організації ЦО, необхідно розумно застосовувати всі засоби захист}' населення, віддаючи перевагу у кожному конкретному випадку тому з них, який більше відповідає даній ситуації. [41]

Організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих, керує службою громадського порядку, організовує перевезення робітників та службовців у райони і до місця роботи.

Заступник начальника ЦО виробництва з інженерно-технічної частини, головний інженер даного об'єкта, керує розробленням плану переведення виробництва на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи виробництва в умовах надзвичайних ситуацій, керує протипожежною, аварійно-технічною службою та службою сховищ і укриттів.

Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта. На службу покладаються: організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення НВ, організація зв'язку та підтримання його у постійній готовності.

Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Служба розробляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання електроенергії, газу, тепла на об'єкт. Здійснює оснащення вразливих ділянок енергетичних мереж, планує проведення заходів зі світломаскування, проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на електромережах.

Транспортна служба створюється на базі транспортного гаража (цеху). Вона здійснює заходи щодо перевезення евакуйованих; готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених; проводить роботи щодо знезараження транспорту.

Служба матеріально-технічного постачання розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування всіма видами оснащення, продовольства; організує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до місць робіт; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності як на об'єкті, так і в місцях розселення.

Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад. Вона розраховує укриття, забезпечує готовність сховищ та правильність їх експлуатації, організує

Служби ЦО об'єкта:

1. Служба оповіщення і зв'язку

2. Служба сховищ і укриттів

3. Служба радіаційного і хімічного захисту

Служба енергопостачання та світломаскування

Аварійно-технічна служба

Транспортна служба

Служба матеріально-технічного постачання

Служба охорони громадського порядку

Медична служба

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта з числа начальників цехів, відділів, на базі яких вони створені.

Рис.9.1 Структурно-організаційна схема ЦО на миловарному заводі

Заступник начальника ЦО об'єкта з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію,

Відповідальність за організацію і стан ЦО, за постійну готовність сил і засобів РіНР несе начальник цивільної оборони підприємства - їх перший керівник.

Він підкоряється відповідним посадовим особам міністерства, відомства, у віданні якого перебуває підприємство, а також начальнику ЦО міста (району) W 5 на території якого розташовано піприємство.

Для планування заходів ЦО, підтримки готовності до дій у надзвичайній ситуації сил і персоналу, застосування засобів захисту і спеціального майна на підприємстві створюються штатні органи цивільної оборони на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.

Організаційну структуру ЦО на миловарному заводі (рис.9.1) умовно можна виділити:

керівництво ЦО;

служби ЦО.

При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб (ланка) - орган управління ЦО. Склад штабу залежить від значення підприємства і кількості працівників, комплектується як штатними працівниками, так і за рахунок посадових осіб.

Робота штабу (ланки) організується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО заводу, старшого начальника та рішень місцевої державної адміністрації. Начальник ланки є першим заступником начальника ЦО підприємства, тільки йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань ЦО на підприємстві. wЛанка організує і забезпечує своєчасне оповіщення населення,

безперервне управління силами і засобами, розробляє план дій служб і формувань ЦО об'єкта, здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців.

Також на виробничій діяльності існує служби: оповіщення і зв'язку, охорони громадського порядку, радіаційного і хімічного захисту, медична,



ВИСНОВКИ

На підставі даних науково-технічної, учбової літератури та даних ООО «Слобожанський миловар» виконано проект виробництва туалетного мила "Екстра" на обладнанні фірми «ALFA-LAVAL» та «MAZZONI» роздрібної та оптової торгівлі. Продуктивність лінії - 1,59 т/год.

Технологічні розрахунки: матеріальний і тепловий баланси, розрахунки основного і допоміжного обладнання, енергетичні витрати.

За економічними розрахунками визначено основні техніко - економічні показники проекту: об'єм випуску "(об'єм продаж), капітальні витрати (вартість проекту), собівартість, оптова та відпускна ціни 1т продукції.

Проект виконано з дотриманням вимог щодо охорони праці та довкілля, промислової санітарії та техніки безпеки.

Функціональна схема автоматизації забезпечує оперативний моніторинг технологічного процесу і є запорукою високої якості продукції.

Наведено прелік використаних джерел.



ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Арутюнян Н.С„ Аришева Е.А., Янова Л.И. и др. Технология переработки жиров. - М.гАгропромиздат, 1985. - 368 с.

2. Тимченко В.К., Попсуйшапка А.В. Теорія і практика миловаріння: Монографія. - Харків: Курсор, 2005. - 144 с.

3. Тютюнников Б.Н., Науменко П.В., Товбин И.М. Технология переработки жиров. - М.: Пищевая промышленность, 1970. - 652 с.

4. Інформаційно - аналітичний бюлетень олійно-жировї галузі України та Російської Федерації. Олійно - жирова галузь України. П.Ф. Петік, В.К. Кухта та інші, 2008 р.

5. Товбин И.М., Залиопо М.Н., Журавлев А.М.Производство мыла. -М.: Пищевая промышленность, 1976. - 205 с.

6. Справочникпо мыловаренному производству // Под. ред. И.М. Товбин. -М.: Пищевая промышленность, 1974. -517 с.

7. Кучинский П.Д., Копысев В.А. Новое в производстве туалетного и хозяйственного мыла. - М.: ЦНИИТЭИ Пищемпром, 1972. - 120 с.

8. Арутюнян Н.С., Корнева Е.П., Янова Л.И. Технологія переработки жиров. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Пищемпромиздат, 1998. - 452 с.

9. ДСТУ 4537:2006. Мило туалетне тверде. Загальні технічні умови.

10. Руководство по методам исследования, технохимическому контролю и учету производства в масложировой промышленности / Под ред. А.Г. Сергеева. - Т. VI. - Л.:ВНИИЖ, 1971. -351 с.

11. Дані ООО «Слобожанский миловар».

12. Плановский А.Н., Гуревич Д.А. Апаратура промышленности полупродуктов и красителей. - ГОСХИМИЗДАТ, 1961. -504 с.

13. Файнберг Е.Е., Товбин И.М., Луговой А.В. Технологическое проектирование жироперерабатывающих предприятий. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. - 416 с.

14. Гороновский И.Т., Назаренко ЮЛ, Некреч Е.Ф. Краткий справочник по химии. - Киев: Наукова думка, 1987, -828 с.

15. Товбин И.М., Файнберг Е.Е. Технологическое проектирование жироперерабатывающих предприятий. -Москва, 1965. -516 с.

16. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу "Процесы и аппараты химической технологии." Л: Химия, 1987. -624 с.

17. Промышленныеприборы и средства автоматизации: Справочник/ В.Я. Баранов, Т.Х. Безновская, В.А. Бек и др. -Л. Машиностроение, 1987. -847 с.

18. Автоматика и автоматизация химико - технологических процессов. Методические указания / В.И. Тошинский и др. - Харьков. ХПИ, 1992. -44с.

19. Закон України "Про охорону праці", листопад 2002 р.

20. ГОСТ 12.0.003 -74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. -Введен 01.01.76

21. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. -М.: Химия, 1976.-336 с.

22. Макаров Г.В. и др.Охрана труда в химической промышленности. -М.: Химия. 1980.-568 с.

23. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования -Введен 01.01.89

24. ДолинП.А. Справочник по технике безопасности. - Энергомиздат. 1984. -324 с.

25. СНиП2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Строиздат. 1991 г.

26. СНиП II -4-79. Естественное и искуственное освещение. Нормы проектирования. -М.:Стройиздат, 1980. -110 с.

27. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89

28. ГОСТ 17.1.3.03.77*. Правила выбора и оценки качества источников централизованного хозяйственного-питьевого водоснабжения. Введен 01.07.78.

29. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

30. ГОСТ 12.1.004.91 Пожарная безопасность. Общие требования.

31. НАПББ 03-002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наказ МНС № 633 від 03.12.2007.

32. ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів.

33. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спецыальних установок.

34. НПАОП 0.00 0-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики.

35. ДСТУБВ.2.5 - 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування близкавкозахисту будівель і споруд. - К.; Діє з 01.01.2009 р.

36. Родионова А.И., Клушин В.Н., Торочешникова Н.С. Техника защиты окружающей среды. - М.:Химия, 1989. - 512 с.

37. ГОСТ 17.2.3.02. -88. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленности предприятиями - Введен 01.01.90.

38. Каретникова B.C. Методические указания по выполнении экономической части дипломного проекта - Харьков:ХГПУ, 1999-24 с.

39. Каретникова B.C., Кухта В.Г. Экономика и предпринимательство масложирового комплекса Украины. - Харьков: НТУ "ХПИ", 2003. -340 с.

40. Стеблюк М.І., Цивільна оборон: Підручник,- К.: "Знання",2006.- 487с.

41. Кулаков М.А. та ін. Цивільна оборон: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ за ред. проф. В.В. Березуцького. - X.: Факт,2008. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru