Визначення температури за відомим значенням термо-е.р.с. термопари
Визначення значень термопари типу ніхром–константант і значення її термо-е.р.с. Систематична похибка отриманого результату. Оцінка відносної випадкової похибки, середнього квадратичного відхилення результату, точності, вірності і достовірності вимірювань.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.10.2011 |
Размер файла | 53,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
9
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України
Державна академія житлово-комунального господарства
Кафедра комунальної теплоенергетики та енергозбереження
КУРСОВА РОБОТА
з курсу «Теплотехнічні вимірювання і прилади»
На тему
Визначення температури за відомим значенням термо-е.р.с. термопари
Підготував:
Студент IV курсу
Кузнецов О.В.
Київ 2011
1.Завдання
Варіант 18.
Визначити значення термопари та задане значення її термо-е.р.с. Еі :
Тип термопари - ніхром-константант
Термо-е.р.с.(Еі) - 41 мВ
Таблиця 1. Термо-е.р.с. термопари при певних реперних значеннях:
Температура tr °C |
Термо - е.р.с. Еі, мВ |
|
-200 |
-8,824 |
|
-100 |
-5,237 |
|
0 |
0 |
|
100 |
6,317 |
|
200 |
13,419 |
|
300 |
21,033 |
|
400 |
28,943 |
|
500 |
36,999 |
|
600 |
45,085 |
|
700 |
55,110 |
|
800 |
61,022 |
|
900 |
68,783 |
2. Розрахунок
Будуємо графік залежності значень від температур термо-е.р.с. заданої термопари в усьому інтервалі її застосування.
Згідно умові знаходимо на графіку візуально значення термо-є.р.с. з відповідним значенням температури при умові Еі = 41 мВ при tr = 550 ?C
Вибираємо найближчі значення температури та відповідні значення термо-є.р.с: 500?C - 36,999 мВ та 600?C - 45,085 мВ
Визначаємо числові значення коефіцієнтів t01 і k залежності температури t від термо-е.р.с. E термопари в інтервалі, в якому знаходиться виміряне значення термо-е.р.с. Eі, виходячи з припущення, що ця залежність є лінійною:
t = t01 + kE, (1)
де t01 - значення температури при E = 0; k, ?C/мВ - градуювальний коефіцієнт термопари.
Щоб визначити числове значення коефіціенту k підставимо відоме значення температури та термо-е.р.с. з таблиці 1, та знаючи значення коефіціентів k та t01 знаходимо виміряне значення температури tі,лін, температурі, який відповідає термо-е.р.с. Еі за завданням
500 = t01 + k * 36,999
600 = t01 + k * 45,085
500 - 600 = (t01 + k * 45,085)- (t0 + k * 36,999) ;
100 = t01- t01 + k * (45,085-36,999);
100 = 8,086 k
k = 100 / 8,086 = 12,37
Тоді: при tr = 500 , t01 = 500 - 12,37*36,999 = 42,33;
tr = 600 , t01 = 600 - 12,37*45,085 = 42,3
При Еі = 41 мВ (по умові) t лін = t01 + kEі = 42,33 + 12,37*41=549,5?C
t лін = 549,5?C (Оцінка похибки приблизна)
Визначаємо систематичну похибку отриманого результату, виходячи з припущення, що істина залежність температури від термо-е.р.с термопари є параболічною для рівняня (2):
t = t02 + k1* Ei + k * Ei2 (2)
Для цього визначаємо числові значення коефіціентів t02, k1 та k2 з системи рівнянь 3:
t r, i-1 = t02 + k1 (Er,i-1)+ k*( Er,i-1)2
t r,= t02 + k1 (Er,i)+ k*( Er,i)2
t r+1,= t02 + k1 (Er,i+1)+ k*( Er,i+1)2 (3)
Підставимо в систему рівнянь 3 значення температури та термо-е.р.с. характерні для температур 400 ?C, 500 ?C, 600 ?C:
400 = t02 + k1*28,943 +k2(28,943)2
500 = t02 + k1* 36,999+k2(36,999)2
600 = t02 + k1*45,085+k2(45,085)2
З ціеї системи рівнянь слідує:
400 = t02 + k1*28,943+k2 837,69
500 = t02 + k1*36,999 +k21368,9
600 = t02 + k1*45,085 +k22032,65
За методом Крамера [2] розв`язуемо систему лінійних рівнянь:
Визначники:
Вирішення
де X1 = t02 ; X2 = k1 X3 = k3
Д 1 = 400 28,943 837,69
500 36,999 1368,9
600 45,085 2032,65
1 28,943 837,69
Д = 1 36,999 1368,9
1 45,085 2032,65
Д 2 = 1 400 837,69
1 500 1368,9
1 600 2032,65
Д3 = 1 28,943 400
1 36,999 500
1 45,085 600
Д 1 = (400*36,999*2032,65)+(600*28,943*1368,9)+(500*45,085*837,69)-(600*36,999*837,69)-(500* 28,943*2032,65)-(45,085*1368,9*400)= 30082407+23772044+350862268-18596215-29415494-24686743 = 39624,92
Д = (36,999* 2032,65)+(28,943*1368,9)+( 45,085*837,69)-(36,999*837,69)-(28,943* *2032,65)-( 45,085*1368,9) = 75206,02+39620,07+2032,657-30993,69-58830,99-61716,86=
= 1051,806
t02 =39624,92/1051,806 = 37,67322
Д 2 = (500*2032,65)+(400*1368,9)+(600*837,69)-(500*837,69)-(400*2032,650)-*(600*1368,9) = 1016325+547560+502614+418845+813060+821340=13254
k1 = 13254/1051,806 = 12,60118
Д3 = (36,999*600)+(28,943*500)+(45,085*400)-(36,999*400)-(600*28,943)-(45,085*500)= -3
k2 = -3/ 1051,806 =-0,002852
Далі визначаємо значення температури ti, іст., (3) яке вважаємо параболічним або істиним:
ti,іст = t02 + k1Ei + k2(Ei)2 (3)
ti,іст =37,67322 +((12,60118)*41))+(( -0,002852*(41) 2) = -9572,99+(-15,6682)+(-717,165) = =549,5274°С
Оцінюємо відносну систематичну похибку, яка виникає при застосуванні лінійної залежності (1) замість "істинної" залежності {3}:
есист. = [(tі, лін - ti,іст)/ ti,іст] х 100% = [(549,5-549,5274)/549,5274]х100% = -0,004986103
есист. = 0,005 %
Оцінюємо відносну випадкову похибку, виходячи з припущення, що Ei є середнім значенням (математичне очікування) результату серії вимірювань величини термо-е.р.с. Ei,j термопари, які виконуються оператором в тих самих умовах з певним інтервалом часу.
Значення Ei,j розраховуємо за таблицею ( j = 1?10).
Таблиця
Nвим., j |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Термо-е.р.с. Ei,j, мВ |
Ei+ 0,005 |
Ei- 0,02 |
Ei- 0,01 |
Ei+0,01 |
Ei-0,05 |
Ei+0,03 |
Ei-0,01 |
Ei+0,005 |
Ei+0,07 |
Ei-0,03 |
|
41 |
41,005 |
40,98 |
40,99 |
41,01 |
40,95 |
41,03 |
40,99 |
41,005 |
41,07 |
40,97 |
У Ei,j = (0,005)2+(-0,02)2+(-0,01)2+(0,01)2+(-0,05)2+(0,03)2+(-0,01)2+(0,01)2+(0,005)2+(0,07)2 +(-0,03)2= 0,01005
Середнє квадратичне відхилення результату вимірювання визначається за формулою (4):
у = v(Eіi - Eі)2/j(j-1) (4)
у = v(0,01005)/10(10-1) = 0,01
Відносна випадкова похибка складає:
евип. = у/ Eі х 100% =0,01/41*100% = 0,02439 %
Визначаємо сумарну відносну похибку результату:
есум. = v( есист.2 + евип2) = v (0,005)2+(0,02439)2 = 0,02489 %
Визначаємо абсолютну сумарну похибку результату:
Дti = ti,іст * е сум. = (549,5274*0,02489)/100 = 0,13 °С
Представляемо результат вимірювання температури ti:
ti = ti,іст. ± Дti = (549,5274 ± 0,13)°С
Оцінюємо точність, правильність і достовірність вимірювань:
Точність вимірювань:
Т = 1/евип. = (1/ 0,02439)/100% = 0,41
Правильність вимірювань:
П = 1/есист. = (1/0,005)/100% = 2
Достовірність вимірювань:
Д = 1/есум. = (1/0,02489)/100% = 0,4
Висновок
В ході виконання даної розрахунково-графічної роботи я навчився:
1.Розраховувати числові значення коефіцієнтів t01 і k залежності температури t від термо-е.р.с:
t01 = 42,3 ; k = 12,37
2. Розраховувати лінійну температуру термопари
t лін = 549,5?C
3.Розраховувати значення температури ti, іст., яке вважаємо параболічним:
ti,іст = 549,5274°С
4. Розраховувати відносну систематичну, випадкову, систематичну та абсолютну похибку
есист. = 0,005 % ; евип. = 0,02439 % ; есум. = 0,02489 %
5.Оцінювати точність, правильність і достовірність вимірювань
термопара систематична похибка вимірювання
Т = 0,41 % ; П = 2 % ; Д = 0,4%
Література
1. С.С. Огородник. Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічних робіт з курсу «Теплотехнічні вимірювання і прилади». ДАЖКГ, Київ.2010 рік.
2. Н.В. Ткаченко. Вища математика. Ч1.: Навч.посібник./ К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008.-162 с.
3.Н.В. Ткаченко. Міжнародна система вимірювань SI. - Навчальний посібник.-2-ге вид. - К.: ТОВ «Задруга» , 2007. - 288 с.
Размещено на Allbest
Подобные документы
Побудова статичної характеристики термопари. Виключення систематичних складових похибки із результатів вимірювань. Обчислення середньоквадратичного відхилення результату спостережень. Калібрування термопари методом звіряння в інтервалі температур.
курсовая работа [938,1 K], добавлен 23.09.2019Основні причини виникнення похибок. Їх класифікація і принципи оцінювання. Визначення відносної і приведеної похибок. Особливості математичної моделі їх визначення. Правила округлення значень і форми запису кінцевого результату. Критерії оцінки промахів.
реферат [592,9 K], добавлен 23.08.2013Оцінка точності засобів вимірювання, методика обробки прямих, опосередкованих та сумісних вимірювань. Статична та динамічна похибки засобу вимірювання різними методами. Коригування структурних схем, яке забезпечує підвищення точності засобу вимірювання.
курсовая работа [271,7 K], добавлен 22.11.2012Загальна характеристика методів дослідження точності обробки за допомогою визначення складових загальних похибок. Розрахунки розсіяння розмірів, пов'язані з помилками налагодження технологічної системи. Визначення сумарної похибки аналітичним методом.
реферат [5,4 M], добавлен 02.05.2011Теоретичні засади роботи акустичного газоаналізатора. Розроблення алгоритму програми визначення відсоткового вмісту газів суміші за виміряним значенням частоти. Випадкові та систематичні похибки. Охорона праці. Нормативні рівні небезпечних чинників.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 10.03.2013Основні типи різців, їх геометричні параметри. Методика контролю їх заточування. Визначення температури різання методом природної термопари. Ознайомлення із загальним виглядом токарно-гвинторізного верстата С11МТ та розміщенням важелів управління.
лабораторная работа [1,3 M], добавлен 31.10.2011Погіршення характеристик функціонування складної технологічної системи, явище старіння техніки. Визначення математичного сподівання і середнього квадратичного відхилення часу безвідмовної роботи системи без профілактики. Оптимальний план профілактики.
лабораторная работа [2,4 M], добавлен 22.04.2013Проектування технологічних процесів. Перевірка забезпечення точності розмірів по варіантах технологічного процесу. Використання стандартного різального, вимірювального інструменту і пристроїв. Розрахунки по визначенню похибки обробки операційних розмірів.
реферат [20,7 K], добавлен 20.07.2011Вибір методу обробки. Визначення коефіцієнтів точності настроювання. Визначення кількості ймовірного браку заготовок. Емпірична крива розподілу похибок. Визначення основних параметрів прийнятого закону розподілу. Обробка заготовок різцем з ельбору.
реферат [400,7 K], добавлен 08.06.2011Загальне поняття полімерів та визначення температури їх розкладання. Визначення термостійкості полімерів в ізотермічних умовах. Швидкість твердіння термореактивних полімерів і олігомерів. Оцінка тривалості в’язкотекучого стану полімерів методом Канавця.
реферат [50,5 K], добавлен 16.02.2011