Визначення температури за відомим значенням термо-е.р.с. термопари

Визначення значень термопари типу ніхром–константант і значення її термо-е.р.с. Систематична похибка отриманого результату. Оцінка відносної випадкової похибки, середнього квадратичного відхилення результату, точності, вірності і достовірності вимірювань.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2011
Размер файла 53,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України

Державна академія житлово-комунального господарства

Кафедра комунальної теплоенергетики та енергозбереження

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Теплотехнічні вимірювання і прилади»

На тему

Визначення температури за відомим значенням термо-е.р.с. термопари

Підготував:

Студент IV курсу

Кузнецов О.В.

Київ 2011

1.Завдання

Варіант 18.

Визначити значення термопари та задане значення її термо-е.р.с. Еі :

Тип термопари - ніхром-константант

Термо-е.р.с.(Еі) - 41 мВ

Таблиця 1. Термо-е.р.с. термопари при певних реперних значеннях:

Температура tr °C

Термо - е.р.с. Еі, мВ

-200

-8,824

-100

-5,237

0

0

100

6,317

200

13,419

300

21,033

400

28,943

500

36,999

600

45,085

700

55,110

800

61,022

900

68,783

2. Розрахунок

Будуємо графік залежності значень від температур термо-е.р.с. заданої термопари в усьому інтервалі її застосування.

Згідно умові знаходимо на графіку візуально значення термо-є.р.с. з відповідним значенням температури при умові Еі = 41 мВ при tr = 550 ?C

Вибираємо найближчі значення температури та відповідні значення термо-є.р.с: 500?C - 36,999 мВ та 600?C - 45,085 мВ

Визначаємо числові значення коефіцієнтів t01 і k залежності температури t від термо-е.р.с. E термопари в інтервалі, в якому знаходиться виміряне значення термо-е.р.с. Eі, виходячи з припущення, що ця залежність є лінійною:

t = t01 + kE, (1)

де t01 - значення температури при E = 0; k, ?C/мВ - градуювальний коефіцієнт термопари.

Щоб визначити числове значення коефіціенту k підставимо відоме значення температури та термо-е.р.с. з таблиці 1, та знаючи значення коефіціентів k та t01 знаходимо виміряне значення температури tі,лін, температурі, який відповідає термо-е.р.с. Еі за завданням

500 = t01 + k * 36,999

600 = t01 + k * 45,085

500 - 600 = (t01 + k * 45,085)- (t0 + k * 36,999) ;

100 = t01- t01 + k * (45,085-36,999);

100 = 8,086 k

k = 100 / 8,086 = 12,37

Тоді: при tr = 500 , t01 = 500 - 12,37*36,999 = 42,33;

tr = 600 , t01 = 600 - 12,37*45,085 = 42,3

При Еі = 41 мВ (по умові) t лін = t01 + kEі = 42,33 + 12,37*41=549,5?C

t лін = 549,5?C (Оцінка похибки приблизна)

Визначаємо систематичну похибку отриманого результату, виходячи з припущення, що істина залежність температури від термо-е.р.с термопари є параболічною для рівняня (2):

t = t02 + k1* Ei + k * Ei2 (2)

Для цього визначаємо числові значення коефіціентів t02, k1 та k2 з системи рівнянь 3:

t r, i-1 = t02 + k1 (Er,i-1)+ k*( Er,i-1)2

t r,= t02 + k1 (Er,i)+ k*( Er,i)2

t r+1,= t02 + k1 (Er,i+1)+ k*( Er,i+1)2 (3)

Підставимо в систему рівнянь 3 значення температури та термо-е.р.с. характерні для температур 400 ?C, 500 ?C, 600 ?C:

400 = t02 + k1*28,943 +k2(28,943)2

500 = t02 + k1* 36,999+k2(36,999)2

600 = t02 + k1*45,085+k2(45,085)2

З ціеї системи рівнянь слідує:

400 = t02 + k1*28,943+k2 837,69

500 = t02 + k1*36,999 +k21368,9

600 = t02 + k1*45,085 +k22032,65

За методом Крамера [2] розв`язуемо систему лінійних рівнянь:

Визначники:

Вирішення

де X1 = t02 ; X2 = k1 X3 = k3

Д 1 = 400 28,943 837,69

500 36,999 1368,9

600 45,085 2032,65

1 28,943 837,69

Д = 1 36,999 1368,9

1 45,085 2032,65

Д 2 = 1 400 837,69

1 500 1368,9

1 600 2032,65

Д3 = 1 28,943 400

1 36,999 500

1 45,085 600

Д 1 = (400*36,999*2032,65)+(600*28,943*1368,9)+(500*45,085*837,69)-(600*36,999*837,69)-(500* 28,943*2032,65)-(45,085*1368,9*400)= 30082407+23772044+350862268-18596215-29415494-24686743 = 39624,92

Д = (36,999* 2032,65)+(28,943*1368,9)+( 45,085*837,69)-(36,999*837,69)-(28,943* *2032,65)-( 45,085*1368,9) = 75206,02+39620,07+2032,657-30993,69-58830,99-61716,86=

= 1051,806

t02 =39624,92/1051,806 = 37,67322

Д 2 = (500*2032,65)+(400*1368,9)+(600*837,69)-(500*837,69)-(400*2032,650)-*(600*1368,9) = 1016325+547560+502614+418845+813060+821340=13254

k1 = 13254/1051,806 = 12,60118

Д3 = (36,999*600)+(28,943*500)+(45,085*400)-(36,999*400)-(600*28,943)-(45,085*500)= -3

k2 = -3/ 1051,806 =-0,002852

Далі визначаємо значення температури ti, іст., (3) яке вважаємо параболічним або істиним:

ti,іст = t02 + k1Ei + k2(Ei)2 (3)

ti,іст =37,67322 +((12,60118)*41))+(( -0,002852*(41) 2) = -9572,99+(-15,6682)+(-717,165) = =549,5274°С

Оцінюємо відносну систематичну похибку, яка виникає при застосуванні лінійної залежності (1) замість "істинної" залежності {3}:

есист. = [(tі, лін - ti,іст)/ ti,іст] х 100% = [(549,5-549,5274)/549,5274]х100% = -0,004986103

есист. = 0,005 %

Оцінюємо відносну випадкову похибку, виходячи з припущення, що Ei є середнім значенням (математичне очікування) результату серії вимірювань величини термо-е.р.с. Ei,j термопари, які виконуються оператором в тих самих умовах з певним інтервалом часу.

Значення Ei,j розраховуємо за таблицею ( j = 1?10).

Таблиця

Nвим., j

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Термо-е.р.с. Ei,j, мВ

Ei+

0,005

Ei- 0,02

Ei- 0,01

Ei+0,01

Ei-0,05

Ei+0,03

Ei-0,01

Ei+0,005

Ei+0,07

Ei-0,03

41

41,005

40,98

40,99

41,01

40,95

41,03

40,99

41,005

41,07

40,97

У Ei,j = (0,005)2+(-0,02)2+(-0,01)2+(0,01)2+(-0,05)2+(0,03)2+(-0,01)2+(0,01)2+(0,005)2+(0,07)2 +(-0,03)2= 0,01005

Середнє квадратичне відхилення результату вимірювання визначається за формулою (4):

у = v(Eіi - Eі)2/j(j-1) (4)

у = v(0,01005)/10(10-1) = 0,01

Відносна випадкова похибка складає:

евип. = у/ Eі х 100% =0,01/41*100% = 0,02439 %

Визначаємо сумарну відносну похибку результату:

есум. = v( есист.2 + евип2) = v (0,005)2+(0,02439)2 = 0,02489 %

Визначаємо абсолютну сумарну похибку результату:

Дti = ti,іст * е сум. = (549,5274*0,02489)/100 = 0,13 °С

Представляемо результат вимірювання температури ti:

ti = ti,іст. ± Дti = (549,5274 ± 0,13)°С

Оцінюємо точність, правильність і достовірність вимірювань:

Точність вимірювань:

Т = 1/евип. = (1/ 0,02439)/100% = 0,41

Правильність вимірювань:

П = 1/есист. = (1/0,005)/100% = 2

Достовірність вимірювань:

Д = 1/есум. = (1/0,02489)/100% = 0,4

Висновок

В ході виконання даної розрахунково-графічної роботи я навчився:

1.Розраховувати числові значення коефіцієнтів t01 і k залежності температури t від термо-е.р.с:

t01 = 42,3 ; k = 12,37

2. Розраховувати лінійну температуру термопари

t лін = 549,5?C

3.Розраховувати значення температури ti, іст., яке вважаємо параболічним:

ti,іст = 549,5274°С

4. Розраховувати відносну систематичну, випадкову, систематичну та абсолютну похибку

есист. = 0,005 % ; евип. = 0,02439 % ; есум. = 0,02489 %

5.Оцінювати точність, правильність і достовірність вимірювань

термопара систематична похибка вимірювання

Т = 0,41 % ; П = 2 % ; Д = 0,4%

Література

1. С.С. Огородник. Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічних робіт з курсу «Теплотехнічні вимірювання і прилади». ДАЖКГ, Київ.2010 рік.

2. Н.В. Ткаченко. Вища математика. Ч1.: Навч.посібник./ К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008.-162 с.

3.Н.В. Ткаченко. Міжнародна система вимірювань SI. - Навчальний посібник.-2-ге вид. - К.: ТОВ «Задруга» , 2007. - 288 с.

Размещено на Allbest


Подобные документы

  • Побудова статичної характеристики термопари. Виключення систематичних складових похибки із результатів вимірювань. Обчислення середньоквадратичного відхилення результату спостережень. Калібрування термопари методом звіряння в інтервалі температур.

    курсовая работа [938,1 K], добавлен 23.09.2019

  • Основні причини виникнення похибок. Їх класифікація і принципи оцінювання. Визначення відносної і приведеної похибок. Особливості математичної моделі їх визначення. Правила округлення значень і форми запису кінцевого результату. Критерії оцінки промахів.

    реферат [592,9 K], добавлен 23.08.2013

  • Оцінка точності засобів вимірювання, методика обробки прямих, опосередкованих та сумісних вимірювань. Статична та динамічна похибки засобу вимірювання різними методами. Коригування структурних схем, яке забезпечує підвищення точності засобу вимірювання.

    курсовая работа [271,7 K], добавлен 22.11.2012

  • Загальна характеристика методів дослідження точності обробки за допомогою визначення складових загальних похибок. Розрахунки розсіяння розмірів, пов'язані з помилками налагодження технологічної системи. Визначення сумарної похибки аналітичним методом.

    реферат [5,4 M], добавлен 02.05.2011

  • Теоретичні засади роботи акустичного газоаналізатора. Розроблення алгоритму програми визначення відсоткового вмісту газів суміші за виміряним значенням частоти. Випадкові та систематичні похибки. Охорона праці. Нормативні рівні небезпечних чинників.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 10.03.2013

  • Основні типи різців, їх геометричні параметри. Методика контролю їх заточування. Визначення температури різання методом природної термопари. Ознайомлення із загальним виглядом токарно-гвинторізного верстата С11МТ та розміщенням важелів управління.

    лабораторная работа [1,3 M], добавлен 31.10.2011

  • Погіршення характеристик функціонування складної технологічної системи, явище старіння техніки. Визначення математичного сподівання і середнього квадратичного відхилення часу безвідмовної роботи системи без профілактики. Оптимальний план профілактики.

    лабораторная работа [2,4 M], добавлен 22.04.2013

  • Проектування технологічних процесів. Перевірка забезпечення точності розмірів по варіантах технологічного процесу. Використання стандартного різального, вимірювального інструменту і пристроїв. Розрахунки по визначенню похибки обробки операційних розмірів.

    реферат [20,7 K], добавлен 20.07.2011

  • Вибір методу обробки. Визначення коефіцієнтів точності настроювання. Визначення кількості ймовірного браку заготовок. Емпірична крива розподілу похибок. Визначення основних параметрів прийнятого закону розподілу. Обробка заготовок різцем з ельбору.

    реферат [400,7 K], добавлен 08.06.2011

  • Загальне поняття полімерів та визначення температури їх розкладання. Визначення термостійкості полімерів в ізотермічних умовах. Швидкість твердіння термореактивних полімерів і олігомерів. Оцінка тривалості в’язкотекучого стану полімерів методом Канавця.

    реферат [50,5 K], добавлен 16.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.