Проектування затискного пристрою
Вибір матеріалу деталі та методу отримання заготовки, способу обробки деталі. Електрохімічна обробка. Вибір схеми базування та установчих елементів, затискного пристрою та розрахунок сил затиску, пристосування на точність. Принцип роботи пристосування.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.02.2012 |
Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Електрофізичні та електрохімічні методи з'явилися порівняно недавно і деякими із них менше ніж 50 років.
Інтенсивний розвиток нових методів обумовленний необхідністю обробки матеріалів з особливими властивостями, які використовуються в космічній, атомній, електронній техніці та приладобудуванні.
Інтенсивне впровадження в промисловість обробки тиском, точного ливарного виробництва з пластмас збільшили потребу в штампах, ливарних формах, прес-формах та інших виробів складної форми. В зв'язку з розробкою нових конструкцій машин та приладів, безперервним зменшенням розмірів деталей в електроніці і машинобудуванні необхідно впроваджувати унікальні технологічні операції, які неможливо або важко виконати традиційними методами обробки.
ЕФЕХМО мають наступні переваги:
- Можливість обробляти матеріали з будь-яких фізико-хімічних властивостями при незалежності режимів обробки від властивостей матеріалів.
- Можливість обробки, яку важко або неможливо виконати звичайними механічними методами.
- Відсутній силовий тиск на заготовку при обробці, а при деяких методах немає механічного контакту між інструментом і заготовкою.
- Можливість використати інструмент менш твердий і міцний, ніж оброблюваний матеріал.
- Велика продуктивність обробки при відносно високій точності отримання розмірів.
- Можливість легко автоматизувати і механізувати процеси обробки.
1. Технологічна частина
1.1 Огляд патентної літератури
Для визначення нової та практично досконалої конструкції затискного пристрою необхідним етапом є ознайомлення з існуючими конструкціями та варіантами їх застосування. Всі пристрої взяті з довідника [4].
1. Прихват кулачковий ексцентриковий (рис. 1).
Рисунок 1 - Прихват кулачковий ексцентриковий для закріплення деталей
Затиск здійснюється кулачком 1 при повороті торцевого ексцентрика 2. Гайкою 3 і гвинтом 4 регулюється вихідне положення затисної кулачка. Ексцентрик повертається рукояткою.
2. Пристрій з трьома прихватами для кріплення деталі (рис. 2).
Рисунок 2 - Пристрій з трьома прихватами для закріплення деталей.
Заготівлю закріплюють прихватами 1,2,3 за допомогою гайки 4 через тяги 5 і 6 і важелі 7 і 8.
3. Пристрій з двома прихватами для закріплення деталі (рис. 3).
Рисунок 3 - Пристрій з двома прихватами для закріплення деталей.
Заготівлю закріплюють прихватами 1. Їх положення по висоті регулюється гайкою 2; величина настройки по висоті - незначна.
4. Прихват вигнутий універсальний (рис. 4).
Рисунок 4 - Прихват вигнутий універсальний для закріплення деталей
Межі затиску регулюються поворотом прихвата. Закріплення здійснюється гайкою 1, наверненої на болт 2. Конструкція прихвата стандартизоване (ГОСТ 12942-67).
Я вибрав прихват (рисунок 3) та модернізував його, для більшої економічності виготовлення пуансона.
Пристрій з двома прихватами для закріплення деталі (рис. 3).
Рисунок 3 - Пристрій з двома прихватами для закріплення деталей
Заготівлю закріплюють прихватами 1. Їх положення по висоті регулюється гайкою 2; величина настройки по висоті - незначна
1.2 Вибір матеріалу деталі та методу отримання заготовки
Пуасон призначений для формування деталей при холодному штампуванні. Робоче середовище в якому знаходиться пуансон-повітря. Видержує температуру не більше 200 С і ударне 2• Па. Деталь прямокутної форми з двома отворами і з порожнинами для формування. Виходячи з умов експлуатації та вимог, що пред'являються до вибору я вибираю Х10 ГОСТ 4543-71.
Вибираємо групу матеріалів і обґрунтовуємо їх властивості.
Таблиця 1. Порівняльна таблиця хімічного складу та фізико-хімічних властивостей матеріалів
Матеріал |
Хімічний склад в% |
Механічні властивості при Т=20°С |
||||||||
C |
Mn |
Cr |
Ni |
Cu |
S |
P |
ув, МПа |
у0,2, МПа |
||
Х10 |
0,16- 0,25 |
до 0,6 |
12- 14 |
до 0,6 |
- |
до 0,025 |
до 0,03 |
500 |
650 |
|
Сталь 45 |
0.42-0.5 |
0.5-0.8 |
0.25 |
0.25 |
0.25 |
0.04 |
0.035 |
600-700 |
400-600 |
|
12Х18Н9т |
0.12 |
2 |
17-19 |
8-10 |
0.3 |
до 0,02 |
до 0,03 |
520 |
360 |
Порівнюючи Х10 і 12Х18Н9т ми можемо сказати, що 12Х18Н9т коштує набагато більше, ніж Х10. Вона задовольняє необхідні механічні властивості - нам економічно не вигідно брати дорогіший матеріал. Низьковуглецеві матеріали не підходять нам по механічним властивостям.
1.3 Вибір способу обробки деталі
Розглянемо способи, якими можна обробляти дану деталь.
Існують різні способи обробки деталі, такі як свердлування, різання, точіння, фрезерування і т.д. Наприклад, отвори для кріплення ми можемо зробити свердлуванням, зенкеруванням, штампуванням, але при цих методах обробки точність дуже мала, хоча і висока продуктивність. При ЕХО у нас дуже велика точність обробки, але час обробки великий. Ми можемо спочатку просвердлити отвір, а потім проводити ЕХО, щоб була велика точність і ми затратили мало часу. Порожнини ми можемо виготовити штампуванням.
ЕХО і ЕЕО використовують тоді, коли потрібна велика точність деталі і коли матеріал деталі не дозволяє використання традиційних методів обробки.
1.4 Електрохімічна обробка
Склад електроліту
Електроліт повинен забезпечити проходження електричного струму між електродами, сприяти протіканню бажаних реакцій на поверхні електродів, а також виносити з між електродного проміжку (МЕП) продукти розчинення.
Для отримання високих технологічних показників ЕХО необхідно, щоб електроліт відповідав таким вимогам:
- якомога менша кількість побічних реакцій, що знижують вихід по струму;
- локалізація анодного розчинення металу лише в зоні обробки;
- забезпечення електричного струму розрахункової величини на всіх ділянках оброблюваної поверхні.
Я вибираю для ЕХО електроліт NaCl. Для отримання високих технічних показників ЕХО необхідно, щоб електроліти відповідали вищеперерахованим вимогам. Всім цим вимогам відповідає NaCl.
Вміст компоненту 100г/л, коефіцієнт виходу по струму з=0,69, густина с=1,071г/см3, се=3770Дж/кг•К, н=1,1•10-4м2/с
Розрахунок технологічних параметрів
Визначаємо лінійну швидкість електрохімічного розчинення
(1)
Де -об'ємний електрохімічний еквівалент.
-ефективна питома електропровідність електроліту.
Для даного матеріалу вибираємо електроліт хлорид натрію вміст якого складає 100г/л, приймаємо С=10%.
При такій концентрації
Визначаємо ефективну напругу:
=0.3…0.5 мм, вибираємо =0.4•м, =0.69
-густина металу.
Визначаємо ефективну питому електропровідність:
(2)
де дt=д0+?z=0,4+0,05=0,45 мм; з=0,69
дt - розрахунковий МЕП з врахуванням підвищення температури електроліту під час ЕХО, д0 - розрахунковий МЕП для =18C.
Визначаємо температуру електроліту вздовж МЕП:
(3)
де ; .
-питома електропровідність електроліту.
-температура електроліту на вході в МЕП.
-температура електроліту вздовж МЕП.
Порівнюючи і вибираємо мінімальну температуру:
?t = 24-18 = 6°C
Визначаємо густину струму:
Знаходимо швидкість протікання електроліту:
(4)
де - об'ємний електрохімічний еквівалент газу. Для водню:
- максимальна довжина МЕП, разом з ізольованими поверхнями ЕІ.
- критичний рівень газо-вмісту і
Крім того, електроліт повинен протікати з швидкістю, достатньою для виносу виділеної теплоти, тобто його швидкість повинна перевищувати значення:
(5)
де та се - відповідно густина та питома провідність електроліту,
- допустима в даному технологічному процесі різниця температур,
- максимальна довжина МЕП вздовж струмопровідних поверхонь.
Рисунок 5 - Конструкція дроту-електроду
г/см3=1,071?10-3 г/мм3
3770 Дж/кг
6°
Де , - відповідно густина та питома провідність електроліту.
-максимальна довжина МЕП вздовж струмопровідних поверхонь ЕІ.
Порівнюючи і вибираемо більше .
Електрохімічна обробка отворів
ЕХО за допомогою ЕІ електроізоляційним покриттям та струмопідвідним поясом висотою h забезпечує сталу форму перерізу МЕП (рисунок 5).
(6)
Із діаметра порожнини знаходимо діаметр електрода:
, (7)
=1.7
Тривалість ЕХО:
хв. (8)
Шорсткість поверхні та точність обробки
Шорсткість поверхні Rz визначається мікрорельєфом, який формується на поверхні деталі внаслідок ЕХО. Він залежить від структури матеріалу, складу, температури та швидкості прокачки електроліту, електричних параметрів режиму. В основному мікрорельєф поверхні формується внаслідок міжкристалічного розтравлення матеріалу.
Дослідним шляхом встановлено, що шорсткість знижується при зниженні температури електроліту, при підвищенні швидкості прокачки електроліту.
Розрахунковий зазор становить 0,4 мм. Ми повинні це врахувати при електрохімічній обробці отвору
Електрод - інструмент виготовляється по 6 квалітету точності. Оскільки прийнятий розрахунковий зазор становить 0.4 мм, а остаточний діаметр отвору мм, то електрод необхідно виготовляти .
Розрахунки такого типу дозволяють визначити також і вимоги до вихідної жорсткості заготовок. Наприклад після механічної обробки заготовок на металорізальних верстатах для усунення утвореного мікрорельєфу необхідно зняти за допомогою ЕХО припуск, що в 6 - 10 разів перевищує початкову висоту нерівностей.
Розрахунок параметрів джерела струму та струмовідводів
Джерела живлення ЕХО перетворюють змінну напругу електричної мережі у постійну або уніполярну імпульсну. Вихідна напруга звичайно не перевищує 36В. Сила струму може досягати 30000А.
Визначаємо максимальну силу струму:
(9)
S=S1
І=
Визначаємо площу перерізу шини:
(10)
де - гранична густина струму і приймаємо А/мм2
Визначаємо площу контакту струмопідвода у місці зєднання:
(11)
де - гранична густина струму у місці з'єднання, що становить А/мм2 для не охолоджувальних струмопроводів.
Система подачі електроліту
Для забезпечування прокачування електроліту через МЕП з необхідною швидкістю він повинен мати відповідні напір та подачу. Визначаємо подачу насосу:
=0,00154
де b - площа перерізу МЕП, (12)
b - ширина МЕП,
- максимальний проміжок
Визначаємо напір насоса:
H= (13)
де g=10 м/с2 - прискорення вільного падіння,
- перепад тиску, необхідний для переміщення електроліту.
(14)
де - динамічна в'язкість:
де - кінематична в'язкість електроліту і рівна .
Перепад тиску , необхідний для виносу газів (головним чином водню) знаходять із формули:
де ,
- витрати тиску в трубопроводах, у ряді випадків їх можна не враховувати , тоді напір насоса обчислюється за формулою:
Протиск на виході з проміжку необхідний для усунення розриву струменя.
Для схем прошивання та протягування ?150 кПа.
Електрохімічною обробкою будуть оброблятися наскрізні отвори. Тому найкращим способом подачі електроліту буде прямий через електрод-інструмент. При цьому методі електроліт під тиском 0,5-4,0 МПа подається по отвору ЕІ в МЕП.
Рисунок 6 - Схема способу подачі електроліту в МЕП.
Де: Vи - подача електроду-інструменту;
Pвх - подача електроліту під тиском.
2. Конструкторська частина
2.1 Вибір схеми базування та установчих елементів
При проектуванні установчих елементів пристосувань для ЕФЕХМО звичайно використовують загальні для верстатних пристосувань засади. Особливістю проектування установчих елементів для ЕФЕХМО є зниження вимог до жорсткості та довжини контактної поверхні, що обумовлено меншими силами затиску заготовки. При використанні активних робочих середовищ установчі елементи пристосувань повинні мати високу корозійну стійкість. Це забезпечується за рахунок використання корозійностійких сталей чи неметалічних матеріалів.
На вибір матеріалу установчих елементів впливає місце розташування та тип приєднання струмопідводу. При розміщенні струмопідводу на поверхні заготівки корпус пристосування, щоб уникнути його розчинення в слабких електричних полях, ізолюють від заготовки. Застосування неметалічних установчих елементів у цьому випадку є кращим виходом з положення. Іншим можливим рішенням служить розміщення між установчими елементами і корпусом пристосування розділової деталі з діелектрика (капролону й ін.). Для цього варіанта характерне ускладнення конструкції і зниження її твердості.
При установці струмопідводу на корпусі пристосування на установчі елементи покладаються функції провідника електричного струму з вимогою максимальної електропровідності. Порушення цієї умови приводить до втрат електричної потужності, створюється небезпека оплавлення контактуючих поверхонь, нагрівається робоча рідина, знижуючи точність обробки. Щоб уникнути цих явищ при проектуванні установчих елементів необхідно:
· збільшувати контактну поверхню до розмірів, що гарантують щільність струму в контакті не більш 1,5 А/мм2;
· забезпечувати шорсткість контактної поверхні не більше Ra=1 мкм;
· передбачати можливість надійного видалення з контактної поверхні шламу, окалини й інших забруднень;
· в окремих випадках застосовувати прокладки з електропровідних матеріалів (міді й ін.) або спеціальні змащення.
Схема затискного пристрою і самого оснащення визначається згідно виду обробки та параметрів робочої зони обробки. Затискний пристрій забезпечує примусовий контакт оброблюваної заготовки з установочними елементами застосування, запобігаючи її зсуву і вібрації при обробці.
Заготовка буде розташовуватись так, як показано на рисунку 7.
Рисунок 7 - Схема базування заготовки
Для деталі пуансон вибираємо установку на 3 установочних пальця знизу. Пальці циліндричні постійні, запресовуються в корпус з посадкою, зверху здійснюється зажим двома прихватами. Дана схема базування забезпечує найменшу похибку встановлення заготовки кількість установчих елементів і їх розташування забезпечує необхідне базування, стійкість, жорсткість, закріплення. Установочні елементи не псують бази заготовки. Дане встановлення установчих елементів забезпечує легке видалення і заміну конструктором при зносі і пошкодженні. Поверхня установчих пальців - зносостійка, із сталі У10, з закалкою до твердості НRC= 50-55.
В якості установчої бази виступає нижня поверхня пуансона. Вона ж є і технологічною базою, тому похибка базування в даному випадку дорівнює нулю:
Для ЕХО подібне закріплення допустиме, так як сили, що діють на деталь дуже малі і визначаються в основному тиском робочої рідини та силами інерції (у випадку рухомої заготовки).
При даній схемі закріплення можливе виникнення бокових перекосів. Тому в залежності від початкової настройки положення заготовки похибка, враховуючи похибку базування, може бути близько 1-5 мкм.
2.2 Вибір затискного пристрою та розрахунок сил затиску
Рисунок 8 - Схема затиску заготовки
Затискний механізм забезпечує примусовий контакт оброблюваної заготовки з установчими елементами пристосування, запобігаючи її зсуви і вібрації при обробці. Затискний механізм повинен задовольняти комплексу вимог, а саме:
- не порушувати базування заготовки при її закріпленні;
- викликати мінімальні пружні деформації заготовки і не привести до зминання або викришування її контактних поверхонь;
- створювати мінімально необхідну силу для надійного закріплення заготовки і зберігати її стабільно в процесі обробки;
- забезпечувати незначні витрати часу для закріплення заготовки і не стомлювати оператора;
- бути простим і компактним по конструкції, безпечним і зручним в експлуатації, забезпечувати довговічність і ремонтопридатність;
- мати необхідну стійкість до корозії при роботі з корозійно-активним електролітом.
При електрохімічній обробці деталі стійка, необхідно направити електрод перпендикулярно поверхні заготовки. Тоді на рисунку 6 представлена схема установки заготовки. Для неї Р = сonst, Q = 0. у випадку коли виникають додаткові діючі сили, тоді Q = К?Р, де К - коефіцієнт запасу (К>1).
Якщо Р сonst, Q вибирають з розрахунком на вплив вібрації, зазору.
Розрахунок сили, що діє при ЕХО, збільшують на поправочний коефіцієнт:
де К0 - гарантований коефіцієнт (1,4);
К1 - коефіцієнт враховує стан бази (1,1 - для чорнової);
К2 - коефіцієнт враховує затуплення інструмента (1,0);
К3 - коефіцієнт враховує ударну загрузку (1,1);
К4 - коефіцієнт враховує стабільність привода (ручний - 1,3);
К5 - коефіцієнт враховує зручність зажима (1);
К6 - коефіцієнт враховує величину зони контакта (1,3).
(15)
де Р - вага заготовки;
fтр - коефіцієнт тертя.
При електроерозійній обробці заготовка закріплюється в пристосуванні, яке входить у базовий комплект електроерозійного вирізного станка. Габарити і маса деталі типу корпус дозволяють використовувати це пристосування для ЕЕО, тому що воно забезпечує необхідну силу затиску і точність позиціювання.
2.3 Розрахунок пристосування на точність
Точність виготовлення деталей характеризується точністю розмірів, геометричної форми, параметрами шорсткості і точністю розташування оброблюваної поверхні по координуючому розмірі (відхиленню від співвісності, паралельності й ін.). Точність розташування оброблюваної поверхні, роблячи вплив на якість зборки й експлуатації даної деталі, залежить від точності пристосувань. Розташування поверхні деталі залежить не тільки від роботи верстата, але і від положення деталі щодо верстата й інструмента, що ріже.
Процес установки включає базування і закріплення. При базуванні заготовці надають необхідну орієнтацію щодо обраної системи координат, а незмінність цього положення при обробці забезпечують закріпленням. Унаслідок неоднорідності базових поверхонь заготовок, неточності виготовлення і зношування опорних елементів пристосування, нестабільності сил закріплення й інших причин положення заготовок у пристосуваннях буде різним. Похибка обробки, що визначає відхилення фактично досягнутого положення заготовки від необхідного, називають похибкою установки ев і обчислюють у залежності від похибки базування еб, закріплення е3 і похибки положення заготовки еін. Ці похибки мають різний характер: еб - випадкова похибка; е3 - містить як випадкові, поєднувані в основну е30, так і систематичну похибку, зв'язану зі зміною форми поверхні контакту настановного елемента при його зношуванні ези; еін - включає систематичну похибку, обумовлену зношуванням настановних елементів еі, і систематичні похибки, обумовлені похибками виготовлення і зборки настановних елементів еп, а також похибками установки і фіксації пристосування на верстаті еус. У загальному випадку:
. (21)
Коли систематичні похибки можна усунути настроюванням верстата,
.
Якщо компенсувати налагоджуванням інструмента похибки, що залежать від зношування установчих елементів, то
. (22)
Похибки базування визначають як граничний допуск розсіювання відстаней між вимірювальною і технологічною базами в напрямку розміру, що витримується. Приблизно еб дорівнює різниці між найбільшим і найменшим значеннями зазначеної відстані. Похибки базування визначають геометричним розрахунком чи аналізом розмірних ланцюгів, що дає просте рішення. У загальному випадку похибки базування визначають, виходячи з просторової схеми розташування деталі. Однак такий розрахунок складний, тому обмежуються розглядом зсувів в одній площині. При розрахунках еб враховують тільки відхилення розмірів заготовок.
В нашому випадку похибка залежить лише від базування заготовки. При закріпленні заготовки цю похибку можна зменшити до значення менше 0,2 мм.
Випадкову похибку приймемо рівною 0,1 мм. Тоді:
=0,22; тобто похибка може бути в межах приблизно від 0 до 0,22.
3. Опис конструкції та принцип роботи пристосування
3.1 Розробка конструкції ЕІ
заготівка деталь затискний електрохімічний
Конструкція ЕІ визначається його типом, матеріалом для його виготовлення, способом кріплення в електротримачі верстата, формою і розмірами робочих поверхонь, необхідністю застосування електроізоляційного покриття (ЕІП) (його видом та способом нанесення), а також механічною міцністю.
Всі ЕІ для ЕХО складаються з активних (робочих) і пасивних (неробочих) елементів і поверхонь. Перші виконують електрохімічне розчинення оброблюваних поверхонь заготовки, а другі використовують для зв'язку з елементами електрохімічного верстата, підводу електричного струму, підводу або відводу електроліту. Активні елементи ЕІ завжди являються токопровідними, а пасивні можуть бути і нетокопровідними. В останньому випадку струм підводять безпосередньо до активних поверхонь ЕІ.
Для обробки порожнини складної форми, зображений на рисунку 9, використовуємо спеціально виготовлений електрод-інструмент. Він електроди складної форми 2, закріплений в посадочних отворах плити 1. На електрод-інструмент нанесено електроізоляційне покриття 3. Через канал 4 в зону обробки подається електроліт.
Інструмент має два отвори подачі електроліту, тому потрібно розрахувати діаметри отворів та тиск що подається на оброблювальну поверхню.
1) Знаходимо витрату рідини, необхідний для забезпечення заданої швидкості потоку в міжелектродному проміжку.
Q=••,
Де - швидкість потоку рідини;
- довжина периметра заглиблення у деталь ();
- боковий між електродний проміжок.
Q1=3.8•1.70.4=2.5 /c; (Для інструменту 6)
Q2=3.8•0.8•0.4=1.2/c. (Для інструменту 5)
2) Розраховують загальну площу перерізу отворів в електроді-інструменті для підведення рідини.
;
-швидкість протікання рідини через отвір.
=2.5/10=0.25(Для інструменту 6)
=1.2/10=0.12(Для інструменту 5)
3) Виходячи з конструкції поглиблення, знаходять число отворів n для підведення рідини.
4) Розраховують діаметр отвору;
=2
d1=5.6 мм. (Для інструменту 6)
d2=3.9 мм. (Для інструменту 5)
Рисунок 9 - Конструкція складного електроду-інструменту
3.2 Опис конструкції та принцип роботи пристосування
Дане пристосування служить для затиску заготовок прямокутної форми, невеликих розмірів.
Рисунок 9 - Затискний пристрій
Пристрій являє собою орієнтуючий механізм з ричагами. При переміщенні гайки 4, опора 8 піджимає деталь за допомогою зажима 3, установлених на пальці 1. Опора рухомо закріплена на прижимі 5.
4. Економічний розрахунок
4.1 Розрахунок експлуатаційної продуктивності пристосувань
Для порівняння необхідно розрахувати вище наведені показники для нового та базового пристосування (відповідно з індексами н та б в розрахункових формулах).
Планована кількість днів експлуатації пристосування за рік, роб. днів:
(18)
(19)
де днів - кількість робочих днів на рік;
- коефіцієнти цілоденних збитків робочого часу.
Ефективний змінний фонд часу експлуатації пристосування, годин:
(20)
(21)
де Тз = 8 год - тривалість зміни;
- коефіцієнт внутрішньо змінних збитків робочого часу.
Ефективний змінний фонд часу експлуатації пристосування, годин:
(22)
(23)
де Чзм = 2 - змінність роботи підприємства-споживача пристосувань.
Річна експлуатація вироблених пристроїв, кількість використань:
(24)
(25)
де - технічна продуктивність пристрою.
Коефіцієнт підвищення технологічної продуктивності пристосування (інтенсивний фактор):
(26)
Коефіцієнт підвищення фонду часу використання пристосування (екстенсивний фактор):
(27)
Інтегральний коефіцієнт підвищення вартості пристосування після модернізації:
(28)
4.2 Народногосподарська необхідність в пристосуванні
Народногосподарська необхідність в базовому та новому пристосуванні, од.:
(29)
(30)
де Ов - народногосподарський річний обсяг вимірів.
Середньорічний випуск нового пристосування, од.:
(31)
Середньорічний випуск базового пристосування, од.:
, (32)
де Тп - 3 - плановий період насиченості пристосування.
4.3 Кошторис витрат на проектування та виготовлення спеціального оснащення
Кошторис витрат на проектування та виготовлення спеціального оснащення зводиться в таблицю 2.
Витрати на проектування комплекту ():
1) основи:
(33)
2) гвинтів спеціальних:
(34)
3) прихвати:
(35)
4) установчих пальців:
(36)
де Тпр.од=12 нормо годин - трудомісткість проектування;
Чодп - кількість одиниць блоків оснащення;
Оч=2,5…3,0 грн. - середньогодинна оплата конструкторів;
Ннв=30…60% - норматив накладних витрат;
Ндп=20%, Нд=10%, Нс=14% - норми оплати труда.
Витрати на матеріал на комплект даного оснащення:
1) основи:
(37)
2) гвинтів спеціальних:
(38)
3) прихвати:
(39)
4) установчих пальців:
(40)
де Вм.од - витрати на матеріал для складання одиниці оснащення.
Витрати на заробітну плату робочим інструментального цеху за виготовлення комплекту:
1) основи:
(41)
2) гвинтів спеціальних:
(42)
3) прихвати:
(43)
4) установчі пальці:
(44)
де Тв.од = 8 нормогодин - працездатність виготовлення,
Чтс - середньогодинна тарифна ставка робочих.
Величина накладних витрат:
1) основи:
(45)
2) гвинтів спеціальних:
(46)
3) прихватів:
(47)
4) установчі пальці:
(48)
Сумарні витрати на проектування та виготовлення спеціального оснащення:
(49)
Таблиця 2 - Кошторис витрат
№ |
Оснащення |
Кіл-ть од. |
Витрати, грош. од. |
|||||
Проектування Впр |
Матеріали Вм |
Зарплата Взп |
Накладні витрати, Нр |
Всього |
||||
1 |
Основа |
1 |
87 |
50 |
72 |
42,6 |
251,6 |
|
2 |
Гвинти спеціальні |
4 |
282 |
40 |
288 |
86,4 |
696,4 |
|
3 |
Прихвати |
2 |
163 |
80 |
144 |
72 |
459 |
|
4 |
Установчі пальці |
3 |
260 |
45 |
216 |
129,6 |
650,6 |
|
Всього витрати на спеціальне оснащення |
2057,6 |
Витрати на оснащення, які приходяться на один виріб, грош. од.:
(50)
де 1,3 - коефіцієнт, що враховує витрати на ремонт та утримання оснащення,
Тс = 7 - строк служби оснащення,
Врн= 270 - середньорічний випуск пристосування.
4.4 Розрахунок проектної ціни та нормативу чистої продукції модернізованого пристосування
Нормативний прибуток, грош. од.:
(51)
де - повна собівартість виготовленого пристосування;
Рнс - норматив рентабельності.
Нижня межа проектувальної ціни, грош. од.:
(52)
Верхня межа проектувальної ціни, грош. од.:
(53)
де Цб - ціна базового оснащення,
Ек - корисний ефект від застосування нової продукції,
Ке = 0,7 - коефіцієнт врахування корисного ефекту в ціні нової продукції.
Корисний ефект, грош. од.:
(54)
де Кп - коефіцієнт, що враховує приріст виробництва нового виробу в порівнянні з базовим;
Кд - коефіцієнт, що враховує зміни строку служби (Тс) нового виробу в порівнянні з базовим:
(55)
(56)
де Ен =0,15 - нормативний коефіцієнт окупності вкладень;
К =1,2 - зміна відрахувань.
Зміни поточних витримок експлуатації у споживача при використанні нового оснащення замість базового за строк його служби, грош. од.:
(57)
Прибуток заводу - виробника, грош. од.:
(58)
де Цпр - ціна реалізації пристосування.
4.5 Оцінки ефективності нового оснащення в сфері експлуатації
Питомі витрати на одноразове використання оснащення, грош. од.:
(59)
де Ктз =1,1 - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат на придбання оснащення.
Річний економічний ефект споживання від вживання одної одиниці модернізованого оснащення, грош. од.:
(60)
де Впитб = Впитн / 0,7 = 0,5/0,7 = 0,8 грн.
Висновок
Таблиця 3 - Техніко-економічні показники спроектованого затискного пристосування
Визначення |
Позначення |
Значення |
|
Похибка встановлення, мкм |
у |
0,2 |
|
Сила затиску, Н |
F |
50,06 |
|
Швидкість подачі електроліту, м/с. |
V |
8,5 |
|
Коефіцієнт підвищення технологічної продуктивності пристосування |
Ктп |
1,06 |
|
Середньорічний випуск пристосувань, од. |
Вр |
220 |
|
Витрати на оснащення, які приходяться на один виріб, грош. од. |
Рцн |
1,415 |
|
Витрати на проектування комплекту оснащення, грош. од. |
Впр |
792 |
|
Витрати на зарплату, грош. од. |
Взп |
720 |
|
Нормативний прибуток, грош. од. |
Пн |
||
Корисний ефект, грош. од. |
Ек |
||
Питомі витрати на одноразове використання оснащення, грош. од. |
Впит |
0,8 |
|
Річний економічний ефект, грош. од. |
Ерсп |
В результаті виконання курсового проекту з дисципліни «РКТО» було сконструйовано універсальне пристосування для базування та фіксації заготовок з метою їх обробки електрохімією.
В ході виконання курсового проекту був здійснений огляд патентної літератури з метою пошуку оригінальних технічних рішень та раціональних пропозицій; розрахунок похибок базування заготовок в обраному пристосуванні та порівняння отриманих результатів з необхідними даними технологічного завдання; розрахунок сил затиску заготовки, вібростійкості та напрацювання оснащення.
Список використаної літератури
1. Методичнi вказiвки до курсового проекту з курсу «Електрофiзичнi та електрохiмiчнi методи обробки» для студентiв спецiальностi 7.090208 (Укл. В. I. Осипенко, С.П. Поляков, Г. Є. Калейнiков. - Черкаси, ЧIТI 2000. - 52 с.)
2. Справочник по электрофизическим и электрохимическим методам обработки материалов /Г.А. Амитан и др.; под общей ред. В.А. Волосатого Л.:Машиностроение, 1988.
3. Приспособления для электрофизических и электрохимических методов обработки. В.В. Любимов, Н.И. Иванов, Е.И. Пупков и др.: Под общей ред. В.В. Любимова. - М.: Машиностроение, 1988. - 176с; ил.
4. Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков. - М.: Машиностроение, 1979. -303 с.
5. Корсаков В.С. Основы конструирования приспособлений. М.: Машиностроение, 1989. - 277 с.
6. Основы конструирования приспособлений: Учеб. Пособие для машиностроительных вузов. / Г.Ф. Терликова, А.С. Мельников, В.И. Баталов, - М.: Машиностроение, 1980. -119 с.
7. Справочник технолога машиностроителя. В 2т. / Под ред. А.Г. Косиловой, Р.К. Мещерякова. - М.: - Машиностроени
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості конструкції пристроїв для верстатів з ЧПУ. Технологічний аналіз деталі та операції по механічній обробці. Вибір схеми базування деталі і установчих елементів пристрою. Вибір типу та розрахунок основних параметрів приводу затискного механізму.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 01.07.2013Призначення, будова і принцип роботи фрезерного пристрою. Перевірка умови позбавлення можливості переміщення заготівки в пристрої за ступенями волі. Розрахунок похибки базування, сили затиску заготівки, параметрів затискного механізму та собівартості.
курсовая работа [272,6 K], добавлен 22.10.2012Службове призначення та технічне завдання на проектування верстатного пристрою (пневматичні тиски з вбудованим діафрагменним приводом). Опис конструкції і роботи пристрою, технічні вимоги. Розрахунок сил затиску заготовки, елементів пристрою на міцність.
практическая работа [187,7 K], добавлен 06.01.2012Розробка спеціального верстатного пристосування для свердлувальної операції, яке дало б змогу встановити деталь (маховик) за короткий час та з високою точністю. Базування деталі при обробці. Розрахунок сил затиску, деталі на міцність, силового приводу.
контрольная работа [659,0 K], добавлен 30.05.2013Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013Назва та призначення затискного пристосування. Використання при різанні довгих труб різних діаметрів. Склад виробу. Характер з’єднань складових частин. Принцип дії затискного пристосування. Призначення конструктивних частин та технологічних елементів.
курсовая работа [326,9 K], добавлен 02.05.2012Аналіз технологічності деталі. Обгрунтування методу виготовлення заготовки. Вибір металорізальних верстатів. Вибір різального інструменту. Розрахунок режимів різання. Розробка конструкції верстатного пристрою. Розробка конструкції контрольного пристрою.
курсовая работа [368,8 K], добавлен 18.11.2003Характеристика, хімічний склад та механічні властивості матеріалу деталі "Фланець". Технологічний процес обробки пристрою. Розгляд призначення та принципу дії верстатного пристосування для свердління отворів. Розрахунок сили затискання та міцності різі.
курсовая работа [305,7 K], добавлен 04.07.2010Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "корпус пристрою". Креслення заготовки, технологічне оснащення. Вибір методу виготовлення, визначення послідовності виконання операцій (маршрутна технологія). Розрахунок елементів режимів різання.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 16.02.2013Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.
дипломная работа [641,9 K], добавлен 23.06.2009