Кран баштовий з неповоротною баштою та зі стрілою, що піднімається

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Вихідні дані до проекту

2. Загальний розрахунок крана

2.1 Вибір конструктивної схеми і розмірів основних частин крана

2.2 Орієнтовний розрахунок ваги крана та окремих його елементів

2.3 Визначення координат центра ваги крана

2.4 Визначення навантажень на кран

3. Загальний розрахунок механізму підіймання вантажу

3.1 Вибір кінематичної схеми механізму підіймання

3.2 Визначаємо кратність поліспаста та будуємо схему запасовки канату

3.3 ККД поліспаста та загальний ККД канатно-блокової системи

3.4 Визначаємо зусилля,що діють на канат та підбираємо його тип

3.5 Основні розміри барабана та блоків

3.6 Розрахунок статичної потужності та підбір двигуна

3.7 Статичний момент на валу гальмівного шківа та підбір гальм

3.8 Визначаємо максимальний обертальний момент та підбираємо редуктор

4. Загальний розрахунок механізму обертання крана

5. Розрахунки на міцність деталей складальних одиниць

5.1 Розрахунок валу механізму обертання

5.2 Розрахунок шестерні механізму обертання

5.3 Розрахунок вісі гакової підвіски

6. Перелік використаной літератури

7. Додаток - специфікації до складальних креслень



1. Вихідні дані до проекту

Тема завдання: кран баштовий з неповоротною баштою та зі стрілою, що піднімається (тема 2.2.24).

Вихідні дані для проектування:

1. Вантажепідйомність Q,т ………………………………...……….12,5

2. Найбільший виліт А, м………………………………………………..21

3. Висота підіймання Н при найбільшому вильоті,м………………….25

4. Швидкість:

- підіймання вантажу, м/с………………………………………………0,3

- пересування крану, м/с……………………………………………0,25

- повертання, хв^-1………………..……………………………………...0,5

5. Час піднімання стріли, с……………..………………………………80



2. Загальний розрахунок крана

2.1 Вибір конструктивної схеми і розмірів основних частин крана

2.1.1 Габаритні розміри перерізу башти. Квадрат зі стороною:

;

Труба з зовнішнім діаметром

2.1.2 Габаритні розміри перерізу стріли, що підіймається- прямокутник, з відношенням основи до висоти 1,3… 1,5. Основа, С_{с :}

C_с = (0,9…1,1) = 1

2.1.3Габаритні розміри перерізу трубчастої стріли що підіймається із зовнішнім діаметром

2.1.4 Висота від головки рейки до шарніру п'яти стріли. Для стріли, що підіймається:

Н = h = 25м;

2.1.5 Висота оголовка башти, м:

H_гол = (0,8 … 1,2) =1 = 7 м;

2.1.6 Відстань від осі башти до осі п'яти стріли, м:

Х₀ = + 0,2 = + 0,2 = 0,96 м.

Х₀ = + 0,2 = + 0,2 = 0,88 м.

2.1.7 Розрахункова довжина противажної косолі від осі повертання крана до центру противаги, м:

L_п.к.= (0,9… 1,1) = 1 = 7,7 м;

2.1.8 Колія і база ходової частини

К=В(0,95…1,05)Н/5=25/5=5,25

2.1.9 Кут нахилу стріли до горизонту при макс./мін. вильотах:

в= 10?/70?

2.1.10 Розрахункова довжина стріли, що підіймається:

L_c = = = 20,3м;

приймаємо L_c =24 м.

2.1.11 Орієнтовний ? опорно-поворотного круга, м:

D_опк = (1,45 … 1,55)* а_б = 1,51,52 = 2,356м.

2.2 Орієнтовний розрахунок ваги крана та окремих його елементів

2.2.1 Загальна маса крана зі стрілою, що піднімається:

m = 0.285 Q A = 0,285 12,5 21 = 94,25 т;

2.2.2 Укрупнений розподіл загальної маси крана, т:

- металоконструкції m_м.к. = 0,41 94,25 = 38,64т;

- механізми та ел. обладнання m_мех. =0,13 • 94,25 = 12,25 т;

- баласт та противага m_б.п. = 0,46 • 94,25 = 43,35 т;

2.2.3 Маса металоконструкцій крана:

- стріла m_с = 0,035 • 94,25 = 3,298т;

- башта m_б = 0,16 • 94,25 = 15,08т;

- консоль противаги m_к.п. = 0,065 • 94,25 = 6,126т;

- портал m_п = 0,15 • 94,25 = 14,137т;

2.2.4 Маса механізмів крана:

- вантажна лебідка m_в.л. = 0,02 • 94,25 = 1,885т;

- стрілова лебідка m_с.л. = 0,02 • 94,25 = 1,885т;

- механізм пересування крана m_п.к. = 0,02• 94,25 = 1,885т;

- вантажний поліспаст і крюк m_п.в. = 0,002 • 94,25 = 0,188т;

- стріловий поліспаст m_п.с. = 0,002 • 94,25 = 0,188т;

- ходові візки і колеса (4 компл.) m_х.в. = 0,03 • 94,25 = 2,827т;

- кабіна керуваня m_к.к = 0,02 •94,25 = 1,885т;

2.2.5 Баласт і противага:

- баласт m_бал = 0,36 • 94,25 = 33,93т;

- противага m_пр = 0,1 • 94,25 = 9,725 т.

2.3 Визначення координат центра ваги крана

На конструктивну схему крана, яка виконана в масштабі на міліметрівці, наносять центри ваги визначених складових елементів крана.

Всі дані про вагу зводять у загальну відомість (табл.2.1), за якою визначають координати загального центру ваги крана.

Рекомендується вісь абсцис спрямовувати в опорній площині, яка проходить через головки рейок, а вісь ординат - уздовж осі повертання крана. Загальна відомість складається для двох положень стріли або вантажного візка:

- при найбільшому вильоті із номінальним вантажем;

- при найменшому вильоті без вантажу.

Значення номінального вантажу при підійманні на довільному вильоті обчислюється за умови постійності вантажного моменту , тобто

,

де - вантажний момент, тм; - вантажопідіймальність, т; - найменший виліт, м.

Таблиця 2.1

Центри ваги складових елементів крана при куті нахилу стріли на 10є з номінальним вантажем

Елемент крана	Маса елемента, т	Статичний момент відносно осі
		Повертання крана	абсцис
		Абсциса, Х,мм	Момент, Мх, т*мм	Ордината, Y, мм	Момент, Мх, т*мм
Металоконструкції крана
Стріла	3,298	30	98,94	238	784,924
Башта	15,08	0	0	107	1613,56
Консоль противаги	6,126	-32	-196	175	1072
Механізми крана
Маса портала	14,137	0	0	25	353,425
Вантажна лебідка	1,885	-44	-82,94	180	156,341
Стрілова лебітка	1,885	-53	-99,905	180	339,3
Вантажний поліспаст і крюк	0,188	55	10,34	280	52,64
Ходові візки і колеса	2,82	0	0	4	11,308
Кабіна керування	1,885	13	24,505	160	301,6
Баласт і противага
Баласт	33,93	0	0	4	135,72
Механізм пересування	1,885	0	0	4	7,54
Противага	9,425	-45	-424,125	165	1555,125

гідно даних таблиці розраховуємо координати центру ваги крана за формулами: Х_ц = , Y_ц =.

Визначене положення центра ваги знаходяться в базі крана, що забезпечує неперекидання крана при куті нахилу стріли на 70є.

Таблиця 2.2

Центри ваги складових елементів крана при куті нахилу стріли на 70є без вантажу

Елемент крана	Маса елемента, т	Статичний момент відносно осі
		Повертання крана	абсцис
		Абсциса, Х,см	Момент, Мх, т*см	Ордината, Y, см	Момент, Мх, т*см
Металоконструкції крана
Стріла	3,298	73	240,754	186	613,428
Башта	15,08	0	0	107	1613,56
Консоль противаги	6,126	-32	-196	175	1072
Механізми крана
Вантажна лебідка	1,885	-44	-82,94	180	339,3
Стрілова лебідка	1,885	-53	-99,905	180	339,3
Механізм пересування крана	1,885	0	0	4	7,54
Вантажний поліспаст і крюк	0,188	140	26,32	181	34
Ходові візки і колеса	2,827	0	0	4	11,308
Кабіна керування	1,885	13	24,505	160	301,6
Маса портала	14,137	0	0	25	353,425
Стріловий поліспаст	0,188	50	9,4	210	39,48
Противага	9,425	-45	-425,125	165	1555,125
Баласт	33,93	0	0	4	135,72

Згідно даних таблиці розраховуємо координати центру ваги крана за формулами:

Х_ц = , Y_ц =.

Визначене положення центра ваги знаходяться в базі крана, що забезпечує неперекидання крана при куті нахилу стріли на 70є.

Статична стійкість крану забезпечується в обох випадках.

2.4 Визначення навантажень на кран при найбільшому вильоті із вантажем

2.4.1 Визначення навітряних площ крана

Навітряна площа башти:

Навітряна площа стріли:

Навітряна площа вантажу:

Навітряна площа кабіни:

Навітряна площа противаги:

2.4.2. Визначаємо розподілений тиск вітру при робочому стані крана за швидкісного напору q = 125 Па

Розподільний тиск вітру, який діє:

де q - тиск вітру (швидкісний напір) на висоті до 10 м від поверхні землі;

с - аеродинамічний коефіцієнт, який приблизно дорівнює 1,2 для вантажу; 1,6 - для балок з виступаючими поясами та зовнішніми ребрами й плоских ферм з прямокутних профілів; 1,2 - для коробчатих конструкцій із гладкими зовнішніми поверхнями та противаг; 0,7...1,2 - для конструкцій із труб;

- башту; К=1,25:

- стрілу; К=1,25:

- вантаж; К=1,25:

- противага; К=1,25:

- кабіну; К=1,25:

2.4.3 Визначаємо статичну складову сили вітру

2.4.4 Визначаємо динамічну складову сили вітру, спричинену коливаннями крана від пульсації швидкості вітру

де = 1,75...3,3 - коефіцієнт динамічності, який залежить від періоду власних коливань крана; т_пі - коефіцієнт,що враховує динамічну дію на і-ий елемент конструкції внаслідок пульсації швидкісного вітрового потоку.



2.4.5 Визначаємо вітрове навантаження, як суму статичної та динамічної складових

2.4.6 Забезпечення стійкості крана при найбільшому вильоті з вантажем

Таблиця 2.3

Визначення моментів від дій сил

№	Елемент крану	Вага елемента , кН =mg	Вітрове Наванта-ження , кН	Плече сили відносно ребра перекидан-ня, см	Утримуючий момент , кН см	Перекидний момент , кН см
1.	Стріла	33	0,202	5.4	18.5		610,5 6,66
2.	Вантаж	125	2.66	12	17	-	1500 45,22
3.	Башта	150	2.86	2	11	300	31,46
4.	Консоль противаги	61.26	-	6.5	16.5	398,19
5.	Портал	141.3	-	2	2.5	282,6
6.	Вантажна лебідка	18.85	-	6.5	18	118,625
7.	Стрілова лебідка	18.85		7.5	18	141,375
8.	Механізм пересування	18.85		2	1	37,7
9.	Стріловий поліспаст	1.8	-	3	21	5,4
10.	Ходові візки	28.2	-	2	1	56,4
11.	Кабіна	18.85	2.66	0,5	16	50,141	42,56
12.	Баласт	339.3	-	2	1	678,6
13.	Противага	94.25	1.33	6.5	16.5	612,625	21,945
14.	Вант. Поліспаст і крюк	1,88	-	12	17		22,56

> - умова динамічної стійкості в даному випадку забезпечується.

2.5 Визначення навантажень на кран при найменшому вильоті без вантажу

2.5.1Визначення навітряних площ крана

Навітряна площа башти:

Навітряна площа стріли:

Навітряна площа кабіни:

Навітряна площа противаги:

2.5.2. Визначаємо розподілений тиск вітру при неробочому стані крана за швидкісного напору q = 450 Па

Розподільний тиск вітру, який діє:

де, с=1,2

n₁=1,1

- башту; К=1,25:

- стрілу; К=1,25:

- противага; К=1,25:

- кабіна; К=1,25:

2.5.3 Визначаємо статичну складову сили вітру



2.5.4 Визначаємо динамічну складову сили вітру, спричинену коливаннями крана від пульсації швидкості вітру

2.5.5 Визначаємо вітрове навантаження, як суму статичної та динамічної складових



2.5.6 Забезпечення стійкості крана при найменшому вильоті без вантажу

Таблиця 2.4

Визначення моментів від дій сил

№	Елемент крану	Вага елемента , кН =mg	Вітрове Наванта-ження , кН	Плече сили відносно ребра перекидан-ня, см	Утримуючий момент , кН см	Перекидний момент , кН см
1.	Стріла	33	4,73	5	24	165	112,8
2.	Башта	150	12,4	2	11	300	136,4
3.	Консоль противаги	61.26	-	1	17,5		61,26
4.	Портал	141.3	-	2	2.5	282,6
5.	Вантажна лебідка	18.85	-	2,5	18		47,125
6.	Стрілова лебідка	18.85		3,2	18		60,32
7.	Механізм пересування	18.85		2	1	37,7
8.	Стріловий поліспаст	1.8	-	3,5	24,5	6,3
9.	Ходові візки	28.2	-	2	1	56,4
10.	Кабіна	18.85	11,5	2,7	16	50,8	184
11.	Баласт	339.3	-	2	1	678,6
12.	Противага	94.25	5,76	2,5	16.5		542,88 95
13.	Вант. Поліспаст і крюк	1,88	-	7	28	13,16

- умова динамічної стійкості в даному випадку забезпечується.



3. Загальний розрахунок механізму підіймання вантажу

Вихідні дані:

Вантажопідйомність: Q= 12.5 т

Швидкість підйому вантажу: V=0,3 м/с

Висота підйому: H=25 м

Режим роботи механізму: 4М

Вага вантажу, що підіймається: G=Q•g = 12.5• 10= 125 кН,

де g = 9,81м/с²- прискорення вільного падіння.

3.1 Вибір кінематичної схеми механізму підіймання

Складаємо кінематичну схему механізму підіймання, в якій вантажна лебідка з вмонтованою зубчастою муфтою.

Рисунок 3.1 Кінематична схема механізму підіймання вантажу



3.2 Визначаємо кратність поліспаста та будуємо схему запасовки канату

Призначаємо кратність поліспаста для механізму підйому виходячи з умов міцності канату:

m = 4

Приймаємо m = 4.

Будуємо схему запасовки канату кратність якого m = 4, кількість відвідних блоків n_бл= 2.

Рисунок 3.2 Схема запасовки канату

3.3 ККД поліспаста та загальний ККД канатно-блокової системи

Призначаємо для механізму підйому вантажу тривалість вмикань ТВ= 25%.

Визначаємо ККД поліспаста:



де з= 0.98 - ККД блока на підшипниках кочення;

Визначаємо ККД канатно-блокової системи:

з_к.б =з_n•з^{n бл}

з_к.б = 0,97 • 0.98² = 0.931

3.4 Визначаємо зусилля, що діють на канат та підбираємо його тип

Найбільший натяг канату:

Розривне зусилля канату:

S_роз=S• n,

де n=5,5- запас міцності канату

S_роз = 33,566•5,5 = 167,830 кН

Підбираємо канат типу ЛК-Р 6х19,діаметром d=18 мм, розривне зусилля якого 228 кН, маса 1м каната становить 1,405 кг; тимчасовий опір розриву 181500 Н/м² (200 кг/мм²).

3.5 Основні розміри барабана та блоків

Мінімально допустимі діаметри блоків:

D_min= d•(e-1),

де e = 25 - коефіцієнт при режимі роботи 4М

D_min= 18•(25 - 1)= 438мм

Згідно з ГОСТ 6636-69 з ряду нормальних лінійних розмірів вибираємо діаметр блоків: D_бл =450 мм.

Визначаємо діаметр барабана в першому наближенні з ряду нормальних лінійних розмірів згідно з ГОСТ 6636-69:

D_бар = D_min +(1,4…1,6) = 450 + 1,5= 675 мм

Середній діаметр каната на барабані, мм

D_c=D_бар +d,

де d=18 мм- діаметр канату.

D_с=675 + 18 = 693 мм

Кількість витків нарізки барабана:



де z₃= 2 - число запасних витків,

z_k= 2 - число витків для кріплення канату притискною планкою.

,

де - висота підйому, м;

- довжина стріли крана, м;

- максимальний кут підйому стріли.

Довжина нарізаної частини барабана;

L_нар=z•t,

де t= 20мм - крок нарізки барабана;

L_нар=83,284•20 = 1665,68 мм

Перевіряємо чи не перевищує довжина нарізної частини барабана трьох діаметрів барабана, оскільки рекомендується застосовувати короткі барабани:

3- одже барабан корткий.



3.6 Розрахунок статичної потужності та підбір двигуна

Статична потужність двигуна при підйомі вантажу:

де з₃- загальний ККД; з₃= з_к-б•з_б•з_л,

з_б= 0.98 - ККД барабана;

з_л= 0.93 - ККД лебідки;

з_к-б=0,931 - ККД канатно-блокової системи.

з₃= 0,931•0,98•0,93 = 0,848

Вибираємо електродвигун з фазним ротором серії 4МТH 225L8 з такими характеристиками:

тривалість вмиканьТВ = 25%; потужність N_дв=44 кВт;

частота обертання n_дв=715 хв^-1 ; момент інерції J= 1.27кг•м²; максимальний крутний момент Мдв ^max= 932Нм ; маса m= 345 кг



Рисунок 3.3 Електродвигун з фазним ротором серії 4МТH 225L8

Кутова швидкість вала двигуна:

с ^-1

Номінальний крутний момент:

Середній пусковий момент на валу двигуна:

М_п.с= ш •М_н,

де ш=1.55

М_п.с= 1,55• 587.952=911.325 Нм



3.7 Статичний момент на валу гальмівного шківа та підбір гальм

Статичний момент на валу гальмівного шківа при спусканні вантажу:

Передаточне число вантажної лебідки:

Частота обертання барабана:

хв^-1

Гальмівний момент:

М_г=k_гМ_с1

де k_г=1.75 - коефіцієнт запасу на гальмування.

М_г=1,757.45= 13 Нм

Вибираємо колодкові гальма з електрогідравлічним штовхачем типу ТКГ- 260 з гальмівним моментом 300 Нм і діаметром гальмівного шківа D_г= 200мм. Тип штовхача: ТГМ-80

Рисунок 3.4 Колодкові гальма з електрогідравлічним штовхачем типу ТКГ- 260

Для з'єднання вала двигуна з валом редуктора вибираємо втулочно-пальцеву муфту з номінальним обертальним моментом 300 Нм, діаметром гальмівного шківа D_г=200 мм, моментом інерції J_м =0.24 кгм²,

Перевірка електродвигуна на тривалість пуску, с

Що більше (1...3) с

Прискорення пуску:

м/с²

Перевіряємо вибраний електродвигун на короткочасне перевантаження:

=366,36Нм

+= + =39.79Нм

Таким чином вибираний електродвигун витримав перевірку на час пуску і короткочасне перевантаження.



3.8 Визначаємо максимальний обертальний момент та підбираємо редуктор

Максимальний обертальний момент на тихохідному валу редуктора:

Приймаємо редуктор У2-500. Має передаточне відношення ; група режиму роботи 4М; частота обертання n= 600 хв^-1.

Рисунок 3.5 Загальний вигляд редуктора У2-500.

Час гальмування механізму:



4. Загальний розрахунок механізму обертання крана

Вихідні дані:

Вантажопідйомність: Q=12,5,0 т

Швидкість овертання: n_пов= 0,5

Маса крана: m=94.25т

Група режиму роботи: 4М

Вага вантажу що підіймається:

де g = 10 м/с²- прискорення вільного падіння.

Вага крана:

Вага крана з вантажем:

942.5= 1067.5 кН

Вертикальне навантаження на опорно-поворотний круг/вага поворотної частини крана з вантажем:

==1067.5-650.27-28.27=389 кН

Сумарний перекидний момент:



девага відповідної стріли,башти,кабіни машиніста,противага,стрілової та вантажної лебідок,стрілового та вантажного поліспастів;виліт і відстань між віссю обертання і відповідними вагами елементів поворотної частини крана.

Визначаємо розрахункові значення перекидного моменту М і вертикального навантаження V для баштового крана:

=1,2^.1871=1145,2 кН^.м

V=1,2V_n=1,2^.389=466,8 кН^.м

Вибираємо опорно-поворотний круг №7 діаметром D=1900 мм і діаметром по осях роликів D_c=1720 мм.

Момент опору обертанню від сил тертя:

M_T=0,5^.wVD_c=0,50.0124661.7=16.776 кН^.м

Вітрові навантаження на елементи поворотної частини крана:

- розподілений тиск вітру на елементи крану, Н:

Башту: Рв_II^б = 1819.8 Н ;

Стріли: Рв_II^с = 127.88 Н;

Кабіни машиніста: Рв_II^к =1687.5 Н ;

Противаги: Рв_II^п = 846 Н;

Вантаж: Рв_II^в = 1687.5 Н;

Максимальний момент від сил вітру,що діє на поворотну частину крана:

Для ІІ розрахункового випадку

= Рв_II^б• + Рв_II^с•+ Рв_II^к•+ Рв_II^с•R

Для І розрахунку

кН

Середньоквадратичне навантаження від сили вітру:

Максимальне значення моменту від крену:

Середньоквадратична величина моменту выд крену:

Середньоквадратична потужність двигуна:

Де w-кутова швидкість обертання поворотної частини; загальний ККД механізму.

Вибираємо електродвигун MTF 211-6 з характеристиками:потужність при ТВ15% N_дв=10.5 кВт;частота обертання n_дв=895 хв^-1 ;максимальний момент =191 Н^.м,момент інерції І_р=0,115 кгм², масса 120 кг.

Кутова швидкість двигуна:

Номінальний момент:

Середній пусковий момент двигуна:

Загальне передаточне число механізму:

Перевіряємо двигун на час пуску:

де - момент інерції муфти граничного моменту,беремо орієнтовно на 50% більше, ніж момент інерції відповідної втулочно-пальцевої муфти з гальмівним шківом;І_в- момент інерції вантажу відносно осі обертання крана,

-момент інерції вантажу відносно центральної осі.

Момент інерції стріли відносно осі обертання крана:

Момент інерції поворотної частини крану:

де -маса відповідно башти,кабіни машиніста,противаги,стрілової та вантажної лебідкі,стрілового та вантажного поліспастів;-момент інерції поворотної платформи відносно осі обертання,

Кутове прискорення при обертанні поворотної частини:

Перевіряємо електродвигун на короткочасне перевантаження за:

191>190

де - момент,який створюється відхиленням від вертикалі вантажних канатів.

Складаємо кінематичну схему механізму. Розбиваємо загальне передаточне число по ступенях:



Рис. 4.1 Кінематична схема механізма обертання крану

,

де =5.8

-передаточне число циліндричної зубчастої пари; z₂=122-число зубів вінця роликового опорно-поворотного круга;z₁=21 -число зубців циліндричної шестерні.

Беремо передаточне число редуктора

Передаточне число конічної пари:

Максимальний обертальний момент на тихохідному валу редуктора:

За даними вибираємо редуктор У2-400 з передаточним числом

Рисунок 4.2 Загальний вигляд редуктора У2-400

Гальмівний момент за:

Вибираємо гальмо ТКТ-300/200 з гальмівним моментом при ТВ=25% 240 Нм. Діаметр гальмівного шківа D=300 мм.

Рисунок 4.3 Загальний вигляд гальма ТКТ-300/200

Розрахунковий момент для муфти гранично моменту:

Час гальмування



5. Розрахунки на міцність деталей складальних одиниць

5.1 Розрахунок валу механізму переміщення

Розраховуємо сили, що діють на вал:

Крутний момент: М_кр=М_Т=50488 Нм,

Колова сила:

Де - модуль,= 4 мм.

Радіальна сила:

Для циліндричної передачі:

Колова сила:

Радіальна сила:

Проставляємо отримані значення сил та будуємо епюри:

Вертикальна площина:

Приведений момент на вал:

Еквівалентний момент:

Орієнтовний діаметр валу:

Приймаємо:



Рисунок 5.1 Епюри дії сил на вал



5.2 Розрахунок шестерні механізму переміщення

Розрахунки циліндричної зубчастої передачі та шестерні виконуємо за допомогою програми КОМПАС 3D функції 2D SHAFT, вводячи потрібні для програми дані:

Передавальний обертовий момент:

М=М_Т=50488 Нм;

Частота обертання шестерні:

Передавальне відношення зубчастої передачі: приймаємо

Число зубів шестерні: 21;

Число зубів зубчастого колеса: 122;

Модуль: 12 мм.

За допомогою програми КОМПАС 3D функції 2D SHAFT виконуємо: геометричний розрахунок, розрахунок на витривалість та на міцність циліндричної зубчастої передачі.

Отримані результати наводимо у вигляді таблиць та креслень.



Перелік використаной літератури

1. Русан І.В. Методичні вказівки та завдання до курсового проекту з дисципліни “Підьомно-транспортні машини”, Київ, КНУБА.

2. Станевский В.М. Розрахунок кранових механізмів. Київ, 1994 р.

3. Вайнсон В.А. Підьомно-транспортні машини будівельной механіки, Атлас міра.

4. Киркач Н. Ф., Баласанян. Расчет и проектирование деталей машин. Харьков, 1991.

Размещено на Allbest.ru