1.1 Технологічна характеристика деталей

Деталь «Шпонковий вал» відноситься до групи тіл обертання, має зовнішні циліндричні поверхні Ш 32 довжиною 37 мм та Ш25 довжиною 45 мм, мається дві канавки глибиною 8 мм і 3 мм, з виду мається внутрішня метрична різьба M20 з стандартним кроком 2,5. З виду Б сверляться отвори Ш 5 які зеднуються під кутом 90?. На центральній циліндричній поверхні відфрезеровані паралельні пази глибиною 5 мм.

Рис. 1.1 - Шпонковий вал

Таблиця 1. Хімічний склад (%)

С - вуглець

S - Сіра

Mn - марганець

Cr - хром.

1.2 Вибір заготовки

Заготовка - це вихідний шматок металу, з якого згодом отримуємо деталь. Вибір заготовки залежить від засобу виробництва. Заготовки бувають наступного вигляду.

1. Прокат:

Таблиця 2

2. Організація робочого місця верстатника

Робоче місце - частина виробничої площі цеху, на який розміщується один або кілька верстатників і обслуговувана ними одиниця технологічного устаткування (верстат), а також оснастка і предмети виробництва.

2.1 Розташування обладнання

При розташування обладнання необхідно дотримуватись встановлених мінімальних розривів між верстатами та окремими елементами приміщення (ширина проходів і проїздів). Ширина проходів має бути не менше 1 м. Відстань між верстатами при поперечному розташуванні (в затилок) 0,9 м, а при попарному розташуванні (обличчя до обличчя) - 1,6 м. Для провезення вантажів автомашинами ширина проїзду - 3,5 м. Проходи і проїзди мають бути в порядку, чисті, границі їх відмічають білою фарбою або металевими світлими кнопками. Ширина робочої зони становить 0,8 м.

2.2 Виробнича естетика

Мета виробничої естетики - досягнення естетичного удосконалення трудової обстановки, яка забезпечує безпечні умови праці, високу продуктивність і гарний настрій робітників. Ці питання вирішує наука «Ергономіка».

Основні питання ергономіки:

1. Зовнішні поверхні верстата повинні мати суцільний плавний контур, не мати гострих кутів, впадин, виступів.

2. Рухомі частини мають бути закритими.

3. Колір верстатів має бути світлий, спокійний, оскільки правильно обраний колір зменшує втомлюваність та підвищує продуктивність.

Панелі стін вистою 2,5 - 3 м від підлоги рекомендовано фарбувати в світло-зелений, світло-жовтий або бежевий колір.

Металоріжучі верстати фарбують у світло-зелений або світло-сірий колір, рухомі частини - світло-жовтий, органи керування виділяють іншими спеціально підібраними відтінками.

Допоміжне обладнання та оснащення також виділяють у відповідні кольори. Трубопроводи фарбують в залежності від матеріалу, який в них переміщується:

пар - рожевий колір;

вода - зелений;

стиснене повітря - блакитний;

масло - коричневий.

2.3 Організація робочого місця токаря

Робочим місцем називається частина виробничої площі цеху, на якій розміщується один або кілька операторів-верстатників і обслуговувана ними одиниця технологічного устаткування (верстат), а також оснащення і предмети виробництва.

Планування робочого місця токаря залежить від габаритних розмірів і призначення верстата, розмірів і маси оброблюваних заготовок, а також типу виробництва. В умовах одиничного та серійного виробництва, коли оброблюються різноманітні заготовки, на робочому місці встановлюють інструментальну шафу і стелаж. Заготовки і деталі укладають на стелажі (причому великі на його нижній полиці). Якщо в обробці деталі, які закріплюють у патроні правою рукою, стелаж установлюють праворуч від токаря.

Рис. 2.1 - Робоче місце токаря: підставка під ноги; 2 - інструментальна шафа; 3 - місце для креслення; станина; 5 - задня бабка; 6 - стелаж для заготовок

На підлогу перед верстатом кладуть дерев'яну решітку. Робоче місце слід тримати в чистоті, оскільки бруд і безладдя призводять до втрати робочого часу, браку, нещасних випадків, простою та передчасного зношення верстата.

Робітник на своєму робочому місці не повинен зазнавати шкідливого впливу з боку суміжних робочих місць.

2.4 Організація робочого місця фрезерувальника

Робоче місце фрезерувальника складається з фрезерного верстата з необхідним оснащенням і елементами, що забезпечують охорону праці та санітарно-гігієнічні умови.

Громіздке оснащення фрезерного верстата (машинні лещата, ділильні головки, різні пристрої, поворотні столи, кутники тощо) зберігають централізовано в шафах або на спеціальних стелажах.

Рис. 2.2 - Робоче місце фрезерувальника: візок; 2 - тара для заготовок; 3-тара для деталей; 4-система місцевого освітлення; 5-інструментальна шафа; 6 - підставка під ноги

На робочому місці фрезерувальника необхідно дотримуватись певного порядку, згідно правил безпечної роботи: підтримувати чистоту, не захаращувати робоче місце зайвими предметами, проходи навколо верстата мають бути вільними, а підлога не повинна мати масляних плям.

3. Охорона праці

в) після закінчення роботи необхідно:

1. Вимкнути верстат.

2. Прибрати стружку, витерти і змастити верстат.

3. Прибрати робоче місце.

4. Повідомити майстра про працездатність верстата.

Рис. 3.2 - Індивідуальні засоби захисту очей: а - захисні окуляри; б - захисний щиток (забрало)

3.2 Охорона праці на фрезерних верстатах

Охорона праці на фрезерних верстатах поділяється на етапи:

а) перед початком роботи:

1. Застібнути на ґудзики робочий одяг і обшлаги рукавів.

2. Заправити одяг, щоб не розвалилися його кінці.

3. Заправити волосся під головний убір.

4. Оглянути робоче місце і прибрати всі речі, що заважають працювати.

5. Перевірити справність підніжної дерев'яної решітки.

6. Підготувати до роботи інструмент і заготовки.

7. Перевірити заземлення і справність освітлювальної проводки на робочому місці.

8. Перевірити справність робочих органів верстата на холостим ходу.

б) під час роботи:

1. Працювати лише з захищеною фрезою.

2. Встановлювати і знімати деталі при включеному верстаті.

3. Дотримуватись технологічної дисципліни.

4. Не класти деталі, інструмент та інші предмети на стіл і станіну верстата.

5. При роботі на великогабаритних верстатах користуватися пересувними площадками з захисними засобами і дерев'яними настилами, а також підйомними механізмами та пристроями.

6. Не дозволяється залишати працюючий верстат навіть на короткий час.

7. Знімати і натягати паси на шківи лише після зупинки верстата.

в) після закінчення роботи:

1. Зупинити верстат і вимкнути електродвигуни.

2. Прибрати стружку, витерти і змастити верстат.

3. Упорядкувати робоче місце.

4. Повідомити майстра про працездатність верстата.

3.3 Пожежна безпека

Кожен робітник повинен знати і виконувати установлені правила пожежної безпеки. Не допускати дій, які можуть привести до пожежі. Територія підприємства повинна постійно зберігатись у чистоті. До всіх джерел водопостачання і до пожежного інвентарю повинен бути вільний доступ. На випадок виникнення пожежі повинна бути можливість провести евакуацію людей.

У виробничих та адміністративних будівлях підприємства забороняється:

- прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших рідин, які легко займаються;

- залишати після закінчення роботи увімкнути в електромережу нагрівальні прилади;

- проводити роботи із використанням вогню;

- палити на підприємстві можна тільки у спеціально відведених для цього місцях;

На дверцятах шафи пожежного крану повинен бути буквений індекс «ПК» із вказаним номером пожежного крану. У цехах, майстернях мають бути пожежні щити, на яких розміщенні засоби пожежогасіння: відра, лопати, кирки, ломи а також обов'язкова наявність ящика із піском. Пожежні щити повинні бути пофарбовані у червоні кольори.

У випадку виникнення пожежі працівник повинен негайно викликати пожежну команду за телефоном 101і ужити міри із ліквідації осередку

Перелік посилань

деталь обробка шпонковий вал

1. Ю.А. Анисимов М.В. Креслення.-К., Вища школа, 1998. - 239 с.

2. БергерИ.И. Справочникмолодокого токаря. - Мінськ, Вышедшая школа, 1972.-319 с.

3. Берков В.Н. Техническоеизмерение, - М. Высшая школа, 1977.-289 с.

4. Бергер І.І. Токарное дело. - Минск, Высшая школа, 1980. - 320 с.

5. Васильчук М.В., Вінокурова Л.Є. Основи охорони праці.-К, Просвіта, 1977. - 208 с.

6.А.Н. Журавльов, Допуски и техническиеизмерения - М, высшая школа, 1981-256 с.

7. Захаров В.А. Станочник.-М. Машиностроение, 1989. - 272 с.

8. Зайцев Б.Г. Справочник молодого токаря.-М: высшая школа, 1988-336 с.

9 Стискін Г.М. Технологія токарної обробки.-К. Либідь, 1998.-176 с.

10. Сидоренко В.К. Технічне креслення. - Львів: Оряна-Нова, 2000.-497 с.

11. Фещенко В.М. Токарная обработка.-М. Высшая школа-1990.-303 с.

12. В.Л. Косовський «Довідник молодого фрезерувальника» М. Высшая школа, 1985

13. П.А. Усачев «Справочник фрезеровщика», Киев, Техника, 1988.

Размещено на Allbest.ru