n_П - кількість полів в сівозміні у типовому господарстві (див. завдання).

Приклад розрахунку: Аntc = 900 га; n_П = 6 полів в сівозміні; n_К = 1 поле займають кормовий буряк в сівозміні; га.

Спосіб зволоження (гр. 5) приймається в залежності від конструкції системи (по матеріальних дренах; інфільтрацією із каналів).

Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма (гр. 4) виписується із табл. 3.1. Спосіб зволоження (гр. 5) приймається студентом самостійно. В даному прикладі прийняте підгрунтове зволоження по гончарних дренах.

Кількість зволожень n (гр. 6) визначається в залежності від величини сумарної за вегетаційний період зволожувальної норми і рекомендованих норм зволоження за формулою:

, (3.2)

де: Jnnt - сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма, м³/га;

m_р - рекомендована норма зволоження, м³/га.

В графу 7 по кожному зволоженню виписуються норми mnt, які прийняті з врахуванням рекомендованих і отриманої розрахунком сумарної за вегетаційний період зволожувальної норми Jnn.

Строки зволоження (гр. 8 і 9) призначаються на основі воднобалансових розрахунків (табл. 2.4) в ті періоди, коли спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, і з таким розрахунком, щоб цей дефіцит був своєчасно покритий за рахунок зволоження. При цьому також враховуються фази розвитку рослин. Строки зволоження визначаються в місячному розрізі, починаючи з того місяця, в якому спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, і в залежності від наявності в цьому періоді запасу продуктивної вологи (Wnact), атмосферних опадів (Ре) і водоспоживання культури (EТcrop). Кількість днів від початку розрахункового періоду (місяця), або від попереднього зволоження в цьому періоді, до початку зволоження розраховуємо за формулою:

, (3.3)

де: tn - тривалість розрахункового періоду в добах, складає 30 або 31 добу в залежності від місяця, в якому ведуться розрахунки;

tзв - тривалість зволоження в добах.

Якщо в розрахунковому періоді (місяці) потрібно три зволоження, то дати другого і третього зволожень будуть визначатися таким чином:

, (3.4)

де: m1, m2 - величина відповідно визначених норм першого і других зволожень.

Тривалість зволоження (tзв, гр. 10) залежить від способу і норми зволоження, водопроникності ґрунту і цілого ряду інших умов. На торфах середньої водопроникності при зволоженні по гончарних дренах, як це прийнято в даній роботі, тривалість зволоження складає 5…10 діб (додатково вводяться агротехнічні заходи: щілювання і т. п.), а при зволоженні шляхом інфільтрації води з каналу - 8…15 діб.

Так, для cтолового буряка в липні при дефіциті вологи 78 м³/га діб. Таким чином, строк першого зволоження нормою 450 м³/га призначаємо з 19.07 по 23.07 включно. Із поданої кількості води в липні буде використано вологи 78 м³/га, а решта (450 - 78 = 372 м³/га) складає запас продуктивної вологи в ґрунті на початок серпня.

Визначаємо дату другого поливу: діб. Тоді, строк другого зволоження нормою 500 м³/га призначаємо з 9.08. по 13.08. включно і запас продуктивної вологи в грунті дорівнює нулю на початок вересня.

Аналогічно встановлюються дати зволоження і для інших культур.

Норму зволоження брутто (m_br гр. 11) приймають на 15…20% більшу за m_nt (гр. 7), для врахування втрат при транспортуванні від джерела зволоження до поля, і заокруглюють до найближчої півсотні.

m_br = (1.15…1.20) • m_nt, м³/га.

Модуль зволоження q_br (л/с на 1 га) (гр. 12), визначається за формулою:

л/с на 1 га (3.6)

Витрата води Q_br (м³/с) (гр. 13), яку необхідно подати для зволоження площі під даною культурою (А_кг) визначається за формулою:

м³/с. (3.7)

Об'єм води на зволоження площі під культурою V_w (тис. м³) (гр. 14) визначається за формулою:

тис. м³ (3.8)

3.1 Визначення строків проведення зволожень графоаналітичним методом

Визначення строків проведення зволожень графоаналітичним методом базується на результатах воднобалансових розрахунків активного шару ґрунту і полягає у побудові для кожної сільськогосподарської культури, що потребує зволоження, інтегральної кривої дефіцитів вологи в ґрунті.

Для побудови графіку використовують аркуш міліметрівки формату А4 чи АЗ. На горизонтальній осі відкладають декади і місяці вегетаційного періоду. При цьому одну добу приймають у масштабі 1 мм або 2 мм і враховують, що такі місяці як травень, липень і серпень мають по 31 дню.

На вертикальній осі відкладають вверх значення дефіцитів вологи в ґрунті, а вниз, від нульової позначки, значення продуктивного запасу вологи в ґрунті у м³/га. Графік починають будувати і відкладати вниз значення продуктивного запасу вологи в ґрунті для того місяця, у якому з'являються перший дефіцит вологи. У наведеному прикладі для столового буряка на рисунку це місяць липень і значення запасу вологи в ґрунті на початок місяця складає 598 м³/га. На кінець цього ж місяця відкладають значення дефіциту вологи в ґрунті, що складає у прикладі 78 м³/га. Таким чином отримують дві перші точки А і В на графіку.

Для одержання наступних точок інтегральної кривої потрібно на кінець наступних місяців вегетаційного періоду відкласти значення сум дефіцитів вологи в ґрунті з врахуванням їх значень для попередніх місяців (наростаючим підсумком):

Так, у серпні: W _акt^7-8 = 78 +608 = 686 м³/га (точка D);

З'єднавши отримані точки А, В, і D отримаємо повну інтегральну криву дефіцитів вологи в ґрунті для столового буряка. Отриману криву використаємо для визначення строків проведення зволожень.

Перше зволоження призначають тоді, коли інтегральна крива перетинає нульову горизонтальну лінію (лінію абсцис), тобто у момент вичерпання продуктивного запасу вологи, що був на початку місяця (точка С). Цю календарну дату (23.07) приймають за дату закінчення першого зволоження.

Від цієї точки відкладають вверх відрізок, що чисельно дорівнює значенню

першої зволожувальної норми (ш = 343 м /га) і від отриманої точки вліво

відкладають значення тривалості першого зволоження у добах (5 діб у прикладі) і отримують дату початку першого зволоження (19.07).

Для визначення строків другого зволоження потрібно від отриманої верхньої точки на вертикальній лінії першого зволоження провести горизонтальну лінію до перетину її з інтегральною кривою дефіцитів вологи в ґрунті (точка Е). Отримана точка засвідчує дату повного вичерпання запасів вологи, що надійшли з першим зволоженням і приймається за календарну дату завершення другого зволоження (т=343 м /га), у прикладі 13.08., і від отриманої точки вліво відкладають значення тривалості першого зволоження у добах (5 діб у прикладі) і отримують дату початку першого зволоження (9.08.).

Останнє зволоження за ординатою має співпасти зі значенням загального сумарного дефіциту вологи в ґрунті (у прикладі 686 м /га), що дорівнює загальній зволожувальній нормі за результатами розрахунків водного балансу активного шару ґрунту.

Побудований графік дозволяє оперативно змінювати значення разових зволожувальних норм і визначати нові строки проведення зволожень.

4. Господарський план зволоження ґрунтів (водокористування)

Загальні положення розрахунку.

Внутрішньогосподарський план зволожень осушуваних земель є складовою частиною загального виробничого плану господарства. Він включає в себе план проведення зволожень сільськогосподарських культур і план подачі води у внутрішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу. В даній роботі план зволожень складається для одного із господарств-землекористувачів осушувальної системи, схема якого показана на рис. 4.1.

План осушуваної ділянки одного господарства цієї системи обирається самостійно, як типового, необхідно накреслити на окремій сторінці записки.

На плані осушуваної ділянки потрібно показати мережу осушувально-зволожувальних каналів, їх номери, площі полів, розміщення сільськогосподарських культур на полях сівозміни. Приклад оформлення такого плану показано на рис. 4.1.

План проведення зволожень складається по формі таблиці 4.1. Графи 1-4 цієї таблиці заповнюються за даними, які наведені на плані осушуваної ділянки господарства, графи 5-9 - по даних таблиці режиму зволоження (табл. 4.1, гр. 5,6,7,10).

Модуль зволоження q_нт (л/с на 1 га) (гр. 9), визначається за формулою:

л/с на 1 га (4.1)

Витрати води на зволоження брутто (гр. 10):

м³/с (4.2)

де: А_КГ - площа під культурою в даному господарстві, га (гр. 3);

Qef - втрати води в каналах на фільтрацію, заповнення «мертвого» об'єму, випаровування і скиди; можуть бути прийнятими рівними 10% від витрат.

Об'єм води для зволоження ґрунтів під даною культурою (гр. 11):

тис. м³ (4.3)

Календарні строки проведення зволожень показують горизонтальною лінією у відповідній декаді згідно укомплектованого графіка проведення зволожень (рис. 4.1). Над лінією записують дати початку і закінчення зволоження.

Підсумкові строчки внизу таблиці: потреба в воді для зволоження в тис. м³ і площа зволоження всіх культур в га по декадах визначаються шляхом підсумовування об'єму води на зволоження і площі зволоження кожної культури в відповідній декаді.

Ці ж величини наростаючим підсумком визначаються шляхом послідовного додавання декадних величин.

План подачі води у внутрішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу складається по формі табл. 4.3.

Таблиця 4.3. План подачі води в СВК «Волинь» по каналу - СО-12

Номер колектора	Строки подачі води	Тривалість подачі в добах	Об'єм води
	початок	кінець		Q, м3/с	за кожний строк подачі V, тис. м3
С014-4Д	3.06	7.06	5	0,194	83,81
С014-4Д	19.06	23.06	5	0,194	83,81
С014-4Д	12.07	16.07	5	0,096	41,47
С014-3Д	19.07	23.07	5	0,130	56,16
С014-5Д	24.07	28.07	5	0,145	62,64
С014-3Д	9.08	13.08	5	0,130	56,16
С014-6Д С014-7Д	21.08	25.08	5	0,165	71,28
Всього		455,33

Ця таблиця складається на основі даних плану проведення зволожень і плану осушуваної ділянки господарства. Строки подачі води виписуються послідовно від самої ранньої до самої пізньої дати зволоження в календарному порядку. Витрати води (гр. 5) виписуються з плану проведення зволожень (гр. 9), а за кожний строк подачі (гр. 6) визначаються за відповідною формулою:

V=86,4*Q*t=86,4*0,194*5=83,81 тис.м³ (4.4)

Складений таким чином план зволоження ґрунтів на осушуваній ділянці є основним документом, згідно якого проводяться операції з водозабору, транспортуванню та розподілу води по каналах осушувально-зволожувальної мережі, виконуються регулювальні роботи на полях.

Показники господарського плану зволоження ґрунтів

Загальні положення розрахунку

1. Площа зволоження нетто (А_зв.г), га - підсумок в гр. 3 (табл. 4.1)

А_зв.г = 576 га

2. Площа зволоження в гектарополивах (А_га-пол.), га - значення останньої декади періоду зволожень в рядку «Площа зволоження всіх культур наростаючим підсумком»

А_га-пол. = 995 га

3. Потреба господарства у воді за весь період зволоження в тис. м3 - підсумок гр. 11 табл. 4.1 (Vw)

V_w = 454,51 тис. м³

4. Середньодекадна потреба господарства у воді на зволоження, тис. м³

 тис. м³

а) Vг.^мах =96,26 тис. м³ (липень, ІІІ декада)

б) Vг.^міn=22,32 тис. м³ (серпень, І декада)

в) Vг.^сер=50,22 тис. м³(липень, ІІ декада)

де: - кількість декад, в які проводяться зволоження впродовж вегетаційного періоду.

5. Середньозважена зрошувальна норма, м³/га

м³/га

6. Середня кількість зволожень

5. Технологія підґрунтового зволоження

5.1 Визначення розрахункового напору води в каналі при зволоженні

Технологія підґрунтового зволоження на ОЗС визначається в значній мірі типом водного живлення і водно-фізичними властивостями ґрунтів.

Для ОЗС, що розглядається в курсовому проекті, характерним є атмосферно-ґрунтовий тип живлення і висока водопровідність ґрунтів (понад 0,5-1,0 м/доб.). Для умов атмосферно-ґрунтового живлення можуть бути застосовані два основних способи підґрунтового зволоження:

Тривалий підпір ґрунтових вод, що забезпечує підтримання заданих рівнів ґрунтових вод і зволоження ґрунту за рахунок капілярного живлення протягом вегетації;

Циклічне інтенсивне піднімання-скид рівней ґрунтових вод із застосуванням проточних схем подачі води, що забезпечує короткочасне входження капілярної кайми у кореневмісний шар ґрунту.

Наведені способи зволоження мають свої недоліки і переваги. Тривалий підпір застосовують при обмежених водних ресурсах і обмежених витратах вододжерела. Циклічний спосіб зволоження застосовують для водооборотних систем, при наявності потужних гарантованих джерел води і можливостях подачі її в систему за проточною схемою у витоки дрен або витоки зволожувальних колекторів.

В курсовому проекті, враховуючи обмеженість водних ресурсів і конструктивні особливості ОЗС, приймаємо спосіб зволоження тривалим підпором рівня ґрунтових вод з частковою подачею води на зволоження із зволожувальних нагірних каналів у провідні канали і далі у господарські відкриті колектори з подальшою подачею її у гирла закритих колекторів.

Технологія підґрунтового зволоження і відповідно прийоми зволожувальних робіт визначаються можливими схемами подачі води по системі, необхідними напорами води в колекторно-дренажній мережі.

Зволоження тривалим підпором РГВ здійснюється за такими схемами:

1. подача води в гирла дренажних колекторів і дрен (проти їх похилу).

2. подача води у витоки дрен (по їх похилу);

3. подача води у витоки дренажних колекторів (по похилу колекторів і проти ухилу дрен).

Враховуючи конструкцію господарської колекторно-дренажної мережі приймаємо схему зволоження подачею води в гирла дренажних колекторів і далі в дрени проти їх похилу.

Схема подачі води наводимо на прикладі поля №4 для буряка (рис. 5.1).

Основним параметром, що визначає режим подачі води при зволоженні, є напір води в каналі над гирлом колектора. Напір води над гирлом колектора (Н₃) забезпечує підтримання РГВ на заданій глибині від поверхні ґрунту Н і визначається за формулою:

H_y = h_д ± h_г +h₁ +h_м (5.1)

де - потрібний напір у дрені, м;

- перевищення дна самої віддаленої дрени у її витоку над гирлом колектора, м;

- втрати напору по довжині колекторно-дренажної мережі, м;

- місцеві втрати напору в мережі, м.

Потрібний напір води в дрені визначаємо за формулою:

= Д + Д + + Н (5.2)

де Д - втрати напору при надходженні води із дрени в ґрунт;

Д - втрати напору на міждренні, що викликані рухом води від дрени до міждренних зон;

- глибина закладання дрен;

Н - норма осушення (потрібна глибина РГВ від поверхні ґрунту).

Величину втрат Д, що залежить від конструкції дренажного фільтру, діаметра дрени і напору визначаємо за формулою:

Д = (1 - ц) (5.3)

де ц - коефіцієнт, який для гончарних дрен діаметром 50 мм приймається в залежності від конструкції дренажного фільтру і коливається в межах 0,55 - 0,70.

Величину втрат Д визначаємо в залежності від відстані між дренами Е. Для торфових і легких ґрунтів втрати напору води між дренами визначаємо за рекомендаціями табл. 4.1. Для середнього рівня напорів і відстані між дренами 24 м приймаємо Д=0,15 м.

Таблиця 5.1. Втрати напору Дміж дренами, м

Потрібний напір , м	Відстань між дренами Е, м
	18	24	30
низький 0,5-0,6	0,06	0,08	0,13
середній 0,7-0,8	0,08	0,15	0,17
високий 0,8-1,0	0,14	0,16	0,19

Глибину закладання дрен Н_д приймаємо із конструктивних даних ОЗС. На ділянці зволоження поля №4 вона складає 1,2 м.

Потрібну глибину ґрунтових вод - норму осушення Н, приймаємо в залежності від типу ґрунту і виду культури виходячи із умов забезпечення потрібної інтенсивності капілярного живлення кореневмісного шару ґрунту. Для торфових ґрунтів та сільськогосподарської рослини буряку за рекомендаціями ІГІМ УААН приймаємо Н = 7 м. Для інших культур ця величина коливається в межах 0,5 - 0,8 м.

Маючи всі складові визначимо потрібний напір води в дрені:

h_д = 0,31 · h_д + 0,15 + 1,2 - 0,7;

= 0,31 · + 0,65;

- 0,31 · = 0,65;

0,69 = 0,65;

= 0,65 / 0,69 = 0,94 м.

Перевищення дна самої віддаленої дрени у її витоку над гирлом колектора за умов подачі води проти похилу визначимо за формулою:

= · + · + Д + Д (5.4)

де та - ухил колектора і дрени;

та - довжина колектора і дрени;

Д - сумарний перепад відміток колекторної труби в оглядових і регулюючих колодязях;

Д - перепад відміток дна колектора і дрени в місцях їх з'єднання.

Виходячи із конструктивних параметрів регулюючої мережі ОЗС приймаємо:

і_к = 0,0005; ід = 0,002; l_к= 400 м; l_д= 150 м; Д- 0,05 м; Д = 0,05 м.

Розрахуємо перевищення дрени у її витоку над гирлом колектора:

h_г= 0,0005 · 400 + 0,002 · 150 + 0,05 + 0,05 = 0,2 + 0,3 + 0,05 + 0,05 = 0,60 м.

При зволоженні шляхом тривалого підпору і повільної подачі води при зволоженні величинами втрат напору та нехтуємо у зв'язку з незначними швидкостями руху води в дренажно-колекторній мережі.

Враховуючи отримані параметри технології підґрунтового зволоження, визначаємо потрібний напір води в каналі над гирлом колектора:

H_y = h_д ± h_г +h₁ +h_м = 0,94 + 0,60 + 0 + 0 = 1,54 м.

Приймаємо потрібний напір води над гирлом колектора з врахуванням заокруглення до цілих дециметрів H_y =1,60 м.

5.2 Порядок проведення експлуатаційних робіт при зволоженні

Проведення зволожувальних робіт передбачає проведення упорядкованих у часі заходів з підготовки споруд, каналів, пристроїв до подачі води, виконання процесів забору, розподілу, регулювання і контролювання витрат і об'ємів води, виконання процесів моніторингу технічного стану всіх елементів ОЗС, ведення необхідних наглядових робіт і необхідної поточної документації.

Загальний порядок робіт експлуатаційного персоналу плануємо таким:

Оглядачі споруд перед проведенням зволожувальних робіт очищують гирла колекторів і встановлюють на оголовках закритих колекторів спеціальні захисні решітки для запобігання попадання в них сміття, рослинності, мілких тварин, риби тощо.

Силами техніків-гідротехніків, регулювальників споруд, оглядачів ГТО відкривають водопропускні споруди - водовипуски в головах зволожувальних каналів і проводять подачу води в канали та заповнення їх водою. При цьому наповнення каналів проводять у найкоротші строки, по найкоротшим відстаням, з використанням засобів гідроавтоматики, відповідно до господарських планів водокористування і подачі води.

Зволоження тривалим підпором починають одразу після завершення весняної повені при зниженні РГВ до 0,5 - 0,6 м на полях. При досягненні потрібного рівня РГВ шлюзи-регулятори на провідних каналах і відкритих колекторах закривають, виставляють необхідні значення глибин води на коробчастих затворах шлюзів-регуляторів з метою підтримання потрібного рівня води в каналах. Скид води з системи повністю зупиняють.

При зменшенні вологості ґрунту і зниженні РГВ на полях під певними культурами потоки води переорієнтовують в зволожувальні канали, із них в провідні канали, а із них у господарські канали - відкриті колектори і подають воду на зволоження тих полів і культур, що передбачені планом проведення зволожень. Для цього під керівництвом техніків-гідротехніків регулювальники споруд максимально швидко подають воду в мережу каналів і колекторів, відкриваючи потрібні водовипуски, піднімають ріні води у відкритих колекторах і спрямовують воду у гирла закритих колекторів. Інтенсивно піднімають РГВ до норми осушення і доводять вологість кореневмісного шару до НВ. Після видачі зволожувальної норми подачу води у відкритий колектор зупиняють і переорієнтовують потоки води по провідному каналу на інше поле у інший відкритий колектор.

У попередньому відкритому колекторі одночасно здійснюють тривалий підпір води, що залишилась і відслідковують, щоб РГВ не знизився нижче рівня закладання дрен.

5. Тривалість подачі води на зволоження дотримують згідно плану подач води у колекторно-дренажну мережу з врахуванням часу стабілізації РГВ. Додатковий час стабілізації при проведенні зволожень на торфових грантах встановлюємо за досвідом експлуатації ОЗС в межах 1-2 діб.

При значних літніх зливах і підвищенні РГВ вище за максимально допустимий рівень (понад 0,5 м) шлюзи-регулятори на каналах відкривають вручну, скидають надлишок води і після досягнення потрібної норми осушення їх знову закривають і продовжують тримати підпір води за допомогою гідроавтоматів рівня (коробчастих затворів).

Після завершення вегетаційного періоду на кожній дренажно-модульній ділянці кожного поля проводять промивку дрен і колекторів наповненням їх водою і різким скидом води із мережі, знімають захисні решітки з оголовків труб-колекторів.

Шлюзи-регулятори на відкритих колекторах і провідних каналах повністю відкривають, скидають воду з каналів, проводять профілактичний ремонт каналів і споруд.

6. Технічна експлуатація меліоративних систем

6.1 Склад робіт і заходів з технічної експлуатації систем

Основними заходами з технічної експлуатації меліоративних систем є нагляд, догляд і ремонт, від своєчасності проведення яких залежить ефективність використання меліоративних земель.

Нагляд за меліоративними системами включає: контроль дотримання правил використання окремих елементів системи; встановлення причин, що викликають руйнування або порушення режиму роботи окремих елементів; спостереження за водним режимом шляхом проведення замірів рівнів води в спостережувальних свердловинах і на гідрометричних постах; контроль за дотриманням правил агротехніки на меліоративних землях; контроль дотримання протипожежних заходів на торфових ґрунтах; виявлення місць можливого виникнення аварій; охорону відкритих каналів і закритої мережі.

Догляд за меліоративними системами здійснюється систематично. Він включає наступні роботи: попередження руйнувань і пошкоджень споруд; видалення із водоприймачів і каналів обвалів ґрунту, наносів, сміття, чагарників тощо; скошування рослинності на відкосах і смугах відводу каналів, дамбах і кюветах не менше 2 разів за вегетаційний період; очистку від наносів оглядових колодязів, дренажних гирл, трубчастих регуляторів тощо; виправлення знаків берегової обстановки, дрібних пошкоджень на каналах і спорудах; підготовку споруд до пропуску повені; консервації системи на зиму.

Ремонти меліоративних систем поділяються на поточні, капітальні та аварійні.

Об'єм робіт, вид і характер ремонту визначається за результатами обстеження. Потреба в техніці і робочій силі для виконання робіт з технічної експлуатації меліоративних систем визначається складом і об'ємом робіт, які, в свою чергу, залежать від типу меліоративної системи і характеру природних умов.

Для виконання курсових проектів з експлуатації ВГО можна виділити наступні типи меліоративних систем:

закриті осушувально-зрошувальні системи з підгрунтовим зволоженням (з додатковою подачею води із джерела) на торфових ґрунтах (I);

закриті осушувально-зволожувальні системи з підгрунтовим зволоженням (з додатковою подачею води із джерела) на мінеральних ґрунтах (II).

Всі роботи з технічної експлуатації розподіляються по окремих періодах року:

роботи в зимовий період (грудень - лютий);

підготовка системи до пропуску повені і її пропуск (березень - перша половина квітня);

роботи на системі у вегетаційний період (друга половина квітня - вересень);

підготовка системи до зими (жовтень - листопад).

Норми затрат ручної праці по технічному догляду і поточному ремонту меліоративних систем на 1000 га площі в люд.-днях наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 6.1. Затрати ручної праці (люд.-днів на 1000 га)

№ п/п	Роботи	Затрати ручної праці люд.-днів на 1000 га.
		1000 га	На всю систему
1.	Пропуск весняної повені	21,20	21,20
2.	Очищення від наносів і мулу каналів, ремонт відкосів	211,67	211,67
3.	Дрібний ремонт споруд	84,80	84,80
4.	Фарбування і побілка споруд	21,20	21,20
5.	Видалення водної рослинності	17,20	17,20
6.	Видалення трав'яної рослинності	11,63	11,63
7.	Видалення деревної рослинності	4,20	4,20
8.	Підсів і підживлення трав	30,24	30,24
9.	Боротьба із землерийними тваринами	3,04	3,04
10.	Контрольне розкриття закритого дренажу	24,09	24,09
11.	Відновлення і ремонт закритих дрен	63,51	63,51
12.	Спостереження за рівнем ґрунтових вод	0,67	0,67
13.	Регулювання водного режиму	2,09	2,09
14.	Нівелювання	1,10	1,10
15.	Підтримання в справному стані гідрометричних постів і берегової обстановки	9,63	9,63

Примітка: Спостереження за рівнем ґрунтових вод (п. 12) і регулювання водного режиму (п. 13) подано кількістю людей на 1000 га.

6.2 Очищення каналів від мулу та рослинності

Об'єм очищення каналів від мулу визначається за формулою

V_м = a_м • l_в/г, м³ (6.1)

де: а = 0,1 м³/п.м - питомі показники об'єму мулу в м³/пм каналу. = 17550 м - довжина внутрішньогосподарської мережі, м.

V_м = 0,1 • 17550 =1755м³

Очищення каналів від замулення ведеться механізованим способом 85…95% об'єму та ручним - 5…15% об'єму мулу.

Площа обкошування каналів внутрішньогосподарської мережі може бути визначена за формулою:

= , га (6.2)

де: - довжина каналів в м;

Q_ср.зв = 0,14 м³/с - середньозважена пропускна здатність каналів, м³/с;

в = 2 м. - ширина смуги відводу, м

=2*17550*(7*(0,14)^1/2)+2)/10000=27,83 га.

Обкошування каналів від рослинності необхідно планувати 2…3 рази за вегетаційний період.

Отже, загальна площа обкошування каналів внутрішньогосподарської мережі становить 27,83 га, а об'єм очищення каналів від мулу - 1755 м³.

Висновок

В даному курсовому проекті охарактеризована осушувально - зволожувальна система. Дана система знаходиться в рівненській області. Зі східної сторони всієї системи протікає річка Веселуха, а вздовж системи - магістральним канал. Система налічує 10 землекористувачів, з загальним земельним фондом, що складає 12714 га. Загальний напрямок сільськогосподарського виробництва це вирощування сільськогосподарської продукції та його реалізація. На території запроектованої осушувально - зволожувальній системі переважають торф'яні ґрунти з середньою пористістю 91%. Клімат помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою з частими відлигами.

За агроекономічними характеристиками визначено сільськогосподарське використання осушуваних земель в ПСП ім. С. Крушельницької, площа якого становить 1000 га (брутто).

Також наведена відомість міжгосподарських каналів на осушувально - зволожувальній системі, загальна довжина яких становить 138,55 км., і відомість господарських каналів на осушувально - зволожувальній системі ПСП ім.С. Крушельницької, площа якого 17,55 км. Складена відомість гідротехнічних споруд на міжгосподарській мережі і на господарській мережі ПСП ім. С. Крушельницької.

В даному курсовому проекті передбачена регулююча мережа закритого типу з горизонтальним положенням гончарних дрен.

На основі водобалансових розрахунків встановлено тип меліоративної системи і необхідну кількість води на зволоження. Визначено строки проведення зволожень, побудовано суміщений графік витрат води на зволоження і гідрографу стоку річки.

Складений план зволоження ґрунтів на осушувальній ділянці є основним документом, згідно якого проводяться операції з водозабору, транспортуванню та розподілу води по каналах осушувально - зволожувальної мережі, виконуються регулювальні роботи по полях.

Наведено основні заходами з технічної експлуатації меліоративних систем (нагляд, догляд і ремонт), від своєчасності проведення яких залежить ефективність використання меліоративних земель. А також аведені розрахунки об'єму та площі очищення каналів від мулу та рослинності.

Використана література

1. Бадаев Л.И., Донской В.И. Техническая эксплуатация гидромелиоративных систем. - М.: Колос, 2010. -270 с.

2. Водне господарство в Україні /За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000. -456 с.

3. Водне господарство України - 2010. Галузева програма. - К.: Видавництво Державного комітету України по водному господарству, 2009. -23 с.

4. Водний кодекс України. - К.: ІВА «Астрея», 2008. -60 с.

5. Кавешников Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооружений. - М.: Агропромиздат, 1989. -272 с.

6. Корженевский А.Н., Ремонтные работы на осушительных системах. - М.: 1978. -240 с.

7. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України. - Рівне: УДАВГ, 2007. - 175 с.

8. Малі річки України: Довідник /А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; За ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 2011. -296 с.

9. Про меліорацію земель. Закон України. Від 16 лютого 2009 року. - К.: ІВА «Астрея», 2000. -28 с.

10. Справочник по водным ресурсам /Под.ред. Б.И. Стрельцова; А.В. Яцык, О.З. Ревера, В.Д. Дупляк. - К.: Урожай, 1987. - 1987. - 304 с.

11. Эксплуатация гидромелиоративных систем /Под ред. Н.А. Орловой. - К.: Вища школа, 2005. - 368 с.

12. Янголь А.М. Двустороннее регулирование влажности при осушении. - М.: Колос, 2009. -136 с.

13. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Експлуатація водогосподарських об єктів», М 081-95. Й.П. Нестерук, Г.О. Кулішенко, О.М. Новачок, Рівне: НУВГП, 2010, - 43 с.

Размещено на Allbest.ru