Проект нормативного документу на метрологічне забезпечення виробництва та контроль якості деталі шестерня Т 16.37.127А

Визначення типу виробництва. Аналіз технологічності конструкції деталі. Метрологічна експертиза технічної документації. Вибір виду заготовки і методу контролю її якості. Розрахунок економічного ефекту від впровадження статистичних методів контролю якості.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 23.04.2011
Размер файла 271,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Частка числа невідповідних виробів, p

1

2

3

4

1

45

0

0

2

45

1

0,022

3

43

1

0,019

4

49

1

0,021

5

44

1

0,032

6

43

0

0

7

44

1

0,023

8

36

1

0,023

9

43

1

0,019

10

41

1

0,020

11

41

1

0,020

12

46

2

0,036

13

45

1

0,022

14

47

1

0,021

15

39

1

0,017

16

42

1

0,019

17

37

1

0,021

18

41

1

0,020

19

42

1

0,019

20

40

2

0,034

?

715

20

-

За цими даними побудуємо контрольну карту за альтернативною ознакою. Для цього розраховуємо:

- центральну лінію - середня частка невідповідної продукції:

ЦЛ=, (1.22)

ЦЛ==0,028.

- верхня межа регулювання:

ВМР (р) =, (1.23)

де - середній обсяг виробів:

, (1.24)

де u - кількість робочих змін за календарний місяць, u=20,=35,50

ВМР (р) = =1,02.

- нижня межа регулювання:

НМР (р) = , (1.25)

НМР (р) = =-0,140

Для зручності побудови контрольної карти складаємо таблицю 1.15.

Таблиця 1.15 - Межі контрольної карти p

День

ЦЛ

ВМР

НМР

День

ЦЛ

ВМР

НМР

1

0

0,028

1,02

-0,14

11

0,020

0,028

1,02

-0,14

2

0,022

12

0,036

3

0,019

13

0,045

4

0,021

14

0,021

5

0,037

15

0,017

6

0

16

0,019

7

0,023

17

0,021

8

0,023

18

0,020

9

0,019

19

0,019

10

0,020

20

0,034

Нанесемо одержані значення на контрольну карту рисунок 1.9.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.9 - Контрольна р-карта

1.8.9 Висновки про якість технологічного процесу

Аналізуючи отримані розрахунки та контрольні карти, можна зробити висновок що процес обробки здійснюється за нормальним законом. Але по контрольних картах бачимо, що процес не зовсім стабільний. Час від часу відбувається значне відхилення від номінального розміру. Судячи з усіх контрольних карт невдовзі процес може вийти з під контролю і буде багато бракованих деталей. Тому рекомендується дотримуватися маршруту контролю якості деталі (таблиця 1.7).

1.9 Розробка структури проекту нормативного документа

У проекті нормативного документу повинні бути розглянуті наступні питання:

а) вибір заготівки та її контроль: заготівку обирають в залежності від типу виробництва та конструкції деталі, враховуючи припуски на обробку;

б) маршрутна технологія контролю якості: вона повинна відображати послідовність контролю, поверхні, що контролюються, контрольні засоби;

в) контрольний пристрій: для однієї поверхні проектується контрольний пристрій, описується його склад та методика контролю;

г) якість технологічного процесу;

1) грубі помилки у вибірці: відсіювання завідомо невірних значень дозволяє точніше визначити закон розподілу;

2) статистичні характеристики: необхідні для визначення закону розподілу;

3) показники якості технологічного процесу: визначаються умови для контролю якості;

4) гіпотеза про закон розсіювання: опираючись на коефіцієнти асиметрії та ексцес висуваємо гіпотезу про закон розподілу;

5) підтвердження гіпотези про закон розсіювання: за критерієм Пірсона підтверджують або спростовують гіпотезу про закон розподілу;

6) план вибіркового контролю: план вибіркового контролю допомагає оптимізувати процедуру контролю;

7) контрольні карти за кількісною ознакою: карти надають представлення про хід технологічного процесу;

8) контрольні карти за альтернативною ознакою: представляють стабільність технологічного процесу;

9) висновки про якість технологічного процесу: коротке викладення результатів роботи.

Результатом розробки проекту нормативного документу є структурна схема процесу контролю якості деталі (рисунку 1.10).

Висновки по розділу

Проведений аналіз технологічності конструкції деталі, метрологічна експертиза та статистичні розрахунки показників якості дозволили розробити структуру нормативного документу на процес контролю якості деталі шестерня ведена Т16.37.124А.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.10 - Структурна схема процесу контролю якості деталі шестерня ведена

2. Економічна частина. розрахунок економічного ефекту від впровадження статистичних методів контролю якості

2.1 Визначення витрат часу на контроль до впровадження статистичних методів

Для того, щоб визначити витрати часу на контроль до впровадження статистичних методів необхідно заповнити таблицю 2.1.

Найменування операції, контрольні поверхні, засоби контроль, об'єм контролю та норми часу на контроль беремо із спеціальної частини.

Об'єм контролю (шт.) та витрати часу (годин) розраховуються за наступними формулами відповідно:

Vk = Bp · %K, (2.1)

де Bp - річний випуск деталей;

%K - відсоток деталей, що контролюються.

Bч1 = Vk · Hч, (2.2)

де Vk - об'єм контролю, шт.;

Hч - норма часу на контроль.

2.2 Визначення витрат часу на контроль після впровадження статистичних методів

Для визначення витрат часу на контроль після впровадження статистичних методів заповнюється таблиця 2.2 Вихідні дані також беремо із спеціальної частини. Не відомі величини розраховуємо за формулами 2.1, 2.2

Таблиця 2.1 - Контрольні операції до впровадження статистичних методів контролю

№ операції

Найменування операції

Поверхні, що контролюються

Засіб контролю

Об'єм контролю, %

Об'єм контролю, штук

Норма часу на контроль, годин

Витрати часу, годин

1

2

3

4

5

6

7

8

010

Розточна

1,4,6

Штангенциркуль ШЦ-11

100

12700

0,016

203,2

015

020

Токарна

1,2,4,9,10

3,6,7,8,11

Мікрометр важільний (МВ)

Штангенциркуль ШЦ-ІІ

100

100

12700

12700

0,03

0,025

423,3

317,5

025

Протяжна

1,4,7

Шліцьовий калібр

100

12700

0,04

529,2

030

Зубофрезерна

1,10

Нормалімер

100

12700

0,05

740,8

035

Шліфувальна

1,4

Профилемер

100

12700

0,016

203,2

040

Контрольна

6,7

Контрольне пристосування для контролю торцевого биття

100

12700

0,06

846,6

Разом

-

-

-

-

-

-

3263,8

Таблиця 2.2 - Контрольні операції після впровадження статистичних методів контролю

№ операції

Найменування операції

Поверхні, що контролюються

Засіб контролю

Об'єм контролю, %

Об'єм контролю, штук

Норма часу на контроль, годин

Витрати часу, годин

1

2

3

4

5

6

7

8

010

Розточна

1,4,6

Штангенциркуль ШЦ-11

10

1270

0,002

2,54

015

020

Токарна

4,9,10

3,6,7,8,11

1,2

Мікрометр важільний (МВ)

Штангенциркуль ШЦ-ІІ

Калібр-пробка

12

4

4

1524

508

508

0,03

0,008

0,004

45,72

4,064

2,032

025

Протяжна

1,4,7

Шліцьовий калібр

12

1524

0,04

60,96

030

Зубофрезерна

1,10

Нормалімер

6

762

0,05

38,1

035

Шліфувальна

1,4

Профилемер

10

1270

0,016

20,32

040

Контрольна

6,7

Контрольне пристосування для контролю торцевого биття

25

3175

0,06

190,5

Разом

-

-

-

-

-

-

364,236

2.3 Визначення зниження витрат часу за рахунок впровадження статистичних методів

Визначення зниження витрат часу за рахунок впровадження статистичних методів визначається за формулою:

ДВч = Вч1 - Вч2, (2.3)

де Вч1 - витрати часу на контроль якості до впровадження статистичних методів;

Вч2 - витрати часу на контроль якості після впровадження статистичних методів.

ДВч =3263,8-364,23=2899,57 годин

2.4 Визначення економічно ефекту за рахунок зниження витрат часу

Економічний ефект - Еч визначається за формулою:

Еч = ДВч · Чс, (2.4)

де Чс - часова тарифна ставка робітника, що контролює параметри якості (3,95).

Еч =2899,57 · 3,95 =11453,3 грн.

Для представлення динаміки витрат на оплату контролерам розрахуємо витрати на оплату контролерам до та після впровадження статистичних методів контролю:

ЗП1 = Вч1 · Чс, (2.5), ЗП2 = Вч2 · Чс. (2.6)

ЗП1 = 3263,8· 3,95 =12892,01 грн

ЗП2 =364,23 · 3,95 = 1438,7 грн

Рисунок 2.1 - Витрати на оплату контролерам: 1 - до впровадження статистичних методів контролю; 2 - після впровадження статистичних методів контролю

2.5 Визначення витрат на засоби контролю, що використовуються до впровадження статистичних методів контролю та після

Розрахунки заносимо до таблиць 2.3 та 2.4.

Річні витрати дорівнюють відсоткам від вартості засовів контролю. Відсотком є термін використання.

Таблиця 2.3 - Річні витрати на засоби контролю до впровадження статистичних методів

Найменування засобів контролю

Вартість, грн.

Термін використання

Річні витрати, грн.

1

2

3

4

Штангенциркуль ШЦ-ІІ

120

5

6

Мікрометр важільний (МВ)

200

3

6

Шліцьовий калібр

70

2

1,4

Контрольне пристосування для контролю торцевого биття

1000

10

100

Разом

-

-

117,4

Таблиця 2.3 - Річні витрати на засоби контролю після впровадження статистичних методів

Найменування засобів контролю

Вартість, грн.

Термін використання

Річні витрати, грн.

1

2

3

4

Штангенциркуль ШЦ-ІІ

120

5

6

Мікрометр важільний (МВ)

200

3

6

Нормалімер

200

5

6

Шліцьовий калібр

70

2

1,4

Профилемер

180

3

5

Контрольне пристосування для контролю торцевого биття

1000

10

100

Разом

-

-

124,4

2.6 Визначення зниження витрат на контролюючі засоби

Визначення зниження витрат на контролюючі засоби визначаємо за формулою:

ДВз = Вз1 - Вз2, (2.7)

де Вз1 - витрати на засоби контролю до використання статистичних методів;

Вз2 - витрати на засоби контролю після використання статистичних методів.

ДВз = 117,4-124,4=-7 грн

Рисунок 2.2 - Витрати на контролюючі засоби: 1 - до впровадження статистичних методів контролю; 2 - після впровадження статистичних методів контролю

2.7 Визначення загального економічного ефекту

Визначення загального економічного ефекту розраховується за формулою:

Езаг = Еч + ДВз, (2.8)

Езаг =11453,3+ (-7) = 11446,3 грн

Витрати на контроль до впровадження статистичних методів дорівнює:

12892,01+117,4 =13009,41 грн

Витрати на контроль після впровадження статистичних методів дорівнює:

1438,7+124,4 =1563,1 грн

Рисунок 2.3 - Витрати на контроль: 1 - до впровадження статистичних методів контролю; 2 - після впровадження статистичних методів контролю

Впровадження статистичних методів контролю дозволяє скоротити витрати підприємства на контроль деталей, що виготовляються. Скорочення відбувається за рахунок зниження витрат часу, що тягне за собою зниження витрат на оплату праці контролерів. Ефект від зниження витрат часу складає 11453,3 грн. Засоби, які зменшують витрати часу, додають вартості. Незважаючи на це загальний економічний ефект від впровадження статистичних методів контролю складає 11446,3 грн.

Звідси можна сказати, що впровадження статистичних методів є доцільний та необхідним.

3. Охорона праці й навколишнього середовища

3.1 Техніка безпеки

3.1.1 Характеристика умов роботи

На розглянутій ділянці буде виготовлятися деталь "Шестерня”, маса деталі - 1,383 кг, маса заготівлі 1,483 кг) матеріал - сталь. При виготовленні деталі будуть використатися - 5 верстатів, у тому числі фрезерний та токарний верстати. Основні операції виконуються на токарному гідрокопіровальному верстаті мод.16К20. Річна програма 12700 деталей у рік.

Причинами виробничого травматизму й виробничих захворювань є:

· недоліки в змісті території, проїздів, проходів;

· порушення правил експлуатації встаткування, транспортних засобів, інструмента;

· недоліки в організації робочих місць, порушення технологічного регламенту;

· порушення правил і норм транспортування матеріалів і виробів;

· порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту встаткування, транспортних засобів й інструмента;

· недоліки в навчанні робітників безпечним методам праці;

· відсутність, несправність або незастосування засобів індивідуального захисту й т.п.;

· порушення норм трудового законодавства.

Робота на ділянці механічного цеху становить небезпеку з погляду виникнення травматизму. Основна його причина - дрібні поранення стружкою. Крім цього при роботі встаткування можливий вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів: механізми, що рухаються, рухливі елементи виробничого встаткування, що пересувають вироби, заготівлі, гострі крайки, задирки й шорсткості на поверхні заготівель, небезпечна напруга в електричній мережі, шум, вібрація, недостатнє висвітлення, підвищена або знижена температура повітря, що дратують хімічні речовини (МОР, масло). [1,2,3,4]

3.1.2 Рівень механізації та автоматизації

Рівень механізації та автоматизації об'єкту частковий.

Бажано механізувати подачу заготівок робочу зону та транспортування готових деталей на склад.

Для попередження поломок устаткування внаслідок перегріву використовують теплове реле з використанням біметалевих елементів.

Встановлення слабких ланок в конструкціях устаткування, розрахованих на руйнування або спрацювання, призводить до відключення устаткування підчас перевантажень.

Встановлення пристроїв, що не дозволяють увімкнути верстат з відчиненим захисним екраном.

Передбачено сигнальні лампочки, що попереджують про аварійну ситуацію.

Встановлення нульового захисту, що робить неможливим само увімкнення верстата в тому випадку, коли електроенергія після неочікуваного зникнення знову з'являється. [2, 4]

3.1.3 Засоби запобіжної техніки

Все устаткування ділянки обладнане захисним огородженням які виконані з листової сталі товщиною 0,8-1 мм. Огородження забезпечують захист, працюючі в нормальних умовах роботи, а також при виникненні аварійних ситуацій. Зняття або відчинення огородження, що закривають небезпечну зону, доступ до якої необхідний для виконання технологічних операцій налагодження, заміни інструмента й обробленої деталі - гальмування або реверсування устаткування блокуються.

Також передбачено нульовий захист, що робить неможливим само - увімкнення верстата у тому випадку, коли електроенергія після неочікуваного зникнення знову з'являється

Все встаткування оснащене органом аварійного відключення "Стоп загальний" світлова сигналізація (червона лампочка на панелі керування), що попереджує про наближення аварійної ситуації. [1, 4]

3.1.4 Фарбування приміщень і обладнання. Сигнальні кольори й знаки безпеки

Токарну дільницю пофарбовано у синій колір.

Основна фарба токарного верстату зелена. Усі частини, що обертаються та захищенні кожухами, пофарбовані у жовтий колір. Цього ж кольору позначені границі підходів та евакуаційних виходів.

Червоним позначені: особливо небезпечні частини верстатів, лампочка збою у роботі верстата, кнопка повної зупинки верстата, пожежний щит з інвентарем.

Зеленим кольором позначені: лампочка нормальної роботи верстату, двері та світлові табло евакуаційних виходів.

Безпечні проходи по цеху позначені лініями білого кольору.

На дільниці передбачено наступні знаки безпеки:

Обережно! Легкозаймисті речовини;

Обережно! Електрична напруга;

Заборонено палити;

Працювати у захисних окулярах;

Прохід тримати вільним;

Виходити тут!

Вогнегасник;

Пункт сповіщення про пожежу;

Місце паління. [2, 4]

Написи повинні легко й точно читатися на необхідній відстані й при будь-якому можливому під час роботи рівні освітленості.

3.1.5 Електробезпека

Електроустаткування ділянки живиться від трифазної мережі змінного струму напругою 380/220В. Мережа чотирьoхпровідна із заземленою нейтралю.

Приміщення механічної ділянки по небезпеці поразки електричним струмом відноситься до особливо небезпечних приміщень, тому що на даній ділянці присутні дві ознаки підвищеної небезпеки (струмопровідні підлоги, можливість одночасного дотику людини до з'єднання із землею металоконструкціям будинків з однієї сторони, й до металевих корпусів електроустаткування - з іншої).

Всі частини, що перебувають під напругою, розміщені у середині захисних оболонок, що забезпечують ступінь захисту не менш IP54.

Опір ізоляції встаткування становить не менш 0,5 МОм, обмірюване при напрузі 500В постійного струму.

Весь ланцюг захисту приєднаний до контактного затискача діаметром не менш 6 мм, призначеному для приєднання зовнішнього мережного захисного проведення. Контактний затискач має позначення "Захисне заземлення". Найбільший діаметр гвинта для заземлення вибирається залежно від величини номінального струму, установленого на верстаті електроустаткування.

Для захисту працюючих від поразки електричним струмом при аварійних режимах - все устаткування занулено. [6]

3.1.6 Міри безпеки при огляді й ремонті об'єкту

Під час експлуатації верстата захисні екрани та кожухи повинні бути на місці, рухомі частини повинні переміщуватися плавно без заїдань. Робочий забезпечений спецодягом, взуттям, окулярами, навушниками. Він дотримується режимів обробки, обережно користується різальним інструментом.

Під час ремонту верстат повинен бути обов'язково вимкнений. Перед запуском ремонтник повинен впевнитися, що на верстаті не залишилось інструменту, ганчір'я.

Кількість робітників у ремонтній бригаді 10 осіб, кваліфікація - ІІІ розряд. [1]

3.1.7 Організаційні заходи

До роботи на металорізальному устаткуванні допускаються особи що досягли 18 років, що пройшли спеціальне навчання в навчальних закладах або у відділі технічного навчання при заводі. Допуск до самостійної роботи проводиться після проведення вступного й первинного інструктажів і стажування на робочому місці продовж 2-15 змін, або дубленовано 2-6 змін.

Для нових співробітників проводиться вступний інструктаж у відділі охорони праці.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить майстер ділянки. Повторний інструктаж проводитися для робочих основних професій не ріже одного разу у квартал.

Позаплановий інструктаж здійснюється під час змін правил, технологій, устаткування, матеріалів, порушення правил охорони праці.

На ділянці здійснюється триступеневий контроль за станом охорони праці. Один раз в 5 років проводитися атестація робочих місць на ділянці [7]

3.1.8 Організація робочого місця

Зручне виконання трудових дій забезпечується конструюванням елементів устаткування та організацією робочого місця згідно з антропометричними особливостями людини.

На робочому місці фрезерувальника (рисунок 3.1) знаходяться тумбочка для зберігання комплекту інструментів і засобів по догляду за верстатом, приймальний стіл з виробничою тарою, планшет для технічної документації, решітка під ноги. [1]

Рисунок 3.1 - Робоче місце фрезерувальника: 1 - верстат; 2 - ящик для сміття; 3 - планшет для креслень; 4 - тумбочка для інструментів; 5 - лоток для інструменту; 6 - решітка; 7 - тара; 8 - приймальний стіл

3.2 Гігієна праці та виробнича санітарія

3.2.1 Виробничі шкідливості

З гігієнічної точки зору робота на металорізальних верстатах характеризується впливом на організм пилу, шуму, вібрації, застосовуваних мастильно-охолодних рідин (МОР).

При роботі устаткування на ділянці виділяються:

металевий й абразивний пил (при роботі верстатів шліфувальної групи)

пари масел і МОР,

Найбільш вираженим шкідливим фактором механічної обробки металів є виділення в повітря робочої зони аерозолів масел і МОР, забруднення ними одяги й шкіри

При шліфуванні й заточенні виробів на штучних абразивах шкідливим виробничим фактором є пил, що містить 2,5-9,5% кристалічного двоокису кремнію, одним із джерел якої є керамічне зв'язування. Застосування емульсії з добавкою ОП-7 різко (в 5 разів) знижує пиловиведення.

Стан здоров'я робітників може порушуватися в результаті впливу на шкіру мінеральних масел й емульсії проявом масляних фолікулітів, вугрів і дерматитів.

Концентрації МОР й окремих компонентів та їхній якісний состав залежать від їхньої витрати, способу подачі, термостабільності, характеру й режиму обробки виробів, властивостей оброблюваного матеріалу, наявності й ефективності санітарно-технічних пристроїв. [8]

Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі ділянки наведені в таблиці 3.1 [11]

Таблиця 3.1 Концентрація шкідливих речовин

Технологічне встаткування

Найменування шкідливих речовин

ГДКр. з., мг/м3

Клас небезпеки

Верстати фрезерної і токарної групи

Пил металева

6

IV

Пари МОР у перерахуванні на їдкий натр

0,5

IV

Оздоровчі заходи на роботах із застосуванням МОР складаються в повнім укритті робочої частини устаткування та у забезпеченні місцевої витяжної вентиляції. Для запобігання розбризкування МОР на верстатах установлені захисні кожухи, на шліфувальних верстатах передбачені автоматичні пристрої, які включають подачу охолодної рідини тільки в процесі різання. [8]

Зменшення прямих контактів працюючих із МОР здійснюється за допомогою використання верстатів, обладнаних захисними екранами, підключеними до вентиляції, що відсмоктує, і блокуванням, що виключає верстат при піднятті захисного екрана.

3.2.2 Освітлення

Підчас роботи на токарному верстаті виконуються точні зорові роботи. Робоча поверхня - місце обробки деталі. Площина, в якій нормалізується освітленість, горизонтальна.

Відповідно до ДБН В.2.5-28-2006, роботи з зоровій характеристики відноситься до розряду ІІ, підрозряду „в”. Освітлення одностороннє бокове. Коефіцієнт природної освітленості складає 2000 лк.

Система штучного освітлення - комбінована (загальне та місцеве освітлення). Для штучного освітлення слід використовувати газорозрядні лампи. Рекомендовані типи джерел світла лампи білого світла або метало галогенові. Світильники повинні бути з відбивачами, що не просвічуються і мають захисний кут не менше 30є.

Евакуаційне освітлення застосовується для забезпечення евакуації людей із приміщень при аварійному відключені робочого освітлення. Мінімальна освітленість на полу основних проходів та на виходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менш 0,5 лк, а на відкритих площадках - не меньш 0,2 лк [5].

Виконаємо розрахунок штучного освітлення загального методом коефіцієнта використання, ведемо по формулі:

, де

F - світловий потік однієї лампи, лм;

E - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, 250 м2;

z - поправочний коефіцієнта світильника (для стандартних світильників 1,1 - 1,3) - лампи накалювання, потужністю 200 кВт;

k - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості при експлуатації (к = 1,1 - 1,3)

n - число світильників;

n - коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення табличного значення коефіцієнта використання світлового потоку знаходимо індекс помешкання:

, де

А - довжина приміщення, А= 20 м;

В - ширина приміщення, В= 12 м;

L - розрахункова висота, м.

Находимо її по формулі:

L = H - Lc - Lp, де

Н - висота помешкання, Н= 5 м;

Lc - відстань світильників від перекриття, Lc =0,5 м;

Lp=Ln - Lпол = 0,8 м - висота розрахункової поверхні над підлогою, м.

Підставляємо дані значення у формулу

L= 5 - 0,5-0,8 = 3,7 м

Відстань між сусідніми світильниками визначаємо по формулі:

, де

оптимальна відстань між світильниками.

Для того, щоб визначити , підбираємо за умовами навколишнього середовища світильники типу Sereie 21з люмінесцентною лампою ЛБ - 3б.

Обраний світильник має КСС типу Д - 2, для котрої = 0,96.

Підставляємо значення у формулу:

Н= 3,7* 0,96 = 3,5 м.

Розміщення світильників показано на малюнку 3.2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 3.2 - Варіант розташування світильників із лампами накалювання

Підставляємо знайдені значення розмірів у формулу:

За таблицею [16] визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку n = 60 %. Приймаємо коефіцієнт z = 1,1 - коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення. Визначаємо сумарний світловий потік освітлювальної установки за формулою:

Вибираємо лампу із стандартним світловим потоком Ф =2800 лм

Визначаємо розрахункову кількість ламп, які встановлюються у світильник n.

шт.

Для створення нормованої освітленості в приміщені необхідно встановити 18 світильників типу Sereie 21 з лампами ЛБ - 3б.

Світильники варто розташувати в 2 ряди по 9 світильників у ряді, орієнтуючи світильники по довжині приміщення.

3.2.3 Шум і вібрація

Джерелами шуму в механічних цехах є електродвигуни, зубчасті передачі, зіткнення заготівель об напрямні механізми, безпосередньо процес різання металу.

Значною мірою шум залежить від виду металорізального верстата. Найбільш інтенсивні шуми створюють фрезерні верстати. Крім того, інтенсивність шуму залежить від моделі й стану встаткування.

Значні шуми (до 90 дБА) виникають при роботі токарно-револьверних автоматів. Високочастотний шум інтенсивністю до 95-98 дБА супроводжує роботу шліфувальних і заточувальних верстатів.

Припустимі рівні звукового тиску й вібрації наведені в таблиці 3.4

Таблиця 3.4 Припустимі рівні шуму, вібрації (ДСН 3.3.6.037-99)

Величина

Середньoгеометричні частоти октавних смуг, Гц

2

4

8

16

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівень звукового тиску, дБ

-

-

-

-

107

95

87

82

78

75

73

71

69

Віброшвидкість, м/хв·10-2

1,3

0,45

0,22

0, 20

0, 20

0, 20

-

-

-

-

-

-

-

Методи боротьби із шумом:

- своєчасний та якісний ремонт верстата;

- підвищення жорсткості корпусу двигуна, валу ротора, підшипників;

- слідкувати за наявністю змазки;

- звукоізолююча завіса у зоні різання із МОР.

Все устаткування ділянки має пневмоглушники. Вентилятори розташовані у окремому приміщенні за межами ділянки. [12]

3.2.4 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби

Всі робітники забезпечені засобами індивідуального захисту (див. таблицю 3.5) [1,13]

Таблиця 3.5 - Засобу індивідуального захисту

Найменування

Строк видачі, міс

Примітка

Костюми для захисту від загальних виробничих забруднень

12

Прання одягу виробляється в міру забруднення, але не рідше одного разу у два тижні

Захисні окуляри тип ПРО

До зношування

Засіб захисне для рук

Очисники шкіри

Засіб "Фея"

Щотижня

Щомісяця вироблятися заміна захисних дерматологічних засобів

3.2.5 Санітарно-побутове й медичне обслуговування

Група виробничих процесів І б (виробничі процеси, що здійснюються в приміщеннях з незначним надлишком тепла (не більш 23Вт/м3), відсутні значні виділення вологи, особливо забруднюючих речовин, що викликають забруднення рук, спецодягу, тіла).

Робітники ділянки забезпечені гардеробними, у яких установлені шафки для зберігання різних видів одягу. Кількість шафок відповідає обліковій кількості працюючих.

Душові розміщені в приміщеннях суміжних з гардеробними. Кількість умивальних кранів прийнято з розрахунку один на 10 чоловік.

На ділянці встановлений сатуратор. Температура питної води не менш 8С. Відстань від найбільш вилученого робочого місця до джерела води 50 м.

При надходженні на роботу всі особи проходять попередній медичний огляд. Особи до 21 року, що працюють із абразивним інструментом і МОР, проходять щорічний медичний огляд. [14]

3.3 Пожежна безпека

3.3.1 Пожежонебезпечність об'єкта

Причини пожеж:

- порушення технологічного режиму;

- несправність верстата;

- погана підготовка верстата до ремонту;

- замикання електропроводки.

Можливі класи пожеж:

- А - горіння промасленого ганчір'я;

- (Е) - горіння електроустаткування під напругою.

Категорія приміщення за пожежною небезпекою - Д - це виробництво, в якому обробляються негорючі речовини та матеріали у холодному стані. [14]

Пожежонебезпечна зона класу П-І - двометрова зона навколо контейнерів з ганчір'ям і бочок з маслом та МОР.

Конструкція будівлі ІІ-го ступеню вогнестійкості. Будівля одноповерхова. Несучі конструкції з каміння, бетону, залізобетону. [15]

3.3.2 Засоби гасіння та виявлення пожеж

Пожежне водопостачання. Воду використовують для внутрішнього та зовнішнього пожежегасіння. Одна з основних умов - забезпечення постійного тиску водопровідній мережі. На внутрішній водопровідній мережі встановлюють внутрішні пожежні крани.

Один пожежний щит розраховано на площу 5000м2. На площу цеху 250м2 необхідно 1 пожежний щит.

Число евакуаційних виходів з цеху не менше двох. Ширина проходів для евакуації не менше 1м, дверей - не менше 0,8м, висота проходу - не менше 2м. Двері відчиняються назовні. Дверні проєми без порогів. Перепади висоти на шляху не менше двох сходів.

Первинні засоби пожежегасіння надаємо в таблиці 3.4 [3, 5]

Таблиця 3.4 - Первинні засоби пожежегасіння

Категорія приміщення

Клас можливої пожежі

Клас пожежонебезпечності0,

Площа приміщення, м2

Первинні засоби вогнегасіння

Кількість, шт

Д

А

(Е)

П-І

250

Порошковий ВП-5 (5л)

28

3.3.3 Захист від статичної електрики

Потенційні джерела утворення зарядів статичної електрики на обладнанні:

- тертя частин механізмів верстата, що обертаються;

- тертя різального інструменту об заготівку.

Усування зарядів статичної електрики відбувається перш за все заземленням струмопровідних частин технологічного обладнання. Воно виконується незалежно від інших заходів захисту. Заземлюючи пристрої, що призначені для відводу статичної електрики, об'єднують з захисним заземленням.

Статичний заряд між різальним інструментом та заготівкою усувається за допомогою подавання до зони різання МОР або води. [3]

3.4 Екологічна оцінка

3.4.1 Джерела забруднення навколишнього середовища

Джерела забруднення атмосфери:

- дрібна стружка;

- аерозолі МОР (7-75мг/м3);

- водяна пара (приблизно 150мг/м3).

Джерела забруднення гідросфери:

- відпрацьовані МОР:

а) звішені речовини (0,2-1кг/м3);

б) сода (5-10кг/м3);

в) масло (0,5-2кг/м3). [1, 7]

Балансова схема матеріального потоку наведена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Балансова схема матеріального потоку

3.4.2 Заходи запобігання забруднення

Для очистки повітря від аерозолів МОР використовують волокнисті фільтри, принцип дії яких засновано на осаджені крапель на поверхні пор з послідуючим стіканням рідини під дією сил тяжіння.

Очистка стічних вод здійснюється у декілька етапів:

- проціджування - призначено для виділення із стічних вод великих нерозчинних домішок розміром до 25мм;

- відстійники використовують для виділення твердих часток розміром менше 0,25мм та масляних продуктів;

- фільтрування від тонкодісперсних твердих домішок з невеликою концентрацією;

- фільтрування від домішок, що містять масло;

- сорбція для видалення розчинених домішок;

- біологічна фільтрація для знезараження. [9]

4. Методична частина. дидактичний проект підготовки кваліфікованого робітника з професії "ФРЕЗЕРУВАЛЬНИК"

Якість деталі "Шестерня" забезпечується на всіх етапах її виготовлення та контролю. У технологічному процесі обробки деталі присутня фрезерувальна операція, тому доцільне використання робітника за професією "фрезерувальник".

Дидактичний проект підготовки робітників зазначеної професії буде розроблятися в методичному розділі. При цьому буде проведений аналіз структури професійної діяльності робітників, описана виробнича характеристика їхньої професії, та на її підставі розроблений дидактичний проект підготовки робітників. Таким чином, методичний розділ включає:

· розробку структури професійної діяльності робітників й

виробничу характеристику їхньої професії;

· розробку змісту навчання робітників;

· дидактичний проект окремої теми дисципліни "Спеціальна технологія";

· дидактичний проект окремого уроку по цій темі

4.1 Професійне призначення, аналіз структури і характеристика професійної діяльності робітників

Фрезерувальник займається фрезеруванням деталі. Для того, щоб підготувати кваліфікованого робітника необхідно розробити дидактичний проект підготовки.

На основі кваліфікаційної характеристики [17] визначаємо зміст видів професійної діяльності фрезерувальника. Результати оформляємо у таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Професійне призначення й умови використання робітників

Види діяльності

Можливе місце використання

1

2

ТЕХНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Фрезерувати детали середньої складності, інструмент по 8-11 квалітетам на однотипних горизонтальних й вертикальних універсально-фрезерних, продольно-фрезерних та шпон очних верстатах.

Обробляти деталі середній складності по 8-11 квалітетам на спеціальних верстатах, налагоджених для обробки відповідних деталей та здійснення окремих операцій або на універсальному обладнанні застосовуючи ріжучий інструмент.

Виконувати під наладку верстату.

Виявляти та усувати неполадки текучого характеру, які з'являються в процесі експлуатації обладнання; приймати участь у його ремонті.

Контролювати обробку поверхонь деталі візуально, контрольно-вимірювальними приладами й інструментами.

Підготовлювати обладнання, інструменти й технологічну оснастку до роботи, зберігати в належному стані, приймати й здавати зміну

Визначати й дотримуватись послідовності обробки, а також режими різання по технологічній карті.

ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Дотримуватись вимог безпеки труда й внутрішнього розпорядку.

Аналізувати результати своєї праці і праці бригади

Приймати передові засоби праці й досвід роботи новаторів.

Машинобудівний завод:

Механічні цеха

Механосборочні цеха

Ремонтно-механічні цеха

Експериментальний цех

Для того, щоб вірно скласти зведено-тематичний план та по ньому підготовити кваліфікованого робітника з даної спеціальності, необхідно побудувати функціональну структуру діяльності робітника на основі трудових процесів, що він виконує. Результати оформлюємо в таблицю 3.2.

Таблиця 4.2 - Структура виробничої діяльності робітника за професією „Фрезерувальник”

№п/п

Функція праці

Процедури праці

Предмети праці

Засоби праці

Продукти праці

матеріальні

нематеріальні

1

2

3

4

5

6

8

1

Підготовча

Отримання вихідної документації для обробки деталі й ознайомлення нею

Технологічна документація, креслення деталі

Технічна й технологічна документація, креслення операційні карти

Уміння читати технічні креслення, знання умовних знаків специфікації

Вивчена документація для фрезерної обробки

Отримання необхідного технологічного оснащення для фрезерної обробки

Ріжучий пристрій, вимірювальний засіб

Уміння обирати фрезерні інструменти, знання правил використання фрезерувального верстата

Отримане технологічне оснащення

Підготовка верстата до роботи

Фрезерувальний верстат

Уміння перевіряти працездатність верстата

Готовий до роботи фрезерний верстат

2

Техно-логічна

Забезпечення раціонального базирування заготівки відносно до технічної документації

Заготівка

Затискні засоби, допоміжні інструменти

Уміння встановлювати заготівку в універсальні й спеціальні засоби на верстаті

Заготівка установлена згідно з вимогами технологічної документації

Нагляд за станом ріжучого інструмента й процесом видалення стружки

Ріжучий інструмент (фреза)

Вміння візуально й за звуком визначати стан ріжучого інструмента; оброб-ляти деталі середньої важкості на верстаті з застосуванням мірного ріжучого інструмента

Нормально працюючий ріжучий інструмент

Нагляд за працездат-ністю верстата

Фрезерувальний верстат

Знання будови принципу роботи й правил підналадки універсального фрезерувального верстату, знання технічних показників фрезерних верстатів

Працюючий верстат

Завершення обробки й зняття деталі з верстата

Оброблена деталь

Допоміжні інструменти

Знання технологічного процесу обробки деталі, зняття деталі з верстата

Оброблена деталь взята з верстату

3

Контрольна

Контроль шорсткості обробленої поверхні деталі

Оброблені поверхні деталі

Еталон шорсткісті, прилад вимірювання шорсткісті

Уміння визначати шорсткість, усунення браку деталей

Визначена шорсткість обробленої деталей

Попереднє оцінювання деталі по результатам проведених вимірів

Готова деталь

Результати вимірів

Вміння порівнювати результати вимірів з вимогами вказаними на кресленні; виявляти й усувати

Годна або негодна деталь

4

Організаційна

Виконання правил охорони праці та раціональна організація робочого місця

Робоче місце

Інструкція з охорони праці, правила внутрішнього розпорядку

Знання правил охорони праці та внутрішнього розпорядку

Безпечна праця,

раціональна організація робочого місця

Зміст усіх функціональних одиниць діяльності (ФОД) з технологічної функції необхідно трансформувати в систему умінь, необхідних для їхнього виконання. Всі уміння розбиваємо за видами та необхідним рівнем сформованості для кожного уміння (ОДІ - опора на джерело інформації, С - самостійно, СА - самостійно в автоматичному режимі). Заповнюємо таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 - Перелік умінь і рівень їх формування, необхідних для виконання професійної діяльності робітників з професії "Фрезерувальник"

п/п

Перелік умінь, які необхідні для виконання ФОД технологічної функції праці робітників

Необхідний рівень їх формування

ОДІ

С

СА

Предметно-практичні (ПП)

1

Наладка та підготовка верстата

+

2

Встановлювати деталі на поворотне коло.

+

3

Фрезерувати інструмент по 8-11 квалітетам на однотипних горизонтальних й вертикальних фрезерних верстатах

+

4

Фрезерувати деталі середньої важкості

+

5

Обробляти деталі середньої важкості по 8-11 квалітету

+

6

Фрезерувати прямокутові й радіусні наружні й внутрішні поверхні, уступи, пази

+

7

Фрезерувати зубці зубчатих колес по10-11 квалітету

+

8

Підрізка торців та поступів

+

Предметно розумові (ПР)

9

Визначати послідовність обробки

+

10

Перевірка верстатів на точність

+

11

Оцінка шорсткості

+

12

Контролювати обробку поверхні деталі візуально

+

13

Попереджувати й устроняти дефекти виробів

+

14

Перевірка правильності установки пристосувань й інструмента

+

15

Забезпечення раціонального базування заготовки

+

16

Наладка фрезерного верстата

+

17

Визначати точність розмірів

+

18

Визначення послідовності налагодження фрезерних верстатів

+

19

Економічно витрачати матеріали, інструменти та електроенергію

+

20

Виконувати правила техніки безпеки, електробезпеки та протипожежні заходи

+

Знаково-практичні (ЗП)

21

Виконання техніки безпеки, електробезпеки, протипожежних заходів

+

22

Виконання гігієни праці та виробничої санітарії

+

23

Володіння термінологією у технічних вимірюваннях

+

24

Визначення похибки обробки

+

25

Ведення обліку та аналізу браку

+

26

Виконання ескізів і креслень деталей

+

Знаково-розумові (ЗР)

27

Визначати режими різання по карті технологічного процеса

+

28

Читання креслень, ескізів

+

29

Виконання розрахунків, пов'язаних з налагодженням верстатів

+

30

Читання операційних карт і карт налагодження виробів

+

31

Охорона оточуючого середовища

+

В наведеному переліку умінь переважає самостійний рівень формування умінь.

4.2 Розробка змісту підготовки робітників

На основі всіх проведених вище розробок формуємо перелік тем, які необхідно включити до програми спеціальної технології та виробничого навчання робітників. Результати зводимо до таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Перелік тем "Спеціальної технології" та "Виробничого навчання", необхідних для підготовки робітників за професією "Фрезерувальник"

Номер уміння

Перелік необхідних тем

Виробничого навчання

Теоретичного навчання

Спеціальна технологія

Інші дисципліни

№ теми

Найменування теми

Число годин на неї

№ теми

Найменування теми

Число годин на неї

№ теми

Найменування теми

Число годин на неї

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

І півріччя

I

Навчання в учбових майстернях

1

Вхідне заняття

2

1

Введення

1

1

Основи гігієни праці та виробничої санітарії (охорона праці)

6

31

2

Безпека труда та пожежна безпека в учбових майстернях

4

2

Основи гігієни праці та виробничої санітарії (охорона праці)

6

2

Техніка безпеки, електробезпека та протипожежні заходи на підприємстві

6

3

Екскурсія на підприємство

6

3

Основні відомості о фрезерувальній обробці

12

2

4

Вправи та управління фрезерувальним станком

18

4

Фрезерувальні роботи з приміненням розділяючи голівок

10

3-7

5

Фрезерування пласких поверхонь

30

5

Основи різання металу

12

3-7

6

Фрезерування уступів, пазів, канавок. Відрізання металу

42

6

Основи економічної теорії

8

3-7

7

Фрезерування багатогранників

48

7

Відомості о деталях машин, механізмах та опорі матеріалів

10

3-7

8

Фрезерування фасонних поверхонь

54

8

Фрезерні станки, їх експлуатація

17

9.10.11

9

Комплексні роботи

60

9

Відомості о технологічних

процесах механічної обробки

8

Резерв часу. Перевірочні роботи

42

Резерв часу

10

Всього за І півріччя

306

94

12

ІІ півріччя

9.11.16

10

Фрезерування гвинтових канавок

36

10

Приводи та електроприлади станків

6

3

Відхилення форми та взаємного розташування поверхні

6

17.18

11

Фрезерування канавок та шліців на циліндричних та конічних поверхнях

24

11

Відомості про плазменно - механічну обробку

8

4

Економіка підприємства (Економіка)

6

17.18

12

Фрезерування зубчатих рійок на фрезерувальних станках

42

12

Технологічний процес виготовлення типових деталей. Наукова організація фрезерувальних робіт

8

17.18

13

Фрезерування зубців прямозубих зубчатих секторів циліндричних колес на універсально - фрезерувальних станках

48

14

Основи права

8

3-7.17.18

14

Фрезерування зубців на торцовій поверхні

30

14

Найновіші фрезерувальні станки.

7

II

Навчання на підприємстві

15

Стандартизація та контроль якості продукції

6

20.21.22.31

15

Знайомство з підприємством. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві.

12

16

Охорона праці, електробезпека та пожежна безпека

на підприємстві.

6

Всього за ІІ півріччя

754

60

12

Всього за курс навчання

1060

154

24

Рисунок 4.1 - Логічна структура ДО з теми "Загальні відомості про фрезерну обробку" з дисципліни "Механічна обробка металів" для спеціальності "Фрезерувальник"

4.3 Розробка дидактичного проекту вивчення теми

4.3.1 Визначення логічної структури теми "Загальні відомості про фрезерну обробку"

Тему "Загальні відомості про фрезерну обробку" розбиваємо на дидактичні одиниці (ДО). Результати вивчення логічного взаємозв'язку ДО наводимо у вигляді рисунку 4.1

4.3.2 Розробка поурочно-тематичного плану

Розбиваємо тему на 4 уроки. Формулюємо тему кожного уроку. Результати зводимо до таблиці 4.5

Таблиця 4.5 - Поурочно-тематичний план з теми: "Загальні відомості про фрезерну обробку"

№ уроку

Тема уроку

Тип уроку

Дидактична мета

Розвиваюча мета

1

2

3

4

5

1

Елементи різця. Процес різання металу

Формування нових знань

Сформувати знання о процесі різання металу, про рух подачі. Знання о видах стружки та умови її утворення. Описати всі елементи різців за конструкцією та за геометричними параметрами

Формування вмінь класифікувати та аналізувати

2

Елементи ріжучої частини фрези. Основні вимоги до фрез

Формування нових знань. Контроль засвоєного матеріалу 1 - го уроку

Сформувати знання о ріжучій частині фрез. Описати всі елементи фрез. Пояснити вимоги до ріжучої кромки фрези

3

Елементи режимів різання при фрезеруванні

Комбінований урок

1) Перевірка домашнього завдання.

2) Сформувати

знання про елементи режимів різання. Їх вплив на процес різання

4

Фрезерувальний верстат

Комбінований урок

1) Перевірка домашнього завдання.

2) Сформувати знання про види верстатів. Пояснити основні частини консольно - фрезерувальних

верстатів

5

Контроль знань за темою „ Загальні відомості про фрезерну обробку"

Контроль знань

Оцінити та проконтролювати знання та вміння учнів.

4.4 Розробка дидактичного проекту уроку

Для того, щоб краще викласти теми уроку, необхідно уточнити дидактичні цілі та рівні їх с формулювання. Дані аналізу зводимо до таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Дидактичні цілі уроку: " Елементи різця. Процес різання металу. "

№ п/п

Результати навчальних дій

Рівень їхнього формування

1

2

3

1.

Учень повинен вміти:

Називати основні види інструментальних сталей

Самостійно

2.

3.

4.

5.

6.

Називати конструктивні елементи різця

Розрізняти та визначати види стружки

Називати та розрізняти рухи подачі при фрезеруванні та точінні.

Зобразити схему тертя стружки та різця

Схематично зобразити різець

1

2.

3.

4.

5.

Учень повинен знати:

Види стружки

Елементи різця

Координатні площини для визначення кутів різця

Дію сил різання на різець

Дію сил різання на верстат

Понятійно-аналітичний

Для викладу теми уроку необхідно визначити перелік базового матеріалу, встановити вид вхідного контролю, а також вибрати методи формування базового матеріалу у випадку якщо вхідний контроль має негативні результати. Результати вносимо в таблицю 4.7

Таблиця 4.7 - Базові знання та їх формування

Тема уроку

Перелік базового матеріалу

Аналіз сформованості базового матеріалу

Метод формування базового матеріалу

Тип його зв'язку з темою уроку

Вид вхідного контролю

Елементи різця. Процес різання металів

"Механічна обробка металів":

Принципи побудови інструментальних сталей. Їх види.;

Поняття про силу нарізання при заточені. Вплив сил на інструмент, заготовку та станок;

Методика проектування ріжучих інструментів;

За послідовністю: попередні.

За змістом: за комплексним використанням знань.

Усне опитування

За ходом викладення нової теми

Особливості призначення ріжучої частини інструментів.

Питання для актуалізації базових знань:

1. Як ви розумієте, у чому полягає процес різання металів?

2. Які властивості металів вам відомі?

3. Які інструменти для нарізання металу вам відомі?

4. Що називається силою опору?

За темою уроку розробляємо бінарні дії викладача та учня - сценарій уроку. Оформлюємо його у вигляді таблиці 4.8.

Таблиця 4.8 - Сценарій уроку формування нових знань на тему "Елементи різця. Процес різання металу"

№ етапу

Назва етапу

Дії педагога

Дії учнів

1

2

3

4

1

Організація початку уроку

- Вітає учнів;

Здійснює перекличку;

Перевіряє готовність до уроку.

- Відповідають на вітання педагогові;

Готують конспект та все, що необхідно для ведення конспекту.

2

Повідомлення теми, цілей, задач уроку, мотивації цілі

- Повідомляє тему уроку;

Повідомляє ціль уроку, задачі;

Здійснює мотивацію даної цілі;

- Слухають цілі, задачі уроку, мотивацію цілі;

Записують тему уроку;

- Записує тему уроку на дошці " Елементи різця. Процес різання металів "

Задиктовує план викладення матеріалу.

- Записують план викладення матеріалу.

3

Актуалізація базових знань

- Ставить питання для актуалізації базових знань;

Слухає відповіді;

Виправляє або доповнює відповіді

- Слухають запитання;

Відповідають на запитання;

Слухають виправлення або доповнення викладача.

Заключення

В даному дипломному проекті розроблено проект нормативного документу на метрологічне забезпечення виробництва та контроль якості деталі шестерня Т.16.37.124А.

В спеціальній частині визначено тип виробництва деталі - крупносерійний. Проведено аналіз технологічності конструкції деталі. Визначено деталь є технологічною, тому що 68% розмірів відповідають стандартним розмірам, рекомендована шорсткість поверхні відповідає зазначеній на кресленні. Проведено аналіз фізико-хімічних та механічних властивостей деталі. проведено метрологічну експертизу технічної документації та виявлено, що документація відповідає встановленим нормам. Розроблено ескіз деталі (додаток А) із зазначенням базових поверхонь та поверхонь, що обробляються. Обрано вид заготівки - поковка та визначено її габаритні розміри - мм. Розроблено маршрутну технологію контролю якості з обраними засобами вимірювання і вимірювальними базами. Спроектовано контрольний пристрій для контролю торцевого биття ў55h14 відносно бази А 0,16 мм, та ў134h11 відносно бази А 0,25мм. Описано послідовність контролю за допомогою цього пристою. Оцінено якість технологічного процесу випуску деталі шестерня Т.16.37.124А за допомогою статистичного методу. Визначено статистичні характеристики технологічного процесу. За вибіркою висунуто гіпотезу про закон розсіювання - нормальний. За допомогою критерію Пірсона цю гіпотезу підтверджено. Визначено відсоток браку: виправимого - 0,020%, невиправимого - 0,026%. Визначено оптимальний обсяг контрольних операцій. Побудовано контрольні карти для прогнозування якості технологічного процесу. Процес знаходиться у стабільному стані та не підлягає регулюванню. Розроблено структуру проекту нормативного документу.

В економічній частині визначено економічний ефект від впровадження статистичних методів контролю якості. Впровадження статистичних методів контролю дозволяє скоротити витрати підприємства на контроль деталей, що виготовляються. Скорочення відбувається за рахунок зниження витрат часу, що тягне за собою зниження витрат на оплату праці контролерів. Ефект від зниження витрат часу складає 11453,3 грн. Засоби контролю якості деталі, які зменшують витрати часу, додають витрати на контроль. Незважаючи на це загальний економічний ефект від впровадження статистичних методів контролю якості деталі складає 11466,3 грн.

В розділі з охорони праці та навколишнього середовища розглянуто питання з забезпечення безпечних умов праці робітників фрезерувальній дільниці. В індивідуальному завданні виконано розрахунок штучного освітлення загальним методом коефіцієнта використання. Також розглянуто питання з охорони та захисту навколишнього середовища.

В методичній частині розроблено дидактичний проект з підготовки кваліфікованого робітника з професії "Фрезерувальник". Визначено професійне призначення, аналіз структури і характеристика професійної діяльності робітників. З'ясовано, що вони повинні вміти та знати. На базі цього розроблено програму навчання учнів та розроблено дидактичний проект конкретного уроку з теми "Загальні відомості про фрезерувальну обробку".

Таким чином завдання дипломного проекту є виконаним

Література

1. Безопасность производственных процессов: Справочник/ С.В. Белов, В.Н. Бринза, Б.С. Векшин и др.; Под общ. ред. С.В. Белова. - М.: Машиностроение, 1985. - 448с., ил.

2. Берков В.И., Доброродный В.С. Преподавание предмета "Допуски и технические измерения". Метод. пособие для средн. проф. - техн. училищ.М., - Высш. школа, 1978. - 183с., ил.

3. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

4. ГОСТ 12.1.003-81. ССБТ. Шум общие требования безопасности.

5. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общии санитарно-гигиенические требования.

6. ГОСТ 12.1.010-76. ССБТ. Взрывоопасность. Общие требования.

7. ГОСТ 12.1.018-79. ССБТ. Статическое электричество. Искробезопасность.

8. ГОСТ 12.2.009-80. ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности.

9. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

10. ДБНВ 11-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

11. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

12. Дипломне проектування. Методичні вказівки по виконанню дипломного проекту для студентів спеціальності 7.010104.35 - "Метрологія, стандартизація та сертифікація в машинобудуванні"/ Упоряд. Пащенко Е.А., Тріщ Р.М., Гордєєв А.С. - Харків: УІПА, 2007. - 32с.

13. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник/ За ред. канд. техн. наук, доцента В.Ц. Жидецького. - Львів, Афіша. 2000. - 352с.

14. Зильбер А.Г., Малицкий И.Ф., Гуськова В.Д., Потемкина М.В., Апанович М.М. методические указания к курсовому проекту по технологии машиностроения с элементами САПР в комплексе с курсовой работой по организации, планированию производства и управлению предприятием, - Харьков, 1990г.

15. Колкер Я.Д. Математический анализ точности механической обработки деталей. Издательство "Техника", Киев. 1976г.

16. Методичні вказівки з виконання методичної частини дипломних проектів. Для студентів усіх спеціальностей машинобудівного факультету/ Укл. Є.В. Шматков, Н.А. Шишенко, Харків: УІПА, 2003 - 24с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.