Курсове проектування з технології машинобудування

Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.

Рубрика Производство и технологии
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2013
Размер файла 3,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ з технології машинобудування

В.О. Проценко

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

В.О. Проценко

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ з технології машинобудування

Навчально-методичний посібник

Зміст

Передмова

1. Вступ

2. Загальні методичні вказівки до роботи над курсовим проектом

2.1 Обсяг та зміст проекту

2.2 Техніка роботи над проектом

2.3 Консультації аудиторні та інтерактивні. Користування навчальною літературою

2.4 Контроль виконання та захист проекту

2.5 Методика та вимоги до оформлення проекту

2.5.1 Оформлення кресленика деталі

2.5.2 Оформлення кресленика виливка

2.5.3 Оформлення кресленика кованки

3. Методика та практика виконання розділів курсового проекту

3.1 Вступ

3.2 Опис конструкції і службового призначення деталі

3.2.1 Загальні положення

3.2.2 Приклад 1 виконання підрозділу

3.2.3 Приклад 2 виконання підрозділу

3.2.4 Приклад 3 виконання підрозділу

3.3 Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі

3.3.1 Загальні положення

3.3.2 Приклад 1 виконання підрозділу

3.3.3 Приклад 2 виконання підрозділу

3.3.4 Приклад 3 виконання підрозділу

3.4 Матеріал деталі та його властивості

3.4.1 Загальні положення

3.4.2 Приклад 1 виконання підрозділу

3.4.3 Приклад 2 виконання підрозділу

3.4.4 Приклад 3 виконання підрозділу

3.5 Визначення типу виробництва та його характеристика

3.5.1 Загальні положення

3.5.2 Приклад виконання підрозділу

3.6 Аналіз технологічності конструкції деталі

3.6.1 Загальні положення

3.6.2 Приклад 1 виконання підрозділу

3.6.3 Приклад 2 виконання підрозділу

3.7 Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки

3.7.1 Загальні положення

3.7.2 Принципи конструювання кованок

3.7.3 Приклади конструювання кованок

3.7.4 Принципи конструювання виливків

3.7.5 Приклади конструювання виливків

3.7.6 Конструювання заготовок з прокату

3.7.7 Приклад 1 виконання підрозділу

3.7.8 Приклад 2 виконання підрозділу

3.8 Вибір і обґрунтування технологічних баз

3.8.1 Загальні положення

3.8.2 Приклад 1 виконання підрозділу

3.8.3 Приклад 2 виконання підрозділу

3.8.4 Приклад 3 виконання підрозділу

3.9 Вибір і обґрунтування маршрутів обробки поверхонь деталі

3.9.1 Загальні положення

Приклад 1 виконання підрозділу

Передмова

Навчальними планами машинобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів передбачене виконання студентами курсового проекту із галузевої технології машинобудування (технології верстатобудування, технології автотракторобудування, технології інструментального виробництва і т.п.), що прищеплює студентам навички самостійного прийняття рішень технологічного характеру. При цьому виникає необхідність у створенні посібників для студентів, з метою надання їм допомоги методичного характеру. Тісний зв'язок питань що розв'язуються при технологічному проектуванні обумовлює появу даного посібника.

В даному посібнику узагальнено досвід курсового та дипломного проектування з технології машинобудування в Херсонському політехнічному коледжі під керівництвом викладачів В.М. Картузова, З.М. Кірієнко, Г.О. Мяченко, Л.О. Мещерякової, Л.М. Подозьорової, О.М. Євдокимової та ін.

Теоретичний матеріал проілюстровано прикладами із захищених курсових та дипломних проектів.

На допомогу студентам, у зв'язку з обмеженою кількістю фахової літератури українською мовою, наведено короткий російсько-український термінологічний словник із технології машинобудування.

Автор висловлює подяку студентам А.С. Французову, А.О. Гутник, І.О. Шмату, О.О. Мещанінцевій та К.М. Мучинській за надану допомогу при оформленні посібника.

1. Вступ

Курсовий проект з технології машинобудування є першою самостійною роботою студента технологічного характеру, наближеною до його майбутньої практичної діяльності в якості технолога.

Курсове проектування призначене для закріплення і поглиблення знань студентів із технології машинобудування набутих при вивченні теоретичного курсу. Курсовий проект є важливим завданням в ході виконання якого студент постає перед великим комплексом взаємопов'язаних питань, які повинні бути розв'язані самостійно і творчо. Основною метою курсового проектування є навчити студента найскладнішому в інженерній практиці-обгрунтованому прийняттю рішення та вмінню його захистити. Виконання курсового проекту призначене також для підготовки студента до розв'язання більш широкої і складної задачі - дипломного проектування. Курсове проектування переслідує також мету навчити студента користуватися довідковими матеріалами - літературою, стандартами, нормалями, номограмами і усвідомлено використовувати їх у комплексі з теоретичними знаннями.

Крім того, пошук оптимальних рішень при проектуванні прищеплює студентам навички науково-дослідної роботи, винахідництва, раціоналізації.

2. Загальні методичні вказівки до роботи над курсовим проектом

2.1 Обсяг та зміст проекту

Хоча курсовий проект з технології машинобудування, що виконується в умовах навчального процесу, очевидно, не може в повній мірі відповідати проектам, що виконуються у виробничих умовах, оскільки студент ще не має достатнього досвіду, обсяг і зміст курсового проекту повинен бути підібраний так, щоб студент здобув навички прийняття рішень, аналогічних виробничим. При цьому в курсовому проекті повинен бути передбачений ряд робіт навчального характеру, як розрахункових, так і графічних, які не завжди виконуються на виробництві, але сприяють міцнішому засвоєнню матеріалу, таких, як побудова максимально інформативних карт наладок, докладний розрахунок режимів різання, припусків та ін.

Тематика курсових проектів повинна бути актуальною до потреб сучасного машинобудування і передбачати розробку студентами проекту технологічного процесу механічної обробки деталі середньої складності, який повинен містити не менше ніж п' ять технологічних операцій. Оформлення документації повинно відповідати діючим державним та міждержавним стандартам. Типова тема проекту: «Проект технологічного процесу механічної обробки деталі «Найменування деталі» «конструкторський код деталі».

1. У склад курсового проекту повинні бути включені такі документи:

2. Завдання на проектування, складене і затверджене згідно до прийнятого у навчальному закладі порядку.

3. Розрахунково-пояснювальна записка обсягом до 40 аркушів формату А4, в якій представлені всі необхідні розрахунки, та обґрунтування прийнятих рішень.

4. Заповнена технологічна документація.

5. Графічна частина проекту, обсягом не менше 2,5 аркушів формату А1, що повинна включати в себе: а) кресленик деталі; б) кресленик заготовки; в) карту наладки верстата; г) схему обробки на операції. Обсяг графічної частини може бути змінено в більшу сторону за рішенням кафедри або циклової комісії.

Приблизний зміст курсового проекту, який склався на основі досвіду проектування в Херсонському політехнічному коледжі наведений нижче. Зміст проекту може бути змінений за рішенням кафедри, або циклової комісії, в сторону розширення, з метою виконання студентами робіт дослідницького характеру направлених на дослідження точності механічної обробки, ефективності застосування металорізального устаткування, підвищення продуктивності механічної обробки, оцінки реальної стійкості ріжучих інструментів, розробки нових конструкції ріжучих інструментів, пристосувань та ін.

1. Вступ

2. Загальний розділ

3. Опис конструкції і службового призначення деталі

4. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі

5. Матеріал деталі та його властивості

6. Технологічний розділ

7. Визначення типу виробництва та його характеристика

8. Аналіз технологічності конструкції деталі

9. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки

10. Розробка маршрутного технологічного процесу механічної обробки деталі

11. Вибір і обґрунтування технологічних баз

12. Визначення маршрутів обробки поверхонь деталі

13. Вибір і обґрунтування принципу побудови технологічного процесу

14. Вибір технологічного оснащення

15. Розрахунок проміжних припусків та операційних розмірів

16. Детальна розробка операцій

17. Техніко-економічне порівняння технологічної собівартості обробки на операціях

Список використаних джерел Додатки:

Додаток А Маршрутна карта ХПТК.ХХХХХХ.ХХХ Додаток Б Операційна карта ХПТК.ХХХХХХ.ХХХ Додаток В Карта ескізів ХПТК.ХХХХХХ.ХХХ Додаток Г Операційна карта ХПТК.ХХХХХХ.ХХХ Додаток Д Карта ескізів ХПТК.ХХХХХХ.ХХХ

2.2 Техніка роботи над проектом

Над проектом треба працювати регулярно та планомірно, кожного дня виконуючи роботу по проекту, завдяки цьому не відбуватиметься забуття окремих етапів та прийнятих рішень, і розв'язання проблеми буде відбуватися комплексно, з усвідомленням причинно-наслідкових зв'язків між окремими етапами. Проект треба виконувати послідовно, згідно завдання і змісту, висвітлюючи необхідні питання крок за кроком. Тут не варто експериментувати. Так, визначення маршрутів обробки поверхонь, чи написання технологічного процесу неможна виконувати без кресленик заготовки, а детальну розробку операцій, та оформлення технологічних документів не можна виконувати до розробки маршрутного технологічного процесу і т. ін. Паралельно можна виконувати тільки підрозділи загального розділу.

З самого початку роботи над проектом треба налаштувати своє відношення до роботи таким чином, щоб вона вийшла максимально якісною і обґрунтованою. Одним з головних факторів впливу на успішність роботи є бажання працювати. Не слід залишати для себе будь-яких невияснених питань. Всі прийняті рішення слід чітко усвідомлювати, вміти обґрунтувати та захистити. Слід відвідувати кожну консультацію. Також не слід боятися звертатися за консультацією до викладача після занять, на перерві і т. ін. Бажання студента досягти успіху при проектуванні і поповнити свої знання у будь-якого компетентного консультанта викликає лише позитивні емоції, бажання допомогти та віддати свої знання. В той же час слід поважати працю консультанта і занотовувати всі зауваження, для того, щоб не задавати одне і те ж питання кілька разів.

Потрібно надавати консультації своїм менш кваліфікованим друзям та одногрупникам, це матиме лише позитивні наслідки, як з точки зору економії часу, так і в сенсі розуміння і закріплення знань обома сторонами. Виконав розділ -- поясни другу як. При значних утрудненнях можна обговорювати проблему з іншими одногрупниками.

Всі записи та ескізи слід виконувати в окремому зошиті, або на аркушах паперу, зібраних в папку. Після узгодження чорнового варіанту кожного підрозділу записи виконані в зошиті слід переносити в чистовий варіант. Краще, якщо він буде комп'ютерним, адже так легше вносити зміни та виконувати виправлення. Всі матеріали по проекту, які існують, слід мати з собою на кожній консультації, аудиторній чи позааудиторній. Це виключить затримки, зекономить час і енергію як консультанта, так і проектанта.

2.3 Консультації аудиторні та інтерактивні. Користування навчальною літературою

Аудиторні консультації є невід'ємною частиною процесу курсового проектування. Вони проводяться, як правило, не рідше двох раз на тиждень і складаються, як правило, з двох частин. Першою частиною є пояснення консультантом методики виконання нової частини проекту перед дошкою. Другою частиною є індивідуальна робота з кожним студентом, з метою корекції та контролю.

На консультації слід з'являтися постійно і підготовленим. Нерегулярні консультації втрачають сенс. Затримки і вичікування до позитивних наслідків не приводять. Невияснені питання лише затримують виконання проекту. Поява на консультацію непідготовленим, без виконаних попередніх розділів та всіх матеріалів по проекту зводить її нанівець.

Індивідуальні консультації повинні носити форму поради, і ні в якому разі готового рішення. За вірність вибору конструктивних технологічних рішень, цифрових розрахунків, призначених режимів різання та оформлення роботи у відповідності з сучасною методикою та ГОСТ відповідальність несе студент як автор проекту. Поради повинні бути вичерпними, і студент, будучи відісланим до відповідних посібників, повинен розібратися в питаннях, які його цікавлять. Консультант перевіряє правильність рекомендованого матеріалу і допомагає студенту розібратися в особливо складних питаннях. У випадку, коли студент приймає неправильні рішення, консультант дасть їх обґрунтовану критику, і тільки потім вказує шляхи для їх виправлення. Консультації проводяться таким чином, щоб студент був упевнений в правильності вказівок, які йому даються. Керівник повинен вимагати відмінного виконання проекту, не допускаючи неакуратності, недбалості, неповноти, або поганого його відпрацювання.

Інтерактивні консультації проводяться за бажанням консультанта. Сутність їх полягає в наданні консультанту всіх матеріалів по проекту в електронному вигляді на електронному носії (наприклад на СD-диску), чи дистанційно, через e-mail. Консультант після перевірки наданих матеріалів викладає свої зауваження та поради в електронному вигляді та передає студенту. В ряді випадків це економить час, наприклад при заочному навчанні, чи в період канікул.

Для правильного виконання курсового проекту студенту необхідно проробити велику кількість довідкових джерел (підручників і посібників, довідників, стандартів і т. ін.) кількість їх нерідко досягає 30 і більше. Це пов'язано із необхідністю обґрунтування прийнятих рішень, запозичення ряду даних (констант, формул, табличних значень). Індивідуальні консультації нерідко вимагають користування літературою. На консультації слід з'являтися, маючи літературу при собі. На період виконання курсового проекту літературою студента зобов'язана забезпечити бібліотека, у функції консультанта це не входить.

В першу чергу слід користуватися джерелами які витримали декілька видань і заслужили визнання, використовувати загальномашинобудівні нормативи, галузеві нормативи та стандарти, оскільки кожне технічне рішення повинно бути обґрунтоване.

Отримавши завдання, студент потрібен передовсім обдумати його, прослухати ввідну лекцію консультанта і затим критично вивчити технологічні процеси механічної обробки подібних деталей, користуючись навчальною та довідковою літературою, а також заводськими технологічними процесами. В залежності від класу деталі, і типу її виробництва студент намічає кілька варіантів методів отримання заготовки та маршрутних технологічних процесів, вміючи дати їх обґрунтування.

2.4 Контроль виконання та захист проекту

Тривалість курсового проекту обмежена одним семестром. Контроль і перевірка виконання проекту здійснюється консультантом і завідувачем підрозділу (кафедри, циклової комісії, відділення) в залежності від етапів проектування.

1. Роботу може бути розбито на наступні етапи:

a. Ознайомлення із завданням і підбір матеріалів для проектування, підготовка вступу - 5% часу відведеного на проектування.

b. Загальний розділ. Оформлення кресленика деталі - 10% часу.

c. Визначення типу виробництва і його характеристика. Аналіз технологічності конструкції деталі. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки. Оформлення кресленика заготовки - 15% часу.

d. Вибір і обґрунтування технологічних баз. Визначення маршрутів обробки поверхонь деталі. Вибір і обґрунтування принципу побудови технологічного процесу - 15% часу.

e. Вибір технологічного оснащення. Оформлення маршрутної технології. Розрахунок проміжних припусків та операційних розмірів - 15% часу.

f. Детальна розробка операцій. Техніко-економічне порівняння технологічної собівартості обробки на операціях часу - 15% часу.

g. Оформлення карти наладки та схеми обробки - 20% часу.

h. Оформлення технологічних документів та пояснювальної записки - 5%.

Вказана процентовка передбачає оформлення на ЕОМ розділів ПЗ одразу по їх затвердженню викладачем та оформлення всіх креслеників за допомогою САПР. При ручному виконанні проценти будуть іншими.

До захисту проект допускається в тому випадку, якщо він містить всі необхідні матеріали і підписаний студентом, консультантом та нормоконтролером.

Захист проекту виконується перед комісією у складі консультанта по проектуванню і одного або двох викладачів. В доповіді, на яку відводиться 5...7 хвилин, студент повинен дати короткий розбір отриманого завдання (вихідних даних) і виконаної роботи, зупиняючись тільки на основних питаннях. Після цього студент повинен відповісти на всі питання екзаменаторів. Питання можуть бути задані по будь- якому розділу проекту для всебічного виявлення знань студента, отриманих при проектуванні (приблизний перелік питань поданий нижче).

Студент повинен критично відноситися до виконаної роботи і демонструвати уміння чітко формулювати поставлені перед ним задачі, а також шляхи їх розв'язання, обґрунтовуючи всі рішення. Захист проводиться публічно в присутності студентів. Позитивну роль грають конкурси та виставки проектів з наступним їх обговоренням і прийняттям заходів по відображенню в практиці сучасного рівня науки.

Оцінка виконаного проекту виконується з урахуванням як якості виконання проекту, так і його захисту.

2.5 Методика та вимоги до оформлення проекту

2.5.1 Оформлення кресленика деталі

Принципи оформлення креслеників деталей вичерпно наведены в /1/ с. 161 - 306. При заміні полів допусків системи ОСТ на поля допусків по СТ СЭВ 144-75 можна користуватися матеріалами додатку А, або /2/ с. 172 - 174, а при заміні класів чистоти за ГОСТ 2789-59 параметрами шорсткості за ГОСТ 2789-73 - матеріалами додатку Б, або /2/ с. 170 - 171. Приклади оформлення креслеників деталей наведені на рисунках 2.1 та 2.2. Деталь необхідно зображати в масштабі 1:1, за виключенням крупних деталей, які дозволяється виконувати в масштабі зменшення.

2.5.2 Оформлення кресленика виливка

За результатами проектування виливка складається кресленик виливка, який повинен бути виконаний згідно правил ЄСКД. Кресленик виливка повинен містити всі дані, необхідні для виготовлення, контролю і приймання виливка.

Вихідним документом при виконанні кресленика виливка є кресленик готової деталі. Кресленик виливка рекомендується виконувати в масштабі кресленика деталі.

В одиничному виробництві кресленик виливка роблять на копії кресленика деталі, при цьому елементи виливка виконуються червоним кольором.

В серійному і масовому виробництвах на литу заготовку виконують самостійний кресленик. При цьому всередині кресленика заготовки суцільними тонкими лініями вказують основні контури готової деталі, для того, щоб були видні припуски на оброблюваних поверхнях та напуски на отвори, западини і виточки, не виконувані литтям. При цьому спочатку на аркуш наносять контур готової деталі, затим від отриманого контуру на відстані припусків з урахуванням напусків, ливарних нахилів та радіусів проводять суцільною основною лінією контур виливка.

Залишки живильників, випорів, прибутків і інших подібних елементів, якщо вони не видаляються цілком у ливарному цеху, також зображуються на кресленику виливка. При цьому, якщо вони обрізані різцем, фрезою або пилою, лінії відрізки зображується суцільною тонкою прямою лінією, а якщо вогневим різанням або обламуванням - то хвилястою.

На кресленику виливка необхідно вказати його розміри із відхиленнями, припуски, ливарні нахили та радіуси. При постановці розмірів з чорновими базами треба зв'язувати відповідні необроблювані поверхні, при цьому слід уникати постановки розмірів ланцюжком. Якщо неможливо кожен із розмірів зв'язати з чорновою базою, необхідно наматися, щоб число додаткових розмірів було мінімальним. В якості замикаючого розміру треба вибирати товщину фланця, прилива, або іншого невідповідального елементу, яка буде коливатися в межах суми допусків на ланцюг розмірів. Приклад постановки розмірів показаний на рисунку 2.3. Чорнові бази на кресленику виливка вказують позначенням

Позначення роз'єму форми, та, за необхідності, моделі, виконують знаками Х- -Х, позначення розташування виливка зрозуміле з прикладу оформлення кресленика виливка, та прикладів проектування виливків (підрозділи 3.7.4 та 3.7.5).

2. Технічні вимоги до виливка розміщуються над основним написом. Вони повинні містити дані, що неможливо зобразити графічно. В технічних вимогах вказують наступні дані, визначені при проектуванні виливка.

3. Клас точності розмірів, клас точності мас, ступінь жолоблення та ряд припусків на механічну обробку.

4. Невказані на кресленику радіуси заокруглень, формувальні нахили і т.ін.

5. Допустиме зміщення по поверхні роз'єму.

6. Вимоги до матеріалу виливка, або відомості про допустимий його замінник.

7. Вказівки про вид термічної обробки, встановлені границі твердості, методи і місце її заміру.

8. Відомості про вид, кількість, розміри і місця розташування допустимих ливарних дефектів (усадкова пористість, раковини, тріщини і т. ін.). Якщо дозволяється усунення певних дефектів, то вказуються їх види і допустимі способи усунення.

9. Місце маркування деталі, його характер, а також зміст і шрифт маркерування.

За необхідності вказуються додаткові вимоги: по допустимій глибині відбілу для виливків із чавуну, макро- та мікроструктурі, жаро- та корозійній стійкості, герметичності і т. ін. В цьому випадку додатково вказуються методи контролю і нори відбраковки виливків за відповідними показниками.

Приклад оформлення кресленика виливка для деталі зображеної на рисунку 2.1 представлений на рисунку 2.4.

2.5.3 Оформлення кресленика кованки

За результатами проектування кованки складається кресленик холодної кованки, який є основним документом в ковальському цеху і повинен бути виконаний згідно правил ЄСКД. Кресленик кованки повинен містити всі дані, необхідні для виготовлення, контролю і приймання кованки.

Вихідним документом при виконанні кресленика виливка є кресленик готової деталі. Кресленик кованки рекомендується виконувати в масштабі кресленика деталі, переважно в масштабі 1:1. Кованки простої форми або з розмірами понад 750 мм можна виконувати в іншому масштабі, але для них складні перерізи рекомендується виконувати в натуральну величину. Кованки складної форми менше 50 мм бажано зображати в масштабі 2:1, при цьому найбільш характерні проекції повторюють в масштабі 1:1.

При виконанні кресленика кованки на аркуш наносять тонкою штрихпунктирною лінією з двома крапками контур готової деталі, затим від отриманого контуру на відстані припусків з урахуванням напусків, ливарних нахилів та радіусів проводять суцільною основною лінією контур кованки.

На кресленику кованки необхідно вказати її розміри з відхиленнями, припуски, штампувальні нахили та радіуси. При постановці розмірів з чорновими базами треба зв'язувати відповідні необроблювані поверхні, при цьому слід уникати постановки розмірів ланцюжком. Якщо неможливо кожен із розмірів зв'язати з чорновою базою, необхідно наматися, щоб число додаткових розмірів було мінімальним. В якості замикаючого розміру треба вибирати товщину фланця, або іншого невідповідального елементу, яка буде коливатися в межах суми допусків на ланцюг розмірів. Слід уникати постановки розмірів від лінії роз'єму, якщо вона не співпадає з віссю деталі. Розмірні лінії для постановки розмірів поверхонь з нахилами виконують від вершин нахилів.

Кресленик також мусить містити допуски форми та розташування поверхонь кованки - площинності, концентричності пробитого отвору.

На кресленику кованки вказують чорнові базові поверхні позначенням.

Поверхню роз'єму штампа, виконують штрих пунктирною лінією, яка позначається на кінцях знаком Х Х Приклад постановки розмірів показаний на рисунку 2.5.

Технічні вимоги до кованки розміщуються над основним написом і встановлюються у відповідності до ГОСТ 8479-70. Кованки, в залежності від призначення і умов роботи деталей, що з них виготовляються розділяються за видами випробувань на п'ять груп, що вказані в таблиці 2.1.

За механічними властивостями кованки, що поставляються місля термічної обробки розділяються на категорії міцності. Категорія міцності вказується на кресленику літерами КМ і цифрами, що вказують границю текучості (КМ18, КМ22, КМ25, КМ30...КМ80).

Віднесення кованки до тієї чи іншої групи виконується замовником. Номер групи вказується в технічних вимогах на кресленику деталі.

Приклади умовних позначень.

- кованки групи І : Гр. І ГОСТ 8479-70;

- кованки групи ІІ (Ш) з твердістю 143.179 НВ: Гр.ІІ (ІІІ) - 143.179 НВ ГОСТ 8479-70;

- кованки групи IV або V з категорією міцності КМ50: Гр. IV (V) - КМ50 ГОСТ 8479-70.

Таблиця 2.1 - Групи кованок за видами випробувань

Група кованок

Види випробувань

Умови комплектування партії

Сдаточні характеристики

І

Без випробувань

Кованки одної або різних марок сталі

-

ІІ

Визначення твердості

Кованки однієї марки сталі, що разом пройшли термічну обробку

Твердість

ІІІ

Визначення твердості

Кованки однієї марки сталі, що разом пройшли термічну обробку за однаковим режимом

Твердість

IV

1. Випробування на розтягування

2. Визначення ударної в' язкості

3. Визначення твердості

Кованки однієї плавки сталі, що разом пройшли термічну обробку

Границя текучості Відносне звуження Ударна в'язкість

V

1. Випробування на розтягування

2. Визначення ударної в' язкості

3. Визначення

Приймається індивідуально кожна кованка

Границя текучості Відносне звуження Ударна в'язкість

На необроблюваних поверхнях кованок допускаються окремі дефекти типу вм'ятин від окалини та забоїни, а також полога вирубка та зачистка дефектів, якщо вказані дефекти не виходять за межі найменших допустимих розмірів.

На оброблюваних поверхнях кованки допускаються дефекти, без видалення, якщо їх глибина, що визначається контрольною вирубкою, не перевищує 50% фактичного одностороннього припуска на механічну обробку.

На кованках із вуглецевої та низьколегованої сталі при наявності поверхневих дефектів, глибина яких перевищує величину фактичного одностороннього припуску на обробку, допускається видалення дефектів пологою вирубкою із послідуючою заваркою.

1. В технічних вимогах вказують наступні дані, визначені при проектуванні виливка.

a. Групу випробувань кованки, категорію міцності, термообробку, твердість за ГОСТ 8479-79.

b. Групу сталі, клас точності, ступінь складності та вихідний індекс за ГОСТ 7505-93.

c. Невказані на кресленику радіуси заокруглень, штампувальні нахили і т.ін.

i. Допустиме зміщення по поверхні роз'єму штампу.

ii. Допустиму величину залишкового облою.

iii. Спосіб очистки кованки.

iv. Відомості про вид, кількість, розміри і місця розташування допустимих дефектів. Якщо дозволяється усунення певних дефектів, то вказуються їх види і допустимі способи усунення.

v. Місце маркерування, заміру твердості деталі, вирізка зразка для механічних випробувань, їх характер, а також зміст і шрифт маркерування.

Приклад оформлення кресленика виливка для деталі зображеної на рисунку 2.2 представлений на рисунку 2.6.

Рисунок 2.5 - Приклад простановки розмірів кованки

3. Методика та практика виконання розділів курсового проекту

3.1 Вступ

У вступі слід показати важливість розвитку машинобудування для народного господарства України. Підкреслити задачі, що стоять перед машинобудівним комплексом в умовах сучасного економічного стану, та можливі методи їх розв'язання стосовно теми курсового проекту. Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки.

Приклад виконання розділу

1 Вступ

Машинобудування є однією з головних галузей народного господарства України. Від рівня його розвитку залежить розвиток інших галузей, бо тільки машинобудування забезпечує інші галузі необхідними приладами, інструментами, матеріалами, обладнанням.

Сучасне машинобудування починає нарощувати обсяги виробництва, розширювати номенклатуру випущеної продукції, виходить на світовий ринок. Але є ряд проблем, котрі потрібно вирішити. Для підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку продукція, що випускається повинна відзначатися високою якістю, надійністю, довговічністю. Обладнання на підприємствах морально та фізично застаріле, недостатньо впроваджуються прогресивні технології. Не вистачає коштів на подальший розвиток виробництва.

Для виходу із складного становища підприємствам треба вирішувати багато задач. В першу чергу необхідно розробити та впровадити конструкції високоякісної надійної техніки, здатної конкурувати з кращими світовими зразками. Для випуску нових зразків виробів необхідно підвищити гнучкість виробництва завдяки комплексному застосуванню на підприємствах обчислювальної техніки, систем автоматизованого проектування та обладнання з ЧПК.

Дуже актуальним в сучасних умовах стало питання енергозбереження. У зв'язку з підвищенням вартості на енергоносії, треба знизити собівартість продукції. Для цього необхідно модернізувати або замінити зношене обладнання, удосконалити існуючі процеси, та широко впроваджувати у виробництво маловідхідні та безвідхідні технології.

Сучасне високоефективне автоматизоване обладнання вимагає для обслуговування висококваліфікованих спеціалістів, тому на підприємствах та в навчальних закладах повинна вестися робота з підготовки фахівців високого рівня.

Метою даної роботи є розробка проекту технологічного процесу механічної обробки деталі «Напівмуфта» для подальшого впровадження його у виробництво.

3.2 Опис конструкції і службового призначення деталі

3.2.1 Загальні положення

Конструкція деталі і її функціональне призначення в складальній одиниці впливають на прийняття багатьох рішень при побудові технологічного процесу її механічної обробки. Наприклад, в якості чистових технологічних баз слід приймати основні конструкторські бази, які для початку необхідно виявити проаналізувавши складальне кресленик і конструкцію деталі. Тому при курсовому проектуванні слід ясно уявляти конструкцію деталі, її призначення в складальній одиниці, роботу, та взаємодію з іншими деталями. Метою виконання даного підрозділу є встановлення та усвідомлення службового призначення деталі, загальний аналіз конструкції деталі та умов її роботи.

Роботу над даним розділом курсового проекту слід починати із аналізу кресленик складальної одиниці в яку входить деталь-об'єкт курсового проектування. Якщо кресленик складальної одиниці відсутнє то слід описати призначення деталі згідно власних міркувань, зробивши відповідну примітку в тексті.

Алгоритм виконання підрозділу

При виконанні даного підрозділу висвітлити наступні питання.

До якого класу відноситься деталь? Наприклад «вал», «диск», «втулка», «важіль», «корпус». Який конструкторський код деталі?

Дати загальну характеристику конструкції деталі. Яку форму має деталь, з яких основних конструктивних елементів складається? З якого матеріалу виготовлена деталь? Яка її вага?

Які функції виконує деталь в складальній одиниці? Наприклад, вали передають обертальний момент і утримують встановлені на них деталі. Корпусні деталі служать базовими деталями, всередині яких розміщені інші деталі. Зубчасті колеса, зірочки, шківи призначені для передачі та трансформації обертального руху.

Які навантаження деталь сприймає при роботі (які сили на неї діють і які напруження викликають)? Наприклад, на корпусні деталі, як правило, діють реакції опор, та сили ваги деталей, що в корпусах розміщені, які викликають напруження стиску. На вали діють сили, що виникають в зубчастих зачепленнях, сили від пасових та ланцюгових передач, радіальні навантаження від муфт, згинальні та обертальні моменти, що викликають напруження згину та кручення. На поверхнях шпонкових пазів та шліців діють напруження зім'яття. На зубці зубчастих коліс діють сили в зачепленні, що викликають контактні напруження та напруження згину. На деякі важелі діють значні сили інерції, що викликають значні знакоперемінні напруження стиску та розтягування.

Який характер навантажень сприймає деталь (пульсуючі, постійні, знакоперемінні)?

Які особливі умови роботи деталі в складальній одиниці? Наприклад, деталь працює в мастильній ванні, в середовищі пластичної змазки, чи на відкритому повітрі, в умовах підвищеної запиленості чи вологості, в кислому чи лужному середовищі, в умовах підвищених чи знижених температур, підлягає частим збиранням і розбиранням, працює в умовах вібрацій та перевантажень.

Після загального опису конструкції і службового призначення деталі виконати детальний опис всіх поверхонь деталі, виключивши фаски та необроблювані поверхні. Дати ескіз деталі без розмірів із пронумерованими поверхнями. Поверхні нумерувати арабськими цифрами у колах діаметром 8.6 мм, які з'єднати з відповідними поверхнями лініями-виносками із точкою на кінці. Опис поверхонь виконати в таблиці 3.1. В таблиці обов'язково вказати які поверхні являються основними конструкторськими базами.

Форма звітності: підписаний керівником кресленик деталі, виконаний підрозділ затверджений керівником.

Таблиця 3.1 - Поверхні деталі «Найменування деталі»

Найменування

Розмір,

Поле

Шорсткість,

Призначення

Взаємодія з іншими

поверхні

поверхні

мм

допуску

мкм

поверхні

деталями

3.2.2 Приклад 1 виконання підрозділу

Деталь «Напівмуфта» відноситься до деталей класу «втулка». Конструкторський код деталі ХПТК.713436.009. Зовнішня поверхня двоступінчаста, одна ступінь діаметром 200 мм, інша - діаметром 71 мм. На фланці діаметром 200 мм виконані 6 різьбових отворів М10 та 6 отворів діаметром 11 мм, що розташовані на діаметрі 164 мм. На циліндричній поверхні діаметром 200 мм на відстані 9 мм від торця діаметром 200 мм виконані 6 отворів діаметром 11 мм розташовані рівномірно під кутом 60о Також на цій поверхні, у торці, виконана виїмка діаметром 136 мм глибиною 19 мм. Деталь містить центральний посадковий отвір діаметром 40 мм. Зовнішні та внутрішні кромки деталі обмежені фасками.

Габаритні розміри деталі 200*94 мм. Деталь виготовляється зі сталі 40 ГОСТ 1050. Вага деталі 5,6 кг.

Призначення поверхонь деталі наведене на рисунку 2.1 та в таблиці 2.1.

Напівмуфта служить для установки пружних елементів. Пружна муфта, до складу якої входить напівмуфта, використовується для сполучення валів, демпфування коливань та компенсації радіальних, кутових та осьових зміщень валів, за рахунок деформації цих елементів.

На напівмуфту при роботі діє крутний момент, який викликає в тілі напівмуфти напруження кручення, згинальний момент від радіальної та кутової неспіввісності, що викликає в напівмуфті напруження згину. Осьова сила, яка викливає в напівмуфті напруження розтягування або стискання. При цьому напруження кручення змінюється по віднульовому циклу, напруження згину по знакоперемінному циклу, напруження стиску діють постійно. На бічних поверхнях шпонкового пазу діють напруження зім'яття.

Напівмуфта може працювати як у масляній вані, так і на відкритому повітрі, в умовах запиленості, дії атмосферних явищ, в умовах перевантажень та вібрацій. Не підлягає частому розбиранню.

Рисунок 2.1 - Поверхні деталі «Напівмуфта»

Таблиця 2.1 - Призначення поверхонь деталі «Напівмуфта»

№ пов.

Найменування поверхні

Розмір, мм

Поле допуску

Шосткість Яа, мкм

Призначення

Взаємодія з іншими поверхнями

1

Зовнішня циліндрична

0200

Ь14

6,3

Вільна

-

2

Внутрішня циліндрична

011

Н14

6,3

Виконавча

Спрягається з пружним елементом

3

Торець

28

Н14

6,3

Вільна

-

4

Внутрішня циліндрична

0136

Н14

6,3

Вільна

-

5

Шпонковий паз

12

^9

бічні поверхні - 2,5, дно- 6,3

Виконавча

Спрягається зі шпонкою

6

Внутрішня циліндрична

040

Н7

1,25

Виконавча

Спрягається з валом. Основна конструкторська база

7

Внутрішня різьбова

М10

1,25

Виконавча

Спрягається з гвинтом

8

Зовнішня циліндрична

071

Ь14

6,3

Вільна

-

Виконавча

Спрягається

9

Торець

94

Ь14

6,3

з валом. Основна конструкторська база

10

Внутрішня циліндрична

0 11

Н12

3,2

Виконавча

Спрягається з пальцем

3.2.3 Приклад 2 виконання підрозділу

Деталь «Корпус підшипника» відноситься до деталей класу «Корпус», типу «Корпус підшипника». Конструкторський код деталі ХПТК.731243.009. Деталь містить опорну площину в якій є чотири кріпильні отвори діаметром 13, які призначенні для установки болтів. Деталь також містить основний отвір діаметром 80. Внутрішні кромки деталі обмежені фасками.

Габаритні розміри деталі 175x90 мм. Вага деталі: 4 кг. Деталь виготовляється з сірого чавуну марки СЧ20 ГОСТ 1412.

Призначення поверхонь деталі наведене на рисунку 2.1 та в таблиці 2.1.

Деталь «Корпус підшипника» входить до приводу русла комбайна моделі КСКУ - 6. «Корпус підшипника» служить базовою деталю в якій знаходиться змонтованний на двох підшипниках вал.

На корпус при роботі діють реакції опор, сили ваги деталей, що розміщенні в ньому, які викликають напруження стиску.

Призначення поверхонь деталі наведено на рисунку 2.1 та в таблиці 2.1.

Деталь працює на відкритому повітрі в умовах запиленності та вологості. Не підлягає частому розбиранню.

Таблиця 2.1 - Призначення поверхонь деталі «Корпус підшипника»

№ пов.

Найменування поверхні

Розмір, мм

Поле допуску

Параметр шорсткості Яа, мкм

Призначення Поверхні

Взаємодія з іншими деталями

1

Отвір

080

Н7

1,25

Виконавча

Спрягається із зовнішнім кільцем підшипника

2

4 отвори

013

Н14

20

Виконавча

Для установки болтів

3

Площина

90х175

Ь14

20

Виконавча

Спрягається з рамою комбайна. Основна конструкторська база

3.2.4 Приклад 3 виконання підрозділу

Деталь «Вал-шестерня» відноситься до деталей класу «Вал» типу «Вал- шестерня». Конструкторський код деталі ХПТК.721325.021. Вона містить зубчастий вінець, з косими зубцями (т=3; 2=16) з двох сторін від цієї поверхні розташовані дві поверхні діаметром 45 мм для упору та суміжні до них дві шийки діаметром 40 мм під установку підшипників. Зліва від ї шийки діаметром 40 мм розташовано шийку діаметром 35 мм з двома шпонковими пазами, канавка та різьбова поверхня М20*1,5. Зовнішні та внутрішні кромки деталі обмежені фасками.

Габаритні розміри деталі 56,4*211 мм. Маса деталі 1,96 кг. Матеріал деталі - сталь 40Х ГОСТ 4543.

Призначення поверхонь деталі наведене на рисунку 2.1 та в таблиці 2.1.

Вал-шестерня входить входить до складу приводу жатки комбайна КСКУ - 6, і- призначена для передачі крутного моменту від зубчастого колеса на шків клинопасової передачі.

На деталь діють колова сила в зубчатому зачепленні, яка викликає на поверхнях зубців контактні напруження та напруження згину в тілі зубців, а також напруження згину в тілі вала, радіальна сила в зубчатому зачепленні, яка викликає напруження згину, осьова сила в зубчатому зачепленні викликає в тілі вала напруження стискання. На вал діє крутний момент, який викликає напруження кручення. Також на вал діє сила натяжіння клинопасової передачі, яка викликає напруження згину. На бічних поверхнях шпонкового пазу діють напруження зім'яття.

Оскільки вал - шестерня працює в приводі ріжучого апарату, то навантаження до вала прикладається з ударами. Напруження змінюються по віднульовому циклу.

Деталь працює в маслянній ванні в умовах нормальних температур, не підлягає частому розбиранню.

Рисунок 2.1 - Поверхні деталі «Вал-шестерня»

Таблиця 2.1 - Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі

№ пов

Найменування поверхонь

Розмір, мм

Поле допуску

Шорсткість Яа, мкм

Призначення

Взаємодія з іншими деталями

1

2

3

4

5

6

7

1

Зовнішня різьбова

М20х1,5

88

6,3

Виконавча

Спрягається з гайкою

2

Канавка

017,8

Ь14

6,3

Вільна

Для виходу різьбонарізних гребінок

3

Зовнішня циліндрична

035

Ь9

1,6

Виконавча

Спрягається зі шківом

5

Зовнішня зубчаста

2=16;ш=3

11-11-7

12,5

Виконавча

Спрягається з зубчастим колесом

6

Зовнішня циліндрична

040

к6

0,8

Виконавча

Спрягається з внутрішнім

кільцем підшипника. Основна конструкторська база

7

Торці

211

Ь14

12,5

Вільна

-

8

Шпонковий паз

10

Р9

бічні поверхні

- 3,2, дно - 6,3

Виконавча

Спрягається зі шпонкою

4

Зовнішня циліндрична зубчатого вінця

056,4

Ь12

6,3

Вільна

-

3.3 Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі

3.3.1 Загальні положення

Побудова раціонального технологічного процесу, що спроможний надійно забезбечити задані технічні вимоги до готової деталі-основна задача, яку необхідно розв'язати технологу при проектуванні технологічних процесів.

Метою виконання даного підрозділу є розгляд та аналіз технічних вимог до деталі, визначення мети встановлення цих вимог, аналіз можливих наслідків їх невиконання та прогнозування методів їх забезпечення та контролю.

Забезпеченню та аналізу підлягають вимоги до точності розмірів, форми, взаємного розташування поверхонь, а також вимоги до шорсткості та інші вимоги.

При аналізі вимог необхідно використовувати знання набуті при вивченні курсу деталей машин.

Алгоритм виконання підрозділу.

Аналіз технічних вимог виконується у вигляді таблиці 3.2. При аналізі технічних вимог слід вказати мету подання кожної технічної вимоги, наслідки її невиконання, методи забезпечення та контролю цієї технічної вимоги.

Технічні вимоги слід подавати упорядковано-після опису та аналізу вимог до точності розмірів та шорсткості до однієї з поверхонь слід аналізувати вимоги до точності форми та розташування цієї ж поверхні та інших вимог до неї, а не переходити до іншої поверхні.

При записі змісту технічної вимоги слід користуватися /2/ с. 175-180, а при вказанні мети подання технічної вимоги /3/.

Форма звітності: виконаний підрозділ затверджений керівником.

Таблиця 3.2 - Технічні вимоги до деталі «Найменування деталі»

Зміст технічної вимоги

Мета встановлення вимоги

Можливі наслідки при невиконанні вимоги

Методи забезпечення і контролю

3.3.2 Приклад 1 виконання підрозділу

Задача технолога полягає у розробці технологічного процесу, який при максимальній економічності та екологічності повинен забезпечити отримання виробів потрібної якості. Для побудови таких технологічних процесів треба аналізувати технічні вимоги на виготовлення деталей і прогнозувати методи забезпечення і контролю цих вимог. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Напівмуфта» виконуємо у вигляді таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Напівмуфта»

Зміст технічних вимог

Мета встановлення технічних вимог

Можливі наслідки

невиконання технічних вимог

Методи забезпечення і контролю технічних вимог

1

2

3

4

Внутрішня циліндрична поверхня 0 40, 7-й квалітет, поле допуску Н7, система отвору, шорсткість Яа 1,25

Для

забезпечення посадки та базування напівмуфти на валу

Ослаблення посадки, ковзання поверхні вала відносно поверхні отвору, що призведе до зносу цих поверхонь

7 квалітет забезпечується протягуванням або розгортуванням. Контроль калібром - пробкою та зразками шорсткості

Для обмеження контактних тисків на поверхнях отвору та валу

Обминання поверхні вала і поверхні отвору, і ослаблення посадки, ковзання і знос цих поверхонь

Досягається протягуванням або розгортуванням. Контроль нутроміром з вимірювальною голівкою

/О/ 0,008

Допуск

циліндричності отвору 0 40Н7 0,008 мм

Для запобігання перекосу муфти відносно валу

Перекос муфти відносно валу, перекос суміжних деталей і кілець підшипників, що може призвести до руйнування пружних елементів муфти та кілець підшипників

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробка торця від базового отвору 0 40Н7. Контроль індикаторним спецпристосуванням

-1-

0,03

А

Допуск

перпендикулярності торця 0 71 відносно отвору 0 40Н7 0,03 мм

6 отворів 0 11, 12-й квалітет, поле допуску Н12, система отвору, шорсткість Яа 6,3

Для установки пальців і забезпечення рівномірного затиску ними пружних елементів у напівмуфті

Перекос пальців, нерваномірний затиск пружних елементів у напівмуфті та швидке їх руйнування

12 квалітет забезпечується свердлінням по кондуктору. Контроль калібром на розташування отворів і зразками шорсткості

Для забезпечення співвісності розташування отворів під палець з центральним отвором 0 40Н7

Нерівномірний затиск пальцями пружних елементів у напівмуфті та швидке їх руйнування

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою отворів під пальці 0 11 від базового отвору 0 40Н7.

Контроль калібром на розташування отворів

© 0,3

А

Допуск співвісності отворів 0 11 відносно отвору 0 40Н7 0,3 мм

Шпонковий паз 12 ІБ9ширина 12, 9-й квалітет, поле допуску іб9, система вала, шорсткість бічних сторін Яа 3,2, дна Яа 6,3

Для забезпечення щільної посадки шпонки у пазу

Ослаблення посадки, робота шпонкового з'єднання з ударами, руйнування шпонки і пазу

Забезпечується протягуванням. Контроль калібром- пробкою шпонковою та зразками ш о рсткості

Для забезпечення симетричності бічних сторін відносно осі отвору, рівномірного розподілу навантажень між гранями шпонки при реверсивній роботі та складання шпонки з напівмуфтою

Несиметричність бічних сторін, що призведе до неможливості складання шпонки з напівмуфтою, неправильної роботи з' єднання шпонка-паз

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою

шпонкового пазу від базового отвору 0 40Н7.

Контроль калібром- пробкою шпонковим

0,011 А

Допуск симетричності бічних сторін шпонкового пазу відносно осі базового отвору 0 40Н7 0,011мм

Допуск

паралельності бічних сторін шпонкового пазу відносно осі базового отвору 0 40Н7 0,046 мм

Для забезпечення паралельності бічних сторін шпонкового пазу і рівномірного розподілу навантаження по довжині граней шпонки

Непаралельність бічних сторін шпонкового пазу призведе до нерівномірного розподілу навантаження по довжині шпонки і її руйнування

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою шпонкового пазу від базового отвору 0 40Н7 та обробки мірним інструментом- протяжкою, та залежить від її якості. Контроль калібром-пробкою шпонковим

Внутрішня циліндрична поверхня 0136Н14, 14-й квалітет, поле допуску Н14, система отвору, шорсткість Яа 6,3.

Зовнішня циліндрична поверхня 0 200И14, 14- й квалітет, поле допуску И14, система отвору, шорсткість Яа 6,3.

Дебаланс, що може призвести до виникнення додаткових динамічних навантажень та руйнування підшипників

Забезпечується чорновим точінням. Контроль штангенциркулем і зразками шорсткості 6 різьбових отворів М10, 7-й клас точності, поле допуску 7Н, шорсткість Яа 6,3

Для забезпечення складання болтів з напівмуфтою

Неможливість складання болтів з напівмуфтою

Забезпечується нарізанням мітчиком. Контроль калібром-пробкою різьбовим та зразками шорсткості

Допуск співвісності діаметру розташування отворів М10 відносно отвору 0 40Н7 0,3 мм

Для забезпечення співвісності розташування отворів під болти з центральним отвором 0 40Н7

Нерівномірний затиск болтами дисків, що мож призвести до нерівномірного затиску пружних елементів у напівмуфті та швидкого їх руйнування

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою отворів під нарізання різьби від базового отвору 0 40Н7.

Контроль калібром на розташування отворів

Задача технолога полягає у розробці технологічного процесу, який при максимальній економічності та екологічності повинен забезпечити отримання виробів потрібної якості. Для побудови таких технологічних процесів треба аналізувати технічні вимоги на виготовлення деталей і прогнозувати методи забезпечення і контролю цих вимог. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Корпус підшипника» виконуємо у вигляді таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Корпус підшипника»

Мета встановлення технічних вимог

Можливі

Методи

Зміст технічних вимог

наслідки невиконання технічних вимог

забезпечення і

контролю технічних вимог

1

2

3

4

Можливе

ослаблення

Внутрішня циліндрична поверхня 080Н7, 7-й квалітет, поле допуску Н7, система отвору,

Для

забезпечення посадки та точного базування

посадки підшипників і обкочування зовнішніх поверхонь кілець підшипника

7-й квалітет досягається тонким розточуванням Контроль калібр- пробкою і зразками шорсткості

шорсткість Яа1,25

підшипників в

відносно корпуса

корпусі

та знос поверхні корпуса і руйнування підшипників

Для обмеження контактних тисків на зовнішні поверхні зовнішніх кілець підшипників і обмеження їх деформації

Руйнування

зовнішніх

кілець

підшипників

Забезпечується тонким

розточуванням. Контроль з вимірювальною голівкою

/О/ 0,017

Нецилі ндричні сть поверхні 080 Н7 не більше 0,017 мм

Для обмеження деформацій зовнішніх кілець підшипників

Деформація зовнішніх кілець підшипників і руйнування тіл кочення

Забезпечується тонким

розточуванням. Контроль з вимірювальною голівкою

О

0,017

Некруглість поверхні не більше 0,017 мм

Висота осі отвору відносно площини Ь=56±0,5

Для обмеження перекосу осі отвору відносно рами комбайна

Перекіс вала в підшипниках та їх руйнування

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою отвору 0 80Н7 від опорної площини. Контроль в спеціальному пристосуванні

Для обмеження перекосу вала в підшипниках

Перекіс вала в підшипниках та їх руйнування

Забезпечується вибором чистових баз за принципом суміщення баз: обробкою отвору 0 80Н7 від опорної площини. Контроль в спеціальному пристосуванні

/ /

0,02 А

Непаралельність осі отвору до опорної площини А не більше 0,02 мм

Для нормального проходу

підшипників при складанні

Неможливість складання корпуса і підшипників

Забезпечується точністю формовки і точністью виготовлення стержня. Контроль калібр-пробкою

®

Я0,03

Б

Неспіввісність виїмки до

основних отворів 080 Н7 не більше 0,03 мм

Канавка шириною

о о+0,25

2,2 , шорсткість Яа10

На оброблених поверхнях допускаються одиничні раковини розміром до 3 мм,

Для вільної установки стопорного розрізного кільця

Для рівномірного розподілу навантажень та запобігання виникнення

Можливі осьові зміщення вала з підшипниками, що призведе до виходу їх з ладу

Біля раковин можливе утворення тріщин, що може призвести до

Забезпечується розточуванням мірним розточним канавковим різцем. Контроль

штангенциркулем та

зразками шорсткості

Забезпечується

прийнятим методом

отримання

заготовки.

Контроль-

глибиною до 2 мм, не більше ніж 5 штук на деталь, в тому числі не більше ніж по 1 шт на посадкових поверхнях

тріщин при роботі деталі

руйнування деталі при роботі та аварії

візуальний

ІТ14

Н14, Ь14, ± - 2

невказані відхилення отворів - по Н14, валів - по И14, інших - ± ІТ14 " 2

Для зменшення

собівартості

деталі

невідповідальні поверхні виготовляють по 14 квалітету

Забезпечується чорновою

обробкою. Контроль штангенциркулем або калібрами

Невказана шорсткість Яа 12,5

Для зменшення

собівартості

деталі

невідповідальні поверхні виготовляють із шорсткістю Яа 6,3 ...12,5

Забезпечується чорновою

обробкою. Контроль

зразками

шорсткості.

Задача технолога полягає у розробці технологічного процесу, який при максимальній економічності та екологічності повинен забезпечити отримання виробів потрібної якості. Для побудови таких технологічних процесів треба аналізувати технічні вимоги на виготовлення деталей і прогнозувати методи забезпечення і контролю цих вимог. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Вал-шестерня» виконуємо у вигляді таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі «Вал-шестерня»

Зміст технічних вимог


Подобные документы

  • Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості. Аналіз технологічності і конструкції деталі. Визначення типу виробництва. Вибір виду та методу одержання заготовки.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 11.02.2009

  • Технологічний аналіз конструкції деталі шестерня. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір обладнання та оснащення. Розробка керуючої програми обробки деталі.

    дипломная работа [120,4 K], добавлен 28.03.2009

  • Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013

  • Технічні вимоги до виготовлення деталі "Палець шнека": точність розмірів, матеріал деталі і його хімічні та механічні властивості; аналіз технологічності і конструкції, якісна та кількісна оцінки. Тип виробництва, метод одержання заготовки, обладнання.

    курсовая работа [602,5 K], добавлен 13.03.2011

  • Службове призначення деталі "Корпус", аналіз технічних умов та норм точності. Попереднє встановлення типу та організаційної форми виробництва. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність. Вибір способу отримання заготовки та оброблення поверхонь.

    курсовая работа [983,3 K], добавлен 23.06.2010

  • Технічні вимоги на деталь "вал". Повний конструкторсько-технологічний код деталі. Матеріал деталі, його механічні та технологічні властивості. Вибір виду і способу виготовлення заготовок. Розробка технологічного процесу механічної обробки заданої деталі.

    дипломная работа [642,3 K], добавлен 25.04.2012

  • Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.