Газопостачання району мiста

Р_ззк^мin =0,7 кПа Ї для низького тиску.

Для ПКН(В)-100 межі настроювання при зростанні тиску 2-60 кПа, а при зменшенні тиску 0,3-3 кПа.

Приймаємо ПКН(В)-100.

1.9.3.2 Запобіжний скидний клапан (ЗСК)

Скидний клапан призначений для запобігання спрацьовування запірного клапана при незначному підвищенні тиску газу за регулятором. Настроювання скидного клапана здійснюють таким чином, щоб він починав спрацьовувати, тобто скидати газ в атмосферу при тиску в газопроводі більше, ніж нормальне підтримуване регулятором і менше, ніж тиск, на який настроєний ЗЗК.

Відповідно до Правил безпеки при кільцевих мережах ЗСК повинне забезпечувати відкриття при перевищенні встановленого максимального робочого тиску не більше ніж на 25 %.

. (1.84)

кПа.

Кількість газу, яке треба скинути через ЗСК, визначається за формулою

м³/год, (1.85)

де Q_РД - пропускна здатність регулятора при розрахункових вхідному і вихідному тиску газу, м³/год.

м³/год.

Фактична пропускна здатність пружинного клапана визначається за формулою

м³/год, (1.86)

де б - коефіцієнт витрати. б = 0,6;

F - площа сідла рівна найменшої площі перетину в проточній частині, мм². F=1960 мм²; в - коефіцієнт, що залежить від відношення Р_вих/Р_вх. в=0,98;

P_вих - абсолютний тиск на виході з клапана, кПа;

Р_вх - абсолютний тиск на вході в клапан, кПа, приймається рівним тиску при максимальній межі Р_вх = 103,75 кПа;

ДP - утрати тиску в клапані, кПа. Р = 0,01 кПа.

м³/год.

При правильному підібраному скидному клапані повинна виконуватися умова:Q_ф ? Q_ЗСК, 20,22 м³/год > 2,44 м³/год, що задовольняє умові.

Приймається до установки ПСК-50Н.

1.9.4 Підбір обвідного трубопроводу

Обвідний трубопровід установлюється для постачання через нього газом споживачів на час ревізії і ремонту устаткування, змонтованого на основній (робочій) лінії. Діаметр байпаса приймається 76х3,0 мм. Щоб забезпечити регулювання тиску газу при роботі ГРП без регулятора на байпасі послідовно встановлюються дві засувки d_у=80 мм 30с41нж. Між пристроями, що відключають, розміщається продувна свіча 25х2,5 мм із краном, що відключає d_у=20 мм 11ч3бк. Також установлюється манометр.

1.9.5 Контрольно-вимірювальні прилади

Відповідно до [2] установлюються лічильники показуючий і реєструючий, манометри для виміру вхідного тиску, температури, витрати. Також установлюються манометри самопищущі і показуюючі (технічні) для реєстрації і контролю вихідного тиску природного газу.

1.10 Матеріали й обладнання

При будівництві газопроводів застосовують, як правило, сталеві труби. В останні роки для газопроводів підземних починають використовувати поліетиленові труби, особливо для транспортування газів зі змістом H₂S більш 3%, а також при дуже високої корозійній активності ґрунтів і при наявності блукаючих струмів.

Відповідно до рекомендацій [2] для будівництва систем газопостачання варто застосовувати труби, виготовлені з вуглецевої сталі звичайної якості за ГОСТ 380 чи якісній сталі за ГОСТ 1050, що добре зварюється і містить не більш 0,25 % вуглецю.

Для газопостачання можуть бути використані беззастережно труби групи В, неприпустиме застосування труб групи Д.

По методу виготовлення труби бувають безшовні і шовні. Безшовні труби дорогі. Труби прямошовні, електрозварені (ГОСТ 10705 і 10706) застосовуються для підземних газопроводів з тиском до 1,2 МПа.

Труби водо- газопровідні по ГОСТ 3262 застосовуються для спорудження газопроводів низького тиску діаметром до 80 мм. Вибір сталевих труб для систем газопостачання здійснюється у відповідності до [2].

Засувки - запірний пристрій, у якому перекриття проходу здійснюється поступальним переміщенням затвора в напрямку, перпендикулярному до руху потоку середовища. Засувки бувають паралельні і клинові. Паралельні засувки простіше у виготовленні, але клинові надійніше в роботі. Клинові засувки застосовуються при будь-якому тиску, паралельні - при низькому і середньому. Діаметр засувок 50 мм і вище.

Крани - це запірні пристрої, у яких рухлива деталь затвора (пробка) має форму тіла обертання з отвором для пропуску потоку і при перекритті потоку обертається навколо своєї осі.

У залежності від форми затвора крани розділяються на конічні, циліндричні і кульові, чи зі сферичним затвором.

У залежності від способу приєднання розрізняють муфтові, фланцеві, цапкові.

У залежності від способу герметизації крани розділяються на натяжні і чепцеві.

Бронзові і латунні крани встановлюються в процесі експлуатації.

При виборі арматури необхідно враховувати наступні властивості матеріалів і сплавів:

- природний газ не впливає на чорні метали;

- чавунна арматура має більш низькі механічні характеристики;

- фланці чавунної арматури не можуть працювати на вигин;

- на мідні сплави сильно впливає вуглеводень.

При розташуванні колодязів у водонасичених ґрунтах застосовують гідроізоляцію: зовнішні стіни колодязя штукатурять водонепроникним цементом. При установці в колодязі сталевої засувки допускається влаштовувати косу фланцеву вставку в якості монтажного пристрою, що компенсує.

2. Розрахунок техніко-економічних показників

2.1 Капіталовкладення в мережі середнього тиску

Капіталовкладення в мережі середнього тиску визначаються за формулою

(2.1)

де К_і - вартість прокладки 1 м і-го діаметра з урахуванням вартості труб, грн; l_і - довжина і-го діаметра, м.

Розрахунок зводиться в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Капітальні вкладення в мережі середнього тиску

dв, мм	dн x S, мм	l, м	К, грн/м	К· l, грн
1	2	3	4	5
408	426х9,0	1040	181,11	188350
309	325х8,0	3670	122,09	448070
359	377х9,0	110	142,73	15700
259	273х7,0	1110	105,94	117590
150	159х4,5	200	52,05	10410
100	108х4,0	300	35,38	10610
125	133х4,0	300	42,34	12700
83	89х3,0	100	27,62	2760
51	57х3,0	100	21,35	2140
70	76х3,0	100	23,56	2360
		7030		810690

2.2 Капіталовкладення в мережі низького тиску

Капітальні вкладення в мережі низького тиску визначаються за формулою

 (2.2)

де К₁ - вартість прокладки 1 погонного метра з урахуванням вартості труб, грн/м;

Приймається по середньозваженому діаметрі, що визначається за формулою

, (2.3)

де Уl_нд - загальна довжина мереж низького тиску, м.

Результати зводимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Капітальні вкладення в мережі низького тиску

dв, мм	dн x S, мм	l, м	dн ·li, мм·м	d2н·li, мм2·м
1	2	3	4	5
408	426х9,0	50	21300	9073800
309	325х8,0	100	32500	10562500
259	273х7,0	300	81900	22358700
149	159х4,0	970	154230	24522570
100	108х4,0	2610	281880	30443040
207	219х6,0	650	142350	31174650
67	76х3,0	1900	144400	10974400
50	57х3,0	930	53010	3021570
80	89х4,5	1470	130830	11643870
124	133х4,0	890	118370	15743210
39	42х3,0	150	6300	264600
32	38х3,0	650	24700	938600
			1191770	170721510

Середньозважений діаметр:

d_ср = 170721510/1191770=143 мм;

d_у = 159х4 мм, К₁ = 52,05 грн/м.

Капітальні вкладення: К_нд = 52,05·26100 = 1358505 грн.

2.3 Основні показники проекту

Таблиця 2.3 - Розрахунок техніко-економічних показників

Найменування показників	Обґрунтування	Од. вим.	Величина чи її розрахунок
1	2	3	4
1. Загальна річна витрата газу	Таблиця 1.4	м3/ рік	135682303
2. Загальний розрахункова витрата газу	Таблиця 1.5	м3/год	38647
3. Довжина газових мереж:	за генпланом
а)середнього тиску	lсд	м	7030
б) низького тиску	lнд	м	26100
4. Капітальні вкладення у газо-ві мережі:
а)середнього тиску	Таблиця 2.1	грн	810690
б) низького тиску	Кнд=к1 ·lнд	грн	1358505
в) у ГРП	Кгрп=n·Р	грн	Кгрп=2·90000= =180000
г) у систему газопостачання	Кзаг=Ксд+Кнд+Кгрп	грн	Кзаг=810690+ +1358505+180?103= =2349195
5. Собівартість експлуатації:
а) мереж середнього тиску	Ссд=0,033·Ксд+0,654·1сд	грн/рік	Ссд=0,033·810690+ +0,654·7030=31350,39
б) мереж низького тиску	Снд=0,033·Кнд+0,2368·lнд	грн/рік	Снд=0,033·1358505+ +0,2368?26100=51011,145
в) ГРП	Сгрп=0,26·Кгрп	грн/рік	Сгрп=0,26·180?103=46800
г) Загальні витрати на експлуатацію	Сзаг=Ссд+Снд+Сгрп	грн/рік	Сзаг=31350,39+51011,145+ +46800=129161,535
6. Приведені витрати	П = 0,12·Кзаг + Сзаг	грн/рік	П = 0,12·2349195+ + 129161,535=411064,935
7. Собівартість транспортування 1000 м3 природного газу	Стр=Сзаг/ (Qрік·10-3)		Стр=129161,535/135682,303= =0,95

3. Газопостачання житлового будинку

Розрахунок газопроводу здійснюємо для чотириповерхового житлового будинку, що постачається природним газом.

Об'єм кухонь 20,3 і 11,21, висота кухонь - 2,7 м. Отже, у кухнях можна встановлювати двох- і чотирьохпальникові газові плити і газові проточні водонагрівачі.

3.1 Визначення розрахункових витрат газу

Номінальну витрату газу газовими приладами , (м³/год), визначаємо за формулою

(3.1)

де Q_тi - теплова потужність газового приладу, кВт; складається з потужностей складових частин газового приладу:

- водонагрівач типу ВПГ-18 (згідно з довідковими даними)

- 2 - пальникова газова плита (ГП2)

(3.2)

- 4 - пальникова газова плита (ГП2)

(3.3)

де Q_т^гн - теплова потужність пальника нормальної потужності:

- знижена 0,7 кВт;

- нормальна 1,9 кВт;

- підвищена 2,8 кВт;

q_д.ш - теплова потужність духової шафи, кВт, обумовлена як добуток теплової потужності основного пальника духової шафи на його корисний обсяг V, (дм³), рівний 0,09 дм³. Теплова потужність духової шафи:

- для ГП2 - 40 кВт/дм³;

- для ГП4 - 53,5 кВт/дм³.

Водонагрівач газовий типу ВПГ-18:

м³/год.

2 - пальникова газова плита (ГП2) (обидва пальники нормальної потужності):

4 - пальникова газова плита (ГП4) (2 пальника нормальної потужності, 1 - знижена, 1 - підвищена):

Розрахунок розрахункових витрат газу зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахункові витрати газу

№ ділянки	Асортимент устаткування	Кількість приборів чи груп	Коефіцієнт одночасності, Кsim	Витрата газу, м3/год
				Номінальний	Розрахунковий групою Qр=qном·Кsim	Розрахунковий на ділянці
1	2	3	4	5	6	7
ВПГ-1	ВПГ	1	1	1,78	1,78	1,78
1-3	ВПГ+ ГП2	1	0,75	2,512	1,884	1,884
3-4	ВПГ+ ГП2	2	0,64	5,024	3,215	3,215
4-5	ВПГ+ ГП2	3	0,52	7,536	3,919	3,919
5-6	ВПГ+ ГП2	4	0,39	10,048	3,919	3,919
6-7	ВПГ+ ГП2	8	0,335	20,096	6,732	6,732
7-8	ВПГ+ ГП2	12	0,299	30,144	9,013	9,013
8-9	ВПГ+ ГП2	16	0,272	40,192	10,932	10,932
9-10	ВПГ+ ГП2	20	0,260	50,24	13,062	13,062
10-11	ВПГ+ ГП2	24	0,250	60,288	15,072	15,072
11-12	ВПГ+ ГП2 ВПГ+ ГП4	24 12	0,217 0,238	60,288 35,736	13,08 8,505	21,585
12-13	ВПГ+ ГП2 ВПГ+ ГП4	24 12	0,217 0,238	60,288 35,736	13,08 8,505	21,585

3.2 Гідравлічний розрахунок внутрішньобудинкових газопроводів

Розрахунок виконуємо в наступній послідовності:

Складаємо схему газопроводів і нумеруємо ділянки.

Визначаємо довжини ділянок l, (м).

Приймаємо процентні надбавки а, (%),по ділянках за [2].

Визначаємо розрахункові довжини l_р, (м), ділянок за формулою

(3.4)

Визначаємо сумарну розрахункову довжину l_р, (м).

Визначаємо середню питому втрату тиску h_ср, (Па/м), за формулою

h_ср=(P_прип-Р_прил-Р_лічил)/l_р, (3.5)

де P_прип - припустимий перепад тиску в двірських і внутрішніх газопроводах [2], Па;

Р_прил- утрати тиску в газовому приладі, Па;

Р_лічил - утрати тиску в газовому лічильнику, Па.

По номограмі для розрахунку газопроводів низького тиску [1] підбираємо діаметр d, (мм), і визначаємо дійсні втрати тиску h_д, (Па/м).

Визначаємо опір ділянок (Па) за формулою

Р=h_д·l_р. (3.6)

Визначаємо гідростатичний тиск Н_д, (Па) за формулою

H_д=9,81·Z·(_п-_г), (3.7)

де Z - величина вертикальної ділянки, м;

_п, _г - густина повітря і газу, кг/м³.

Розрахунок зводимо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Гідравлічний розрахунок внутрішньобудинкових газопроводів

№ ділянки	Qр, м3/год	Довжина ділянки l, м	а, %	lр, м	hср, Па/м	dнxS, мм	hд, Па/м	hд·lр, Па	Hг, Па	Падіння тиску на ділянці Рзаг, Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
ВПГ-1	1,78	1,4	450	7,7	3,18	21,3х2,8	5,5	42,35	6,49	48,84
1-2	1,884	1,7	450	9,35		21,3х2,8	7,4	69,19	-	69,19
2-3	1,884	3,0	20	3,6		21,3х2,8	7,4	26,64	-13,92	12,72
3-4	3,215	3,0	20	3,6		26,8х2,8	4,5	16,2	-13,92	2,28
4-5	3,919	3,0	20	3,6		33,5х3,2	2,3	8,28	-13,92	-5,64
5-6	3,919	1,3	25	1,63		33,5х3,2	2,3	3,75	-	3,75
6-7	6,732	14,8	25	18,5		38х3	2,5	46,25	-	46,25
7-8	9,013	0,8	25	1,0		38х3	4,1	4,1	-	4,1
8-9	10,932	14,8	25	18,5		42,3х3,2	3,4	62,9	-	62,9
9-10	13,062	0,8	25	1,0		48х3,5	2,7	2,7	-	2,7
10-11	15,072	14,8	25	18,5		48х3,5	3,5	64,75	-	64,75
11-12	21,585	1,9	25	2,38		57х3	2,1	4,99	-8,82	-3,83
12-13	21,585	4,5	10	4,95		57х3	2,1	10,4	-20,88	-10,48
				94,31						297,53

Перевіряємо виконання умови: 297,53<; 297,53<300 - умова виконана.

3.3 Розрахунок відводу продуктів згоряння

Продукти згоряння від кожного газового приладу відводять по окремому димоході в атмосферу.

При розрахунку димоходу визначаємо розмір поперечних перерізів димоходів і приєднувальної труби, а також вибираємо матеріал і товщину стінок димоходів, при яких розрідження перед газовим приладом буде не менше припустимого, а температура газів, що ідуть, буде вище точки роси.

Розміри димоходів (площі перетину, висоти димарів ) приймаємо з урахуванням вимог, а діаметр приєднувальної труби приймаємо рівним діаметру димовідводячого патрубка приладу. Приєднувальна труба повинна мати довжину не більш 3 м, а кількість поворотів - не більш трьох.

Вихідні дані:

- спалюється природний газ, для якого Q_н=36395 кДж/м³;

- тип і потужність газового приладу - ВПГ-18, Q_т=18 кВт;

- коефіцієнт витрати повітря - б=2,5;

- температура газів, що ідуть, у газових приладах - 190 ⁰С;

- необхідне розрідження перед тягоперервачем приладу - 3 Па;

- температура точки роси в продуктах згоряння - 46 ⁰С;

- барометричний тиск - 101000 Па.

Розрахунок комунікацій по видаленню продуктів згоряння газоподібного палива проводимо в наступній послідовності:

1) Визначаємо обсяги продуктів згоряння природного газу, що утворяться при спалюванні 1м³ газу:

- теоретично необхідна кількість повітря V_о, (м³/м³), розраховується за формулою

. (3.8)

- об'єм двоокисю вуглецю (вуглекислого газу) , (м³/м³), розраховується за формулою

. (3.9)

- об'єм азоту , (м³/м³), розраховується за формулою

(3.10)

- об'єм водяної пари , (м³/м³), розраховується за формулою

 (3.11)

де d - вологовміст природного газу, г/кг. Якщо він невідомий приймають

d =10,1 г/кг.

- об'єм надлишкового кисню , (м³/м³), розраховується за формулою

(3.12)

- сумарний об'єм продуктів згорання , (м³/м³), розраховується за формулою

(3.13)

2) Визначається густина продуктів згорання природного газу при температурі 0 ⁰С і тиску 101325 Па, , (кг/м³) за формулою

(3.14)

3) Витрата продуктів згоряння природного газу через димохід , (м³/год), визначається за формулою

(3.15)

4) Розраховуємо охолодження продуктів згоряння , (^оС), за формулою

(3.16)

де t_нi - температура газів, що ідуть, на початку ділянки, єС;

t_ов - температура повітря, що оточує димохід, єС;

Q_пс - витрата продуктів згоряння через димохід, м³/год;

k - коефіцієнт теплопередачі стінок димоходу, Вт/(м²•К);

F - поверхня теплообміну, м²

F = ·d·l . (3.17)

На першій ділянці температуру t_нi приймаємо рівній температурі газів, що ідуть. Значення k приймаємо за [1]. Температуру t_ов приймаємо рівній середній температурі приміщення, у якому встановлений газовий прилад (для кухні 20 єС).

Розрахунок ведеться у відповідності зі схемою, приведеної на рисунку 3.1.



Рисунок 3.1 - Схема відводу продуктів згоряння

Температуру газів, що ідуть, наприкінці ділянки , (^oC), визначаємо за формулою

. (3.18)

Ділянка ВПГ-1

F= 3,14 · 0,14 · 0,5 = 0,22 м²;

Ділянка 1-2

F = 3,14 · 0,14 0,45 = 0,198 м²;



Ділянка 2-3

F = 0,14·0,14·0,61= 0,012 м²;

Ділянка 3-4

F = 0,14·0,14·1,235 = 0,024 м²;

Ділянка 4-5

F = 0,14·0,14·2= 0,039 м²;

Температура газів, що ідуть, більше точкики роси (171,74 єС > 46 єС), значить випадання конденсату на поверхні каналу не буде.

Тяга, створювана вертикальними ділянками ВПГ-1 і 2-5, Рⁱ_т, (Па), визначається за формулою

 (3.19)

де Н - висота вертикальної ділянки, м;

- температура навколишнього повітря, єС;

- середня температура продуктів згоряння на ділянці, єС, розраховується за формулою

(3.20)

де t_н і t_к - температури газів, що ідуть, на початку і наприкінці ділянки, ⁰С.

- барометричний тиск, Па.

Сумарна тяга Р_т, (Па), дорівнює

(3.21)

6) Визначаємо втрати на тертя по довжині ДС_тр, (Па), за формулою

 (3.22)

де ДС_i - утрати на тертя по довжині на і-той ділянці, Па, які визначаються за формулою

(3.23)

де л - коефіцієнт тертя, прийнятий для цегельних каналів і металевих окислених труб - 0,04;

l - довжина ділянки, м;

d - діаметр ділянки, м. Якщо перетин прямокутний, то приймаємо еквівалентний діаметр d_екв.

- швидкість руху продуктів згоряння, м/с; визначаємо за формулою

(3.24)

де f - площа перетину труби, м²;

- густина газів, що ідуть, кг/м³.

а) у приєднувальній трубі

б) у димоході

7) Визначаємо втрати на місцеві опори ДС_м.с, (Па), за формулою

(3.25)

де ДС^і_м.с. - утрати на місцеві опори на і-той ділянці, Па, які визначаються за формулою

(3.26)

де - сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці.

а) у приєднувальній трубі:

Коефіцієнти місцевих опорів: при вході в тягопереривач ₁ = 0,5; 2 поворота ₂ = 0,9·2 = 1,8; на вході в цегельний димохід ₃ = 1,2, = 3,5.

б) у димоході:

Коефіцієнт опору при виході = 1,5.



8) Визначаємо розрідження перед газовим приладом Р_роз, (Па)

Р_раз = Р_т - ( Р_тр + Р_м.с.). (3.27)

Р_роз = 18,03- (0,66+3,22) = 14,15 Па.

Розрідження перевищує мінімально необхідне (2 Па), отже, димохід забезпечить нормальну роботу водонагрівача.

4. Розрахунок інжекційного пальника середнього тиску

Вихідні дані для розрахунку:

- продуктивність пальника V = 5,5-8 м³/год;

- тиск перед пальником Р=25,7 кПа;

Розрахунок складається з визначення наступних конструктивних елементів пальника: сопла, горловини змішувача, конфузора і розмірів вогневих отворів.

Визначається теоретично необхідна кількість повітря для горіння газу V_т, м³/м³:

V_т = 0,0476? [0,5?Н₂ + 0,5?СО + У(m +n/4)?C_mH_n - О₂]. (4.1)

Дійсна кількість повітря при б=1,02, V_д, м³/м³, визначається за формулою

V_д = б·V_т. (4.2)

V_д = 1,02·9,624=9,82 м³/м³.

Задаємося швидкістю витікання газоповітряної суміші з пальника W_кр=10 м/с, температура суміші на виході з кратера t_кр= 130 ^єС (кратер охолоджується повітрям) і знаходимо площу кратера f_кр, м² і діаметр кратера d_кр, м, за формулами

(4.3)

(4.4)

Обчислюється перетин f_д, м², і діаметр вихідного кінця диффузора d_д, м:

f_д = (1,5ч2)·f_кр; (4.5)

(4.6)

f_д = 1,5·0,0024=0,0037 м²;

Діаметр горловини d_г, м:

d_г = 0,55·d_д. (4.7)

d_г = 0,55·0,068=0,038 м.

Робиться перевірка балансу енергії, кДж/м³, для того, щоб розташовувана енергія струменя газу, що випливає із сопла пальника, була більше усіх втрат енергії в пальнику і на виході з неї:

(4.8)

де Е - прихід енергії, кДж/м³;

Е_п - витрати енергії на створення швидкості інжекційного повітря, кДж/м³;

Е_г - витрати енергії на зміну швидкості струменя газу, кДж/м³;

Е_д - витрати енергії в дифузорі, кДж/м³;

Е_н - витрати енергії у насадці-кратері пальника, кДж/м³;

Е_кр - витрати енергії с вихідною швидкістю газоповітряної суміші з кратера пальника, кДж/м³.

Визначається швидкість газоповітряної суміші в горловині , м/с за формулою

(4.9)

де t_сум - температура газоповітряної суміші на виході з отворів, приймається рівній температурі повітря в приміщенні 20 єС;

Швидкість виходу газу із сопла , м/с визначається за формулою

(4.10)

Визначається енергія струменя газу, що випливає із сопла , м/с за формулою

(4.11)

Визначаються витрати енергії на створення інжекційного повітря, , кДж/м³:

(4.12)

Визначаються витрати енергії на зміну швидкості струменя газу в горловині пальника , кДж/м³:

(4.13)

Швидкість руху газоповітряної суміші на виході з диффузора , м/с, визначається за формулою

(4.14)

де t - температура газоповітряної суміші в горловині пальника приймається рівної 20 ⁰С.

Витрати енергії в дифузорі , кДж/м³ визначаються за формулою

 (4.15)

де - коефіцієнт корисної дії дифузора; При приймається 0,8.

Визначається щільність газоповітряної суміші у вихідному перетині диффузора , кг/м³:

(4.16)

Визначаються витрати енергії в насадці , кДж/м³:

(4.17)

Визначаються витрати енергії в кратері пальника , кДж/м³, але для цього визначається густина газоповітряної суміші на виході з кратера , кг/м³:

 (4.18)

(4.19)

Перевірка балансу енергії в пальнику:

Визначається необхідний тиск газу при мінімальному навантаженні , Па:

(4.20)

де - коефіцієнт витрати, приймається за табл. 1.1 [3].

Межа регулювання навантаження пальника , складе:

(4.21)

Визначається максимальна продуктивність пальника , м³/год, за формулою

(4.22)

м³/год, що більше 8 м³/год.

Визначаються діаметри сопла , мм і конфузора , мм:

(4.23)

(4.24)

де W_в - швидкість повітря в конфузорі, приймається рівною 1-2 м/с.

Визначаються довжини горловини, дифузора, конфузора, кратера і сопла:

(4.25)

, приймаємо 250 мм;

(4.26)

(4.27)

(4.28)

де б - кут розкриття дифузора, приймається щоб уникнути відриву струменя від стінок дифузора рівним 8 є;

в - кут розкриття конфузора, приймається 40 ^є;

в¹ - кут розкриття кратера, приймається 30 ^є.

Довжина , мм і діаметр , мм тунелю:

(4.29)

(4.30)

Список використаних джерел

1. Ионин А.А. Газоснабжение - М.: Стройиздат, 1989. - 439 с.

2. ДБН В.2.5-20-2001. Газоснабжение. К.: Госстрой Украины, 2001.-252 с.

3. Методические указания к расчету газовых горелок в курсовом проекте " Газоснабжение района города"/ Макеевка, ДонГАСА, 1987, 20 с.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Газопостачання району міста або селища" (для студентів спеціальності 6.092100 "Теплогазопостачання і вентиляція")/ Укл.: В.І. Захаров, З.В. Удовиченко, О.В. Захаров - Макіївка: ДонНАБА, 2009. - 33 с.

5. СНиП 2.01.01.-82 Стоительная климатология и геофизика. /Госстой СССР-М., Стройиздат, 1983 г., 136с.