Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально-етичного маркетингу для українських підприємств

3-й етап. Організація масового виробництва. Цьому передує попередня підготовка ринку. Вона складається з інформування споживачів про наміри виробника по впровадженню нової послуги і її основних характеристик.

4-й етап. Спостереження за ринковим поводженням послуги і товару й використання відповідного маркетингового інструментарію[25].

Даний механізм впровадження інновацій можна використати у будь-якій сфері, в тому числі і при впровадженні, наприклад, наземного цифрового телебачення.

При цьому дуже важливим є при впровадженні інновацій чітко «вбудувати» у цей процес механізм соціально-етичного маркетингу.

1. Розробка законодавчої бази. На цьому етапі необхідно вирішити велику кількість соціальних проблем а саме:

усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, забезпечення гарантованого рівноправного доступу всього населення країни до інформаційних ресурсів;

визначення переліку програм «соціального блоку», безкоштовне поширення яких гарантується державою;

визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм;

необхідність формування національних стандартів на цифрове й передавальне встаткування, що є основою для розвитку ринку виробництва такого встаткування в країні;

підготовки законодавчої бази та окремих спеціальних програм, у тому числі регіональних, щодо сприяння придбання цифрових перетворювачів (приставок) населенням, зокрема і на дотаційній основі. Це створить підстави для дотацій приставок з місцевих бюджетів[26];

2. Частковий запуск цифрового віщання. Головною соціальною проблемою на цьому етапі є підготовка й перепідготовка персоналу. Масовий перехід від аналогового телемовлення до цифрового має на увазі активний розвиток ринку телекомунікацій, у зв'язку із чим виникає природна потреба у висококваліфікованих фахівцях, яких на сьогоднішній день украй мало. Проблема навчання й підготовки подібних фахівців стоїть досить гостро, тобто всерйоз встає проблема створення системи підготовки таких фахівців у вищих навчальних закладах країни.

3. Повний запуск цифрового віщання. Головна соціальна проблема на цьому етапі - забезпечення населення цифровими декодерами. Перед Україною постає нагальна проблема забезпечення населення цифровими декодерами, оскільки більша частина громадян знаходяться за межею бідностi[27].

Завдання держави - вже зараз розробляти продуману та ефективну політику, в тому числі проведення інформаційних кампаній, роз'яснення необхідності переходу на цифрове мовлення.

Інформаційна кампанія має вирішити наступні задачі:

проінформувати про зміст програмних послуг, доступ до яких забезпечується через різні технічні платформи;

показати переваги переходу на цифрове мовлення для користувачів програмних послуг;

розтлумачити технічні аспекти прийому цифрового сигналу;

повідомити про конкретні дати припинення аналогового мовлення;

створитии механізми взаємодії між усіма залученими до процесу переходу на цифровий формат мовлення сторонами.

Таким чином, необхідність ефективного механізму реалізації програми соціально-етичного маркетингу при впровадженні технологій є дуже актуальною, а на прикладі впровадження цифрового телебачення в Україні стоїть досить гостро і потребує вирішення у найближчий перспективі[28].

Також слід зазначити, що реалізація на практиці концепції соціально-етичного маркетингу припускає розробку відповідного організаційно-

економічного механізму, що забезпечує досягнення поставлених цілей. На наш погляд, доцільно застосувати системниий підхід до формування економічного механізму екологізації маркетингу, наприклад, на підприємстві.

Організаційно-економічний механізм соціально-етичного маркетингу (ОЕМСЕМ) можна визначити як цілісну структурно-функціональну систему організаційно-економічних форм, методів і важелів, що забезпечують узгодження економічних і екологічних інтересів господарюючих суб'єктів і суспільства в цілому.

Формування теоретичних і методологічних основ створення діючого організаційно-економічного механізму соціально-етичного маркетингу, наприклад, на машинобудівному підприємстві припускає дослідження системи еколого- економічних відносин, що виникають як на самому підприємстві, так і між підприємством, іншими господарюючими суб'єктами, державою при реалізації тієї або іншої маркетингової політики.

Генеральна лінія розвитку господарства і його економічного механізму складається в переході від індустріальної економіки до економіки екологічної. З позиції виробника продукції забезпечення екологічних вимог пов'язане з додатковими витратами. Витрати знижують конкурентоспроможність продукції, її рентабельність, економічній потенціал машинобудівного підприємства. При цьому самі споживачі неадекватно сприймають появу на ринку екологічноії продукції, за яку, як правило, доводиться більше платити. Разом з тим, економічні процеси в цілому марнотратні стосовно природи.

Вони реалізуються як безперервне й безмежне споживання енергоінформаційних ресурсів природи на мікрорівні та не можуть враховувати екологічні потреби суспільства й людини на макрорівні.

Саме цей припускає формування мотивів, інтересів і стимулів до розробки, виробництва й споживання екологічно чистої продукції.

Таким чином, екологізація економіки на сучасному етапі припускає відповідну екологізацію господарського механізму економічних суб'єктів, орієнтованих на маркетинг.

Розробка ОЕМСЕМ,наприклад, на машинобудівному підприємстві ґрунтується на загальній теорії формування, функціонування й розвитку господарського механізму економіки на мікро- і макрорівнях. Це у свою чергу припускає визначення внутрішнього втримування, структури, виконаних функцій, форм і методів функціонування, застосовуваних економічних важелів і стимулів, місця в ієрархічній системі економічних механізмів різного рівня. У одному випадку досліджуються окремі елементи, деталі, частини й ціле з'являється немов складене з них. У другому випадку механізм розглядається як цілісна система, взаємодіюча по вертикалі й горизонталі з іншими механізмами, при цьому елементи самої системи залучаються до її характеристики в міру необхідності. Формування ОЕМСЕМ припускає опис наступних параметрів:

* мети, завдань і відповідних функцій;

* форми або способу реалізації механізму;

* системи методів, інструментарію реалізації механізму;

* визначення ресурсів, що забезпечують його функціонування;

* виділення об'єктів, на які спрямоване регулюючий вплив механізму;

* виділення суб'єктів (підрозділів підприємств), які прямо або побічно пов'язані з функціонуванням механізму.

Головна мета ОЕМСЕМ визначається нами як створення умов, що забезпечують екологізацію продукції підприємства за допомогою використання економічних важелів і стимулів. Відповідно до головної мети формуються конкретні цілі, які одночасно є й завданнями ОЕМСЕМ (на прикладі машинобудівного підприємства):

* стимулювання процесів створення екологічноії продукції, техніки й технологій, їх реалізація на даному підприємстві або на ринку відповідних видів продукції;

* стимулювання споживання екологічноії сировини, матеріалів енергетичних ресурсів, раціонального використання природних ресурсів;

* стимулювання дотримання технологічноії дисципліни для забезпечення екологічних вимог до технологічних процесів при виробництві продукції;

* стимулювання попиту на екологічну продукцію з боку покупців і споживачів;

* стимулювання споживачів продукції з метою збереження її екологічності в процесі виробничого й не виробничого споживання;

* стимулювання екологічності продукції її утилізації[29].

У цьому проявляється його комплексний характер. Для функціонування даного механізму підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певні ресурси, у першу чергу фінансові та інформаційні, які дозволяють отримувати інформацію про різні аспекти виробничого процесу стосовно його екологічності, та про типи відходів, що утворюються в машинобудівній сфері.

Інший розповсюджений приклад, продукту, що потенційно розсіюється - добриво для посівів, де будь-яка зайво розпилена на полях кількість розсіюється в місцеві й регіональні ґрунти й поверхневі води. Обсяг добрива, використовуваного фермерами, традиційно розрізнявся. Для того самого врожаю застосування добрив відрізнялося до двох і більше порядків, або, якщо глянути на дані по-іншому, той же рівень добрива може привести до різних урожаїв. Більша частка цих розходжень, природно, обумовлена якістю різних земель і кліматичних розходжень, але експерти вважають, що фермери в розвинених країнах використовують більше добрив, чим можна обґрунтувати одержувані врожаї, а фермери у країнах, що розвивається, використовують їх звичайно занадто мало (часто через витрати). Використання зайвого добрива має потрійний негативний вплив: призводить до надмірного видобутку сировини, фінансовим штрафам, що випадають на частку фермерів, і може впливати на найближчі джерела води.

Концепція продуктів, що навмисно розсіюються, слабка, але не завжди доступні кращі альтернативи. Наприклад, багато систем приводу вимагають змащення. Якщо їх можна запечатати так, що не буде потрібна заміна змащення, здатність змащення розсіюватися покращиться.

Кадмій представляє приклад розробки продукту, що розсіюється, пов'язаного із чистотою, оскільки оксид цинку використовується як компонент автомобільних шин, а кадмій є забруднювачем при очищенні цинку[30].

Прикладом зусиль мінімізувати вплив на навколишнє середовище продуктів, що розсіюються, служать дослідження Procter & Gamble в області одноразових підгузків. Такі підгузки становлять близько 2% усього потоку твердих відходів у Сполучених Штатах. Альтернативний варіант, тканеві підгузки, однак, вони споживають значну кількість енергії й води при повторному пранні, так що екологічно кращий варіант залежить відмісцевих витрат енергії, води й поховання твердих відходів (реальний аналіз досить чутливий до використовуваних припущень). Підгузки, що біологічно розкладаються - не вирішення проблеми, оскільки, як було показано, на сучасному полігоні відходів з гарним покриттям дуже низький відсоток розкладання. Підхід Procter & Gamble полягав у тім, щоб розробити підгузок, що майже повністю зникав би під час розкладання. Викиди, що розсіюються ненавмисно, виникають, коли продукти, які піддаються впливу навколишнього середовища, страждають від руйнівної деградації. Продукти, що розсіюються ненавмисно часто важко досліджуються, але кожний конструктор продукту повинен поставити запитання: що може відбутися з матеріалом мого продукту в процесі використання? Втрата або корозія під час перевезення або зберігання також приводять до розсіювання, але такі втрати можуть бути мінімізовані або відвернені за допомогою вдалого планування й ретельного передбачення. Заключне питання використання продукту пов'язане з вимогами, запропонованими розроблювачем до обслуговування продукту.

Тут розглядаються кілька основних принципів:

* повинна бути можливість ремонту або заміни деталей і вузлів, бажано покупцем;

* повинна бути можлива модернізація системи із заміною модульних деталей, але без покупки зайвих деталей;

* відходи, утворені в результаті регламентного обслуговування або налагодження, не повинні містити небезпечних речовин, їхній обсяг повинен бути мінімізований;

*виробникиповиннівпевнитисявтім,щоіснує інфраструктурадляналежногоманіпулюваннявідходами експлуатації, що включають використані модулі[31].

Обслуговування вироблених продуктів може включати використання очисників і змащення. По можливості продукти необхідно розробляти так, щоб процедури обслуговування, що включають матеріали, що розсіюються, проводилися нечасто; гарний приклад цього підходу - інтервали, що вимагаються між зміною автомобільного масла, які значно збільшилися в останні роки. Там, де може очікуватися заміна деталей, що зносилися, або вузлів, ці деталі повинні робитися такими, щоб їх було б легко переміщувати й заміняти. По можливості розроблені системи повинні відбивати, коли необхідно, обслуговування, а це краще, ніж покладатися на консервативні схеми обслуговування для забезпечення задовільної роботи.

Модульний дизайн і можливість легко заміняти дефекти або модулі, що зносилися, стимулюють контракти по обслуговуванню або інші кооперативні угоди, як, наприклад, зобов'язання належним чином обробляти рідкі або газоподібні відходи, як частина процедури обслуговування. Ці тісні взаємини можуть стимулювати не тільки обслуговування продукту, але також належну переробку, упакування й рециклювання застарілих продуктів.

Тому головною метою побудови організаційно-економічного механізму соціально-етичного маркетингу на машинобудівному підприємстві є усвідомлення того, що кінцеві продукти виробництва можуть мати непередбачені наслідки для життя та здоров'я людини. А саме концепція соціально-етичного маркетингу передбачає виробництво таких товарів, які б не несли загрози здоров'ю людини та суспільству вцілому.

Формування в Україні «ринку покупця», який є втіленням концепції маркетингу, відбувається у складних умовах.

Однак уже створено нормативно-правову базу, яка регламентує маркетингову діяльність українських підприємців.

Державне регулювання потрібне, по-перше, щоб створити нормальні умови для розвитку конкуренції, без якої ринок не може існувати.

Саме на це спрямовані Закони України:

- «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (1992 p.).

- «Про Антимонопольний комітет України» (1992 р.).

- «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996 р.).

Згідно з цими законами до методів недобросовісної конкуренції, зокрема, відносять:

- неправомірне використання товарного знака, фірмового імені, копіювання товарів іншого підприємця;

- розповсюдження неправдивих відомостей, що можуть зашкодити діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця;

- отримання, використання і розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації іншого підприємця тощо.

Створений на основі відповідного закону Антимонопольний комітет України, який має територіальні відділення у всіх областях України, усіляко сприяє демонополізації товарних ринків. Зокрема, комітет затвердив Методику визначення монопольного становища підприємців на ринку (1994 p.), згідно з якою монополістом вважається підприємець, частка якого на ринку певного товару становить 35 %.

Антимонопольний комітет веде облік підприємств-монополістів і контролює їхню діяльність, зокрема рівень цін на товари.

Створено нормативно-правову базу і для здійснення маркетингової діяльності У всіх чотирьох основних напрямах, що їх охоплює комплекс маркетингу. Так, для правового забезпечення розроблення, виробництва і збуту високоякісних товарів прийнято Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (1993 p.). Згідно з цим Декретом в Україні створено Державну систему сертифікації продукції (УкрСЕПРО) і затверджено перелік товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію. Уразі порушення цього положення застосовуються штрафні санкції у розмірі 25 % вартості реалізованих товарів.

Важливе значення для успішного розв'язання проблеми якості товарів і послуг має Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції» (2001 p.).

Для захисту прав виробників марочних товарів щодо неприпустимості їх підробки прийнято Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (1994 р.).

З прийняттям цього закону Україна офіційно приєдналася до Паризької конвенції - міжнародної організації із сторічним стажем, яка охороняє права промислової власності підприємств, закріплені товарними знаками. Це дає можливість боротися з виробниками всіляких підробок під продукцію всесвітньо відомих фірм, яких багато потрапляє на вітчизняний ринок. Водночас і українські виробники марочних товарів мають юридичний захист на зовнішніх ринках.

Законодавчі акти, що регламентують підприємницьку діяльність, безпосередньо торкнулися і другої складової комплексу маркетингу - ціноутворення. На більшість видів продукції ціни вивільнені. Але на товари монопольних виробників їх контролює держава, що зазначене, зокрема, в України «Про природні монополії» (2000 p.).

3.2 Нормативо- правова база маркетингової діяльності в Україні

Не залишились поза увагою і ціни на експортну продукцію. Прагнучи вийти на зовнішні насичені ринки, українські підприємці часом встановлювали занижені ціни, що трактується світовим співтовариством як різновид недобросовісної конкуренції. Проти порушників антидемпінгового законодавства в багатьох країнах вживають доволі серйозні санкції. Окрім високого штрафу, на товар накладають антидемпінгове мито, унаслідок чого він стає неконкурентоспроможним.

На врегулювання цієї проблеми спрямований Указ Президента України «Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних операцій» (1994р.).

У ринкових умовах необхідно було повністю перебудувати систему матеріально-технічного забезпечення і збуту. За часів адміністративно-командної економіки постачальницька система була побудована за вертикальним принципом, коли всі матеріальні ресурси розподілялись ланцюгом «уряд -- міністерство -- главк -- територіальні управління». Її перебудову було здійснено за Указом Президента України «Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства» (1994р.).

Нові системи матеріального забезпечення і збуту формуються в Україні переважно за горизонтальним принципом і виконують інформаційно-комерційні функції. Підприємства, організації, оптові бази об'єднуються в інформаційно-комерційні мережі, учасники яких користуються безоплатним обміном інформацією між регіональними центрами, спеціальними банками даних. Впроваджуються нові форми організації збуту продукції, зокрема, на основі Закону України «Про лізинг» (1997 p.).

Впорядковуючи збутову діяльність підприємств на внутрішніх та зовнішніх ринках, Україна прагне приєднатись до ВТО - Всесвітньої організації торгівлі. На це спрямований Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі» (2001 p.).

Ще одним важливим елементом комплексу маркетингу є маркетингові комунікації, передусім реклама. В Україні швидко розвивається ринок рекламних послуг, організовуються численні рекламні агентства. Але якість значної частини вітчизняної рекламної продукції низька, що зумовлене і браком кваліфікованих фахівців, і слабкою матеріальною базою рекламних агентств, і браком коштів у рекламодавців.

Велике значення для регламентації рекламної діяльності має Закон України «Про рекламу» (1996 p.). Він регламентує різні аспекти рекламної діяльності, зокрема забороняє популяризувати алкогольні напої та тютюнові вироби в засобах масової інформації; не дозволяє переривати рекламою демонстрування кіно та телефільмів, забороняє рекламу зброї, суттєво обмежує рекламу, спрямовану на неповнолітніх тощо.

Державне регулювання маркетингової діяльності має ще один важливий напрям -- захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживача», введений удію 1991р., в який пізніше було внесено зміни й доповнення, передбачає різні штрафні санкції до його порушників, зокрема:

- за реалізацію імпортних товарів, які не відповідають нормам України щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів та збереження довкілля -- 50 % вартості реалізованих товарів;

- за відмову в наданні необхідної, доступної і достовірної інформації про товари -- 30 % вартості товарів;

- за ухилення від перевірки якості товарів -- 100 % вартості товарів.

Згідно із законом, провідним державним органом із цих питань виступає Комітет України у справах захисту прав споживачів та його структури на місцях.

Хоча ці органи і провадять значну роботу, проте вони не справляються з масою порушень прав споживачів, і на товарних ринках України панує правовий нігілізм.

Така ситуація спричинила виникнення громадських форм консюмеризму. Створено Українську асоціацію споживачів -- недержавну організацію, яка об'єднує регіональні товариства і спілки захисту прав та інтересів споживачів.

З 1994 р. в Україні діє система споживчої експертизи та сертифікації. Функціонують незалежні лабораторії у різних регіонах країни. В Одесі відкрито міжнародну школу консюмеризму. Виходить газета Української асоціації споживачів «Разом».

У 1997 р. створено Українську Асоціацію Маркетингу (УАМ), яка сприяє розвитку різних аспектів ринкових відносин і видає фаховий журнал «Маркетинг в Україні».

Отже, в Україні вже багато зроблено для створення цивілізованого ринку - ринку споживача. Процес становлення маркетингу в економіці України відбувається у складних умовах, проте сьогодні вже можна говорити про створення нормативно-правової бази маркетингової діяльності. Пакет законів і декретів контролює і захищає конкурентне ринкове середовище та регламентує діяльність за кожною складовою комплексу маркетингу.



Висновки

Досліджуючи дану тему ми прийшли до висновку, що соціально-економічний розвиток суспільства в економічно розвинутих країнах призвів до виникнення останнім часом нової концепції маркетингу - концепції соціально-етичного маркетингу. Дана концепція ставить перед організацією завдання не тільки забезпечити бажаний рівень задоволення потреб та інтересів цільових ринків більш ефективним та продуктивним чином, ніж у конкурентів, але й зберегти та зміцнити добробут споживача та суспільства в цілому.

Концепція соціального маркетингу базується на трьох вихідних гіпотезах:

1. Бажання споживачів не завжди збігаються з їх інтересами, а також інтересами суспільства в цілому.

2. Споживачі віддають перевагу підприємствам (організаціям), які демонструють щиру турботу стосовно задоволення їхніх бажань і потреб, індивідуального і суспільного добробуту.

3. Головне завдання організації полягає в адаптації до цільових ринків таким чином, щоб забезпечувати не лише задоволення бажань і потреб, а й також індивідуальний і колективний добробут для того, щоб залучити і зберегти покупців.

Концепція соціально-етичного маркетингу характерна для сучасного етапу, коли ми поступово переходимо до нової парадигми соціально-економічного розвитку. Тоді як попередній парадигмі було характерно неоптимальне використання основних ресурсів: людські ресурси недовикористовуються, природні - експлуатуються надмірно.

Ми дослідили, що сьогодні все більше компаній, приймаючи маркетингові рішення, замислюються про потреби суспільства. Одна з таких компаній -- Johnson & Johnson.

У 90-ті роки минулого століття в Україні активізувалося залучення у вітчизняний бізнес інструментарію маркетингу, що було викликано пришвидшеними темпами розвитку ринкової економіки, демократизацією системи управління нею, процесами демонополізації й зародження концепції, розширенням середнього та малого підприємництва тощо. Проте в Україні діє лише не велика кількість компанії, діяльність яких базується на концепції соціально-етичного маркетингу.

Таким чином, необхідність ефективного механізму реалізації його програми при впровадженні його в українських підприємствах є дуже актуальною, а на прикладі впровадження його в продуктах харчування GLOSSARY, українській компанії Студіо Пак Україна ЛТД стоїть досить гостро.

Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що основними завданнями при впровадженні цієї концепції є:

1. Юридична відповідальність полягає в тому, що будь-які дії в рамках юридичної законності вважаються соціально відповідальними.

2. Професійна відповідальність диктується нормами взаємодії професіонала і наймача. Будь-які дії в рамках вказаних норм вважаються соціально відповідальними.

3. Економічна відповідальність, як дії, що приносять успіх, раціональний з економічної точки зору.

4. Моральна відповідальність як перед людьми, які працюють в даній організації, так і перед всіма, хто виявляється під впливом її діяльності.

Висвітленні етапи еволюції концепцій маркетингу потребують глибоких досліджень, пов'язаних з аналізуванням практичного досвіду застосування маркетингового інструментарію на вітчизняних підприємствах у розрізі бізнес-орієнтацій та розробленням рекомендацій щодо переорієнтації їхньої ринкової діяльності на концепції відносин і утримування споживачів.

Таким чином ми прийшли висновку, що українські компанії на основі соціально-етичної концепції маркетингу приносять позитивні результати, такі як:

- зміцнення конкурентоздатності підприємства або галузі в цілому;

- зростання вартості компанії та її бренду на світових ринках;

- зниження ризиків при продажі бізнесу.

Проте основними проблемами при застосуванні концепції соціально-етичного маркетингу в Україні залишаються:

- недосконалість законодавчої системи, яка не має чіткого регулювання маркетингової діяльності підприємства;

- відсутність податкових преференцій для компаній, які піклуються про екологічне та соціальне середовище країни;

- низька купівельна спроможність населення (враховуючи те, що екологічно чиста продукція є дорожчою, вона може не знайти своїх потенційних покупців у певних сегментах).

Отже, підсумовуючи виде згаденне, концепція соціально-етичного маркетингу тільки починає набирати популярність в практиці маркетингової діяльності і є достатньо перспективною як для міжнародного, так і українського ринку. Недооцінка даної концепції може привести до втрати українськими підприємствами своїх конкурентних позицій у світі. Таким чином, СЕМ є дуже важливою рушійною силою для створення всіх необхідних умов розвитку підприємствам в Україні.



Список використаних джерел

1.Іванова О.А. Соціальна політика. -М.: КМ Академія, 2003. - 26с.

2.Основи маркетингу / Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В.- К.: Вільямс, 2002. - 113 с..

3.Котлер Ф. Управління маркетингом: Пер. с англ. - М.: Економіст, 1980. - 215с.

4. Олексіїв С. Соціально-етична концепція маркетингу. -М.: Вища школа, 2001. - с. 13-24.

5.Гордин В. Соціальна політика і соціальний маркетинг. -М.: КМ Академія, 2003.

6.Ліборакіной М. Соціально відповідальний бізнес: глобальні тенденції і досвід держав СНГ. - М.: Фонд «Інститут економіки міста», 2001. - с. 13-25.

7.Захарова С. Криза індустріалізму і концепція соціального маркетингу. -К.: Соціологічні дослідження, 2003. - № 5 - с. 34-38.

8.Чейзин С. Історія ефективного маркетингу // Маркетинг в Україні. - 2007. - No6. - С. 14-16.

9.Чеботар Д. Новітній маркетинг: Навчальний посібник, 2008. - 420 с.

10.Колашник В. Директ-маркетинг: інструмент для обраних. -К.: Маркетинг в Україні. - 2007. - No4. - С. 4-8.

11.Пилипчук В., Сучасні бізнес-тенденції та розвиток маркетингу вітчизняних компаній. -К.: Маркетинг в Україні. - 2008. - No2. - С.61-67.

12.Дробо К. Таємниця сильного бренду: Як досягнути комерційної унікальності. ? М.: Бізнес Букс, 2005. ? 274 с.

13.Котлер Ф. Основи маркетингу. ? М: Вільямс, 2002. ? 643 с.

14.Котлер Ф. Маркетинг у третьому тисячолітті. Як створити, завоювати і втримати ринок. - М.: АСТ. - 2001. - с. 97-112.

15.Захарова С. Криза індустріалізму і концепція соціального маркетингу. -К.: Соціологічні дослідження, 2003. - № 5 - с. 64-69.

16.Аістова М. Реструктуризація підприємства. - М.: Вища школа приватизації підприємства. - 2000. - с. 19-28.

17.Котлер Ф. Маркетинг від А до Я: - М.: Санкт-Петербург: Нєва. - 2003. - с. 29.

18.Мазур І.І. Реструктаризація підприємства та компанії. - М.: Економіка. - 2001. - с. 133-152.

19.Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження. - К. - 2005. - 48 с.

20.Одинцов М.В. Корпоратизація і реструктаризація, як дві сторони реформування підприємства. -М.: Менеджмент в Росії і за кордоном. - 2000. - с. 24-33.

21.Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства. - М.: Изд-во А. Капусты. - 2005. - 302 с.

22.Алпаттов А.А. Управління реструктуризованого підприємства. - М.: Вища школа. - 2000. - с. 93-115.

23.Діксон П. Керування маркетингом: Навчальний посібник. - М.: Біном, 1998. - с. 37-45.

24.Тарасевич., Х. Анн; Під заг. ред. Г. Л. Багієва. - М.: ОАО “Видавництво “Економіка”, 1999. - с.210-218.

25.Федорченко А.В. Маркетинг: теорія і практика. -М.: Вища школа, 1999. - с. 208-209.

26.Федорченко А.В. Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. збірн. наук. праць, випуск 1. -М.: Наука і освіта, 1999. - с. 86-93.

27.Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. - К.: Лібра, 2002.- 712 c.

28 Шевченко Л.С. Введення в маркетинг : Навчальний практикум. -Х.: Консум,

2000. -672с.

29.Федорченко А.В. Концепція соціально-етичного маркетингу. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. 16-17 квітня 1998р. - К.: КНЕУ, 1998. - с. 185.

30.Чунаков А. Соціальний маркетинг в системі місцевого самоуправління: Навчальний посібник. -К.: Волгоградский государственный технический университет, 2007. - с. 36-42.

31.Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Пер. с англ. / Під. ред. О.А. Третяк, Л.А. Волкова, Ю.Н. Каптуревского. - М.: Бізнес-книга, 2000. - 253с.

Размещено на Allbest.ru