Організація, розміщення і викладка хлібобулочних виробів у продуктових магазинах. Технологія продажу трикотажних виробів

Фуфайки складаються зі стану та рукавів. Стан може бути суцільно-в'язаним або зшитим у боках, зі скошеними плечовими зрізами та викроєними проймами. Низ стану обробляють швом у підгинку чи подвійним ластиковим поясом. За конструкцією фуфайки бувають двох типів: із застібкою спереду і без застібки. Горловина у фуфайок без застібки кругла чи мисоподібна, оброблена швом у підгинку чи подвійною бейкою із ластикового чи інтерлочного полотна. Рукави фуфайок можуть бути довгими чи короткими. Довгі рукави закінчуються ластиками чи пришивними манжетами із ластикового або інтерлочного полотна, а короткі - манжетами чи відігнутим і підшитим краєм. Фуфайки шиють з різних видів кулірних й основов'язаних полотен (гладі, інтерлоку, платувальних, начісних, плюшевих, пресових, філейних, утокових та ін.), які виробляються в основному з бавовняної, змішаної, вовняної пряжі, штучних ниток і різних комбінацій пряжі та ниток.

Кальсони складаються з двох ніжок і ластовиці. Вони бувають двох типів -- довгі та короткі. Кожний тип може бути двох видів: з поясом із тканини і на гумовій тасьмі. Пояс пришивають із виворітного боку. Розріз застібки обробляється планками з тканин. Низ ніжок довгих кальсон може закінчуватися ластиками або манжетами. Низ ніжок коротких кальсон обробляється швом у підгинку або подвійною смужкою з основного чи оздоблювального полотна. Ластовиця у кальсонах може бути подвійна або одинарна (у виробах із начісних полотен). Кальсони виготовляються з тих самих полотен, що і фуфайки (крім філейних).

Сорчки верхні - плечові трикотажні вироби, які складаються зі стану, рукавів, коміра. Виготовляють їх трьох видів: з довгими рукавами, з короткими рукавами і з короткими рукавами для носіння навипуск. Різноманітність фасонів кожного виду сорочок може досягатись за рахунок застосування різних оздоблювальних деталей (кишень, кокеток, планок і т. ін.), їх форми та розмірів, конструкції коміра (відкладний, жорсткий, суцільнокроєний), видом і довжиною застібки (на ґудзиках, на "блискавці", розріз до низу, розріз до середини).

Стан верхніх сорочок буває суцільнов'язаним або зшивним з боків, прямого чи напівприлеглого силуету. Спереду стан має розріз різної довжини. Низ стану сорочок перших двох видів підгинається та підшивається, а низ стану сорочок третього виду може бути оброблений поясом, бейкою, кантом з основного чи оздоблювального полотна, зі шліцами в бічних швах. Деякі фасони сорочок шиють з відрізними кокетками, накладними планками на плечах, накладними кишенями. Низ довгих рукавів буває з розрізом і манжетами, які застібаються на один або два ґудзики. У коротких рукавах низ обробляється швом у підгинку чи кантами та бейкою.

Для виробництва верхніх чоловічих сорочок можуть застосовуватись кулірні (гладь, інтерлок, пресові, ажурні, плюшеві, вельветоподібні) та осново-в'язані (платувальні, утокові, пресові та ін.) полотна з віскозних, ацетатних, капронових комплексних ниток, бавовняної та змішаної пряжі, а також різних комбінацій цих видів пряжі та ниток. Однак найбільшу частку в асортименті сорочкових полотен складають двогребінкові вертілочні полотна з повною та неповною проборкою (трико-сукно, трико-шарме, трико-трико, шарме-трико та ін.) з різних видів штучних ниток і бавовняної пряжі. За обробкою сорочкові полотна можуть бути строкатов'язані, гладкофарбовані, вибивні та вибілені з гладкою, рельєфною й ажурною фактурою.

Труси випускаються двох типів: довгі та короткі. Верхній край трусів оформляється на еластичній тасьмі, а нижній - швом у підгинку. Вони виготовляються з тих самих за волокнистим складом, видами переплетень та обробкою полотен, що й фуфайки та кальсони. Труси можуть використовуватись окремо, а також у складі комплектів з майками та футболками.

Дитяча білизна

Висока гігієнічність, зручність в експлуатації, необхідна зносо- та формостійкість забезпечили дитячій трикотажній білизні, як і білизні для дорослих, протягом багатьох років домінуюче положення на ринку. І це зрозуміло. Білизна з трикотажу для дітей молодших вікових груп є просто незамінною.

Формуючи оптимальну структуру асортименту дитячої трикотажної білизни, по-перше, необхідно враховувати особливості будови тіла різних вікових груп споживачів, а також їхні специфічні вимоги до гігієнічності й естетичного оформлення цієї білизни.

По-друге, оптимальність видової та внутрішньовидової структури асортименту дитячої білизни значною мірою залежатиме від сировинних, асортиментних і технологічних можливостей трикотажного білизняного виробництва, а також від ситуації на ринку трикотажної білизни.

Відомо, що статево-вікові особливості будови тіла дітей, підлітків і молоді визначають здебільшого вибір форми, силуету та конструкції білизняних виробів, а особливості психології дітей в різні періоди їхнього зростання - вибір способів естетичного оформлення цих виробів.

Асортимент дитячої трикотажної білизни групується за статево-віковими ознаками (для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку, для хлопчиків і дівчаток дошкільного та шкільного віку, для підлітків і молоді), призначенням (білизна побутова та спортивна), сезоном експлуатації (вироби осінньо-зимового та весняно-літнього асортименту), способами виготовлення, видами полотен (їх волокнистим складом, будовою, обробкою), фасонами, видами оздоблень, розмірами, зростами тощо.

Асортимент білизни для дітей новонароджених , грудних і ясельного віку включає такі вироби: кофточки, сорочечки, повзунки, гарнітури, конверти, комбінезони, пісочники, труси-пелюшки та ін. Номенклатура сучасного асортименту трикотажної білизни для дітей молодших і старших вікових груп включає такі види виробів: панталони, сорочки денні, сорочки нічні, комбінації, піжами, спідниці нижні, халати, фуфайки, кальсони, гарнітури, сорочки верхні для хлопчиків. Різноманітність внутрішньовидової структури асортименту трикотажної білизни для дітей, підлітків і молоді досягається за рахунок розробки нових фасонів виробів, розширення асортименту полотен за їх волокнистим складом, переплетеннями та способами обробки, додаткового оздоблення готових виробів. Наприклад, у білизняному асортименті для молодших вікових груп широке поширення мають: фуфайки та панталони-труси з різноманітною обробкою (бейками, мереживами та ін.), піжами у вигляді комбінезонів, а також двопредметні піжами; нічні сорочки та комбінації для дівчаток.

В асортименті білизни для старших вікових руп і підлітків також популярні фуфайки, панталони-труси, комбінації, нічні сорочки, піжами з різноманітних за обробкою гладких і візерункових полотен. Причому основна частка (70-80%) білизняних виробів для дітей усіх вікових груп виготовляється з бавовняної пряжі та бавовняної пряжі у поєднанні з віскозними нитками. Значно меншу частку складають вироби зі штучних комплексних ниток і змішаної пряжі (бавовняно-сиблонової та бавовняно-лавсанової).

Аналіз видової структури асортименту трикотажної білизни для дітей усіх вікових груп свідчить про те, що найбільша частка в загальному обсязі їх виробництва належить панталонам, сорочкам та гарнітурам для дівчаток. Серед білизняних виробів для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку найбільшу частку складають повзунки, гарнітури, кофточки та сорочечки. Відзначені вироби виготовляються переважно (80-90%) з бавовняної пряжі, віскозних комплексних ниток і різних поєднань цих видів сировини.

Наведемо детальнішу характеристику видового та внутрішньовидового асортименту трикотажної білизни для дітей, підлітків і молоді.

Для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку випускаються окремі білизняні вироби або у вигляді дво-, три- і чотирипредметних комплектів. Наприклад, двопредметний комплект може складатися з сорочечки та чепчика, трипредметний -- з сорочечки, повзунків і чепчика тощо.

Усі вироби виготовляються з гладких і візерункових, кулірних та основов'язаних полотен з бавовняної пряжі та віскозних комплексних ниток, а також їх різноманітних поєднань. Найбільшу частку в асортименті відзначених виробів складають гладкофарбовані полотна світлих і ніжних тонів.

Кофточки - плечові вироби, які мають спинку, дві пілочки, комір і рукави різної довжини та конструкції - цільнокроєні, реглан, вшивні і т. ін. Комір може бути подвійним та одинарним (у кофточках із начісних полотен). Рукави та низ кофточок може оброблятися різноманітними оздоблювальними швами; вони також можуть бути підшиті з підгинанням країв й обшиті стрічкою, бейкою, мереживом тощо.

Сорочечки- плечові вироби різних фасонів з рукавами різної довжини та конструкції, із застібкою (у вигляді зав'язок зі стрічок, шнурків і мережива) і без застібки. Для оздоблення сорочечок використовуються вишивки, мережива, аплікації та ін. Вони можуть бути кроєними та в'язаними (напіврегулярними). Сорочечки складаються зі спинки, двох пілочок і рукавів. Рукави бувають цільнокроєні або вшивні. Стан може бути прямий або розширений.

Повзунки - легкі вироби з довгими штанцями зі слідом у вигляді туфельки, яка повністю закриває ступню ноги, або без сліду. Випускаються двох видів: на бретелях з грудкою (або без неї) чи з ліфом; цільнокроєні, зібрані в талії гумовою тасьмою. Застібка в повзунках може бути на ґудзиках або зав'язках. Вона може розміщуватись на плечі, поясі чи у верхній частині стану. Повзунки-конверти випускаються цільнокроєними, без рукавів, із застібкою спереду та без неї. Бретелі, грудка та ліф у повзунках і повзунках-конвертах подвійні або в'язані одинарні. Застібка повзунків і повзунків-конвертів дозволяє регулювати їх довжину.

Конверти випускаються із застібкою спереду двох видів: з рукавами і без рукавів. Вони можуть бути з капюшоном або без нього. Вид застібки визначається фасоном. Конверти застібаються на ґудзики, зав'язки чи "блискавку"; випускаються одинарними або на підкладці з тканини чи трикотажного полотна.

Комбінезон - комбінований виріб для сну, що складається з фуфайки чи кофточки і довгих, напівдовгих або коротких штанців. Вони бувають зі слідом і без сліду. Комбінезони випускаються з ліфом, суцільнокроєними зі штанцями чи відрізними ззаду (по лінії поясу). Спереду в комбінезонах роблять поздовжній розріз, який може доходити до крокового шва. Комбінезони бувають з довгими чи короткими рукавами, а також без рукавів.

Вони можуть мати різноманітні за формою коміри чи бути без комірів. Конструкція сліду та вид застібки визначаються фасоном.

Пісочниця поєднує дитячі трусики з фартухом на бретелях або плечиках. Пісочниці бувають двох видів: типу трусів-плавок на бретелях з грудкою (або без неї) чи з ліфом і суцільнокроєні на еластичній тасьмі. Вони можуть мати різноманітну застібку, одну чи дві накладні кишені й оздоблення вишивкою, трикотажним полотном або оздоблювальними швами.

Фуфайки, кальсони та труси для хлопчиків, хлопчиків-підлітків і юнаків виготовляються з різноманітних за видом переплетень полотен (гладі, ластикової гладі, інтерлочної гладі, шіатувальних, футерованих, пресових, філейних і комбінованих) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової, вовняної та змішаної пряжі, віскозних і ацетатних комплексних ниток, а також із різних поєднань цих видів пряжі та ниток. За обробкою ці полотна можуть бути гладкофарбованими, вибіленими, строкатов'язаними та вибивними.

За призначенням фуфайки бувають двох видів - денні та нічні. Рукави у фуфайок можуть бути довгими чи короткими. Кальсони також бувають двох видів -- довгі й укорочені. Вони можуть вироблятися з поясом із тканини і на гумовій тасьмі. Кальсони виготовляються з таких само видів полотен, як і фуфайки (крім філейних). Труси також бувають двох типів - довгі та короткі. Різновидом трусів є кальсони-труси. Фуфайки, кальсони та труси випускаються у вигляді окремих виробів і у вигляді комплектів. Останні виготовляються з однакових за волокнистим складом, будовою та обробкою полотен і мають однакові розміри та зрости. Фуфайки можуть комплектуватися з кальсонами, трусами чи кальсонами-трусами. Крім цього, кальсони та труси можуть комплектуватись зі спортивними фуфайками та майками. Поширеними серед підлітків і юнаків є комплекти, що складаються з майки на вузьких бретельках і кальсонів-трусів з подовженими ніжками. Для осінньо-зимового сезону для юнаків випускаються також комплекти, які складаються з майок з короткими рукавами й укорочених (до колін) кальсонів.

Сорочки верхні для хлопчиків і юнаків, як і сорочки для дорослих, випускаються трьох видів: з довгими рукавами, з короткими рукавами (із заправлянням у штани), з короткими рукавами для носіння навипуск. Вони випускаються з основов'язаних (платувальних, філейних, плюшевих, малорозтяжних і комбінованих) і кулірних (гладі, інтерлочної гладі, пресових, плюшевих і комбінованих) полотен з різноманітною обробкою. Найбільша частка в асортименті належить сорочкам з різних поєднань бавовняної та змішаної пряжі зі штучними комплексними нитками.

Різноманітність внутрішньовидового асортименту верхніх сорочок для хлопчиків і юнаків досягається за рахунок зміни конструкції та форми коміра й застібки, застосування різних оздоблювальних деталей (кишень, кокеток, планок, бейок та ін.), а також застосування різних за волокнистим складом, будовою й обробкою, поверхневою густиною полотен. Сорочки можуть мати суцільнов'язаний або зшивний в боках стан. Спереду стан може мати розріз різної довжини (із застібкою на ґудзиках і "блискавці").

Панталони для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат випускаються чотирьох видів: довгі, короткі, подовжені та панталони-труси. Для їх виготовлення застосовують різноманітні за видами переплетень кулірні (гладь, ластик, інтерлок, платувальні, футеровані, плюшеві, пресові, жаккардові) й основов'язані (платувальні, утокові, ворсові, плюшеві, філейні та ін.) полотна. Волокнистий склад, особливості обробки, вибір конструкції та фасонів панталон, різноманітність їх оздоблення визначаються в основному їх сезонним призначенням. Для оздоблення деяких артикулів панталон можуть застосовуватись мережива, вишивки, канти, стрічки тощо.

Комбінації, сорочки та нижні спідниці для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат виробляються переважно з вертілочних основов'язаних полотен з віскозних, ацетатних і капронових комплексних ниток у поєднанні з бавовняною та змішаною пряжею. Ці вироби виготовляються в основному з основов'язаних (платувальних, плюшевих, пресових) і кулірних (гладі, тонколас-тикової гладі, інтерлочної гладі, плюшевих і футерованих) полотен.

Денні та нічні сорочки, нижні спідниці можуть бути довгими та короткими; комбінації - короткими, подовженими та середньої довжини. Комбінації випускаються двох силуетів: напівприлеглого, розширеного чи прямого до низу, і розширеного зверху до низу (тільки для дівчаток). Низ комбінацій може оздоблюватись мереживом, рюшем, воланами, бейкою, а верх вишивкою, аплікаціями, мереживом тощо. Комбінації можуть випускатись у вигляді окремих виробів і комплектів з панталонами та сорочками.

Сорочки для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат за призначенням бувають денні та нічні. Денні сорочки випускають трьох силуетів: напівприлеглого, розширеного чи прямого донизу; розширеного зверху до низу. Вони можуть бути на бретелях або з короткими рукавами. Верх і низ сорочок можуть бути підшиті в підгинку або оздоблені мереживом, бейками, кантами, вишивкою, аплікаціями тощо. Нічні сорочки відрізняються від денних складнішою конфігурацією. Вони випускаються таких само силуетів, що і денні сорочки. Більшість фасонів нічних сорочок виготовляють з рукавами (вшивними, суцільнокроєними, реґлан). Нижні спідниці здебільшого випускаються з таких само полотен, що і комбінації. Вони бувають розширеного зверху до низу і прямого силуетів.

Спортивна білизна

Номенклатура видового та внутрішньовидового асортименту трикотажних білизняних виробів спортивного призначення визначається рядом чинників, а саме: специфікою окремих видів спорту, статево-віковими особливостями споживачів, сезонністю експлуатації, а також різноманітністю асортименту полотен (за їх волокнистим складом, будовою й обробкою) і фасонів самих виробів. Сучасний асортимент трикотажної спортивної білизни включає такі основні види виробів: майки, труси спортивні, фуфайки спортивні, костюми купальні, комплекти та ін. Деякі з них (майки, труси) уже давно використовуються не тільки як спортивна, а також як повсякденна побутова білизна для різних статево-вікових груп населення.

До спортивної білизни ставиться ряд специфічних вимог. Насамперед вона має бути зручною, характеризуватися високою гігієнічністю та надійністю в експлуатації у поєднанні з необхідним естетичним оформленням. У найбільшій мірі цим вимогам відповідають вироби з інтерлочних, тонколастикових, вертілочних і комбінованих гладких і візерункових полотен з бавовняної та змішаної (бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної та ін.) пряжі та віскозних комплексних ниток, а також їх різноманітних комбінацій.

У процесі художньо-колористичного оформлення білизняних спортивних виробів особливе значення належить правильному підбору кольорів полотен. Вдалий вибір кольору у цих виробах надає святкового вигляду спортсменам на стадіонах, спортивних майданчиках, треках, підіймає їхній настрій і бадьорить. Тому, вибираючи колір спортивної білизни, обов'язково необхідно враховувати його гармонію з фоном оточуючого середовища. Для спортивних білизняних виробів, крім гладкофарбованих, можуть застосовуватися також строкатов'язані та вибивні полотна.

За статево-віковим призначенням спортивна білизна поділяється на чоловічу, жіночу та дитячу і випускається з 52 по 120 розмір. Найбільшу частку в асортименті трикотажної спортивної білизни складають майки, труси, фуфайки та купальні костюми. До даної групи виробів належать також літні тренувальні костюми, пляжні халати, сарафани у комплекті з шортами та блузками тощо.\

Майки бувають чоловічі, жіночі та дитячі. Стан у майок суцільний або зшивний, виріз горловини спереду більш глибокий, ніж іззаду, пройми широкі. Низ стану обробляється в підгинку, а вирізи горловини та пройм можуть бути обшиті бейкою чи підігнутими та підшитими. Виготовляються майки з кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, платувальні, плюшеві, футеровані, пресові) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві, утокові) полотен переважно з бавовняної та змішаної пряжі, віскозних комплексних ниток, а також із комбінації різних видів пряжі та ниток.

Труси спортивні бувають чоловічі та дитячі, за конструкцією - звичайні (з ластовицею чи без неї) й укорочені (типу плавок). Труси обох видів можуть мати суцільний або зшитий торс. Верхній край трусів обробляють швом у підгинку з протягнутою гумовою тасьмою. При цьому звичайні труси виготовляються переважно з кулірних бавовняних і змішаних полотен, а плавки - з кулірних еластичних полотен з текстурованих ниток і пряжі та їх різних комбінацій з бавовняною та змішаною пряжею. Спортивні труси випускаються для представників різних видів спорту (плавців, велосипедистів, футболістів та ін.). Розрізняються вони між собою конструкціями, а також видами полотен (їх волокнистим складом, будовою й обробкою).

Фуфайки спортивні чоловічі, жіночі та дитячі бувають двох видів: для носіння із заправленням у штани чи спідницю та для носіння навипуск.

Вони можуть мати вшивні або суцільнокроєні короткі чи довгі рукави. Стан може бути цілим або зшивним з боків, виріз горловини - трикутний, круглий або прямокутний. Довгі рукави закінчуються напульсниками чи манжетами, а короткі підгинаються або обробляються бейками, манжетами чи ластиками. Фуфайки можуть мати комір різної форми та конструкції чи бути без нього.

Для виготовлення фуфайок застосовуються різні види кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, пресові, футеровані, платувальні, плюшеві) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві і т. ін.) полотен переважно з бавовняної та бавовняно-лавсанової пряжі, віскозних комплексних ниток, еластика та їх поєднань. Полотна бувають вибілені, гладкофарбовані, вибивні та строкатов'язані. Для їх оздоблення широко використовуються кольорові бейки, канти, вишивка та ін. Крім розглянутих видів спортивних фуфайок, випускаються також фуфайки морські (тільняшки). Вони відрізняються широким вирізом горловини без розрізу спереду і застібки. Для їх виготовлення здебільшого застосовують смугасті строкатов'язані гладкі та начісні кулірні полотна з бавовняної та змішаної пряжі.

Купальні костюми бувають жіночі та дівочі, їх асортимент характеризується великою різноманітністю як за конструкціями та фасонами, так і за видами полотен (їх волокнистим складом, переплетеннями, обробкою). За конструкцією купальні костюми можуть бути суцільнокроєними або складатися з двох предметів - ліфчика і трусів (плавок).

У суцільнокроєних костюмах (на бретелях або плечиках) залежно від фасону стан може бути з ліфом різної конструкції, з виточками, вставками, клинами і т. п. Поширені купальні костюми типу комбінезонів із подовженими ніжками, а також костюми з глибоким вирізом і відкритою спиною.

Для виготовлення купальних костюмів використовуються переважно однотонні, вибивні та пістрявов'язані полотна з еластику, вовняної, бавовняної та змішаної пряжі. Причому найбільшу частину складають еластичні інтерлочні, жакардові, ластикові, пресові, вертілочні та плюшеві полотна. Використовуються для купальних костюмів також філейні та сітчасті (типу мережива) полотна у комбінації з гладкими та дубльованими на чохлі полотнами. Для оздоблення купальних костюмів практикується купонне розміщення малюнків, використання кольорової бейки, кантів, емблем, контрастне поєднання кольорів тощо.

Білизняні полотна використовуються для пошиття чоловічої, жіночої та дитячої білизни. До білизняних трикотажних полотен, вироби з яких безпосередньо контактують з тілом людини, також ставляться певні специфічні вимоги. Ці полотна насамперед повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини сприяти повному поглинанню поту і пароподібної вологи з поверхні тіла і легкій віддачі їх у зовнішній шар одягу, захищати організм від охолодження, а тіло від забруднення.

Тому білизняні полотна повинні характеризуватись високою гігроскопічністю, водопоглинанням, капілярністю, вологовіддачею, необхідною повітро- і паропроникністю, відповідною теплоізоляційною здатністю. Вони повинні також мало забруднюватись і добре відпиратись. Наприклад, гігроскопічність білизняних полотен має бути не менше 7,0%, а повітропроникність полотен весняно-осіннього призначення (крім полотен, які використовуються для купальників, комбінацій і пеньюарів) - не менше 130 дм3/м2-с, а зимового - 100-130 дм3/м2-с. Регламентовані також показники їхньої теплопровідності й електризованості. Білизняні полотна повинні мати відповідну розтяжність та еластичність, щоб не ускладнювати рухи людини навіть при щільному приляганні білизни до тіла, бути м'якими, мати гладку і стійку до тертя поверхню, невисоку усадковість, стійкість до багаторазового прання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості пофарбувань до різних факторів зношування (прання, поту, сухого та мокрого тертя, дії хімічних реагентів та ін.). Тому багато показників якості цих полотен регламентовано залежно від сезонного та цільового призначення білизни, віку споживачів, волокнистого складу.

Полотна для жіночої білизни виготовляються з різних видів кулірних (гладь, платувальна гладь, інтерлочна гладь, плюш, футеровані, пресові) та основов'язаних переплетень (платувальні, філейні, утокові, комбіновані та ін.) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової пряжі, а також віскозних, капронових, поліефірних і інших видів ниток та їх різних комбінацій. Найбільшу частку серед цих полотен складають основов'язані платувальні (трико-сукно, трико-шарме) та кулірні полотна (гладь, платувальна гладь, дволастикове). Значного поширення останнім часом набули нові типи дволастикових полотен з різних видів текстурованих ниток у поєднанні з бавовняною, змішаною пряжею та синтетичними комплексними нитками.

Дитячу білизну й особливо білизну для новонароджених і дітей ясельного та дошкільного віку виготовляють переважно з інтерлочних, платувальних, ворсових, плюшевих і пресових полотен з бавовняної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної пряжі, віскозних комплексних ниток.

Полотна для чоловічої білизни в'яжуться з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-лавсанової та інших видів змішаної кардної та гребінної пряжі переплетеннями гладь, ластик, дволастик. Для цих виробів також широко використовують платувальну гладь, в якій для платувальної нитки використовуються віскозні комплексні нитки, а для ґрунтової - бавовняна чи змішана пряжа.

Для пошиття теплої чоловічої, жіночої та дитячої білизни використовуються переважно плюшеві та ворсові начісні бавовняні, вовняні, бавовняно-віскозні, вовняно-віскозні, бавовняно-вовняні та інші полотна.

Двогребінкові основов'язані вертілочні полотна (трико-трико, трико-сукно, трико-шарме, шарме-сукно та інших переплетень) з віскозних, ацетатних, триацетатних і капронових комплексних ниток і їх різних комбінацій широко застосовують для пошиття жіночої нарядної білизни (комбінацій, сорочок, панталон, комплектів), спортивної білизни (майок, трусів), а також верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок. Ці полотна можуть мати повну і неповну проборку ниток у гребінки, що дозволяє отримувати полотна гладкими, з рельєфними та мереживними ефектами. Від кулірних платувальні основов'язані полотна відрізняються меншою розтяжністю, більшою формо- та зносостійкістю, вони практично не розпускаються і не закручуються, що значно полегшує пошиття виробів з них. До того ж ці полотна мають красивіший зовнішній вигляд, меншу поверхневу густину (35--125 г/м2), що також сприяє зниженню матеріаломісткості та підвищенню гігієнічності білизняних виробів.

1.5 Реєстратори розрахункових операцій

Сьогодні в Україні реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій чи безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів чи наданні послуг. Згідно із законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 1 червня 2000 року, реєстратором розрахункових операцій вважається пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції та який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, наданні послуг тощо.

Реєстраторами розрахункових операцій вважають:

­ електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) - РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування кожного найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів;

­ комп'ютерно-касова система (ККС) - це РРО, який вміщує комп'ютерні засоби та додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, забезпечує друкування розрахункових та інших документів;

­ електронний контрольно-касовий реєстратор, або БККР - це РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) кожного найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів;

­ електронний таксометр;

­ автомат з продажу товарів.

Згідно Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. до повсякденного спілкування працівників сфери обслуговування уведені нові терміни, значення яких наводимо у словнику в кінці посібника.

У державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій вказаний перелік РРО та їх модифікації.

Модифікації відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі відповідно до вимог чинних державним стандартів і дозволені у сфері, визначеній чинним Законом № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р.

Всі електронні контрольно-касові апарати залежно від виробника поділяються на типи.

Назва типу - це назва касового апарата звелено від його виробника: Ера, Славутич, Samsung ER, Silex та інші.

Кожний тип електронного контрольно-касового апарата мас свої моделі (Ера-101; Ера-501, Ера-802, Славутич-Б, Славугич-М, Samsung ER тощо).

Моделі різняться за своїм зовнішнім виглядом та призначенням.

Залежно від функціональних можливостей всі моделі ЕККА розподіляють на модифікації, наприклад:

ЕККА «Ера-101-04», «Ера-110-10»

ЕККА «Samsung ER - 250F», «Samsung ER 350F-UA»

ЕККА «Datecs MP-500», «Datecs MP-500Т».

Залежно від конструкцій та функціональних можливостей, ЕККА поділяють на такі види:

портативні;

автономні стаціонарні;

системні;

універсальні;

спеціалізовані.

Сучасні реєстратори розрахункових операцій виконують наступні функції:

­ підраховують загальну вартість покупок одного покупця:

­ визначають здачу;

­ одночасно ведуть облік товарів через комп'ютер

Касові операції, що виконуються РРО:

­ реєстрація оплати готівкою;

­ реєстрація оплати в кредит, за кредитними картками;

­ реєстрація оплати платіжним чеком;

­ помноження ціни на кількість товару вираженої як цілими, так і дробовими числами;

­ обчислення відсоткової надбавки та знижки;

­ облік грошових сум;

­ анулювання операції в межах незакінченого чека;

­ виправлення помилок касира до запису інформації в пам'ять ЕККА;

­ обчислення проміжних підсумків;

­ службове внесення готівки, тобто внесення розмінних грошей на початку робочого дня;

­ службове виведення готівки, тобто виведення готівки в кінці робочого дня (зміни), при поверненні грошей покупцю б разі його відмови від покупки тощо.

1.РРО забезпечують друкування касового чека, який вмішує:

­ назву та адресу підприємства;

­ ідентифікаційний (заводський) номер та реєстраційний номер, який присвоюється даному апарату в Державній податковій інспекції під час введення його в експлуатацію;

­ послідовний номер чека;

­ дату та час реєстрації покупки;

­ назву кожного товару, якщо такий запрограмований;

­ код ставки податку кожного товару;

­ ількість та ціну товару;

­ загальну вартість покупки;

­ суму грошей покупця;

­ вид оплати (готівкою, чеком, в кредит, кредитною карткою);

­ суму здачі.

2.РРО забезпечує щоденну видачу звіти їх чеків, які є бухгалтерськими документами підприємств. Звітні чеки містять всі необхідні реквізити, а саме:

ідентифікаційний номер;

реєстраційний номер;

групи та суми податків;

суми денного товарообігу по кожною касиру (оператору):

загальну суму товарообігу за день або зміну;

кількість та суми службових внесень, виведень, анулювань;

номер останнього чека;

дату та час видачі звітного чека.

3.РРО забезпечує видачу даних фіскальної пам'яті за будь-який проміжок часу, починаючи з дня введення його в експлуатацію, вказуючи на:

­ ідентифікаційний та реєстраційний номери та дату їх занесення;

­ групи податків у відсотковому та сумарному відношенні до товарообігу;

­ суми денного та загального товарообігів за кожною ставкою податків та суми товарообігу за товари, які не підлягають оподаткуванню;

­ кількість чеків, виданих за визначений проміжок часу;

­ номери та дати першого і останнього фіскальних звітних чеків за певний проміжок часу.

РРО має годинник-календар реального часу, робота якого не залежить від електроживлення.

РРО має можливість обчислення податку.

­ ПДВ - податку на додану вартість

­ ПОБ - податку з обороту.

Всі ЕККА незалежно від їх типу і моделі складаються з таких основних блоків:

­ блок управління;

­ блок пам'яті;

­ блок клавіатури;

­ блок друку;

­ блок електроживлення;

­ блок індикації;

­ електромеханічний замок;

­ грошова скриня.

Блок управління розташований у нижній частині корпусу ЕККА і складається з оперативної і фіксальної пам'яті. Блок клавіатури розташований на передній панелі і залежно від типу і моделі мас певну кількість клавіш, він складається з цифрових і функціональних клавіш.

До блоку друку належать: принтер;

­ гніздо для встановлення стрічок;

­ стрічконамотувач для контрольної стрічки;

­ датчик кінця стрічки - це блокатор, який блокує роботу апарата, якщо стрічка закінчилися.

Блок індикації складається з індикатора касира і індикатора покупця.

Індикатор показує режим роботи апарата, цифрову інформацію, операції касира, електромеханічний замок (перемикач режимів роботи). Він має різні положення, яким відповідають позначення:

­ ВИКЛ або БР - це означає вимкнений,

­ Р - апарат в режимі реєстрації,

­ X - апарат в режимі денний звіт,

­ Z - апарат в режимі (без онулення) фіскального звіту з онуленням,

­ ПРП або П - апарат в режимі програмування.

Замок має комплект ключів за допомогою яких можна перейти від одного режиму роботи до іншого.

Режим роботи ЕККА задають відповідним положенням ключа в замку.

Апарат «Datecs MP-500Т» ключ РЕС положення ВИЮ1 і Р.

Ключ МА - положення ВИКЛ і Z.

Ключ S - положення ВИКЛ і Р, X, Z і ПРГ універсальний ключ.

Грошова скринька призначена для тимчасового зберігання готівки, вона має секції для банкнот і монет. Відчиняється за допомогою ключа або при натисненні певної клавіші.

Всі РРО видають звітні документи на чековій сторінці.

­ касовий чек;

­ денний «звіт Z»;

­ фіксальний звітний чек «зви Z».

Отже, використання регістраторів розрахункових операцій у торгівлі продовольчими товарами дозволяє:

- значно скоротити час покупців на придбання покупок;

- підвищує продуктивність праці працівників торгівлі

Механізація розрахунків через РРО сприяє ретельному обліку і контролю грошової виручки за реалізовані товари:

­ дозволяє вчасно здати їх до банківських установ;

­ створює умови, що не допускають крадіжки грошей.

Розрахунково-касові операції забезпечують:

­ правильність і наочність розрахунків;

­ швидке ведення розрахунково-касових операцій;

­ високу продуктивність праці касирів;

­ скорочення часу на оплату покупок;

­ створювати умови для уникнення крадіжок, грошей і зловживанню ними;

­ точний облік усіх грошових надходжень.

1.6 Правила безпеки

Робоче місце має бути організовуватися таким чином щоб запобігти нещасного випадку. Робоче місце має бути зручним, добре освітленим достатнім для розміщення допоміжного обладнання. Підлога робочих місць влаштовується дерев'яним настилом за вишки 50 - 60мм від підлоги з від підлоги з відстанями між планками 25 - 30 мм. Підлога за прилавком у торгівельному залі має бути рівною і неслизькою струмом непровідною з низькою теплопровідністю. Продавці повинні забезпечуватись справним інструментом і засобами механізації спецодягу. Повинні мати відповідні інструкції охорони праці та техніки безпеки у торгівельній секції. Мають бути журнали інструктажів та оперативні журнали з охорони праці. Продавці допускаються до виконання робіт тільки після проведення інструктажів з охорони праці та навчання безпечним способом праці. Столи для обробки харчових продуктів повинні бути гігієнічні. Поверхні столів мають бути рівними без тріщин із закругленими кутами. Під час користування ножем його лезо направляють від себе. Під час роботи з машинами та механізмами може виникнути небезпека випадкового потрапляння частин одягу ураження током тощо. Щоб запобігти нещасним випадкам працювати необхідно тільки на справному обладнані. Перед початком роботи потрібно перевірити санітарний стан переконатись у наявності захисного заземлення у справності електропроводки. Залишати на робочому місці працюючі машини та нагрівальні прилади без догляду забороняється.

Закон України «Про охорону праці» вимагає: щоб усі працівники при прийомі на роботу проходами інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Після навчання про водиться перевірки знань оформлюється протокол і видається посвідчення. Особам які отримали незадовільні оцінки протягом одного місяця призначається повторна перевірка знань. Якщо наступна перевірка також виявить незадовільний результат вирішується питання про працевлаштування працівника на інше робоче місце. Працівники які не працювали за спеціальністю понад один рік проходять навчання з охорони праці до початку самостійної роботи. Допуск до самостійної роботи дозволяється тільки після вступного інструктажу. За характером і часом інструктажі охорони праці поділяють на вступні, первинні, повторні, позапланові і цільові.

Вступний інструктаж з охорони праці проводить з всіма працівниками що приймаються на роботі належно від освіти і стажу роботи, з учнями слухачами студентами навчально-виховних закладах. Перед початком трудового і професійного навчання в магазині. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі, а також у документі про приймання працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівником, щойно прийнятим на підприємство з працівником який переводиться з одного цеху в інший з працівником який буде виконувати для нього нову роботу.

Усі робітники після первинного інструктажу мають пройти стажування протягом 15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників.

Повторний інструктаж проводиться з усіма робітниками 1 раз які працюють на роботах з підвищеною небезпекою. 1 раз на квартал повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться уразі порушення працівника техніки безпеки наслідком чого можуть бути травми аварії чи отруєння. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначається залежно від причин, що спричинили їх необхідність.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками під час організації походів спортивних знань, стихійного лиха. Цільовий інструктаж фіксується в документі що дозволяє проведення робіт наприклад нарядом - допуском.

Всі інструктажі проводить керівник робіт. Ці інструктажі завершуються усним опитуванням, перевірку здійснює людина яка проводила інструктажі. Результати перевірки заносять до відповідного журналу в якому розписуються при інструкторі.

Техніка безпеки на ЕККА.

1. До роботи на ЕККА допускаються особи яким виповнилось 18 років і які пройшли інструктаж з техніки безпеки і охорони праці.

2. Уразі виявлення пошкодження ЕККА на блоку живлення забороняється вмикати його в електромережу.

3. Забороняється працювати на ЕККА в мокрому одязі та вологими руками.

4. Забороняється використовувати саморобні блоки живлення та блоки живлення від інших сторонніх предметів.

5. Уразі виявлення неполадок ЕККА забороняється самостійно їх усувати.

6. Живлення ЕККА здійснюється за напруги 220В, а без блоку живлення до 18 В.

Висновок

товар хлібобулочний трикотажний

Торгівля - це завершуюча форма продажу товарів кінцевому споживачеві в невеликих об'ємах через магазини, павільйони, лотки, намети і інші пункти мережі роздрібної торгівлі. Комерційна робота з продажу в роздрібних торгівельних підприємствах у відмінності від оптових підприємств має свої особливості. Роздрібні торгівельні підприємства реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичним особам, застосовуючи свої, специфічні способи і методи роздрібного продажу, остаточно завершують звернення від виробника продукції.

Торгівельне обслуговування населення передбачає наявність спеціально влаштованих і обладнаних приміщень, пристосованих для найкращого обслуговування покупців, підбору і формування торгівельного асортименту і можливості його оперативної зміни відповідно до попиту населення, постійного вивчення і обліку споживчих запитів покупців, що змінився, уміння запропонувати і продати товар кожній конкретній людині.

Розвиток роздрібної торгівлі потребує створення спеціальних служб по вивченню і прогнозуванню споживчого попиту, формуванню оптимального асортименту товарів, аналізу і визначенню прогресивних форм і методів роздрібної торгівлі на рівні регіону, краю, області, району при неухильній підтримці державних і муніципальних органів влади в цілях контролю за ходом роздрібної торгівлі, розробки нового вигляду виробів і товарів.

Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 21 грудня 2000 р. №2156-111.

РРО -- пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Торгівельне обслуговування населення передбачає наявність спеціально влаштованих і обладнаних приміщень, пристосованих для найкращого обслуговування покупців, підбору і формування торгівельного асортименту і можливості його оперативної зміни відповідно до попиту населення, постійного вивчення і обліку споживчих запитів покупців, що змінився, уміння запропонувати і продати товар кожній конкретній людині.

Розвиток роздрібної торгівлі потребує створення спеціальних служб по вивченню і прогнозуванню споживчого попиту, формуванню оптимального асортименту товарів, аналізу і визначенню прогресивних форм і методів роздрібної торгівлі на рівні регіону, краю, області, району при неухильній підтримці державних і муніципальних органів влади в цілях контролю за ходом роздрібної торгівлі, розробки нового вигляду виробів і товарів.

Література

1. Н.І. Бабенко, А.В. Жарікова, Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів. Київ - 2008.

2. Бойко М.М., Експлуатація холодильного та торговельного обладання. Харків «Компанія СМІТ». 2010.

3. Руско-Украинский словарь. Д.И. Ганич, И.С. Олейник. Київ. «Радянська школа». 1978.

4. Козлова З.В., Величко Л.Я. Товаровединие промышленных товаров. 1979. Москва.

5. О.М. Олійник. Організація обладнання і технологія продажу продовольчих товарів. Київ «ЛТД». 2009.

6. «Інформатика та інформаційні технології», А.М. Гуржій, «Компанія СМІТ», 2007.

7. «Інформатика - ч. 1», І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, Київ, «Навчальна книга», 2006.

8. «Інформатика - ч. 2», І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, Київ, «Навчальна книга», 2006.

Додатки

Додаток №1

Сучасні види ККС

Додаток №2

Продаж хлібобулочних виробів

Размещено на Allbest.ru