Використання методів квантитативної лінгвістики в Паблік Рилейшнз

W = (n+1) - r / n, (4.4)

де W - вага досліджуваного компонента тлумачення;

п - кількість компонентів у тлумаченні;

r - порядковий номер компонента.

У цій формулі враховується віддаленість від поясненого слова і його частка (вага) у наборі компонентів тлумачення. Наприклад, семантична вага (W) слова krдftig у тлумаченні слова stark (за даними словника DUDEN за формулою (4.4) дорівнює 1 (W = (9 - 1) - 1) / 9).

Семантична вага слова sehr intensiv у тому ж тлумаченні складає 0,33 (W = (9 - 1) - 7) / 9). На цій основі здійснюється інвентаризація найактуальніших груп за даними систематизації [26]. Враховуючи ваги компонентів і їх частоти в лексикографічних джерелах, проводиться стратифікація їх складу, за якою виділяються (у цієї публікації, наприклад, на матеріалі німецької ЛСГ із значенням "швидкий"):

- слова з вагою 0,5 і більше, що зустрічаються не менше ніж у половині всіх обстежених джерел: snel, balt, gech, rasch, rьsch (ядро ЛСГ);

- слова з вагою від 0,25 до 0,5 (основний склад групи: drete, gerat, geswinde, gezal, resch, risch, snelliclich);

- периферія групи (вага нижче 0,25): endec, lunger, zouwic, zuclich тощо

Авторська суб'єктивність усувається, а ступінь об'єктивності й точності одержуваних результатів значно зростає, якщо формування ЛСГ здійснюється на ґрунті не одного, а кількох словників (виявляються середні величини W одного й того ж слова за 4-10 словниками).

Іншим випадком складного співвідношення, яке може бути використане у Паблік рилейшнз є міра семантичного зв'язку (М), яку

С.Г. Бережан [27] на основі формули Я. Чекановського використав для визначення ступеня семантичної подібності двох слів:

М = 2 С / m + n, (4.5)

де С - кількість спільних значень для обох слів,

n та m - загальна кількість значень кожного окремого слова.

За отриманими величинами ступені семантичної подібності можуть бути малими (< 0,25), середніми (М = 0,49 - 0,25) чи різновеликими (М = 0,5 - 1), як, наприклад, взаємопов'язані компоненти наведеної нижче парадигми. Оскільки biderbe (n = 9 семем) та guot (m = 9 семем) мають шість С - спільних семем, то їхнє М, наприклад, дорівнює (2 х 6) / (9 + 9) = 0,67. Відповідні величини семантичної подібності між vrom (11 семем) та biderbe становлять 0,78, а між vrom та guot (при С = 5 спільних семем) семантична подібність дорівнює 0,5. Дослідження 20 груп, членованих за величинами W на ядерну, основну та периферійну частини, за допомогою цього апроксимативного співвідношення показало, що чим більша інтралінгвістична семантико-парадигматична подібність між компонентами парадигми, до якої належали, як правило, складові ядра, основного складу та кілька слів із периферії, (тобто чим більшою є величина М), тим імовірнішим є процес відштовхування одного полісеманта (слова) іншим компонентом.

Інакше кажучи, величини М допомагають простежити за втратою значень для багатозначних слів, чи т.зв. деполісемізацією, і прогнозувати розгортання цього процесу.

Як було відмічено вище, аналогічні розрахунки можуть бути виконані (наприклад, в магістрській роботі) стосовно текстів Паблік рилейшнз, а також багатьох PR -словників, приведених у тексті і переліку посилань даної роботи.

Отже, кількісні показники, отримані за допомогою підрахунків на основі частот, індексів та рангових співвідношень, виступають певними синергетичними параметрами порядку в тексті, зміна яких характеризує перехід в інший стан. Вони дозволяють визначати певні якісні системні властивості значення, яке відзначається адаптивними властивостями.



4.2 Частотні словники - один з напрямків використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз

Одним з напрямків використання методів квантитативної лінгвістики в Паблік рилейшнз слід назвати частотні словари. Частотний словник при цьому може розглядатися як структурно-імовірнісна, імовірнісно-статистична модель.

У лінгвостатистичних моделях слововживання - це ланцюжок букв між двома пропусками в тексті, що має одне значення (омонімічні слововживання розглядаються як різні); словоформа - повністю співпадаючі слововживання; слово - деякий клас (сума) семантично і граматично зв'язаних між собою словоформ; лема (словарна словоформа) - слово в основній, початковій формі.

Частотний словник включає ті слова або інші лінгвістичні одиниці (словоформи, словосполучення), які зареєстровані укладачами в обстежених текстах.

У частотних словниках при словах, словоформах, словосполученнях і т.д. приводяться числові характеристики вживаності. Найчастіше як характеристика вживаності використовується частота зустрічальності слова в тексті певного об'єму.

При використанні в Паблік рилейшнз рівноважні частотні словники дозволяють проводити частотний аналіз динаміки мови на інформаційному полі. Отримані статистичні дані в результаті вивчення й обрахування з допомогою комп'ютерів десятків, сотень мільйонів слів з джерел ЗМІ відкривають широкі прикладні можливості [28].

При цьому Стосовно Паблік рилейшнз найцікавіша закономірність - динаміка зміни частоти зустрічальності слів у часовій перспективі, рух нових лексичних одиниць від первісних джерел: ПР-агентств, ньюсмейкерів через основних трансляторів - журналістів у засоби масової інформації, на інформаційне поле й потім у масову свідомість. Дослідження ЗМІ дозволяють визначати джерела, канали й ступінь впливу на формування як лексики, так і процесів, привнесених нею. Накопичений і оброблений масив задає середню язикову норму. Своєрідність і унікальність такого частотного словника в тім, що він не статичний, а постійно поповнюється новими одиницями й дозволяє відслідковувати в режимі реального часу рух лексичного шару на інформаційному полі.

Рівноважні частотні словники дозволяють створювати для подальшої оцінки порівнянні словники. Для цього словниковий масив ділиться на об'єми й проводиться порівняльний аналіз, що дозволяє відслідковувати динаміку змін. Такі виміри вимагають дотримання рівноцінності рівноцінності об'ємів і зіставний період.

Враховування часового фактору можна показати на простих прикладах: для грудня, січня характерна словникова частотність слів ялинка, свято, новий рік, у період виборів: електорат, кандидати, програма й так далі.

В Паблік рилейшнз ці інструменти дозволяють провести информ-аудит і визначити якісність, наприклад, PR-програм по впровадженню нових продуктів, нових понять і відповідно словоформ. Якщо вони не ввійшли в досліджуваний часовий лексикон, виходить, програма не виконана. Гарний результат дають дослідження регіональних лексичних переваг і особливостей, мовні впливи одних джерел ЗМІ на інші, словникова кваліфікація й типізація лексики різних джерел ЗМІ.

Ще одним прикладом використання частотного рівноважного словника як інструментарію PR-аудита - це виміри, проведені в рамках професійного конкурсу PR-служб. При подачі заявки вони описують хід який-небудь PR-акції або PR-компанії. За допомогою застосування словників відразу відкривається картина, у кого більше шансів одержати нагороду.

Крім прикладного застосування PR-службами, частотний словник є незамінним системним фіксатором динамічного руху мови різних джерел ЗМІ, що відкриває закономірності й тенденції цього процесу.

Отже, йде постійна робота по створенню частотних словників Паблік Рілейншз: одні частотні словники вже створені [29, 30], інші знаходяться в роботі; при їх створенні використовується окремі положення з досвіду, накопиченого при складанні аналогічних частотних словників, зокрема, на Україні. Розглянемо даний аспект детальніше.

Частотні словники (ЧС) набули великого поширення, завдяки їм навіть виникла нова галузь лексикографії - статистична, покликана до життя теоретичними й практичними потребами суспільства, застосуваннями надбань мовознавства [31]. Будь-яке лінгвістичне дослідження так чи інакше спирається на аналіз мовних даних. Чим більше матеріалу, тим вища достовірність висновків, тим ширша сфера дії спостережуваних закономірностей. Але вся історія словникарської справи пов'язана принаймні з трьома проблемами: як пришвидшити процес створення словника, як зробити його інформативним, зручним і простим у користуванні і яким чином донести його до якомога більшої кількості користувачів. Традиційні способи збору і збереження мовних даних частіше базуються на опрацюванні письмових текстів, і цей етап накопичення матеріалу в традиційній технології займає багато років. Збір матеріалу, поточна лінгвістична та статистична обробка картотеки тощо - всі ці абсолютно необхідні операції потребують значного часу, а традиційна технологія робить практично неможливим доступ до мовних даних на відстані. Тому останнім часом при створенні частотних словників використовують комплексну розробку єдиної бази даних на основі частотних словників різних стилів, яка дає можливість встановити закономірності функціонування мови в мовленні. База даних забезпечує високу якість, швидкість, оперативність, системність і масштабність їх проведення та зберігає багато часу й людських ресурсів.

Нові інформаційні технології та технічні засоби (комп'ютерні системи, системи зв'язку, системи мультимедіа) значно полегшують збір мовних даних. Оскільки комп'ютерні технології широко використовуються в друкарській справі та засобах масової інформації, то істотно спростився процес одержання матеріалу з видавництва, Інтернету, отже, можна вважати, що перша проблема словникаря - збір мовних фактів - може бути швидко розв'язана. У розпорядженні розробників створені колективом засоби автоматичного аналізу тексту - автоматичний морфологічний і синтаксичний аналіз українського тексту, що спрощує процес укладання й статистичних обрахунків (постредагування після автоматичного морфологічного аналізу тексту обсягом у 300 тис. слововживань триває місяць, автоматичне укладання словника та статистична обробка - 24 години). Тобто наявний колосальний технологічний ривок уперед. Завдяки цьому одержуються унікальні результати й можуть робитися висновки про функціонування мови як цілого, як системи [18].

Спільними зусиллями двох наукових колективів Київського національного університету (лабораторія комп'ютерної лінгвістики при кафедрі сучасної української мови) й Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ (відділ структурно-математичної лінгвістики) створена серія частотних словників: Частотний словник сучасної української публіцистики (1994 р.) [32], Частотний словник сучасної української публіцистики (2004 р.) [33], Частотний словник сучасної української художньої прози, Частотний словник наукового стилю, представлених в електронному форматі на мовно-інформаційному порталі www.mova.info.

Частотний словник сучасної української публіцистики [32-33]. головним чином орієнтований на матеріали ЗМІ і є першою в українській лексикографічній практиці роботою, яка відтворює лексичний склад мови періодичних видань із повними статистичними характеристиками вживаності слова. Він виданий двома випусками 1994 та 2004 рр., у кожному з яких використовувалася лексика публіцистичних текстів одного року (відповідно 1994 та 2004 рр.). Увага до цього публіцистичного стилю пояснюється тим, що сфера його використання - суспільно-культурне, політичне життя людей, виробнича діяльність, а основні ознаки стилю - спрямованість на новизну, актуалізація сучасності, суспільна, економічна, політична, морально-етична оцінка життя. За десять років сталися деякі зміни в суспільному житті України, що не могло не відбитися на мовних засобах. Наявність обох словників дає можливість зробити порівняльний аналіз, виявити інноваційні процеси, які відбулися в лексиці за цей період, адже основне призначення публіцистики - активно впливати на масову свідомість, служити розв'язанню суспільно-політичних питань, переконувати у справедливості певної ідеї, пропагувати прогресивні кампанії, продукти, які вони виробляють, ідеї, вчення, знання, здоровий спосіб життя.

Будовою словника передбачено наведення статистичних даних і для парадигматичних форм, які зустрілися в текстах, і для лем, а саме: абсолютна частота ( f ), середня частота (),, міра коливання середньої частоти ( у ), коефіцієнт стабільності абсолютної частоти (D). Стабільність вживання слова (словоформи) у корпусі текстів, стабільність його статистичної поведінки відбита в коефіцієнті стабільності абсолютної частоти (D) , що обраховується за формулою:

(4.6)

де - коефіцієнт варіації ;

де

- міра коливання середньої частоти.

Коефіцієнт стабільності для зручності округляється й множиться на 10, щоб представити у вигляді цілого числа. Найбільше значення - 10 означає найрівномірніше й найстабільніше вживання. Ця характеристика враховує як частоту вживання мовної одиниці, так і її розподіл. Усе це дає можливість здійснювати цікавий аналіз, що розкриває закономірності лексичної та статистичної будови аналізованого тексту й формальні риси одиниць і граматичних категорій.

Шляхом натискання мишею на обраному джерелі користувач одержує частотний список слів/словоформ із відповідною інформацією, можна сортувати матеріал за спадом або зростанням наведеної статистичної характеристики.

Частотний словник побудований таким чином, що є можливість одержати інформацію як про функціонування слова (словникової одиниці), так і про використання словоформ - парадигматичних форм і фонетичних варіантів слів. Усі парадигматичні форми слова даються під його вихідною формою. Омоніми, як лексичні, так і лексико-граматичні, розмежовуються. І в стилістичних, і в лексикологічних дослідженнях обов'язково виникає питання про ступінь уживаності тих чи інших слів або лексичних груп. Використання частотного словника дозволяє дослідникові оперувати точними статистичними оцінками частоти й ступеня поширеності, рівномірності вживання слова або граматичних і семантичних груп слів, граматичних категорій. Цінний матеріал дає ЧС про вживаність омонімів. ЧС представлений у порталі Алфавітно-частотним словником, оскільки ранговий список можна легко одержати з алфавітно-частотного. Обернений словник не включено до комп'ютерної бази частотних словників, оскільки він теж може бути одержаний програмно з алфавітно-частотного списку. Алфавітно-частотний словник є однією з форм існування тексту - його статистичною моделлю, яка дає дослідникові багатий матеріал про функціонування лексичної та лексико-граматичної системи мови. Відповідне технічне забезпечення дозволяє здобувати інформацію про частоту слів/словоформ, лексико-граматичні класи слів, створюючи робочий алфавітно-частотний список за зростанням або спадом частоти, копіювати інформацію.

Також складений Словник-конкорданс до текстів для вирішення багатьох проблем функціонування мовних одиниць. Конкорданс - до цих пір недостатньо оцінений спосіб вивчення тексту, даний напрям лексикографічних робіт опинився на периферії лексикологічних досліджень [34]. Конкорданс дає повний індекс слів в найближчих і розширених контекстах. Пояснимо на дуже простому прикладі. Щоб знати, що думав Достоєвській про щастя в якому-небудь творі, досить відкрити конкорданс даного твору і вийти на всі слова з морфемою "счаст". Одне з якнайповніших визначень конкордансу було дано А.С. Гердом ще на початку 1980-х рр. XX століття [35]. На його думку, це Ѕвпорядкований список словоформ (або слів) з вказівкою всіх входжень того або іншого слова в заданий масив текстівЅ, тобто йдеться про повний, закінчений текст або їх групу, при цьому для кожної словоформи Ѕприведен контекст, що ілюструє дане слововживанняЅ, що відрізняє конкорданс від звичайних словопокажчиків. Демченко А.И описав принцип складання конкорданс, який справедливий і зараз: ЅМасив текстів, що аналізуеться, розбивається на словоформи з певним порядком слідування, що супроводжуються статистичною інформацією і контекстомЅ (це один з коротких описів методики складання конкордансів, що відноситься ще до середини 1980-х рр. [36]). При цьому під масивом текстів маються на увазі тексти ділові, публіцистичні тощо, тобто вибір текстового матеріалу цілком визначається цілями і завданнями, які ставить перед собою укладач конкорданса. Комп'ютерний конкорданс дозволяє порівняти всі контексти вживання слова, проаналізувати їх. Це один з ефективних інструментів вивчення тексту. У цьому словнику автоматично формується реєстр слів (словоформ), які зустрілися в корпусі текстів із відповідною адресацією та граматичними характеристиками. Власне, словник-конкорданс є впорядкованою лексико-граматичною картотекою певних текстів, на основі яких можна проводити різні аналізи: виявляти лексико-граматичні варіанти значень слова - нормативні й авторські зв'язки слів, проблеми дослідження багатозначності, особливості використання в текстах тих чи інших граматичних форм, синтаксичних конструкцій, іншомовні запозичення, нові слова та значення, тематичний розподіл лексики. Словник-конкорданс із розробленим для нього інтерфейсом є надійним комп'ютерним інструментом для підтримки різноаспектних аналізів та досліджень.

Складений також частотний словник морфів. Правомірним й актуальним є опосередкований шлях дослідження через текст не тільки лексем, а й інших одиниць мовних рівнів, наприклад морфів. Дійсно, текст як результат мовленнєвого акту містить інвентарі мовних елементів, які відбираються й комбінуються в ньому відповідно до законів граматики мови, регулюються її нормою. Частотний словник морфів створюється за допомогою морфного сегментатора українського тексту - системи, на вході якої знаходяться словоформи звичайного тексту, на виході - ті ж самі словоформи, заіндексовані кодами граматичної належності до певної частини мови й розчленовані на морфи - кореневі, афіксальні з відповідними індексами та абсолютними частотами вживання в тексті (етап сегментації передбачає обов'язкову перетрансляцію буквеного запису аналізованого тексту у спрощений фонематичний. Ця процедура є обов'язковою, оскільки робить можливою експлікацію явищ, які відбуваються на морфемних швах).

Отже, під параметризованою базою даних укладачі розуміють багатоаспектну й багатофункціональну систему в електронному вигляді, яка включає:

- корпус текстів - джерело різного роду словників;

- алфавітно-частотний словник з усією інформацією про слово:

граматичною, лексико-граматичною та статистичною (абсолютна та середня частота, міра коливання середньої частоти, коефіцієнт стабільності);

- словник-конкорданс як допоміжний інструмент для формування лексико-семантичної, синтаксичної та стилістичної характеристики слова;

- морфемні та словотворчі словники з частотними характеристиками морфа/морфеми, за якими можна аналізувати комбінаторно-дистрибутивну будову, словотворче значення кожної афіксальної морфеми і ширше - лінгвокреативну манеру авторів на морфемному рівні.



ВИСНОВКИ

Стан ринку в Україні вимагає від підприємств для формування попиту на свою продукцію не тільки встановлювати конструктивні зв'язки з клієнтами, дилерами та постачальниками, а й тісно співпрацювати з громадськістю, тобто формувати коло зацікавлених потенційних споживачів, поширюючи позитивну інформацію про себе та виправляючи через засоби масової інформації думку про ті події, які не виграшні для них або їх товару. Досягнення цієї мети можливе за таких інструментів маркетингових комунікацій, як Паблік рилейшнз, тобто форма комунікативного процесу у суспільстві та серед окремих його членів з метою формування позитивного іміджу певних організацій та тривалих партнерських стосунків між ними та громадськістю. Сучасний стан розвитку світового ринку вимагає введення на підприємствах категорії працівників “ PR -менеджер” з новими функціональними обов'язками. Основне завдання, яке вони повинні виконувати - це створення довготривалих партнерських зв'язків між ринковими суб'єктами. Однією рекламою як одностороннім способом комунікації вже не обійтись. Для виживання в умовах жорсткої конкуренції підприємство зобов'язано розробляти єдину стратегічну PR-програму, яка має включати в себе напрямки створення ефективних комунікативних відносин в системі управління підприємством і в його ринковій діяльності. Така програма повинна будуватися відповідно до основних маркетингових цілей і завдань підприємства і включати в себе стратегічні та оперативні заходи з використання всіх інструментів Паблік рилейшнз, які мають підкріплюватися елементами маркетингових комунікацій у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що сприятиме формуванню позитивного іміджу підприємства та забезпеченню його конкурентоспроможності.

Імідж організації і її керівника, персоналу, ділова репутація, позитивні відносини, взаємний інтерес формуються не тільки у процесі безпосереднього ділового чи корпоративного спілкування і професійних взаємодій. Найбільша кількість контактів здійснюється з допомогою засобів масової інформації. Вони покликані об'єктивно відображати ті події, які відбуваються. Однак простим інформуванням справи не завершуються. ЗМІ здійснюють сильний вплив на свідомість людей, їх відносини, поведінку, спрямування активності.

У Паблік рилейшнз мова є одним з основних "робочих інструментів". У Паблік рилейшнз їснує спрямованість на взаємодію з аудиторією (інтеракцію), взаємодію реальну (усне мовлення) чи за посередництвом тексту. В умовах, коли комунікатори дистанційовані в часі та просторі, взаєморозуміння між ними, а отже й успіх комунікації в цілому, залежить від оптимального використання мовних і текстових засобів.

Лінгвіст при роботі у Паблік рилейшнз повинен уміти належно використовувати досягнення функціональної стилістики (яка враховує мовні характеристики автора і реципієнта), психолінгвістики (яка аналізує тексти з погляду сприймача), соціолінгвістики (яка враховує соціально-психологічні ознаки учасників комунікативного процесу), когнітивної лінгвістики (яка вивчає механізми вербалізації навколишньої дійсності), етнолінгвістики (предметом якої є національні мовні пріоритети), власне Паблік рилейшнз (розробляється технологія впливу на масову свідомість). З усіх цих галузей можна дібрати такі відомості, методи і підходи, які знадобляться фахівцю з Паблік рилейшнз для створення інформаційно і психологічно досконалих текстів, котрі враховують психологію адресатів.

Термін «квантитативна лінгвістика» Термін «квантитативна лінгвістика» характеризує міждисциплінарний напрямок у прикладних дослідженнях, у якому як основний інструмент вивчення мови використаються кількісні або статистичні методи аналізу.

З теоретичної точки зору використання статистичних методів у мовознавстві дозволяє доповнити структурну модель мови імовірнісним компонентом, тобто створити структурно-імовірнісну модель, що володіє значним пояснювальним потенціалом.

У прикладних областях, однією з яких є Паблік рилейшнз, квантитативна лінгвістика представлена насамперед фрагментами цієї моделі, використовуваними для лінгвістичного моніторингу функціонування мови тощо.

На противагу не завжди точним квалітативним висловлюванням, формалізація (що ґрунтується на вивченні мовних форм) є чіткою, однозначною і спонукає до точності та чіткості. Завдяки своїй близькості до синтезу, дедукції та мови вона особливо придатна при використанні у Паблік рилейшнз для відображення значних взаємозв'язків серед семасіологічних категорій.

Хоча обидва способи опису (і формальний, і парафразовий) доцільно використовувати при аналізі у Паблік рилейшнз, проте саме формалізований опис мовних явищ дозволяє найбільш наочно розрізняти та характеризувати їх за допомогою певних кількісних показників, які можуть об'єктивно характеризувати змістові якісні властивості.

Кількісні характеристики при аналізі у Паблік рилейшнз доцільно визначати за допомогою квантитативних методів, що ґрунтуються на емпіричному розподілі частот різнотипних формальних характеристик.

Стосовно до Паблік рилейшнз лише оптимальна інтерпретація кількісних даних робить аналіз якісним. Актуальними і перспективними для Паблік рилейшнз є використання формалізованих апроксимативних методів квантитативної лінгвістики.

Одним з напрямків використання методів квантитативної лінгвістики в Паблік рилейшнз слід назвати частотні словники. Частотний словник при цьому може розглядатися як структурно-імовірнісна, імовірнісно-статистична модель. При використанні в Паблік рилейшнз рівноважні частотні словники дозволяють проводити частотний аналіз динаміки мови на інформаційному полі. Отримані статистичні дані в результаті вивчення й обрахування з допомогою комп'ютерів десятків, сотень мільйонів слів з джерел ЗМІ відкривають широкі прикладні можливості. При цьому Стосовно Паблік рилейшнз найцікавіша закономірність - динаміка зміни частоти зустрічальності слів у часовій перспективі, рух нових лексичних одиниць від первісних джерел: PR-агентств, ньюсмейкерів через основних трансляторів - журналістів у засоби масової інформації, на інформаційне поле й потім у масову свідомість. Дослідження ЗМІ дозволяють визначати джерела, канали й ступінь впливу на формування як лексики, так і процесів, привнесених нею. Накопичений і оброблений масив задає середню язикову норму. Своєрідність і унікальність такого частотного словника в тім, що він не статичний, а постійно поповнюється новими одиницями й дозволяє відслідковувати в режимі реального часу рух лексичного шару на інформаційному полі. В Паблік рилейшнз ці інструменти дозволяють провести информ-аудит і визначити якісність, наприклад, PR-програм по впровадженню нових продуктів, нових понять і відповідно словоформ. Якщо вони не ввійшли в досліджуваний часовий лексикон, виходить, програма не виконана. Гарний результат дають дослідження регіональних лексичних переваг і особливостей, мовні впливи одних джерел ЗМІ на інші, словникова кваліфікація й типізація лексики різних джерел ЗМІ. Ще одним прикладом використання частотного рівноважного словника як інструментарію PR- аудита - це виміри, проведені в рамках професійного конкурсу PR-служб. При подачі заявки вони описують хід який-небудь PR-акції або PR-компанії. За допомогою застосування словників відразу відкривається картина, у кого більше шансів одержати нагороду. Крім прикладного застосування PR-службами, частотний словник є незамінним системним фіксатором динамічного руху мови різних джерел ЗМІ, що відкриває закономірності й тенденції цього процесу.

Лінгвісти, що працюють в області Паблік рилейшнз, виконують моніторинг стану суспільної свідомості, формують в неї позитивний образ компанії, імідж керівників і товару, а також керують самим цінним майном - репутацією компанії шляхом встановлення, підтримки і розширення зв'язків зі ЗМІ.

Отже, методи квантитативної лінгвістики використовуються в Паблік рилейшнз найчастіше в PR-акціях і PR-технологіях при складанні медіапортрету компанії при проведенні моніторингу ЗМІ, у тому числі для оцінки власних дій по створенню іміджу фірми, а також для оцінки суспільної думки про компанію і окремо по різних видах її продукції; крім того, у цьому зв'язку варто згадати й прес-релізи - інформаційні повідомлення для ЗМІ.

Методи квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз при здійсненні лінгвістичного моніторингу ЗМІ використовуються комплексно, наряду з іншими методами.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Непийвода Н.И. Інтерактивна стилістика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1070. 27.01.2010 р. Загол. з экрану.

2. Непийвода Н.И. Толерантное речевое поведение в архетипической паре автор-читатель [Текст] / Н.И. Непийвода // Тезисы докладов международной научной конференции «Лингвокультурологические проблемы толерантности». - Екатеринбург, 2001. - С. 264 - 267.

3. Непийвода Н.И. Автор наукового твору: спроба психологічного портрета [Текст] / Н.И. Непийвода // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С. 11 - 23.

4. Непийвода Н.И. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) [Текст] / Н.И. Непийвода. - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1997. - 188с. - Библиогр.: с. 187.

5. Леонгард К.И. Акцентуированные личности [Текст] / К.И. Леонгард. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 249 с. - Библиогр.: с. 248.

6. О`Коннор Дж., Сеймор Д. Введение в нейролингвистическое программирование [Текст] / Дж. О`Коннор, Д. Сеймор. - Челябинск: Версия, 1997. - 576с. - Библиогр.: с. 575.

7. Непийвода Н.И. Моделювання вербальної поведінки [Текст] /

8. Н.И. Непийвода // Матеріали міжвузовського наукового семінару з

9. проблем сучасної семіотики «Знак. Символ. Образ». - Черкаси: Брама,

10. 1999. - Вип. 4. - С. 223-229.

11. Белянин В.П. Основы психолингвистической диагностики: модели мира в литературе [Текст] / В.П. Белянин. - М.: Тривола, 2000. - 248с. - Библиогр.: с. 247.

12. Туркиян Н.Д. Прагматический аспект бизнес-сленга в современных СМИ с точки зрения Паблік рілейшнз [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

13. http://elib.crimea.edu/index.php?option=com_content&task=view&id=77.27.01.2010 р. Загол. з экрану.

14. Єгорова Л.Г. Іміджевий текст: лінгвопрагматичний і лінгвокультурологічний аспекти [Текст]: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.Г. Єгорова. 2009. - Сімферополь, 2009. - 19с. - Библиогр.: с. 18.

15. Огуй О.Д. Апроксимативні методи в семасіологічних дослідженнях: результати та перспективи застосування [Текст] / О.Д. Огуй // Збірник наукових праць «Проблеми квантитативної лінгвістики». - Чернівці: Рута, 2005. - 352 с. - С. 134-148.

16. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике [Текст] /

17. В.В. Левицкий. - Черновцы: Рута, 2004. - 190с. - Библиогр.: с. 189.

18. Носенко И.А. Начала статистики для лингвистов [Текст] / И.А. Носенко. - М.: Высшая школа, 1981. - 157с. - Библиогр.: с. 156.

19. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів [Текст] /

20. В.І. Перебийніс. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 168с. - Библиогр.: с. 167.

21. Левицький В.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу [Текст] / В.В. Левицький, О.Д. Огуй, С.В. Кійко, Ю.Є. Кійко. - Чернівці: Рута, 2000. - 136c. - Библиогр.: с. 135.

22. Котелова Э.В. Значение слова и его сочетаемость [Текст] /

23. Э.В. Котелова. - Л.: Наука, 1975. - 164с. - Библиогр.: с. 163.

24. Тулдава Ю.А. Проблемы и методы системно-квантитативных исследований лексики [Текст] / Ю.А. Тулдава. - Таллинн: Валгус, 1987. - 203c. - Библиогр.: с. 202.

25. Козаченко В.И. Основи статистики [Текст] / В.И. Козаченко. - К.: Нова книга, 1977. - 270 с. - Библиогр.: с. 269.

26. Огуй О.Д. Використання кількісних критеріїв у синхронних та діахронних дослідженнях німецької та інших мов Європи: Коефіцієнт полісемічності [Текст] / О.Д. Огуй // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія «Мовознавство». - Тернопіль: 2000. - Вип. 1. - С. 128-132.

27. Duden Deutsches Universalwцrterbuch. [Текст]. - Zьrich: Duden-Verlag, 1996. - 1816 S.

28. Кійко С.В. Полісемія дієслів сучасної німецької мови [Текст]: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / С.В. Кійко. - К., 1999. - 19с. - Библиогр.: с. 18.

29. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка [Текст] / А.А. Уфимцева. - М.: Наука(1968. - 272c. - Библиогр.: с. 271.

30. Ольшанский И.Г. Лексическая полисемия в системе языка и текста [Текст] / И.Г. Ольшанский, В.П. Скиба. - Кишинев: Штиинца, 1987. - 128с. - Библиогр.: с. 127.

31. Поликарпов А.А. Полисемия: системно-квантитативные аспекты [Текст] / А.А. Поликарпов // Ученые записки Тартусского университета. - 1987. - Вып. 774. - С. 135-153.

32. Быстрова Л.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов [Текст] / Л.В. Быстрова, Н.Д. Капатрук, В.В. Левицкий // Научные доклады высшей школы. Серия «Филологические науки». - 1980. - №6. - С. 75-78.

33. Огуй О.Д. Об'єднана індуктивно-дедуктивна мовнопсихологічна класифікація прикметників у «мовній картині світу» [Текст] / О.Д. Огуй // Науковий вісник Чернівецького університету. Серия «Германська філологія». - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип. 41. - С. 39-46.

34. Бережан С.Г. К семасиологической интерпретации явления синонимии [Текст] / С.Г. Бережан // Лексическая синонимия. - М.: Наука, 1967. - С. 43-56.

35. Булавкина Л.И. Коммуникационные технологии в условиях новых информационных реалий [Текст] / Л.И. Булавкина // Обзор выступлений на конференции по прикладной лингвистике. - М., 2006. - С. 56-67.

36. Частотний словник Public relations [Текст] / - К.: ІНФОСКАН, 2008.- 312с. - Библиогр.: с. 311.

37. Частотний словник СМИ [Текст] / - К.: ІНФОСКАН, 2009. - 293с. - Библиогр.: с. 292.

38. Дарчук Н.І. Параметризована база даних сучасної української мови на основі частотних словників [Текст] / Н.І. Дарчук // Збірник наукових праць «Проблеми квантитативної лінгвістики». - Чернівці: Рута, 2005. - 352с. - С. 134-148.

39. Частотний словник сучасної української публіцистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mova.info. 27.01.2010 р. Загол. з экрану.

40. Різун В.В. Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.liveinternet. ru/users/3479405/post115635604/ 27.01.2010 р. Загол. з экрану..

41. Вафин Б.Д. Конкорданс как полноправный продукт лексикографической деятельности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kls.ksu.ru/boduen/bodart_3.php?id=3&num=4000000. 27.01.2010 р. Загол. з экрану.

42. Герд А.С. Автоматизация в лексикографии и словари-конкордансы [Текст] / А.С. Герд // Филологические науки. - 1981. - №1. - С.72-78.

43. Демченко А.И. О необходимости конкордансов нового типа [Текст] / А.И. Демченко, В.В. Мартынов, Н.М. Счастная // Известия АН СССР. Серия «Литература и язык». - 1985. - Т.44. - №5. - С.438-444.

44. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику [Текст] / А.Н. Баранов. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 321с. - Библиогр.: с. 320.

45. Марчук Ю.Н. Основы компьютерной лингвистики [Текст] /

46. Ю.Н. Марчук. - М.: Изд-во МПУ «Народный учитель», 2000. - 226 с. -

47. Библиогр.: с. 225.

48. Егорова Л.Г. К вопросу о PR-коммуникациях [Текст] / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. -- Симферополь : ТНУ, 2004. - № 49. -- С. 50--56.

49. Егорова Л.Г. Текст в пространстве массовых коммуникаций (PR-текст и рекламный текст) [Текст] / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. -- Симферополь : ТНУ, 2004. - № 54. -- С. 281--285.

50. Егорова Л.Г. К лексикографическому определению понятийного аппарата PR-дискурса [Текст] / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. -- Симферополь : ТНУ, 2005. - № 69. -- С. 7--12.

51. Егорова Л.Г. Невербальная информация PR-текста [Текст] / Л. Г. Егорова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». -- Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет, 2005. -- Том 1. Вип. 11. -- С. 122--128.

52. Языкознание. Большой энциклопедический словарь [Текст] / Состав.: В.Н. Ярцева. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - 497с. - Библиогр.: с. 496.

53. Математика. Большой энциклопедический словарь [Текст] / Состав. Ю.В. Прохоров. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - 512с. - Библиогр.: с. 511.

54. Алексеев П.М. Частотные словари [Текст] / П.М. Алексеев. - СПб.: Издательство С.-Петерб. ун-та, 2001. - 195 с. - Библиогр.: с. 194.

55. Шингарева Е.А. Семиотические основы лингвистической информатики [Текст] / Е.А. Шингарева. - М.: Просвещение, 1987. - 184с. - Библиогр.: с. 183.

56. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика [Текст] / И.М. Кобозева. - М.: Эдиториал УРСС, 2000. - 374с. - Библиогр.: с. 373.

57. Примак Т.О. Паблік рилейшнз у бізнесі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.if.ua/book/127/8369.html. 27.01.2010 р. Загол. з экрану.

58. Алешина И.И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров [Текст] / И.И. Алешина. - М.: Тандем, 1997. - 225с. - Библиогр.: с. 224.

59. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз [Текст] / Д. Доти. - Пер. с англ. - М.: Филин, 1996. -285с. - Библиогр.: с. 284.

Додаток А

Використання методів квантитативної лінгвістики у PR

Рисунок Б.1- Мовні засоби



Додаток В

Поширення, через PR та ЗМІ міжнародної інформації

Таблиця В.1- Співпраця

співпраця:
- участь у написанні статей, репортажів, інформаційних матеріалів; - організація роботи прес-клубів; - участь у створенні телепроектів; - підготовка й організація виступів, інтерв'ю керівництва; - релізи (повідомлення для ЗМІ); - організація і проведення прес-конференцій.

Таблиця В.2 - Функції

Функції:
інформативна;
соціального направлення;
формування суспільної думки;
соціальна ідентифікація (віднесення себе до групи);
контактування;
виховна.

Размещено на Allbest.ru