Главная
База знаний "Allbest"
Маркетинг, реклама и торговля
Особливості формування зв’язків з громадськістю у закладах соціальної сфери
Особливості формування зв’язків з громадськістю у закладах соціальної сфери
Історія розвитку та сучасний стан паблік рилейшнз. Функції та способи реалізації завдань паблік рилейшнз у соціальній сфері. Зв'язки з громадськістю як сфера професійної діяльності (на досвіді роботи Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості).
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.12.2012 |
| Размер файла | 420,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Білоцерківський інститут економіки та управління
Кафедра "Соціальна робота"
Дипломна робота
На тему:
"Особливості формування зв'язків з громадськістю у закладах соціальної сфери"
зі спеціальності: 7.040200 "Соціальна робота"
Студент-виконавець: Ганенко Олена Василівна
V курс, ССР - 51
Науковий керівник: кандидат історичних наук
Литвин Аеліта Василівна
Консультант з охорони праці: доцент, кандидат біологічних наук
Коваленко Леонід Іванович
Біла Церква 2007
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Звязки з громадськістю (паблік рилейшнз) як сфера професійної діяльності
- 1.1 Визначення паблік рилейшнз у науковій літературі
- 1.2 Передумови утворення паблік рилейшнз
- 1.3 Історія розвитку та сучасний стан паблік рилейшнз
- Висновки до розділу 1. Звязки з громадськістю (паблік рилейшнз) як сфера професійної діяльності
- Розділ 2. Функції та способи реалізації завдань паблік рилейшнз у соціальній сфері
- 2.1 Функції паблік рилейшнз по досягненні ефективності роботи організації
- 2.2 Засоби масової інформації (ЗМІ) - важливий інструмент ПР
- 2.3 Використання реклами і виставок у цілях паблік рилейшнз
- 2.4 Паблік рилейшнз у формуванні іміджу організації соціальної сфери
- Висновки до розділу 2. Функції та способи реалізації завдань паблік рилейшнз у соціальній сфері
- Розділ 3. Паблік рилейшнз як сфера практичної роботи (на досвіді роботи білоцерківського міськрайонного центру зайнятості)
- Розділ 4. Організація охорони праці в закладах соціальної сфери
- Висновки
- Використана література
Вступ
Актуальність теми дослідження. У сучасному світі особливу роль відіграє громадська думка, яка формується в тому числі і тим, як представлена та чи інша структура в засобах масової інформації (ЗМІ). Проблема ж усіх закладів соціальної сфери в Україні полягає у недостатній поінформованості громадськості про їхню діяльність, про ті послуги які вони надають, а це веде до неповного розуміння важливості функціонування інституту соціальної роботи. Тому важливо враховувати, що паблік рилейшнз слугує тим засобом впливу на громадськість, який необхідно використовувати для встановлення контакту зі "своєю" аудиторією закладами соціальної сфери.
Поняття "паблік рилейшнз" (в подальшому нами вживається скорочення ПР), ще недавно маловідоме і незвичне для колишньої радянської політичної культури і ментальності, в останні роки впевнено увірвалося в наше життя. Написано вже десятки книг на цю тематику, друкуються статті і матеріали на сторінках журналів і газет, створюються курси, проводяться окремі семінари і конференції, влаштовуються гучні презентації. В Україні, Росії, інших країнах СНД засновані національні асоціації ПР. Дане поняття ввійшло у моду, стало справжньою візитною карткою нових часів. Увесь цивілізований світ давно перетворив ПР у ефективно працюючу науку і мистецтво досягнення взаєморозуміння і згоди серед різноманітних суб'єктів життя громадського суспільства.
Проблемі вивчення ПР присвяченні праці таких вітчизняних науковців як Почепцова Г.Г., Королько В. Г, Слісаренко І.П. та інших.
Мета дослідження: розкрити поняття зв'язків з громадськістю (ПР) в закладах соціальної сфери як важливої теоретичної та практичної проблеми, проаналізувати технології зв'язків з громадськістю та дослідити їх використання в закладах соціальної сфери.
Завдання дослідження:
· розкрити поняття зв'язків з громадськістю (ПР);
· визначити передумови виникнення ПР;
· проаналізувати історію розвитку та сучасний стан ПР;
· виокремити функції ПР, що сприяють досягненню ефективності роботи організації соціальної сфери;
· встановити зв'язок ПР із засобами масової інформації;
· розкрити важливість використання реклами і виставок у цілях ПР;
· окреслити роль ПР у формуванні іміджу організації соціальної сфери;
· дослідити ПР як сферу практичної роботи.
Об'єкт дослідження: зв'язки з громадськістю у закладах соціальної сфери.
Предмет дослідження: використання технологій ПР на досвіді роботи Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (БМРЦЗ).
Методи, які використовувалися при написанні дипломної роботи:
· вивчення літературних та інших джерел;
· спостереження;
· вивчення та аналіз досвіду роботи БМРЦЗ;
· бесіди з працівниками БМРЦЗ.
Наукова новизна даної дипломної роботи полягає у розкриті можливостей застосування зв'язків з громадськістю у соціальній сфері з урахуванням світового досвіду.
соціальна сфера громадськість зв'язок
Розділ 1. Зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) як сфера професійної діяльності
1.1 Визначення паблік рилейшнз у науковій літературі
Фахівці стверджують, що існує близько 500 визначень ПР. Це пов'язано з тим, що ПР обслуговує багато різних галузей виробництва і людської діяльності, зокрема він задіяний у політиці, бізнесі, міжнародних організаціях, уряді, менеджменті, маркетингу, вищій школі тощо [37, с.11].
Часто ПР неправильно тлумачать, а отже і розуміють, наприклад, ототожнюючи із заходами з реалізації продукції чи проведенням "днів відкритих дверей". Кожна організація (установа, державний орган, фірма і т.д.) має свої групи людей (споживачів, клієнтів, партнерів та ін.), яким потрібна інформація про її діяльність. Для налагодження контакту з громадськістю, впливу на її думку використовують те, що відоме у світі як "паблік рилейшнз". ПР перекладають по-різному, наприклад, "громадські зв'язки", "розповідь для публіки", "суспільні відносини", "вивчення і формування громадської думки" тощо. В українській практиці вже майже закріпився дослівний відповідник паблік рилейшнз - зв'язок з громадськістю. Хоча більшість фахівців, зокрема Г. Почепцов, І. Слісаренко, протестує проти перекладу паблік рилейшнз з тієї причини, що "український відповідник "зв'язки з громадськістю" вкрай обмежений, бо не відображає глобальних завдань цієї діяльності, а вказує лише на спілкування з навколишнім світом" [48, с.3].
Фахівці також по-різному трактують ПР. Наприклад, Американське товариство спеціалістів галузі ПР вважає, що паблік рилейшнз - "це функція управління, яка передбачає вивчення й аналіз настроїв громадськості, гармонізацію політики організації або особи із суспільними інтересами, сприяє реалізації програми дій, спрямованих на досягнення громадського розуміння та схвалення" [48, с.3].
С. Блек так тлумачить суть ПР: "Паблік рилейшнз - це мистецтво і наука досягнення гармонії завдяки взаєморозумінню, яке ґрунтується на правді і цілковитій поінформованості" [5, с.17].С. Блек наводить перелік особливостей ПР.
ПР включає в себе:
1. Все, що може ймовірно покращити взаєморозуміння між організацією і тими, з ким вона вступає в контакт в середині неї і поза її межами.
2. Рекомендації по створенню "суспільного обличчя" організації.
3. Заходи, спрямовані на виявлення та знешкодження чуток та інших джерел нерозуміння.
4. Заходи, спрямовані на розширення сфери впливу організації засобами відповідної пропаганди, реклами, виставок, відео - і кіно показів.
5. Будь-які дії, спрямовані на покращення контактів між людьми чи організаціями [59, с.169].
За поясненням одного із відомих українських вчених у цій галузі, Г. Почепцова, ПР - "це породження позитивної інформації, адже в сфері її діяльності знаходяться, крім загального інформування громадськості (а також власних працівників), і лобіювання, і розміщення в пресі непрямої реклами, і керування кризовими явищами" [43, с.105].
В. Королько вважає, що ПР - "це спеціальна система управління інформацією (у тому числі соціальною), якщо під управлінням розуміти процес виробництва інформації зацікавленою в ній стороною, поширення готової інформаційної продукції через засоби комунікації для спрямованого формування бажаної громадської думки" [25, с. 19].
Усі визначення акцентують різні характеристики, але всіх їх об'єднує одне - це взаємовідносини між організацією і громадськістю. Тому ПР ми перекладаємо іноді як "зв'язки з громадськістю", іноді як "комунікації з громадськістю". Більш точними є визначення, які говорять про те, що ПР працюють з клієнтами з метою створення комунікативних стратегій і повідомлень для передачі їх цільовій аудиторії, щоб переконати її зробити дещо сприятливе для клієнтів [41, с.18].
Отже, ПР - це одна із функцій управління, що сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, прихильності і співробітництва між організацією і громадськістю. Вони включають в себе вирішення різноманітних проблем: забезпечують керівництво організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні зворотних заходів; забезпечують діяльність керівництва в інтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних перемін шляхом завчасного передбачення тенденцій; використовують дослідження і відкрите спілкування як основні засоби діяльності.
Можна зробити висновок, що ПР являє собою мистецтво переконувати людей і впливати на їхню думку, підтримувати готовність до необхідних змін, запобігати кризовим станам та переборювати їх.
Діяльність ПР повинна бути безперервною, такою, що планується і орієнтується не тільки на нинішніх партнерів, а й на майбутніх. І в цій спрямованості на перспективу - найважливіша особливість ПР. Вона передбачає проведення різноманітних досліджень, ініціювання повідомлень у пресі, організацію прес-конференцій, виставок, семінарів, лекцій і інших заходів [59, с.170].
1.2 Передумови утворення паблік рилейшнз
Виникнення ПР як професійної діяльності було обумовлене законами, традиціями і потребами суспільства, нарешті, його підготовленістю до сприйняття ПР.
Як засіб дії на громадську думку, хай і не сформульовану в якомусь терміні, ця діяльність існує з давніх часів. Ще античні Греція і Рим із Стародавньою Руссю залишили докази спроб цілеспрямованого впливу на громадськість [31, с.13].
Пам'ятники, різноманітні форми монументального мистецтва стародавнього світу є свідоцтвами перших спроб впливати на людей. Піраміди, статуї, храми, гробниці, живопис і стародавні пам'ятники писемності - все це приклади увічнення і обожнювання правителів, сила яких покоїлася на релігійних переконаннях. Стародавні мистецтво і література теж прославляли героїчні діяння полководців і вождів, підносячи їх публіці як богів або подібних богам. Промови вождів або тих, хто прагнув до них належати, не випадково були сповнені високого красномовства, адже готувалися вони із застосуванням риторики (ораторського мистецтва) як одного з основних засобів переконання.
Видатний мислитель античності Арістотель (384-322 рр. до н. е.) вважав, що переконати аудиторію можна тільки тоді, коли доб'єшся її прихильності або ж симпатії до себе. У відомому трактаті "Риторика" - першій науковій розробці проблем ораторського мистецтва - він вводить поняття етоса, під яким малося на увазі відношення публіки до оратора як найважливіша передумова успіху його промови.
Інший видатний представник античності, державний і політичний діяч Стародавнього Риму, блискучий оратор Цицерон (106-43 рр. до н. е.) в своїх працях по риториці особливе значення приділяв вивченню психології, інтересів, смаків публіки. На його думку, задача оратора-естетично тішити публіку, впливати на волю і поведінку людей, уміти спонукати їх до активної діяльності.
Вже в Стародавній Греції мислителі стали багато писати про увагу до бажань публіки, що свідчить про те значення, яке вони надавали громадській думці, хоча сам цей термін і не вживався. Ряд ідей і висновків, що істотно нагадують сучасне тлумачення громадської думки, можна зустріти в політичній лексиці Стародавнього Риму.
Розгляд ранніх форм і методів ремесла зв'язків з громадськістю, впливу на людей, їх переконання допоможе нам глибше зрозуміти сучасний стан паблік рилейшнз, шлях, пройдений ними в своєму розвитку. Історичний аналіз свідчить, що паблік рилейшнз увібрали в себе різноманітні види техніки і різні технології впливу, переконання, що довели свою ефективність впродовж багатьох століть. Крім риторики, можна посилатися на використання символіки, різного роду гасел. Варто нагадати і про два інші відібрані і перевірені історією способи впливу, а саме, скульптуру і монети, які широко і ефективно використовувалися і продовжують використовуватися в політичних цілях починаючи приблизно з IV-III сторіччя до н. е.
Історія людства доводить, що інструментарій впливу на громадськість широко застосовувався при підготовці до воєн, лобіюванні політичних кругів, організації підтримки політичних партій, розповсюдженні релігійних вірувань, просуванні товарів на ринок, зборі засобів, популяризації подій і людей. І дійсно, багато що з того, чим користується сучасне суспільство у сфері паблік рилейшнз, не нове. Піармени нині відточують свою майстерність, звертаючись до історичного досвіду, накопиченого попередниками.
У Стародавній Греції над усе цінувалося уміння спілкуватися, вести суперечки, переконувати співрозмовника. Кращі оратори, як правило, були найвірогіднішими кандидатами в лідери. Для досягнення ще більшого визнання політичні діячі Греції нерідко зверталися до софістів (фахівців з навчання мудрості і красномовства) з проханням допомогти їм в словесних баталіях. Софісти часто і самі збиралися перед публікою в амфітеатрах в певні дні і прославляли, звеличували переваги тих або інших кандидатів, що претендували на високі політичні пости. Ймовірно, вже з часів софістів практика впливу, переконання була пов'язана з умінням вести дебати і дотримувати правила етики. Більш того, це були вже перші спроби того, що ми нині називаємо лобіюванням - прагнення вплинути на законодавців за допомогою ефективного використання методів і прийомів комунікації, переконання логікою думок.
Мистецтво публічного діалогу в його словесній формі пов'язують з ім'ям старогрецького філософа і вихователя Сократа. Саме він і його учні розробили комплекс основ діалогічної форми обговорення певного предмету і пошуку істини, заклавши фундамент функціональної ефективності демократичного діалогу. Серед таких основ: визнання унікальності кожного з партнерів і їх принципової рівності один перед одним; можливі розбіжності і оригінальність точок зору; орієнтація кожної із сторін на розуміння і активну інтерпретацію своєї думки іншою стороною; взаємозбагачення позицій учасників діалогу. Заслуговують уваги і уявлення стародавніх мислителів про соціальне управління як своєрідний рівноправний діалог. Наприклад, Арістотель і Платон вважали, що засоби управління людьми повинні бути не тільки доречними, але і широко відомими як тим, хто управляє, так і тим, ким управляють. Ці принципи в тому або іншому ступені застосовуються в сучасній практиці паблік рилейшнз.
Видатними майстрами техніки впливу на маси були римляни, зокрема Юлій Цезарь. Кожного разу перед військовими битвами він добивався народної підтримки за допомогою розповсюдження спеціально підібраних промов і проведення театралізованих вистав. Не випадково під час першої світової війни відомий Комітет суспільної інформації США (Комітет Кріля) звернувся до досвіду Юлія Цезаря, щоб збудити патріотизм американців і добитися підтримки політики президента США Вільсона. Можна сказати, що способи ведення психологічної війни, які особливо широко стали використовуватися в XX столітті, були розроблені ще за часів Стародавнього Риму.
Елементи психологічної війни зустрічаємо і в інші історичні часи. В 1095 році папа Урбан II, докладаючи величезних зусиль до підготовки війни проти мусульманського халіфату, розіслав послання по своїй інформаційній мережі - через кардиналів, архієпископів, єпископів і священиків, - в якому участь в цій священній війні проголошувалася служінням божим, заслуговуючим відпущення всіх гріхів. Папа римський надавав християнам того часу єдиний в їх житті шанс відвідати священні місця. Він також обіцяв усім, хто візьме участь в хрестовому поході, не тільки відпущення гріхів, але і скарби "ворогів віри" з багатого Сходу. Він підкреслював: що ті, що живуть в горі і бідності, там будуть жити в радості і багатстві. Використаний тут прийом психологічної дії не міг залишитися непоміченим сучасними піарменами.
Набагато пізніше, в 1622 році, в боротьбі проти Реформації Ватикан під керівництвом папи Григорія XV створив спеціальну конгрегацію, покликану "допомогти утримати віру" і зберегти церкву, - "Конгрегацію пропаганди віри". Саме тоді увійшло до обігу поняття "пропаганда", що спочатку не носило негативного відтінку і що означало, прагнення церкви інформувати людей про переваги католицизму. Відзначимо, що і тепер ще Ватикан має в своєму розпорядженні могутній і розгалужений апарат по зв'язках з громадськістю. Керівник цього відомства має в церковній ієрархії Ватикану високий ранг архієпископа.
Своєрідний і унікальний досвід демократичних зв'язків з громадськістю мала і Україна. Вже за часів Київської Русі поширеними були народні віче. Перші відомості про вічові збори наших предків зустрічаються у візантійського історика Прокопа ще в IV сторіччі. Віче користувалися правом звертатися до князя, вирішувати господарські питання, оголошувати війну і встановлювати мир. Люди збиралися на дзвін вічового дзвону, щоб порадитися і ухвалити колективне рішення.
З виникненням українського козацтва в XV ст. важливим і унікальним інститутом зв'язків з громадськістю стала козацька рада. Вона була загальними зборами козаків, найвищим органом влади в Запорізькій Січі, де обговорювалися політичні, військові, господарські, судові, дипломатичні, адміністративні і інші питання. З часом такі ради стали скликатися по всій Україні, на них запрошувалися і брали активну участь в обговоренні життєво важливих проблем всі козаки певної місцевості. Ще одним найвищим органом влади в Запорізькій Січі з XVI по XVIII ст. була січова рада. Вона вирішувала найважливіші питання: участь козачого війська у війні, прийом послів, вибори кошової старшини, розподіл військ, угідь і т.д. Право брати участь у січовій раді мали всі козаки. Діяльність цих органів - яскраве свідоцтво не тільки розвитку демократії в козачій республіці, але і унікального вітчизняного досвіду встановлення зв'язків між козацькими органами влади і громадськістю України.
Ремесло, практика і тактика зв'язків з громадськістю на всьому протязі історії цивілізації значною мірою визначалися розвитком засобів комунікації і розповсюдження інформації, технічними можливостями суспільства Зрозуміло, що можливості ці не йдуть ні в яке порівняння з XX століттям, коли паблік рилейшнз все більш стали покладатися: на електронні засоби комунікації - телеграф, телефон, зв'язок факсиміле, телекси, супутниковий зв'язок, кіно, радіо і телебачення, а зараз ще і комп'ютерні мережі.
Безумовно, тактика і методика сучасних паблік рилейшнз увійшли до арсеналу піарменів не вчора. Ще до настання часів індустріального суспільства і розквіту промислової революції людство збагатила епоха Відродження, на авансцену історії вийшла Реформація, був відкритий Новий Світ. Ці події історичного значення розширили горизонти людства, дозволивши йому по-новому оцінити себе і навколишній світ.
Період доіндустріального суспільства також відмічений паростками епохи становлення засобів масової інформації: у 1438 році Іоганн Гутенберг заснував друкарню і розробив нову технологію друкарського процесу на основі друкарських форм з використанням окремих рухомих літер. Це відкриття зробило якнайглибший вплив на розвиток людської культури. Воно нарешті озброїло сферу зв'язків з громадськістю можливістю друкувати книги, масовими тиражами видавати газети, розповсюджувати будь-яку друковану продукцію. Подібні носії інформації, безумовно, існували і до цього, проте ніколи раніше вони не друкувалися так швидко, не розповсюджувалися так масштабно і не впливали в один і той же час і одним і тим же інформаційним змістом на таку величезну аудиторію [24, с.46-51].
Отже, важко сказати, до яких часів сходить зародження ремесла паблік рилейшнз. Напевно, ніхто не зможе пояснити, хто є його засновником, в якій країні воно вперше виникло. І це не дивно, адже паблік рилейшнз будуються на зусиллях не тільки переконувати людей, але і впливати на їх поведінку. Тому можна припустити, що спроби встановити зв'язки з громадськістю так само древні, як і сама цивілізація. Щоб жити в суспільстві, людям необхідно було підтримувати певний мінімум згоди, і ця згода, як правило, досягалася шляхом міжособової і групової комунікації. Але, як відомо, досягнення згоди вимагає не одних лише актів обміну інформацією, але і наявність такого важливого чинника, як уміння переконувати, впливати. Чинник переконання і сьогодні залишається рушійною силою паблік рилейшнз. Щоб, переконати інших, сучасні практики даної сфери нерідко користуються тактикою, до якої тисячоліттями вдавалися державні і політичні діячі.
1.3 Історія розвитку та сучасний стан паблік рилейшнз
Реально ПР виник внаслідок індустріальної революції, коли монополісти відчули недостатність методів управління тільки виробничою сферою. Наприклад, наявність клієнта, котрий може хотіти чи не хотіти одержати ту чи іншу послугу, чи страйки робітників, що порушують прийняту систему управління, з якою якось необхідно працювати. США першими пройшли цей шлях монополізації, тому тут у кінці 19 - на початку 20 століття і виникли перші варіанти реалізації ідей ПР.
Фрейзер Зейтель називає батьком сучасного ПР Айві Лі. Це журналіст, котрий взявся за практику пабліситі в 1903 р. Для Лі ключовим моментом прийняття й розуміння бізнесу була необхідність інформування публіки. Лі був упевнений, що в бізнесі єдиним шляхом для переконливої відповіді критикам був шлях чесності, точності й переконливості. Замість того, щоб потурати публіці, Лі вважав, що організація має боротися за те, щоб заслужити суспільну довіру і добре ставлення.
У 1914 р. Лі наймає Джон Рокфеллер, котрого йому вдається захопити ідеєю суспільної значущості бізнесу. Так, Лі змінює протікання страйку в одній з компаній після ряду інцидентів із загибеллю робітників. Рокфеллер сам відправляється в шахти, вислуховує скарги, навіть танцює з шахтарськими дружинами на одному із соціальних ритуалів. Ось як пише Ф. Зейтель про результати цього страйку: Рокфеллер не тільки став героєм для шахтарів, а й новою людиною для громадськості. Роки потому Джон Рокфеллер визнав, що дозвіл страйку в Колорадо за допомогою паблік рилейшнз був однією з найважливіших подій для сім'ї Рокфеллер.
У подальшому Лі пробував зробити з Рокфеллера не капіталістичного монстра, а людину, зрозумілу для всіх. Передбачаючи майбутні зусилля спеціалістів, Лі вже тоді показував Рокфеллера, що грає в гольф, відвідує церкву, святкує дні народження. Лі також працював з відомим авіатором Чарльзом Лінбергом, щоб переконати публіку не боятися польотів.
Лі користувався терміном пабліситі для відсилання до сучасного розуміння ПР, проте вже з 1919 р. став вживати слова паблік рилейшнз. Саме він першим заклав у підвалини цієї професії поняття відкритість, чесність. Він же першим використав систему роздачі релізів у широких масштабах.
Першим американським президентом, який активно використав методи ПР, був Теодор Рузвельт. Яскравий президент був майстром мистецтва і сили пабліситі, він використав це знання і вміння, щоб досягти своєї політичної мети. Оглядачі стверджували, що Рузвельт керував країною з перших сторінок газет.
Генрі Форд і Джон Рокфеллер використали позитиви ПР у своїй діяльності, тим самим непрямо сприяючи формуванню й просуванню цієї професії.
Едвард Бернейс стає лідером впливу в 20-ті роки. Він активно викладав основи ПР на університетських курсах. Бернейс вийшов із комітету Кріля, який під час Першої світової війни відповідав за пропаганду. Ряд людей, котрі пройшли там немовби школу "агресивних комунікацій", змогли застосувати набуті знання потім у мирному житті, ставши творцями всіляких ПР-фірм. Серед них був і Е. Бернейс.
Радянський Союз також володів великими силами в галузі пропаганди й ПР. Адже СРСР, особливо в 30-ті роки, незважаючи на хвилю терору, мав вельми привабливий імідж в очах багатьох людей, включаючи всесвітньо відомих письменників, акторів, режисерів. І смерть Сталіна, оплакуваного всім народом, поклала край ері активного використання методів ПР, яких, між іншим, ніхто в СРСР так ніколи не називав. Михайла Горбачова називають головним спеціалістом з ПР для Радянського Союзу, оскільки йому вдалося, користуючись всього двома словами: гласність і перебудова, переконати світ у відкритості суспільства за залізною завісою, примусити навіть такого великого комунікатора, як Рональд Рейган, забути свої слова про "імперію зла".
Марк Твен давним-давно писав: "Пропаганда здатна творити дива. Вона спонукала американців опиратися Мексиканській війні, потім спонукала їх погодитися з нею, що було, на їхню думку, думкою більшості (патріотизм більшості - звичайний патріотизм!), і, як нічого й не було, відправитися воювати. До громадянської війни вона примушувала Північ миритися з рабовласниками. В інтересах рабовласників вона примусила Массачусетс стати в опозицію до федерального прапора, бачачи в ньому прапор розкольників, Массачусетс відмовився підійняти його на будівлі свого Капітолію".
У Великобританії найбільшим ПР-проектом довоєнного часу була спроба наблизити до населення екзотичні фрукти, що робилося за допомогою фільмів, виставок і плакатів. Таким же проектом післявоєнного часу була агітація за входження у Спільний ринок.
У 1948 р. засновуються Інститут ПР у Лондоні і Асоціація ПР в Америці.
Варто зазначити, що в післявоєнній Британії відбувся той же феномен, що й в Америці після Першої світової війни: спеціалісти пропаганди перемістилися в нову професію.С. Блек відзначає, що в цьому виявилися дуже зацікавленими місцеві уряди, відразу ж включивши працівників з ПР до свого складу.
Американці відзначають період буму для ПР в 1945 - 1965 рр. Серед факторів такого бурхливого розвитку вони називають такі:
Постійне зростання кількості програм у промисловості, в соціальних та урядових агентствах тощо.
Стабілізація числа незалежних консультаційних фірм у таких комунікативних центрах, як Нью-Йорк, Вашингтон, Чикаго, Лос-Анджелес.
Стрімке зростання кількості книг, статей та журналів з ПР.
Організація нових асоціацій для професіоналів.
Зростання числа курсів у коледжах.
Виникнення міжнародних норм, що привело до появи в 1955 р. міжнародної ПР-асоціації.
Спочатку до міжнародної асоціації входили представники тільки з п'яти країн (Великобританія, Франція, Голландія, Норвегія і США). Сьогодні асоціація об'єднує вже сімдесят країн. Нові національні асоціації сформовано в Угорщині, Болгарії, Росії, Білорусії й Україні.
Наша перебудова також будувалася багато в чому як кампанія з ПР. "Демократів привели до влади засоби масової інформації, привели за рахунок створення нових культурних кодів і руйнування старих. Це була добре і швидко проведена операція; в них були гарні "модельники". Власністю демократів були слова".
Отже, процеси в період перебудови й після перебудови можуть описуватися суто в термінах ПР, а отже, вони можуть і реалізовуватися як ПР-проекти, і входити відповідно в історію ПР.
Серед сучасників, які успішно працювали в галузі ПР, можна назвати таких. З Маргарет Тетчер працювали сер Бернард Інгхем і Брендан Брюс. Серед поставлених завдань була повага до особистості прем'єр-міністра, чітке виділення своєї аудиторії, в ряді випадків "олюднення" образу "залізної леді". І це вдалося - М. Тетчер залишилася в історії зі своїм унікальним іміджем жінки-політика. Брендан Брюс згадує деякі варіанти аналогічних рішень у період кампанії 1978 року, пов'язані з іменем директора з пабліситі Консервативної партії сера Гордона Ріса. Ріс вирішив, що кампанія має бути вибудована в часі довкола потреб телевізійних новин. Своїми основними виборцями вони визнали представників освіченого робітничого класу, які дивляться переважно вечірні новини. Тому всі події з Тетчер стали підлаштовуватися під можливість потрапити саме в ці новини. Ріс придумав серію щоденних подій для висвітлення певних аспектів особистості М. Тетчер. Не відігравало ролі, що саме вона говорить, а йшли дуже вигідні візуальні символізації. Тетчер весь час з'являлася в різних місцях: в одному - вона за допомогою найсучаснішої електронної апаратури перевіряла, як б'ється її серце, в другому - допомагала шити жіночі сукні, в третьому - пестила щойно народжене телятко. Загальний висновок Брендана Брюса такий: "Якщо партійні професіонали самі не будуть придумувати подій, які ілюструють їхню політику, вони можуть втратити висвітлення в мас-медіа".
Рональда Рейгана привів до перемоги такий дослідник громадської думки, як доктор Річард Верслін.Р. Версліна, за результатами виборів, було названо Людиною року в галузі реклами за 1980 р. Однією із особливостей стратегії тієї кампанії, як згадував сам Верслін, було таке: "Ми витратили від 6 до 7 млн із 15 млн доларів на рекламу за останніх 10-15 днів".
Перемога Р. Рейгана базується на точному знанні громадської думки.Р. Верслін так говорить про опитування в одному зі своїх інтерв'ю, порівнюючи їх з ліхтарем на човні: "Опитування показують нам хвилинний погляд, однак не на повну картину того, що може очікувати нас у політичній кампанії. Вони допомагають нам не наштовхнутися на скелі". Опитування допомагають визначити ті проблеми, які більше хвилюють людей. При цьому йдеться не про те, щоб змінити свою позицію, а про те, щоб говорити на теми, які важливі сьогодні. Він говорив: "Ми використовуємо опитування, щоб визначити, до яких підгруп виборців найбільш успішно може звертатися кандидат. Опитування допомагають нам вирішити, куди має рухатися кандидат, які проблеми йому слід обговорювати і перед якими групами". Було виявлено, що багато людей голосують не за проблеми, а просто за людину, лідера, здатного співчувати іншим, який має близьке всім розуміння сім'ї, сусідів, місця роботи, миру й свободи, людину, яка зможе знаходити в країні найбільш кваліфікованих людей, щоб служити на її благо.
Що стосується ведення негативної кампанії, Р. Верслін висловлюється дуже чітко: "Важко вести негативну кампанію проти кого б то не було, хто розглядається як чесний, щирий і перебуває поза політикою". Рейгана вдалося позиціонувати як президента, тому коли Картер почав свою атаку на нього, він втратив довіру виборців.
Ще однією не менш значущою персоною в галузі ПР для Вашингтона є Девід Герген. Він - представник важливої складової нової політичної культури, професіонал, який займається створенням публічних іміджів обраних офіційних осіб. "Кар'єра Девіда Гергена, - пише Майкл Келлі в "Тhe New York Time Magazine" є тріумфом іміджу". Він працював з Ніксоном, Рейганом, Картером і знову був призначений Клінтоном. Саме за Ніксона виникла основна ідея комунікації іміджу: він не стільки має відповідати реальності, оскільки в дійсності виборці не спілкувалися з лідером особисто, скільки його телевізійній картинці. Ніксон зрозумів, що якщо ви не оволодієте телебаченням, ваше президентство буде розбито. І Білий Дім часів Ніксона розвинув цілу серію ідей, як говорити з пресою і спілкуватися через пресу. Це був немовби набір правил вуличного руху про те, як діяти Білому Дому". Герген став працювати в офісі для написання промов, в якому в пік кампанії 1972 р. працювало 50 чоловік. Саме цей відділ збирав всілякі випадки, що траплялися з Ніксоном, індексуючи їх за тією характеристикою, яка там рекламувалася: сміливість, доброта, сила тощо. "Ніксон навчив мене мистецтва повторення, - згадував Герген. - Він любив говорити мені: "В той момент, коли ви напишете рядок, який писали так часто, що ви захочете його викинути, це й буде перший раз, коли американський народ зможе його почути".
Тип роботи Білого Дому в цьому плані передає висловлювання Майкла Дівера, який відповідав за імідж Рональда Рейгана: "Ми намагалися планувати й управляти година за годиною тим, що Рейган збирався робити, щоб тримати тему у фокусі. Ми працювали з президентським графіком день за днем і година за годиною, визначаючи, якими б ми хотіли мати новини в кінці кожного дня і в кінці кожного тижня. І це спрацьовувало в 90% випадків".
Внаслідок цього американці прийшли до думки, що Вашингтон стає центром національної культури, де стираються відмінності між реальністю і фантазією [41, с.353-365].
Відзначаючи в 1994 р. двадцятип'ятиріччя Американської асоціації політичних консультантів, її сьогоднішній і колишні президенти підкреслюють ті зміни, які відбулись у цій професії:
· зміни в технології;
· зменшення числа добровольців;
· новий тип кандидата;
· атакуюча реклама;
· телебачення як новий канал спілкування з виборцями поза фільтром редакторів та журналістів.
Отже, розвиток ринкових відносин, становлення демократичних інститутів, здійснення важливих політичних заходів і інші прояви сучасного суспільства створюють немало актуальних проблем. Для їх успішного вирішення, крім власне управлінських зусиль, необхідним є цілеспрямоване формування громадської думки.
У наш час примус і диктат в діяльності держави все більше поступаються врахуванню інтересів та координації зусиль різних груп населення і організацій у вирішенні тих чи інших питань. Усе це покликало до життя цілий ряд наук, істотне місце серед яких посідає паблік рилейшнз, наука про управління громадською думкою [59, с.163].
Висновки до розділу 1. Звязки з громадськістю (паблік рилейшнз) як сфера професійної діяльності
1. Паблік рилейшнз - це одна із функцій управління, що сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, прихильності і співробітництва між організацією і громадськістю. Вони включають в себе вирішення різноманітних проблем: забезпечують керівництво організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні зворотних заходів; забезпечують діяльність керівництва в інтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних перемін шляхом завчасного передбачення тенденцій; використовують дослідження і відкрите спілкування як основні засоби діяльності.
2. Спроби встановити зв'язки з громадськістю так само древні, як і сама цивілізація. Щоб жити в суспільстві, людям необхідно було підтримувати певний мінімум згоди, і ця згода, як правило, досягалася шляхом міжособової і групової комунікації. Але, як відомо, досягнення згоди вимагає не одних лише актів обміну інформацією, але і наявність такого важливого чинника, як уміння переконувати, впливати. Чинник переконання і сьогодні залишається рушійною силою паблік рилейшнз. Щоб, переконати інших, сучасні практики даної сфери нерідко користуються тактикою, до якої тисячоліттями вдавалися державні і політичні діячі.
3. Розвиток ринкових відносин, становлення демократичних інститутів, здійснення важливих політичних заходів і інші прояви сучасного суспільства створюють чимало актуальних проблем. Для їх успішного вирішення необхідним є цілеспрямоване формування громадської думки.
Розділ 2. Функції та способи реалізації завдань паблік рилейшнз у соціальній сфері
2.1 Функції паблік рилейшнз по досягненні ефективності роботи організації
Прийнято вважати, що в цілому паблік рилейшнз виконують три основні функції:
Контроль думки і поведінки громадськості з метою задоволення потреб і інтересів перш за все організації, від імені якої проводяться ПР-акції. Ця функція часто критикується, оскільки в даному випадку організація розглядає громадськість як свою жертву. Подібна ситуація багато в чому нагадує маніпулювання свідомістю і поведінкою людей в певному напрямі.
Реагування на громадськість, тобто організація враховує події, проблеми або поведінку інших і відповідним чином реагує на них. Інакше кажучи, в цьому випадку організація прагне прислужувати громадськості, розглядаючи тих, від кого залежить її доля, як своїх господарів.
Досягнення взаємовигідних відносин між всіма пов'язаними з організацією групами громадськості шляхом сприяння плідній взаємодії з ними (зокрема із співробітниками, клієнтами, постачальниками, виробничим персоналом і т.д.). Саме ця функція є фундаментом моделі компромісу і вважається найкориснішою і пліднішою, оскільки цільові групи громадськості тут розглядаються як партнери організації, з якими вона вступає у взаємодію.
Названі функції паблік рилейшнз в якійсь мірі відображають історичні етапи становлення і розвитку цього інституту.
Американський дослідник Джеймс Грунінг у 1984 р., розглядаючи практику паблік рилейшнз як управління інформаційними потоками і комунікаціями між організацією і громадськістю, виділив чотири історичні моделі послідовного розвитку і розширення функцій ПР:
Прес-посередницька модель, або "пабліситі". Ця модель відома дуже давно. Аналогом її є перший етап становлення паблік рилейшнз як професійної системи в США, що охоплює період XIX сторіччя, коли головною метою тих хто займалися такою роботою була пропаганда тієї або іншої організації, виробленої нею продукції і надання послуг всіма можливими способами [24, с.39]. Адресата (громадськість) у чомусь переконують, при цьому необов'язково повідомляти всю правду [41, с.17]. Типовим прикладом використовування такої моделі нині можна вважати рекламування комерційної організації, банку, стимулювання розпродажу товарів тощо. Подібна активність, як правило, обмежується односторонньою комунікацією і спрямована на надання допомоги організації в контролі тих груп громадськості (в даному випадку споживачів, клієнтів), від яких залежить її робота. Зрозуміло, що в таких умовах організація далеко не завжди повідомляє про себе всю правду.
Модель інформування громадськості. Такий підхід отримав розвиток на другому етапі становлення професійних зв'язків із громадськістю в США (1900-1939 рр.), коли спеціалізовані служби паблік рилейшнз прагнули надавати населенню якомога правдивішу і точнішу інформацію. Він і сьогодні використовується державними установами, суспільно-політичними організаціями, асоціаціями і некомерційними структурами. В даному випадку піармени виконують функції "власних кореспондентів". Вони прагнуть враховувати інтереси і організації, і всієї громадськості, тобто бути представниками загальних інтересів [24, с.39].
Двостороння асиметрична модель виникає в 20-ті рр. ХХ ст. Зворотний зв'язок, що з'явився тут, ще не означає рівності двох сторін комунікації. Одна з них, та, що має більше влади над комунікацією, у будь-якому випадку домінує над іншою, тому ця модель називається асиметричною [41, с.18]. Такий підхід покликаний перш за все захищати інтереси установи або організації. Тут зв'язки з громадськістю використовуються для того, щоб примусити публіку погодитися з точкою зору організації або закладу. Зворотний зв'язок використовується в основному в маніпуляційних цілях, тобто для того, щоб з'ясувати відношення громадськості до організації і відшукати шляхи зміцнення цього відношення на користь організації. В умовах високорозвинутого і висококонкурентного ринку цю модель використовують, як правило, комерційні фірми.
4. Двостороння симетрична модель. При такому підході установа або організація прагне встановити ділові відносини зі "своєю" громадськістю, прийнятні для обох сторін. В даному випадку мета ПР полягає в досягненні взаєморозуміння між керівництвом організації і громадськістю, що впливає на дану організацію. Тут вже не можна організацію розглядати як джерело, а громадськість - як споживача інформації. Навпаки, обидві сторони сприймаються як групи, що досягли взаємозгоди [24, с.39-40].
На сучасному етапі розвитку ПР найпоширеніцшою та найоптимальнішою є остання, двостороння симетрична модель, яка робить можливим взаємний гармонійний контакт організації соціальної сфери та громадськості. Ця модель зумовлює розвиток діяльності ПР у двох головних напрямах:
1) дослідження комунікативного простору організації;
2) вплив на громадськість (внутрішню і зовнішню) для гармонізації відносин між нею та організацією.
Хоча ПР-служби застосовують різні моделі комунікації, їх вибір моделі залежить від завдань, які вони мають досягти [17, с.102].
І. Яковлєв на основі визначення комплексу функцій ПР-спеціалістів Асоціацією ПР США системазував їх у три класи.
Перший клас учений виділяє на основі двох груп завдань, які полягають у зборі й аналізі інформації та її поширенні:
перша група завдань - збирання та аналіз інформації - полягає у:
· дослідженні громадської думки, аналізі статистичних даних, узагальненні результатів соціологічних, психологічних, економічних та інших досліджень;
· вивченні юридичних, економічних, політичних та інших документів;
· моніторингу публікацій у пресі з важливих для організації соціальної сфери питань;
· налагодженні контактів з журналістами, представниками органів управління, інвесторами, соціальними групами, громадськими рухами;
· підготовці аналітичних записів і рекомендацій керівництву організації;
друга група - поширення інформації на виході із системи - реалізується у:
· підготовці інформаційних матеріалів (брошур, статей, прес-релізів) для преси, органів управління, інвесторів тощо;
· інформування громадськості про мету і проблеми організації соціальної сфери на прес-конференціях, у ЗМІ;
· вдосконаленні відносин із клієнтами;
Другий клас. Щодо управління діяльністю ПР-служби І. Яковлєв виділяє такі етапи роботи ПР-спеціаліста:
· дослідження, пов'язані із збиранням, аналізом та опрацюванням інформації;
· планування, спрямовані на визначення мети, завдань, розробку плану заходів закладу соціальної сфери;
· організація та реалізація запланованих заходів, що передчає участь спеціаліста;
· експертна, що полягає в оцінюванні ефективності виконаної роботи і виявленні нових проблем, які потрібно вирішувати.
Третій клас. Цей перелік функцій обумовлений сукупністю суспільних зв'язків організації соціальної сфери. ПР-спеціаліст є посередником між установою та суспільством, їхня співпраця визначена реалізацією економічних, політичних, культурних і соціальних функцій:
· ПР-спеціаліст є виразником потреб та інтересів різних соціальних прошарків і соціальних інститутів;
· ПР допомагає встановити доброзичливі відносини між організацією соціальної сфери та суспільством, забезпечуючи взаємну адаптацію на добро та благо суспільства;
· ПР забезпечує людей різноманітною інформацією;
· ПР допомагає керівництву краще формулювати цілі та досягати їх [60, с.8-9].
Отже, як соціальний інститут сучасний паблік рилейшнз пропонує організаціям і громадськості різні шляхи узгодження загальних інтересів для подолання тертя і запобігання безрозсудним діям. Досвідчені фахівці з паблік рилейшнз здатні стимулювати широке соціальне мислення, допомагаючи керівництву організацій усвідомити їх соціальну місію в суспільстві. Сучасний ПР покликаний озброювати керівників різноманітними і глибокими знаннями про сучасне суспільство, допомагаючи їм правильно формулювати цілі і бачити перспективи розвитку.
Паблік рилейшнз функціонує у всіх сферах життя суспільства, оскільки його принципи відображають найважливіші людські прагнення: бути всім зрозумілими, відкритими для широкої співпраці в атмосфері взаємної доброзичливості. У своїй практичній діяльності інститут паблік рилейшнз якраз і формалізує ці прагнення [24, с.40].
2.2 Засоби масової інформації (ЗМІ) - важливий інструмент ПР
Сьогодні одним з основних елементів успішної діяльності організацій соціальної сфери виступає розробка розгорненої програми зв'язків із засобами масової інформації. Дійсно, організації, що встановлюють двосторонні зв'язки з громадськістю, добиваються широкої популярності, мають сприятливий імідж, користуються довірою і пошаною населення, що забезпечує хороше відношення до них з її сторони [24, с.453].
ПР часто ототожнюють із журналістською діяльністю. Так було на початку функціонування ПР, так часто трапляється і зараз. Однак, варто зауважити, що між роботою журналіста і ПР-спеціаліста є суттєва різниця: завдання ПР-спеціаліста і журналіста нерідко протилежні. ПР-спеціаліст має так виконати своє завдання, щоб проблема, яка постала перед його фірмою чи клієнтом, була згладжена, тут йдеться не про те, що він не інформує громадськість через ЗМІ, а про те, що він намагається подати проблему так, щоб у ній було більше позитивного, ніж негативного, тобто застосовує певні професійні технології. Натомість журналіст мусить максимально точно висвітлити проблему, адже специфіка його роботи полягає у тому, щоб виконувати роль "сторожового пса".
Журналістика діє за принципом: спершу подія, а потім "слово". ПР створює подію, щоб привернути увагу громадськості до того чи іншого об'єкта за посередництвом журналістів. Інформація, яку готує ПР-спеціаліст, мусить відповідати трьом журналістським вимогам:
1) значення і важливість для всього суспільства;
2) завершеність події;
3) своєчасність (актуальність) - в іншому разі, вона не приверне увагу і не буде висвітлена. ПР створює інформаційний привід чи новину для роботи ЗМІ.
ПР спонукають до співпраці зі ЗМІ як зовнішні, так і внутрішні потреби. Зовнішня потреба полягає в інформаційному каналі (друкованому, аудіовізуальному, мультимедійному та ін.), який єднає зі світом. Зрозуміло, що саме ЗМІ є тим джерелом інформації, яке може привернути увагу громадськості до певного об'єкта, тому зі ЗМІ варто підтримувати добрі відносини. Також мас-медіа формує певний імідж того чи іншого об'єкта, і цей імідж може мати сильний вплив на громадськість, метою ПР у такому випадку є формування для закладу соціальної сфери правильного чи необхідного іміджу за допомогою ЗМІ. Внутрішня потреба співпраці журналістів та ПР-фахівців виникає під час написання чи підготовки певних текстів для оприлюднення громадськості [37, с.75-76].
Першим кроком організації соціальної сфери у розробці успішної програми зв'язків із засобами інформації полягає в призначенні керівника, відповідального за зв'язки з громадськістю. Ним повинна бути людина, що постійно шукає нові шляхи підвищення популярності організації, особливо завдяки контактам із ЗМІ, а також спостерігаючий за тим, щоб її авторитет ставав все більш і більш вагомим.
Другий крок вимагає того, щоб керівництво організації приділяло час, знаходило ресурси і прикладало максимум зусиль, необхідних для успішного розповсюдження інформації про неї.
Як тільки ці два кроки зроблені, наступає період постійного використовування інструментарію зв'язків з громадськістю і засобами інформації на користь конкретним потребам організації [24, с.453].
Американський політолог Лассуел виділив чотири основні функції ЗМІ:
· спостереження за світом - збирання та поширення інформації;
· редагування - відбір та коментування інформації;
· формування громадської думки;
· поширення культури.
У кризових ситуаціях ЗМІ можуть відігравати позитивну роль якщо з ними підтримувати хороші та тривалі стосунки.
Отже, ЗМІ - це певний соціальний інститут, що охоплює систему друкованих видань, радіо, теле-, відеопрограм та інших форм поширення масової інформації.
Основні функції ПР-служби у закладах соціальної сфери:
· підготовка матеріалів для преси, за якими потім пишуться повідомлення, статті, нариси, репортажі;
· відповіді на запити преси і надання комплексних інформаційних послуг;
· моніторинг ЗМІ.
Правила побудови відносин із ЗМІ:
· працівник прес-посередницьких служб повинен розуміти, що потрібно ЗМІ та що потрібно організації соціальної сфери;
· з журналістами потрібно налагодити довірливі стосунки;
· робота із ЗМІ повинна вестися не спонтанно, а планово;
· стосунки із ЗМІ мають бути систематичними;
· умови взаємодії із ЗМІ: швидкість, точність, пунктуальність;
· вступаючи в контакт із ЗМІ не варто думати, що працівник ПР зовсім безправний у стосунках з журналістами, повинен виконувати всі їхні вимоги.
Права піармена, що працює із ЗМІ:
· відмовитися від інтерв'ю взагалі, або в інтерв'ю певному репортеру;
· право вибрати місце та час проведення інтерв'ю;
· право знати тему інтерв'ю заздалегідь;
· право знати яким чином буде використане інтерв'ю (преса, радіо, телебачення);
· право записати будь-яке інтерв'ю під час його проведення;
· право перервати бесіду, якщо репортер висловлює не коректні ствердження;
· право ставити свої запитання щоб уточнити вже поставлене запитання, з'ясувати позицію, отримати більше інформації.
Як зазначають, обов'язки відповільного за зв'язок із ЗМІ полягають у тому, щоб сприяти ЗМІ, а якщо він створює перешкоди значить він не справляється зі своїми обов'язками.
Встановлення плідних ділових відносин з друкарськими і електронними засобами інформації життєво важливе для організацій соціальної сфери. Завоювання пошани і довіри з боку працівників цих важливих ланок спілкування з публікою здатне уберегти від багатьох неприємностей.
Нижче наведені базові рекомендації щодо роботи із засобами ЗМІ:
Використовуйте тільки правдиву інформацію. Ніколи не слід обманювати журналіста або громадськість. Ви не маєте надавати репортеру всю відому Вам інформацію, але все, що Ви говорите журналісту, має бути правдою.
Дивіться фактам в обличчя. Якщо Ваша організація зробила помилку, признайте це та поясніть, але не виправдовуйтесь. Згадайте, яких заходів було вжито для виправлення ситуації та як у майбутньому подібні помилки буде уникнуто.
Реагуйте без затримань. Після того, як статтю закінчено та направлено до друку, Ви не в змозі вставити до неї своє інформаційне повідомлення.
Якомога швидше познайомтеся з журналістом. Встановіть відносини задовго до того, як Ви маєте проблему або журналіст вже пише статтю. Дізнайтеся, які репортери пишуть про Вашу організацію та її програми. Надайте їм інформацію щодо Ваших програм та напрямків діяльності - інформаційні довідки та пам'ятки допоможуть Вам це зробити.
Пам'ятайте, що репортер не є ні Вашим другом, ні Вашим ворогом. Журналіст робить свою справу та є для Вас каналом, через який Ви спілкуєтесь з громадськістю.
Контролюйте те, що можете. Де це уявляється можливим, самі назначайте час та місце інтерв'ю та його тривалість. Також обговоріть із журналістом завчасно, яких тем або яких питань він бажає торкнутися в інтерв'ю. У такому разі Ви будете краще підготовленим, а репортер, у свою чергу, зможе написати кращу статтю. Збільшується також і вірогідність успішного донесення Вашого повідомлення.
Подобные документы
Дослідження завдань та функцій відділу "Паблік Релейшнз" - спеціалізованої, професійно організованої організації по управлінню станом громадської думки у сфері зайнятості, відносинами між суб'єктами ринку праці, здійснюваної шляхом обміну інформацією.
реферат [46,5 K], добавлен 13.02.2011Характеристика інструментів паблік рилейшнз, які використовуються для розробки програми PR-кампанії. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища рекламного агентства ТОВ "Медіа Пост Україна". Шляхи вдосконалення зв’язків з громадськістю підприємства.
курсовая работа [782,6 K], добавлен 25.05.2015Форми особистого чи неособистого комунікативного процесу в суспільстві. Стан розвитку світового ринку. Введення на підприємствах категорії працівників "ПР-менеджер". Основні складові ПР-діяльності у бізнесі. Подібність між рекламою та Паблік рилейшнз.
контрольная работа [587,4 K], добавлен 08.02.2012Роль політичної реклами у формуванні іміджу громадської організації. Поняття, структура, механізм та етапи формування іміджу. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю. Заходи підвищення іміджу профспілкової організації.
дипломная работа [82,4 K], добавлен 18.05.2011Паблік рилейшнз як важлива частина маркетингу. Мета та цілі паблік рилейшнз у маркетингу. Розгляд інструментів PR, та їх впливу на суспільну думку. Види текстових повідомлень, що використовуються у ЗМІ. Перелік розповсюджених PR-заходів у суспільстві.
контрольная работа [26,2 K], добавлен 22.03.2011Сутність, завдання і напрямки діяльності системи зв’язків з громадськістю. Завдання спеціалістів з паблік рілейшнз (ПР). Кампанія ПР та її елементарні операції. Принципи професійної ПР-діяльності. Особливості професійної діяльності у галузі ПР в Україні.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 17.05.2011Сутність, функції та принципи паблік рілейшнз. Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Вербальна і невербальна комунікації. Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструменти реалізації PR-програми. Емоції та їх роль у комунікативному конфлікті.
шпаргалка [2,3 M], добавлен 23.03.2015Аналіз законів та кодексів професійної діяльності у сфері зв’язків з громадськістю. Характеристика правових норм регулювання. Особливості нормативно-правової бази функціонування PR служб в Україні. Знайомство з рекламними роликами атрибутику ЄВРО-2012.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 06.02.2013Поняття, особливості використання та загальна характеристика засобів зв’язків з громадськістю у сфері маркетингу. PR-кампанія як форма здійснення відношень з громадськістю, її динамічні механізми, стратегії, елементи розвитку та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [113,3 K], добавлен 12.03.2014Сутність зв'язків з громадськістю, головний зміст та значення даного процесу на сучасному етапі, прийоми та методи його реалізації. Мета і завдання зв’язків з громадськістю в маркетингу, оцінка впливу на ефективність реалізації концепції маркетингу.
реферат [23,4 K], добавлен 25.12.2011
