Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Як видно із таблиці 3.1. підприємство може зіткнутися із такими ризиками:

1) Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші

2) Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її виробництва

3) Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину

4) Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов'язків

5) Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку

6) Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту.

Таблиця 3.1. Імовірні ризики й практичні заходи для зменшення їхнього впливу на виробництво екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11

Види ризиків	Заходи для зменшення негативного впливу ризиків
1. Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші	1.1. Пошук нової ринкової ніші в інших районах міста
	1.2. Запровадження цінової конкуренції
	1.3. Здійснення позавартісних методів ринкової конкуренції
2. Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її виробництва	2.1. Пошук оптових покупців у сфері громадського харчування
	2.2. Вечірня виїзна торгівля у багатолюдних місцях міста
3. Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину	3.1. Розрив укладених угод з неконкурентоспроможними постачальниками сировини й термінове встановлення зв'язків із надійними постачальниками
	3.2. Обгрунтоване підвищення продажних цін на екструдовані вироби
4. Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту	4.1. Готовність терміново скористатися послугами ремонтно-профілактичних фірм
	4.2. Наявність коштів для придбання нового автотранспорту
5. Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов'язків	5.1. Здійснення медичного страхування та підвищення рівня основної чи додаткової заробітної плати персоналу фірми
	5.2. Організація підвищення кваліфікації персоналу товариства
	5.3. Примусове звільнення недбайливих працівників і прийняття на роботу нових найманих робітників
6. Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку	6.1. Страхування майна придбанням страхового полісу з конкретною умовою відшкодування заподіяної шкоди
	6.2. Уведення посади платного охоронця з виконанням відповідних функцій у неробочий час
	6.3. Облаштування приміщень надійними засобами пожежогасіння

Тепер буде розглянуто ризики, з якими може зіткнутися ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11, виходячи зі своєю продукцією на зовнішній ринок. Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності нараховує сотні різновидів. Ризики, зовнішні щодо контракту, - це політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики - це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. Політичні ризики включають:

1) ризик націоналізації та експропріації;

2) ризик трансферту, повґязаний з можливими обмеженнями конвертування національної валюти;

3) ризик розриву контракту через діяльність влади тієї країни, де знаходиться підприємство-контрагент;

4) ризик військових дій та громадських заворушень.
Найбільшою групою ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, з якою може зіштовхнутися досліджуване підприємство, є маркетингові ризики, повґязані з реалізацією товару на ринках збуту. До таких ризиків належать інформаційні, інноваційні та конґюнктурні ризики.

Інформаційний ризик - ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство.

Інноваційний ризик - можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку.

Конґюнктурний ризик - можливість втрат через зміну ринкової конґюнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.

Транспортні ризики - ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.
Усі транспортні ризики поділяються за "Інкотермс-2000" на чотири групи.

Існують також ризики, повґязані з умовами контракту: щодо властивостей товару, щодо умов постачання, щодо вибору валютних умов контракту, ризик форс-мажору, ризик розриву контракту. Залежно від етапу угоди ризики виникають: при митному оформленні, при сертифікації, комерційні, транспортні. З огляду на можливість впливу підприємства на ризик вони бувають: залежні від діяльності підприємства, або внутрішні, і незалежні від діяльності підприємства, або зовнішні. До внутрішніх ризиків належать:

- невиконання виробничих завдань у визначені терміни;

- недотримання вимог якості;

- страйки, недобросовісність працівників;

- аварії, пожежі;

- крадіжки.

До ризиків, які не залежать від підприємства, належать:

- політичні ризики;

- військові ризики;

- ризики, повґязані з діяльністю органів державної влади;

- стихійні лиха;

- ризики, повґязані з діяльністю третіх осіб;

- валютні ризики;

- ризики зміни ціни;

- ризик падіння попиту;

- ризик зростання конкуренції;

- ризики неплатежів, банкрутства;

- ризик непоставки товару і невиконання договірних зобовґязань.

Принципова відмінність між цими двома групами ризиків полягає в тому, що на першу групу підприємство має змогу вплинути, тобто вжити заходів, що усувають їх джерела. На другу групу ризиків підприємство вплинути не може, тому що їх настання практично не залежить від зусиль учасника зовнішньоекономічної діяльності.

Розглянемо ринок хлібобулочних та кондитерських виробів міста Києва, його ємність та частки найбільших виробників, представлених на ньому у тому числі розглянемо обсяги екструдованих продуктів, представлених на цьому ринку у 2007 році.

Таблиця 3.2. Характеристика ринку хлібобулочних, кондитерських виробів та екструдованих продуктів міста Києва у 2007 році

Показник	тонн	%
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва	340461,0	100,0
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ВАТ "Київхлібом"	306415,0	90,0
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11	61283,0	18,0
Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів	23832,0	7,0
Річний приріст ринку екструдованих продуктів Києва від існуючого обсягу екструдованих продуктів представлених на ринку	1906,6	8,0
Проектний (плановий) обсяг екструдованих продуктів, що за прогнозами приросту ринку буде представлений на ньому	25738,6	-
Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 (та у% до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом)	363,0	1,4

Як видно із таблиці, наведеної вище, 90% (абсолютним монополістом є даний виробник) виробів хлібобулочних та кондитерських на ринку Києва представлено ВАТ "Київхлібом", 7% займає річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів. Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 (та у% до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом) передбачається відповідно 363,0 тонн та 1,4%.

Наведемо відомості про ціни обладнання, необхідного для виробництва екструдованих продуктів.

Таблиця 3.3. Середні ціни обладнання для виробництва екструдованих продуктів

Тип обладнання	Ціна
Лінія 70 - 80 кг/год	600000 - 700000 рублів
Екструдер 50 кг/год	300000 - 400000 рублів
Екструдер 20 кг/год	150000 - 200000 рублів
Дражирувальний барабан	180000 - 200000 рублів
Пневмотранспорт із розвантажувачем	60000 - 100000 рублів
Бункери	Від 50000 рублів
Віброживлювачі	25000 - 35000 рублів

Як видно із наведеної вище таблиці ціна обладнання перебуває у прямій пропорції із його продуктивністю, тобто чим більша продуктивність обладнання, тим вища його ціна. У випадку із ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 було досліджено ринок обладнання для виробництва екструдованих продуктів та обрано обладнання ТОВ "Епрод" (Росія) - лінію потужністю 70-80 кг/год за ціною 700000 рублів (або 165214 грн за офіційним курсом НБУ на 19.05.2009), бо європейське обладнання є значно дорожчим за російські аналоги.

Виходячи із максимально можливої потужності цього обладнання - 80 кг/год та припускаючи, що воно працюватиме 4537,5 год на рік, можна знайти річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11, а саме 80 (кг/год) * 4537,5 (год) = 363000 (кг). Або ж як передбачається, підприємство випускатиме хлібці "Легкі та корисні" по 250 г. в упаковці, що дорівнюватиме 363000000 / 250 = 1452000 (упаковки).

Тепер буде розглянуто частки київського ринку екструдованих продуктів, що належать основним товаровиробникам - конкурентам.

Таблиця 3.4. Частки київського ринку виробників екструдованих продуктів

Показник	тонн	%
Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва	23832,0	100,0
ТОВ "Лавка здоровя", Україна	8341,3	35,0
ЗАТ "Молодець", Росія	3574,8	15,0
"Vaasan and vaasan", Фінляндія	2383,2	10,0
Інші виробники	9532,9	40,0

Рис. 3.1. Частки виробників на ринку екструдованих продуктів у Києві

Як видно із таблиці та рисунка, наведених вище, на ринку екструдованих продуктів Києва 40% займають інші виробники, 35% - ТОВ "Лавка здоровя", Україна, 15% - ЗАТ "Молодець", Росія, 10% - "Vaasan and vaasan", Фінляндія.

Таблиця 3.5. Характеристика конкурентного середовища на ринку екструдованих продуктів у Києві

Показник	ТОВ "Лавка здоровя", Україна	ЗАТ "Молодець", Росія	"Vaasan and vaasan", Фінляндія	Інші виробники	Сума
Середня ціна продукції на ринку Києва, грн за 250 г. продукту	2,50	5,40	15,60	4,50	-
Середня ціна 1 тонни продукції на ринку Києва, грн	10000,00	21600,00	62400,00	18000,00	-
Річний обсяг екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, тонн	8341,29	3574,84	2383,22	9532,90	23832,27
Вартість річного обсягу екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, грн	83412945,00	77216554,80	148713364,80	171592344,00	480935208,60
Валютний курс, грн/дол США	7,62	7,62	7,62	7,62	-
Вартість річного обсягу екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, дол США	10944569,90	10131544,7	19512604,61	22514543,80	63103263,00

Як видно із наведеної вище таблиці найконкурентоспроможнішою продукцією (за економічними параметрами, тобто за ціною) в умовах фінансово-економічної кризи та низької платоспроможності населення є продукція ТОВ "Лавка здоров'я", Україна. Тому ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11, запускаючи нову продукцію (хлібці) під торговою маркою "Легкі та поживні" подбає перш за все про доступність цього продукту широким масам споживачів в умовах кризи.

Розглянемо правову основу впроваджуваного інвестиційного проекту із виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11. Цей інвестиційний проект підпадає під дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 зі змінами та доповненнями.

Тепер опишемо детально технологію та обладнання, необхідні для виробництва хлібців.

Короткий опис загального випадку екструзійного процесу

Відміряні на вагах рецептурні складові просіюють та поступають у зміщувач. Звідти однорідна суха маса шнековим транспортером подається у бункер - накоплювач, встановлений на дозаторі сухих компонентів екструдера. Двошнекова конструкція дозатора дозволяє точно узгодити кількість сировини, що подається із необхідною продуктивністю екструдера. Для одно шнекових машин змішування сухих та рідких компонентів необхідно провести до поступлення суміші в екструдер. У двошнекових цей процес відбувається у завантажуваному корпусі екструдера. Це дозволяє із високою точністю регулювати процентний вміст води у суміші та плавно впливати тим самим на якість готового продукту та відмовитися від додаткових змішувачів та та обладнання контролю вологості суміші, еобхідні при роботі на одно шнекових машинах. Далі при просуванні робочими шнеками екструдера у напрямі матриці, сировина одночасно підлягає термічній та механічній діям. У наслідок цього за короткий час із нею проходять процеси, що відповідають довготривалій тепловій обробці. Потім готовий продукт продавлюється через формоутворюючу матрицю. На розрізі матриці за рахунок миттєвого кипіння перегрітої вологи, що знаходиться у складі екструдованої маси, продукт здобуває пористу структуру. Далі відбувається нарізка ви ходячого екструдата у готовий розмір продукту ріжучим обладнанням, що відповідає даній технології.

Технологія виготовлення хрустких хлібців дозволяє зберегти усі корисні речовини, мінерали та вітаміни, що містяться у пшениці та ржі. Борошно саме із цих злаків складає "повітряну" основу хлібців. Хрусткі хлібці є цінним поживним продуктом для дорослих та дітей, добре засвоюються організмом.

Хрусткі хлібці готові до споживання як основа для бутербродів, із холодними та гарячими стравами. Відруби, що містяться у хлібцях, здатні вивести із організму токсини, радіонукліди, солі важких металів. Вони містять мінеральні солі, білки, вітаміни. Хлібці виготовляють без ароматизаторів, хімічних та синтетичних добавок. Для бажаючих позбавитися зайвої маси буде цікаво дізнатися, що споживання хлібців стримує підвищений апетит, посилює почуття насиченості, покращує перисталіку кишечника, знижує рівень холестерину у крові, що у кінцевому підсумку веде до втрати зайвої маси. Регулярне споживання хлібців робить організм здоровим, затримує процеси старіння. Хлібці хрусткі - це хлібці 21 століття, так як вони є незамінними при зайвій вазі, серцево-судинних захворюваннях, порушенні обміну речовин, зниженні імунітету. Хлібці не містять цукру та дріжджів та по суті своїй є діабетичним продуктом.

Хрусткі хлібці чи соломка виготовляються із борошна чи крупи. Можливим є використання сумішей зернових, бобових, інших харчових компонентів - цукор, сухе молоко, сіль, спеції, барвники, відруби. На виході із екструдера у залежності від типу фільєри, що використовують, утворюється безкінечна стрічка чи жгут, які за необхідності підтягують, підвальцьовують, розрізають на елементи різної довжини.

Процес екструдування протікає таким чином: продукт захвачує снек, переміщується уздовж корпусу. Тут формується зона стиснення, підігріву (за рахунок сил тертя продукту по поверхні шнека, що обертається, та корпусу, а також деформацією зсуву у самому продукті), відбувається гомогенізація. Тривалість обробки - 1-2 хвилини. Тиск та температура при цьому зростають та становлять відповідно 50 МПа та 200 градусів Цельсія.

Розглядаючи екструзію як термодинамічний процес, слід відмітити важливу роль води, при відмічених вище умовах може може існувати тільки у рідкій фазі. Після проходження зони формування та розвантаження відбувається миттєвий перехід продукта із області високого тиску в умови атмосферного тиску. При температурі перероблюваного продукту вище 110 - 130 градусів Цельсія це супроводжується декомпресійним вибухом: вода, що знаходиться у продукті, переходить у пароподібний стан із виділенням значної кількості енергії. Це приводить до деструкції кліткових структур (вибуху) та вспучування продукту. Лінійні розміри вспучених продуктів зростають більше ніж у 2 рази, а відповідно ще більше збільшується об'єм.

У результаті екструзії відбуваються суттєві зміни та текстурування не лише н клітковому рівні, але і складні хімічні, мікробіологічні (стерилізація), фізичні процеси та явища.

Тралення людини та тварини із точки зору фізіології базується на механічній деструкції харчових продуктів, їх наступній кислотній та ферментативній обробці та перетворення складних речовин у більш прості, що супроводжуються значними витратами фізіологічної енергії. Тому екструдовані продукти харчування у значній мірі знімають ряд проблем, особливо у людей, що страждають певними захворюваннями. Найчастіше екструдуванню підлягає зернова сировина (пшениця, ячмінь, рис, кукурудза та ін.), основними компонентами якої є крохмал.

Охолодження, стабілізація форми та підсушка відбуваються на сітчатому охолоджуючому транспортері.

Сировина, що поступає, просіюється на машині 1, відміряється на вагах та у певній пропорції відповідно до технології завантажується до зміщувача 2, де вона перемішується. Потім сировина із зміщувача перевантажується у шнековий транспортер 3 та подається у завантажувальний бункер двошнекового екструдера 4. Після цього на формуючо-ріжучому обладнанні відбувається нарізання продукту, а на сушильному транспортері відбувається охолодження. Потім готовий продукт поступає на упакувальний автомат чи напівавтомат.

Лінії схожого типу за рахунок змінних фільєр екструдера та ножів ріжучо-формуючого обладнання дозволяють випускати широку гаму різноманітної продукції. Тип, продуктивність упаковочного обладнання може задавати замовник такого обладнання.

1 2 3 4 5 6

Рис. 3.2. Обладнання для виробництва хрустких хлібців: 1 - просіювач борошна, 2 - зміщувач, 3 - транспортер шнековий, 4 - екструдер, 5 - ріжуче - формуюче обладнання, 6 - охолоджуючий транспортер

Наведемо тепер інформацію про продуктивність різних типів екструдерів для виробництва продукції.

Таблиця 3.6. Продуктивність екструдерів "ШТАК" по відношенню до технологій, кг/год

Найменування продукту/технології	ШТАК - 80 М80М	ШТАК - 180 -180	ШТАК - 30ТАК-30	ШТАК - 50МТАК-50	ШТАК - 72ШТАК-72
Кукурудзяна паличка (штатна продуктивність)	220	1500	40	180	450
Хлібець та соломка	180	-	30	180	400
Подушечки із начинкою	400	-	50	250	600
Трубочки із начинкою (бамбук)	400	-	60	300	800
Харчові відруби	300	2000	50	200	550
Пластівці	-	-	-	100	-
Пелетта (на спеціальних модифікаціях)	100	-	30	100	-
Сухі сніданки	200	-	40	150	400

У таблиці вище наведено середню продуктивність екструдерів для виробництва різних видів екструдованих продуктів.

Дані про валютні курси, якими користувалися ділові партнери при визначенні вартості обладнання наведено у таблиці нижче.

Таблиця 3.7. Дані про валютний курс

Цифровий код	Літерний код	Кількість одиниць	Назва валюти	Офіційний курс
643	RUR	10	російських рублів	2,3602
978	EUR	100	ЄВРО	1028,4317
840	USD	100	доларів США	762,1400

У таблиці 3.7 представлено офіційні (фіксовані) валютні курси Національного банку України.

Таблиця 3.8. Імпортне обладнання для виробництва екструдованих продуктів

Імпортне обладнання	Ціна
Одношнекові екструдери	Від 60000 дол США
Двошнекові екструдери	Від 200 000 євро

Дуже часто ціни імпортного обладнання не є наперед чітко встановленими, а є договірними і залежать від домовленості продавця та покупця та від купівельної спроможності останнього, але у кілька разів ці ціни є вищими за ціни виробників аналогічного обладнання зокрема Росії.

Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214 грн (вартість обладнання), обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 дорівнює 107183,22 (витрати прямі матеріальні, загальновиробничі, адміністративні та збутові, необхідні для запуску виробництва у першому місяці року - січні).

Як було описано вище річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 передбачається у розмірі 363000 кг, або якщо випускати упаковками по 250 грам, то це буде відповідати 1452000 штукам упаковок (363000000 грам / 250 грам = 1452000 штук).

Виходячи із того, що у Києві передбачається ріст ринку екструдованих продуктів, тобто ріст попиту на екструдовані продукти у розмірі 8% щорічно або 1906,6 тонн або 1906600 кг, або що те саме, 0,66% приросту попиту на цьому ринку щомісяця або 158,883 тонн чи 158833 кг щомісячного приросту попиту на екструдовані продукти, то досліджуване підприємство ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 щомісяця нарощуватиме обсяги виробництва хлібців. Нижче наведено відомості про обсяги виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11, виходячи із нововведених потужностей виробництва.

Таблиця 3.9. Обсяги виробництва хлібців "Легкі та корисні"

Місяць	Обсяг виробництва, тонн	Обсяг виробництва, г	Обсяг виробництва, штук (по 250 гр)
Січень	19,25	19250000	77000
Лютий	21,25	21250000	85000
Березень	23,25	23250000	93000
Квітень	25,25	25250000	101000
Травень	27,25	27250000	109000
Червень	29,25	29250000	117000
Липень	31,25	31250000	125000
Серпень	33,25	33250000	133000
Вересень	35,25	35250000	141000
Жовтень	37,25	37250000	149000
Листопад	39,25	39250000	157000
Грудень	41,25	41250000	165000
Всього за рік	363	363000000	1452000

Із таблиці вище видно, що так як обсяги попиту зростають, то відповідно досліджуване підприємство буде більше виробляти цього виду продукції.

Таблиця 3.10. Собівартість 1 упаковки хлібців "Легкі та корисні" (грн./250г)

Статті витрат	Всього
Витрати на одну упаковку хлібців (250 г.):
Прямі матеріальні витрати (витрати на сировину та матеріали)	1,60
Прямі витрати на оплату праці	1,08
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати	0,13
Виробнича собівартість одиниці продукції	2,80

Стаття "Прямі матеріальні витрати" всього = Кількість * Витрати = 0,2 * 8 = 1,60 (грн)

Стаття "Прямі витрати на оплату праці" = Кількість * Витрати = 0,1 * 10,75 = 1,08 (грн)

Стаття "Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати" = Кількість * Витрати = 0,1 * 1,30 = 0,13 (грн)

Виробнича собівартість одиниці продукції = Основні матеріали + Витрати праці + Накладні витрати = 1,60 + 1,08 + 0,13 = 2,80 (грн)

Далі будуть наводитися бюджети різних витрат із прив'язкою до обсягів виробництва хлібців "Легкі та корисні".

У додатку М наведено бюджет витрат на сировину та матеріали.

Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) = Об'єм виробництва продукції (од) * Кількість сировини на од, кг

Так наприклад, у січні місяці об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) _{у січні} = Об'єм виробництва продукції (од) _{у січні} * Кількість сировини на од, кг _{у січні} = 77000 * 0,2 = 15400 (кг)

Вартість матеріалів (грн) = Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) * Ціна 1 кг сировини, грн.

Так наприклад, у січні місяці вартість матеріалів (грн) _{у січні} = Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) _{у січні} * Ціна 1 кг сировини, грн. _{у січні} = 15400 * 8 = 123200 (грн)

Ці ж показники за всі інші місяці і за рік розраховуються аналогічним чином.

У додатку Н наведено графік виплат грошових коштів за сировину та матеріали для виробництва хрустких хлібців "Легкі та корисні". При цьому зроблено припущення, що за половину вартості придбаних у поточному місяці сировини та матеріалів підприємство розрахується у поточному місяці, а за іншу половину - у наступному місяці.

Так розглянемо на прикладі січень місяць. Виплати за сировину і матеріали за січень у січні = 0,5 * 123200 = 61600 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за січень у лютому = 0,5 * 123200 = 61600 (грн)

Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює (=) Вартість придбаних сировини і матеріалів у грудні - Виплати за сировину і матеріали за грудень у грудні

Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює (=) 264000 - 132000 = 132000 (грн).

У додатку О подано бюджет витрат на оплату праці виробничого персоналу. Проте зроблено припущення, що за перший місяць роботи, тобто за січень, заробітну плату працівникам буде виплачено у лютому місяці. Тобто у січні місяці підприємство не матиме витрат на заробітну плату, зате у лютому вони будуть удвічі більшими.

Всього витрати праці (год) = Об'єм виробництва продукції (од) * Витрати праці осн. персоналу (год/на одиницю продукції).

Оплата основного персоналу (грн) = Всього витрати праці (год) * Вартість одного часа (грн/год)

Оплата основного персоналу (грн) _{у лютому} = Всього витрати праці (год) _{у січні} * Вартість одного часа (грн/год) _{у січні} + Всього витрати праці (год) _{у лютому} * Вартість одного часа (грн/год) _{у лютому} = 23360 * 11 + 23360 * 11 = 513920 (грн)

Всього витрати праці (год) _{у березні} = Об'єм виробництва продукції (од) _{у березні} * Витрати праці осн. персоналу (год/на одиницю продукції) _{у березні} = 93000 * 0,1 = 9300 (год)

Оплата основного персоналу (грн) _{у березні} = Всього витрати праці (год) _{у березні} * Вартість одного часа (грн/год) _{у березні} = 9300 * 10,8 = 99975 (грн)

Аналогічно розраховуються показники за кожні інші місяці та за рік у цілому.

У додатку П подано бюджет загальновиробничих витрат. Буде показано, яким чином розраховано показники у бюджеті загальновиробничих витрат.

Змінні загальновиробничі витрати (грн) = Витрати праці осн. Персоналу (год) * Норматив змінних накладних витрат (грн/год)

Змінні загальновиробничі витрати (грн) _{у січні} = Витрати праці осн. Персоналу (год) _{у січні} * Норматив змінних загальновиробничих витрат (грн/год) _{у січні} = 23360 * 0,8 = 18688 (грн)

Постійні загальновиробничі витрати (грн) - це величина незмінна кожного місяця.

Всього загальновиробничих витрат (грн) = Змінні загальновиробничі витрати (грн) + Постійні загальновиробничі витрати (грн)

Всього загальновиробничих витрат (грн) _{у січні} = Змінні загальновиробничі витрати (грн) _{у січні} + Постійні загальновиробничі витрати (грн) _{у січні} = 6160 + 6000 = 12160 (грн)

Оплата загальновиробничих витрат (грн) = Всього загальновиробничих витрат (грн) - Амортизація (грн)

Оплата загальновиробничих витрат (грн) _{у січні} = Всього загальновиробничих витрат (грн) _{у січні} - Амортизація (грн) _{у січні} = 12160 - 1376,78 = 10783,22 (грн)

Величина загальновиробничих витрат на 1 год праці = Всього загальновиробничих витрат (грн) / Витрати праці основного персоналу (год) = 188160 / 145200 = 1,29 (грн./год праці)

Вартість обладнання, грн = 165214 (грн)

Річна норма амортизації, % = 10%

Річна норма амортизації, грн = 165214 * 0,1 = 16521,4 (грн) - відповідно до статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 10% річна амортизація призначена для групи 2 основних засобів: група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні
прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання,
устаткування та приладдя до них.

У додатку Р подано бюджет адміністративних і маркетингових витрат, покажемо як розраховувалися витрати у цьому бюджеті.

Планові змінні витрати= Об'єм продажу * Змінні витрати на одиницю продукції

Планові змінні витрати_{у січні} = Об'єм продажу _{у січні} * Змінні витрати на одиницю продукції _{у січні} = 77000 * 0,4 = 30800 (грн)

Всього накладних витрат = всього постійних витрат + всього змінних витрат

Всього постійних витрат = Реклама + Заробітна плата + Страхування + Податок на нерухомість

Всього постійних витрат _{у січні} = Реклама _{у січні} + Заробітна плата _{у січні} + Страхування _{у січні} + Податок на нерухомість _{у січні} = 1000 + 3000 = 4000 (грн)

Всього витрат = Планові змінні витрати + Всього постійних витрат

Всього витрат _{у сінчі} = Планові змінні витрати _{у січні} + Всього постійних _{у січні} = 30800 + 4000 = 34800 (грн)

Аналогічно розраховуються показники за рік та за всі інші місяці.

У бюджеті продажу та виробництва (додаток С) хлібців "Легкі та корисні" розрахуємо очікувану виручку від реалізації даного виду продукції. Як видно із додатку С обсяги продажу дорівнюють обсягам виробництва, тобто не планується на кінець жодного місяця ніяких нереалізованих залишків продукції на складах.

Виручка від реалізації продукції, грн = Очікуваний обсяг, штук * Ціна, грн/штука

Виручка від реалізації продукції _січень = 77000 * 3,5 = 269500 (грн)

І у наступні 11 місяців ця виручка залишається незмінною, тому що напротязі року зберігається одна і та ж ціна та однаковий обсяг реалізації виготовленої продукції.

Виручка від реалізації продукції за рік, грн = Очікуваний обсяг за рік, штук * Ціна, грн/штука = 145200 * 3,5 = 5082000 (грн)

У додатку Т наведено графік надходжень грошових коштів від реалізації продукції. При цьому зроблено припущення, що дебітори розраховуватимуться за продукцію таким чином: 70% вартості відвантаженої їм продукції вони сплачуватимуть у поточному місяці, а решту 30% - у наступному місяці.

Отже, надходження від продажу за січень _{у січні} = 269500 * 0,7 = 188650 (грн)

Надходження від продажу за січень _{у лютому} = 269500 * 0,3 = 80850 (грн)

Дебіторська заборгованість на кінець року = 577500 - 404250 = 173250 (грн) - це борг наших покупців за продукцію, що була їм відвантажена у грудні місяці.

Таблиця 3.11. Плановий звіт про прибуток (грн)

Показник	за рік
Виручка від реалізації	5082000,00
Собівартість реалізованої продукції	4072260,00
Валовий дохід	1009740,00
Адм. і витрати на збут	628800,00
Операційний прибуток	380940,00
Прибуток до оподаткування	380940,00
Податок на прибуток	95235,00
Чистий прибуток	285705,00

Далі буде показано як знаходиться чистий прибуток.

Чистий прибуток = Виручка від реалізації - Собівартість реалізованої продукції - Адміністративні і витрати на збут - Податок на прибуток = 5082000 - 4072260 - 628800 -95235 = 285705 (грн)

У додатку У подано бюджет руху грошових коштів. Далі буде надано алгоритм розрахунку показників у зазначеному бюджеті.

Всього грошових надходжень від операційної діяльності = Надходження грошових коштів від реалізації товарів та послуг + Інші надходження

Всього грошових надходжень від операційної діяльності _{у січні} = Надходження грошових коштів від реалізації товарів та послуг _{у січні} + Інші надхжодження _{у січні} = 188650 + 0 = 188650 (грн).

Всього грошових виплат по операційній діяльності = Виплати по операційній діяльності на сировину і матеріали + Виплати по операційній діяльності на оплату праці виробничого персоналу + Виробничі накладні витрати + Витрати на збут і адміністративні витрати + Податок на прибуток

Всього грошових виплат по операційній діяльності _{у січні} = Виплати по операційній діяльності на сировину і матеріали _{у січні} + Виплати по операційній діяльності на оплату праці виробничого персоналу _{у січні} + Виробничі накладні витрати _{у січні} + Витрати на збут і адміністративні витрати _{у січні} + Податок на прибуток _{у січні} = 61600 + 0 + 10783,22 + 34800 + 7936,25 = 115119,47 (грн).

Всього виплат = Всього грошових виплат по операційній діяльності

Всього виплат _{у січні} = Всього грошових виплат по операційній діяльності _{у січні} = 115119,47 (грн).

Всього грошовий потік = Всього грошових надходжень від операційної діяльності - Всього виплат

Всього грошовий потік _{у січні} = Всього грошових надходжень від операційної діяльності _{у січні} - Всього виплат _{у січні} = 188650 - 115119,47= 73530,53 (грн).

Сальдо грошових коштів на кінець періоду = Сальдо грошових коштів на початок періоду + Всього грошовий потік

Сальдо грошових коштів на кінець періоду _{у січні} = Сальдо грошових коштів на початок періоду _{у січні} + Всього грошовий потік _{у січні} = 0 + 73530,53 = 73530,53 (грн).

Аналогічно розраховуються показники за рік та за всі інші місяці.

Таблиця 3.12. Зведена таблиця з показниками ефективності інвестиційного проекту

Показник	Значення
Рентабельність реалізованої продукції, %	6,08
Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод", грн	165214,00
Обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, грн	107183,22
Частка ТОВ "Епрод" у прибутку ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, %	60,65
Частка ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 у прибутку ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, %	39,35
Прибуток, що належить ТОВ "Епрод", грн	173285,42
Прибуток, що належить ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, грн	112419,58
Чистий грошовий потік для ТОВ "Епрод", грн	181546,12
Чистий грошовий потік для ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, грн	120680,28
Термін окупності інвестицій ТОВ "Епрод", років	0,91
Термін окупності інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, років	0,89

Як видно із таблиці 3.12 хрусткі хлібці "Легкі та корисні" є високорентабельним продуктом порівняно із іншими хлібобулочними виробами хлібзаводу.

Рентабельність реалізованої продукції, % = Чистий прибуток * 100% / Собівартість реалізованої продукції

Рентабельність хрустких хлібців = 285705 * 100% / (4072260 + 628800) = 6,08%.

Термін окупності інвестицій ТОВ "Епрод", років = Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод", грн / Чистий грошовий потік для ТОВ "Епрод", грн

Термін окупності інвестицій ТОВ "Епрод", років = 165514 / 181546,12 = 0,91 (року)

Термін окупності інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, років = Обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, грн / Чистий грошовий потік для ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, грн

Термін окупності інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, років = 107183,22 / 120680,28 = 0,89 (року).

Як видно із розрахунків вище, для ТОВ "Епрод" термін окупності складає 10,92 місяці, а для ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 - 10,68 місяці, що свідчить про те, що даний інвестиційний проект є високоприбутковим.

3.2 Розрахунок експорту екструдованих продуктів у Словаччину та Молдову

Досліджуване підприємство ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 співпрацюватиме зі своїми діловими партнерами із Словаччини та Молдови на умові DAF. Термін "доставка до кордону" означає, що продавець виконав свої зобов'язання, коли він надав нерорзвантажений товар, що пройшов митне очищення для експорту, але не для імпорту на транспортному засобі у розпорядження покупця у названому пункті чи місці на кордоні до надходження товару на митний кордон суміжної країни. Під терміном "кордон" мається на увазі будь - який кордон у тому числі й кордон країни експорту. Тому, дуже важливо точно визначити кордон шляхом зазначення конкретного пункту чи місця. Проте, якщо сторони бажають, щоб продавець взяв на себе зобов'язання із розвантаження товару із транспортного засобу та ніс всі ризики та витрати на таке розвантаження, то це повинно бути чітко обумовленим у відповідному додатку до договору купівлі - продажу.

Даний термін використовують при перевезенні товару будь - яким видом транспорту, коли товар доставляють до сухопутного кордону.

Отже, іноземними контрагентами нашого хлібокомбінату буде мережа супермаркетів TESCO відповідно у містах Флорешть (Молдова) та Кошице (Словаччина). Вибір цих країн для експорту товарів зумовлений наявністю в них української діаспори і як наслідок наявністю попиту на продукцію українського виробництва.

Розрахунок експорту хлібців "Легкі та корисні" до Словаччини DAF Ужгород в обсязі 15000 кг

У таблиці 3.13 наведено дані про собівартість однієї упаковки хлібців "Легкі та корисні".

Таблиця 3.13. Собівартість 1 упаковки хлібців "Легкі та корисні" (грн./250 гр)

Статті	Всього
Витрати на одну упаковку хлібців (250 г.):
Прямі матеріальні витрати (витрати на сировину та матеріали)	1,60
Прямі витрати на оплату праці	1,08
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати	0,13
Собівартість одиниці виробленої продукції	2,80
Адміністративні витрати	0,21
Повна собівартість	3,01
Прибуток	0,49
Відпускна ціна	3,5

Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DAF Ужгород (Україна).

Відпускна ціна (EXW) 15 000 кг хлібців (або 15 000 000 / 250 = 60000 упаковок хлібців), які пропонуються на експорт, складає:

60000 * 3,5 = 210000 (грн).

Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.

1. Витрати на завантаження на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті №11 одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 350 грн. Для транспортування 15 000 кг хлібців буде потрібно 3 автомшин (по 5 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:

350 * 3 = 1050 (грн).

2. Витрати на страхування перевезення вантажу (4% від страхової суми):

(210000 + 1050) * 0,04 = 8442 (грн).

3. Відстань від Києва до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) - 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 15 грн./км. Оскільки потрібно 3 автомашин (по 5 тонн), то вартість перевезення складе:

- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):

810 • 15 • 3 = 36450 (грн);

При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 7,62 грн.

4. Митна вартість складе:

Митна вартість = Ціна EXW + Навантаження + Страхування + Транспортування до кордону

210000 + 1050 + 8442 + 36450 = 255942 (грн).

5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповід-ності) (0,1% від митної вартості) складають:

255942 • 0,001 = 255,942 (грн).

6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:

255942 • 0,002 = 511,884 (тис. грн.).

7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію това-ру.

Таким чином, накладні витрати при експорті складають:

Накладні витрати = Навантаження + Страхування + Транспортування до кордону + Експортні формальності + Митний збір + Витрати на оформлення ВМД

Накладні витрати = 1050 + 8442 + 36450 + 255,942 + 511,884 + 800 = 47509,826 (грн).

Експортні витрати на 1 упаковку хлібців "Легкі та корисні" становитимуть:

47509,826 / 60 000 = 0,791 (грн).

Повна собівартість експорту всього обсягу хлібців (15000 кг або 60000 упаковок) складає:

Повна собівартість експорту = Виробнича собівартість + Адміністративні витрати + Експортні витрати на 1 упаковку хлібців

(2,80 + 0,21 + 0,791) • 60 000 = 228060 (грн).

Контрактна вартість складатиме:

Контрактна вартість = Митна вартість + Експортні формальності + Митний збір + Витрати на оформлення ВМД

Контрактна вартість = 255942 + 255,942 + 511,884 + 800 = 257509,82 (грн).

Загальний прибуток від експорту складе:

257509,82 - 228060 = 29449,82 (грн).

В результаті експорту партії (60 000 упаковок) хлібців до Словач-чини прибуток складе 29449,82 грн.

Розрахунок експорту хлібців "Легкі та корисні" до Молдови DAF Сорока в обсязі 20000 кг

У таблиці 3.12 наведено дані про собівартість однієї упаковки хлібців "Легкі та корисні", як було сказано раніше.

Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DAF Сорока (Молдова).

Відпускна ціна (EXW) 20 000 кг хлібців (або 20 000 000 / 250 = 80000 упаковок хлібців), які пропонуються на експорт, складає:

80000 * 3,5 = 280000 (грн).

Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.

1. Витрати на завантаження на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті №11 одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 350 грн. Для транспортування 20 000 кг хлібців буде потрібно 2 автомшини (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:

350 * 2 = 700 (грн).

2. Витрати на страхування перевезення вантажу (4% від страхової суми):

(280000 + 700) * 0,04 = 11228 (грн).

3. Відстань від Києва до кордону Україна-Молдова (митний пункт Сорока) - 435 км, вартість автомобільного перевезення складає 13 грн./км. Оскільки потрібно 2 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:

- до кордону Україна-Молдова (митний пункт Сорока):

435 * 13 * 2 = 11310 (грн);

При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 7,62 грн.

4. Митна вартість складе:

Митна вартість = Ціна EXW + Навантаження + Страхування + Транспортування до кордону

280000 + 700 + 11228 + 11310 = 303238 (грн).

5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповід-ності) (0,1% від митної вартості) складають:

303238 * 0,001 = 303,238 (грн).

6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:

303238 * 0,002 = 606,476 (грн.).

7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію това-ру.

Таким чином, накладні витрати при експорті складають:

Накладні витрати = Навантаження + Страхування + Транспортування до кордону + Експортні формальності + Митний збір + Витрати на оформлення ВМД

Накладні витрати = 700 + 11228 + 11310 + 303,328 + 606,476 + 800 = 24947,804 (грн).

Експортні витрати на 1 упаковку хлібців "Легкі та корисні" становитимуть:

24947,804 / 80 000 = 0,3118 (грн).

Повна собівартість експорту всього обсягу хлібців (20000 кг або 80000 упаковок) складає:

Повна собівартість експорту = Виробнича собівартість + Адміністративні витрати + Експортні витрати на 1 упаковку хлібців

(2,80 + 0,21 + 0,3118) • 80 000 = 265744 (грн).

Контрактна вартість складатиме:

Контрактна вартість = Митна вартість + Експортні формальності + Митний збір + Витрати на оформлення ВМД

Контрактна вартість = 303238 + 303,328 + 606,476 + 800 = 304947,71 (грн).

Загальний прибуток від експорту складе:

304947,71 - 265744 = 39203,71 (грн).

В результаті експорту партії (80 000 упаковок) хлібців до Молдови прибуток складе 39203,71 грн.

3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів

Тепер оцінимо економічну ефективність впроваджуваних заходів. Почнемо із економічної ефективності впроваджуваних заходів.

Таблиця 3.14. Економічна ефективність запропонованих заходів

Назва показників	Експорт хлібців до Словач-чини	Експорт хлібців до Молдови	Всього
Виручка від реалізації експорту, грн	257509,82	304947,71	562457,53
Контрактна вартість, грн	257509,82	304947,71	562457,53
Витрати на виробництво експортованої продукції, грн	168000,00	224000,00	392000,00
Адміністративні витрати	12600	16800	29400,00
Накладні витрати при експорті, грн	47509,83	24947,80	72457,63
Повна собівартість експортованої продукції	228109,83	265747,80	493857,63
Прибуток, грн	41999,99	55999,91	97999,90
Чистий прибуток, грн	31500,00	41999,93	73499,93
Ефект експорту, грн	41999,99	55999,91	97999,90
Ефективність експорту, %	18,41	21,07	19,84

У таблиці 3.14 показники пораховано наступним чином:

Прибуток, грн = Виручка від реалізації експорту, грн - Витрати на виробництво експортованої продукції, грн - Накладні витрати при експорті, грн

Чистий прибуток, грн = Прибуток, грн * 0,75

Ефект експорту, грн = Виручка від реалізації експорту, грн - Витрати на виробництво експортованої продукції, грн - Накладні витрати при експорті, грн.

Ефективність експорту, % = Ефект експорту, грн * 100% / (Витрати на виробництво експортованої продукції, грн + Накладні витрати при експорті, грн). Як видно із розрахунків, експорт у Молдову є ефективнішим, ніж експорт у Словаччину, що пов'язано із меншими витратами.

Таблиця 3.15. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 та вплив запропонованих заходів на її зміну

Назва показників	2006	2007	Проек-тний рік	Відхилення проектного року від 2007
				Абсо-лютне, грн	Від-носне, %
Виручка від реалізації експорту, грн	40986,00	49584,78	612042,31	562457,53	1134,34
Контрактна вартість, грн	40986,00	49584,78	612042,31	562457,53	1134,34
Витрати на виробництво експортованої продукції, грн	28226,21	34292,28	426292,28	392000,00	1143,11
Накладні витрати при експорті, грн	7671,10	8853,24	38253,24	29400,00	332,08
Адміністративні витрати	2768,729526	3195,399284	75653,03	72457,63	2267,56
Повна собівартість експортованої продукції	38666,04	46340,92	540198,55	493857,63	1065,71
Прибуток, грн	2319,96	3243,86	101243,76	97999,90	3021,09
Чистий прибуток, грн	1739,97	2432,90	75932,82	73499,93	3021,09
Ефект експорту, грн	2319,96	3243,86	101243,76	97999,90	3021,09
Ефективність експорту, %	6,00	7,00	18,74

Із таблиці 3.15 видно, що у проектному році порівняно із 2007 роком значно збільшаться такі показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства: виручка від реалізації експорту, контрактна вартість експортованих товарів, витрати на виробництво експортованої продукції, накладні витрати при експорті, прибуток від експорту, чистий прибуток від експорту, ефект експорту, ефективність експорту, що пов'язано із розширенням зовнішньоекономічної діяльності підприємства у проектному році.

Дані проектного року знаходилися як сума показників витрат та ефекту експорту хлібців до Словаччини та Молдови разом узятих та аналогічних показників витрат та ефекту експорту продукції довготермінового зберігання у 2007 році.

Таблиця 3.16. Структура витрат ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 та вплив запропонованих заходів на її зміну

Показник	2007	Пи-тома вага, %	Проектний рік		Відхилення проектного року від 2007
				Пи-тома вага, %	Абсолютне, грн	Відносне, %
Податок на додану вартість	34595500,00	15,97	34595500,00	15,93	0,00	0,00
Акцизний збір
Інші вирахування з доходу	10200,00	0,00	10200,00	0,00	0,00	0,00
Собівартість реалізованої продукції	139111500,00	64,21	139503500,00	64,24	392000,00	0,28
Адміністративні витрати	9958600,00	4,60	9988000,00	4,60	29400,00	0,30
Витрати на збут	23399500,00	10,80	23471957,63	10,81	72457,63	0,31
Інші операційні витрати	8061800,00	3,72	8061800,00	3,71	0,00	0,00
Фінансові витрати	1324500,00	0,61	1324500,00	0,61	0,00	0,00
Втрати від участі у капіталі
Інші витрати	173800,00	0,08	173800,00	0,08	0,00	0,00
Податок на прибуток від звичайної діяльності	0,00	0,00	24499,98	0,01	24499,98
Надзвичайні витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Разом	216635400,00	100,00	217153757,61	100,00	518357,60	0,24

Як видно із таблиці 3.16 у проектному році порівняно із 2007 роком збільшаться собівартість реалізованої продукції на 0,28%, адміністративні витрати та витрати на збут відповідно на 0,30% та 0,31%, що пов'язано зі зростаючими обсягами експорту підприємства порівняно із 2007 роком. Витрати разом збільшилися у проектному році на 0,24%.

У таблиці 3.17 наведено звіт про фінансові результати до і після впровадження заходів з експорту екструдованих продуктів. Як видно із таблиці 3.16 фінансовий результат (збиток) підприємства зменшиться, але припускаючи, що завод у проектному році буде збитково працювати, як це було у 2007 році.

Таблиця 3.17. Звіт про фінансові результати до і після впровадження заходу

Стаття	Код рядка	2007	Проектний рік
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	207572900,00	208135357,53
Податок на додану вартість	15	34595500,00	34595500,00
Акцизний збір	20
Інші вирахування з доходу	30	10200,00	10200,00
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	35	172967200,00	173529657,53
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	139111500,00	139503500,00
Валовий:
Прибуток	50	33855700,00	34026157,53
Збиток	55
Інші операційні доходи	60	7233300,00	7233300,00
Адміністративні витрати	70	9958600,00	9988000,00
Витрати на збут	80	23399500,00	23471957,63
Інші операційні витрати	90	8061800,00	8061800,00
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток	100
Збиток	105	330900,00	262300,10
Дохід від участі у капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	378400,00	378400,00
Інші доходи	130	258900,00	258900,00
Фінансові витрати	140	1324500,00	1324500,00
Втрати від участі у капіталі	150
Інші витрати	160	173800,00	173800,00
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток	170
Збиток	175	1191900,00	1123300,10
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Прибуток	190
Збиток	195
Надзвичайні:
Доходи	200
Витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
Прибуток	220
Збиток	225	1191900,00	1123300,10

Таблиця 3.18. Структура доходів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 та вплив запропонованих заходів на її зміну

Показник	2007	Пи-тома вага, %	Проектний рік	Пи-тома вага, %	Відхилення проектного року від 2007
					Абсолютне, грн	Відносне, %
Дохід (виручка) від реалізації продукції	207572900,00	96,35	208135357,53	96,36	562457,53	0,27
Інші операційні доходи	7233300,00	3,36	7233300,00	3,35	0,00	0,00
Дохід від участі у капіталі
Інші фінансові доходи	378400,00	0,18	378400,00	0,18	0,00	0,00
Інші доходи	258900,00	0,12	258900,00	0,12	0,00	0,00
Надзвичайні доходи
Разом	215443500,00	100,00	216005957,53	100,00	562457,53	0,27

Із таблиці 3.18. видно, що дохід (виручка) від реалізації продукції збільшиться у проектному році на 0,27%, а інші операційні доходи, дохід від участі у капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, надзвичайні доходи за прогнозами у проектному році ніяк не зміняться. Сума усіх доходів у проектному році збільшиться на 0,27%.

Таблиця 3.19. Структура прибутку ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 та вплив запропонованих заходів на її зміну

Показник	2007	Проектний рік	Відхилення проектного року від 2007
			Абсолютне, грн	Відно-сне, %
Валовий прибуток (збиток)	33855700,00	34026157,53	170457,53	0,50
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	-330900,00	-262300,10	68599,90	-20,73
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	-1191900,00	-1123300,10	68599,90	-5,76
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	-1191900,00	-1123300,10	68599,90	-5,76
Чистий прибуток (збиток)	-1191900,00	-1123300,10	68599,90	-5,76

Як видно із таблиці 3.19 валовий прибуток збільшиться у проектному році порівняно із 2007 роком на 0,50%, збиток від операційної діяльності зменшиться на 20,73%, збиток від звичайної діяльності зменшиться на 5,76%, тобто підприємство у проектному році за знатиме менших збитків, ніж у 2007 році.

Отже, згідно із запропонованим нами проектом на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті №11 вводиться нова потокова лінія вартістю 700000 російських рублів (або 165214 грн за офіційним курсом Національного банку України на 19.05.2009) із виробництва хлібців під торговою маркою "Легкі та корисні" за технологією та рецептурою новорозробленими технологами заводу. Передбачається укладання договору між ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 та ТОВ "Епрод" (виробництво Росія) про спільну інвестиціну діяльність (без створення окремої юридичної особи). Також договором про спільну інвестиційну діяльність передбачено, що хлібокомбінат має свої площі для розташування обладнання, робочу силу та покриє за власний рахунок такі виртати операційні витрати для забезпечення процесу виробництва: витрати на сировину і матеріали, виробничі накладні витрати, витрати на збут і адміністративні витрати. Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" еквівалентний 165214,00 грн, обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11, еквівалентний 307631,22 грн. Термін окупності вкладених коштів для обох інвесторів від 9 до 10 місяців і проект є для обох сторін вигідним. Проте, із розрахунків ефективності запроваджених заходів на кінцевий фінансовий результат підприємства видно, що якщо воно працюватиме у проектному році збитково, то позитивний фінансовий результат від зовнішньоекономічної діяльності йому допоможе частково нейтралізувати (зменшити) такі збитки.

Висновки

Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 створене згідно з Законом України "Про господарські товариства" та здійснює свою діяльність на підставі Статуту відкритого акціонерного товариства "Київхліб".