Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій

В міській і обласній пресі зустрічається переважно позитивна і нейтральна інформація, а в профспілковій газеті - негативна і критична.

Отже, відмінності між пресою, яку ми аналізували, існують і вони досить значні. Це є позитивний факт, адже громадськість має доступ до різноманітної інформації. А це в свою чергу сприятиме більшій поінформованості населення з актуальних проблем регіону.

За допомогою методу контент-аналізу дослідимо 7 рівненських газет на ознаку появи в них інформації про Федерацію профспілок області.

Визначимо, чи достатньо місцеве населення поінформоване про діяльність даної організації. Дослідимо, які проблеми висвітлюються найчастіше на сторінках місцевої преси; які газети приділяють найбільше уваги діяльності Рівненської профспілкової організації.

Для дослідження було обрано по 20 номерів наступних періодичних друкованих видань:

- “Рівне Ракурс”

- “Рівне вечірнє”

- “ОГО”

- “Вісті Рівненщини”

- “Сім днів”

- “Вільне слово”

- “За відродження”

Газети брались за період від січня 2003 року по травень 2004 року.

Виберемо основні питання, до яких має пряме відношення Федерація профспілок області і за цими категоріями будемо досліджувати місцеву пресу. Результати дослідження занесемо в нижченаведену таблицю

Таблиця 2.1

№ п/п	Назва видання	Сфера приватизації	Безробіття	Оплата праці і трудові відносини	Виробничі й економічні відносини	Охорона праці і навколишнього середовища	Духовні й культурні потреби населення і молоді	Всього	Всього (%)
1.	“Вільне слово”	2	3	3	2	1	1	12	19%
2.	“Вісті Рівненщини”	1	3	3	1	1	1	10	16%
3.	“ОГО”		1	1				2	3%
4.	“Сім днів”	2	1	2	1			6	9%
5.	“За відродження”	4	5	7	2	4	4	26	41%
6.	“Рівне вечірнє”	1	1	1	1	1	1	6	9%
7.	“Рівне Ракурс”		1	1				2	3%
Всього	10	15	18	7	7	7	64
Всього (%)	16%	23%	28%	11%	11%	11%		100%

Отже, можемо зробити висновок, діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини ФПО недостатньо висвітлюється в місцевій пресі. Лише три друкованих видання регулярно згадують діяльність ФПО на своїх сторінках. Це:

- „За відродження” - 26 згадувань про ФПО. Показник високий тому, що дане видання є профспілковим.

- „Вільне слово” - 12 згадувань.

- „Вісті Рівненщини” - 10 згадувань.

Такі газети як ”ОГО” і „Рівне-Ракурс” Федерацію профспілок згадали лише два рази, доречі досить в вузькому плані. В газетах „Сім днів” і „Рівне вечірнє” інформація про ФПО в більшості випадків була подана під кутом співпраці Обласної держадміністрації з Рівненською профспілковою організацією.

Найгостріші питання, що зустрічались в пресі, стосувались діяльності ФПО в сфері соціального захисту населення від безробіття, оплати праці і трудових відносин.

Проблеми охорони праці і навколишнього середовища, духовних і культурних потреб населення і молоді, на думку місцевих журналістів, не є досить актуальними. Тому їм так мало місця відведено в місцевій пресі. Лише профспілкова газета достатньо уваги приділяє цим питанням. Але, на жаль, вона не доступна для широкого кола громадськості.

Можемо зробити висновок, що ФПО недостатньо співпрацює з місцевою пресою. Не варто чекати поки журналісти перші зацікавляться діяльністю організації, слід регулярно розсилати прес-релізи, організовувати спеціальні події, щоб привернути увагу преси. Ставши для редакторів надійним джерелом спеціалізованої актуальної інформації, до якого вони зможуть звернутись в будь-який час і отримати те, чого так потребує в той момент редакційний процес, організація налагодить дружні та теплі стосунки з пресою, які відіграють неабияку роль.

3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації

3.1 Організаційний механізм в ФПО

Механізми створення та позитивного поширення інформації про ФПО лежать в площині суспільної діяльності, яку ми надалі будемо називати Public Relations (PR) - „ Зв'язки з громадськістю ". Далі терміном громадськість будемо позначати всі групи, прошарки й категорії населення, яке живе в нашому регіоні і має те чи інше відношення до Федерації профспілок області. Світова практика підтвердила, що дехто докладає багато зусиль для створення свого іміджу, а хтось працює над цим менше. Можна взагалі не звертати уваги на створення свого іміджу, але чи варто так ризикувати? Імідж організації формується сам собою, стихійно. Та чи буде цей некерований імідж корисним для доброго імені організації? Може краще самому постійно вибудовувати цей образ? Дуже необхідно і важливо усвідомити, що процесом іміджу організації можна й треба керувати.

Спробуємо скласти програму для підвищення іміджу ФПО. Справу слід почати з створення власної PR - служби зв'язків з громадськістю або використання посади штатного фахівця з паблік релейшинз. Можна звернутись і до зовнішнього консультування, але для ФПО власна PR - служба чи штатний працівник матимуть такі основні переваги:

- економія коштів, бо власний працівник чи служба будуть обходитись дешевше ніж послуги консультантів у випадку систематичної і різноманітної діяльності;

- працівники таких служб, будучи частиною організації, виявляють велику зацікавленість і значно більшу поінформованість, ніж консультанти, що тимчасово працюють в організації;

- власні фахівці користуються великою довірою в громадськості оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття тих чи інших рішень.

Можна з впевніностю сказати, що організація власної структури PR є невідкладною частиною керування організацією, засобом, що дозволяє донести цінності організації до широких кіл громадськості, партнерів, місцевої влади тощо.

Кількісний склад власної PR - служби визначається, як правило, розмірами організації, масштабами її діяльності й тими завданнями, що ставить перед службою керівник організації. В даному випадку для забезпечення PR діяльності буде достатньо 3 людини: медіа-рілейтер, оператор комп'ютерного забезпечення, ПР-менеджер. Відомо, що державні установи та громадські організації не мають змоги фінансувати велику кількість PR -працівників.

Залежно від того, функції служби зв'язків з громадськістю в конкретній установі чи організації, вона може займати різне місце у внутрішньоорганізаційній ієрархії. На мою думку, служба зв'язків з громадськістю має бути самостійним підрозділом організації і безпосередньо підпорядковуватись голові Вінічуку В.Д.

Я вважаю, ця модель є найефективнішою, адже функція зв'язків з громадськістю має бути безпосередньо пов'язана з керівництвом організації. PR працівники мають чітко усвідомити чому прийнялось те чи інше рішення, щоб мати можливість пояснити ситуацію зі знанням справи, чітко й зрозуміло.

При створенні в ФПО служби зі зв'язків з громадськістю чи використання посади штатного працівника з PR слід скласти посадову інструкцію і розглянути загальні положення про PR - службу чи PR-менеджера в організації .

Для покращення ефективності комунікації організації з громадськістю ПР-відділу щорічно слід розробляти Робочий план діяльності Федерації профспілок області (див. додаток 3.2). В цей план слід включити всі організаційні та інформаційні заходи, що мають те чи інше відношення до поінформованості населення про діяльність ФПО. Розглянемо приклад такого Робочого плану Рівненської профспілкової організації.

Для зміцнення комунікаційних зв'язків з громадськістю ПО необхідно організовувати кожного кварталу виїзди в районні центри, міста, селища міського типу тощо. Систематичне проведення таких заходів певною мірою сприятиме покращенню іміджу ПО.

Регулярне проведення семінарів-навчань по інформаційно-аналітичній роботі профспілок області значно покращить рівень обізнаності місцевого населення.

Такій великій громадській організації як Федерація професійних спілок області, необхідно обов'язково створити телефонну інформаційну лінію. Вона дасть змогу населенню області отримувати безкоштовні юридичні та інформаційні консультації з питань трудового законодавства та праці, соціального забезпечення, безробіття тощо. А це, в свою чергу, дозволить, не виходячи з дому отримувати необхідну інформацію. Така, відкрита для громадськості телефонна лінія, стане ефективним каналом комунікації. Відкриття телефонної інформаційної лінії ще раз підкреслить соціальну вагомість організації.

Участь ФПО у відзначенні національних свят допоможе закріпити в уявлені людей позитивний образ організації, змінити негативні стереотипи щодо організації на позитивні.

Співпраця з місцевими друкованими ЗМІ та телебаченням посилить поінформованість населення. З цією метою також слід щомісячно розповсюджувати по області різні методичні матеріали, буклети, інформаційні листівки тощо.

Потрібно час від часу проводити презентації та дні відкритих дверей. Наприклад, рекомендовано провести презентацію нової Програми роботи з молоддю - 2005, презентацію нової Програми соціального і правового захисту дітей, "Дні Федерації профспілок України в регіонах", презентацію сайту ФПО й ін.

Вдало спланований, передбачений, узгоджений Робочий план ФПО дозволить проводити успішні ПР-акції і заходи, які сприятимуть встановленню довіри до профспілок, поінформованості населення про діяльність профспілкового руху в регіоні, створенню позитивного іміджу організації.

Лише ефективна комунікація з громадськістю, комплексне використання всіх каналів комунікації дасть можливість населенню і владі переконатись в вагомості і значимості Федерації профспілок області.

Для формування громадської думки стосовно ФПО належить діяти в трьох головних напрямках:

1. Тих людей, які дотримуються негативних стереотипів, варто схилити на свій бік (змінити їхні стереотипи на протилежні). Слід показати їм позитивні здобутки організації, переконати в її прогресивних і конструктивних намірах;

2 .Тих, які схвально оцінюють діяльність ФПО, належить, по-перше, утвердити в цій думці, а по-друге - ще більше її покращити. Крім того, належить якомога частіше залучати таких людей до своєї діяльності. Вони можуть стати новими членами Федерації профспілок.

3.Тих, хто з якихось причин ставиться до Вас байдуже не має власної думки щодо організації, також потрібно схилити на свій бік. Найчастіше ця байдужість буває через незнання, тож слід дати цим людям можливість якомога більше дізнатись про ФПО- звичайно, з кращого боку.

90% ПР- діяльності полягатиме в тому, щоб змінювати людські стереотипи на користь іміджу ФПО.

Розглянемо якими способами ФПО може впливати на громадськість. Проводити свою PR - діяльність можна через наступні каналії комунікації:

1. Інформування через засоби масової інформації - публікації та виступи в газетах і журналах, сюжети в теле- й радюновинах, участь представників Федерації профспілок області в різноманітних теле- й радіопрограмах, передачах тощо. Основними заходами співпраці із засобами масової інформації є:

- укладання та розповсюдження прес-релізу

- прес-конференції і брифінги

- прес-тури

- інтерв'ю

- написання та розміщення спеціалізованих публікацій.

Місцевій пресі слід подавати інформацію про дії так, щоб вони зацікавили читачів, глядачів, слухачів.

2. Лобіювання своїх інтересів в органах влади - офіційні та неформальні контакти з владою, спрямовані на ухвалення рішень в інтересах організації.

3. Організація власних PR - заходів. Йдеться про так звані спеціальні події:

- зустрічі з громадськістю

- інформаційні семінари

- виїзди в районні центри

- прес-конференції

- презентації

- дні відкритих дверей

3.2 Співпраця із засобами масової інформації

Засоби масової інформації мають величезний вплив на свідомість людей, а в пострадянському суспільстві цей вплив просто приголомшує! Пересічний українець схильний довіряти думці, вичитаній з газетного клаптику, навіть якщо не знає, з якої газети його вирвано. Ось чому дві третини PR - зусиль варто спрямувати на висвітлення діяльності ФПО саме в засобах масової інформації. І не тому, що ми вважаємо наш народ наївним. В українському суспільстві преса завжди буде потужнім каналом суспільної комунікації, бо голос преси є звичним для всіх від хутірного населення до Президента.

Для кеівництва ФПО вкрай важливо усвідомити, що співпраця із ЗМІ дає добрий ефект тоді, коли вона є плановою, систематичною і безперервною.Не варто чекати, поки преса першою дізнається про діяльність організації, поки журналісти прийдуть по інформацію, щоб написати про організацію. На практиці ми переконались, що це буває досить рідко.Слід першим заявити про себе і свої здобутки. Необхідно нагадувати через пресу людям про себе завжди, постійно і послідовно.

У професійній PR - термінології саме таку активну співпрацю організації з пресою називають „паблісіті (publicity)”. Ця інформаційна взаємодія якраз і полягає в тому, що обидві сторони мають обопільний інтерес: ФПО- інформації про себе, а преси - в новій інформації.

Тож з чого слід розпочати співпрацю з пресою?

Спершу слід створити власну базу даних ЗМІ, з якими буде постійно і послідовно співпрацювати у своїх інформаційних потребах ФПО. Вона має містити назву кожного видання, радіо- чи телекомпанії, рейтинг, наклад або обсяг мовлення, телефони та адреси редакції, імена та призвіща головного редактора, провідних журналістів, завідувачів певних відділів тощо.

До цієї бази даних (за професійним лексиконом PR - медіа - карти) насамперед слід внести дані про таких потенційних партнерів:

— редакції видань Рівненської області;

— редакції новин і популярних програм усіх теле- та радіокомпаній області.

Медіа - карту потрібно постійно оновлювати, доповнювати, адже змінюються люди на посадах, номери телефонів тощо.

Наступний крок - слід налагодити особисті формальні (офіційні) контакти. PR - менеджер повинен зустрітися з редакторами видань і теле-радіокомпаній, познайомитися з ними особисто, дізнатися, яка саме інформація їх цікавить.

Завдання ФПО у співпраці зі ЗМІ полягає в тому, щоб створити новину або інформацію, яка пояснить читачам проблему чи явище, що їх цікавить. Саме так ФПО допоможе пресі і одночасно покращить свій імідж.

Для того, щоб редактор звернув увагу на ту чи іншу інформацію, слід

зробити її цікавою. Варто завжди пам'ятати, що цікава та інформація, яка

відповідає наступним основним чинникам:

— значущість та вагомість для місцевої громади (населення);

— повнота повідомлення;

-- власність (актуальність).

Виникає слідуюче питання, де взяти новину?

Звичайна робота зустріч, засідання, нарада, яких буває кілька на місяць. Робимо з цього подію-новину (наприклад, пишемо замітку до міської газети). Всі публікації ФПО мусять мати позитивний, доброзичливий і конструктивний характер. Навіть якщо публікація містить критику на чиюсь адресу, ця критика має звучати не як звинувачення, а як конструктивна пропозиція.

Один з головних принципів PR - ніколи не протиставляти себе, не конфліктувати, а йти на зустріч, шукаючи компромісів і взаємовигідних рішень. Тоді до ФПО ставитимуться прихильно.

На мою думку, в Федерації профспілок області слід увести в практику розповсюдження прес-релізів. Адже, прес-реліз - один із засобів поширення інформації через ЗМІ. Прес-реліз пишуть і розповсюджують тоді, коли виникає нагальна потреба оперативно й широко поінформувати населення через ЗМІ щодо певної події, новини тощо.

Прес-релізи слід готувати для того, щоб розсилати ЗМІ, або для якоїсь події. В останньому випадку прес-реліз увійде до прес-пакета. Наприклад, із нагоди презентації нового сайту ФПО потрібно підготувати прес-реліз (див. Додаток 3.3.).

Одним із методів поширення інформації про організацію є розповсюдження факт-листа. Тому для того, щоб утримати організацію і її діяльність на вустах у громадськості (звичайно, із позитивного боку) слід створити гідний факт-лист. Федерація профспілок області не є винятком. Що ж таке факт-лист? Насамперед це діловий документ якнайширшого застосування. Його призначено для того, щоб роздавати діловим людям під час ділового знайомства чи переговорів. Наведемо приклад факт - листа (див. Додаток 3.4.).

Ще одним засобом формування іміджу може бути видання звітів про діяльність організації. Насамперед він дасть уявлення про історію і завдання ФПО, про її проблеми і перспективи розвитку на майбутнє. Слід видати щорічний звіт “Федерація профспілок Рівненської області - 2005”.

Подієві комунікації в структурі зв'язків ФПО з громадськістю.

Для піднесення іміджу Федерації профспілок області слід використовувати заходи, спрямовані на загальне ознайомлення з установою чи якоюсь проблемою. Головна мета цих заходів - показати громадськості характер діяльності організації, розкрити здобутки та успіхи ФПО, тощо. До цього типу подій ми можемо віднести: дні відкритих дверей. Наприклад, „Дні ФПУ в регіонах України”, де буде розкриватись діяльність не лише ФПО, а й Федерації профспілок України, міжрегіональний профспілковий рух, взаємодія ФПУ з міжнародними профспілковими організаціями, здобутки за роки незалежності, основні аспекти соціального партнерства тощо. Гарним прикладом може бути церемонія відкриття ПР-відділу, хоч він і буде складатися з невеликої кількості людей. У пресі, на вустах жителів області ще раз прозвучить назва й завдання організації. Ще кілька десятків людей залишаться небайдужими до неї, запам'ятають її з позитивного боку.

Можна провести презентацію нової програми ФПО, куди будуть запрошені представники місцевої влади, інших громадських організацій та впливових установ. На презентації слід розглянути стан розвитку профспілкового руху в області та ознайомити присутніх із новим планом дій на майбутнє: перспективами та проблемами, які слід з допомогою органів влади негайно вирішити.

У ФПО 22.04.2004р. було проведено семінар профспілкового активу студентів, де було затверджено Програму роботи з молоддю. Слід провести презентацію нової Програми.

„Пройдемо” крок за кроком весь організаційний процес.

1. Планування. Слід визначити 1-2 конкретні цілі. Вони мають бути чіткими, не „розмитими”. В даному випадку ФПО може визначити мету презентації так:

- ознайомити громадськість та владу з новою Програмою

- привернути увагу молоді, залучити її до своєї діяльності.

Захід має „вписуватись” в імідж, який створюємо для організації. Іншими словами, після проведеного заходу в пам'яті гостей мають залишитись не тільки позитивні емоції, а й переконаність в тому, що ФПО є:

- прогресивною

- конструктивною (корисною)

- відкритою та готовою до співпраці з усіма прогресивними силами.

2. Підготовка публічного заходу. Спершу визначимо коло гостей. В даному випадку такими особами будуть представники місцевої влади, керівники навчальних закладів міста, неформальні лідери молоді, представники громадськості (наприклад, батьківських комітетів, опікунських рад тощо), студенти, школярі, голови студентських профкомів.

Слід заздалегідь передбачити, хто буде запрошувати учасників та гостей презентації, як виглядатимуть запрошення, скільки їх потрібно. На захід потрібно запросити представників усіх без винятку цільових груп. Їх потрібно залучити не тільки до виступів, а й до інших видів активної участі в проведені заходу.

Працівник, який виконуватиме функції PR-менеджера, має подбати про яскравий та заохочувальний анонс у засобах масової інформації, укласти його текст (який обов'язково має зацікавити читача чи слухача), потурбуватися про завчасне опублікування та трансляцію в ЗМІ, посилати листівки по місту.

Наступний етап - розробка програми.

Тут сплануємо всі складові заходи:

- відкриття; 4 особи по 2-3 хв.

- вступне слово

- виступи гостей

- одночасна демонстрація всіх компонентів нової Програми,

- музично-розважальна частина (за участю ансамблю музично-педагогічного факультету РДГУ, рок-групи тощо)

- завершальна частина

- фуршет (якщо дозволять кошти).

Наступний крок - укладаємо сценарій заходу по хвилинах. Тут слід передбачити всі відхилення, несподіванки, способи їх уникнення.

При підготовці презентації нової Програми роботи з молоддю слід звернути увагу і на організаційно-технічні питання. Слід подбати про звукопідсилювальну апаратуру, подіуми, стільці, таблички, освітлювальне обладнання, транспорт тощо.

Щоб акція була вагомішою, слід подбати про медіа-супровід, запросити якомога більшу кількість представників мас-медіа.

Розмах акції буде більшим, коли при розробці плану публічного заходу, об'єднаємо зусилля з іншими громадськими та державними організаціями (Наприклад: КУЕМ тощо).

3. У вступне слово належить закласти основні тези, що розкривають мету заходу.

У вступному слові слід розкрити наступні питання:

- діяльність молодіжних організацій регіону,

- забезпечення необхідних умов для оздоровлення та відпочинку.

- залучення молоді до здорового способу життя.

- соціальний і правовий захист молоді в Україні.

4. Основна частина заходу.

Кожний елемент має логічно, змістовно й видовищно підкреслювати одну чи дві тези, виголошені у вступному слові.

Презентація нової програми матиме такі компоненти:

- Спортивна імпреза.

- Демонстрація елементів комп'ютерного навчання молоді.

- Демонстрація нових навичок та вмінь, що набуває молодь у творчих осередках.

Щоб ці публічні заходи мали ефект, слід зробити, все можливе щоб люди були не пасивними, а активними учасниками (добровільно).

Людям, що прийшли на презентацію, потрібно дати змогу виявити себе в різноманітних діях - індивідуальних і групових. Нехай підлітки - гості заходу - сядуть за комп'ютери чи позмагаються із спортсменами. Слід подбати про заохочувальні призи із символікою організації - щоб залишилось щось на згадку.

Вміло виконані вищенаведені рекомендації дозволять перетворити захід в своєрідне інформаційне шоу.

5. Підсумкова частина. Молодь може заспівати якусь доречну пісню, заздалегідь підготовану. Тим часом у натовпі можна роздати буклети чи листівки. Підсумкова частина нерідко передбачає фуршет („протокольний” елемент). Це допоможе налагодити контакти між запрошеними, познайомити їх одне з одним.

6. Медіа-супровід презентації. Особливу увагу належить приділяти пресі. Отож один з організаторів протягом усього часу проведення заходу має відповідати за роботу з пресою.

Його обов'язки такі:

- зустрічати журналістів, реєструвати їх;

- видавати кожному журналістові прес-пакет (прес-реліз, факт-лист, ілюстровані матеріали, всі можливі додаткові матеріали);

- відповідати на всі питання журналістів;

- забезпечувати журналістів необхідною допомогою (супроводжувати; надавати додаткові пояснення та інформацію; знайомити з першими особами серед запрошених гостей, організовувати з ними ексклюзивні інтерв'ю тощо).

7. Розповсюдження інформаційних матеріалів.

Кожний публічний захід - це чудова нагода для розповсюдження матеріалів про організацію та її діяльність. Потрібно заздалегідь приготувати для цього всі відповідні буклети, брошури чи листівки. Кожен гість має піти із заходу, тримаючи в руках „щось матеріальне”.

Діяльність Рівненської профспілкової організації в Інтернеті.

Розглянемо ще один можливий канал комунікації - діяльність в Інтернеті.

Федерація профспілок області, на жаль, поки що немає власного веб-сайту. Слід підкреслити, що інформація про Рівненську профспілкову організацію розміщена на офіційному Інтернет-порталі Федерації профспілок України .

Про діяльність ФПО немає інформації і на громадському порталі. Діяльність Федерації профспілок майже зовсім не розкрита в Інтернет-структурах. Отже, єдиний вихід - це створення власного веб-сайту.

З розвитком світової інформаційної інфраструктури у фахівця по ПР стає все більше інструментів впливу на громадську думку. Особливої уваги заслуговує всесвітня сіть Інтернет, яку більшість її відвідувачів розцінюють як демократичне середовище, джерело отримання об'єктивної і правдивої інформації. Всесвітня павутина володіє колосальним потенціалом для діяльності по зв'язках із громадськістю. Інтернет дозволить ФПО ефективно і економічно вирішити багато проблем за допомогою доступних засобів-електронної пошти, створення і підтримки своєї сторінки в мережі і т.д.

Простота і зручність зворотного зв'язку дає можливість швидко, оперативно вносити зміни в тактику і стратегію ПР-заходів, що проводяться. Переваги Інтернет як інструменту ПР можна перераховувати нескінченно. Виділимо головне. Всесвітня мережа - це інформаційне середовище, що відкриває небувалий простір для нових можливостей, фантазій, прийняття рішень тощо. Крім цього, робота в мережі свого роду і дань моді, факт, що засвідчує відповідність вимоги сучасних інформаційних технологій, а отже, і ознака позитивного іміджу (сучасність, оперативність).

Вкладаючи гроші в веб-технології, слід подбати про створення і підтримку іміджу в Інтернеті. Адже зараз про організацію судять виключно за якістю сайту.

Наголошу, що визначальний чинник для репутації організації (як в мережі, так і за її межами) - не сукупність якихось зовнішніх складових, а надійність і чесність в діяльності, якість послуг, що надаються, професіоналізм співробітників, доброзичливість по відношенню до клієнтів і партнерів.

Ще зовсім недавно мінімальною участю в мережі була наявність адреси електронної пошти, це свідчить про її ненадійність і несерйозність. Сьогодні життя, вказує на інші орієнтири і ставить іншу мету. Перш ніж відкрити своє представництво в Інтернеті, слід визначити для себе доцільність цього кроку.

Інтернет - представництво здатне задовольнити найрізноманітніші потреби його власника. Це може бути інформація, пропаганда, донесення тих чи інших ідей, проектів до аудиторії тощо.

Отже навіщо Федерації профспілок власний сайт? Яка його мета?

Перш за все, це - поліпшення іміджу і підняття престижу ФПО-просування організації:

- доступність інформації про послуги і діяльність ФПО;

- доступність внутрішньої інформації для співробітників, що працюють зовні організації.

Інтернет - представництво буде виконувати наступні функції:

- представницька

- інформаційна

- комунікаційна

- рекламна.

Структура ресурсу буде така:

- інформація про ФПО (її мета, історія створення, завдання, відмінність від інших громадських організацій);

- інформація про послуги і діяльність (переваги, особливості, сфери діяльності, приклади успішних акцій, фотографії, малюнки);

- підтримка (додаткова інформація);

- новини (анонси нових законопроектів, урядових рішень, прес-релізи, факт-листи тощо);

- зворотний зв'язок (адреси електронної пошти).

Назва рубрик, їх кількість і зміст завжди залежатиме від специфіки і тематичної спрямованості сайту, потреб його читачів. На користь формування позитивного іміджу, завжди буде доречне створення розділів, присвячених соціальній діяльності організації-видавця (благодійницька діяльність, спонсорська підтримка, участь у гуманітарних і благодійних акціях), (наприклад, „Милосердя” тощо). Інтернет надасть Федерації профспілок можливість детально донести до громадськості інформацію про свою турботу про суспільство, навколишнє середовище і т.д.

Окрім цього на сторінці можна розмістити підбірку „доброзичливої статті”, тобто відвести окреме місце для публікації відгуків і подяк клієнтів і партнерів (інакше кажучи - творчо обробити позитивну і хвалебну інформацію і вмістити її на сайт).

Отже, що робитиме і за чим слідкуватиме ПР-працівник для створення веб-системи:

1. Розробка проекту (початкові дані - аналіз існуючих аналогів в Інтернеті) визначення спектру послуг технологій:

- розробка заходів щодо прасування новоствореного інформаційного ресурсу,

- проектування апаратного -програмного середовища, технічних складових,

- проектування інформаційного забезпечення,

- склад розділів, тематика, темпи оновлення, технологія оновлення даних, технологія збору і підготовки даних, технологія інформаційного обміну з іншими підрозділами, заходи безпеки тощо.

2. Розробка веб-системи (дизайн-проект, створення графічної і навігаційної концепцій, інформаційне наповнення тощо).

3. Запуск веб-системи:

- Закупівля апаратного програмного комплексу

- Вибір Інтернет - провайдера

- Підключення до Інтернет

- Перехід до експлуатації

4. Підтримка і супровід веб-системи здійснення заходів щодо просування Інтернет-представництва

- Прес-релізи

- Презентація

- Чат (дасть можливість гостям спілкуватися один з одним, виказувати свої думки і побажання - це підвищить відвідування Інтернет-ресурсу).

Не варто забувати про те, що робота у всесвітній павутині припускає активну участь користувача в процесі отримання інформації. Система пошуку, гіпертекст вимагають від нього чіткого розуміння того, що він хоче взнати. Велика залученість збільшує рівень емоційного сприйняття. А значить, краще запам'ятовуються позитивні й негативні враження від сайту. Образ організації, що складеться під час роботи в мережі, досить стійкий.

Тому рішення питання про розміщення веб-вузла в Інтернет має велике значення. Він повинен бути доступним 24 години на добу, а веб-сервер забезпечувати всім користувачам необхідну швидкість доступу навіть при піковому навантаженні.

Як правило, кожен веб-видавець прагне, щоб цього продукт був особливим і відмінним від інших. Звичайно, процес формування позитивного іміджу - процес креативний, але в ньому є і свої універсальні правила.

Отже, виділимо ключові чинники успіху сайту ФПО:

1. Інформативність. Веб-сайт буде містити максимально вичерпну інформацію про організацію і напрямки її діяльності, здобутки і проблеми тощо. Адже саме ради інформації люди підключаються до мережі втрачають свої час і гроші.

2. Функціональність. Інформаційна насиченість веб-системи припускає розміщення великої кількості текстового матеріалу. Для досягнення необхідної функціональності слід продумати й реалізувати ефективну пошуково-навігаційну конфекцію.

3. Художній дизайн.

4. Підтримка й актуалізація даних, постійне оновлення. Матеріали на сервері не повинні застарівати. Новизна, різноманітність, своєчасність висвітлюваних подій у поєднанні з належними художнім оформленням необхідні для задоволення інформаційних і естетичних потреб відвідувачів.

5. Надійність і безпека. Розробка й запровадження на сервері єдиної політики адміністрування і комплексного підходу до рішення задач інформаційної безпеки є надзвичайно важною проблемою, здатною зробити значний вплив на формування позитивного іміджу.

6. Чат. Дозволить надавати громадянам консультації з різних питань (безробіття, соціального захисту, трудового законодавства тощо), здійснювати прямий контакт з партнерами й клієнтами, спростить процедуру розповсюдження новин, зменшить витрати на оновлення різних даних і т. д.

7. Адреса для веб-сайту. Ім'я власного сервера - досить важливий аспект при формуванні іміджу. Воно повинне відповідати наступним вимогам:

· добре запам'ятовуватись

· стислість

· простота в написанні

· простота у вимові.

· уміщення у ній назви організації або її основної сфери діяльності тощо.

Пропонуємо назвати сервер так: www.fpo.rv .ua

8. Робота з заголовками рубрик у справі залучення читача до конкретного матеріалу. На сайті заголовки відіграють не останню роль. Рубрики з неефективною і незрозумілою назвою, незалежно від їх, внутрішнього змісту, можуть залишитися без належної уваги читацької аудиторії.

Пропонуємо такі варіанти заголовків:

· Генеральна угода.

· Для молоді.

· Право.

· Законодавство.

· Профінформ.

· Оздоровлення тощо.

9. Естетичність. Власники веб-сайтів на користь своєї репутації не повинні забувати і про таку річ, як мережевий етикет і дотримання загальних принципів моралі.

10. При створенні власного веб-сайту виникає проблема коштів. Каси українських недержавних організацій ще не скоро будуть переповнені, але скорочення активності в Інтернет буде відразу помітне громадськості і це негайно негативно позначиться на іміджі організації.

Отже, припустимо, що вже створили власний сайт в ФПО - це вже інформаційний мотив. Як тільки всі сторінки будуть оформленні і завантаженні на сервер провайдера, потрібно сповістити про це всіх зацікавлених осіб. Слід організувати презентацію, підготувати і розіслати в місцеві ЗМІ прес-релізи, а також включити адресу нового веб-вузла із звичайною адресою, телефоном і факсом у всі реквізити Федерації профспілок області.

Разом із специфічними онлайновськими методами просування і отримання популярності веб-ресурсів, використовують в мережі і традиційні методи ПР, як, наприклад, розсилка прес-релізів, новин. При цьому можна здійснювати як традиційні так, і електронні ЗМІ (яких із часом стане більше). Електронна пошта і інші способи Інтернет-зв'язку дозволяють легко встановлювати контакт з журналістам, забезпечувати їх новинами, підтримувати постійний зв'язок. Журналістам буде достатньо дати посилання на цікавий розділ сайту і коротку анотацію.

Щоб залучити читацьку аудиторію на сайт, слід розширено проводити різні анкетування, вікторини, електронні публікації оформляти оригінально (ключові моменти, потрібно виділяти візуально, для великих матеріалів складати анонси

тощо).

Щоб поширити Інтернет-ресурс, слід згадати його на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ - це значно підвищить його трафік.

Варто помітити, що кілька років тому до мережі підключались з цікавості. Сьогодні ж до багатьох прийшло розуміння того, що всесвітня мережа - це найкоротший шлях до необхідної пізнавальної й ділової інформації. Одна з найефективніших форм активності у віртуальному середовищі - наявність власного мережевого офісу.

Сучасні інформаційні технології стрімко входять в ділове життя організацій і ставлять їх перед необхідністю вибору: впроваджувати згадані технології, і, таким чином, залишитись конкурентноздатними, або зайняти вичікувальну позицію і піддати організацію ризику безнадійно відстати від вимог завтрашнього дня.

Ключовим моментом привабливості того чи іншого сайту для зацікавленого кола осіб є якість його виготовлення, для чого в рівному ступені важливе як інформаційне наповнення, художнє рішення, так і навігаційна концепція ресурсу. Проте, добре, корисне і зручне в користуванні мережеве представництво - лише перший крок на шляху до успішної кампанії в Інтернет.

Нові веб-вузли в мережі з'являються як гриби після дощу, тому стати знаменитим у всесвітній мережі не так уже просто.

Використання механізмів ПР - один із засобів вирішення проблеми. При цьому принципова відмінність мережевого ПР від ПР традиційного полягає в тому, що перший „розкручує” не окремі послуги, ідеї, персоналії, а окремі конкретні Інтернет-ресурси, що надають про них всю інформацію.

Висновки

В роки утвердження незалежності держави у профспілковому русі відбувалися суттєві зміни, спрямовані на утвердження профспілок у суспільно-політичному житті; удосконалювалася організаційна структура і принципи побудови профспілок; відпрацювався механізм взаємовідносин і взаємодії традиційних і новоутворених профспілок; стверджувався їх реальний вплив на ринку праці. В той же час в профспілковому русі виникло ряд проблем: недовіра до профспілок з часів СРСР, проблеми в стосунках з державою, недостатнє фінансове забезпечення - все це аж ніяк не сприяє покращенню іміджу організації.

Ставлення держави до профспілок нерідко визначається інерцією минулого досвіду їх „одержавлення” та тією обставиною, що держава дотепер залишається основним роботодавцем. Тому, така практика держави в стосунках з профспілками містить ряд негативних моментів і спроби законодавчого обмеження діяльності профспілок, стримування їх від акцій протесту тощо. Лише активна комунікація з органами влади допоможе вирішити ці проблеми, посприяє тому, що держава не тільки формально визнає профспілки своїм соціальним партнером.

Діалог влади з профспілками переконає управлінців і законодавців у необхідності становлення профспілкового руху в Україні, області, районі тощо.

Неконсолідованість профспілкового руху також не сприяє становленню позитивного іміджу організації. Низький рівень підготовки ПР-акцій, відсутність консолідації та розробки узгоджених позицій зменшують впливовість профспілок як соціального інституту вцілому.

Основна проблема, що допомагає утверджуватись негативним стереотипам щодо організації, формуватись негативному іміджу полягає в інформаційній закритості профспілкового руху. Власні інформаційні потужності профспілок є недостатніми, видання профспілок є малотиражними та мають виключно внутрішній характер розповсюдження. Жодна з профспілок не має своєї програми на телебаченні, з свого боку телебачення та друковані ЗМІ не часто звертаються до висвітлення профспілкової тематики.

Недостатньо представлена інформація про роль і значення профспілок у загальноосвітньому просторі України. В курсах шкільних дисциплін інформація про значимість профспілок у соціально-трудових відносинах і захисті прав працівників відсутня. Зі свого боку профспілки не виявляють ініціативи стосовно поширення інформації про свою діяльність у загальноосвітньому просторі України.

Внаслідок пасивної інформаційної політики профорганізацій, профспілковий рух залишається, значною мірою, закритим для широкого кола громадськості, що веде до його відчуження від населення, замиканні профспілкового руху у власних межах.

Контент-аналітичне дослідження та експрес-опитування підтвердили, що громадськість недостатньо поінформована про діяльність профспілок, що ФПО не повністю використовує всі канали комунікації з громадськістю, що існує занадто багато негативних стереотипів щодо організації. Для того, щоб виправити таку ситуацію потрібно негайно змінити інформаційну політику. Слід створити ПР-відділ, покращити взаємодію з місцевими друкованими засобами масової інформації, частіше готувати інтерв'ю для місцевого телебачення, активніше використовувати подієву комунікацію з громадськістю, розширити коло для просвітницької діяльності, розпочати діяльність в Інтернеті. Лише комплексний підхід до проблеми дозволить змінити уявлення населення про організацію. Активність ФПО в інформаційній сфері дозволить змінити і відкоректувати імідж.

Аналіз комунікаційної діяльності профспілок свідчить про наявність проблем у профспілковому русі, які негативно позначаються на його ефективності та в кінцевому підсумку на його подальшому впливі на розвиток соціально-трудових відносин в Україні.

Розробка ефективної інформаційної стратегії та плану ПР-діяльності профспілок дозволять вийти організації на новий рівень і значно покращити свій імідж.

Список використаних джерел

1. И.В. Алешина. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство “ГНОМ-ПРЕСС”, 1997.

2. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? - М.: Новости, 1990.

3. Блэк С. ПР: Международная практика. - М. Издательский дом “Довгань”, 1997.

4. Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. - Ростов-на-Дону, 1998.

5. Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. - М., 1994.

6. Бодуан Жан П'єр. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: Предмет и майстерство. Пер. с фр. - М.: Консалтинговая группа "Имидж - Контакт": ИНФРА-М, 2001.

7. Борисов Б.Л. Реклама и Паблик рилейшнз. Алхимия власти. - Рига, 1997.

8. Браун Л. Имидж - путь к успеху. - СПб, 1996.

9. Викентьев И.Л. Приёмы рекламы и Паблик рилейшнз. 4.І. - СПб., 1998.

10. Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компаний (Общий поход и рекомендации). // Практический маркетинг. - №5, 2001.

11. Грачев М.Н. Политическая коммуникация. http://www.humanities.edu.ru

12. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

13. Іванов В.Ф. Конвент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК. - К., 1994.

14. Игнатьев Д., Бекетов А., Сарокваша Ф. Настольная энциклопедия Паблик рилейшнз. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

15. Ножин Е.А. Основы отношений с общественностью - “Паблик рилейшнз”. Курс лекций. 4.І. - Пермь, 1994.

16. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., “Реал-бук”, К.: “Ваклер”. - 2001.

17. Котлер Ф. Оснговы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Ростингер, 1996.

18. Лебедева Т.Ю. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисура. - М.: Изд-во МГУ, 1999.

19. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз - средство социальной комуникации. (Теория и практика). - К.: Дакор., 2002.

20. Муратова О. Интернет-технологии и Паблик рилейшнз: Тенденции и перспективы развития.http://www.cvacubo.com/pr/5/

21. Мюррей А. ПР-Перевод с английского В.Новикова. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

22. Ольшанський Д. Политический ПР.

23. Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. - 2-е издание. - М.; Изд-во “Финпресс”, 2003.

24. Порохов С. Лопушка для журналиста. Из материалов жкрнала "Индустрия рекламы". http://www.ir-magazine.ru/

25. Почепцов. Паблик рилейшнз для профессионалов. М.: “Реал-бук”, К.: Ваклер - 1999.

26. Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика. - К.: “АДЕФ -Укр.”, 1998

27. Почепцов Г. Паблик рилейшнз или как успешно управлять общественным мнением. - М.: Центр, 1998.

28. Самые успешные ПР-кампании в мировой практике. Пер. с фр. - М.: Консалтинговая группа "Имидж - Контакт": ИНФРА-М, 2001.

29. Соціологія: Курс лекцій // В.М. Піча, О.М.Семашко, Н.Й.Черниш та ін. За ред. В.М.Пічі. - К.: Заповіт, 1997.

30. Соціологія. Підручник. За ред. В.Г.Городяненка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002.

31. Тихомирова Є.Б. Основи соціології: навч. посібник. - К.1996.

32. Тихомирова Є.Б. Зв'язки з громадськістю: Навч. посібник. - Київ: НМЦВО, 2001.

33. Тихомирова Є.Б. ПР-формування відкритого суспільства: Монографія. - К.: Наша культура і наука, 2003.

34. Томилов В.В. Культура организации международных коммуникаций. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

35. Тульчинский Г.Л. Паблик рилейшнз. Репутация, влияние, связи с прессой и общественностью, спонсорство. - СПб. 1994.

36. PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. Пер. с фр. - М.: Консалтинговая группа "Имидж - Контакт": ИНФРА-М, 2001.

37. Шик Ф. Роль независимых СМИ в строительстве демократии. // Глобальные проблемы. - 2003. - №2.

38. Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обояния. - М., 1994.

39. Ядов В.А. Стратеги социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М.: Добросвет, Книжный дом; университет. - 1998.

Размещено на Allbest.ru