Розвиток соціально-етичного маркетингу в Україні

Рис. 2. Матриця напрямів управління потенціалом соціально-етичного маркетингу підприємств

3. Шляхи вдосконалення заходів соціально-етичного маркетингу ТРЦ Києва

Проаналізуємо певні недоліки по кожному торговельно-розважальному центру за кожним проявом соціально-етичного маркетингу.

Почнемо аналізувати програми лояльності кожного торговельно-розважального центру.

Програма лояльності - комплекс заходів, заснований на застосуванні різних маркетингових інструментів, для повторного продажу послуги в майбутньому, або продаж додаткових послуг для клієнтів, одного разу скористалися послугами компанії. Проводиться з метою підвищення лояльності клієнтів, в основному на етапі зрілості життєвого циклу товару.

Існує єдиний нематеріальний спосіб заслужити глибоку прихильність клієнта до марки - це якість.

Можна досягти позитивного ставлення покупця й матеріальним засобами, а саме:

o дисконтними (знижковими);

o бонусними;

o деякими іншими (призовими, депозитними, кредитними, тощо).

Серед аналізованих ТРЦ м. Києва дисконтні програми лояльності мають саме наступні ТРЦ: «Арена Сіті», «Dream Town», «Більшовик», «Sky Mall». Але якщо аналізувати дисконтну програму «Більшовик» більш детально, то можна помітити, що вона має певні незручності. Для отримання дисконтної карти слід зробити покупку на досить велику суму гривень та ще і в іншому магазині («Мегамаркет»).

ТРЦ «Алладін» не має зовсім програми лояльності - дисконтної програми. В торговельно-розважальному центрі «Магелан» дисконтна програма існує, але деталі щодо її отримання на сайті ТРЦ не зазначені взагалі, дане явище не зовсім є коректне для потенційних та існуючих споживачів ТРЦ «Магелан». Наступний не менш важливий прояв етичного маркетингу який ми розглянемо буде саме наявність на території торговельно - розважальних центрів інформаційного бюро або пункту. Також слід відмітити ТРЦ «Арена Сіті», оскільки цільовий споживач є люди з високим рівнем доходу, то сума чеку, за яку можна отримати дисконтну карточку, є досить великою.

Майже в кожному з аналізованих торгово-розважальних центрів Києва не має інформаційного пункту для відвідувачів, окрім ТРЦ «Sky Mall», «Караван», там присутні інформаційні пункти, що безумовно підвищує їх соціально-етичну спрямованість для своїх споживачів. Даний прояв етичного маркетингу є досить важливим, оскільки, наявність інформаційного пункту в будь-якому з торговельно - розважальних центрів дає змогу кожному з відвідувачів дізнатись будь-яку інформацію щодо ТРЦ, вирішити певні проблеми, що можуть з'явитися у відвідувачів без особливих проблем та з економією часу. Дине явище також є позитивним саме для адміністрації кожного з торговельно - розважальних центрів, оскільки, якщо у відвідувача з'явитися будь - яка проблема, то керівництво може негайним чином її вирішити і без всяких письмових скарг в письмовому вигляді або через веб-сайт (чи різноманітні форму) з боку незадоволеного споживача.

Третій прояв етичного маркетингу це є наявність плану торговельної зали ТРЦ, як на веб-сайті так і в самому торговельно - розважальному центрі.

Майже всі торговельно - розважальні центри мають план торгової площі на своєму сайті. Але в самому залі план розташування кожного відділу відсутній, а саме в таких ТРЦ, як: «КОМОD», «Арена Сіті», «Dream Town», «Більшовик». Даний прояв етичного маркетингу є досить важливим, оскільки наявність інформаційного пункту в будь-якому з торговельно - розважальних центрів дає змогу кожному з відвідувачів орієнтуватись на території ТРЦ та почувати себе більш впевнено як відвідувач, а це поведе за собою вже не поодиноке відвідування в майбутньому

Наявність та безперервна робота WI-FI - несьогоднішній день є одним з головних явищ, на яке кожний другий відвідувач звертає свою увагу при відвідуванні торговельно-розважального центру.

В багатьох торговельно - розважальних центрах робота WI-FI мережі є не втішною, на сайтах та форумах ТРЦ споживачі залишають багато поганих відгуків з цього приводу, до таких ТРЦ віднести можна: «КОМОD», «Алладін», «Караван». В ТРЦ «Більшовик» не має підключення WI-FI взагалі. Дана проблема має бути вирішена негайним чином з боку адміністрації, оскільки в порівнянні з своїми конкурентами, даний недолік може викликати певну незадоволеність у відвідувачів ТРЦ.

Чітке розмежування знижкової системи для кожного з магазинів та легкість і доступність її отримання - це є наступний прояв етичності ТРЦ. Для споживача є дуже важливим чітко знати за яких умов надається знижка в тому чи іншому магазині, її конкретне розмежування. Якщо будь-який ТРЦ не буде чітко дотримуватись даних позицій, це може викликати негативну реакцію у споживача, а згодом і майже його втратити на користь конкурентів, де цих принципів адміністрація дотримується.

З аналізованих торговельно - розважальних центрів можна виділити тільки три, що не зовсім дотримуються певних правил під час представлення знижок для споживачів, - це є ТРЦ «Dream Town», «Більшовик» та «Арена Сіті». Наступне що буде проаналізовано з боку етичного маркетингу це наявність та просте використання веб-сайту кожного з торговельно - розважальних центрів.

Веб-сайт ТРЦ «КОМОD» дуже часто не працює взагалі. Тобто, не має доступу до офіційної інформації ТРЦ. Веб-сайт ТРЦ «Магелан» за п'ятибальною шкалою можна оцінити на двійку. Інформація про сам ТРЦ описана в двох реченнях, не вказана адреса торгового центру, відстутня карта проїзду. На сайті не має жодної інформації щодо програми лояльності ТРЦ «Магелан». Також помітним недоліком веб-сайту є занадто багато реклами, що не стосується ТРЦ. На веб-сайті «Аладін» присутня неповна інформація про сам ТРЦ, а також відсутній зворотній зв'язок з адміністрацією. Теж саме можна і сказати про веб-сайт «Більшовик».

З позитивного боку щодо легкості використання і доступності до інформації через веб-сайт, можна відмітити наступні торговельно - розважальні центри міста Києва: «Караван», «Арена Сіті», «»

Наступним, що є не менш важливим після наявності і гарної роботи веб-сайту кожного з торговельно - розважальних центрів є присутність у соціальних мережах.

Майже всі ТРЦ центри, що були проаналізовані в минулому розділі, не мають офіційної сторінки в соціальних мережах. Але такі ТРЦ, як: «Арена Сіті» офіційно представлено в с.м. «Facebook», «Алладін» - «Facebook» та «Вконтакті», «Dream Town» в трьох - «Вконтакт», «Facebook», «Twitter» та «КОМОД» тільки в «Facebook». Якщо крокувати в ногу з часом, а також разом з споживачами, то зараз дана проблема має розглядатись в першу чергу з боку адміністрації. Наявність офіційної сторінки в соціальних мережах - вагомий плюс не тільки для самого ТРЦ, а і для споживачів. Зараз кожний мешканець Києва (15-45рр.) зареєстрований в одній з соціальних мереж інтернет простору. Інформація, новини, акції які існують в ТРЦ мають більше шансів бути побачиним, а ніж на самих сайтах торговельно - розважальних центрів.

Безкоштовна кімната для дітей - це є наступний не менш важливий, а ніж всі інші, прояв етичного маркетингу. З аналізованих торговельно - розважальних центрів міста Києва тільки «Караван» та «Алладін» мають політику, що в основному спрямована саме на дітей, на лояльність з боку батьків. В цих ТРЦ існує безкоштовна кіманта для дітей, а в ТРЦ «Караван» присутня навіть кімната для «матері та немовляти».

Можна стверджувати, що якщо навіть політика будь-якого з ТРЦ не орієнтована в основному на дітей, то це не звільняє адміністрацію від проблеми щодо відсутності безкоштовної кімнати для дітей.

Даний прояв соціального маркетингу відсутній в наступних ТРЦ м. Києва: «SKY MALL», «КОМОD», «Арена Сіті», «Магелан». В ТРЦ «Більшовик» є безкоштовна дитяча кімната, але вона не працює тільки у вихідні дні.

Вирішення проблеми керівництвом торговельно - розважальних центрів щодо незручності розташування відбувається саме через безкоштовні маршрутні таксі до ТРЦ з різних точок міста.

Тут з позитивної сторони слід відмітити тільки: ТРЦ «SKY MALL» та «Караван», які мають декілька маршрутних таксі, що починають свій шлях з різних точок міста Києва. Дана політика торговвельно - розважальних центрів викликає досить позитивну реакцію і гарне ставлення у відвідувачів.

Наступним проявом етичності з маркетингової точки зору є паркінг. За торговельної площі, що присутня в кожному з ТРЦ міста Києва паркувальних місць має налічуватись не менше однієї тисячі.

Паркінг з кількістю в 130 місць дає певні незручності відвідувачам ТРЦ «КОМОD». В ТРЦ «Dream Town» паркування машин є досить завантаженним на вихідні та святкові дні і це викликає негативну реакцію у відвідувачів, тому адміністрації ТРЦ слід негайним чином вирішити дану проблему.

Наступне, що хотілось би відмітити, що етичність в маркетингу також відображається через організацію шоу-програм на свята для відвідувачів торговельно - розважальних центрів. На то вони і є саме розважальними центрами. Якщо в будь-якому з ТРЦ присутні певні атракціони, ігрові автомати або кінотеатри чи кафе, то це не означає, що адміністрація повинна ігнорувати організацію та створення певних конкурсів та шоу-програм для відвідувачів на певні свята. В першу чергу це дасть можливість залучити ще більше нових, а згодом і постійних відвідувачів, підвищить їхню лояльність до торговельно-розважального центру.

З проаналізованих ТРЦ з негативної точки зору щодо даного пункту етичної спрямованості, хочеться відмітити наступні ТРЦ: адміністрація «КОМОD» рідко проводяться різноманітні свята, конкурси для відвідувачів. Також в «Магелан» та «Більшовик» притаманна повна відсутність організації певних шоу-програм.

Розсилка - інформування по електронній пошті про різні заходи, знижки і т.д. у ТРЦ - це є не менш вагомий прояв етичності в маркетингу, оскільки адміністрація сама повинна інформувати своїх споживачів щодо себе, а не навпаки. Але, звичайно, це не повинно бути нав'язливим.

Даний прояв відсутній майже у всіх ТРЦ, окрім «Караван», де відвідувач веб-сайту ТРЦ може підписатись на отримання певної інформації через свою електронну пошту, яку він має вказати. А загалом, можна сказати, що інші ТРЦ, які мають офіційні сторінки в соціальних мережах, роблять розсилку саме через них і це майже теж саме і навіть краще, оскільки це займає менше часу з боку адміністрації та і не виглядає як спам для споживача.

Наступне, що ми проаналізуємо, який рівень соціальної спрямованості в кожному з торговельно - розважальних центрів. А саме які соціальні програми (благодійність) проводяться з боку адміністрації ТРЦ.

Якщо брати позиціонування ТРЦ «Арена Сіті» серед своїх споживачів, то тут має вестись певна соціально - благодійна політика, але, на жаль, вона відсутня.

Адміністрація ТРЦ «SKY MALL» досить рідко проводить певні соціальні програми. Доходи у ТРЦ є досить значними, тому у споживачів може з'явитись певна недовіра до політики «Sky Mall», яка наголошує, що керується єдиним правилом: «задоволення потреб саме споживачів»

Також соціальні програми (благодійність) відсутні в ТРЦ «Магелан», «Більшовик» та «КОМОD».

З досить позитивної сторони хочеться відмітити торговельно - розважальні центри «Караван» та «Алладін», в них безперервно влаштовуються певні соціальні програми, збір коштів і т.д. Наприклад, «Алладін» на даному етапі проводить соціальну програму серед відвідувачів щодо вирішення проблеми дефіциту медикаментів.

Метою збору коштів ми вирішили позначити постачання дітей дефіцитними колоніє стимулюючим препаратами, такими як Грастим, Граноцід, Нейпоген.

Як ми можемо побачити діяльність багатьох торговельно - розважальних центрів в місті Києві не є досить довгою, але навіть на такому короткому проміжку часу, керівництву слід більше уваги звертати на соціальну - етичну спрямованість.

Окрім тих проявів соціально-етичного маркетингу, що були проаналізовані в другому розділі даної курсової роботи, можна добавити декілька нових, що ще не були впровадженні в ТРЦ нашого міста, але в світі вже давно використовуються.

Почнемо з соціальних програм.

Керівництво ТРЦ має вести активну політику в соціальному та благодійному напрямках. Виявляти актуальні проблеми в суспільстві та звертати увагу громадськості на них. На даний момент жодне з торговельно - розважальних центрів Києва не має соціальних програм присвячених проблемі бездомних хворих дітей. Це є досить дивним, оскільки, політики багатьох ТРЦ орієнтована саме на дітей. Існує багато проблем, які слід взяти до уваги, тому дане питання має бути актуалізоване з боку керівництва ТРЦ м. Києва.

Щодо етичності в маркетинговій діяльності, то тут можна запропонувати наступне, розглянемо поетапно:

1. В ТРЦ деяких містах країн Європи зараз набирають популярність електронні карти, зі списком всіх магазинів. Вона показує де саме зараз знаходиться відвідувач. Це є більш доцільним для ТРЦ з великої площею.

2. Досить принципово новим для ТРЦ Києва було б впровадження гардеробних кімнат при вході. В зимний період часу це є досить актуальним і позитивно вплине на відвідування. Оскільки, споживач буде себе комфортно відчувати, не буде обтяжувати себе зайвими речами, а це призведе до того, що він не тільки отримає задоволення від відвідування ТРЦ, а ще більше часу залишиться в ньому.

3. В Японії, в деяких ТРЦ центрах впровадили он-лайн замовлення. Через веб-сайт торговельного центру можна замовити ті речі в магазинах, що сподобались і підійшли за розміром, менеджери магазину можуть відправити кур'єра з цими речами, а можуть відкласти дані товари до вашого приходу в ТРЦ. Така система відбувається з паркуванням машин. Якщо київським торговим центрам взяти до уваги японський досвід, то це буде досить вдалим рішенням для підвищення лояльності з боку споживачів, але потребує підкріплення певної рекламної підтримки, щоб потенційні споживачі були поінформовані про переваги і роботу даного впровадження.

4. Ще одна одна деталь, що може мати місце в кожному ТРЦ - це розміщення павільйону ремонту взуття та одягу. Це дасть можливість споживачам одразу при купівлі товарів скористатися даними послугами, не виходячи за межі торгової зали.

Якщо керівництво кожного з торговельно-розважальних центрів буде дотримуватись в своїй діяльності проявів соціально - етичного маркетингу, то це дасть позитивний результат не тільки для самих споживачів та громадян України та Києва, а також на самому підприємстві. Підвищиться рівень конкурентоспроможності ТРЦ, його рейтинг серед інших торгових центрів міста, укріпить нематеріальні активи (бренд, мотивацію працівників, їх лояльність) і т.д.

Висновок

Розвиток ринкових відносин в Україні базується на поступовій зміні однієї концепції іншою, але чіткої межі в цьому переході не існує. Новостворена українська продукція поки, що орієнтована на задоволення потреб споживача, а лише деяка її частина відповідає вимогам соціально-етичного маркетингу і є конкурентоспроможною на світовому ринку. Високо конкурентною на світових ринках є високотехнологічна українська продукція (ракети, космічні об`єкти), продукція металургії, легкої і харчової промисловостей, а інші галузі економіки залишаються бажати кращого, сюди ж можна і віднести діяльність торговельно-розважальних центрів столиці України.

Найвищої ефективності роботи на ринку може досягнути лише те підприємство, яке працює на основі соціально-етичного маркетингу. При цьому на підприємстві, з будь-якою формою власності, повинна бути створена служба маркетингу. Функціональні обов'язки передбачають формування певної мети, задач, умов, пріоритетів та принципів маркетингу.

Мета незалежно від форми власності та асортименту продукції, полягає у менеджменті попитом споживачів з урахуванням можливостей підприємства та ситуації на ринку. Визначившись з асортиментом, на основі вивчення попиту, потрібно налагодити виробництво та збут цих товарів, відповідно до сучасних технологій та вимог екологічної безпеки.

Умови - чітка система планування і управління підприємством.

Пріоритети - цивілізовано отриманий і обґрунтований прибуток як головний орієнтир господарської діяльності.

Принципи - підприємство, яке працює за концепціями маркетингу, повинно випускати високоякісну продукцію, користуватися гнучкими цінами, вміти працювати в умовах конкуренції, використовувати рекламу.

Сучасне підприємство та його керівництво для ефективної роботи на внутрішньому та зовнішньому ринках повинні враховувати маркетингове середовище.

Торговельні підприємства мають відповідати міжнародним стандартам соціальної відповідальності бізнесу (стандарт SA 8000, стандарти серії АА 1000, стандарт GRI, проекту стандарту серії ISO 26000, стандарти Саншайнз надання корпоративних звітів для зацікавлених сторін), високим рівнем фінансового, кадрового, виробничого, інноваційного, економічного потенціалів, відповідальна ділова практика, високий рівень конкурентоспроможності підприємства.

Основними факторами впливу на практику соціально-етичного маркетингу в Україні є структура економіки, іноземні інвестиції, неефективна система соціального захисту, відсутність інституційної підтримки, трудове законодавство.

Впровадження компаніями принципів соціально-етичного маркетингу підвищує конкурентоздатність бізнесу, укріплює нематеріальні активи (бренд, мотивацію працівників, їх лояльність), знижує ризики при продажі бізнесу, збільшує вартість бізнесу при виході на міжнародні ринки капіталу.

Негативним фактором, що гальмує розвиток благодійності та впровадження принципів соціально-етичного маркетингу є відсутність законодавчого стимулювання подібної діяльності. Для великих компаній цей фактор менш відчутний, оскільки благодійність стала частиною їх іміджу. Однак середні та малі компанії займались би благодійністю значно більше знаючи, що отримають податкові преференції.

Необхідним є підвищення соціальної відповідальності в Україні шляхом поглиблення конституційної та політичної відповідальності держави, органів державної влади та службових осіб, за реалізацію функцій держави та виконання службових обов'язків покращення державної соціальної політики, яка безпосередньо впливає на якість суспільного життя.

Соціальні проблеми сучасного українського бізнесу можна вирішити шляхом його реструктуризації на основі принципів, що закладено в соціально-етичній концепції маркетингу. Крім того необхідною є організаційна, функціональна, інформаційна та маркетингова трансформація бізнесу з використанням інновацій, спрямованих на реалізацію його соціальної місії. При цьому місія діючих підприємств повинна змінитися з врахуванням соціально-етичних норм та стандартів.

Список використаних джерел

1. Багоццы Р. Маркетинг как обмен / Классика маркетинга. - СПб.: Питер, 2001. - С. 49-62.

2. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок / Пер с англ., Под ред. В.Б. Колчанова. - СПб.: Питер, 2004.

3. Тульчинский Г.Л., щековая Е.Л. Менеджмент в сфере культуры. - СПб.: Лань, 2003.

4. Маркетинг / Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1996.

5. Hakansson H. International Marketing and Purchasing of Industrial Goods. - N. Y: Wiley, 1982.

6. Бейкер М.Дж. Маркетинг - философия или функция? / Теория маркетинга / Под ред. М. Бейкера. - СПб.: Питер, 2002. - С.13-40.

7. Классика маркетинга. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

8. Бейкер М. Дж. Будущее маркетинга / Теория маркетинга / Под ред. М. Бейкера. - СПб.: Питер, 2002. - С. 411-443.

9. Жарлінська Р.Г. Роль соціально-етичного маркетингу в сучасному бізнесі / Р.Г. Жарлінська, О.П. Янчик, І.О. Кудирко.

10. Короткова Т.Л. Социальная роль маркетинга как философии бизнеса / Т.Л. Короткова // Практический маркетинг. - 2006. - № 8. - С.2-6.;

11. Дубовик Т.В., Бучацька І.О. Соціально-етичний маркетинг підприємств//Держава та регіони - 2011.- №3

12. http://www.forbes.ru/news/79961-gretsiya-spasenie-na-fone-defolta

13. http://www.krel.com.ua

14. http://www.utg.kiev.ua/

15.http://intkonf.org/k-e-n-zharlinska-r-gyanchik-o-p-kudirko-i-o-rol-sotsialno-etichnogo-mar ketingu-v-suchasnomu-biznesi/.

16. http://skymall.ua

17. dreamtown.at.ua

18. trc-bolshevik.com

19. karavan.com.ua/

20. aladdin.ua

21. magelan.ua

22. arena-city.com

23. www.komod.co.ua

Размещено на Allbest.ru